Секуляризація православної духовної хорової музики в російській та українській культурі XVII–XXI ст.

Уперше аналізуються архівні матеріали та документи, пов'язані з розвитком духовної хорової культури Харківщини (звіти Товариства прихильників хорового співу, Харківського Єпархіального Спостерігача шкіл церковнопарафіяльних, грамоти Харківської єпархії тощо), що уможливлює узагальнення процесів її секуляризації та нової сакралізації в XIX-XX ст.

Підкреслено значне поширення духовного хорового мистецтва на Харківщині в XIX ст. (зокрема, існування до 1899 р. правильно організованих хорових колективів при 407 церковно-парафіяльних навчальних закладах і школах грамоти) та його поступове вдосконалення всупереч практичним труднощам (недостатній підготовчій рівень фахівців, особливості викладання співу, мізерне асигнування викладачів).

На основі архівних документів проаналізовано творчо-виконавську та педагогічну діяльність відомого харківського культурного діяча 2-ї пол. XIX ст., композитора і регента І.М. Туровєрова, який був керівником гуртка прихильників співу, а також висвітлено роль утвореного в 1893 р. “Харківського товариства прихильників хорового співу” (ХТПХС), як ініціатора активного розвитку хорового мистецтва в Харкові.

Таким чином, наприкінці XIX ст. на Слобожанщині, передусім у сфері духовної музики, тільки починала викристалізовуватися система знань у хорознавстві, яке неухильно еволюціонувало в напрямі подальшої секуляризації, деякі суспільно-політичні наслідки якої пізніше призвели до трагічних подій 1917 р. Підкреслено, що із 1917 р. цей процес проявився повною мірою в первісному його розумінні - як відторгнення церковної власності та передача церковного майна і земель у світське (державне) володіння.

Висвітлено секулярний характер радянського періоду існування православної духовної музики, розкрито семантику ідеологічних трансформацій ролі хорового мистецтва як символу світської народно-масової культури.

Визначено початок відродження християнської духовності в російській та українській культурі останніх десятиріч XX - поч. XXI ст., підкреслено особливості сучасного гуманітарного соціокультурного контексту (посилена пропаганда неоязицтва, поширення сектантського руху, упровадження ідей створення т.н. “постхристиянської цивілізації”, які породжують соціальні ускладнення, спотворюють суспільну свідомість, світовідчуття, знищують традиційні уявлення моралі тощо), що перешкоджають цьому процесові, стаючи найяскравішим утіленням секулярних тенденцій.

Через ґрунтовний аналіз основних напрямів розвитку духовної хорової музики сучасного Харкова (90-х рр. XX - поч. XXI ст.) та на підставі власного досвіду вперше з'ясована відсутність єдиної церковно-музичної стильової орієнтації в більшості місцевих хорових колективів, проявом чого є недиференційоване виконання на службах творів різних стилів (насамперед, “петербурзької” та “московської” шкіл, вільноствореної музики). Визначено виняткову роль у цьому процесі хорових колективів храму Трьох Святителів (регент І. Сахно), де звучить церковний розспів у його чистому вигляді та Свято-Озерянського храму (регент В. Бойко), де виконуються піснепіви Синодальної композиторської школи й найяскравіші гармонізації творів давніх розспівів.

Підсумовано, що повернення до традиції, кращих зразків слов'янської культури і є проявом дійсного відродження та нової сакралізації православної духовної музики.

Висновки

Визначено основні наукові результати дослідження, окреслені перспективи їх практичного використання та подальших теоретичних розвідок.

Загальним підсумком дисертації є створення комплексної концепції впливу секуляризаційних процесів на розвиток православної духовної хорової музики в Україні та Росії від XVII - до поч. XXI ст.

Досвід створення такої концепції та її апробація на матеріалі хорових творів російських і українських композиторів ХVIII-ХХ ст. дозволили дійти таких висновків.

Духовне хорове мистецтво в загальній музичній культурі слов'янських народів постає як одна з констант православної слов'янської культури і є одночасно цілісним і динамічним явищем української музичної культури.

