Слов’яни Тисо-Дунайського басейну в зарубіжній історіографії
Дослідження процесу проникнення слов’ян на Балкани і до Карпатського басейну в середині І тисячоліття нової ери як важливого етапу слов’янського етногенезу. Важливість вивчення слов’янських артефактів. Характеристика різноманітності типів жител.
| Рубрика | Краеведение и этнография |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.10.2024 |
| Размер файла | 47,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Такі вчені, як Й. Гампел, П. Ваці, Д. Шімоні заселення слов'янами Карпато-Дунайського басейну відносили до VII-IX ст., пов'язуючи цей процес з аварським завоюванням і падінням аварського каганату. Так, Д. Шімоні вважав, що слов'яни в Карпатському басейні з'явилися вперше у 500-567 роках невеликими групами. Це була перша фаза слов'янської колонізації. Протягом другої, яка охопила 568-650 роки, почалося планомірне слов'янське заселення, яке здійснювалося спочатку під тиском авар, а потім самостійно. На думку вченого, після 803 року, тобто часу падіння Аварського каганату, розпочалася третя фаза колонізації [75, s. 97103].
П. Ваці у доповіді на IV Міжнародному конгресі слов'янської археології намагався, спираючись на писемні джерела, довести, що до 568 року значних вторгнень слов'ян у Карпатський басейн не було. Він допускав, що в другій половині VI ст. слов'яни досягли Одри, причому просування східних і південних слов'ян було можливим тільки з консолідацією аварської імперії. На думку вченого, подальше просування слов'ян на захід і південь стало наслідком аварського погрому і утворення вакууму, в який направилися слов'янські племена [86, s. 132-133].
Серед старожитностей аварського часу, як встановили угорські археологи, зустрічаються і західнослов'янські етнічні компоненти. До них, насамперед, відносяться тілоспалення з посудом празького типу VI-VII ст., виявлених І. Бона разом з лангобардськими похованнями біля міста Сентендре, область Пешт [23, s. 39]. Ці знахідки дали підставу вести мову про інфільтрацію окремих слов'янських груп на територію Паннонії і Алфелда ще в епоху панування лангобардів. Вважається, що слов'янськими рисами володіють поховання із західною орієнтацією на могильнику Дунасекче, тілоспалення із Кестхея, Сірмебешеньї та інших пунктів [1, с. 311].
Протягом 1964-1968 років угорські археологи І. Ерделі та Є.Сімонова досліджували поселення ІХ-ХІ ст. Гергельугорня в околицях міста Вашарошнаменя області Сабольч-Сатмар-Берег, що в північно- східній Угорщині. На поселенні було розкопано 17 жител, які віднесено до двох типів: чотирикутні у плані і неправильної овальної форми напівземлянки, заглиблені в материк у середньому на 0,4-0,5 м [58, s. 379397]. На належність поселення слов'янському населенню вказують не тільки витягнуті вузькі житла своєрідної конструкції, що відомі і на Закарпатті, але також і наявність глиняних ліпних сковорідок.
Розкопки слов'янського поселення біля с. Дарножелі в північно- західній частині Угорщини проводив з 1972 року Р.Пустаї. Тут виявлено два житла, глиняну піч, які були датовані VII-VIII ст. [72, s. 45-62]. У 1980 році розкопки продовжив П.Томка, зафіксувавши ще 39 об'єктів, зокрема, господарські ями, черіні печей, із заповнення яких походять кістки тварин, уламки від великих горщиків з лінійно-хвилястим орнаментом [9, с. 9].
У 1975 році Є. Сімонова провела рятувальні роботи на городищі біля села Орош (область Саболч-Сатмар-Берег). На погляд дослідниці, воно належало слов'янам у період приходу угорців - приблизно у другій половині ІХ ст. і використовувалося місцевим населенням як городище- схованка [7, с. 192-194].
У 1982 році в північно-східній частині Угорщини біля с. Шай, область Боршод-Абауй-Земплен, було зафіксовано залишки слов'янського поселення VIII-IX ст. Серед жител увагу привернула квадратна в плані напівземлянка з розвалом печі-кам'янки, яка на основі керамічного матеріалу датується VII ст. [64, s. 182]. Вдалося реставрувати і окремі елементи кераміки: ліпну миску, ліпний баночний горщик невеликих розмірів, підправлений на гончарному крузі горщик великих розмірів празько-корчакського типу [64, s. 182, abb. 3: 1,2].
