Музикознавчі рефлексії у формі "Прелюдії та фуги": авторський концерт Сергія Турнєєва
Дослідження секретів творчої майстерні досвідченого українського музиканта С. Турнєєва. Роль в професійній діяльності майстра доленосних творчих зустрічей. З’ясування світоглядних складових композиторського стилю і методу заслуженого діяча мистецтв.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.11.2023 |
| Размер файла | 89,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зіставляючи «тему» і «відповідь» концертної програми, знаходимо «риму» у побудові кульмінаційних зон і коди обох творів, що мають кілька динамічних хвиль і завершуються тихими трагічними кульмінаціями у високому регістрі. У «Тарасі Бульбі» на кластері, утвореному нашаруванням «пустих» квінт і кварти в партіях скрипок та альтів із флажолетами на фоні окремих пульсуючих ударів літавр, що наче завмирають. Завершальній кульмінації передують оркестрові речитації у хоральній фактурі, наче скандована молитва, а також «уламок» зруйнованої теми Матері низхідні жалібні інтонації української народної пісні. В «Lamentoso» наявні три хвилі динамічних кульмінацій (цифри 5, 7, 14), серед них генеральна (цифра 14, Lento), після якої також йде кілька хвиль тихих філософських кульмінацій проникливе Lento (цифра 16), каденція соліста перед репризою, традиційна для концертного жанру (цифра 17), власне, репризна (цифра 19, на матеріалі цифри 4), в якій соло альта при повторенні тематизму першого розділу нашаровується на флажолети струнних із поступовим інтонаційним сходженням у високий регістр (як віддалення, здіймання душі до Небес) та угасанням звучання. Обидва твори завершуються розрідженою фактурою, що немовби тане, символізуючи образ трагічної тиші.
Отже, «Lamentoso» у композиції концерту продовжує зміст «теми», стає саме «відповіддю», додає концертній програмі нової експресії. Вона, значною мірою, досягається через виразний напружений тембр солюючого альта. Нагадаємо, що композитор відмовився від первісної ідеї доручити соло флейті. Альтова версія твору виникла завдяки співпраці автора з відомим альтистом Юрієм Ткановим, який зробив редакцію партії альта та виконав її на прем'єрі «Lamentoso» 2004 року. До речі, він зіграв на тому самому інструменті, для якого Дмитро Шостакович написав альтову СонатуДокладніше див.: Скірта-Борисенко, 2016..
У різні роки відбулося щонайменше 8 виконань цього твору за участю відомих диригентів і солістівДиригенти: Олександр Шадрін (твір прозвучав у Москві, 2004 року); Ернст Вюрдінгер (Австрія; Луганськ, 2005); народний артист України Валерій Матюхін (Київ, 2005); заслужений діяч мистецтв України Валерій Трубін-Леонов (Харків, 2006); заслужений діяч мистецтв України Леонід Холоденко (Харків, 2016); Володимир Рунчак (Київ, 2016); заслужена артистка України Вікторія Жадько (Миколаїв, 2017); народний артист України Юрій Янко (Харків, 2022). Солісти: заслужений артист РФ Юрій Тканов (Москва, 2004-2006); Андрій Тучапець (Київ, 2005); лауреат національних і міжнародних конкурсів Емма Купріяненко (Харків, 2016, 2022, Київ, 2016); Олександр Спіро (Миколаїв, 2017).. Солістка останнього харківського концерту кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри оркестрових струнних інструментів ХНУМ імені І.П. Котляревського Емма Купріяненко, єдина серед інших солістів запрошена композитором жінка-виконавиця партії альта, по завершенні другого авторського концерту зазначила, що «Lamentoso», хоча й містить ознаки жанру альтового концерту, насправді, є витонченою музикою, де відчувається не показове віртуозне концертування, а надзвичайно камерний, інтимний тон висловлювання: «Невипадково для музики такого плану композитори приблизно останніх 70-ти років обирають альт як найбільш сповідальний інструмент, що наближений до звучання людського голосу. ... Твір починається зі збільшеної кварти, далі його пронизують “запитуючі” сумні секунди, ця музика нібито безнадійна, але надзвичайно духовна. Грати її на сцені наче шукати істину. Мені вона нагадує “Літургію” Г. Канчелі. Адже музиканти це як лікарі, вони мають чистити душі людей»; «І хоча авторський концерт і для головного героя, і для виконавців є справою дуже відповідальною, впевнена, що композитор відчував себе по-особливому, адже його твори звучали в оточенні музики його видатного педагога, а концертний вечір фактично перетворився на подвійний бенефіс Вчителя та його учня»З інтерв'ю, наданого виконавицею авторці статті (Борисенко, 2022; опубліковано у скороченні)..
«Протискладення»
«Контраст який згідно з імпліцитними правилами композиції фуги, має бути мелодичним (кроки / стрибки, висхідний / низхідний, діатонічний / хроматичний), ритмічним (stylus gravis, stylus diminuitus) і гармонічним дійсно чудовий» (Messori, 2011: 5). Після «Lamentoso» прозвучали «Етюди оптимізму» симфонічні варіації для фортепіано та струнного оркестру В. БорисоваСпеціальний системний розгляд твору міститься у монографії М. Бевз (2017: 165-176), де надано відомості також про його виконавську долю (на момент видання цієї праці). консерваторського педагога С. Турнєєва. Твір відкрив друге відділення концерту. Свіжі враження слухача від сакрального магнетизму трагічного «Lamentoso» накладаються на зовсім іншу змістовно-емоційну тональність «Етюдів оптимізму», що сприймаються за принципом контрасту як метафора «протискладення» до «теми-відповіді». Обидві композиції утворюють своєрідну «комплементарну поліфонію» (збіги і розбіжності) віртуальний діалог між учнем і Вчителем. Він виявляється на різних змістовних рівнях: початок «Lamentoso» у «пошуках теми» сольного трагічного монологу альта із запитальними мовленнєвими інтонаціями, до яких пізніше долучається низхідний секундовий хроматичний рух струнного оркестру у високому регістрі на тихій звучності початок «Етюдів оптимізму» з «пошуку теми», нестійких / запитальних романтичних гармоній у високій і середній теситурі струнного оркестру, звучання якого раптом переривається філософським речитативним «хоралом» фортепіано соло; гострі дисонантні гармонії, тонально-розширена та пануюча атональна основа із короткочасними переключеннями у квазі-тональність та поверненням, включаючи трагічну тиху «коду-сходження», «коду-прощання» у першому творі неоромантична гармонія, тональна основа з епізодичними переключеннями у хроматичну тональність і поверненням «внутрішнього спокою та гармонії» (Бевз, 2017: 173), включаючи світлу, оптимістичну (F-dur) «коду-сходження», «коду-прощання» у другому творі («Етюди оптимізму» стали «лебединою піснею» (Бевз, 2017: 165), останнім твором В. Борисова, вінцем його творчості); використання імітаційно-поліфонічного розвитку, фугато, ланцюгового голосоведення в обох творах; синтетичні жанрово-стильові та формотворчі ознаки жалобної / скорбної «пісні», одночастинного альтового концерту, наявна динамізована форма з трьох розділів із сольними монологами та каденцією соліста у «Lamentoso» жанрові ознаки одночастинного подвійного концерту для фортепіано та віолончелі, динамізована варіаційно-рондальна форма, прихована форма поліфонічного циклу «прелюдії та фуги» з наявними соло фортепіано / віолончелі, часто хорального та монологічного характеруПро синтетичну жанрову природу твору також говорить М. Бевз (2017: 175-176). в «Етюдах оптимізму».
