Формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

УДК 373.578.

13.00.02 - теорія та методика музичного навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва

Полатайко Олена Михайлівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Щолокова Ольга Пилипівна, Інститут мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури.

Офіційні опоненти:

- доктор філософських наук, професор Афанасьєв Юрій Львович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри мистецтвознавства та експертної діяльності;

- кандидат педагогічних наук, доцент Мозгальова Наталія Георгіївна, докторант Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Захист відбудеться "15" січня 2010 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "10" грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Козир.

Анотація

Полатайко О.М. Формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика музичного навчання. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2010.

Праця присвячена теоретично-експериментальному дослідженню проблеми формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики. Розглянуто феномен художньо-образного мислення, визначено і теоретично обґрунтовано сутність і структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". У роботі доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обґрунтовано її художньо-педагогічний вплив на особистість.

Розроблена методика діагностування уможливила визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики. Дисертація містить вперше створену, теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики, яка складалась з: мети, об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів та педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

Ключові слова: художньо-образне мислення, вчитель музики, художньо-педагогічна інтерпретація, організаційно-методична система.

Аннотация

Полатайко Е.М. Формирование художественно-образного мышления будущего учителя музыки в процессе интерпретации произведений искусства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения музыке. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2010.

Работа посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы формирования художественно-образного мышления будущих учителей музыки. Художественно образное мышление будущих учителей музыки является важной составляющей их личностной художественной культуры, условием профессиональной компетентности в педагогической деятельности. Теоретический анализ категории художественно-образное мышление дал возможность конкретизировать понятие "художественно-образное мышление будущего учителя музыки" и определить его как целенаправленный процесс интегрального интеллектуально-чувственного обобщенного познания художественных явлений, формирования художественно-эстетических взглядов, переживаний, потребностей и убеждений.

В исследовании конкретизирована сущность художественно-образного мышления будущего учителя музыки и обосновано его содержание и структура, которая содержит четыре взаимосвязанных компонента: мотивационный, эмоциональный, когнитивный и деятельный. Учет смыслового наполнения и функционального значения этих составляющих обеспечивает целостность и профессиональную направленность процесса подготовки студентов. В работе раскрыта роль художественно-педагогической интерпретации произведений искусства в формировании художественно-образного мышления будущего учителя музыки, обоснованно, что в педагогической деятельности художественная интерпретация приобретает новые характерные особенности, предопределенные потребностями и условиями обучения и воспитания студентов.

На основе анализа философской, психолого-педагогической и музыковедческой литературы выведено понятие "вербальная художественно-педагогическая интерпретация" как результат эмоционально-интеллектуального познания произведения искусства и вербализации смысла художественного образа с морально-этическим уклоном в условиях педагогической деятельности.

Научно-экспериментальное исследование помогло определить и аргументировать критерии, соответствующие компонентной структуре художественно-образного мышления. Потребностно-мотивационный критерий предполагает выявление художественных интересов, понимания произведения искусства, углубление в его суть, осознание его ценности. Эмоционально-рефлексивный критерий показывает степень эмоциональности восприятия художественных произведений. Когнитивно-аксиологический критерий определяет меру развитости художественно-познавательных способностей студента и художественной эрудиции. Интерпретационно-деятельный критерий предполагает выявление способности студентов к творческому самовыражению и вербальной интерпретационной деятельности. Перечисленные критерии позволили диагностировать состояние художественно-образного мышления студентов по низкому, достаточному и высокому уровням Б .

Неудовлетворительное состояние сформированности художественно-образного мышления обусловило практическую потребность в разработке и экспериментальной проверке организационно-методической системы формирования художественно образного мышления будущего учителя музыки в процессе интерпретации произведений искусства. Данная система состоит из органически взаимосвязанных составляющих: цели, объективных и субъективных факторов влияния на личность, направлений формирования художественно-образного мышления, педагогических принципов педагогических условий преподавания дисциплин, заданий, способов, технологий, форм и методов работы.

В работе показано, что результативность формирования художественно-образного мышления будущих учителей музыки зависит от конкретных факторов, а именно: смысловой направленности интерпретационной деятельности студентов, ориентации на гуманистическую парадигму художественной культуры, использования комплекса методов систематизации и обобщения полихудожественных знаний. Среди них: стимулирование интереса; получение художественно-педагогической информации; контроля и самоконтроля; развития творческой самостоятельности. Подчеркнуто, что вербальное интерпретирование художественных ценностей, которое характеризуется переводом содержания художественных явлений с художественного языка на вербальный, является важным инструментом педагогического влияния на художественное сознание студентов. Выделены направления, по которым может осуществляться вербальная художественно-педагогическая интерпретация.

Статистическая обработка полученных результатов позволяет считать, что разработанные теоретические положения являются правомерными и необходимыми в практической деятельности учителя музыки.

Ключевые слова: художественно-образное мышление, учитель музыки, художественно-педагогическая интерпретация, организационно-методическая система.

Annotation

Polataiko O.M. Formation of artistic-imaginative thinking of a prospecive music teacher in the process of works of art interpretation. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Pedagogical science. Speciality 13.00.02 - theory and methods of music teaching. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to theoretical-experimental research on the issue of artistic-imaginative thinking formation of prospective music teachers. The phenomenon of artistic-imaginative thinking is considered; main points and the structure of artistic-imaginative thinking of a prospective music teacher are determined and proved.