Протягом 1992-1993 років при розкопках залишків слов'янського поселення на околиці Кішварди відкрито шість об'єктів, три з яких представляли собою житла-напівземлянки. Зокрема, в житлі № 4 виявлена ранньослов'янська кераміка кінця VI ст., носії якої належали до так званої ріпнівської групи і проникли сюди із району Західного
Побужжя [59, s. 169-172] дали можливість поповнити перелік слов'янських старожитностей Верхнього Потисся. До речі, це поки єдина ранньослов'янська пам'ятка в області Саболч-Сатмар-Берег.
У 2008 році побачила видавничий світ узагальнююча монографія Є. Сімонової, присвячена матеріальній культурі слов'янського населення північно-східної Угорщини VII-IX ст., що були отримані шляхом багаторічних археологічних розвідок й розкопок [9]. У ній вперше вводиться в науковий обіг керамічний матеріал із слов'янських пам'яток області Сабольч-Сатмар-Берег, подається каталог печей, глиняних сковорідок, ранньогончарної білоглиняної кераміки, приводяться аналогії із різних місцевостей слов'янського світу.
Історіографічний аналіз свідчить, що слов'янські угруповання заселяли Тисо-Дунайський басейн протягом значного проміжку часу, який охопив період від кінця ІІ до VIII-IX ст. Цей процес був не одноразовим заходом, а здійснювався кількома хвилями в залежності від історичних обставин і часу, набуваючи то тихого, «оксамитового», то бурхливого інвазійного характеру. Це викликало появу різних думок і концепцій в угорській історичній та археологічній науці. Огляд літератури засвідчив, що ця проблема доволі складна і багатогранна. А тому вимагає подальшої розробки з використанням писемних, найновіших археологічних та лінгвістичних джерел, координації зусиль вчених різних країн.
Джерела
1. Археология Венгрии (конец ІІ тыс. до н.э. - І тыс.н.э.). Москва: Наука, 1986. 349 c.
2. Баран В. Д. Славяне в середине І тысячелетия. Проблемы этногенеза славян. Киев: Наукова думка, 1978. С. 5-39.
3. Кишваси-Комша М. Некоторые исторические выводы в связи с несколькими археологическими памятниками VI-XIII вв. н.э. на территории РНР. Dacia. 1957. T.1. С. 311-327.
4. Комша М. Проникновение славян на территорию Румынской Народно-Демократической Республики и их связи с автохтонным населением. Труды VII Международного конгресса антропологических и этнографических наук. Москва: Наука, 1970. Т. V. C. 275-288.
5. Матей М. Славянские поселения в Сучаве. Dacia. 1960. T.4. C. 370-397.
6. Нидерле Л. Славянские древности. Москва: Наука, 1956. 784 с.
7. Симонова Е. Н. Городище у с. Орош в области Саболч-Сатмар. Советская археология. 1975. № 3. С. 192-194.
8. Симонова Е. Н. Средневековое поселение в Залавар-Резеш. Советская археология. 1980. № 2. С. 187-194.
9. Симонова Е. Н. Материальная культура славянского населения Северо-Восточной Венгрии VII-XI веков: по керамическим материалам. Москва: Наука, 2008. 223 с.
10. Теодору Дан Г. Славянские культурные елементы VI-IX вв. н.э. в карпато-дунайской области. Труды V Международного конгресса археологов-славистов. Киев: Наукова думка, 1988. Вып. 4. С. 204-208.
11. Фёдоров Г. Б. Население Прутско-Днестровского междуречья. Москва: Наука, 1960. 296 с.
12. Шош-Чемицки А. О славянских исследованиях в области славянской археологии. Советская археология. 1962. № 4. С. 105-114.
13. Шош-Чемицки А. К проблеме истории паннонских славян ІХ в. (обзор). Slavica. 1967. VII. S. 149-167; Slavica. 1969. IX. S. 149-165.
14. Шош-Чемицки А. К проблематике аварского времени в свете новых венгерских археологических исследований. Berichte tiber den II. Internationalen Kongress fur Slawische Archaologie. Berlin, 1973. Band II. S. 315-317.
15. Эрдели И. Славяне на территории современной Венгрии. Археология Венгрии (конец П тыс. до н.э. -1 тыс.н.э.). Москва: Наука,1986. С. 296-312.
16. Andel A. Vysledok archeologickeho prieskumu na zemplinsko-uzskej nizine v rokoch 1953 - 1954. Vlastivedny sbornik. 1955. 1. S. 79-93.
17. Bako G. Elemente slave in necropola de la Bandu de Cimpie. Studii §i cercetari de istorie veche (далі - SCIV). 1962. 2. S. 451-457.
