З музичної історії визвольних пісень

Узагалі ж, зіставляючи фольклорні надголоскові розкладки запозиченої теми з її композиторськими гармонізаціями (М. Г айворонсько- го, М. Леонтовича, Л. Ревуцького, М. Вериківського, С. Людкевича), можна бачити навіч засадничі різниці в тому, як свої мистецькі завдання вирішували творці академічного фольклоризму, а як властиво самі народні виконавці.

Пісня „їхав стрілець на війноньку” пішла не тільки на схід, що природно, а й доволі несподівано в протилежний бік - її близький, втім дещо звульгаризований і попсований невмілим римуванням, поетичний переспів фольклорних чотирьох строф знайшовся в Польщі хіба вже за часів Другої світової війни:

Ruszyl partyzant do boju,

zegnal swq lubq dziewczyn^:

- Zegnaj, dziewczyno-czyno, zegnaj jedyna-dyna,

ja ruszam w obcq krain^. |2

Dziewczyno daj mi buziaka,

moze juz wi^cej nie wroc§,

Moze tej nocy-nocy

zamkn^ swe oczy-oczy

i spoczn^ w ciemnej mogile. |2

Dziewczyna dala buziaka,

partyzant wi^cej nie wrocil,

Wlasnie tej nocy-nocy

zamknql swe oczy-oczy

i spoczql w ciemnej mogile. |2

Prawd^ mi ludzie mowili,

zem ja nieszcz^sna dziewczyna!

Posrodku pola-pola

rosnie topola-pola

pod niq partyzant spoczywa. |2

Укладався цей текст явно під українську мелодію, але в процесі поширення вона значно еволюціонувала, цілком переіначивши свої обриси, або ж, імовірніше, була замінена на іншу, хоч і трохи схожу в своїх загальних мелічних контурах, особливо на початку, зате зовсім відмінну за ритмом і своїм злегка босякуватим („батярським”) темпераментом Див.: [Osmenda 2018]..

Післяслово. Перспективи

Розглянуті в загальних рисах музичні історії п'ятьох визвольних пісень, звісно, не вичерпують порушеної проблематики повною мірою - це лише вершок айсберга. Вони, беззаперечно, ще потребують певних доповнень та уточнень, а можливо, й коректив і поправок, до того ж напевно безліч інших важливих, суттєвих дослідницьких аспектів вимушено залишилася без уваги. А поза тим, існує ще багато творів подібного роду, не менш вартісних і цікавих з погляду як художнього, так і свого походження та розвитку, й кожен з них сповна заслуговує на якнайрізнобічніше монографічне вивчення. Проте й запропоновані спроби розв'язання піднятих питань, хай почасти дискусійні, все ж треба сподіватися, досить переконливо показали настійну потребу подальшого поглибленого пізнання цієї різновидності фольклору, значимої не тільки для самої фольклористики1, дозволяючи виявляти й об'єктивувати закономірності еволюційних чи інволюційних процесів у культурі усної традиції У дотеперішній науковій чи педагогічній літературі жанри визвольних пісень здебільшого зводяться до революційних ХІХ-ХХ століть, неодмінно лишень пролетарських і то переважно комуністичних за своїм спрямуванням (на ті ж фашистські та націонал-соціалістичні прийнято заплющувати очі, а дарма - вони також можуть становити значний дослідницький інтерес і сповна заслуговують на поважне об'єктивне вивчення), через те тенденційно заполітизованих, або ж безпідставно ігноруються як нібито зовсім чужі культурі усної традиції (скажімо, присвячених їм статей зовсім немає у таких доволі солідних довідниках і словниках: [Восточнославянский фольклор 1993; Українська фольклористика 2008; Лесин - Пулинець 1971; Літературознавчий словник-довідник 1997; Словарь литературоведческих терминов 1974] і т п., не кажучи вже про нерадянські видання. Певною мірою приємним винятком у цьому плані є стаття Ізраіля Нєстьєва в 4 томі „Музыкальной энциклопедии” (Москва, 1978, к. 571-574), що фактично розвиває ідеї, висловлені чи не вперше С. Людкевичем на ціле десятиліття раніше. Зокрема за допомогою вельми плідної в цьому відношенні та либонь несправедливо дещо призабутої методики Ганса Мерсмана, спрямованої на виявлення історичної долі фольклорних мелодій, запозичених з писемних першоджерел [Mersmann 1930] (див. також рецензію Ф. Колесси в часописі: Slavia. 1934-1935, ses. 4, s. 735-741. = [Колесса 1970, с. 562-569])., а й для загальної науки про минуле та сьогодення людства в критичні моменти його суспільного буття. Тому заторкнута тут тематика зостається засадничо відкритою, гостро проблемною і вимагає прийдешніх ґрунтовних студій над її найглибшими таїнами, що обов'язково відкриють ще не одну захоплюючу сторінку вітчизняної та світової народної творчості й історії.

