Досвід реконструкції типових весільних мелодій за збіркою текстів кінця ХІХ століття з околиць Ніжина, записаних О. Малинкою

- спосіб римування: сюжети строфічних композицій мають парне римування (асонанс), в сюжетах тирад рима (асонанс) може групувати три і більше рядків;

- наявність контамінацій - ознака тирадних композицій. У строфах переміна ритмічного типу зустрічається дуже рідко і вважається ознакою зіпсованості форми.

Досліджуючи весілля м. Бориспіль (138 пісень з наспівами) за збіркою Чубинського-Лисенка (Чубинський, 1870), етнограф Чеслав Нейман пише: «...визначати форми весільної пісні можливо лише при музиці» (Нейман, 1883, с. 638-639). Проте застосування сучасних аналітичних інструментів дозволило з великим ступенем ймовірності побачити в текстах ХІХ століття, навіть без мелодій, ще 4 інших ритмічні форми <і> 53²;557>, <^553²>, <J 44рЧ;44р²4>, <J Т4>). Для цього, крім вищеназваних методів, вивчався ще ареальний контекст побутування певних мелоформ у суміжних місцевостях. На жаль, за відсутності наспівів неможливо говорити про ладову будову встановлених ритмотипів.

У своїй праці Нейман вперше у вітчизняній фольклористиці подає статистичну таблицю типових весільних ритмоформул, систематизованих за видами ритмічного складу. Таблиця також містить відомості про кількість пісень кожного РТ з-під Борисполя. Спільний доробок Олександра Малинки та авторки дозволяє дати порівняльну характеристику статистичної потужності кожної зі встановлених мелоформ у Мрині (Табл 3). Передбачувано, типи з великою статистикою збереглися, і, відповідно, одиничні «екзотичні» мелоформи на сьогодні є втраченими. Очікуваним є домінування тирадних форм <J Т6> і <1 Т53>, властиве чи не всьому Лівобережжю. Озвучення цих ритмічних типів у 2012 році стало надзвичайно важливимим, адже, як пише Т. Зачикєвіч, «різновиди музичної композиції тирад, маючи кожен власну географію, можуть бути маркерами локальних традицій» (За- чикєвіч, Клименко, 2013, с. 119).

Отже, проведене дослідження встановило, що весільна традиція Мрина оперувала принаймні 8- ма типами наспівів, чотири з яких відтворюються і сьогодні. Як пише дослідниця прозового фольклору О. Бріцина, «усний традиційний текст існує лише в живому спілкуванні з аудиторією, а нецікавий і неактуальний втрачає право на існування, зберігається лише в пам'яті окремих носіїв, ба й зовсім забувається, якщо його не викличуть до життя потреби слухачів і зацікавленість аудиторії. Отже, кожний фольклорний осередок є ніби невеличкою моделлю, що демонструє складні процеси функціонування усної традиції». (Бріцина, Головаха, 2004, с. 38). Чи можемо ми застосувати подібне пояснення до зникнення деяких типів весільних пісень з обряду? Чи радше пояснити ці зникнення складністю їхнього музичного устрою для сприйняття новими поколіннями, небажанням або ж неспроможністю вивчити хоч і красиву, але складну пісню? У випадку з піснями весільного обряду с. Мрин це пояснення здається недостатнім, адже серед типів, які не вдалося озвучити, знаходимо досить простий ритмотип 4-дольної тиради, який за своїми музичними характеристиками не міг бути складнішим за <J Т6>.

Потрібні подальші дослідження території між річками Остер і Десна, аби спробувати відшукати зниклі в Мрині ритмотипи в сусідніх селах та визначити приналежність весільної музики цього локусу до певного регіонального масиву.

Проте вже на даному етапі окремі стильові ознаки попередньо сигналізують досліднику про належність традиції Мрина, з одного боку, до поліської весільної мелосистеми (характерні лади), а з іншого - до полтавської зони вільноагогічних ритмів.

Список використаної літератури і джерел

1. Борисенко, В. (2012). Традиційне весілля українців: Унікальні записи кінця ХІХ- 20-40років ХХст. Київ: Стилос.

2. Борисенко, В. (2013). Трансформація весільного обряду протягом століття (на прикладі с. Івча Літинського району на Вінничині). Народна творчість та етнологія. Вип. 2, сс. 15-27. Київ.