18. Beres J. K problematike osidlenia severovychodneho Slovenska vo vcasnom stredoveku. Бойківщина: історія та сучасність. Львів-Самбір, 1995. S. 9-10.
19. Bialekova D. Nove vcasnoslovanske nalezy z juhozapadneho Slovenska. Slovenska archeologiaw. 1962. Х-1. S. 124-148.
20. Bialekova D. Zur Datierung der oberen Czensedes Pragen Typus in der Sudwestslowakei. Archeologicke rozhledy. 1968. XX. S. 619-625.
21. Bialekova D. Slovenske obdobie. Slovenska archeologia 1980. XXVIII. S. 213-228.
22. Blahuta F. Archeologicky prispevok k dejinam vzniku a prveho rozvoja Presova. Nove obzory. 1961. № 3. S. 181-199.
23. Bona J. Uber einen archaologischen Beweis des langobardisch-slawisch-awarischen Zusammenlebens. Studijne Zvesti Archeologickeho Ustavu SlovenskejAkademie Vied.. Nitra, 1968. 16. S. 35-45.
24. Borkovsky J. Slovanska keramika ve stredni Europe. Praha, 1940.
25. Budinsky-Kricka V. Slovanske mohyly na Vychodnom Slovensku. Slovenska archeologia. 1958. VI-1. S. 1-170.
26. Budinsky-Kricka V. O psevorskem typu na Vychodnom Slovensku. Archeologicke rozhledy. 1961a. XIII. S. 3-46.
27. Budinsky-Kricka V. Slovanske osidlenie na severovychodnom Slovensku. Slovenska archeologia. 1961b. IX- 1. S. 24-89.
28. Budinsky-Kricka V. Prispevok k poznaniu slovanskeho osidlenia na juhovychodnom Slovensku. Studijne zvesti AU SAV. 1963. XI. S. 42-74.
29. Budinsky-Kricka V. Nalez polnohospodarskych nastrojov na slovanskom sidlisku v Smizanoch. Studijne zvesti AU SAV. 1963. XI. S. 75-83.
30. Budinsky-Kricka V. Sidlisko z doby rimskej a zo zaciatkov stahovania narodov v Presove. Slovenska archeologia. 1963. XI. S. 5-58.
31. Budinsky-Kricka V. Staroslovanske obdobie. Pravek Vychodnyho Slovenska.. Kosice, 1965. S. 20-29.
32. Chi§vasi-Comsa M. Slavii de rasarit pe teritoriul R.P.R. §i patrunderea elementului romanic in Moldova pe baza datelor archeologice. SCIV. 1958. 1. S. 69-80.
33. Com§a M. Slavii pe teritoriul R.P.R. in secolete VI - IX in lumina cercetarilor archeologice. SCIV. 1959. Anul X. № 1. S. 65-80.
34. Com§a M. Курганный могильник с трупосожжением у с. Нушфалеую. Dacia 1959. III. S. 71 - 74.
35. Com§a M. Directions et etapes de la penetration de Slaves vers la peninsule Balkanique aux VI - VII siecles (avec un regard special sur le territoire de la Roumanie). Balcanoslavica. 1972. 1. S. 9 - 28.
36. Comsa M. Die slawische im Karpatisch-Donaulandischen Raum in 6 - 7 Jahrhunderst. Zeitschrif ftir Archaologi. 1973. Heft. 7. S. 217 - 223.
37. Cs. Sos A. Das fruhawarenzeitliche Graberfeld von Oroszlany. Folia Archaeologica. 1958. X. S. 104 - 124.
38. Cs.Sos A. Fruhmittelalterliches Graberfeld aus Keszthely-Fenekpuszta. Acta Archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae. 1961. T.XIII. S. 247 - 305.
39. Cs.Sos A. Die Ausgrabungen Geza Fehers in Zalavar. Budapest, 1963.
40. Cs.Sos A. Bemerkungen zur Frage des archaologischen Nachlasses der awarenzeitlichen Slawen in Ungarn. Slavia Antiqua 1963. X. S. 301 - 329.
41. Cs.Sos A. Fruhmittelalterliche slawische Siedlungsreste im Zagyvatal. Slovenska archeologia 1970. XVIII-1. S. 97 - 112.