Список використаних джерел

Архівні

1. Архів ПНДЛМЕ. Архів Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка.

2. Фонд Інституту рукопису. Національна бібліотека України імені В. Вер- надського.

Друковані

1. Антонович, В. - Драгоманов, М. (1875). Исторические песни малорусского народа: в 2 т. Т 2. Вып. 1. ХІ. 166 с. Киев.

2. Вахнянин, А. (1885). Хор норманів. Кобзар: Збірник русько-українських квартетів / Виданий питомцями греко-католицького духовного Семенища під редакцією Анатоля Вахнянина, Порфирія Бажанського. С. 81-85. Львів.

3. Восточнославянский фольклор: Словарь научной и народной терминологии. (1993). 478 с. Минск.

4. Горак, Я. (2007). До генези і деяких музичних редакцій пісні „Шалійте, шалійте, скажені кати”. Пам'яті Яреми Якубяка (1942-2002): збірка статей та матеріалів (Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Вип. 17). С. 128-139. Львів.

5. Захарченко, В. (1987). Народные песни Кубани: Из репертуара Государственного кубанского казачьего хора. Вып. 1. 320 с. Краснодар.

6. Квітка, К. (1917-1918). Народні мелодії з голосу Лесі Українки. 229 с. Київ.

7. Квітка, К. (1922). Українські народні мелодії. 250 с. Київ.

8. Квітка, К. (1923). Пісенні форми з удвоє збільшеними ритмічними групами. Музика. № 2. С. 16-18; № 3. С. 24-28.

9. Квітка, К. (1926). Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зво- дителем. Етнографічний вісник. Кн. 2. 1926. С. 78-107. Київ.

10. Квітка, К. (1928). Українські пісні про дітозгубницю. 61 с. Київ.

11. Клименко, І. - Гончаренко, О. (1996). Географія ритмічних трансформацій весільної структури 532 (алгоритм дольності). Сьома конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Реферати. С. 28-36. Львів.

12. Колесса, О. (1918). Співанка людей праці і науки (Шалійте, шалійте, скажені кати). Співанникукраїнських січових стрільців. С. 113-114. Відень.

13. Колесса, Ф. (1907). Ритміка українських народних пісень. 254 с. Львів.

14. Колесса, Ф. (1970). Музикознавчі праці. 592 с. Київ.

15. Кржижановский, Г. (1926). Вместо вступления. Первые песни вождю. С. 7-8. Москва.

16. Кузьменко, О. (2005). Стрілецькі пісні. 640 с. Львів.

17. Курочко, Й. (уклад.) (1970) Український шкільний пісенник. 184 с. Варшава.

18. Лесин, В. - Пулинець, О. (1971). Словник літературознавчих термінів. Вид. 3, перероблене і доповнене. 486 с. Київ.

19. Липовецький, С. (2012). Обличчя звитяги (стрілецькі світлини). 96 с. Львів.

20. Лисенко, М. (1889). Збірник народних українських пісень: в 12 десятках. Десяток 3. 21 с. Київ.

21. Лисенко, М. (1956). Зібрання творів: в 20 т. Т XV. 245 с. Київ. Літературознавчий словник-довідник. (1997). 752 с. Київ.

22. Луканюк, Б. (1998). Усічення. Проблеми етномузикології: Збірник наукових праць. Вип. 1. С. 34-48. Київ.

23. Луканюк, Б. (2016). Ритмічна варіаційністьу пісенному фольклорі. 208 с. Львів.

