Хордофони ранніх кочівників Євразії ( VI ст. до н. е. – IV ст. н.е.)

Існують різні думки щодо тлумачення сюжету фрески (П. Шульц, В. Бабєнчиков, О. Попова, Д. Раєвський). Проте, у трактуванні музиканта серед дослідників переважають дві точки зору: 1) скіф-співець під акомпанемент ліри звеличує подвиги померлого (П. Шульц), 2) жрець, що супроводжує ритуал під звуки грецької ліри (О. Попова).

Спостереження виявили суттєві вади у трактуванні О. Поповою мотиву жерця з лірою, який здійснює обряд біля жертовного місця (квадрата з клітинами). Персонаж з лірою обернений не до жертовника, а навпаки, спиною до нього і обличчям до квадратної ніші, видовбаної у стіні. Це “нестикування” ставить під сумнів змістову єдність мотиву та його інтерпретацію. Є всі підстави уважати, що в основі сюжету розпису лежить “вічна тема” - скіфська генеалогічна легенда. У канонічному тексті композиції фрески закодовано основне її ядро, яке логічно розподіляється на чотири мотиви: 1 - квадрат з клітинами, 2 - вершник зі списом, 3 - музикант і квадратна ніша, 4 - кабан і собаки.

Різнокольоровий квадрат, який дослідники трактують як інтер'єр юрти (килим) (П. Шульц) або жертовне місце (О. Попова), символізує згадувану Геродотом чотирикутну Скіфію. Цю саму форму мала Вара Авести, втілена в конструкції опори струнотримача ольвійської арфи (розділ 2.2). Чотири кольори клітин квадрату відповідають кольоровій символіці станово-кастового поділу скіфського суспільства. Жовтий (золотий) та червоний кольори символізують касту воїнів (царів) - нащадків Колаксая, білий колір пов'язують з кастою жрецтва, чорний - з кастою землеробів-скотарів. Кольорова символіка втілює тричленну станово-кастову будову скіфського суспільства. Вершник зі списом у центрі композиції під нішею символізує Таргітая, володаря земного світу. Кабан і собаки втілюють нижній, хтонічний світ. Отже, по обидва боки від ніші і музиканта розміщено два опозиційні об'єкти - квадрат (ліворуч) та -кабан з собаками (праворуч), які символізують Скіфію (світ людей) і потойбічний світ. Таргітай (вершник) є зв'язковою ланкою (медіатором) між світом людей і потойбічним світом.

Композиційним центром є музикант з ліроподібним інструментом і квадратна ніша, яка символізує богиню Табіті. Музикант одягнений у червоний жупан, з накинутим зверху кандизом (ритуальним халатом). Музичний інструмент також забарвлений у червоний колір. Ритуальний халат-кандиз використовувався у весільній та поховальній обрядовості. Музичний інструмент (втілення ідеї Фарна ) допомагає ідентифікувати основний мотив фрески як відтворення легенди про обрання Колаксая на царювання.

Підрозділ 3.3. Ліроподібні інструменти народів Середньої Азії і Кавказу : проблеми етнічної належності доводить факт існування ліроподібних хордофонів у споріднених зі скіфами сако-масагетських племен Середньої Азії, а також вивчає генезу, типологічну та етнічну належність однотипного інструментарію з території Кавказу.

Параграф 3.3.1. Ліроподібні інструменти на парфійських ритонах (ІІ ст. до н.е) вивчає іконографію ліроподібних хордофонів споріднених зі скіфами сако-масагетських племен Середньої Азії.

Парфійське царство (середина ІІІ ст. до н.е. - ІІІ ст. н.е.) було засноване кочовими племенами парнів і даїв (за Помпеєм Трогом - вигнанцями зі Скіфії). Єдність духовної культури причорноморських скіфів та середньоазійських саків (парнів, даїв) обумовлює єдність їх музично-інструментальної культури, зокрема, ритуального музичного інструментарію.

У 1948 р. на городищі Стара Ніса, поблизу Ашгабаду (сучасна Туркменія) було розкопано некрополь засновників парфійської династії - царів Аршакідів, де виявлено ритони, прикрашені фризами з різноманітними сюжетними сценами, серед них - зображення музичних інструментів, які дослідники називають лірами і кіфарами (Т. Визго, Р. Садоков, В. Мешкеріс). Інструменти належать до лір східного типу, але різняться між собою за формою та зовнішнім оздобленням. За формою їх можна розподілити на три групи: 1) з видовженим корпусом, 2) “краплеподібні” та 3) прямокутні. Аналогами до першої групи можуть служити сахнівський хордофон та ліроподібні інструменти на монетах з Північного Причорномор'я (Пантикапей, Ольвія). Основною ознакою, яка дозволяє віднести їх до спільного типу, є спосіб з'єднання поперечки-струнотримача з бічними стояками та кількість струн (п'ять).