42. Cs.Sos A. Die slawische Bevolkerung Westungars im 9. Jahrhundert. Munchen, 1973. 221 s.
43. Cs.Sos A., Salamon A. Cemeteries of the Early Middle Ages (6 - 9 A.D.) at Pokaszepetk. Budapest, 1995.
44. Daicoviciu K. Bemerkung zur Frage der ”slavischen” Bodenfunde Dacien. Annarul institului de studii classice. Bucure^ti. 1941 -1943. № 4. S. 180 - 185.
45. Dekan J. K problemom slovenskeho osidlenia na Slovensku. Historica Slovaca. Bratislava, 1948 - 1949. VI - VII. S. 55 - 82.
46. Dekan J. Vyvoi a stav archeologickeho vyskumu doby predvelkomoravskej. Slovenska archeologia. 1971. 19. S. 559 - 580.
47. Dekan J. Velka Morava. Bratislava, 1976.
48. Dragomir A.-I. Numiri de origine slava ale fiintelor mitologice feminine in limba romana. SCIV. 1973. T. 18. № 3. S. 201 - 223.
49. Feher G. Zalavari asatasok 1951 - 1952. Archeologiai Ertesito. 1953. 80. S. 93 - 112.
50. 50 . Feher G. Beitrage zum Problem des ungarisch-slawischen Zusammenlebens . Acta Archeologica Akademia ScientiarumHungaricae. 1957. № 8. S. 269-318.
51. Hampel J. Alterthumer des Fruhen Mittelalters in Ungarn. Braunschweig, 1905. S. 1 - 111.
52. Hampel J. Ujabb tanulmanyok a honfoglalas kor emlekeirol. Budapest, 1907. 97 s.
53. Horedt K. Ceramica slava din Transilvania. SCIV. 1951. Anul II. № 2. S. 189 - 232.
54. Horedt K. Moresti. Grabungen sin einer vor-und fruhgeschichtlichen Siedlung in Siebenburgen. Bukarest, 1979. 275 s.
55. Eisner J. Slovensko v praveku. Bratislava, 1933.
56. Eisner J. Slovensko v dobe kultury hradistnej. Slovenske dejiny. Bratislava, 1947. S. 120 - 157.
57. Eisner J. Rukovet slovanske archeologie. Praha, 1966.
58. Erdelyi I., Szimonova E. Grabung in der Gemarkung von Vasarosnameny. Slovenska archeologia. 1985. XXX-2. S. 379 - 397.
59. Istvanovits E. Korai szlav telepules maradvanyai Kisvarda hataraban. A Nyiregyhazi Josa Andros Muzeum Evkonyve. Nyuegyhaza, 2001. XLIII. S. 169 - 172.
60. Kovrig J. Remarks of the Question of the Kestzthely-Culture. Budapest, 1957. 137 s.
61. Macrea M. Necropola slava de la Someseni. Materiale §i cercetari archeologice. 1959. Vol. V. S. 519 - 527.
62. Macrea M. Славянский могильник в Сомешени. Dacia 1958. II. S. 92 - 98.
63. Matei M. Die Slavische Siedlungen von Suceava. Slovenska archeologia 1957. T. 10. S. 163 -174.
64. Mesterhazy K. Fragen der Ausbildung einer Organisation von Hof und Burg beiden Ungarn im 10. Jahrhundert. Interaktionen dermitteleuropaischen Slawen und anderen Ethnika im 6. -- 10. Jahrhundert. Nitra, 1984. S.180 - 183.
65. Muller R. Karoling udvarhaz es temetoje Zalaszabar-Borjuallas-szigetrol. Honfoglalas es regeszet. Budapest, 1994. S. 91 - 98.
66. Nestor J. §antierul Sarata-Monteoru. SCIV. 1953. Anul IV. 1-2. S. 69 - 87.
67. Nestor J. Slavii pe teritoriul R.P.R. in lumina documentelor archeologice. SCIV. 1959. Anul X. № 1. S. 49-64; Nestor J. La necropole slave d'epoque ancienne de Sarata-Monteoru. Dacia 1957. 1. S. 289 - 295.
68. Nestor J. §i Zaharia E. Santierul archeologie Sarata-Monteoru. SCIV. 1955. Anul VI. 3-4. S. 491 - 511.
69. Nestor J., Zaharia E. Sapaturile de la Sarata-Monteoru. Materiale yi cercetari archeologice. 1961. VII. S. 513 -517.
70. Ondrouch V. Kedy k nam prisli nasi predkovia. Nasa veda. 1957. IV. S. 57 - 60.
71. Pastor J. Sidliskovy vyskum na Somotorskej hore roku 1955. Slovenska archeologia. 1958. VI-2. S. 26 - 47.
72. Pusztai R. Jelentes a Darnozseliben talalt szlav telepules probaasatasarol. A Gyori Xantus Janos Muzeum Evkonyve. Gyor, 1973. 16. S. 45 - 62.
