Етнографічні записи з Підляшшя: Іван Ігнатюк

Ів. Ігн.: Скажіте про весіллє.

М. П.: Приїджджіє молодець на вирад, забирає молодуху і вже йдемо до церкви. Музиканти грають. Ідюм до церкви. Заходимо до церкви. Ксьондз виходить, дає нам шлюб. Хор спиває барзо ладне. І так провадять тонь шлюб. Так як треба. Як заказане. Як з церкви приїдимо, то виходять батьки з хати з горілкою, і по кілішичку наллють молодим горілки і вилівають за себе: молодая, а пуозній молодець виліває за себе тонь кілішок горілки, ни п'є. І батьки просять до хати. Входять до хати. Сядають за стуол. Ставлять горілку, дають закуску. Закуска розмаїтого калібру. Но й напинається весілє. Налівають в кілішки. Спивають многая літа. Заспивають. Кілішки налівають. Попивають. Спивають. Поп'ються. Потом, по тому всьому, вже кончиться тонь обід, ідуть на салю і музиканти, і висільникі, і там вже бавляться. Танцюють.

Ів. Ігн.: А перепуой у вас був?

М. П.: А перепуой то вже як кончається весілє, то молодуси скідають вельон. Перший маршілок танцює з молодухою. Каждую бере поєдинчо, з каждою танцює і тонь кладе перепуой на стуол, на талірок. Там наскладають так. То як мене брав танцювати тонь маршілок, то так загрівся, що з нього текло. І сказав, що перше в житю такую приправу маю. Нияк, нияк ни муг посадити мене на крісло і до гори пудуойміти. І спивалі а музиканти гралі. І каже вже, відаєш буде: «Успокойся». А я така була штивна дівчина. Нарешти, з мене вельон тонь знялі. Забралі і зачало розходитися весілє.

Ів. Ігн.: А на другий день було у молодого весілє?

М. П.: А на другий день то вже, звичайно, гостина була. Заїхалісьмо там. Там тоже посядалі за стуол. Вийшлі батькі, нас привиталі. Попросилі до хати. Ну, ввуойшлі до хати і за стуол посядалі, і пилі. Я то ще впилася трохи, бо далі спиритусу. Перши кілішки на нилілі, а тонь стояв зверху, як сметана, і нам налілі. Я попила, ох люде, голова. Кажу до того свого мужика -- вже відаєш, що я впилася. А вуон каже -- зараз пуйдюм до сестри, одчинимо окно і там оддасть -- каже. І так було. Люде зачалі танцювати, а ми пуошлі до сестри, окно одчинилі, я посиділа і пройшло. І зачало розходитися весілє.

Ів. Ігн.: А поправини були. Гостина була там?

М. К.: В першу неділю була гостина у моїх батькуов, а в другу була у мужика. Тоди зайшла, була тая гостина. Пжиєнцє було. Барзо було ладне, ни так як тепера.

Ів. Ігн.: Як вродилася дитина, то одвідки у вас робили?

М. П.: Одвідки робилі, аякже. В мене було буольш як двацять кобіт. То така була гостина, як хрестини. Бо то син вродився перший, о. А я штири літ не мала. То було охо, хо, що то було. Я вже того всього не памнятаю, відаєте, то вже старое люді. Як щось пригане. Я приганула трохи.

Ів. Ігн.: А як ховали в вас чоловіка, як вмер? Який похорон був?

М. П.: Похорон у нас такий був: Умерло люді вдома. Нарадиліхмо і положилі на лавку, бо в тру мну не клалі, но на лавку положилі. І родина там сиділа, люде приходилі, говорилі, одвідувалі. Но й лижів без нуоч. На другий день ідуть до ксьондза. Ксьондз приходить і випроваджує того небужчика до церкви. А в церкви правиться мші. Одправиться мші. Прощіїмося. І веземо на могилкі. Ксьондз одправить поґжебове. Труну спускають в дуол.

Ів. Ігн.: Землю сипали на труну?

М. П.: Сипалі.

Ів. Ігн.: Дякую Вам.

Говорили Марія Тєрєшко -- Коденець і Марія Павлючук -- Любичин, родом з Xeopocmumu, 11 липня 2003 року.

Словничок говіркових слів

била була (в поточній мові теж була) бленкітную. бленкітний блакитний (поль.) балаган дровник барзо дуже (поль.) булка хліба буханка хліба бурка спідниця з вовняного саморобного полотна

бабуля бабуся

віте і вієте ви (-те)

вньоску. вньосок висновок (поль.)

власне саме (поль.)

відати знати (поль.)

влучка гарус (поль.)

вружби. вружба ворожба (поль.)

витинане, витинаний вирізаний (поль.)

вуиз. воза віз

голодня ненажери

гнетут, гнести бгати (поль.)