The developed methodology of diagnostics made possible to determine criteria and level indices of artistic- imaginative thinking formation of a prospective music teacher. The dissertation contains for the first time created, theoretically grounded and experimentally checked organizational-methodic system of artistic- imaginative thinking formation of prospective music teachers. In the work it is proven that the effectiveness of artistic-imaginative thinking formation of prospective music teachers depends on specific factors, among which are the following: content orientation of students' interpretative activity, orientation to humanistic paradigm of artistic culture, the use of method systematization complex and generalization of poly-artistic knowledge. It is emphasized that verbal interpretation of artistic values, characterized by translation of artistic phenomena's content from artistic language into the verbal one, is an important instrument of pedagogical influence on artistic awareness of students. Directions, according to which realization of verbal artistic-pedagogical interpretation is possible, are distinguished.

Key words: artistic-imaginative thinking, music teacher, artistic-pedagogical interpretation, organizational-methodic system.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Модернізація сучасної освіти у загальноосвітніх закладах на засадах гуманістично-культурологічного підходу вимагає здійснення підготовки педагогічних кадрів у контексті особистісного розвитку. Згідно з цим положенням важливим завданням вищої музично-педагогічної освіти стає оволодіння студентом емоційно-інтелектуальним досвідом спілкування з художніми цінностями, уміннями вирішувати творчі завдання.

Процес сприйняття і пізнання мистецтва вимагає складних розумових операцій, які відігріють значну роль у фаховій підготовці вчителя музики, активної розумової діяльності, розвиненої уяви, емоційної сприйнятливості, здатності до осмислення твору в цілому та співвіднесення його з дійсністю і власним внутрішнім світом. Взаємозв'язок почуттів з поняттями, судженнями, умовиводами дає можливість студенту сприйняти сутність явищ, що розкриваються митцем в образній системі його творів. Надзвичайно важливим є суто особистісний характер сприйняття художнього образу, що впливає на свідоме самопізнання і стає джерелом формування ціннісних художніх орієнтирів студента.

Здатність людини мислити художніми образами органічно втілюється у процесі художньо-педагогічної інтерпретації творів мистецтва. Така специфічна форма художнього мислення характеризується перетворенням мистецького образу у педагогічну площину і є надзвичайно цікавим і невід'ємним процесом підготовки вчителя музики. Це актуалізує проблему формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики не тільки як самостійної, повноцінної форми пізнання та світосприйняття, але й як атрибута їхньої особистісної художньої культури та умови фахової компетентності у подальшій педагогічній діяльності.

Методологічні засади вивчення феномену "художньо-образне мислення" та його дефініційні характеристики розкриваються у працях таких науковців як: А. Андрєєв, Н. Антонець, В. Біблер, М. Бонфельд, І. Галінська, П. Гальперін, Л. Григоровська, Л. Гурова, Л. Дись, М. Каган, О. Лілов, Б. Малютин, Д. Овсяніко-Куліковський, Г. Падалка, Л. Предтеченська, О. Потебня, Л. Рапацька, С. Раппопорт, О. Рудницька, Л. Столович, К. Шудря, О. Щолокова, М. Ярошевський. Значним доробком у розв'язанні цієї проблеми стали дисертаційні дослідження В. Аганисьян, Н. Батюк, О. Бурської, Н. Мозгальової, О. Сайгушкиної, В. Силантьєвої, О. Соколової, О. Піхтар, Л. Яковенко та інші.

Незважаючи на доволі об'ємний шар філософської та психолого-педагогічної літератури, проблему формування художньо-образного мислення не можна вважати остаточно вичерпаною. Аналіз навчально-виховного процесу підготовки вчителів музики, опрацювання теоретичних джерел з проблеми формування художньо-образного мислення та інтерпретації творів мистецтва дали змогу зробити висновок, що у педагогічній теорії та практиці спостерігається певна суперечність між:

– вимогами до сучасного вчителя музики - творчої особистості, спроможної виконати музичний твір, і необхідністю створення вербальної художньо-педагогічної інтерпретації творів інших видів мистецтва, а також браком теоретичного і методичного матеріалу для формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики;

– змістом професійної підготовки майбутніх учителів музики, який вимагає нових форм і методів роботи зі студентами, та застосуванням традиційних педагогічних технологій.

Враховуючи недостатньо повне висвітлення досліджуваної проблеми у науковій та педагогічній теорії та практиці, темою дисертації обрано "Формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження проведено в межах тематичного плану НДР кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтва НПУ імені М.П. Драгоманова за напрямком "Зміст, форми та методи фахової підготовки майбутніх учителів музики". Автором розроблено зміст лекційних, семінарських і практичних занять з курсів "Історія художньої культури", "Методика викладання художньої культури", передбачених планом підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №3 від 07.11.2005 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 28.02.2006 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики у процесі інтерпретації творів мистецтва.

Об'єкт дослідження - фахова підготовка майбутнього вчителя музики у вищому навчальному педагогічному закладі.

Предмет дослідження - методичні засади формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва.