24. Луканюк, Б. (2022а). З музичної історії визвольних пісень. Проблемні нариси. Етномузика. Число 17 / упор. Л. Лукашенко. С. 74-105. Львів.

25. Луканюк, Б. (20226). Курс музичного фольклору: в 3 кн. Кн. 2: Зразки. Львів.

26. Людкевич, С. (2000). Дослідження, статті, рецензії, виступи: у 2 т. Т. 2. 815 с. Львів.

27. Мишанич, М. (2017). Народна вокальна творчість Львівщини: у 2 т. Т. 1: Мелодії. 372 с. Львів.

28. Нудьга, Г (1957). Одна з улюблених пісень В. І. Леніна: До історії пісні „Шалійте, шалійте...”. Прапор. № 10. С. 106-108.

29. Погребеник, Ф. (1990). „Ой у лузі червона калина похилилася”. Народна творчість та етнографія. № 6. С. 51-54.

30. Потебня, О. (1985). Естетика і поетика слова. 301 с. Київ.

31. Ревуцький, Д. (1926). Золоті ключі: в 3 вип. Вип. 2. 107 с. [Київ]. Роздольський, Й. - Людкевич, С. (1906). Галицько-руські народні мелодії: у 2 ч. Ч. 1. 187 с. Львів.

32. Сім пісень (1915). Сім пісень для вояків: Гостинець для українських вояків від Союзу визволення України. 16 с. Відень.

33. Січинський, М. (упор.) (1908). Історичні пісні українського народа. 28 с. Львів.

34. Словарь литературоведческих терминов. (1974). 509 с. Москва. Співанникукраїнських січових стрільців. (1918). 128 с. Відень. Стеценко, К. (упор.) (б. р.). Шкільний співанник: Збірка пісень в легкій розкладці для шкільних хорів М. Лисенка, О. Кошиця, М. Леонтовича, Я. Степового, К. Стеценка. 46 с. Київ, Ляйпціґ.

35. Українська фольклористика: Словник-довідник. (2008). 448 с. Тернопіль. Хвиля, А. (упор.) (1936). Українська народна пісня / Підготовка до друку: тексти пісень В. Слатін, музичні матеріали В. Харків. 643 с. Київ, Харків.

36. Чарнецький, С. (2014). Історія українського театру в Галичині: Нариси, статті, матеріали, світлини. 672 с. Львів.

37. Ширяева, П. (сост.). (1984). 100 песен русских рабочих. 216 с. Ленинград. Шреєр-Ткаченко, О. (ред.) (1969). Історія української дожовтневої музики. 588 с. Київ.

38. Штундер, З. (2005). Станіслав Людкевич. Життя і творчість: у 2 т. Т 1 (1879-1939). 636 с. Львів.

39. Kozlowski, J. (1977). Spiewy proletariatu polskiego. 197 s. Krakow. Mersmann, H. (1930). Grundlagen einer musikalischen Volksliedforschung. 140 s. Leipzig.

40. Retter, J. (oprac.) (1964). Naszapiesn: 20piesn rewolucyjnych: na 3-glosowy chor mieszany ifortepian (4-glosowy chor mieszany a cappella). 95 s. Warszawa. Robotnik. Organ Polskiej Partyi Socyalistycznej. (1895). № 11. Warszawa.

Мультимедійні

1. Osmenda, S. (2018). Ruszal partyzant do boju [Thepartisan went into battle].

2. Pink Floyd - Хливнюк, А. (2022). Hey Hey Rise Up [Ой у лузі червона калина].

References

Archival sources

1. Arhiv PNDLME. Arhiv Problemnoi naukovo-doslidnoi laboratorii muzychnoi etnologii Lvivskoi nacionalnoi muzychnoi akademii imeni M. Lysenka [Archive of the Problematic Scientific-Researching Laboratory of Music Ethnology of the Lviv National Music Academy named after M. Lysenko].

2. Fond Instytutu rukopysu [Foundation of the Manuscript Institute]. Nacionalna biblioteka Ukrainy imeni V. Vernadskogo [National Library of Ukraine named after V. Vernadskyi].