Вивчаючи виконавську долю твору, дізнаємося, що його було повернуто на концертну сцену із «небуття» після тривалої перерви (22 роки) зусиллями відомої української піаністки, виконавиці сольної партії фортепіано, дослідниці творчості В. Борисова заслуженого діяча мистецтв України, кандидата мистецтвознавства, професора кафедри загального та спеціалізованого фортепіано ХНУМ імені І.П. Котляревського Марини Бевз. Саме вона знайшла авторський рукопис партитури опусу в архіві подружжя професора В. Борисова і видатної української музикознавиці, педагога, професора Г Тюменєвої (який зараз зберігається у фондах Харківської музично-театральної бібліотеки ім. К. СтаніславськогоМ. Бевз (2017: 165).). Редакцію оркестрових партій здійснив заслужений діяч мистецтв України Сурен Кочарян, друг композитора і шанувальник його творчості. Отже, включення С. Турнєєвим «Етюдів оптимізму» В. Борисова до програми свого авторського концерту фактично стало прем'єрою цього опусу у ХОФ, а загалом четвертим концертним виконанням за 36 (!) років, враховуючи, що за життя майстра твір прозвучав лише двічі, а попереднє третє виконання відбулося 13 років тому.
Символічно, що «Етюди оптимізму» стали «серцем», серединою концертної програми (третім твором із п'яти, що прозвучали). Через оптимістичний образний модус вони наче покликані від імені покоління корифеїв консерваторії (які пережили Другу світову війну) підтримати нову генерацію українських музикантів, які сьогодні потерпають через війну в Україні. Останній розділ своєї монографії, присвяченої симфонічним варіаціям В. Борисова («Етюд №11»), поки що єдиної в українському музикознавстві, М. Бевз так і назвала «Погляд у майбутнє».
Своєму колезі і другу С. Турнєєву, який запросив її до участі в авторському концерті, вона присвятила такі слова: «Авторський концерт композитора, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Турнєєва яскрава подія мистецького життя Харкова на початку лютого 2022 року. Для мене особисто він став певним “відкриттям” нових граней творчої індивідуальності Маестро. Представлені у програмі оркестрові твори митця справжні перлини в його творчому доробку. Вічні змісти буття, героїчний пафос та життєдайна енергія фольклорної традиції, прониклива, сповідальна лірика увесь цей “космос” життя людського духу, сфокусований у творах Сергія Турнєєва, викладений високим стилем академічного музичного мистецтва. Добре знайома із творчістю композитора в камерно-інструментальних жанрах, я була вражена майстерністю його оркестрового письма». «Включення до програми авторського концерту твору свого Вчителя видатного українського композитора ХХ століття, корифея харківської теоретико-композиторської школи Валентина Борисова вважаю дуже шляхетним вчинком Сергія Петровича. Безмежно вдячна маестро Турнєєву за запрошення виконати “Етюди оптимізму” для фортепіано з оркестром Валентина Борисова з чудовим оркестром Харківської філармонії під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Янка. Звучання поряд, в одній концертній програмі, творів учня вже знаного, досвідченого композитора та Вчителя, який був ще за життя визнаний як майстер оркестрового письма, наочно продемонструвало наступність та високу якість академічної традиції харківської композиторської школи. Щиро бажаю Сергію Турнєєву невичерпної творчої енергії, успішної реалізації нових проєктів та вдячних відгуків слухачів його Музики!»З інтерв'ю, наданого виконавицею автору статті..
«Етюди оптимізму» В. Борисова у концертній програмі передували іншим «етюдам» хореографічним. Друге відділення авторського концерту С. Турнєєва включало ще два опуси, котрі, після творів, що прозвучали раніше, скерували слухацьку перцепцію зовсім в іншу змістовну площину жанрово-танцювальну (фольклорну, слов'янську, з одного боку, і балетно-хореографічну із впливом фламандського фольклору з іншого). Йдеться про «П'ять фламандських танців» для кларнета і струнного оркестру (світова прем'єра) і симфонічну картину «Награвання» у другій редакції.
Перший із них став «інтермедією» концертної «програми-фуги», другий кульмінаційною «стретою».
«Інтермедія»
«Цікаво, як тут співіснує велика простота з цілим набором майстерних деталей» (Kerman, 2015: 12).
«П'ять фламандських танців» для кларнета і струнного оркестру драматургічна інтермедія програми новий опус, написаний автором у 2020 році на замовлення бельгійського хореографа Олівії Гірольф до 50-річчя балетного колективу, який вона очолює. Прем'єра твору мала відбутися у Бельгії, організаторами навіть була створена афіша заходу, в якому планувалася участь кількох композиторів різних країн. Але з певних обставин світова прем'єра «П'яти фламандських танців» прозвучала саме у Харкові на авторському концерті у виконанні оркестру ХОФ, партію соліста зіграв лауреат міжнародних конкурсів Владислав Петрик.
Нагадаємо, що О. Гірольф є дружиною Хедвіга Швімберга (м. Брюгге, Бельгія) всесвітньо відомого бельгійського, а за походженням, фламандського кларнетиста, диригента, педагога, екс-професора Королівської консерваторії в Брюсселі, багаторічного друга українського композитора. Саме для цього виконавця С. Турнєєвим були спеціально створені кілька опусів окрім «Фламандських танців», це також «П'ять рефлексій» для кларнета соло (2007), «Концерт у стилі Бароко» для кларнета і струнного оркестру (2008), «Елегія» для кларнета і струнного оркестру (2012). Результатом їх творчої співпраці стали кілька проєктів28.
