Максим Березовський в Глухові. Музичне життя міста

Особливо завзято К. Юзефович виконував священницькі обов'язки, тож згодом був призначений на посаду глухівського протопопа [26, с. 435], незважаючи на сильну протидію митрополита, який бажав бачити на цій посаді людину, що не була б пов'язана з капельмерстерськими обов'язками [50]. Наведемо віднайдені дані про початковий етап діяльності цієї людини.

Корнилій Юзефович, «полку Прилуцького, села Парафієвки, церкви Успенської (в іншому місці - Миколаєвської) попа Іосифа (в іншому місці - Іоанна) син» з'явився серед студентів Київської академії у 1741 р., 15 років від роду та дійшов до класу богослів'я. Трохи (два роки) не закінчив повного курсу та після 1750 р. «по вакації не з'явився» [50, арк. 213, 245, 313, 344 зв., 370 зв.]. В одному класі з ним навчався Іван Некрашевич, відомий український письменник другої половини XVIII ст. Твори І. Некрашевича потрапили до «Бібліотеки української літератури» - багатотомного видання, що видавалося з 1982 до 2001 рр. Див.: [344]. Не випадково твори І. Некрашевича часто включалися до репертуару драматичної трупи гетьманської капели.

Найбільш знаковою постаттю капели був інший її керівник Андрій Андрійович Рачинський (1729-1794 рр.). Діяльність цього музиканта була згодом високо оцінена музичними істориками. Є. Бол- ховітинов називає його «знаменитим в Росії регентом» [7, с. 15]. Швейцарський музикознавець Р. Моозер відмічає злагодженість звучання та особливу манеру співу хору під керівництвом А. Рачинського, що наближалася до католицької, яка підкорила К. Розумов- ського. «Імітуючи стиль музикантів, у яких він вчився, він (А. Рачинський - М. Ю.) написав кілька духовних п'єс а капелла, в котрих його приємний мелодичний стиль мав значний успіх». Це дозволило відкрити для столиці «італійський смак» [48, 1. ІІ, р. 86]. «Італійський смак» означав, що А. Рачинський працював у новому на той час стильовому напрямку - класицистичному (класичному). «Разность сей музыки была столь ощутительна, что Екатерина приказала сначала петь её только при дворе, дабы приучить постепенно слух публики к итальянскому вкусу. От сей эпохи можно считать и сочи- нителей правильных вокальных концертов» [Цит. за: 29, с. 50].

Саме А. Рачинському належить честь першому розпочати процес запровадження нової хорової музики класичного стилю в російській імперії ще за десять років до того, як його підхопили італійські композитори, зокрема Бальтазаро Галуппі, у 60-х рр. XVIII ст. у Санкт- Петербурзі. З цитати зрозуміло, що А. Рачинський упроваджував принципи нового стилю саме у хорових творах («духовных пьес, а капелла»), що згодом буде репрезентований творчістю М. Березов- ського, Д. Бортнянського, А. Веделя, С. Дегтяревського. Тож розповсюдження нових стилістичних ідей було розпочато в імперії не з Петербурга, а з Глухова, зокрема з концертів глухівської гетьманської капели. Отже, Андрія Рачинського можна вважати родоначальником нового стилістичного напрямку в українській та російській хоровій музиці. Зважаючи на час його діяльності в Глухові, що припадає на дитячі роки Максима Березовського, можна припустити, що малий Максим міг не тільки чути виступи капели, але й безпосередньо брати участь у виконанні хорових творів у своєму рідному місті.

Тож цілком вірогідною звучить теза про те, що А. Рачинський був першим учителем Максима Березовського і що він вплинув на його творчість [43]. Це може пояснити ту легкість і швидкість, з якими молодий композитор-початківець (М. Березовський) в Петербурзі опанував нові принципи класицизму в хорових творах, бо вони були йому знайомі ще з дитячих років у Глухові. Побіжним доказом на користь цього припущення є наявність серед віднайдених на сьогодні двох хорових концертів Андрія Рачинського одного з назвою «Не отвержи мене во время старости» [41, с. 127-136]. Ця рідкісна назва духовного концерту відома усьому світу як геніальний твір Максима Березовського, а в усій хоровій літературі зустрічається рідко. Судячи зі стильового аналізу, М. Березовський знав концерт свого старшого наставника й дещо переймав з особливостей його хорового письма. Мабуть, малий Максим ще в Глухові захопився ємним змістовним наповненням концерту А. Рачинського і наприкінці життя розкрив цей біблійний текст по-своєму, з могутньою силою відтворивши його неймовірну образність і драматизм.

А. Рачинський з'явився в Глухові 1753 р., вже маючи за плечима трирічний стаж роботи капельмейстером львівського єпископа Лева Мелецького, про що зазначено у «Свідоцтві єпископа Львівського, Галицького та Кам'янець-Подільського» від 20 січня 1753 р. [58, с. 3]. Там він здобув ім'я, через що й був запрошений гетьманом до керівництва капелою.

У збереженій дворянській справі Рачинських наведено послужний список Андрія Андрійовича. Згідно з цим списком, А. А. Рачинський народився у місті Августові на Підляшші (Польща). Після роботи капельмейстера в Глухові, у 60-ті рр. XVIII ст., він перейшов на адміністративну роботу, де зробив непогану кар'єру (за допомогою гетьмана). 8 серпня 1763 р. наказом К. Розумовського був призначений сотником у Новгород-Сіверську сотню Стародубського полку; 20 лютого 1780 р. отримав звання бунчукового товариша; 11 травня 1787 р. став Новгород-Сіверським сотником.