Printed

1. Antonovich, V - Dragomanov, M. (1875). Istoricheskie pesni malorusskogo naroda: v 2 t. [Historical Songs of the Malorussian People: in 2 vol.]. Vol. 2. Iss. 1. XI. 166 p. Kiev [in Russian].

2. Charneckyj, S. (2014). Istorija ukrainskogo teatru v Galychyni: Narysy, statti, materialy, svitlyny [History of the Ukrainian Theater in Galicia: Essays, Articles, Materials, Photos]. 672 p. Lviv [in Ukrainian].

3. Gorak, Ja. (2007). Do genezy i dejakyh muzychnyh redakcij pisni “Shalijte, shalijte, skazheni katy” [To the Genesis and Some Musical Editions of the Song “Go Crazy, Go Crazy, Mad Executioners”]. Pamjati Jaremy Jakubjaka (19422002): zbirka statej ta materialiv [In memory of Yarema Yakubyak (1942-2002): a Collection of Articles and Materials]. Scientific collections of the M. V Lysenko Lviv National Academy of Music. Iss. 17. P. 128-139. Lviv [in Ukrainian].

4. Hvylja, A. (ed.) (1936). Ukrainska narodna pisnja. Pidgotovka do druku: teksty pisen V. Slatin, muzychni materialy V. Harkiv [Ukrainian Folk Song. Preparation for Printing: Lyrics by V. Slatin, Musical Materials by V. Kharkiv]. 643 p. Kyiv, Harkiv [in Ukrainian].

5. Klymenko, I. - Goncharenko, O. (1996). Geografija rytmichnyh transfor- macij vesilnoi struktury 532 (algorytm dolnosti) [Geography of Rhythmic Transformations of the Wedding Structure 532 (Beat's Algorithm)]. Sioma konferencija doslidnykiv narodnoi muzyky chervonoruskyh (galycko-volodymyrskyh) ta sumizh- nyh zemel: Referaty [Seventh Conference of Researchers of Folk Music of Red Rus (Galician-Volodymyr) and Adjacent Lands: Abstracts]. P. 28-36. Lviv [in Ukrainian].

6. Kolessa, F. (1907). Rytmika ukrainskyh narodnyh pisen [The Rhythm of Ukrainian Folk Songs]. 254 p. Lviv [in Ukrainian].

7. Kolessa, F. (1970).Muzykoznavchipraci [Musicological Works]. 592 p. Kyiv [in Ukrainian].

8. Kolessa, O. (1918). Spivanka ljudej praci i nauky (Shalijte, shalijte, skazheni katy) [The Song of the People of Work and Science (Go Crazy, Go Crazy, Mad Executioners)]. Spivannyk ukrainskyh sichovyh strilciv [Songbook of the Ukrainian Sich Shooters]. P. 113-114. Vienna [in Ukrainian].

9. Kozlowski, J. (1977). Spiewyproletariatupolskiego [Songs of the Polish Proletariat]. 197 s. Krakow [in Polish].

10. Krzhizhanovskij, G. (1926). Vmesto vstuplenija [Instead of an Intro]. Pervye pesni vozhdju [The First Songs to the Leader]. P. 7-8. Moscow [in Russian].

11. Kurochko, J. (comp.). (1970). Ukrainskyj shkilnyjpisennyk [Ukrainian School Songbook]. 184 p. Warsaw [in Ukrainian].

12. Kuzmenko, O. (2005). Strilecki pisni [Shooter's Songs]. 640 p. Lviv [in Ukrainian].

13. Kvitka, K. (1917-1918). Narodni melodii zgolosu Lesi Ukrainky [FolkMelo- dies From the Voice of Lesya Ukrainka]. 229 p. Kyiv [in Ukrainian].

14. Kvitka, K. (1922). Ukrainski narodni melodii [Ukrainian Folk Melodies]. 250 p. Kyiv [in Ukrainian].

15. Kvitka, K. (1923). Pisenni formy z udvoje zbilshenymy rytmichnymy gru- pamy [Song Forms With Doubled Rhythmic Groups]. Muzyka [Music]. № 2. P. 16-18; № 3. P. 24-28. [in Ukrainian]

16. Kvitka, K. (1926). Ukrainski pisni pro divchynu, shcho pomandruvala z zvo- dytelem [Ukrainian Songs About a Girl Who Traveled With a Seducer]. Etno- grafichnyj visnyk [Ethnographic Bulletin]. Book 2. 1926. P. 78-107. Kyiv [in Ukrainian].