Звідси стає зрозумілим, чому автор назвав свої п'ять п'єс саме «фламандськими танцями». По-перше, вони продовжують лінію творчості композитора, пов'язану з вивченням і художнім втіленням цитуванням або переосмисленням / переінтонуванням аутентичних музичних зразків, що належать до різних європейських народних / професійних музичних культур і традицій.Серед них виступ українського композитора із майстер-класами у Королівській консерваторії Брюсселю (вступне слово про композитора та його творчість презентувала доктор мистецтвознавства, професор ХНУМ Людмила Шаповалова), сумісний концерт студентів і викладачів Консерваторії та Луганського державного інституту культури і мистецтв (відбулася прем'єра кларнетового «Концерту у стилі Бароко», соліст Хедвіг Швімберг, якому автором присвячено твір. свою чергу, фламандський музикант неодноразово приїжджав в Україну, зокрема, у 2019 році він відвідав ХНУМ імені І.П. Котляревського, де під час проведення XXVI Міжнародного музичного фестивалю «Харківські Асамблеї» концертував як кларнетист-соліст (знову із «Концертом у стилі Бароко») і диригент університетського Камерного оркестру. Серед таких опусів обробки народних пісень: українських («Ой, уже ж весна» для жіночого хору, 1998; «Ой, горе ж мені» для жіночого хору, 1998; для мішаного хору, 2022), фінських («Я у батька лише одна донька», «У човні» для сопрано та фортепіано, 2006), австрійської («Waldbua» для труби та струнного оркестру, перша редакція, 2005; друга редакція, 2023).
По-друге, звернення музиканта до фламандської національної музики в оркестровому творі із фіксацією такого задуму у програмній назві є ексклюзивним для сучасного українського академічного музичного мистецтва. Адже йдеться не про стилізацію, а, за словами самого автора, про творчу інтерпретацію / переінтонування традиційної музики Фландрії. Адже задля написання твору композитор вивчав зібрання старовинних фламандських пісень, а через брак збірок фламандського музичного фольклору, зразків вокальної поліфонії епохи Ренесансу, зокрема франко-фламандських майстрівПевну допомогу композитору у пошуках відповідних науково-теоретичних і музичних джерел під час створення опусу надала авторка цієї статті., враховуючи вплив на фламандську музику інших європейських пісенних та інструментальних традицій італійської, французької, німецької, іспанської.
Наведемо деякі попередні спостереження щодо особливостей музичного змісту «П'яти фламандських танців»Які, безумовно, заслуговують на більш ретельний розгляд, неможливий в рамках цієї статті.. Творчі пошуки композитора позначились на ладовій основі, мелодиці, метроритмічній організації цих п'єс, де сучасне композиторське мислення спирається на музичні принципи та прийоми епох Ренесансу, Бароко. Цей синтез спостерігаємо в яскравому мелодичному тематизмі із візерунковою, ажурною мелодичною графікою, ланцюговому голосоведенні, різноманітних поліфонічних техніках письма; ладовому колориті поліладовості, модальності / неомодальності, посилених прийомами зміни метрів, поліметрії, поліритмії; барокових контрастах регістрів, оркестрових груп, сольних інструментальних реплік та оркестрових tutti (вплив стилістики concert grossо), «пластовому» мисленні чистими тембрами без дублювань, терасоподібності оркестрових шарів у партитурі.
«П'ять фламандських танців» містять ознаки жанру старовинної танцювальної сюїти, циклічного поєднання оркестрових п'єс-мініатюр (а з урахуванням присвяти балетному колективу хореографічних етюдів). Композитор вважає, що виконувати їх окремо не слід, оскільки вони доповнюють один одного, вибудовуючи єдину драматургічну лінію за принципом контрастного зіставлення настрою, жанрової, інтонаційно-тематичної основи, відповідно, темпоритму, оркестрової фактури (solo tutti, мелодія фон, поліфонія гомофонія), інших, зокрема виконавських, засобів. Власно, кларнет складає з оркестром єдину оркестрову тканину, доповнює струнні інструменти. Питання стосовно «музики для хореографії» знайшло таку відповідь автора: «Коли балетмейстер Олівія Гірольф створює хореографічний ряд, вона спирається на вже написану музику, незалежно від її темпорації та ритмопульсації, що дає хореографу вільний простір для творчості»З інтерв'ю, наданого композитором автору статті 3.02.2022 (рукопис).. Виникає парадокс, адже назва «танці», насправді, не обмежена суто танцювальними жанровими штампами.
Для прем'єрного виконання «П'яти фламандських танців» С. Турнєєв запросив соліста, лауреата міжнародних конкурсів Владислава Петрика - харківського музиканта, який зіграв всі кларнетові сольні і, частково, ансамблеві твори композитораЦе, зокрема, «Секстет» у складі колективу «Сонячні кларнети» під керівництвом Валерія Алтухова, а також «П'ять рефлексій», «Концерт у стилі Бароко» та «Елегія».. Виконавець зазначив, що в музиці С. Турнєєва «прихована глибока лірика, але її не відразу можна відчути, бо мислення композитора дуже конструктивне, він приділяє багато уваги ритму, формі, фактурі»; у «П'яти фламандських танцях», як зазначив соліст, «немає складних авангардних прийомів, хоча музика не позбавлена новизни. Вона начебто проста, у ній присутні деякі характерні звороти, за якими ми впізнаємо стиль автора. Однак, просте зіграти складніше, аніж, власне, складне, як, наприклад, твори класиків, зокрема, Моцарта»З інтерв'ю виконавця авторці статті (Борисенко, 2022)..
«Стрета»
«<...> тема поступово імітується всіма голосами, її контрапункт будується на повтореннях тих самих тематичних ліній у різних ритмічних варіантах. Таким чином, тема стає контрапунктом сама собі» (Vlahopol, 2018: 178).
Останній твір, що прозвучав у програмі авторського концерту і став своєрідною «стретою» та завершальною кульмінацією його композиції симфонічна картина «Награвання». У ньому в концентрованому виді наче поєдналися змістовні, образно-семантичні, драматургічні лінії, представлені у попередніх творах програми, з опорою на стилізовані елементи архаїзованих форм слов'янського пісенного і танцювального фольклору у сучасному композиторському прочитанні. Короткі епізоди (форма твору тричастинна з ознаками рондо, контрастно-складова з варіантно-варіаційним розвитком), що становлять різноманітні за настроєм і характером жанрові замальовки, калейдоскопічно змінюють один одного, наче імпровізовано нашаровуються (у репризі виникають контрапункти тем) в єдиному динамічному русі від вступу до генеральної кульмінації та коди твору, «перетинаючись» завдяки наскрізному тематизму рефрену, котрий теж постійно варіюється. Жанровий синтез, що тут виникає, націлений на створення контрастних образно-семантичних сфер («острівців») від картинної епіки та героїки, богатирського молодецтва, театралізованих скоморошіх потіх, скерцозної грайливості жанрових і змагальних «сцен» до ліричної споглядальності, нарешті, пісенної лірики. Принаймні, у сприйнятті чутливого слухача авторського концерту лишається враження, що «Награвання» наче вбирають вже знайомий тематичний матеріал, типи його становлення та розвитку протягом музичної форми, звороти авторської мови та способи висловлювання в мелодії, метроритмі, гармонії, поліфонії, фактурі, оркеструванні, формотворенні. І така «стрета» у слухацькій перцепції «Награвань», як виявляється, не є випадковою, адже саме вони, хоча й виконали роль фіналу в композиції авторського концерту, хронологічно, за роком написання (1984), навпаки, випередили усі інші опуси композитора, що прозвучали у програмі. Адже «Награвання» перший самостійний оркестровий твір автора, написаний після закінчення навчання спеціально для вступу до Спілки композиторів України, що стало фаховим випробуванням для молодого тоді композитора. Тому закономірним є те, що в ньому вже наявні основні творчі принципи, які визначили майбутній зрілий композиторський стиль українського майстра.