Органологи уважають, що ці інструменти у Парфії виникли в результаті впливів давніх цивілізацій Месопотамії або еліністичної Греції (Т. Визго, Р. Садоков). Сучасні дослідження однозначно не дають підстав визначити тип та етнічну належність парфійських хордофонів.

Скіфська генеалогія Аршакідів дозволяє припустити, що в період заснування Парфії (середина ІІІ ст. до н.е.) повинні були б зберегтись інструменти, традиційні для кочівників, в першу чергу - ритуальні. Це дає можливість вичленувати з інструментів, уміщених на ритонах, ті хордофони, які мають ознаки скіфських ліроподібних (1 група).

Ритони, на яких вирізьблені музичні інструменти, призначались для коронаційних урочистостей (Г. Кошеленко). Аналогічний ритон відтворено на сахнівській пластині - діадемі в руці Колаксая (мотив божественного шлюбу Колаксая і Табіті). На одному з парфійських ритонів над зображенням богині є надпис грецькою мовою “Гестія”. Ця грецька богиня, що є аналогом скіфської Табіті, втілювала у Парфії культ коронаційного вогню. Можливо, цей ритон використовувався під час коронаційних урочистостей одного з парфійських царів, або ж у щорічному святі на честь першого царя.

Виявлений як у причорноморських скіфів, так і у парфійців розвинений культ предків божественного походження, першого царя дає всі підстави стверджувати, що ліроподібний хордофон видовженої форми у парфійців не був результатом впливів і запозичень, а належав до традиційного інструментарію кочівників.

Параграф 3.3.2. Ліроподібні хордофони на монетах скіфо-сакських царів розглядає скіфо-сакські нумізматичні матеріали, які вказують на зв'язок ліроподібного хордофону з культом царів. Незважаючи на елліністичні впливи, у культурі та ідеології Парфії періоду становлення держави досить стійкими були кочові традиції, що відбилось на так званому офіційному мистецтві, втіленому передусім у монетах парфійських царів (Г. Кошеленко).На реверсах монет царя Фріапата уміщено зображення ліри - семантичного еквівалента Фарна - символу царської могутності і символу, покликаного звеличити божественне походження Фріапата і обґрунтувати цим його право на престол. З тією ж метою були уміщені зображення лір на реверсах монет скіфського царя Акроси (Мала Скіфія, Добруджа) і боспорського царя іранського походження Фарнака (Крим). Символіка атрибутів, уміщених на монетах, втілювала цілісну політико-ідеологічну програму і не могла бути довільною. Сам факт уміщення ліри на монетах скіфо-сакських царів є показовим і служить вагомим аргументом на користь запропонованої семантичної інтерпретації ліроподібного хордофона та реконструкції його ролі і функції у релігійно-обрядових та ідеологічних уявленнях скіфів і парфійців.

Серед хронологічно синхронного матеріалу (середина ІІІ - І ст. до н.е.) з інших областей Середньої Азії зображення аналогічних ліроподібних хордофонів не зафіксовано.

3.3.3. Ліроподібні інструменти на території Кавказу вивчає проблеми типології та етнічної належності ліроподібних хордофонів, уміщених на трьох знахідках - фігурці музиканта з так званого казбегського скарбу (VІ - V ст. до н.е.), ремінній пряжці-застібці з гемою алано-гунського часу (ІV - V ст. н.е.) та музиканта на рельєфі аланського гробівця (VІІІ - ХІІ ст. н.е.). Хордофони, зображені на цих пам'ятках, дотепер є мало відомі органологам. Дискусійною є й проблема типологічної належності, генези цих хордофонів, які не мають аналогів як в археологічному та іконографічному матеріалах окресленого періоду, так і в сучасному традиційному інструментарії народів Кавказу.

Бронзова фігурка музиканта з казбегського скарбу належить до пізньокобанської археологічної культури, яка зазнала потужного скіфського впливу ( Є.Крупнов). Дотепер серед дослідників не існує єдиної думки щодо типологічної класифікації інструмента: одні уважають, що це найдавніше зображення грузинської арфи чангі (Ш. Аміранашвілі, І. Хашба, С. Макалатія), інші - ліри (А. Тальгрен, А. Вейзенен).