17. Kvitka, K. (1928). Ukrainski pisni pro ditozgubnycju [Ukrainian Songs About Child Killer]. 61 p. Kyiv [in Ukrainian].

18. Lesyn, V - Pulynec, O. (1971). Slovnykliteraturoznavchyh terminiv. [Dictionary of Literary Terms]. Ed. 3, revised and supplemented. 486 p. Kyiv [in Ukrainian].

19. Literaturoznavchyjslovnyk-dovidnyk. (1997). [LiteraryDictionary-Reference]. 752 p. Kyiv [in Ukrainian].

20. Liudkevych, S. (2000). Doslidzhennja, statti, recenzii, vystupy: u 2 t. [Research, Articles, Reviews, Speeches: in 2 vols.]. Vol. 2. 815 p. Lviv [in Ukrainian].

21. Lukaniuk, B. (1998). Usichennja [Truncation]. Problemy etnomuzykologii: Zbirnyk naukovyh prac [Problems of Ethnomusicology: Collection of Scientific Papers]. Vol. 1. P. 34-48. Kyiv [in Ukrainian].

22. Lukaniuk, B. (2016). Rytmichna variacijnist u pisennomu folklori [Rhythmical Variation in Folk Songs]. 208 p. Lviv [in Ukrainian].

23. Lukaniuk, B. (2022a). Z muzychnoi istorii vyzvolnyh pisen. Problemni narysy [From the Musical History of Liberation Songs. Problem Essays]. Etnomuzyka. [Ethnomusic]. Iss. 17. P. 74-105. Lviv [in Ukrainian].

24. Lukaniuk, B. (2022b). Kurs muzychnogo folkloru: v 3 kn. [Course on Musical Folklore: in Three Volumes]. Vol. 2: Samples. Lviv [in Ukrainian].

25. Lypoveckyj, S. (2012). Oblychchja zvytjagy (strilecki svitlyny) [The Face of the Valor (Photos of Shooter)]. 96 p. Lviv [in Ukrainian].

26. Lysenko, M. (1889). Zbirnyk narodnyh ukrainskyhpisen: v 12 desjatkah [A Collection of Ukrainian Folk Songs: in 12 Dozens]. Dozen 3. 21 p. Kyiv [in Ukrainian].

27. Lysenko, M. (1956). Zibrannja tvoriv: v 20 t. [Collection of Works: in 20 Volumes]. Vol. XV. 245 p. Kyiv [in Ukrainian].

28. Mersmann, H. (1930). Grundlagen einer musikalischen Volksliedforschung [Basics of a Musical Folk Song Research]. 140 p. Leipzig [in German].

29. Myshanych, M. (2017). Narodna vokalna tvorchist Lvivshchyny: u 21. [Folk Vocal Art of the Lviv Region: in 2 vols.]. Vol. 1: Melodies. 372 p. Lviv [in Ukrainian].

30. Nudga, G. (1957). Odna z uljublenyh pisen V. I. Lenina: Do istorii pisni „Sha- lijte, shalijte...” [One of V. I. Lenin's Favorite Songs: To the History of the Song “Go Crazy, Go Crazy...”]. Prapor [Flag]. № 10. P. 106-108 [in Ukrainian].

31. Pogrebenyk, F. (1990). “Oj u luzi chervona kalyna pohylylasja” [“Oh, the Red Viburnum Bent Down in the Meadow”]. Narodna tvorchist ta etnografija [Folk Art and Ethnography]. № 6. P. 51-54. [in Ukrainian].

32. Potebnia, O. (1985). Estetyka i poetyka slova [Aesthetics and Poetics of a Word]. 301 p. Kyiv [in Ukrainian].

33. Retter, J. (ed.). (1964). Nasza piesn: 20 piesn rewolucyjnych: na 3-glosowy chor mieszany i fortepian (4-glosowy chor mieszany a cappella) [Our Song: 20 Revolutionary Songs: For 3-voice Mixed Choir and Piano (4-voice Mixed Choir a Cappella)]. 95 s. Warsaw [in Polish].

