Й.В. Ґете в художній свідомості та творчості Ріхарда Вагнера
Розкриття духовно-інтелектуальної спорідненості Вагнера і Ґете через метафізику любові як універсальний шлях пізнання та самопізнання. Музичні драми Вагнера крізь призму спрямованого до істини героя "фаустівського" типу в діалозі з "мефістофельським".
| Рубрика | Музыка |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 84,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Правомерность проводимых параллелей подкреплена изучением «Фауст-увертюры». Это произведение сфокусировало мировоззренческие и художественные искания композитора как в общеэстетическом, так и специфически интонационном плане. Это позволяет мыслить ее интонационно-смысловым и драматургическим зерном наследия композитора, которое прорастает в произведениях, непосредственно связанных со словом и сценическим действием (музыкальные драмы), либо философской фабулой (вокальный цикл). Иначе говоря, избирая в качестве программы своего инструментального произведения трагедию Гете, Вагнер выделяет в ней и интонационно осмысливает те образно-смысловые сферы, которые затем, в иных жанровых условиях получают широкое развитие и умножение, неся в своих генах память о литературном первоисточнике.
Гетевскими аллюзиями пронизаны стихотворения Везендонк, избранные композитором для своего опуса, которые выступают опосредствующим звеном между творениями Вагнера и Гете. Если в «Фауст-увертюре» общение с немецким поэтом осуществлялось посредством обращения к его одноименной трагедии, то здесь контакты с наследием великого соотечественника расширяются, охватывая благодаря аллюзиям в стихах Везендонк, помимо знаменитой трагедии, поэтическое творчество, роман «Годы учения Вильгельма Мейстера», грандиозный цикл «Западно-восточный диван». Совокупность названных источников составляет, наряду с «Тристаном» и другими операми Вагнера, контекстуальное поле «Пяти стихотворений». Учитывая обобщенность содержания словесного текста, находящегося в единстве с музыкальным смыслом, они предстают фокусом вагнеровской и гетевской философской лирики, где выраженная поэтическим языком мысль претворяется в чувственно-художественный, «осязаемый» образ.
Анализ музыкальных драм показал, что было бы неверно истолковывать их как развернутые иллюстрации к идеям Гете, а самого их автора как правоверного последователя гетевского философского и художественного credo. Речь идет о вовлечении гетевских идей в круг интеллектуальных и художественных интересов Вагнера. Отношение мастера к наследию его знаменитого предшественника сопоставимо с его работой над мифологическими, эпическими, сказочными, музыкальными, философскими источниками, как анонимными, так и авторскими, мыслимыми им в рамках коллективного познавательного опыта. Таким образом, Вагнер воспринимает его в свете того универсализма в охвате явлений действительности, который и определил его мифотворчество.
Ключевые слова: художественное сознание, «фаустовское», «мефистофельское», «вечно женственное», метафизика любви, архетип, мировоззрение, мистериальность, познание, метаморфоз.
Annotation
Babiy О. P. Goethe in artistic perception and creative work of Wagner. - Manuscript.
Thesis submitted in fulfillment of the requirements for the degree of Candidate of Arts - speciality 17.00.03 - Musical Art. - Kharkiv State University of Arts named after I.P. Kotlyarevsky. - Kharkiv, 2008.
This thesis is devoted to the interpretation of Goethe's phenomenon in artistic perception and creative work of Wagner on the basis of their world outlook closeness and meaning constants. Penetration into the essence of internal communication of the composer with a personality and creative work of the poet is done by means of reader's interests of the composer, his autoreflection, realization in the opera art of ideas related to those of Goethe's, their interpretation in the overture «Faust» and in the sense aura of five songs by Wesendonk`s rhyme. The methodological approach to the aesthetic experiments of Wagner and Goethe used in the work is not limited to the famous tragedy by the great citizen of Weimar but it brings one into a much wider aesthetic-world outlook and cultural - context, which makes it possible to see their similarity in many issues of a highly cognitive level, in particular - unity of nature- and cultural philosophical views, the idea of an indivisible expanse of culture. Rightfulness of drawn parallels is proved by the study of the overture «Faust». Its analysis demonstrated that this work focused world outlook and artistic quests of the composer in a generally aesthetic as well as in a specifically intonation aspect. This makes it possible to consider it an intonation-meaning and drama nucleus of the composer's legacy.
Key words: artistic perception, «faustean», «mephistophelian», «eternally womanly», metaphysics of love, archetype, world outlook, mysteriality, cognition, metamorphosis.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
История музыкальной культуры. Творческая фантазия Вагнера. Драматургическая концепция оперы. Принципы музыкальной драматургии опер Вагнера. Особенности музыкального языка. Достижения Вагнера как симфониста. Реформаторские черты музыкальной драматургии.