3. Бруханда, С. Ф. (2013). Моє рідне село. Ніжин: Аспект-Поліграф. 78 с.

4. Бріцина, О. Ю., Головаха, І. Є. (2004). Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині (тексти та розвідки). Київ: ІМФЕ. 576 с.

5. Ганцов, В. (1928). Діалектичні межі на Чернигівщині. Чернігів і Північне лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали, сс. 262-280. Київ.

6. Данилейко, І. (2013). Особливості ладової організації весільних меломасивів лівобережжя нижньої Десни (Чернігівщина). Мелодії триопорного ладу у шестидольних композиціях. Проблеми етномузикології: Зб. наук. статей. Вип. 8 (Слов'янськамелогеографія, 4), 155-164. Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського.

7. Зачикєвіч, Т., Клименко, І. (2013). Весільні пісні Полтавщини: ритмотипологія і географія. Проблеми етномузикології: Зб. наук. статей. Вип. 8 (Слов'янськамелогеографія, 4), 118-131. Київ.

8. Іваницький, А. (1982). Весільна пісенність на Україні та її обрядова функція. У кн. Шубравська, М., Іваницький, А. (Упоряд.). Весільні пісні: У 2-х кн. Кн. 1, сс. 11-69. Київ.

9. Клименко, І. (2004). Ритмоструктурна систематика весільних мелодій українсько-білоруського мелоареалу (Погляд із Прип'ятського Полісся). Проблеми етномузикології: Зб. наук. статей. Вип 2, 135-165 (2 карти). Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського.

10. Клименко, І. (2013). Слов'янські весільні шестидольники як мелогеографічна система: введення у проблематику. Проблеми етномузикології: Зб. наук. статей. Вип. 8 (Слов'янська мелогеографія, 4), 90-117 + карти К10-11. Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського.

11. Климчук, Ф. (1999). Традиційне весілля села Симоновичі. Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна. Вип. 27: Українська фольклористика, сс. 185-275. Львів.

12. Литвинова-Бартош, П. Я. (1900). Весільні обряди і звичаї у селі Землянці Глухівського повіту в Чернігівщині. Матеріали до українсько-руської етнольогії, т. 3, сс. 70-173. Львів.

13. Малинка, А. Н. (1897). Малорусское весильле (свадебные обряды и песни, запис. в м. Мрине, Нежинскаго уез. Черниговской губ.). Этнографическое обозрение. Издание Этнографическаго Отдела Императорскаго Общества Любителей Естествознания, Антропологии и Этнографии. № 3, сс. 96-134. Москва.

14. Малинка, А. Н. (1902). Сборник по малорусскому фольклору. 388 с.

15. Малинка, А. Н. (1892). Особенности говора м. Мрина, Нежинского уезда Черниговской губернии.

16. Нейман, Ц. (1883). Куплетные формы южнорусской песни. Киевская старина. T.VI., сс. 599-644. Киев.

17. Пригоровський, В.ФольклористОлександрМалинка.ОтриманозURL:

18. http://archive.nndiuvi.org.ua/fnlltext.html?id=292.

19. Пшенічкіна, Г. (2017). Свадебные тирады со стихом 5+3 на Правобережной Черкащине. Tradicija ir dabartis / Tradition & Contemporarity: Mokslo darbai. Sud. R. Sliuzinskas, H. Pshenichkina. № 12. pp. 138-160. Klaipeda: Klaipedos universiteto leidykla.

20. Пшенічкіна, Г. (2015). Весільні тиради правобережної Черкащини з 6-7-складовою основою: особливості компонування. Проблеми етномузикології: Науково-методичний збірник. Вип. 10, 81-103. Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського.

21. Пшенічкіна, Г. (2018). «Звенигородщина» Агатангела Кримського та сучасні дослідження обрядової пісенності правобережної черкащини. Проблеми етномузикології: Зб. наук. статей. Вип. 13, 82-117. Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського.

22. doi: https://doi.org/10.31318/2522-4212.2018.13.145692.

23. Рибак, Ю. (2014). Слідами «Поліського весілля» Оскара Кольберга. Народна Музика Волині та Полісся: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції до 35-річчя кафедри музичного фольклору та 200- річчя з дня народження оскара Кольберґа, сс. 56-61. Рівне. (Рівне, 31 жовтня - 1 листопада 2014 р.).