Відповідно до мети були визначені такі завдання:

· конкретизувати сутність поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики", його зміст і структуру;

· обґрунтувати роль художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики;

· розробити й обґрунтувати критерії та показники рівнів сформованості художньо-образного мислення студентів;

· підготувати методичні рекомендації щодо діагностики та формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва.

Гіпотеза дослідження. Рівень сформованості художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики підвищиться, якщо:

– у процесі навчання орієнтувати студентів на гуманістичну парадигму художньої культури, використовувати комплекс методів і засобів систематизації та узагальнення поліхудожніх знань;

– поетапне формування художньо-образного мислення студентів відбуватиметься в умовах організаційно-методичної системи навчання на основі вербальної художньо-педагогічної інтерпретації творів мистецтва;

– процес формування художньо-образного мислення носитиме цілеспрямований і неперервний характер та здійснюватиметься в умовах послідовно організованих трьох етапів - інформаційно-аналітичного, фахово-орієнтовного і творчо-самостійного.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: філософські аспекти теорій мислення та пізнання (Ю. Валькман, С. Гогоцький, І. Зязюн, М. Козачинський, Г. Кониський, П. Любовський, Г. Сковорода, П. Симонов, Г. Фоллмер, П. Флоренський, Н. Ягодинцева); психолого-педагогічні ідеї розвитку образного та художнього мислення (А. Андрєєв, Р. Арнхейм, М. Берхін, П. Блонський, Ю. Борєв, А. Васадзе, Л. Виготський, К. Горанов, Г. Єрмаш, Р. Інгарден, Л. Левчук, Б. Неменський, О. Онищенко, О. Леонтьєв, В. Медушевский, С. Раппопорт, П. Семенов, В. Роменець, С. Рубінштейн, О. Тихомиров, В. Шинкарук); теоретичні концепції мистецтвознавства щодо інтерпретації творів мистецтва (М. Бахтін, А. Борисова, М. Волоков, Є. Волокова, Г. Гадамер, В. Дільтей, Г. Зедльмайр, П. Рікер, У. Кен, Б. Кроче, Р. Коллінгвуд, А. Корженевський, О. Котляревська, В. Крицький, Ю. Кулюткін, В. Москаленко, М. Тараканов); теоретично-методичні положення фахової підготовки майбутнього вчителя музики (О. Ростовський, О. Рудницька, Г. Падалка, О. Щолокова).

Методи дослідження. Відповідно до мети та поставлених завдань використано систему методів науково-педагогічного дослідження:

§ теоретичні - аналіз наукової літератури з теми дослідження для розкриття понять "художньо-образне мислення" та "художня інтерпретація"; класифікація і систематизація теоретичних та експериментальних даних щодо підготовки вчителів музики; компаративний метод, що ґрунтується на порівняльному аналізі концепцій та дозволяє визначити сутність і значення художньої інтерпретації у системі фахової підготовки майбутніх учителів музики;

§ емпіричні - методи масового збору інформації (анкетування, опитування, тестування, бесіда, педагогічне спостереження), метод експертних оцінок, ранжування, що сприяли вивченню окремих питань досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), який застосовувався з метою вивчення стану сформованості художньо-образного мислення майбутніх учителів музики та перевірки ефективності запропонованої організаційно-методичної системи; експериментальні творчі завдання для покращення створення художньо-педагогічної інтерпретації творів мистецтва; факторно-критеріальні методи обробки отриманих даних.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

· вперше:

– визначено і теоретично обґрунтовано сутність і структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики" ;

– розкрито поняття "вербальна художньо-педагогічна інтерпретація творів мистецтва" та доведено ефективність її застосування як засобу фахової підготовки студентів;

– теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики на основі вербальної художньо-педагогічної інтерпретації творів мистецтва, яка забезпечує ефективну навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу та розв'язанні практичних завдань;

– представлено систему критеріїв та показників сформованості художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики;

· удосконалено пропозиції щодо реалізації методів роботи майбутнього вчителя музики;

· конкретизовано чинники, що сприяють підвищенню ефективності формування художньо-образного мислення студентів у процесі інтерпретації творів мистецтва;

· подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо вирішення проблеми формування фахової компетентності студентів як результату сформованості їхнього художньо-образного мислення.

Практична цінність дослідження полягає у розробці та впровадженні методики діагностування та формування художньо-образного мислення студентів у процесі інтерпретації творів мистецтва. Основні теоретичні положення і методичні рекомендації можуть бути використані для оновлення змісту таких дисциплін: "Методика музичного навчання", "Історія художньої культури", "Методика викладання художньої культури", "Аналіз музичних творів", "Історія музичної культури" у вищих закладах освіти; для використання у процесі індивідуальних занять з музично-інструментальної підготовки студентів і створення методичних рекомендацій з питань формування художньо-образного мислення студентів у процесі інтерпретації творів мистецтва.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Інституту мистецтв НПУ імені М.П.Драгоманова (довідка №07-10/995 від 12.05.2009 р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (довідка №368 від 24.02.2009 р.) та Бердянського державного педагогічного університету (довідка №57/360-08 від 04.03.2009 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка №495-40/03 від 29.04.2009 р.).