Також був головою Департаменту верхньої розправи Новгород-Сіверського намісництва й згодом був підвищений до звання надвірного радника (1787 р.). Саме у цьому званні він проводить набір півчих для Придворної капели (1790 р.). Причому робить це не вперше, бо «прежде сего к подобному избранию и освидетельствованию голосов был Г. Надворный Советник Рачинский, как искусный в таковом выборе» [42, с. 39]. Був одружений з Марією Іванівною Яворською, дочкою бунчукового товариша та племінницею митрополита Рязанського й Муромського Стефана Яворського. За діяльністю А. Рачинського спостерігав Добринін, що залишив яскраву згадку: «муж, на лице которого ознаменовано найчувствительнейшее сердце» [16, с. 51]. Мав сина Гаврила - видатного скрипаля-віртуоза й композитора. Не відомо, коли помер А. А. Рачинський, проте і батько, і син Рачинські залишили помітний слід в історії нашої культури, а їх доля та творчий спадок є достойними вивчення та популяризації.

Незважаючи на господарчі турботи, А. Рачинський не полишав повністю музичну діяльність: відбирав півчих до Петербурга, навчав музики свого сина Гаврила. Існує легенда про скрипку роботи Страдіварі, що її було подаровано Андрію Андрійовичу та яка згодом перейшла до його сина Гаврила [46, с. 185]. Проте найсуттєвішою справою А. Рачинського в Глухові була організація капели, в чому він досяг видатних успіхів.

За короткий час глухівська капела стала одним з провідних музичних колективів Росії середини XVIII ст., що підтвердили блискучі гастролі в Москві. 1752 р. імператриця Єлизавета запросила К. Розумовського з родиною до її палацу в Москві. Гетьманська капела поїхала з ним, і в 1753 р. відбулися перші виступи в присутності імператриці та усього двору. Чи міг керувати капелою в той час Андрій Рачинський, допоки невідомо, адже у неї вже був керівник - К. Юзефович, який в лютому 1753 р. «отъехал в Москву капелян гетманский Корнилий Юзефович» звичайно для концертних виступів [11, с. 484]. У документі К. Юзефович названий «капеляном», а зі штату капели нам відомо, що серед керівників зазначено «капелян» та «капельмейстер». Мабуть, посада капеляна передбачала лише хормейстерську діяльність, на зразок нашого сучасного визначення «хормейстер», тоді як посада капельмейстера передбачала загальне керівництво колективом, на зразок нашого «художнього керівника». З іншого боку, «свідоцтво» єпископа львівського про плідну капельмейстерську роботу А. Рачинського датоване 20-м січня 1753 р. Можливо, ця «справка» була надана саме як характеристика для прийняття Андрія Андрійовича на роботу капельмейстером капели графа К. Розумовського. В такому разі у нього було катастрофічно мало часу для того, щоб довести рівень капели до досконалості. І тоді значно зростає роль К. Юзефовича як керівника капели, бо саме він спромігся до того, щоб її виконавський рівень виявився достатнім для виступів при імператорському дворі.

Сучасник писав: «... во дворце гетмана Кирилла Григорьевича Разумовского в Глухове на Украине была организована, большей частью из русских (українців. - М.Ю.) и лишь нескольких иностранцев, домашняя капелла, подобной которой в России до сих пор не существовало. Капелла насчитывала сорок с лишним хорошо обученных музыкантов, из которых каждый мог с честью выступать и самостоятельно на своем инструменте. Когда хор этой капеллы в присутствии двора и других высокопоставленных лиц выступил впервые в 1753 г. в Москве, во дворце гетмана, он справедливо заслужил тот всеобщий восторг, каким было встречено это выступление» [40, с. 90]. Інше свідчення того ж автора спогадів свідчить про видатні вокальні заслуги українських солістів. Ю. Рудчук, який досліджував діяльність капели К. Розумовського, особливо її інструментальної частини, та надав цікаві фактичні відомості з діяльності музикантів-інструменталістів, зазначив, що саме завдяки співакам-українцям цієї капели вдалося здійснити постановку опери Ф. Арайя «Цефал і Прокріс» на лібрето О. Сумарокова в Петербурзі. Дослідник перераховує співаків - солістів опери: Гаврило Марцинкович (Марцинкевич - М. Ю.), Микола Клутарев, Степан Крашевський, Степан Євстаф'єв. Це були тріумфальні виступи, коли українські артисти вперше проспівали оперу італійського композитора російською мовою і отримали нагороди: усім артистам від імператриці - першокласне сукно, а композиторові Ф. Арайї - дорогу соболячу шубу та 100 золотих напівімперіалів (що дорівнювало 500 крб) [29, с. 46-47]. Капела К. Розумовського мандрувала разом зі своїм хазяїном. Наприклад, 10 березня 1763 р. до Глухова приїхали «півчі графські» [12, ч. ІІ, с. 384]. Разом з гетьманом часто переїздили його племінники Будлянський і П. І. Розумовський «со всею свитою, певчими и конюшими» [8, с. 309]. І хоча гетьманська капела перебувала в Глухові лише епізодично, коли місто відвідував сам Кирило Григорович, вона зажила великої слави у гетьманській столиці, значно підвищила загальний культурний рівень міста й мала помітний вплив на всю музичну ситуацію в російській імперії.