Отже, концептуальна метафора, що порівнює композицію авторського концерту С. Турнєєва з формою фуги, насправді покликана не стільки виокремити там кожну з її «структурних складових», скільки, як зазначав Х. Шенкер стосовно фуги, уявити її як цілісний «організм», знайти в ній «<...> найважливіше: фундаментальні приховані зв'язки, які пов'язують фугу в органічне ціле, у справжній твір мистецтва» (цит. за: Marlowe, 2013: 5).
Виконавцями «Награвань» у різні роки були українські симфонічні оркестри обласних філармоній Донецька, Луганська, Харкова, а також Молодіжний симфонічний оркестр Луганського державного інституту культури і мистецтв.
Висновки
Оскільки більшість узагальнень щодо обраної автором теми та пов'язаної з нею наукової проблематики вже була зроблена під час викладу основного матеріалу дослідження, коротко підсумуємо, що процес вивчення творчої майстерні будь-якого композитора, на думку автора статті, не може бути результативним поза розглядом історико-культурного, творчо-комунікативного (в системі «композитор виконавець слухач дослідник»), особистісного (духовного, мисленнєвого) контексту діяльності митця. Саме ці важливі аспекти, які безпосередньо чи опосередковано були порушені у запропонованій публікації, залишаються актуальними і надалі.
Висвітлені у статті теоретичні і практичні спостереження щодо творчості С. Турнєєва на прикладі опусів, що прозвучали під час його Диригенти заслужений артист України Володимир Агафонов, заслужений діяч мистецтв України Олександр Долинський, заслужений діяч мистецтв України Сергій Йовса, заслужений діяч мистецтв України Валерій Леонов, заслужений діяч мистецтв України Рашид Нігматулін, Олександр Шадрін, народний артист України Юрій Янко. другого авторського концерту у Харкові, безумовно, не є повними і потребують подальших розвідок, наукового осмислення та відповідної систематизації.
Другий авторський концерт С. Турнєєва у Харкові став масштабною презентацією його багаторічного професійного досвіду, а також традицій харківської теоретико-композиторської консерваторської школи, історично сформованої в такому інтегрованому форматі (відображеному в назві найстарішого факультету Харківської державної консерваторії теоретико-композиторського (зараз виконавсько-музикознавчий факультет ХНУМ). Органічне єднання / взаємодія теорії та практики музичного мистецтва відчутні у творчості С. Турнєєва на рівні світоглядної константи. Це й спонукало авторку представленого дослідження до пошуків ключа до творчої майстерні композитора саме в такому інтегрованому просторі. На перехресті музично-подієвої та музично-буттєвої ліній розкрилися нові змістовні грані творів С. Турнєєва, що прозвучали в його авторському концерті. Інструментом для їх виявлення стала концептуальна метафора форми «прелюдії та фуги», яку було застосовано в якості «лекала» синтезованого музичного аналізу програми цього концерту.
Отже, серед перспектив дослідження теми подальші розвідки масштабного явища українського музичного мистецтва та науки харківської теоретико-композиторської школи, яскравим представником якої є головний герой цієї розвідки. На наш погляд, саме школа фахової підготовки дозволила С. Турнєєву побудувати міцний фундамент для подальшого самостійного творчого пошуку, розкрила можливості для його розширення, урізноманітнення та поглиблення, дала відчуття впевненості та внутрішньої свободи. У такому сучасному розумінні, школа є не «шаблоном» з обмеженим колом норм і правил, а «простором» для широких творчих можливостей завдяки успадкуванню багаторічного накопиченого різноманітного досвіду.
Невід'ємною частиною дослідження процесів творчого розвитку успадкованих традицій виступає їх науково-теоретичне осмислення, а також презентація виконавських концепцій сучасних композиторських творів, адже складовою творчого життя музичного опусу є його виконавська доля, виконавське прочитання. Саме воно наділяє музичний твір «самостійним» буттєвим / виконавським часопростором, що формує уявлення про складові композиторського мислення / стилю / методу.
Логічне завершення цієї розвідки «живе слово» музикантів, безпосередніх учасників мистецької події в Харкові.
Головний диригент ХОФ Юрій Янко: «Я отримав велике задоволення як від самого концерту, так і від музики Сергія Турнєєва протягом тижневих репетицій. Працюючи над його партитурами, я ставив їм найвищу оцінку, оскільки все зроблено професійно, якісно, зрозуміло, як, наприклад, у партитурах П. Чайковського все передбачено: рух, кульмінація, розрідження тощо. І це не “шароварна”, а справжня українська музика, глибока, витончена, яка талановито втілена. Така якість абсолютно закономірна, адже йде від школи С. Богатирьова В. Борисова, а С. Богатирьов вчився у М. Римського-Корсакова, переймаючи також досвід П. Чайковського. До речі, кожна з партитур С. Турнєєва вирізняється. Мене особливо вразила музика “Тараса Бульби”, вона програмна, надзвичайно монументальна, розкриває різні характери українського народу. Її, зокрема, можна перетворити на балет. Я, дійсно, захоплений цим яскравим твором, так само як іншими»; «С. Турнєєв в оркестровій музиці широко користується полідинамікою, в його партитурах добре вибудований звуковий баланс, надзвичайно потужними, проте не “крикливими” є кульмінації, де усі голоси добре прослуховуються, при цьому використаний весь оркестровий ресурс; тут багато поліфонії (постійних фугато), якою композитор майстерно володіє»; «У концерті взяли участь чудові солісти, які прикрасили цю музику своїм виконанням. Важливо і те, що композитор не забуває творчість свого вчителя, включає її до концертної програми»; «На мій погляд, Сергій Турнєєв інтелігент-філософ, лірик, але, зауважу, що в його музиці також багато героїки, справжнього, проте, не хибного пафосу, філософських узагальнень. Тож він інтелігентний “богатир духу”. Я бажаю йому та його близьким здоров'я, удачі, завжди залишатися інтелігентною людиною, з якою приємно спілкуватися та співпрацювати»З інтерв'ю диригента, наданого авторці статті (Борисенко, 2022)..