Організація дослідження. На першому етапі (2004-2006 рр.) дослідження дисертантом опрацьовано та проаналізовано філософську, мистецтвознавчу й психолого-педагогічну літературу з обраної проблеми, визначено науковий апарат дослідження та основні завдання дослідницької роботи, здійснено первинне опрацювання та систематизовано теоретичну інформацію, уточнено поняття "художньо-образне мислення" та "вербальна художньо-педагогічна інтерпретація".

На другому етапі (2006-2007 рр.) розроблено послідовність та методику дослідно-експериментальної роботи з формування художньо-образного мислення студентів вищих педагогічних навчальних закладів, визначено критерії та рівні його сформованості, проведено діагностичний зріз сформованості художньо-образного мислення студентів музично-педагогічних ВНЗ. На основі результатів констатувального етапу дослідження визначено зміст формувального експерименту. Розпочато апробацію розробленої організаційно-методичної системи формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики у процесі інтерпретації творів мистецтва.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) завершено апробацію розробленої методичної системи формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики у процесі інтерпретації творів мистецтва. Уточнено та узагальнено результати педагогічного експерименту, проведено перевірку висунутої гіпотези, сформульовано висновки наукової роботи, а також літературно оформлено текст дисертації.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, рекомендації та результати дослідження доповідались на звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів НПУ імені М.П. Драгоманова (2004-2007), на Міжнародному науковому семінарі "Треті педагогічні читання пам'яті О.П. Рудницької (1-2 грудня 2005 року) в Інституті педагогіки та психології професійної освіти, на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Гуманістичні орієнтири художньої освіти" (26-27 квітня 2007 р.) на базі кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв (м. Київ), на конференції "Мистецька освіта як чинник людиностановлення" у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (жовтень 2007 р.), на "V мистецько-педагогічних читаннях пам'яті професора О.П. Рудницької (6-7 грудня 2007 р.) в Інституті педагогіки та психології професійної освіти (м. Київ), на конференції (16-17 жовтня 2008 р.) у Мелітопольському педагогічному інституті, на "VІ мистецько-педагогічних читаннях пам'яті професора О.П. Рудницької" (4-5грудня 2008 р.) в Інституті педагогіки та психології професійної освіти (м. Київ), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Гуманістичні орієнтири художньої освіти" (22-24 квітня 2009 року, м. Київ). Результати виконаної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Інституту мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; аналізом значного теоретичного та емпіричного матеріалу; використанням комплексу методів дослідження, які відповідають суті визначеної проблеми; репрезентативністю вибірки, поєднанням якісного та кількісного аналізу експериментальних даних.

Публікації. Основні теоретичні положення дослідження, його результати та висновки подано у 9 одноосібних публікаціях автора, 5 з яких - у провідних наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 182 найменування, і додатків. Повний обсяг дисертації - 245 сторінок, з них 197 сторінок основного тексту. Робота містить 30 таблиць і 28 рисунків, що становить 19 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами та навчальними планами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення дисертації, відображено педагогічну апробацію наукової роботи.

У першому розділі "Теоретичні основи формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики" розкрито сутність та структуру художньо-образного мислення, розглянуто роль художньо-педагогічної інтерпретації у становленні даного типу мислення та психолого-педагогічні засади формування художньо-образного мислення студентів у процесі інтерпретації творів мистецтва.

Аналіз філософської, психологічної та мистецтвознавчої літератури дав змогу з'ясувати, що сутність мислення полягає в активному оперуванні раціональними та ірраціональними образами, які різняться за своєю психічною природою. У процесі мислення на основі перетворених, співвіднесених і опрацьованих образів народжуються нові, які допомагають творчо розв'язувати певні завдання. Особливим способом освоєння і перетворення дійсності є художній образ - синтезуюча форма художньої свідомості і творчості в цілому, яка втілює, творить та об'єднує зміст твору. З точки зору філософії художній образ розглядають у двох площинах: як специфічний спосіб пізнання світу та я к спосіб його відображення і перетворення. Такий підхід уможливив визначення основних параметрів, за якими вивчається елемент художнього мислення - художній образ: результат розумової діяльності, що виник внаслідок художнього абстрагування і композиційного об'єднання матеріалу на основі емоційних, естетико-аксіологічних та світоглядних факторів (А. Андрєєв, С. Раппопорт); результат специфічних процесів художнього узагальнення (Г. Єрмаш, Ю. Борєв); об'єктивно існуючий цілісний художній образ (В. Кожинов, Г. Поспєлов); процес діалектичного поєднання у творі мистецтва художнього образу авторського задуму і художнього образу, що народжується у процесі сприйняття його реципієнтом (К. Горанов, О. Іліаді, М. Храпченко); модель дійсності, ідеальна форма, система художніх знаків, що виражає певний зміст.

На основі аналізу процесів образного та художнього мислення виявлено, що кінцевим результатом образного мислення є нова образна модель, у той час як художнє мислення призводить до формування художньої оцінки та естетичних переживань (М. Берхін). Особливу роль у цьому процесі відведено вербальній мові, яка сприяє розумінню художнього відображення (В. Шинкарук).

Встановлено, що формування специфічної форми художнього мислення - інтерпретування - є важливою умовою і необхідною складовою фахової підготовки вчителя музики. В умовах інтерпретації мистецького твору художній образ стає основою сприйняття, аналізу, виконання, тлумачення, що знаходить прояв у дослідницькій, виконавській та педагогічній діяльності.