73. Rusu M. Note asupra relatiilor culturale dintre slavi §i populatia romanica din Transilvania (sec. VI - X). Apulum. Alba Julia. 1971. T. X. S. 714 - 725.
74. Roska M. Erdely es nepvandorlas kora. Budapest, 1936. 121 s.
75. Simoni D. Die Kontinuitatsfrage und das Erscheinen der Slaven in Pannonien. Studia Slavica. 1953 № 1. S. 97 - 103.
76. Siska S. Slovanske sidliskove objekty v Hnojnom, okr. Michalovce. Archeologicke rozhledy. 1964. XVI. S. 123 - 135.
77. Stanciu I. Asezarea prefeudala de la Lapuel.jud. Maramure§ (Cercetari arheologice din anii 1992, 1993). Ephemeris Napocensis.1994. IV. S. 267 - 322.
78. Stanciu I. Uber die Slawischen Brandhugelgraber vom typ Nu§falau-Some§eni (Nordwestern Rumaniens). Acta Musei Napocensis. 1999. 36. 1. S. 245 - 263.
79. Szekely Z. Slavii §i populatia bastinasa in sudestul Transilvaniei. Aluta 1971. S. 129 - 139.
80. Szekely Z. Die fruhesten slawischen Siedlungen in Siebenburgen. Slavia Antiqua.1976. T. XVII. S. 125 - 136.
81. Szoke B.M. Zalavar. Zalai Gyutemeny. Zalaegerszeg, 1976. № 6. S.79 - 91.
82. Szoke B.M. A nepvandorlas kor es a korai kozepkor tortenete Nagykanizsan. Varosi monografia. Nagykanizsa, 1992. 1. S. 192 - 197.
83. Szoke B.M. A nepvandorlas kor es a korai kozepkor tortenete Nagykanizsan. Varosi monografia. Nagykanizsa, 1994. 1. S. 167 - 212.
84. Teodor G.D. Teritoriul est-carpatic in veacurile V - XI c. Jasi, 1978. 232 s.
85. Tocik A. Slovane na strednom Dunaji v 6 - 8 storoci. Slovenska archeologia. 1971.XXXIII. S. 134 - 137.
86. Vaczy P. Szlavok megjelenese a dunai orszagokban. Archeologiai Ertesito. 1964. 91-2. S. 117 - 141.
87. Visdal J. Hromadny nalez slovanskych nadob v Oborine. Archeologicke rozhledy. 1963. XV. S. 87 - 96
88. Cilinska Z. The development of the slavs north of the Danube during the Avar empire and their social and cultural contribution to creating Morava. Slovenska archeologia 1983. XXXI.-2. S. 237 - 276.
89. Safarik P.J. Slovanske starozitnosti. Praha, 1837.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Найперші звістки про гунів як народність, безплідні намагання дослідників знайти їх етнічні і географічні корені. Свідчення про слов’янську етнічну приналежність гунів у дослідженні грека Прокопія Кесарійського. Схожість звичаїв гунів із слов’янами.
статья [10,4 K], добавлен 05.05.2009Феномен язичництва: головна особливість слов’янських вірувань. Давньослов’янський пантеон богів, язичницькі культи, демонологічні уявлення. Дуалізм релігійних культів: синкретизм язичництва та християнство. Відродження віри предків як неоязичництво.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 08.10.2012Відомості та перші історичні згадки про місто Коростень. Археологічні дослідження території міста. Перші ознаки перебування слов'янських племен. Місто Коростень в роки Київської Русі. Виникнення першої назви поселення Іскоростень. Сучасний стан міста.
реферат [18,8 K], добавлен 17.07.2010Духовна та культурна спадщина слов’янських народів. Веснянки та народні забави. Свято сорока мучеників. День Олексія. Благовіщення. Вербна неділя. Страсний тиждень. Великдень. Радуниця - великоднє поминання померлих. Свято Юрія. Весняний Микола.
реферат [15,6 K], добавлен 17.01.2007Чеські землі з кінця IX століття. Населення Чехії до початку XIII століття. Грунтувавання внутрішнього ладу на початках слов'янського права і побуту. Посилення приливу німецьких колоністів, а разом з тим вплив німецького права і побуту. Чеська історія.