34. Revuckyj, D. (1926). Zoloti kljuchi: v 3 vyp. [Golden Keys: in 3 Issues]. Iss. 2. 107 p. [Kyiv] [in Ukrainian].

35. Robotnik. Organ PolskiejPartyi Socyalistycznej [Worker. Organ of the Polish Socialist Party]. (1895). No. 11. Warsaw [in Polish].

36. Rozdolskyj, J. - Ljudkevych, S. (1906). Galycko-ruski narodni melodii: u 2 ch. [Galician-Rus Folk Melodies: in 2 parts.]. Part 1. 187 p. Lviv [in Ukrainian].

37. Shirjaeva, P. (comp.). (1984). 100pesen russkih rabochih [100 Songs of Russian Workers]. 216 p. Leningrad [in Russian].

38. Shrejer-Tkachenko, O. (ed.) (1969). Istorija ukrainskoi dozhovtnevoi muzyky [History of Ukrainian pre-October Music]. 588 p. Kyiv [in Ukrainian].

39. Shtunder, Z. (2005). StanislavLiudkevych. Zhyttja i tvorchist: u 21. [Stanislav Liudkevych. Life and Creativity: in 2 vols.]. Vol. 1 (1879-1939). 636 p. Lviv [in Ukrainian].

40. Sichynskyj, M. (comp.). (1908). Istorychni pisni ukrainskogo naroda [Historical Songs of the Ukrainian People]. 28 p. Lviv [in Ukrainian].

41. Sim pisen (1915). Sim pisen dlja vojakiv: Gostynec dlja ukrainskyh vojakiv vid Sojuz vyzvolennja Ukrainy [Seven Songs for Warners: Gift for Ukrainian Warners From the Union for the Liberation of Ukraine]. 16 p. Vienna.

42. Slovar literaturovedcheskih terminov. (1974). [Dictionary of Literary Terms]. 509 p. Moscow [in Russian].

43. Spivannyk ukrainskyh sichovyh strilciv. (1918). [Songbook of the Ukrainian Sich shooters]. 128 p. Vienna [in Ukrainian].

44. Stecenko, K. (ed.) (w. y.). Shkilnyj spivannyk: Zbirkapisen v legkij rozkladci dlja shkilnyh horiv M. Lysenka, O. Koshycja, M. Leontovycha, J. Stepovogo, K. Stecenka [School Songbook: A Collection of Songs in an Easy Arrangement for School Choirs by M. Lysenko, O. Koshyts, M. Leontovych, Y. Stepovyj, K. Stet- senko]. 46 p. Kyiv, Leipzig [in Ukrainian].

45. Ukrainskafolklorystyka: Slovnyk-dovidnyk. (2008). [UkrainianFolkloristics: Dictionary-Reference]. 448 p. Ternopil [in Ukrainian].

46. Vahnjanyn, A. (1885). Hor normaniv [Norman choir]. Kobzar: Zbirnykrusko- ukrainskyh kvartetiv. Vydanyj pytomcjamy greko-katolyckogo duhovnogo Seme- nyshchapid redakcijeju Anatolja Vahnjanyna, Porfyrija Bazhanskogo [Kobzar: Collection of Rus-Ukrainian Quartets. Published by the Pupils of the Greek Catholic Spiritual Semenyshche Under the Editorship of Anatoly Vahnyanyn, Porfiry Bazhanskyi]. P. 81-85. Lviv [in Ukrainian].

47. Vostochnoslavjanskijfolklor: Slovar nauchnoj i narodnoj terminologii. (1993). [East Slavic Folklore: Dictionary of Scientific and Folk Terminology]. 478 p. Minsk [in Russian].

48. Zaharchenko, V. (1987). Narodnye pesni Kubani: Iz repertuara Gosudarst- vennogo kubanskogo kazach'ego hora [Folk Songs of the Kuban: from the Repertoire ofthe State Kuban Cossack Choir.]. Iss. 1 320 p. Krasnodar [in Russian].