Композитор Сергій Турнєєв: «Без звучання партитури, клавіри є лише зашифрованими музичними ідеями, які оживляють саме виконавці. Тому я щиро вдячний чудовим музикантам за творче озвучення, матеріалізацію моїх думок, почуттів, стану душі, за чуйний відгук і розуміння того, про що я хотів сказати через власну музику слухачам»З інтерв'ю композитора авторці статті 3.02.2022 (рукопис)..
Література
1. Актуальні питання методології, методики і практики викладання музичних дисциплін історико-теоретичного циклу (2022). Програма ІІ Міжнародного Круглого столу, 16-17 грудня. Харків: ХНУМ імені І.П. Котляревського
2. Бевз, М.В. (2017). Етюди оптимізму з Валентином Борисовим. Харків: Факт.
3. Бєлова, Є.Д. (2020). Образ України в симфонічних фресках «Тарас Бульба» Сергія Турнєєва. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 57, 27-44
4. Богатирьов, В. (2021a). Принципи оркестрового стилю С.П. Турнєєва. (Магістерська робота). Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського. Харків.
5. Богатирьов, В.О. (2021b). Риси оркестрового стилю в симфонічних фресках «Тарас Бульба» Сергія Турнєєва. Аспекти історичного музикознавства, ХХГУ, 184-198
6. Богатирьовські читання: школа теорії та практики (2022). Програма міжнародної науково-творчої конференції, 26-27 травня. Харків: ХНУМ
7. Борисенко, М. (2022). Авторський концерт композитора Сергія Турнєєва
8. Борисенко, М. Ю. (2016). Точніше, аніж точно: Сергій Турнєєв Людина та Музикант. Музика
9. Борисенко, М.Ю. (2007). Теоретичне музикознавство: рух у часі. У кн. Pro Domo Mea: Нариси. До 90-річчя з дня заснування Харківського державного університету мистецтв імені І.П. Котляревського, сс. 170-185. Харків: Харківський державний університет мистецтв імені І.П. Котляревського.
10. Воротинцева, Л. (2009). Квінтети дерев'яно-духових інструментів «Скерцо» та «Три пасторалі» С. Турнєєва в контексті камерного музикування. У зб. Дні науки, сс. 32-34. Луганськ: Луганська державна академія культури і мистецтв.
11. Горбунова, І. (2015). Особливості втілення сміхової культури скоморохів у сучасній українській музиці (на прикладі симфонічної картини «Награвання» Сергія Турнєєва). Студії мистецтвознавчі, 1 (49): Театр. Музика. Кіно, 42-48.
12. Григор'єва, О.Б. (2021). Вокальний цикл у творчості Д.Л. Клебанова: аспекти інтерпретації жанру. (Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства). Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського. Харків.
13. Драч, І. (2002). Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності. Суми: СДПУ ім. А.С. Макаренка.
14. Каширцев, Р. (2021). Інтерпретаційний потенціал тембру та фактури в оркестрових творах композиторів першої половини ХХ століття. (Дис. ... д-ра філософії). Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського. Харків.
15. Коновалова, І.Ю. (2018). Феномен композитора в часо-просторі європейської музичної культури ХХ століття: модуси теоретичного осягнення.
16. (Монографія). Харків: Планета-Принт.
17. Кравцов, Т., Турнєєв, С. (2020). Збірник музичних диктантів. (Навчально-методичний посібник). М.Ю. Борисенко (ред.-упоряд.). Харків: Естет Прінт.
18. Кузик, В. (2010). «Тарас Бульба». Микола Лисенко Левко Ревуцький Борис Лятошинський. Студії мистецтвознавчі, 3 (31), 20-25.
19. Луценко, К. (2009). Концерт для гобоя, фагота та камерного оркестру С. Турнєєва в контексті трагічного. У зб. Дні науки, сс. 103-105. Луганськ: Луганська державна академія культури і мистецтв.
20. Малий, Д. (2021). Техніка письма як складова композиційного процесу (на прикладі творчої практики другої половини ХХ-ХХІ століть). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 59, с. 117-130
21. Малий, Д.М. (2018). Специфіка композиторського мислення в музиці останньої третини ХХ початку ХХІ століть. (Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства). Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків.
22. Мальцева, Л.А. (2005). «Lamentoso» С. Турнеева: досвід цілісного аналізу. Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка, 4, 183-192.
23. Міхальова, Є. (2004). Неоромантичні тенденції у концерті для гобоя, фагота та камерного оркестру С. Турнєєва. Науковий вісник Національної музичної академії України, 38, 242-246.
24. Ніколаєвська, Ю.В. (2020). Homo Interpretatus в музичному мистецтві ХХ початку ХХІ століть. Харків: Факт.
25. Плющенко, М. (2021). Темброво-фактурна специфіка транскрипцій за участю баяна чи акордеона композиторів Харкова кінця ХХ початку ХХІ століття. (Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства). Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків.
26. Поклад, Н.С. (2016). Роль музики у сучасному драматичному театрі (на прикладі музики до театральних постанов С. Турнєєва). Збірник центру наукових публікацій «Велес» за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції: «Зимові наукові читання», 22 лютого 2016 р., частина 2, сс. 125-130. Київ: Центр наукових публікацій, ISSN: 6827-2341
27. Рощенко, О.Г (2017). Українська симфонія пам'яті мучеників Бабиного Яру: доля автора та його твору. Культура України. Серія: Мистецтвознавство, 56, 215-224.
28. Рощенко-Авер'янова, О.Г (2007). Кафедра композиції та інструментовки крізь призму історії харківської композиторської школи. У кн. Pro Domo Mea: Нариси. До 90-річчя з дня заснування Харківського державного університету мистецтв імені І.П. Котляревського, сс. 148-170. Харків: Харківський державний університет мистецтв імені І.П. Котляревського.
29. Рудь, П.В. (2021). Еволюція композиторського стилю Олександра Щетинського. (Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства). Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського. Харків.
30. Савченко, Г.С. (2017). Гармонія і міра: оркестровий стиль В.Т. Борисова (на прикладі Першої й Другої симфоній). Аспекти історичного музикознавства, ІХ, 80-92.