З'ясовано, що процес секуляризації духовної хорової музики активізується під час активних змін у суспільстві - як загальнополітичних і соціальних, так і церковних. Детермінантами цього процесу є впливи прогресивних тенденцій європейської та світової художньої культури (насамперед музичної) XIX - поч. XXI ст., еволюція музичного мислення, зміни музично-стилістичних формацій, жанрова взаємодія з іншими видами мистецтв (зокрема театральним), вплив сучасної композиторської та виконавської мови тощо.

Розкрито значення явища секуляризації та виявлено його негативні і позитивні аспекти, характер діалогових взаємодій антиномічних культурних універсалій “секулярного та сакрального”.

Аналітичний підхід до висвітлення розвитку церковного слов'янського мистецтва та його секуляризації дозволили уточнити відповідність розробок попередників та колег, а також окреслити перспективні аспекти власних напрацювань - як теоретичних, так і практичних. Зібраний фактичний матеріал з історії православної церковної музики дає підстави стверджувати, що доробок вітчизняних діячів у цій галузі є значнішим, ніж убачалося раніше.

Виявлений стан православної духовної хорової музики дозволив дійти таких висновків:

1) стимулом оновлення художньої культури (кінець XVI - поч. XVII ст.) став активний процес її секуляризації;

2) національна своєрідність українського духовного співочого мистецтва яскраво виявилася в періоди його секуляризації, особливо в часи проникнення на територію Русі стилю Бароко;

3) із середини XVII ст. вітчизняне богослужбове співоче мистецтво опановували західні культурні впливи, вироблені латинською церковною культурою, що призвело до гострого посилення світських тенденцій у духовній хоровій музиці;

4) у XVIII ст. до богослужбової практики впроваджується жанр духовного хорового концерту, що стало суттєвим фактором подальшої секуляризації церковно-співочої культури;

5) із початком XX ст. значно розвинулась та систематизувалась композиторська діяльність для церковних хорів, яка поступово звільнялася від наслідування західних, неправославних зразків. Вищої точки художнього розвитку духовний хоровий спів досяг перед початком революції 1917 р.;

6) у зв'язку зі зміною соціокультурного клімату 60-х рр. XX ст. починає відроджуватися православна духовна хорова музика, що стало суттєвим та якісним переломом усієї радянської хорової культури;

7) нові вимоги, пов'язані із загальною еволюцією європейської музики XX - поч. XXI ст., специфікою сучасної композиторської мови тощо, розпочинають новий період процесу секуляризації православної духовної хорової музики.

Здійснений ретельний аналіз сучасного стану духовної музики виявив наявність у вітчизняній культурі двох протилежних тенденцій, пов'язаних з: 1) поверненням до традиційного сакрального богослужбового співу; 2) подальшою секуляризацією церковного співу. Співвідношення сакрального богослужбового співу з секуляризованим духовним хоровим мистецтвом характеризується як спосіб одночасного співіснування цих феноменів у сучасному культурно-історичному просторі.

Відтворена загальна картина розвитку духовної хорової музики України і Росії та визначені змістовні передумови її секуляризації і нової сакралізації. Визначено загальнокультурне значення духовного хорового мистецтва поза богослужбовою функцією, а також проаналізовано зовнішні секулярні причини його інтонаційної еволюції.

Дослідження соціокультурних передумов становлення, розвитку та процесу секуляризації православної духовної хорової музики Харківського регіону XVII-XX ст. дозволило охарактеризувати його наступним чином.

Формування національних українських та російських культурних традицій на Харківщині кінця XVII - поч. XX ст. відбувалося паралельно; після 1917 р. секуляризоване духовне хорове мистецтво знайшло втілення в храмах і монастирях, а також у суспільно-громадському житті Харкова як культурного центру Слобідської України.

Важливим чинником розвитку духовної хорової культури стало формування основних виконавських принципів на базі синтезу професійних традицій церковного співу та народнопісенного мистецтва. На виконавський стиль церковних хорів впливав стиль давніх піснепівів.

Духовне хорове мистецтво зазнало значних перетворень та змін у радянські та посттоталітарні часи. У сучасній православній духовній музиці панівне місце посів гармонійний багатоголосний спів - полістилістичні музичні твори із канонічними богослужбовими текстами, а давня церковна монодія майже зовсім не використовується.