Спираючись на концепцію Б. Неменського щодо художньо-образного мислення, підкреслено, що у контексті фахової підготовки студентів-музикантів доречним є використання поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики", яке у нашому дослідженні визначається як цілеспрямований процес інтегрального інтелектуально-чуттєвого узагальненого пізнання мистецьких явищ, формування художньо-естетичних поглядів, переживань та оцінок.

У розділі подається тлумачення поняття "інтерпретація" та "художня інтерпретація"; доводиться, що відомі теорії інтерпретації мистецьких творів - інтенціональна, формалістична, сприйняття і реакції, симптоматична (У. Кен) - правомірно посідають важливе місце у педагогічному процесі. З'ясовано, що згідно теорії П. Рікера, інтерпретація - це операція розуміння, яка тісно пов'язана з різними видами пояснення. Зокрема визначено, що в педагогічній діяльності художня інтерпретація набуває нових характерних особливостей, оскільки у свідомості майбутніх учителів музики необхідно об'єднати мистецькі та педагогічні знання. При цьому художня інтерпретація розглядається як: метод навчання; форма організації пізнавальної діяльності; засіб залучення студентів до пізнавальної діяльності. Доведено, що художньо-педагогічна інтерпретація стає методом пізнання, якщо ґрунтується на принципах ретроспекції та актуалізації, розкритих у дослідженнях О. Котляревської.

Такий підхід дав можливість охарактеризувати особливості художньо-педагогічної інтерпретації, яка містить два основних компоненти: художнє проектування і виконавську та просвітницьку діяльність (О.П. Щолокова). Відповідно підкреслюється значення вербального інтерпретування художніх цінностей, яке характеризується перекладом художньої мови твору мистецтва на вербальну мову, а також виокремлюються напрямки, за якими може здійснюватись вербальна художньо-педагогічна інтерпретація - важливий інструмент педагогічного впливу на художню свідомість студентів. До першого напрямку віднесено інтерпретацію твору як окремого явища; зразка творчості митця певного історичного періоду; твору певної національної школи або мистецького напряму в країні; зразка твору за певними критеріями (форма, композиція, тембр, інтонація, гармонія, колористика, перспектива, жанр тощо); твору, що відповідає певному стилю. Для цього напрямку інтерпретації необхідною умовою стає ознайомлення з особливостями епохи, країни виникнення твору, філософських та естетичних поглядів автора, специфічних особливостей індивідуального стилю творця та епохи, в яку він жив. Розгляд твору з позиції сприйняття належить до другого напрямку художньої інтерпретації, де увага концентрується на самому творі, на засобах раціонального та емоційного впливу на особистість, на елементах художньої мови, за рахунок яких такий вплив відбувається. Обидва напрямки взаємодіють і доповнюють один одного.

У дослідженні визначено, що вербальна художньо-педагогічна інтерпретація - це результат емоційно-інтелектуального пізнання твору мистецтва та вербалізація смислу художнього образу з морально-етичним спрямуванням в умовах педагогічної діяльності. Виявлена залежність останньої від ерудиції майбутнього вчителя музики та особливостей сприйняття ним художньої інформації. Відповідно основними умовами подання матеріалу у процесі художньо-педагогічної інтерпретації виступають: збереження ідейно-художнього задуму твору; виявлення суб'єктивно-особистісного підходу до художнього твору з урахуванням особистих смаків, уподобань, потреб та ціннісних орієнтацій майбутніх учителів музики.

Аналіз теоретичних (філософсько-естетичних, мистецтвознавчих та психолого-педагогічних) джерел уможливив визначення компонентної структури художньо-образного мислення студентів у процесі інтерпретації творів мистецтва, яка складається з мотиваційного, емоційного, когнітивного та діяльнісного компонентів. Основою мотиваційного компонента є наявність художніх та пізнавальних потреб, мотивації до сприйняття та створення інтерпретації художніх творів, спрямованість на інтерпретаційну діяльність, готовність до створення вербальної інтерпретації. Емоційний компонент містить художню настанову, художнє уявлення, художні емоції та рефлексію. Уміння порівнювати, класифікувати та систематизувати мистецьку інформацію, уміння аналізувати, синтезувати та оцінювати художні твори, здатність до судження і узагальнення, наявність художньо-естетичної ерудиції лягли в основу когнітивного компонента художньо-образного мислення. Діяльнісний компонент містить такі елементи: пошукова діяльність (пошук джерел, самостійна підготовка), аналітична діяльність (вербальне викладення умовиводів із застосуванням наукових понять, доступних учням різних вікових категорій) та творчо-виконавська діяльність (виконання твору і створення його вербальної художньо-педагогічної інтерпретації). У художньо-образному мисленні, яке відбувається у процесі інтерпретації творів мистецтва, всі компоненти є одночасно діючими та містять чуттєву та раціональну складову.

У другому розділі "Експериментальна перевірка ефективності формування художньо-образного мислення студентів у процесі інтерпретації творів мистецтва" проведено констатувальне дослідження, представлено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення, проаналізовано результати її впровадження.