24. Чубинський, П. (1970). Весілля в селі Бориспіль Переяславського повіту Полтавської губернії. Записав П. П. Чубинський. Мелодії на ноти поклав М. В. Лисенко. Весілля : у 2-х кн. Кн. 1, сс. 81-147. Київ: Наук. думка.

25. Шафонський, О. (1851). Чернігівського намісництва топографічний опис з коротким географічним та історичним описом Малої Росії, з частин якої це намісництво складено (рос. мовою). Київ. 697 с.

26. Шубравська, М., Бучель, Н. (Упоряд.). (1982). Весільні пісні: У 2-х кн. Кн. 2. Київ: Наукова думка. 680 с.

27. Якимович, С. (2004). Матеріали до життєпису О. Малинки. Сергій Якимович. Малинка [О]лександр Никифорович [некролог]. У кн. Бріцина, О. Ю., Головаха, І. Є. Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині (тексти та розвідки), сс. 349-359. Київ: ІМФЕ. [Перевидання за 1941 р.].

28. Klymenko, I. (2015). Ukrainian-Bielorussian-Polish Early-traditional Melo-Massif: Interethnic Wedding Macro-Areas. Musicologija. Journal of the Institute of Musicology SASA. (Етно)музикологціа на преласку из XX у XXI век (II). Часопис Музиколошког института САНУ, 19, 23-49. Београд. doi: 10.2298/muz1519023k

29. Kononenko, N. (1998). Ukrainian Minstrels: And the Blind Shall Sing (цит. за: Бріцина, О., Головаха, І. (2004). Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині (тексти та розвідки). Київ: ІМФЕ).

30. References

31. Borysenko, V. (2012). Tradytsiyne vesillya ukrayintsiv: Unikalni zapysy kintsya XX- 20-40 rokivXXst. [Traditional wedding of Ukrainians: Unique records of the late XIX - 20-40 years of XX century]. Kyiv. 192 p. [in Ukrainian].

32. Borisenko, V. (2013). Transformatsiya vesil'noho obryadu protyahom stolittya (na prykladi s. Ivcha Lityns'koho rayonu na Vinnychyni) [Transformation of the wedding ceremony during the century (on the example of Ivcha village of the Litynsky district in Vinnytsia)]. Folk art and ethnology. Iss. 2, pp. 15-27. Kyiv. [in Ukrainian].

33. Bruhand, S.F. (2013). Moye ridne selo. [My home village], Nizhyn. [in Ukrainian].

34. Bricina, O., Golovakha, I. (2004). Prozovyy fol'klor sela Ploske na Chernihivshchyni (teksty ta rozvidky) [The prose folklore of the village of Ploskoe in Chernihiv region (texts and explorations)]. Kyiv. [in Ukrainian].

35. Chubinsky, P. (1970). Vesillya v seli Boryspil' Pereyaslavshoho povitu Poltavshoyi huberniyi. Zapysav P. P. Chubynskyy. Melodiyi na noty poklav M. V. Lysenko [Wedding in the village of Boryspil, Pereyaslavsky district, Poltava province. Written by P. P. Chubinsky. Melodies on the notes put M. V. Lysenko]. Wedding: in 2 vol. Vol. 1, pp. 81-147. Kyiv. [in Ukrainian].

36. Danileiko, I. (2013). Osoblyvosti ladovoyi orhanizatsiyi vesilnykh melomasyviv livoberezhzhya nyzhn'oyi Desny (Cher- nihivshchyna). Melodiyi tryopornoho ladu u shestydol'nykh kompozytsiyakh [Peculiarities of the organization of wedding melomasses of the left bank of the lower Desna (Chernihiv region). Tri-pole tunes in six-track compositions]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems ofmusic Ethnologhy]. Iss. 8, pp. 155-164. Kyiv. [in Ukrainian].

37. Gantsov, V. (1928). Diyalektychni mezhi na Chernyhivshchyni [Dialectical borders in the Chernihiv region]. Chernihiv i Pivnichne livoberezhzhya: Ohlyady, rozvidky, materialy [Chernihiv and the North Left Bank: Surveys, intelligence, materials], pp. 262-280. Kyiv. [in Ukrainian].