Висновок

М. Березовський міг слухати виступи гетьманської капели й навіть виступати в ній. Саме тут він міг познайомитися з новою хоровою музикою, що була представлена творами А. Рачинського; міг вчитися у приватних вчителів і слухати концерти військових канцеляристів; міг заучувати гласові мелодії під наглядом глухівського дяка; міг вивчати різні нотації, оволодівати мистецтвом ансамблевого співу чи підбирати народні мелодії на скрипці чи бандурі в музичній школі. Важливо те, що Глухів за часів перебування там Максима Березовського був занурений в музику значно глибше, сильніше й різноманітніше, аніж нам здавалося раніше. Тож молодий музикант міг віднайти в місті усе необхідне, що закохало молодого хлопця в музику. Настільки, що стало його життєвим стрижнем і що змогло випестити його Богом даний талант до рівня світового музичного майстра.

Скорочення назв архівів:

АЗПРІ - Архів зовнішньої політики Російської імперії (РФ).

РДВІА - Російський державний військово-історичний архів (РФ).

НБУВ - Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (Україна). ЦДАДА - Центральний державний архів давніх актів (РФ).

ЦДІА СПб. - Центральний державний історичний архів Санкт- Петербурга (РФ).

ЦДІАК України - Центральний державний історичний архів України, м. Київ (Україна).



Література

1. А[ндриевский] А. Набор в Киеве певчих для придворной капеллы в 1758 году. Киевская старина. 1881. Март.

2. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. С введением и примечаниями Н. И. Петрова. Киев: Тип. И. И. Чоколова, 1904-1908. Отд. II. Т. I. Ч. І.

3. Антонович Д. Українська культура: збірник лекцій. Подебради, 1940.

4. Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академиею. Киев: В Университетской типографии, 1856. Ч. ІІ.

5. Беликов П. Березовский. Энциклопедический лексикон. Санкт- Петербург, 1836. Т. 5.

6. Березовскій (Максим Созонтович). Энциклопедический словарь. Изд. Ф. А. Брокгауз и И.А. Ефрон. Т. ІІІ-а. Санкт-Петербург, 1891. С. 518-519.

7. Болховитинов Е. Историческое рассуждение вообще о древнем христианском богослужебном пении российской церкви. Санкт-Петербург: Изд. Св. Синода, 1804.

8. Васильчиков А. А, Семейство Разумовских. Санкт-Петербург: Тип. М. М. Стасюлевича. 1880. Т. I.

9. Вознесенский И. Церковное пение в Юго-западной Руси по ирмо- логам XVII и XVIII веков. Москва: Изд. П. Юргенсона. 1898. Вып. 2.

10. Глуховские древности (Рассказ старожила). Архив церкви трех Анастасий. Четыре надписи в соборе. Черниговские губ. ведомости. 1852, № 32. с. 352-354.

11. Дневник генерального хоружаго Николая Ханенка (1727-1753). Киев: Изд. Редакции Киевской старины, 1884.

12. Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. Москва, 1859. Ч. І., ІІ.

13. Ефименко П. Школа для обучения певчих, назначавшихся ко двору. Киевския старина. 1883. Т. 6, май.

14. Житецкий П. Странствующие школьники в старинной Малороссии. Киевская старина. 1892. Т. 36, февраль.

15. Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в XVI-XVШ ст. Київ: Наукова думка, 1983.

16. Записки Г.И Добрынина. Санкт-Петербург, 1872.

17. Іванов В. Дмитро Бортнянський. Київ: Наукова думка, 1980.

18. Іванов В. Співацька освіта в Україні у XVIII ст. Київ: Музична Україна, 1997.

19. Корній Л. М. Історія української музики. (Друга половина XVШ ст.). Київ; Харків; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1998. Ч. ІІ.

20. Л[азаревский] А. Гетманские дома в Глухове (к рисунку). Киевская старина. 1898. Т. 60, янв. Отд. 1. С. 160-166.

21. Л[азаревский] А. Предположение об открытии французского пансиона для детей в городе Ромны в 1781 г. Киевская старина. 1890. Т. 9. С. 494-495.

22. Ломиковский В. Я. Словарь малорусской старины, составленный в 1808 г. В. Я. Ломиковским. Киевская старина. Т. 46, июль / Приложение. 1894.

23. Любименко И. И. Проект 1779 г. об устройстве филиала Академии наук в Глухове и о написании истории Украины. Вестник АН СССР. 1935. № 5.

24. Майбурова К. Глухівська школа півчих XVШ ст. та її роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні та в Росії. Українське музикознавство. 1971. № 6.

25. Музыкальная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1978. Т. 4.

26. Опис Новгородсіверського намісництва (1779-81) / ред. П. К. Федо- ренка; покажчик К. О. Лазаревського та П. К. Федоренка. Київ: ВАН, 1931.

27. Путешествие в Святую Землю священника Лукьянова (1703 год). Русский архив. 1863. Кн. 1.

28. Путро О. І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.). Київ: ДАКККіМ, 2008. Ч. І, ІІ.

29. Рудчук Ю. Родина Розумовських: меценати та доброчинці: історико-мистецьке дослідження. Київ: Освіта України, 2011.

30. Синицкий Л. Путешествие в Малороссию академика Гильденш- тедта и князя И. Д. Долгорукого. Киевская старина. 1893. Март.

31. Сулимовский архив. Київ: Типография К. Н. Милевского, 1884.

32. Теличенко И. В. Скорбный лист архива Малороссийской коллегии. Киевская старина. 1889. № 2.