гурочки. гурочок огірок

гоготи щедрування

гогутати щедрувати

глєба грунт (поль.)

дотуль доти

друтину, друтина у зда

допір допіру

дзюрка дірка (поль.)

дамська, дамський жіночий (поль.)

дивана, диван килим дзісь тепер. НИНІ (ПОЛЬ.) дужо багато (поль.)

друщови. друщовий дріжджевий, із дріжджів

д'ябли, д'ябол ДИЯВОЛ (ПОЛЬ.)

жеби щоби (ПОЛЬ.)

жеб щоб (ПОЛЬ.)

жеґнати прощати (поль.)

же що (ПОЛЬ.)

жонця управляючий маєтком жизня життя (рус.) (в поточній мові не вживається. а говорять «житє») жеребучка лошичка жежке. жежкий гарячий жечи. жеч річ (поль.) занадити заманити, звабити, принадити зело зілля (бурян) знакомство знайомство (рус.) зесполи, зеспуол колектив (ПОЛЬ.) зсюль звідси їдьон, їдного один йоделкі. йоделка ялинка (поль.) кобіт. кобіта жінка (поль.) коляда тут дідух. сніп збіжжя, якого ставили в покутю на Різдво кулько скільки кабат короткий каптан із сукна коврітках. ковріток прядка карта тут лист кульо скільки

крамний такий, як куплений в крамниці ліпий краще, ліпше

линами, лини співачка не з'ясувала що це означає, може, луги

ленту, лєнта стрічка, стьожка (рус.)

літостива. літостивий милосердний (поль.)

ладний хороший (поль.)

ладне гарно (поль.)

люді (людя) людина

мужика, мужик тут муж

мші меса

маршілок дружба

молодуха молода на весіллі

молодець молодий на весіллі

молодьож молодь (рус.)

менські. менський чоловічий (ПОЛЬ.)

манкет манжет (поль.)

мижи (межи) поміж

мів. міти мав. мати

наоборот навпаки

нажечоного. нажечоний наречений (поль.) нихт ніхто нагавиці штани

нарамєнніки. нарамєннік наплічник (поль.) нажуту. нажута покривало (поль.) настілникови. настілник скатерть, обрус нигди ніколи (поль.) ніц ніщо, нічого (ПОЛЬ.) но але (рус.)

обжондок порання біля господарства (поль.)

охвяра жертва (поль.)

опитуватися вітатися

оддзєльно окремо (поль.)

оно тільки

ОҐОНОМ. отой хвіст (поль.) поґжебове похоронне (поль.) приганула. приганути пригадати пжиєнцє приняття (поль) приправу, приправа мати з ким перепалку (поль.)

прадки. прадка пряха, пряля пулучка (полочка) запаска з саморобного полотна

плитка, плиткий мілкий (поль.) правдзівє правдиво (поль.) пліска плісе (поль.)

підкваска кусок тіста з попереднього печива, який давніше служив за дріжджі

пероги. періг булка (білий пшеничний хліб, спечений на дріжджах)

пжеважнє переважно (поль.) пукі поки (поль.)

поволаня. поволанє покликання до війська (поль.)

преч геть (поль.)

подохторить. подохторити полікувати приструй прикраса, оздоблення (поль.) ружни. ружний різний рівне ревно

разівка разове борошно (мука) рацухи оладки (поль.) слєдзі селедці (поль.) спиритусу. спиритус спирт (ПОЛЬ.) сукман свитка

сало здір (в говірці солонина це сало) сказа дефект (поль.) странути струсити

скрунувся, скрунутися збожеволіти, зваріювати

склань незрозуміле, може не збуди стужка виплетена із соломи і лози бочка, в якій давніше переховували збіжжя

суровий сирий (в поточній мові теж сирий)

(ПОЛЬ.)

сутуга співачка з'ясувала, що це недостаток (злидні)

топір. типір. тепір і топіро тепер (вживається «теж» і «тепер»)

тогди і товди тоді

тон і тонь той (в підляській говірці «той» це «цей» а «тамтой» «той») топірика і топірака тепер тоже теж. також (рус.)

ткачка ткаля тамтиї, тамтой той тарой терен тра треба

той тай (в багатьох випадках в піснях виступає «той» замість «тай») туди тоді

усу та співачка з'ясувала, що це означає упряж

удзял участь (поль.)

убікацію. убікація клозет (поль.)

фартусі, фартух запаска

хвіри. хвіра хура. підвода

хороминка хата

хвартухи. хвартух спідниця зі льняного саморобного полотна

цястка тісточка (поль.)

чіесть частина

чилі тобто (поль.)

штука мистецтво (поль.)

шляки. шляк облямівка, кайма (поль.)

шаблі квасоля

штири чотири

штивна. штивний тугий

щипечка полінце крупно колотих дров

юм ним

юй їй

Опрацював Іван Ігнатюк

Размещено на Allbest.ru