З'ясовано, що літургічне музикознавство - вчення про слов'янський православний церковний хоровий спів - слід розглядати як самостійний важливий напрям музичної науки та сучасної культурології.

Перспективним для подальших розробок є продовження музично-культурологічних розвідок православного літургійного музикознавства в аспекті його секуляризації - нової сакралізації.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бойко В.Г. Сутність та система духовної православної хорової музики / В.Г. Бойко // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2003. Вип. 12. Філософія культури. С. 166-175.

2. Бойко В.Г. Стильові напрями духовної хорової музики України і Росії другої половини XVIII XIX ст. у процесі поступової секуляризації / В.Г. Бойко // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2004. Вип. 13. Мистецтвознавство. Філософія. С. 171-183.

3. Бойко В.Г. Секуляризація духовного хорового мистецтва від перших десятиліть XX ст. до початку XXI ст. / В.Г. Бойко // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті : зб. наук. пр. Х. : ХДАДМ, 2003/2004. № 5/6, 3/4. С. 17-21.

4. Бойко В.Г. Православна духовна музика у творчості послідовників “московської” (синодальної) композиторської школи / В.Г. Бойко // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2006. Вип. 17. Мистецтвознавство. Філософія. С. 209-215.

5. Бойко В.Г. Богослужбово-співоча культура Православної церкви (традиції та сучасність) / В.Г. Бойко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгвіс. ун-т. Нац. муз. акад. України. К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. Вип. 30. Педагогіка, психологія. Мистецтвознавство. С. 229-233.

6. Бойко В.Г. Розвиток та секуляризація православного хорового мистецтва Харкова кінця XVIII початку XIX ст. / В.Г. Бойко // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2006. Вип. 18. Мистецтвознавство. Філософія. С. 128-138.

7. Бойко В.Г. Семантика та специфіка духовної хорової музики (проблеми виконавства) / В.Г. Бойко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали конф. молодих науковців, 17 -19 квіт. 2002 р. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2002. С. 73-75.

8. Бойко В.Г. Період “кондакарного” співу в розвитку слов'янської духовної православної музики / В.Г. Бойко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали наукової конф. молодих учених, 16-18 квіт. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. Х.: ХДАК, 2003. С. 98-99.

9. Бойко В.Г. Розвиток та секуляризація духовної хорової музики на Украї-ні в музично-історичному процесі / В.Г. Бойко // Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві : матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листоп. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2003. С. 204-205.

10. Бойко В.Г. Духовне хорове мистецтво (новітні напрями і тенденції розвитку від перших десятиліть XX ст. до XXI ст.) / В.Г. Бойко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали наукової конф. молодих учених, 22-23 квіт. 2004 р. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2004. С. 110-112.

11. Бойко В.Г. Духовна православна музика в процесі підготовки фахівців хорового мистецтва / В.Г. Бойко // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи : матеріали міжнар. наук. конф., 12-13 жовт. 2004 р. / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2004. С. 189-191.

12. Бойко В.Г. Діалогова взаємодія антиномічної пари “секулярне сакральне” (на прикладі православної духовної хорової музики) / В.Г. Бойко // Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації : матеріали міжнародної наукової конференції / Харк. держ. акад. культури. Х. : ХДАК, 2007. С. 128-129.

13. Бойко В.Г. Духовна хорова музика : прогр. курсу / Харк. держ. акад. культури ; уклад. В.Г. Бойко. Х. : ХДАК, 2003. 18 с.

14. Бойко В.Г. Духовна музика: національні традиції та сучасність (для магістрів ХДАК) : прогр. курсу / Харк. держ. акад. культури ; уклад. В.Г. Бойко. Х. : ХДАК, 2006. 16 с.

Анотація

Бойко В.Г. Секуляризація православної духовної хорової музики в російській та українській культурі XVII-XXI ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 - теорія та історія культури. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2008.

Дисертація є першою спробою здійснити комплексну музично-культурологічну концепцію розвитку та секуляризації православної духовної хорової музики в російсько-українській музичній культурі XVII-XXI ст.

Здійснено історичну періодизацію основних етапів розвитку та секуляризації православного духовного хорового мистецтва.

