Сміховий світ російської музичної класики

Місце і специфіка сміху в російській культурній традиції. Психокреативна природа сміхової творчості композиторів. Механізми взаємодії сміхового музичного світу із світом "високої" культури. Теорія сміхового тексту і музичної пародії, жанрова типологія.

Рубрика Музыка
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.07.2014
Размер файла 121,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ключові слова: сміховий музичний світ, сміхове, комічне, життєтворчість, сміховий музичний текст, музична пародія, диз'юнктивний синтез, стильова «зшибка», iнверсiя, верхньо-низові культурні координати.

АННОТАЦИЯ

Соломонова О.Б. Смеховой мир русской музыкальной классики. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство. - Национальная музыкальная академия Украины имени П.И. Чайковского, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению истории и теории смехового музыкального мира русской классики XIX-ХХ веков в его национально-ментальной, социокультурной, психокреативной и жанрово-стилистической проекциях. Пафос работы - в выведении смехового музыкального мира из сферы научного маргинеса, в доказательстве высокого художественного и психокреативного потенциала смеховых музыкальных артефактов. В диссертации предпринято системное исследование смехового музыкального мира в контексте русской классической традиции: обоснованы причины его выделения как феномена культуры, исследованы историко-ментальная и образно-эстетическая специфика русского художественного смеха, выяснены психокреативные механизмы смехового композиторского творчества, изучены процессы взаимодействия смехового музыкального текста с текстами «престижной» культуры.

Впервые в отечественном музыкознании разработана теория смехового музыкального текста и музыкальной пародии, предложены научные дефиниции этих феноменов, произведена их жанровая типологизация, изучены структурно-интонационные и семантические свойства витального и пародийно-деструктивного типов смехового текста, рассмотрена специфика смехового творчества русских композиторов как уникальной области музыкальной поэтики и семантики.

На основе обобщения опыта современного музыковедения и смежных гуманитарных наук в диссертации разработан специальный понятийно-терминологический аппарат, приемлемый для описания интонационно-семантических процессов смехового музыкального мира. Дефинированы и научно обоснованы такие понятия, как смеховой музыкальный мир, смеховой музыкальный текст, музыкальная пародия. Определена терминологическая и имманентно-интонационная сущность главных стилеобразующих факторов пародии - таких как дизъюнктивный синтез, стилевая «сшибка», стилистические контрагенты, инверсирование и смешение верхне-низовых культурных координат, взаимодействие уровней воспроизведения и трансформации, пр.

В работе предпринята попытка системно обобщить структурно-интонационные процессы, происходящие в смеховом музыкальном мире, осознать все разнообразие смеховых музыкальных текстов не как набор «экзотических нелепостей» (Ю. Лотман), а как уникальную, особым образом организованную систему со своей жанрово-стилистической и образно-эстетической иерархией (тексты «смеяния» и тексты «осмеяния»), комплексом выразительных средств и законами хранения культурной информации. Научная разработка обозначенных проблем дает методологическую базу для анализа музыкальных произведений смехового модуса.

На основе исследования психомоторных свойств, синестезийной специфики и музыкально-выразительных средств витальных текстов выдвинута гипотеза об их способности аккумулировать память культуры. Предположение подтверждено исследованием архаического смехового синкрезиса, что позволяет сделать вывод о воспроизведении в жизнерадостно-витальной музыке русских классиков уникального типа текста - психомиметического события (В. Подорога), где музыка играет роль хранителя прежних психомоторных импульсов. Данная способность витально-смехового текста интерпретирована как феномен звукового миметизма моторно-кинетического и психоэмоционального опыта homo ridens.

При исследовании интонационной специфики музыкальной пародии определены её константные признаки на уровне жанра и стиля: карнавальная травестия, присутствие уровней воспроизведения и трансформации, дизъюнктивный синтез, принцип «остранения». Типологическое описание музыкальной пародии позволило дифференцировать четыре её типа: пародию-контрадикцию с паритетным соотношением высоких и низких стилистических контрагентов (представлена тремя разновидностями - контрафактура, диффузная контаминация, коллажная пародия); пародийное цитирование с инверсией смысла; пародийный симулякр; пародийный примитив с целенаправленным удалением от высокой жанрово-стилистической координаты. Изучены имманентная логика пародийного формообразования («логика алогизма») и специфика художественной целостности музыкальной пародии - нон-финальной структуры, приобретающей новые смысловые очертания в процессе осмысления и исполнительской интерпретации.

Исследованы «смеховые портреты» М. Мусоргского, О. Бородина, С. Танеева, Д. Шостаковича, прослежена динамика жанрово-стилистических преобразований в смеховом творчестве М. Мусоргского и Д. Шостаковича в связи с их личностными свойствами и социокультурным контекстом эпохи. На примере анализа произведений доказана роль смеховых артефактов как уникальной области музыкальной поэтики и семантики, как «документов эпохи», призванных отразить социокультурные смыслы своего времени.