33. Терещенко-Кайдан Л. Ірмолой Гаврила Головні - унікальний пам'ятник української культури XVII-XVIII ст. Київ: НАКККіМ, 2012.

34. Українська література XVIII ст.: Поетичні твори. Драматичні твори. Прозові твори. Київ: Наукова думка, 1983.

35. Халепський Павло. Україна - земля козаків. Подорожній щоденник / упоряд. Микола Рябий. Київ: Український письменник. Ярославів вал, 2008.

36. Цалай-Якименко О. С. Київська школа музики XVII ст.: київське пініє, київська нота, київська граматика. Київ; Львів; Полтава, 2002.

37. Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII-XVIII веков. Москва: Изд-во литературы по строительству, 1967.

38. Шемшученко Ю. Перший на Україні театр. Ленінська правда. 1962. 24 липня.

39. Широцький К. Знамениті українські артисти-співці XVII-XVIII віку. Рада. (18 червня), 1914. № 136.

40. Штелин Я. Музыка и балет в России XVIII века / пер. и вст. статья Б. И. Загурского. Ленинград: Тритон, 1935.

41. Шуміліна О. Стильова динаміка української духовної музики XVII- XVIII ст. За матеріалами рукописних колекцій. Глава 2.4. Тенденції ранньо- класичного стилю в духовній творчості Андрія Рачинського. Реставрація концерту «Не отвержи мене». Донецьк, 2012. С. 127-136.

42. Щербаківський Д. Набір півчих у 1790 році в Малоросії для придворної капели. Музика. 1924. № 7-12.

43. Юрченко М. С. Андрій Рачинський - перший учитель Максима Бе- резовського. Україна музична. Київ, 1990. С. 41-43.

44. Юрченко М. С. Одруження Максима Березовського. Огляд документальних матеріалів. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». Прийнято до друку.

45. Юрченко М. С. Творчество Максима Березовского в контексте украинской музыкальной культуры XVIII века: дисс. канд. искусств. Ленинградская государственная консерватория им. Н. А. Римского-Корсакова, 1991.

46. Ямпольский И. Русское скрипичное искусство: очерки и материалы. Москва; Ленинград: Госмузиздат, 1951.

47. Das Vaterunser fьr vier Singstimmen gesetzt fon Beresowsky. Bey Breitkopf und Hдrtel in Leipzig [1812].

48. Mooser R/-A/ Annales de la musique et des musiciens en Russie au XVIII siиcle. Geneve, 1948-1951. T. II.

49. Пашпорт бывшему в службе фельдмаршала графа Кирилла Разумовского капельмейстеру Францу Керцелли. 1765 АЗПРІ. Ф. Внутренние коллежские дела. Оп. 2/6. № 3638.

50. Списки студентов и наставников Киево-Могилянской академии за 1736/7-1758 годы. НБУВ. Ф. 160. № 172.

51. Сборник писем и документов, поступивших в канцелярию Киевского митрополита. 1757-1762. НБУВ. Ф. 160. № 518.

52. Указ св. Синода черниговскому митрополиту Антонию о содействии певчему басисте Гаврилу Матвеевичу Головне в наборе певчих для певческого хора. 1742. НБУВ. ДА/ п. 197.

53. План г. Глухова. РДВІА. Ф. 418. № 605.

54. Журнал челобитным разных лиц Екатерине ІІ. 1770-1778. ЦДАДА. Ф. 10. Оп. 1. № 523.

55. Доклады и бумаги по придворной конторе. 1742-1757. ЦДАДА. Ф. 14. Оп. 1. № 56.

56. Дело о придворных певчих. ЦДАДА. Ф. 14, Оп. 1. № 96.

57. Доклады и др. бумаги по управлению театрами. 1732-1798. ЦДАДА. Ф. 17. Оп. 1. № 322.

58. Департамент герольдии. Рачинские. ЦДІА. СПб. Ф. 1343. Оп. 28. № 865.

59. Штат придворной конторы. 1768. ЦДІА. СПб. Ф. 469. Оп. 14. № 10.

60. Подорожная его ясновельможности г-на гетмана К. Г. Разумовского капельмейстеру Стефану Кашевскому. 1751. ЦДІАК України. Ф. 50. Оп. 1, № 2066.

61. Подорожная певческой его ясновельможности музыки регенту Лузганову 1753. ЦДІАК України. Ф. 51. Оп. 3. № 11561.

62. О бежавших трех певчих мальчиков от кн. Барятинского. 1737. ЦДІАК України. Ф. 51. Оп. 3. № 5962.

63. О учреждении в Глухове школы для обучения певчих и о наборе оных. 1739. ЦДІАК України. Ф. 51. Оп. 3. № 6718.

64. О невысылке в поход сотника Брежинского для того, что он обучает для двора е.и.в. двух хлопцев играть и спевать. 1738. ЦДІАК України. Ф. 51. Оп. 3. № 6759.

65. Глуховская сотенная канцелярия. ЦДІАК України. Ф. 64. Оп. 1. № 1125-1208.

66. Глуховская сотенная канцелярия. ЦДІАК України. Ф. 64. Оп. 1. № 1144.



References

1. Andriyevsky, A., 1881. Nabor v Kiyeve pevchikh dlia Pridvornoy Kapelly v 1758 godu [Recruitment of singers for the court chapel in Kyiv in 1758]. In: Kievskaya starina [Kievan antiquity]. March.