На підставі теоретичного аналізу дослідження художньо-образного мислення і результатів констатувального експерименту обґрунтовано систему критеріїв (потребово-мотиваційний, художньо-емоційний, когнітивно-аксіологічний, інтерпретаційно-діяльнісний) та показників сформованості художньо-образного мислення майбутніх учителів музики, яка забезпечує його повноцінне діагностування і перевірку в умовах навчального процесу.

Потребово-мотиваційний критерій передбачає з'ясування художніх інтересів, розуміння твору мистецтва, заглиблення в його суть, усвідомлення цінності художнього твору. Цей критерій містить такі показники: здатність до усвідомлення необхідності і корисності вербальної інтерпретації твору мистецтва; прагнення розкрити зміст твору і створити власну вербальну інтерпретацію. Емоційно-рефлексивний критерій свідчить про ступінь емоційності сприйняття художніх творів, він містить такі показники: спроможність емоційного ставлення до художнього твору, обраного для інтерпретації; виразність емоційної реакції на художній твір; здатність до емоційної рефлексії; оперування поліхудожніми уявленнями та асоціаціями. Когнітивно-аксіологічний критерій має визначити ступінь розвиненості художньо-пізнавальних здібностей студента і художньої ерудиції. Показниками даного критерію є: інформованість у різних галузях мистецтва (обсяг мистецьких знань); уміння аналізувати та оцінювати твори; володіння мистецькою термінологією. Інтерпретаційно-діяльнісний критерій передбачає виявлення здатності студентів до творчого самовираження в інтерпретаційній діяльності, володіння мовою у вербалізації умовиводів. Його показники - ступінь виявлення самостійності в оцінюванні твору, спроможність досягти відповідності перекладу образного змісту твору з художньої мови на вербальну з морально-етичним спрямуванням, образність мовного висловлювання у вербалізації умовиводів.

Розроблено діагностичний інструментарій констатувального експерименту, який уможливлює виявлення рівнів сформованості виділених структурних компонентів художньо-образного мислення майбутніх учителів музики. Діагностика відбувалась за допомогою комплексу методів, серед яких: анкетування, анонімне опитування, ранжування, тестування, проведення письмових творчих самостійних завдань, збір відкритої та закритої інформації, метод самооцінювання, аналізу і синтезу тощо. Відповідно до критеріальних характеристик сформованості художньо-образного мислення майбутніх учителів музики було обстежено 320 студентів і виділено три рівні його функціонування (низький, достатній, високий).

Результати констатувального експерименту дали змогу виявити, що високий рівень сформованості художньо-образного мислення показали 4,57% студентів. Студенти цієї групи відрізняються багатством і оригінальністю художніх асоціацій у різних видах мистецтва, оригінальністю уяви; уміють вибрати найцікавіші твори мистецтва, за асоціаціями підібрати подібне і протилежне у стилі, художній мові; володіють великим обсягом мистецьких знань, отриманих на аудиторних заняттях і у процесі самостійної підготовки згідно з власними уподобаннями і художніми інтересами; вільно використовують загальнокультурні знання з метою створення інтерпретації; здійснюють аналіз усіх особливостей художньої мови, засобів виразності, визначають особливості стилю, художнього мислення епохи, які знайшли відображення у творі; володіють і вміють оперувати мистецькою термінологією, глибоко розуміють термінологічний зв'язок між різними видами мистецтва, уміють залучати спеціальні терміни з різних галузей науки та мистецтва; яскраво висловлюють свої умовиводи в образному вербальному викладенні.

З достатнім рівнем сформованості художньо-образного мислення виявились 49,23% опитуваних. Їм властиво: розуміння необхідності інтерпретації, усвідомлення корисності цієї діяльності у майбутній роботі. Ця група студентів характеризується бажанням висловити своє ставлення до твору мистецтва; швидкою реакцією на поставлені запитання або сприйняття елементів художньої мови; асоціації цієї групи студентів є передбаченими та очікуваними; мистецькі знання отримані на лекціях і не містять додаткової інформації, самостійно підготованого матеріалу.

Недостатній рівень сформованості даного типу мислення зафіксовано у 46,2% студентів. Цей рівень характеризується: відсутністю потреби у пізнанні твору мистецтва і мотивації для створення його вербальної інтерпретації, поверхневим розумінням твору на тлі небажання глибокого вивчення його та нездатності тлумачити твір; невиразні поліхудожні асоціації та уявлення, обмежений обсяг мистецьких знань заважає орієнтуватися у стилях і напрямах мистецтва, не дає уявлення про історичні і стилістичні закономірності у розвитку мистецтва; мізерний мистецький тезаурус не дає змоги вербалізувати думки з метою тлумачення художнього образу.

Результати констатувального експерименту дозволили дійти висновку, що існуючий стан сформованості художньо-образного мислення майбутніх учителів музики не відповідає вимогам і потребам сучасної мистецької освіти. З метою підвищення рівня сформованості художньо-образного мислення майбутніх учителів музики було розроблено і впроваджено власну організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва, зорієнтовану на майбутню художньо-педагогічну діяльність (див. рис. 1).

Рис. 1. Організаційно-методична система формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва

художній образний вчитель музика

Організаційно-методична система формування художньо-образного мислення студентів є складним структурним утворенням, яке містить такі складові: мета, суб'єктивні та об'єктивні фактори впливу на особистість, напрями формування художньо-образного мислення, педагогічні принципи викладання дисциплін, педагогічні умови створення вербальної інтерпретації творів мистецтва, завдання, технології, форми та методи роботи.