контрольная работа [34,1 K], добавлен 09.07.2011Раннее творчество Вагнера и предпосылки оперной реформы. Теоретическое обоснование оперной реформы, её сущность и значение для формирования нового вокально-исполнительского стиля. Место и роль певцов в операх Вагнера и предъявляемые к ним требования.
реферат [53,7 K], добавлен 12.11.2011Биография немецкого композитора и теоретика искусства Рихарда Вагнера. Вагнеровская оперная реформа и ее влияние на европейскую музыкальную культуру. Философско-эстетическая основа его творческой деятельности. Анализ публикаций о творчестве композитора.
реферат [27,9 K], добавлен 09.11.2013Геніальні народні музичні драми, романси та пісні М.П. Мусоргського, що правдиво відобразили життя російського народу. Всенародне визнання творчості автора "Бориса Годунова". Зіставлення масових хорових сцен як основний новаторський задум композитора.
реферат [21,9 K], добавлен 15.01.2011Життєвий та творчий шлях С.П. Людкевича. Музичні інтерпретації поезії Т. Шевченка. Історія створення кантати-поеми "Заповіт". Інтонаційно-образна драматургію твору. Поєднання в ньому у вільної формі монотематичного принципу розвитку композиції з сонатним.
реферат [24,8 K], добавлен 28.05.2014Аналіз соціокультурного середовища України кінця ХХ століття крізь призму творчої біографії Д. Гнатюка. Висвітлення його режисерської практики, зокрема постановки опери Лисенка "Зима і весна". Проекція драматургії твору в розрізі реалістичних тенденцій.
статья [20,0 K], добавлен 24.11.2017Творчість Шопена як особливе явище романтичного мистецтва. Класична ясність мови, лаконічність вираження, продуманість музичної форми. Особлива увага романтиків до народної творчості. Жанр ліричної інструментальної мініатюри у творчості Шопена.
реферат [11,4 K], добавлен 28.04.2014Жанрові межі віолончельної творчості Прокоф‘єва: від інструментальної мініатюри і сонати (сольної та ансамблевої) до концертіно та монументальної Симфонії-концерту. Взаємопроникнення та взаємодія образних сфер симфонічної й камерної творчості Прокоф‘єва.
дипломная работа [54,8 K], добавлен 22.04.2010Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Становлення жанру в творчості українських композиторів. "Золотий обруч", як перший експериментальний зразок сюїти в творчості Лятошинського. Музична мова і форма Квартету-сюїти на українські народні теми. Розгляд сонатної логіки "польської сюїти".
дипломная работа [5,7 M], добавлен 11.02.2023Використання народних пісень як поле для втілення різних авторських концепцій. Специфіка хорових обробок Г. Гаврилець, характер їх ліричного особистісного висловлювання, відтворення народного типу голосоведіння, тонка темброва та тональна драматургія.
статья [21,1 K], добавлен 18.12.2017Поняття циклічності в жанрах сюїти та партити. Аналіз жанрово-стильового моделювання в творчості українських митців в жанрі інструментальної музики. Осмислення фортепіанної творчості українських композиторів ХХ століття у музичній культурі України.
статья [15,2 K], добавлен 27.08.2017Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Порівняння композиторських стильових рис А. Коломійця та М. Леонтовича як класиків хорових традицій української музики. Взаємодія традиційного і новаторського в хоровій творчості. Хоровий твір А. Коломійця "Дударики". Жанр хорової обробки народної пісні.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Історія розвитку української культури в ХХ ст. Музичні постаті ХХ ст. Творчість Людкевича С.П., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Станковича Є.Ф., Скорика М.М., Барвінського В.О., Крушельникої С.А., Руденко Б.А., Шульженко К.І., Козловського І.С.
презентация [532,2 K], добавлен 04.12.2013Види та напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок та поп-музика. Дослідження витоків, стилів та інструментів джазу. Видатні виконавці та співаки. Особливості розвитку рокабілі, рок-н-ролу, серф-року, альтернативного та психоделічного року.
презентация [1,9 M], добавлен 08.04.2013Аналіз специфіки обробок народних пісень, призначених для хорового виконання, в контексті творчості української композиторки Вероніки Тормахової. Синтез фольклорних першоджерел з популярними напрямками естрадної музики. Огляд творчого спадку композиторки.
статья [21,5 K], добавлен 24.11.2017Історія відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися музичні предмети. Поширення у XVIII столітті пісень-романсів на вірші різних поетів. Створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 році Глухівської співочої школи.
презентация [12,0 M], добавлен 18.01.2015Характеристика сюїти в творчості українських композиторів сучасності. Загальні тенденції діалогу "бароко-ХХ століття" у розвитку фортепіанної сюїти. Систематизація загальностильових типологічних ознак композиційно-жанрової моделі старовинної сюїти.
статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018