2. Akty i dokumenty, otnosiashchiyesia k istorii Kievskoy Akademii. S vvedeniyem i primechaniyami N.I. Petrova [Acts and documents related to the history of the Kyiv Academy. With an introduction and notes by N.I. Petrov], 1904-1908. Kiyev: Otdeleniye 2, tom 1, chast' 1. Typographiya I.I. Chokolova [Kyiv: Branch 2, volume 1, part 1. Ed. by I.I. Chokolov].

3. Antonovych D., 1940. Ukrayins'ka kul'tura: zbirnyk tektsiy [Ukrainian culture: a collection of lectures]. Podebrady.

4. Askochenskiy V., 1856. Kiev s drevnieyshym iego uchilishchem Akademiieiu [Kiev with its oldest school, the Academy]. P. 2. Kiev: v Universitetskoy tipografiyi [Kyiv: Ed. in University Tipography].

5. Belikov P., 1836. Berezovskiy [Berezovsky]. In. Entsiklopedicheskiy leksikon [Encyclopedic lexicon]. T. 5. St. Petersburg.

6. Berezovskiy (Maksim Sozontovich) [Berezovsky (Maksim Sozontovich)], 1891. In. Entsiklopedicheskiy slovar [Encyclopedic vocabulary]. Izdaniye F.A. Brokgauz i I.A. Efron. T. III, stranitsa 518-519 [Ed. by F.A. Brokgauz i I.A. Efron. T. III, p. 518-519].

7. Bolkhovitinov E., 1804. Istoricheskoye rassuzhdeniye voobshche o drevniem khristianskom bogosluzhebnom peniyi rossiyskoytserkvi [Historical reasoning in general about the ancient Christian liturgical singing of the Russian church]. Sankt-Peterburf: izdaniye Sv. Sinoda [St. Petersburg: Ed. of St. Sinod].

8. Vasilchikov A.A., 1880. Semeystvo Razumovskikh [The Razumovsky family]. Sankt-Peterburg: Tipografiya M.M. Stasiulevicha [St. Petersburg: Ed. by M. Stasiulevich]. T. I.

9. Voznesienskiy I., 1898. Tserkovnoye peniye v yugo-zapadnoy Rusi po irmologam XVII i XVIII vekov [Church singing in southwestern Russia by the Irmologists of the 17^th and 18^th centuries]. Moskva: izdaniye P. Yurgensona. Vypusk 2 [Moskow: Ed. By P. Yurgenson].

10. Glukhovskiye drevnosti (Rasskaz sarozhyla). Arkhiv tserkvi triekh Anastasiy. Cheture nadpisi v sobore [Glukhov antiquities (The story of an oldtimer). Archive of the Church of Three Anastasias. Four inscriptions in the cathedral], 1852. In: Chernigovskiye gubernskiye vedomosti [Chernihiv Provincial Gazette]. No. 32, p. 352-354.

11. Dnevnik general'nogo khoruzhago Nikolaya Khanenka (1727-1753) [Diary of General Khoruzhy {General} Nikolai Khanenko (1727-1753)], 1884. Kiev: Izdaniye Redaktsiyi Kievskoy Stariny [Ed. Editions of Kiev antiquity].

12. Dnievnyie zapiski malorossiyskogo podskarbiya general'nogo Yakova Markovicha [Day Notes of the Little Russian Podskarbia General {Ministry of Finance} Yakov Markovich]. Chast' 1, 2. Moskva [Part 1, 2. Moskow].

13. Yefimenko P., 1883. Shkola dlia obucheniya pevchikh,

naznachavshykhsia ko dvoru [School for the training of singers appointed to the Court]. In Kiyevskaya starina. T. 6, may [Kievan antiquity. T. 6, May].

14. Zhytetskiy P., 1892. Stranstvuyushchiye shkol'niki v starinnoy Malorossii [Wandering schoolchildren in old Little Russia]. In Kiyevskaya starina. T. 36, fevral' [Kievan antiquity. T. 36, February].

15. Zholtovs'kyy P.M., 1983. Khudozhnie zhyttia na Ukrayini v XVI-XVIII stolitti [Artistic life in Ukraine in the 16^th-18^th centuries]. Kyyiv: Naukova dumka [Kyiv: Ed. Scientific thought].

16. Zapiski G.I. Dobrynina, 1872 [Notes of G.I. Dobrynin]. Sankt-Peterburg [St. Petersburg].

17. Ivanov V., 1980. Dmytro Bortnianskyy [Dmytro Bortniansky]. Kyyiv: Naukova dumka [Kyiv. Ed. Scientific thought].

18. Ivanov V., 1997. Spivats'ka osvita v Ukrayini u XVIII stolitti [Singing education in Ukraine in the 18^th century]. Kyyiv: Ed. Muzychna Ukrayina [Kyiv: Ed. Musical Ukraine].

19. Korniy L.M., 1998. Istoriya ukrayins'koyi muzyky. Chastyna 2 (Druha polovyna XVIII stolittia) [History of Ukrainian music. Part II (Second half of the 18^th century)]. Kyyiv, Kharkiv, N'yu York: Vydavnytstvo M.P. Kots' [Kyiv, Kharkiv, New York: Ed. by M.P. Kots'].

20. Lazarevskiy A., 1890. Getmanskiye doma v Glukhove (k risunku) [Hetman's houses in Glukhov (to the picture)]. In: Kiyevskaya starina. T. 60, yanvar', otdeleniye 1. Stranitsy 160-166 [Kievan antiquity. T. 60, January, subsection 1, p. 160-166].