Метою створення організаційно-методичної системи було підвищення рівня сформованості художньо-образного мислення студентів. На становлення майбутнього вчителя, на його фахову підготовку і, зокрема, на формування його художньо-образного мислення впливають такі об'єктивні фактори: стан художньої культури суспільства; соціокультурне середовище особистості; життєвий та художній досвід. Особистісні якості студентів, їх психологічні властивості, уміння творчо мислити, гармонійно поєднувати загально-естетичний досвід з фаховою підготовкою дали підстави для визначення суб'єктивних факторів впливу: індивідуально-психологічні особливості студента; креативність мислення; володіння вербальною мовою; діалектична єдність загально-естетичної та фахової підготовки.

Важливою умовою успішного формування художньо-образного мислення студентів є опора на принципи: діалогічного спілкування; комплексного використання творів різних видів мистецтва у процесі вивчення матеріалу; варіативності інтегрованої художньо-педагогічної підготовки студентів; принцип підкріплення історико-теоретичних знань студентів слуховим і наочним сприйняттям; підпорядкованості структурно-логічного викладення курсу хронологічному вивченню навчального матеріалу.

Визначення окреслених принципів дозволило охарактеризувати педагогічні умови, в яких вони реалізуються, а саме: психологічне налаштування; програмно-цільове спрямування навчального процесу на формування художньо-образного мислення; системне використання в навчальній діяльності інтерпретації, необхідної для формування художньо-естетичних цінностей; упровадження організаційних форм навчальної діяльності, спрямованих на формування художньо-образного мислення (спілкування, пізнання, творча самореалізація, практичне використання знань); розширення сфери самостійно-інтерпретаційної діяльності у процесі опанування мистецьких творів.

Виходячи з поставленої мети та ґрунтуючись на поданих педагогічних принципах, було визначено основні завдання нашої методики:

– сформувати у майбутніх учителів музики потребу, прагнення і установку на спілкування з мистецтвом, створення вербальної інтерпретації художнього твору;

– надати історико-мистецтвознавчі знання;

– розвинути у майбутніх учителів музики уміння аналізувати та оцінювати художні твори;

– створити умови для практичного застосовування студентами отриманих знань та умінь у процесі художньо-педагогічної інтерпретації художніх творів.

Виконання завдань можливе за допомогою таких засобів: посилення мотивації до інтерпретаційної діяльності; застосування емоційно-образного подання інформації; створення проблемно-пошукових ситуацій; забезпечення полілогового спілкування. Визначені засоби вимагали застосування інтегративних технологій, зокрема діалогічних, проективних, ігрових, комп'ютерних. Враховуючи сутність та компонентну структуру художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики, визначені методичні основи цього процесу здійснювалась за такими напрямками: формування позитивної мотивації; збагачення історико-мистецтвознавчих знань студентів шляхом опанування основної навчальної та допоміжної літератури; накопичення досвіду аксіологічного ставлення до творів мистецтва в умовах їхнього сприйняття; засвоєння практичних умінь художньо-педагогічної інтерпретації.

Організаційно-методична система містить чотири групи методів: стимулювання інтересу - заохочення (мотиваційні бесіди, рейтингове оцінювання), емоційний вплив; образні асоціації, створення ситуацій успіху, художньо-дидактичні ігри; здобуття художньо-педагогічної інформації (лекція, бесіда, навчальна дискусія), наочні (графічний, візуальний, ілюстративний), опрацювання теоретичного та історичного матеріалу, різні види аналізів (порівняльний, структурний), індуктивно-дедуктивні (узагальнення, співставлення, порівняння), пошуково-дослідницькі, самопідготовка; контролю і самоконтролю за результатами опитування: тест-додавання, тест-узагальнення, тест-пошук, візуальний тест, аналіз інтерпретаційної діяльності студентів; методи становлення творчої самостійності - вербалізація художнього образу, андрагогічний метод (тренінг), невербальні методи акторської майстерності.

Дана система формування художньо-образного мислення студентів об'єднує інформаційно-аналітичний, фахово-орієнтовний, творчо-самостійний етапи, а також дає можливість варіативно використовувати її в практиці навчання студентів.

На заключному етапі формувального експерименту виявлено статистично достовірну позитивну динаміку формування художньо-образного мислення студентів в експериментальній групі порівняно з контрольною (див. табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості художньо-образного мислення студентів

Обробка експериментальних даних методами математичної статистики за розрахунками t-критерию Стьюдента та U-критерію Манна-Уітні підтвердила достовірність отриманих даних, емпіричні значення яких містяться у зоні значимості, що доводить результативність застосування організаційно-методичної системи формування художньо-образного мислення не тільки для даної малочисельної, але й для більш широкої вибірки.

Висновки

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення проблеми формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва, що знайшло відображення у розробці та експериментальній перевірці організаційно-методичної системи формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації художніх творів. Така організаційно-методична система забезпечує ефективну навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні й розв'язанні практичних завдань.