Визначено змістовні передумови секуляризації православної духовної хорової музики та її нової сакралізації. Виявлено негативні і позитивні аспекти процесу секуляризації та характер діалогових взаємодій антиномічних явищ “секулярного” та “сакрального”.

Досліджено становлення хорової культури Харківщини 2-ї пол. XIX - поч. XX ст. та шляхи її секуляризації.

Виявлено чинники впливу “Мусикійської граматики” М. Дилецького на секуляризацію православної духовної музики й оновлено уявлення про жанр хорового концерту в діахронічному та синхронному аспектах даної проблематики.

Уперше введено до наукового та практично-виконавського обігу несправедливо забуті хорові твори харківських композиторів-регентів кінця XIX - поч. XX ст. (П.І. Кравцова, О.Й. Литинського, П.Н. Толстякова).

Ключові слова: православна духовна музика, секуляризація, хорове мистецтво, українська музична культура, російська музична культура, нова сакралізація.

Аннотация

Бойко В.Г. Секуляризация православной духовной хоровой музыки в русской и украинской культуре XVII-XXI ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 26.00.01 - теория и история культуры. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2008.

В диссертации впервые осуществлена комплексная музыкально-культурологическая концепция развития и секуляризации православной духовной хоровой музыки в российско-украинской музыкальной культуре XVII-XXI ст.

Определены содержательные предпосылки секуляризации православной духовной хоровой музыки и ее новой сакрализации. Раскрыто значение явления секуляризации и выявлены его негативные и позитивные аспекты, характер диалоговых взаимодействий “секулярного” и “сакрального” как антиномичных культурных универсалий.

Осуществлена историческая периодизация основных этапов развития и секуляризации православного духовного хорового искусства: 1) эпоха партесного стиля; 2) период влияния итальянского концертного стиля; 3) период преобладания немецкого протестантского хорала; 4) период расцвета “московской” композиторской школы; 5) советский и 6) постсоветский периоды.

Определено значение духовного хорового искусства вне богослужебной функции и проанализированы внешние причины интонационной эволюции.

Диссертация посвящена исследованию хоровой культуры Харьковщины второй половины XIX - начала XX ст. и процесса ее секуляризации.

Выявлены факторы влияния “Мусикийской грамматики” Н. Дилецкого на секуляризацию православной духовной музыки и обновлено представление о жанре хорового концерта в диахроническом и синхронном аспектах данной проблематики.

Впервые в научный и практическо-исполнительский оборот введен ряд незаслуженно забытых хоровых сочинений харьковских композиторов-регентов конца XIX - начала XX ст. (П.И. Кравцова, А.И. Литинского, П.Н. Толстякова).

Ключевые слова: православная духовная музыка, секуляризация, хоровое искусство, украинская музыкальная культура, русская музыкальная культура, новая сакрализация.

Annotation

Boiko V.G. Secularization of orthodox sacred choral music in the Russian and Ukrainian culture of XVII-XXI centuries. -- Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of аrt-сriticism on a speciality 26.00.01 - Theory and History of Culture. - Kharkiv State Acade-my of Culture. - Kharkiv, 2008.

In the research the complex musical - culturological analysis of development and secularization of orthodox sacred choral music in the Russian-Ukrainian musical culture of XVII-XXI centuries is carried out for the first time.

Historical periodization of basic stages development and secularization of orthodox sacred choral art.

The thesis is devoted to the research of choral culture of Kharkiv region of the second half of XIX - the beginning of XX century and the process of its secularization.

The factors of influence of “Musikiyskaya Grammar” of N.Diletskiy on secularization of orthodox sacred music are found.

The idea about the genre of a sacred choral concert in the aspect of secularization of orthodox sacred music is updated.

For the first time in the history of musicology a number of the forgotten choral pieces of the Kharkiv composers-regents of the end of XIX - the beginning of XX centuries (P.I. Kravtsov, A.I. Litinskiy, P.N. Tolstyakov) are introduced in scientific and practical-performing usage.

Key words: orthodox sacred music, secularization, choral art, Ukrainian musical culture, Russian musical culture, new sacralization.

Размещено на Allbest.ru