21. Lazarevskiy A., 1890. Predpolozheniye ob otkrytiyi frantsuzskogo pansiona dlia detey v gorode Romny v 1781 godu [The assumption of the opening of a French boarding school for children in the city of Romny in 1781]. In: Kiyevskaya starina. T. 9, stranitsy 494-495 [Kievan antiquity. T. 9, p. 494-495].

22. Lomikovskiy V.Ya. Slovar' malorusskoy stariny, sostavlennyy v 1808 godu V.Ya. Lomikovskim [The Dictionary of the Little Russian Antiquity, compiled in 1808 by V.Ya. Lomikovsky]. In: Kiyevskaya starina. T. 46, iyul' / Prilozheniye [Kievan antiquity. T. 46, June / Application].

23. Liubimenko I.I., 1935. Proekt 1779 goda ob ustroystve filiala Akademii nauk v Glukhove I o napisanii istorii Ukrainy [The 1779 project on the organization of the branch of the Academy of Sciences in Glukhov and on the writing of the history of Ukraine]. In: Vestnik Akademii Nauk SSSR, № 5 [Bulletin of the USSR Academy of Sciences, No. 5].

24. Mayburova K., 1971. Hlukhivs'ka shkola pivchykh XVIII stolittia ta yiyi rol' u rozvytku muzychnoho profesionalizmu na Ukrayini ta v Rosiyi [Glukhiv's school of singers of the 18^th century and her role in the development of musical professionalism in Ukraine and in Russia]. In: Ukrayins'ke muzykoznavstvo. No. 6 [Ukrainian Musical Science. No. 6.].

25. Musykal'naya entsiklopediya. T. 4, 1978 [Musical encyclopedia. T. 4]. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya [Moskow: Sovietik encyclopedia. T. 4].

26. Opys Novhorodsivers'koho namisnytstva (1779-81) / Redaktsiya P.K. Fedorenka. Pokazhchyk K.O. Lazarevs'koho ta P.K. Fedorenka [Description of the Novgorodsiversky Viceroyalty (1779-81) / Ed. P.K. Fedorenko. Index K.O. Lazarevsky and P.K. Fedorenko]. Kyyiv: Vseukrayins'ka Akademiya Nauk [Kyiv: All-Ukrainian Academy of Sciences]. Опис Новгородсіверського намісництва (1779-81) / Ред. П.К. Федоренка.

27. Puteshestviye v Sviatuyu zemliu sviashchennika Lukianova (1703 god) [Journey to the Holy Land of Priest Lukyanov (1703)], 1863. In: Russkiy arkhiv. Kniga 1 [Russian archive. Book 1].

28. Putro O.I., 2008. Het'man Kyrylo Rosumovs'kyy ta yoho doba (zistoriyi ukrayins'koho derzhavotvorennia XVIII stolittia). Ch. 1, 2 [Hetman Kyrylo Rozumovsky and his time (from the history of Ukrainian state formation of the 18^th century). Part 1, 2]. Kyyiv: DAKKKiM [Kyiv, DAMPCA].

29. Rudchuk Yu., 2011. Rodyna Rozumovs'kykh: metsenaty ta dobrochyntsi. Istoryko-mystets'ke doslidzhennia [The Razumovsky family: patrons and benefactors. Historical and artistic research]. Kyyiv: Osvita Ukrayiny [Kyiv: Ed. Education of Ukraine].

30. Sinitskiy L.1893. Puteshestviye v Malorossiyu akademika Gil'denshtedta i kniazia I.D. Dolgorukogo [Travel to Little Russia of Academician Gildenstedt and Prince I.D. Dolgoruky]. In: Kiyevskaya starina. Mart [Kievan antiquity. March].

31. Sulimovskiy arkhiv, 1884 [Sulimovsky archive]. Kiyev: Tipografiya K.N. Milievskogo [Kyiv: Ed. by K.N. Milevsky].

32. Telichenko I.V., 1889. Skorbnyy list arkhiva Malorossiyskoy kollegii [Grieving list of the archive of the Little Russian Collegium]. In: Kiyevskaya starina [Kievan antiquity. No. 2].

33. Tereshchenko-Kaydan L., 2012. Irmoloy Havryla Holovni - unikal'nyy pam'ztnyk ukrayins'koyi kul'tury XVII-XVIII stolittia [Irmoloy of Gavrylo Golovnya is a unique monument of Ukrainian culture of the 17^th-18^th centuries.]. Kyyiv: NAKKKiM [Kyiv: NAMPCA].

34. Ukrayins'ka literature XVIII stolittia. Poetychni tvory. Dramatychni tvory. Prozovi tvory [Ukrainian literature of the 18^th century. Poetry. Dramatic works. Prose works]. Kyyiv: Naukova dumka [Kyiv: Scientific thought].

35. Khaleps'kyy Pavlo, 2008. Ukrayina - zemlia kozakiv. Podorozhniy shchodennyk / Uporiadkuvav Mykola Riabyy' [Ukraine is the land of the Cossacks. Travel Diary / Edited by Mykola Ryaby]. Kyyiv: Ukrayins'kyy' pys'mennyk. Yaroslaviv val [Kyiv: Ukrainian writer. Yaroslaviv Val].

36. Tsalaj-Yakymenko O.S., 2002. Kyyivs'ka shkola muzyky XVII stolittia: kyyivs'ke piniye, kyyivs'ka nota, kyyivs'ka hramatyka [Kyiv school of music of the 17^th century: Kyiv singing, Kyiv note, Kyiv grammar]. Kyyiv; L'viv; Poltava [Kyiv; Lviv, Poltava].