31. Савченко, ГС. (2018). Жанр інструментального концерту у творчості Володимира Михайловича Пушкіна. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 1, 79-83
32. Савченко, Г.С. (2021). Оркестровка Д.Л. Клебанова та В.М. Золотухіна: компаративний аналіз. Аспекти історичного музикознавства, XXIII, 65-77
33. Стрілець, А.М. (2021). Концертно-педагогічний репертуар харківської баянної школи в жанрово-стильовій динаміці. Аспекти історичного музикознавства, ХХІІ, 7-22
34. Тарабанов, А.П. (2021). Виконавський та буттєвий часопростір клавірних сонат пізнього Бароко і Класицизму. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 61, 50-75
35. Ткачова, А. (2014). Концерт для гобоя, фагота та камерного оркестру С. Турнєєва: особливості трактування жанру. Виконавська інтерпретація та сучасний навчальний процес. Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., Луганськ, 13-14 берез., (сс. 401-404). Луганськ: Вид-во ЛДАКМ.
36. Турнєєв Сергій Петрович (2022). Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського [персоналії]
37. Турнєєв, С.П. (2005). Жанр концерту для оркестру у творчості І. Карабіца (принципи оркестрового стилю). Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка, 4, 237-246.
38. Турнєєв, С.П. (2010). Темброве мислення Івана Карабиця (на прикладі Концерту для оркестру №3 «Голосіння»). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 29, 246-254.
39. Турнєєв, С.П. (2014a). «Від задуму до його реалізації»: композитор про першовиконання. Виконавська інтерпретація та сучасний навчальний процес. Матеріали VВсеукр. наук.-практ. конф., Луганськ, 13-14 берез., 405-408, Луганськ: Вид-во ЛДАКМ.
40. Турнєєв, С.П. (2014b). «П'ять рефлексій» для кларнета solo: композиторський коментар. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 40, 266-277.
41. Турнєєв, С.П. (2017). Музичний диктант. Методичний посібник з навчального курсу «Сольфеджіо». (Передмова М.Ю. Борисенко). Харків: Водний спектр Джі Ем Пі.
42. Турнєєв, С.П. (2019). Твори для квінтету духових [Ноти]. М.Ю. Борисенко (ред.); Л.В. Бабаєвська (перекл.). Харків: Естет Прінт.
43. Шаповалова, Л.В. (2008). Музика як аналог особистості: до проблеми рефлексивної свідомості. (Автореф. дис. д-ра мистецтвознавства). Національна музична академія України. Київ.
44. Щетинський, О. (2017). Лінії. Перехрестя. Акценти. Композитор Леонід Грабовський. Київ: Акта.
45. Щетинський, О.С. (2019). Музична іконографія Благовіщення: особистий досвід. Аспекти історичного музикознавства, XVII, 74-89
46. Borysenko, M., Chernyavska, M., Ocheretovska, N. (2022). Composers' Dialogues with Beethoven: Modern Stylistic Dimensions of Musical Classics. International Review of the Aesthetics and Sociology of Music, 53 (1), 37-55.
47. Kerman, J. (2015). Art of Fugue: Bach Fugues for Keyboard, 1715-1750. California: University of California Press.
48. Lakoff, G. & Mark, J. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press.
49. Malyi, D. (2017). “Perpetuum mobile” by V. Muzhchyl as an example of conceptualism in music at the beginning of XXI century. Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, №4, 260-265.
50. Marlowe, S.R. (2013). Fugue in Context: A Schenkerian Approach to Select Works by J.S. Bach and Dmitri Shostakovich. (PhD diss.). Eastman School of Music, University of Rochester. Rochester, NY.
51. Messori, M. (2011). Johann Sebastian Bach (1685-1750). Die Kunst der Fuge. (CDROM booklet).
52. Prindle, D.E. (2011). The Form of the Preludes to Bach's Unaccompanied Cello Suites. Masters Theses 1911 February 2014, 636. University of Massachusetts Amherst.
53. Serhaniuk, L., Shapovalova, L., Shehda, L., Kazymyriv, Kh., Kolubayev, O. (2021). Portraits and self-portraits of composers at the musical work. AD ALTA. Journal of Interdisciplinary Research, 11 (1), special XVII, 111-115
54. Shapovalova, L., Romaniuk, I. ,Chernyavska, M., & Shchelkanova, S. (2021). Early (Avant-Garde) Symphonies by Valentin Silvestrov as a Sound Universe. Studia Universitatis Babes-Bolyai Musica, 66 (1), 329-343.
55. Vlahopol, G. (2018). The Subject A Key Element of the Fugue Form during the 20th Century. Artes. Journal of Musicology, no. 17-18, 161-179
References
1. Bevz, М.V (2017). Etudes of Optimism with Valentin Borysov. Kharkiv: Fakt [in Ukrainian].
2. Bielova, Ye.D. (2020). The image of Ukraine in the Symphonic Frescoes “Taras Bulba” by Serhii Turnieiev. Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 57, 27-44
3. Bohatyriov, V. (2021 a). Principles of S. P Turnieiev's orchestral style. (Master thesis). Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
4. Bohatyriov, V.O. (2021 b). Principles of orchestral style in symphonic frescoes “Taras Bulba” by Serhii Turnieiev. Aspects of historical musicology, XXIV, 184-198
5. Bohatyriov's readings: a school of theory and practice (2022). (Program of the International Scientific and Creative Conference, May 26-27). Kharkiv: Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
6. Borysenko, M. (2022). Author's concert of the composer Serhii Turnieiev
7. Borysenko, M., Chernyavska, M., Ocheretovska, N. (2022). Composers' Dialogues with Beethoven: Modern Stylistic Dimensions of Musical Classics. International Review of the Aesthetics and Sociology of Music, 53 (1), 37-55.
8. Borysenko, M.Yu. (2007). Theoretical musicology: movement in time. In Pro Domo Mea: Essays. To the 90th anniversary of the founding of the Kharkiv I.P. Kotlyarevsky State University of Arts, pp. 170-185. Kharkiv: Kharkiv I.P. Kotlyarevsky State University of Arts [in Ukrainian].
9. Borysenko, М.Yu. (2016). More precisely than precisely: Serhii Turnieiev Man and Musician. Music.
10. Current issues of methodology, methods and practice of teaching musical disciplines of the historical-theoretical cycle (2022). (Program of the II International Round Table, December 16-17). Kharkiv: Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts
11. Drach, I. (2002). Composer Vitaly Gubarenko: formula of individuality. Sumy: A.S. Makarenko Sumy State Pedagogical University [in Ukrainian].
12. Horbunova, I. (2015). Peculiarities of the embodiment of the laughing culture of buffoons in modern Ukrainian music (on the example of Serhii Turnieiev's symphonic painting “Nahravannia” [“Tunes”]). Art History Studies, 1 (49): Theater. Music. Cinema, 42-48 [in Ukrainian].