Результати, одержані у ході теоретичного та експериментального дослідження, дозволили зробити такі висновки:

1. Художньо-образне мислення майбутніх учителів музики є важливою складовою їх особистісної художньої культури та умовою фахової компетентності у педагогічній діяльності. Теоретичний аналіз категорії "художньо-образне мислення" дав змогу конкретизувати поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики" і визначити його як цілеспрямований процес інтегрального інтелектуально-чуттєвого узагальненого пізнання мистецьких явищ, формування художньо-естетичних поглядів, переживань та оцінок.

У дослідженні конкретизовано сутність та обґрунтовано зміст і структуру художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики, яка містить чотири взаємопов'язані компоненти: мотиваційний, емоційний, когнітивний та діяльнісний. Врахування змістового наповнення та функціонального значення цих складових забезпечує цілісність та фахову спрямованість процесу підготовки студентів.

2. Обґрунтовано роль художньо-педагогічної інтерпретації творів мистецтва у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики. Визначено, що в педагогічній діяльності художня інтерпретація набуває нових характерних особливостей, зумовлених потребами і умовами навчання та виховання студентів. Відповідно, художньо-педагогічна інтерпретація розглядається як метод навчання, форма організації пізнавальної діяльності, засіб залучення студентів до пізнавальної діяльності, а також як вид навчальної діяльності студентів. Підкреслено значення вербального інтерпретування художніх цінностей, яке характеризується перекладом змісту художніх явищ на вербальну мову і є особливим засобом формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики. Виокремлено напрямки, за якими може здійснюватися вербальна художньо-педагогічна інтерпретація - важливий інструмент педагогічного впливу на художню свідомість студентів.

На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та музикознавчої літератури визначено поняття "вербальна художньо-педагогічна інтерпретація" як результат емоційно-інтелектуального пізнання твору мистецтва та вербалізації смислу художнього образу з морально-етичним спрямуванням в умовах педагогічної діяльності.

3. У результаті науково-експериментального дослідження визначено і обґрунтовано критерії, які відповідають компонентній структурі художньо-образного мислення: потребово-мотиваційний, показниками якого є усвідомлення необхідності і корисності вербальної інтерпретації твору мистецтва, ціннісне ставлення до художнього твору, обраного для інтерпретації і прагнення розкрити зміст твору для створення власної вербальної інтерпретації; емоційно-рефлексивний, що характеризується такими показниками: спроможністю емоційного ставлення до художнього твору, обраного для інтерпретації; виразністю емоційної реакції на художній твір; здатністю до емоційної рефлексії; оперуванням поліхудожніми уявленнями та асоціаціями; когнітивно-аксіологічний, для якого характерна інформованість у різних галузях мистецтва (обсяг мистецьких знань), уміння аналізувати художні твори, володіння мистецькою термінологією; інтерпретаційно-діяльнісний критерій охоплює такі показники: ступінь виявлення самостійності в оцінюванні твору, спроможність досягти відповідності перекладу образного змісту твору з художньої мови на вербальну з морально-етичним спрямуванням, забарвлення та образність мовного висловлювання у вербалізації висновків.

Розроблені критерії дозволили діагностувати стан художньо-образного мислення студентів за низьким, достатнім та високим рівнями сформованості художньо-образного мислення. Діагностика показала, що майже половина опитуваних (46,2%) студентів належать до низького рівня сформованості художньо-образного мислення. Достатній рівень сформованості художньо-образного мислення виявлено у 49,23% досліджуваних. Високий рівень показали лише 4,57% майбутніх учителів музики.

4. Розроблено та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики, яка мала такі складові: мету, об'єктивні та суб'єктивні фактори впливу на особистість, принципи та педагогічні умови викладання фахових дисциплін, завдання, засоби, технології, форми, етапи та методи роботи.

Визначені методичні основи цього процесу здійснювалися за такими напрямками: формування позитивної мотивації; збагачення історико-мистецтвознавчих знань студентів шляхом опанування основної навчальної та допоміжної літератури; накопичення досвіду аксіологічного ставлення до творів мистецтва в умовах їхнього сприйняття; засвоєння практичних умінь художньо-педагогічної інтерпретації. Експериментально доведено, що розроблена організаційно-методична система формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва значною мірою сприяє розвитку потреб у спілкуванні з мистецтвом, формуванні історико-теоретичних знань, умінь аналізувати та оцінювати художні твори, практично застосовувати отримані знання та уміння у процесі художньо-педагогічної інтерпретації.

Впровадження даної системи є цілісним процесом, в якому всі компоненти характеризуються гармонійною сукупністю педагогічних впливів, спрямованих на формування художньо-образного мислення студентів засобами вербальної інтерпретації художніх творів.

5. З'ясовано, що формування художньо-образного мислення студентів у процесі інтерпретації творів мистецтва доцільно реалізувати за такими етапами: інформаційно-аналітичним, фахово-орієнтаційним, творчо-самостійним, кожен з яких характеризується своїми особливостями. Організація навчання на кожному етапі експериментальної роботи забезпечила цілеспрямоване формування всіх компонентів художньо-образного мислення та поступове підвищення його рівнів. Про це свідчать позитивні зрушення, динаміка формування художньо-образного мислення студентів-музикантів експериментальної групи, володіння значним обсягом знань та оригінальність художніх асоціацій у різних видах мистецтва, уміння здійснювати аналіз особливостей художньої мови та засобів виразності у вербальному висловлюванні.