37. Tsapenko M., 1967. Arkhitektura Levoberezhnoyi Ukrayiny XVII-XVIII viekov [Architecture of the Left Bank Ukraine of the 17^th -18^th centuries]. Moskva: Szdatel'stvo literatury po stroitel'stvu [Moskow: Publishing house of literature on construction].

38. Shemchuchenko Yu., 1962. Pershyy' na Ukrayini teatr // Lenins'ka Pravda. 24 lypnia [The first theater in Ukraine // Lenin's truth. July 24].

39. Shyrots'kyy' K., 1914. Znamenyti ukrayins'ki artysty-spivtsi XVII-XVIII viku Rada. № 136, 18 chervnia [Famous Ukrainian artists-singers of the 17^th-18^th centuries Rada. № 136, June 18].

40. Shtelin Ya., 1935. Muzyka i balet v Rossii XVIII veka / Perevod i vstupitel'naia stat'ia B.I. Zagurskogo [Music and ballet in Russia in the 18th century / Translation and introductory article by B.I. Zagursky]. Lelilgrad: Triton [Leningrad: Triton].

41. Shumilina O., 2012. Styl'ova dynamika ukrayins'koyi dukhovnoyi muzyky XVII-XVIII stolittia. Za materialamy rukopysnykh kolektsiy'. Hlava 2.4.

Tendentsiyi rann'oklasychnoho styliu v dukhovniy' tvorchosti Andriya Rachyns'koho. Restavratsiya kontsertu «Ne otverzhy mene» [Stylistic dynamics of Ukrainian sacred music of the XVII-XVIII centuries. Based on manuscript collections. Chapter 2.4. Trends of early classical style in the spiritual work of Andriy Rachynsky. Restoration of the concert «Do not reject me»]. Donets'k. Storinky 127-136 [Donetsk. P. 127-136].

42. Shcherbakivs'kyi D., 1924. Nabir pibchykh u 1790 rotsi v Malorosiyi dlia prydvornoyi kapely [A recruitment of singers in 1790 in Little Russia for the court chapel]. In: Muzyka [Music]. № 7-12.

43. Yurchenko M.S., 1990. Andriy Rachyns'kyi- pershyi uchytel' Maksyma Berezovs'koho [Andriy Rachynsky was Maksym Berezovsky's first teacher]. In: Ukrayina muzychna [Ukraine musical]. Kyiv, p. 41-43.

44. Yurchenko M.S. Odruzhennia Maksyma Berezovs'koho. Ohliad documental'nykh materialiv [Marriage of Maksym Berezovsky. Review of documentary materials]. In: Visnyk KNUKiM. Seriya: Mystetstvoznavstvo [Bulletin of KNUCM. Series: Art History]. Accepted for printing.

45. Yurchenko M.S., 1991. Tvorchestvo Maksima Berezovskogo vkontekste ukrainskoy musykal'noy kul'tury XVIII vieka. Dissertatsiya na soiskaniye... Kandidata iskusstvovedeniya [Creativity of Maxim Berezovsky in the context of the Ukrainian musical culture of the 18^th century. Dissertation for competition.... Candidate of Art]. Leningradskaya gosudarstvennaya konservatoriya imeni N.A. Rimskogo-Korsakova [N.A. Rimsky-Korsakov Leningrad State Conservatory].

46. Yampol'skiy I., 1951. Russkoye skripichnoye iskusstvo: ocherki i materialy [Russian violin art: essays and materials]. Moskva; Leningrad: Gosmuzizdat [Moskow; Leningrad: State Music Publishing House.

47. Das Vaterunser fьr vier Singstimmen gesetzt fon Beresowsky. Bey Breitkopf und Hдrtel in Leipzig [1812].

48. Mooser R-A. 1948-1951. Annales de la musique et des musiciens en Russie au XVIII siиcle. T. II. Geneve,.

49. Arkhiv Zovnishn'oyi Polityky Rosiys'koyi imperiyi [Archive of the Foreign Policy of the Russian Empire - AFpRE]. F. Vnytrenniye kollezhskiye dela, opis' 2/6 [Fund. Internal collegiate affairs, description 2/6], № 3638. Pashport, yvshemu v slyzhbe fel'dmarshala grafa Kirilla Razumovskogo kapel'meysteru Frantsu Kertselli [Passport to Kapellmeister Franz Kerzelli, who was in the service of Field Marshal Grey Kirill Razumovsky]. 1765.

50. Natsional'na Biblioteka Ukrayiny imeni V.I. Vernads'koho [National Library of Ukraine named after V.I. Vernadsky - NBUV]. Fond 160, № 172. Spysky studentov I nastavnikov Kiyevo-Mogilianskoy Akademiyi za 1736/7 - 1758 gody [Lists of students and mentors of the Kiev-Mohyla Academy for 1736 / 7-1758].

51. NBUV, fond 160, № 518. Sbornik pisem I dokumentov, postupivshykh v kantseliariyu Kiyevskogo mitripolita [Collection of Letters and Documents Received by the Office of the Kiev Metropolitan]. 1757-1762.

52. NBUV. Dukhovnaya Akademiya [Spiritual Academy]. Papka 197. Ukaz Sviatogo Sinoda chernigovskomu mitropolitu Antoniyu o sodeystviyi pevchemu basiste Gavrilu Matveyevichu Golovnie b nabore pevchikh dlia pevcheskogo khora [Decree to the St. Synod to Metropolitan Anthony of Chernigov on assistance to the singing bassist Gavril Matveyevich Golovna in the set of singers for the singing choir]. 1742.