Казбегський хордофон має всі ознаки ліроподібного інструмента скіфського типу (пропорції, плаский корпус, короткі бічні стояки і поперечка з “ріжками”). Датування (VІ ст. до н.е.) вказує, що цей хордофон є найбільш раннім зображенням скіфського ліроподібного інструмента.

Підтвердженням існування ліроподібних хордофонів скіфського типу в аланів (сарматського племені, предка осетинів) є зображення на ремінній застібці (урочище Макартет, Запорізька обл., Україна). Цей артефакт входив до комплексу жертовних предметів і датований IV-V ст..н.е. - часом Великого переселення народів. Тяглість традиції існування ліроподібних хордофонів від скіфо-сарматського до пізньоаланського часу засвідчує його зображення на кам'яному рельєфі гробівця VIII - ХІІ ст., виявленого біля р. Кривої у Прикубанні. Рельєфи пізньоаланського гробівця виконані в умовній манері, проте зображений тут інструмент має всі ознаки ліроподібного хордофона.

У Висновках констатується, що реконструкція хордофонів ранніх кочівників Євразії, а через них - потужного пласту їх обрядово-інструментальної культури - збагачує наші уявлення про музичну культуру Стародавнього Світу, ставить її в один ряд з високорозвиненими цивілізаціями давнього і античного світу - Ассірією, Вавілоном, Персією, Грецією, Римом. Спадщина цієї культури генетично пов'язана з інструментарієм середньовіччя як азійського, так і європейського континентів. Реконструкція одного з найдавніших шарів музичної культури Стародавнього Світу доводить, що музично-інструментальна культура іраномовних “варварів” вплинула на розвиток цивілізацій Старого Світу не в меншій мірі, аніж Давній Схід чи доба Античності.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Олейник О. Возвращаясь к пазырыкской арфе // Этнографическое обозрение.1995. №6. С. 80-92.

2.Олейник О. К постановке проблемы комплексного изучения струнных инструментов скифских племен // Вопросы инструментоведения : Статьи и материалы. СПб, 1997. Вып.3. С. 93-97.

3.Олейник О. Изображение музыканта на золотой пластине IV века до н.э. ( к проблеме музыкального инструментария скифов) // Материалы к энциклопедии музыкальных инструментов народов мира. Сборник статей.СПб, 1998. Вып. 1. С. 36-41.

4. Олейник О. Сарматская арфа из Ольвии ( к проблеме интерпретации морфологии инструмента и семантике декора) // Вопросы инструментоведения: Статьи и материалы. СПб, 2000. Вып. 4. С. 91-94.

5.Олійник О. Зображення скіфського музиканта на сахнівській пластині.// Археологія. 2003. №4. С. 40-54.

6.Олійник О. Проблема реконструкції музично-інструментальної культури ранніх кочівників (на археологічних матеріалах із території України) // Українське мистецтвознавство. Матеріали, дослідження, рецензії. Київ, 2004. С. 70-76.

7.Олейник О. Скифский пентахорд Юлия Полидевка (к проблеме типологии и идентификации) // Вопросы инструментоведения: Статьи и материалы. СПб, 2004. Вып.5, ч.2. С. 151-156.

8.Олійник О. Скіфо-сарматські музичні інструменти (за матеріалами археологічних розкопок на території України) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип..10. Львів, 2006. С. 283-290.

Анотація

Олійник О.Г. Хордофони ранніх кочівників Євразії ( VI ст. до н. е. - IVст. н.е.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 - Музичне мистецтво. - Львівська національна музична академія ім.М.В.Лисенка, Міністерство культури і туризму України, Львів, 2007.

У дисертації вперше ставиться проблема дослідження музично - інструментальної культури ранніх іраномовних кочівників Євразії на основі вивчення хордофонів (арф та ліроподібних інструментів).Запропоновано методику комплексного підходу до вивчення давнього інструментарію на основі даних різних наук - органології, археології, історії, порівняльної міфології, релігієзнавства, фольклористики, етнографії, етногеографії, семіотики, семантології, мистецтвознавства та ін.

При вивченні скіфо-сарматських кутових арф з горизонтальним резонатором визначено їх давньоіранську генезу, реконструйовано форму та декор, первісну форму фіксатора струн, етно-локальні конструктивні особливості, хронологічні межі побутування інструментів.

Скіфо-сако-сарматські ліроподібні інструменти вивчаються у контексті інструментарію Стародавнього Сходу. Виявлено їх характерні морфологічні особливості, які відрізняють їх від античного (грецького) інструментарію. Семантика форми та декору ( втілення Фарна в образі барана) є стійкою етнічною ознакою цих інструментів.