Multimedia

1. Osmenda, S. (2018). Ruszal partyzant do boju [ The Partisan Went Into Battle]. URL: https://youtu.be/HFydZDJO97Y (Access: 29.11.2022) [in Polish].

2. Pink Floyd - Khlyvnyuk, А. (2022). Hey Hey Rise Up (Oy u luzi chervona kalyna [Oh, the Red Viburnum in the Meadow]).

3. Bohdan Lukaniuk ethnomusicologist, PhD, professor, leading researcher at the Problematic Scientific-Researching Laboratory of Music Ethnology (PSRLME) of the Lviv National Music Academy named after Mykola Lysenko (Lviv),



Додаток

Еррата до першої частини статті ([Луканюк 2022а])

сторінка	надруковано	повинно бути
78	болгарський „Шумить Ма- ріца”	хорватський „Ще Горватска не пропала”
82	„гуцулко Ксеню”	„Гуцулко Ксеню”
85	Див. попередню виноску	[Іваницький А. 2007, с. 255-256 № 147; 2008, с. 270-272 № 3]
89	V<...>3/<...>lR3J JII <=	V<...>3/<...>lR3J J J II <=
91	(приклад 1)	(приклад 3)
91	У прикладі 7 вони помічені	У прикладі 9 вони помічені
92, 99	не дарма	недарма
96	* і * і * і і - її	* і ' і ' і ' і ' її
96	Приклад 1:	Приклад 12а):
97	приклад 12 без відзначення зіставлених відмін	букви а) й б) у прикладі 12 відповідно над початками першого та другого нотоносців
97	Приклад 2:	Приклад 12б):
100	не зовсім чужим попри всі	не зовсім чужим - попри всі

Умовні знаки (символи формалізації) факультативність („може бути, а може і не бути”) проміжна, конструктивно-пояснювальна деталізація генетичних процесів (в схемах, формулах) купюра, пропуск („три крапки”) напрямок змін від основної (первиннішої, вихідної) форми до похідної (вториннішої, результативної) вірш, віршовий рядок (верса), перед числовою формулою - структура вірша або верси піввірш або стопа, силабічна група з наступним указанням її величини або устрою структурна формула силабічного вірша, де:

-нормальні цифри - кількість складів у силабічних групах;

-мала цифра знизу - кількість повторень ізо- ритмічного вірша

членування в формулах силабічних віршів відповідно:

-кінець віршового рядка -медіана (середник) між об'єднаннями силабічних груп у віршовому рядку

підкреслені цифри - закономірні міжстрофові повтори (рефрени)

апостроф над цифрою - буквальне повторення силабічної групи

акцентовані та неакцентовані склади

межі між стопами і віршовими рядками

пропуск складу (каталектика)

музичний ритм, мелоримічна форма

тактовий розмір часокількісного мелоритму

*, *, 0 - „зірочка” та зарисований і незарисований „ну

лики” вказують, що дана структурна формула вірша (V) чи ритмічного малюнку (R) є результатом їх моделювання (базифікації, типізації) на рівні відповідно:

-пісенного типу -пісенного прототипу -пісенного архетипу

членування (диференціальне тактування):

: -пунктирна тактова риска вказує на відсут

ність музичної цезури в цілісній побудові при наявності постійних ритмічних цезур у супутньому вірші

-суцільна одинарна тактова риска між цілісними (неподільними, найменшими) мелодичними побудовами

-суцільні подвійні тактові риски між мелоряд- ками

II -тонка і товста риски в кінці мелострофи

структурний паралелізм між ритмічними формами вірша та мелодії відповідно:

/ -досконалий, збіжний

\ -недосконалий, незбіжний

П - роздроблення первісно цілісної довгості на дві

менші

\ - місце випадіння первісної довгості в типовій

(прототипній) формі

МТ - тематична форма лінеарності (мелічної лінії) та

її формула, в якій грецька буква означає окрему фразу, а закреслена буква - півфразу

d"nC'uh'-a'nG'ufis' - повний модальний тетрахорд (гексахорд) з зазначеннями верхніх, низхідних (п) і нижніх, висхідних (и) закономірних тяжінь нестійких ладових ступенів (малі букви) у стійкі (великі букви, фундаментальна опора підкреслена)

Размещено на Allbest.ru

...