13. Hryhorieva, O.B. (2021). Vocal cycle in D.L. Klbeanov's creativity: aspects of genre interpretation. (Extended abstract of PhD diss.). Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
14. Kashyrtsev, R. (2021). Interpretive potential of timbre and texture in orchestral works of composers of the first half of the 20th century. (PhD diss.). Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
15. Kerman, J. (2015). Art of Fugue: Bach Fugues for Keyboard, 1715-1750. California: University of California Press.
16. Konovalova, I.Yu. (2018). The phenomenon of the composer in the spacetime of European musical culture of the 20th century: modes of theoretical understanding. (Monograph). Kharkiv: Planeta-Print [in Ukrainian].
17. Kravtsov, T., Turnieiev, S. (2020). Collection of musical dictations. (Educational and methodical manual). M. Borysenko (ed.-compil.). Kharkiv: Estet Print [in Ukrainian].
18. Kuzyk, V. (2010). “Taras Bulba”. Mykola Lysenko Levko Revutsky Borys Liatoshinsky. Art History Studies, 3 (31), 20-25 [in Ukrainian].
19. Lakoff, G. & Mark, J. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press [in English].
20. Lutsenko, K. (2009). S. Turnieiev's Concerto for oboe, bassoon and chamber orchestra in the context of the tragic. In Days of science, pp. 103-105. Luhansk: Luhansk State Academy of Culture and Arts [in Ukrainian].
21. Maltseva, L.A. (2005). S. Turnieiev's “Lamentoso”: experience of holistic analysis. Problems of modernity: culture, art, pedagogy, 4, 183-192 [in Ukrainian].
22. Malyi, D. (2017). V. Muzhchyl's “Perpetuum mobile” as an example of conceptualism in music at the beginning of 21st century. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 4, 260-265
23. Malyi, D.M. (2018). Specificity of composer thinking in the music of the last third of the 20th early 21st centuries. (Extended adstract of PhD diss.). Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
24. Malyi, D.M. (2021). Writing technique as a component of the composition process (on the example of creative practice of the second half of the 20th21st centuries). Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 59, 117-130
25. Marlowe, S.R. (2013). Fugue in Context: A Schenkerian Approach to Select Works by J.S. Bach and Dmitri Shostakovich. (PhD diss.). Eastman School of Music, University of Rochester. Rochester, NY [in English].
26. Messori, M. (2011). Johann Sebastian Bach (1685-1750). Die Kunst der Fuge. (CDROM booklet).
27. Mikhaliova, Ye. (2004). Neo-romantic tendencies in S. Turnieiev's Concerto for oboe, bassoon and chamber orchestra. Scientific Herald of the National Music Academy of Ukraine, 38, 242-246 [in Ukrainian].
28. Nikolaievska, Yu.V. (2020). Homo Interpretatus in the musical art of the 20th and early 21st centuries. Kharkiv: Fakt [in Ukrainian].
29. Pliushchenko, M.Yu. (2021). Timbral and textural specifics of transcriptions with the bayan or the accordion by Kharkiv composers of the late 20th and early 21st centuries (Extended abstract of PhD diss.). Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
30. Poklad, N. S. (2016). The role of music in modern dramatic theater (on the example of S. Turnieiev's music for theatrical productions). In The Collection of “Veles” Center for Scientific Publications based on the materials of the linternational scientific and practical conference: “Winter scientific readings”, February 22, 2016, part 2, pp. 125-130. Kyiv: Center for Scientific Publications, ISSN: 6827-2341 [in Ukrainian].
31. Prindle, D.E. (2011). The Form of the Preludes to Bach's Unaccompanied Cello Suites. Masters Theses 1911 February 2014, 636. University of Massach usetts Amherst.
32. Roshchenko, O.H. (2017). Ukrainian symphony in memory of the martyrs of Babyn Yar: the destiny of the author and his work. Culture of Ukraine. Series: Art history, 56, 215-224 [in Ukrainian].
33. Roshchenko-Averianova, О.H. (2007). The Department of Composition and Instrumentation through the prism of the history of the Kharkiv composers school. In Pro Domo Mea: Essays. To the 90th anniversary of the founding of the Kharkiv I.P. Kotlyarevsky State University of Arts, pp. 148-170. Kharkiv: Kharkiv I.P. Kotlyarevsky State University of Arts [in Ukrainian].
34. Rud, P.V. (2021). The evolution of Oleksandr Shchetynsky's composer style. (Extended abstract of PhD diss.). Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts. Kharkiv [in Ukrainian].
35. Savchenko, H.S. (2017). Harmony and measure: V.T. Borysov's orchestral style (on the example of the First and Second Symphonies). Aspects of Historical Musicology, ІХ, 80-92 [in Russian].
36. Savchenko, H.S. (2018). Genre of instrumental concert in the work of Volodymyr Mykhailovych Ptushkin. Traditions and innovations in higher architectural and art education, 1, 79-83,
37. Savchenko, H.S. (2021). Orchestration by D.L. Klebanov and V.M. Zolotukhin: a comparative analysis. Aspects of historical musicology, 23, 65-77
38. Serhaniuk, L., Shapovalova, L., Shehda, L., Kazymyriv, Kh., Kolubayev, O. (2021). Portraits and self-portraits of composers at the musical work. AD ALTA. Journal of Interdisciplinary Research, 11 (1), special XVII, 111-115
39. Shapovalova, L.V. (2008). Music as an analogue of personality: to the problem of reflective consciousness. (Extended abstract of Doctoral diss.). National Music Academy of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].
40. Shapovalova, L., Romaniuk, I. ,Chernyavska, M., & Shchelkanova, S. (2021). Early (Avant-Garde) Symphonies by Valentin Silvestrov as a Sound Universe. Studia Universitatis Babes-Bolyai Musica, 66 (1), 329-343.
41. Shchetynsky, O.S. (2019). Musical iconography of Annunciation: personal experience. Aspects of historical musicology, XVII, 74-89
42. Shchetynsky, O. (2017). Lines. Crossing. Accents. Composer Leonid Hrabovsky. Kyiv: Akta. [in Ukrainian].
43. Strilets, A.M. (2021). Concert and pedagogical repertoire of the Kharkiv button accordion (bayan) school in genre and style dynamics. Aspects of historical musicology, XXII, 7-22
44. Tarabanov, A.P. (2021). Performance and existential chronotope of clavier sonatas of the late Baroque and Classicism. Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 61, 50-75
45. Tkachova, A. (2014). S. Turnieiev's Concerto for oboe, bassoon and chamber orchestra: features of genre interpretation. Performance interpretation and the modern educational process. The materials of V All-Ukrainian Science and Practice Conference, Luhansk, March 13-14, (pp. 401-404). Luhansk: Luhansk State Academy of Culture and Arts [in Russian].