53. Rossiyskiy Gosudarstvennyy Voyenno-Istoricheskiy Arkhiv [Russian State Military Historical Archive - RsMhA], f. 418, № 605. Plan goroda Glukhova [Glukhov city plan].

54. Tsentral'nyy Gosudarstviennyy Arkhiv Drievnikh Aktov [Central State Archive of Ancient Acts - CSAAA], f. 10, opis' 1, № 523. Zhurnal chelobitnym raznykh lits Yekaterine II [Journal of petitions of different persons to Catherine II], 1770-1778.

55. CSAAA, f. 14, opis' 1, № 56. Doklady i bumagi po pridvornoy kontore [Reports and papers for the court office]. 1742-1757.

56. CsAaA, f. 14, opis' 1, № 96. Dielo o pridvornykh pievchikh [The Case of the Court Singers].

57. CSAAA, f. 17, opis' 1, № 322. Doklady i drugiye bumagi po upravlieniyu teatrami [Reports and other papers on theater management]. 17321798.

58. Tsentral'nyy Gosudarstviennyy Istoricheskiy Arkhiv Sankt-Peterburga [Central State Historical Archive of St. Petersburg - CSHASP], f. 1343, opis' 28, № 865. Departamient geroldii. Rachinskiye [Heraldry Department. Rachinsky].

59. CSHASP, f. 469, opis' 14, № 10. Shtat pridvornoy kontory [Staff of the court office]. 1768.

60. Tsentral'nyy Derzhavnyy Istorycjnyy Arkhiv Ukrayinu mista Kyyeva [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv - CSHAuK], f. 50, opys 1, № 2066. Podorozhnaya yego yasnovel'mozhnosti gospodina getmana K.G. Razumovskogo kapel'meysteru Stefany Kashevskomu [Traveler of His Majesty Mr. Hetman KG Razumovsky to the conductor Stefan Kashevsky]. 1751.

61. CSHAUK, f. 51, opys 3, № 11561. Podorozhnaya pevcheskoy yego yasnovel'mozhnosti muzyki regent Luzganovu [Roadside of His Majesty singing ability of music to the regent Luzganov]. 1753.

62. CSHAUK, f. 51, opys 3, № 5962. O biezhavshykh tryekh pevchikh mal'chikov ot Kniazia Bariatinskogo [About the three singing boys who fled from the book. Baryatinsky]. 1737.

63. CSHAUK, F. 51, opys 3, № 6718. O uchrezhdenii v Glukhovie shkoly dlia obucheniya pevchikh i o nabore onykh [On the establishment in Glukhov a school for training singers and on the recruitment of these]. 1739.

64. CSHAUK, f. 51, opys 3, № 6759. O nievysylkie v pokhod sotnika Brezhynskogo dlia togo, chto on obuchayet dlia Dvora Yeyio Imperatorskogo Velichestva dvukh khloptsev igrat' i spievat' [About not sending the centurion Brezhinsky on a campaign in order that he teaches two guys to play and sing for the court of Her Imperial Majesty]. 1738.

65. CSHAUK, f. 64, opys 1, № 1125-1208. Glukhovskaya sotennaya kantseliariya [Glukhov's Hundred's Chancellery].

66. CSHAUK, f. 64, opys 1, № 1144. l4qiAK, 0. 64, on. 1, № 1144. Glukhovskaya sotennaya kantseliariya [Glukhov's Hundred's Chancellery].



Abstract

Maksym Berezovsky is in Hlukhiv. Musical life of the city

Yurchenko M. Candidate of Art History, Professor of the Department of Musical Arts, Kyiv National University of Culture and Arts

The place of birth of each person creates for him a special, unique, individual world in which formed behavioral skills in his basic. Here created a system of values and the environment organizes a range of sensory landmarks of the little person.

This is especially true of the sound aura that surrounds a child, especially when he is endowed the heightened sensitivity to sounds and an innate sense of harmony. All this refers to the «hero» of the article, to the man who managed to raise the musical art of his region to the world level - Maksym Berezovsky.

Now we have a lot of musical compositions by Maksym Berezovsky. These are mainly choral spiritual works.

However, the facts of his biography are surprisingly little covered due to lack of documentary data.

This situation creates myths about even the key moments of his biography. Until we verify these facts with documents, we will not understand the true features of his work.

Therefore, it is very important to investigate all the information concerning the all life periods of Maksym Berezovsky, which are established in modern musicology: Ukraine (Hlukhiv, Kyiv), Russia (Oranienbaum, St. Petersburg, possibly Moscow), Italy (Bologna, Livorno, Pisa, possibly Florence).

Clarifying the musical situation in the cities of his residence will give a better understanding of the meaning of the composer's work and specific moments of the creative process: stylistic connections of his works with the musical environment, the origins of melody, texture saturation, genre features, etc.

Each period of life is important for the biography of M. Berezovsky and should be described as fully as possible. For this purpose used rare printed and handwritten archival sources and modern historical and special musicological literature.

This article is devoted to the first Hlukhiv period of the composer's life, when the formation of his musical tastes was just beginning. All known elements of Hlukhiv's musical culture of the middle of the 18th century are studied.

Key words: Maksym Berezovsky, Hlukhiv, biography, musical life.

Размещено на Allbest.ru

...