Ключові слова: музично-інструментальна культура ранніх кочівників Євразії, кутові арфи з горизонтальним резонатором, ліроподібні хордофони.

Аннотация

Олейник О.Г. Хордофоны ранних кочевников Евразии (VI в.до н.э. - IV в. н.э.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03. - Музыкальное искусство. - Львовская национальная музыкальная академия им. Н.В. Лысенко. Министерство культуры и туризма Украины. Львов, 2007.

Диссертация посвящена малоисследованой проблеме музыкально-инструментальной культуры ранних кочевников Евразии на основе изучения их хордофонов - арф и лироподобных инструментов. Впервые обобщаются данные (археологические находки и иконографические материалы) из различных регионов распространения единой в своей основе кочевой музыкально-инструментальной культуры (Украина, Кавказ, Алтай, Средняя Азия).

В диссертации впервые предложена новая методика комплексного исследования хордофонов кочевников в контексте данных различных наук, изучающих их материальную и духовную культуру.

Осуществлена реконструкция пазырыкской арфы (V в. до н.э.), установлены локальные конструктивные особенности скифских и сарматской арф, определена неизменность и устойчивость традиции соединения отдельных конструктивных деталей инструмента на сарматской ( I - II вв. н.э.) и средневековых иранских арфах (VII в. н. э.).

Сравнительный органологический анализ арф ираноязычных кочевников позволил определить их древнеиранский генезис и конструктивные отличия от однотипного инструментария древних народов Передней Азии (Ассирия, Вавилон, Элам). Установлена преемственность традиции бытования угловых арф с горизонтальным резонатором древнеиранского типа от скифо-сарматской эпохи до периода правления поздних Сасанидов (Иран, VII в.).

Семантическая интерпретация морфологии и декора скифо-сарматских арф в контексте мифо-религиозных представлений ранних кочевников позволила установить обрядовые функции арф и единство семантики формы и декора у кочевых и оседлых народов древнего ираноязычного мира на протяжении более чем тысячелетнего периода их истории (VI в. до н.э. - VII в. н.э.).

Лироподобные хордофоны изучаются в контексте однотипного инструментария Древнего Востока. Выделены и обоснованы характерные отличия скифского хордофона от греческих лир и кифар, установлена связь с однотипным инструментарием Передней, Средней Азии и Ирана. Впервые выявлены стабильные конструктивные отличия древневосточных и скифо-сако-сарматских инструментов от древнегреческих, установлены характерные особенности, присущие лироподобным хордофонам ираноязычных кочевников.

Семантическая интерпретация формы и украшений скифского инструмента позволила установить единство знаково-символической системы декора лироподобных хордофонов ираноязычного мира. Вследствие раскрытия семантики удалось реконструировать отдельный культовый ритуал в честь легендарного первого царя скифов Колаксая и важную идеологическую функцию инструмента как идейно-прокламационного символа могущества и права на власть (Фарн).

Ключевые слова: Музыкально-инструментальная культура ранних кочевников Евразии, угловая арфа с горизонтальным резонатором, лироподобные хордофоны.

Annotation

Oliynyk O. H. Chordophones of earlier nomads of Euroasia (VI c. B.C. - IV c. A.D.) - Manuscript.

Dissertation in fullfilment of the scientific degree of candidate of arts, specialization 17.00.03 - Musical Art. - Mykola Lysenko's Lviv National Academy of Music, Ministry of Culture and Tourism of Ukraine, Lviv, 2007.

Primary, the investigation problem of music-instrumental culture of earlier Iranian nomads of Euroasia on the background of chordophones was studied.

The method of complex approach towards an ancient instruments studying on the background of different scientific data (archaeology, history, folklore, mithology, comparative linguistic, paleoorganology etc.) was introduced.

While studying Scyth-Sarmathian harps with horizontal rezonator, an ancient Iranian genesis was approved, an early shape of strings's fixator was reconstructed; a primary shape of harps, their ethnic constructive features, semantics of shape and dйcor (swan), historical frames of their existence were reconstructed too.

Scythian, Sakian and Sarmatian lyra-liked instruments in the context of Ancient East instruments are explored. Their morphological features, which are different from Ancient (Greek) instruments where observed and established. The shape and decor semantics are constant ethnic features of those instruments (Pharn as a ram's incarnation).

Key words: music instrumental culture of earlier nomads of Euroasia, horizontal andled harps, iyra-liked insttrument.

Размещено на Allbest.ru