реферат [20,1 K], добавлен 11.06.2008Свято Великодня для слов’янських народів було, є і залишиться найвеличнішим та найзначущим з усіх існуючих на сьогодні християнських свят. Великдень, Паска, Христове Воскресіння - традиції святкування. Про українські писанки - символіка та семантика.
реферат [51,2 K], добавлен 27.04.2008Вивчення типів взаємозв'язку житлового будинку з господарськими спорудами і вулицею. Дослідження традиційного інтер'єру поліського та карпатського житла. Конструктивні особливості української хати. Основні принципи декоративно-художнього оздоблення житла.
реферат [27,1 K], добавлен 07.10.2010Історія складання народного календаря. Розвиток примітивних уявлень про основи космогонії, астрономії, метрології, грунтознавства, математики, моралі, педагогіки, медицини. Розгляд релігійних переконань українського народу про існування долі та душі.
дипломная работа [77,9 K], добавлен 17.06.2010Історія народної вишивки в Україні. Геометричні (абстрактні) орнаменти слов'янської міфології. Витоки та особливості рослинних орнаментів. Вплив на характер орнаментальних мотивів різноманітних вишивальних швів. Техніка вишивання хрестиком, її види.
контрольная работа [20,0 K], добавлен 18.10.2010Здатність ведмедя впадати в зимову сплячку. Ведмідь і людина в повір’ях слов’ян. Уявлення про ведмедів-перевертнів, якими перекидаються чарівники, або ж про людей, зачаклованих у ведмедів. Образ ведмедя в лікувальній і любовній магії, в народному соннику.
презентация [28,2 M], добавлен 14.01.2014Українські обереги як наслідки язичницької віри слов’ян. Інтер’єр національного житла. Вода та вогонь як обереги рідного дому. Оберегова сила флори рідного краю. Сутність подвір’я та господарського реманенту. Основні обереги національних обрядів.
реферат [66,8 K], добавлен 24.12.2013Дослідження етногенезу греків українського Приазов'я. Проведення компаративного аналізу специфіки діалектів румеїв та урумів, оцінка їх антропологічних та культурних відмінностей. Визначення особливостей культури та історії маріупольських греків.
реферат [28,7 K], добавлен 20.09.2010Загальний корпус публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори. Рівень науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії. Закономірності історико-етнографічних кримознавчих студій на сторінках часописів кримськотатарської діаспори.
автореферат [41,1 K], добавлен 11.04.2009Виявлення та вивчення пам'яток історії і культури Криму часів античності та середньовіччя. Дослідження історії формування історико-культурної спадщини даного періоду. Оцінка сучасного стану, охорони та використання об’єктів дослідження в туризмі.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 03.12.2010Колористична специфіка карпатської сорочки як елементу традиційного костюму. Аналіз дифузійних культурних впливів та відмінностей у колористиці сорочок різних областей. Конструктивний елемент народного одягу та його оздоблення вишивкою та орнаментами.
статья [21,7 K], добавлен 24.04.2018Особливості весільного обряду рівнинної зони Буковини (Прутсько-Дністровське межиріччя та Буковинське Поділля). Традиції укладення шлюбу Буковинського Передгір’я. Різнобарвність та колоритність обряду весілля Гірсько-Карпатського регіону Буковини.
курсовая работа [184,0 K], добавлен 28.04.2015Джерела відомостей про різноманітних дивовижних легендарних людей. Міркування про походження чудовиськ від Адама і Ноя у християнській літературі. Легенди про песиголовців у Греції. Проникнення на Україну оповідей про велетнів, пігмеїв і песиголовців.
реферат [41,3 K], добавлен 15.12.2010Наукова сутність проблеми географічного дослідження етнічного складу міського населення. Аналіз взаємозв’язку між містом та етносом. Вплив урбанізації на етнічні спільноти. Міста як центри консолідації етносу. Вивчення етнічного складу населення міста.
реферат [23,4 K], добавлен 10.03.2010Символічно-оберегове значення українського вінка. Символіка давньослов’янського вінка. Його композиційний склад: квіти та інші матеріали. Послідовність вплітання стрічок у віночку, їх значення по кольорам. Символіка вінка, його різновиди та значення.
презентация [11,3 M], добавлен 26.10.2015Розвиток і становлення науки у Харкові на початку ХХ сторіччя. Наука у міжвоєнних роках (1917-1941). Відродження й утвердження наукової думки у післявоєнні роки. Розвиток науково-дослідницкьої роботи на Харківщині у середині 50 – на початку 90-х років.
реферат [43,0 K], добавлен 16.03.2008