46. Turnieiev Serhii Petrovych (2022). Kharkiv I. P Kotlyarevsky National University of Arts [personnel]
47. Turnieiev, S.P. (2005). Genre of concert for orchestra in the works of I. Karabits (the principles of orchestral style). Problems of modernity: culture, art, pedagogy, 4, 237-246 [in Ukrainian].
48. Turnieiev, S.P. (2010). The timbre thinking of Ivan Karabyts (on the example of Concerto for orchestra No. 3 “Voicing”). Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 29, 246-254 [in Ukrainian].
49. Turnieiev, S.P. (2014a). “From the idea to its implementation”: the composer about the first performance. Performance interpretation and the modern educational process. The materials of V All-Ukrainian Science and Practice
50. Conference, Luhansk, March 13-14, (pp. 405-408). Luhansk: Luhansk State Academy of Culture and Arts [in Russian].
51. Turnieiev, S.P. (2014b). “Five Reflections” for solo clarinet: the composer's commentary. Problems of interaction of art, pedagogy, theory and practice of education, 40, 266-277 [in Ukrainian].
52. Turnieiev, S.P. (2017). Musical dictation. Methodical manual for the “Solfeggio” training course. (Foreword by M.Yu. Borysenko). Kharkiv: Vodnyi spektr Dzhi Em Pi [in Ukrainian].
53. Turnieiev, S.P. (2019). Works for wind quintet [Score]. M. Borysenko (ed.); L. Babaevska (transl.). Kharkiv: Estet Print [in Ukrainian, in English].
54. Vlahopol, G. (2018). The Subject A Key Element of the Fugue Form during the 20th Century. Artes. Journal of Musicology, no. 17-18, 161-179
55. Vorotynzeva, L. (2009). S. Turnieiev's Quintets of woodwind instruments “Scherzo” and “Three pastorals” in the context of chamber music making. In Days of science, pp. 32-34. Luhansk: Luhansk State Academy of Culture and Arts [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Основні моменти життя і творчої діяльності видатного українського композитора та громадського діяча В.М. Івасюка. Таємниця трагічної загибелі. Вірші присвячені йому. Фотографії, що описують життєвий шлях Володимира. Його творчі здобутки з Софією Ротару.
презентация [825,2 K], добавлен 21.05.2012Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.
курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016Дослідження творчої діяльності Тараса Сергійовича та Петра Івановича Кравцових. Вивчення хорового твору "І небо невмите", створеного на вірші українського поета Т.Г. Шевченка. Теситура партії альта, басу та тенора. Пунктирний ритм та паузи у творі.
реферат [106,5 K], добавлен 26.06.2015Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.
презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014Краткая биография русских музыкантов и композиторов В.М. Блажевича и А. Гурилева. История появления и развития жанров "концерт" и "ноктюрн". Анализ технической и художественной сторон музыкальных произведений авторов и их формообразующих компонентов.
курсовая работа [705,5 K], добавлен 24.05.2015Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Дослідження трансформаційних процесів в системі музичної освіти. Особливості підготовки студентів творчих спеціальностей до практичної виконавської діяльності. Вивчення впливу інноваційних технологій на формування цінностей професійного інструменталіста.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018- Переосмислення виконавської сутності майстра оперної сцени у проекції на творчі поступи Д.М. Гнатюка
Аналіз творчої особистості Д.М. Гнатюка в культурі. Визначення вектору роботи що стимулює до перманентного переосмислення численних культурно-мистецьких подій і явищ 70-х років з проекцією на театральні досягнення та міжнаціональну творчу комунікацію.
статья [27,5 K], добавлен 06.09.2017 Педагогічний погляд на розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу як найбільш доступної виконавської діяльності школярів. Активізація ритмічного почуття школярів в музично-ритмічних рухах. Основні етапи розвитку співочих навичок учнів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 30.04.2011Інструментальне музикування як засіб розвитку музичних творчих здібностей дітей. Погляди вчених на проблему творчого розвитку в процесі музикування на інструментах. Методика викладання уроку гри на баяні. Розвиток творчої ініціативи і самостійності.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 09.04.2011Национально-романтическое направление в музыке Германии. Классические черты и особенности художественного стиля. Творческий путь Ф. Мендельсона. Художественное наследие Мендельсона. Симфонические произведения: увертюры, симфонии, скрипичный концерт.
реферат [37,8 K], добавлен 14.01.2011Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.
статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018Жизненный и творческий путь И.Г. Альбрехтсбергера. Общая характеристика и структурный анализ концерта для тромбона и струнных И.Г. Альбрехтсбергера. Композиционные и исполнительские особенности концерта. Выработка рекомендаций для исполнителей.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 18.03.2018Найхарактерніші риси вокального стилю Шумана. Перший зошит пісень про кохання "Коло пісень". Різноманітність творчої ініціативи композитора. Другий період творчості Р. Шумана. Вибір віршів для твору вокальної музики. Цикл "Вірші королеви Марії Стюарт".
курсовая работа [1,5 M], добавлен 20.11.2015Изучение творчества А. Онеггера – французского композитора и музыкального деятеля. История создания камерного концерта для флейты, английского рожка и струнных, в котором проявились черты неоромантизма и неоклассицизма в сочетании с импрессионизмом.
реферат [566,6 K], добавлен 24.04.2019Жанр фортепианного концерта второй половины ХХ века. Творчество Альфреда Шнитке, жанр фортепианного концерта в творчестве композитора. Концерт для фортепиано и струнного оркестра (1979) в контексте символики творческого мышления Альфреда Шнитке.
дипломная работа [57,9 K], добавлен 16.06.2010Арам Ильич Хачатурян – выдающийся советский композитор. Биографические факты его жизненного пути, путь к славе выдающегося композитора. Первые сочинения молодого композитора. Основные сочинения Хачатуряна. Концерт для скрипки с оркестром, балет "Гаянэ".
реферат [22,4 K], добавлен 20.12.2010Ознакомление с творчеством великого французского композитора Жана Франсе. Художественный и исполнительский анализ "Концерта для фагота и одиннадцати струнных". Изучение музыкальной формы и рассмотрение методических задач произведения знаменитого автора.
дипломная работа [5,9 M], добавлен 18.05.2014Дослідження творчого шляху видатного кобзаря Чернігівщини Терентія Пархоменка і наслідувачки його творчості, його дочки Євдокії Пархоменко. Аналіз репертуару та творчого спадку чернігівських кобзарів, дослідження історії їх гастрольних подорожей.
статья [30,6 K], добавлен 24.04.2018