38. Ivanitsky, A. (1982). Vesilna pisennist na Ukrayini ta yiyi obryadova funktsiya [Wedding Song in Ukraine and Its Ritual Function]. In Shubravska, M, Ivanitsky, A. Wedding Songs: [Coll. pomegranate notation songs]. Vol. 1, pp. 11-69. Kyiv. [in Ukrainian].

39. Klymenko, I. (2004). Rytmostrukturna systematyka vesilnykh melodiy ukrayins'ko-bilorus'koho meloarealu (Pohlyad iz Prypyatskoho Polissya [Rhythm-Structural Systematics of Wedding Ringtones of the Ukrainian-Belarussian Meloareal (A View from the Prypiatsky Polissya)]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems of music Ethnologhy], Iss. 2, pp. 135165. Kyiv. [in Ukrainian].

40. Klymenko, I. (2013). Slovyanski vesilni shestydolnyky yak meloheohrafichna systema: vvedennya u problematyku [Slavic wedding hexadecimal as a melogeographic system: an introduction to problems]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems ofmusic Ethnologhy]. Iss. 8, pp. 90-117. Kyiv. [in Ukrainian].

41. Klymenko, I. (2015). Early Ukrainian-Belarusian-Polish Traditional Melo-Massif: Interethnic Wedding Macro-Areas. Muzikologija. (Etno)muzikologija na prelaskuiz XX u XXI vek (II). Casopis Muzikoloskog instituta SANU. [Musicology. Journal of the institute of musicology of the serbian academy of science sandarts. (Ethno)musicology attheturn of the millennium (II)], 19, 23-49. Beograd. doi: 10.2298/muz1519023k

42. Klymchuk, F. (1999). Tradytsiyne vesillya sela Symonovychi [Traditional wedding of Simonovichi village]. The philological series. Iss. 27, pp. 185-275. Lviv. [in Ukrainian].

43. Kononenko, N. (2004). Ukrainian Minstrels: And the Blind Shall Sing, 1998 (cited by: Bricina, O., Golovakha, I. The prose folklore of the village of Ploske in Chernihiv (texts and explorations) Kyiv: IMFE. [in Ukrainian]

44. Litvinova-Bartosh, P. Ya. (1900). Vesilni obryady i zvychayi u seli Zemlyantsi Hlukhivs'koho povitu v Chernihivshchyni [Wedding Rites and Customs in the Village of Zemlyanka of Glukhiv County in Chernihiv Region]. Materials to Ukrainian-Russian Ethnology. Vol. 3, pp. 70-173. Lviv. [in Ukrainian].

45. Malinka, A. (1897). Vesillya bilorusiv (vesil'ni obryady ta pisni, zapys. U misti Mryn Nezhyns'koho rayonu [The wedding of the Belorussians (wedding ceremonies and songs, recording. In the city of Mryn, Nezhinsky district]. Etnohrafichne opytuvannya. Opublikovano Etnohrafichnym viddilom Imperators'koho Pryrodoznavchoho Tovarystva [Ethnographic survey. Published by the Ethnographic Division of the Imperial Society of Natural History, Anthropology and Ethnography], Iss. 3, pp. 96-134. Moscow. [in Ukrainian].

46. Malinka, A. (1902). Sbornykpo malorusskomu fol'kloru [Collection ofLittle Russian Folklore]. 388 p. [in Russian].

47. Malinka, A. (1892). Osobennosti rechiMrina, Nezhinskiy uyezd Chernigovskoy gubernii [Features of Mrin's speech, Nezhinsky district of Chernihiv province]. [in Russian].

48. Neyman, T. (1883). Kupletnyye formy yuzhnorusskoy pesni [Couplet forms of the South Russian song]. Kievan antiquity. Vol. VI, pp. 599-644. Kyiv. [in Russian].

49. Prigorovskiy, V. FolkloristOleksandr Malinka.Retrieved from URL:http://archive.nndiuvi.org.ua/

50. fulltext.html?id=292. [in Ukrainian].

51. Pshenichkina, H. (2017). Vesilni tyrady z virshem 5+3 na Pravoberezhniy Cherkashchyni [Wedding tirades with verse 5 + 3 on the Right Bank Cherkasy region]. Tradition ir dabartis / Tradition & Contemporarily: Mokslo darbai. Iss. 12, pp. 138160. Klaipeda. [in Ukrainian].