Ключевые слова: смеховой музыкальный мир, смеховое, комическое, жизнетворчество, смеховой музыкальный текст, музыкальная пародия, дизъюнктивный синтез, стилевая «сшибка», инверсия, верхне-низовые культурные координаты.

ANNOTATION

Solomonova O.B. The laughter world of Russian classical music. - Manuscript.

A thesis submitted in fulfillment of the requirements for the degree of doctor of arts in speciality 17.00.03. - Music Art. - P.I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, Kiev, 2008.

The dissertation is dedicated to the research of the history and the theory of the laughter world in Russian classical music of the XIX and XX centuries. The work represents a systematic research in the field of laughter in music: an analysis is carried out of the causes of the laughter is being distinguished as a separate phenomenon of culture; a theory of musical texts and musical parodies is created; their genre typology is worked out as well as a close study is carried out of structural and tone characteristics of these phenomenon and their definitions are introduced.

An analysis is being carried out of psychological grounds for creative activities of composers in the field of laughter, a research is made of the mental and image-bearing and esthetic specifics of the Russian creative laughter. A study is made of the process of interaction between laughter musical texts and texts of “serious” culture; a stylistic specifics of vital and parody musical texts are defined and methodology of their analysis is proposed. The dissertation contains a research in the style of laughter of М. Musorgsky, А. Borodin, S. Taneev and D. Shostakovich as well as a dynamics of genre-bearing and stylistic transformations in the laughter containing works of M. Musorgsky and D. Shostakovich in connection with their individual features and socio-cultural contents of the time.

Key words: laughter world of music, laugh-bearing, comic, life creativity, laugh-bearing musical text, musical parody, disjunctive synthesis, battle of styles, inversion, upper-lower cultural coordinates.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Проблеми розвитку музичної культури та музичної діяльності. Історія формування музично-історичної освіти. Життя і творчі здобутки Б.В. Асаф’єва. Поняття інтонування як важлива складова музичної педагогічної концепції. Сутність поняття музичної форми.

    дипломная работа [55,9 K], добавлен 25.12.2010

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

  • Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.

    статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.

    дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.

    реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014

  • Людвіг ван Бетховен як німецький композитор та представник віденської класичної школи. Особливості періодів творчості. Симфонії, їх значення та принципи будови. Дев'ята симфонія як одне з найвидатніших творінь в історії світової музичної культури.

    реферат [21,7 K], добавлен 23.03.2011

  • Музично-педагогічні умови і шляхи розвитку ладового почуття школярів на уроках музики у загальноосвітній школі. Категорія ладу у системі засобів музичної виразності. Застосовування елементів "стовбиці" Б. Тричкова. Використання релятивної сольмізації.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.02.2016

  • Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.

    статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Загальна характеристика сонат Бетховена. Музичний синтаксис, форма, експозиція, реприза творів. Мелодія лінія зв’язуючої партії. Аналіз засобів музичної виразності. Лад, тональність, гармонія, взаємодія стійкості з нестійкістю, метро-ритм, фактура.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 18.05.2014

  • Розкриття історичного аспекту проблеми та сутності понять "музичне виховання", "музична освіта", "культурні традиції". Обґрунтування необхідності удосконалення музичного виховання. Порівняльний аналіз даних аспектів в освітніх системах Японії та України.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.11.2014

  • Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.

    статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018

  • Виконання кантилени - "мірило" професійної зрілості музиканта. Фізіологічні та методико-технологічні аспекти виконавській роботі. Розподіл скрипкового смичка. Вибір аплікатурних прийомів. Життєва реалізація музичної фрази за допомогою виконання ритму.

    реферат [31,5 K], добавлен 19.09.2013

  • Аналіз застосування народного співу та його трактування в межах творів, що відносяться до музичної академічної та естрадної галузі творчості Вероніки Тормахової. Нові підходи до практичного використання вокальної народної манери в мистецькій практиці.

    статья [38,5 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.

    курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009

  • Становлення жанру в творчості українських композиторів. "Золотий обруч", як перший експериментальний зразок сюїти в творчості Лятошинського. Музична мова і форма Квартету-сюїти на українські народні теми. Розгляд сонатної логіки "польської сюїти".

    дипломная работа [5,7 M], добавлен 11.02.2023

  • Розгляд історії розвитку музичної культури Київської Русі. Сопілка, сурми та трембіта як види дерев'яних духових інструментів. Зовнішній вигляд торбана, гуслей, кобзи, базолі. Вивчення древніх ударних інструментів. Скоморохи у театральному мистецтві.

    презентация [447,0 K], добавлен 10.05.2014

  • Аналіз значення джазу, як типової складової естрадної музичної культури. Основні соціальні моменти існування джазу в історичному контексті. Дослідження діяльності основних ансамблевих колективів другої половини ХХ ст. та їх взаємозв’язку один з одним.

    статья [23,2 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.