52. Pshenichkina, H., (2015). Vesil'ni tyrady pravoberezhnoyi Cherkashchyny z 6-7-skladovoyu osnovoyu: osoblyvosti komponuvannya [Wedding ranks of the right-bank Cherkasy region with 6-7-component basis: features of layout]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems ofmusic Ethnologhy]. Iss. 10, pp. 81-103. Kyiv. [in Ukrainian].

53. Pshenichkina, H. (2018). «Zvenyhorodshchyna» Ahatanhela Kryms'koho ta suchasni doslidzhennya obryadovoyi pisennosti Pravoberezhnoyi Cherkashchyny [«Zvenyhorodshchyna» by Agatangel the Crimean and modern studies of the ritual song of Right-Bank Cherkasy region]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems of music Ethnologhy]. Iss. 13, pp. 82118. Kyiv. [in Ukrainian].

54. Rybak, Yu. (2014). Slidamy «Polis'koho vesillya» Oskara Kol'berha [Following in the footsteps of Oscar Kolberg's Polissya Wedding]. Volyn and Polissya Folk Music: Collection of Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference on the 35th Anniversary of the Chair of Musical Folklore and the 200th Anniversary of Oscar Kolberg's Birth, pp. 56-61. (Rivne, October 31, 2014). [in Ukrainian].

55. Shafonsky, O. (1851). Chernihivs'koho namisnytstva topohrafichnyy opys z korotkym heohrafichnym ta istorychnym opysom Maloyi Rosiyi, z chastyn yakoyi tse namisnytstvo skladeno (ros. movoyu) [A topographical description of Chernihiv governorate with a brief geographical and historical description of Little Russia, of which this governorate is composed (in Russian)]. Kyiv. [in Russian].

56. Shubravska, M., Buchel, N. (1982). Vesilni pisni. [Wedding Songs [Coll. pomegranate notation songs]: In 2 books. Book 2. Kyiv. [in Ukrainian].

57. Yakimovich, (2004). Materialy do zhyttyepysu O. Malynky. Serhiy Yakymovych. Malynka [O]leksandr Nykyforovych [nekroloh] [Materials to the biography of O. Malinka. Sergey Yakimovich. Malinka [O] Aleksandr Nikiforovich [obituary]. In Bricina, O., Golovakha, I. Prozovyy fol'klor sela Ploske na Chernihivshchyni (teksty ta rozvidky) [The prose folklore of the village of Ploskoe in Chernihiv region (texts and explorations)], pp. 349-359. Kyiv: Institute of Art Studies, Folklore Studies and Ethnology. M. Rylsky National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].

58. Zachychevich, T., Klimenko, I., (2013). Vesilni pisni Poltavshchyny: rytmotypolohiya i heohrafiya [Wedding songs of Poltava region: rhythm typology and geography]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems of music Ethnologhy], Iss. 8, pp. IIS- 131. Kyiv. [in Ukrainian].

Додаток

1. ЛЕК-12-05_02.35 Зап. 2012 р. від: Надії Іванівни Вакулік, 1928 р.н.

2. ЛЕК-12-05_06.24 Зап. 2012 р. від: Ганни Ісаківни Канівець 1939 р.н., Параски Дем'янівни Огій 1924 р.н., Ганни Павлівни Куриленко 1937 р.н., та Лідії Степанівни Пасічник 1942 р.н.

3. ЛЕК-12-05_02.20 (рік запису та імена виконавців див. нот.1)

4. ЛЕК-12-05_06.09(див.нот.2)

5. ЛЕК-12-05_06.13 (див. нот. 2)

6. ЛЕК-12-05_02.05(див.нот.1)

7. ЛЕК-12-05_02.02(див.нот.1)

8. ЛЕК-12-05_06.18 (див. нот. 2)

9. ЛЕК-12-05_02.15 (див. нот. 1)

10. ЛЕК-12-05_06.32 (див. нот. 2)

11. ЛЕК-12-05_03.01 (див. нот. 1)

12. ЛЕК-12-05_06.22 (див. нот. 2)

13. ЛЕК-12-05_02.10 (див. нот. 1).

Приклад 3.

Приклад 6.

Приклад 7.

Размещено на Allbest.ru