Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові Етапи становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем сучасного мистецтва

Національної академії мистецтв України

Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові Етапи становлення

Ганна Іванюшенко

Аспірантка

Анотація

фестиваль давній музика львів

Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові є одним з наймасштабніших та найвизначніших мистецьких форумів в Україні та в Центрально-Східній Європі. Програми фестивалю формуються з урахуванням актуальних тенденцій в історично інформованому виконавстві та історії ранньої музики. Частину програм кожного форуму присвячено українській старовинній музиці. Від першого фестивалю помітне прагнення організаторів презентувати якомога різноманітнішу програму, що включає не лише твори високого бароко, знайомі львівській публіці за концертами в Будинку органної музики та Філармонії, а й музику Середньовіччя та Відродження. Українська давня музика переважно представлена хоровою церковною традицією у виконанні колективів «Калофонія», «A Cappella Leopolis», «Сарматика», «Хореа Козацька» тощо. Освітня програма фестивалю неабияк посприяла розвитку професійного виконавства у Львові. Значний вплив на професійне зростання львівських виконавців давньої музики мали спільні програми з європейськими музикантами. 2022 року на тлі повномасштабного російського вторгнення фестиваль приєднався до проєкту Львівської національної філармонії «Україна 2022. Музи не мовчать», який має на меті популяризацію українського мистецтва та збір коштів на підтримку українських музикантів.

Ключові слова: українська музична культура, Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові, історично інформоване виконавство, давня музика, музична інтерпретація, музично-громадська діяльність Романа Стельмащука.

Annotation

Hanna Ivaniushenko Postgraduate student, Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine Lviv Early Music Festival Stages of Development

The International Lviv Early Music Festival is one of the largest and most prominent art forums in Ukraine, as well as in Central and Eastern Europe. The program of the festival is based on the current trends of historically informed performance and on the history of early music. It brings together Ukrainian and foreign musicians who have extensive experience in performing on historical instruments and playing music from different eras. Part of the program of each forum represents Ukrainian early music. Since the first festival, the organizers have been striving to present as diverse a program as possible, including not only works of the High Baroque, familiar to Lviv audiences from concerts at the Organ Music Hall and the Philharmonic but also music of the Middle Ages and the Renaissance. Ukrainian early music is mainly represented by the choral church tradition performed by such ensembles as Kalofonia, A Cappella Leopolis, Sarmatica, and the Chorea Kozatska, etc. In addition to concerts, the festival hosts academic conferences on the history of music with the participation of prominent Ukrainian and European scholars, as well as roundtables, where festival participants discuss the interpretation of early music and the development of historically informed performance in Ukraine. The festival's educational program has had a significant impact on professional performance in Lviv. Keywords: Ukrainian musical culture, Lviv Early Music Festival, historically informed performance, early music, interpretation of music, musical and public activities of Roman Stelmashchuk.

Постановка проблеми

Реконструкція дистанційованої у часі культури, її жанрово-стильового компонента, з одного боку, потребує мобільних, модифікованих форм і методів практичної презентації, а з іншого -- глибокого наукового осмислення та інтерпретації давніх джерел, пов'язаних із часопростором самої творчості. Саме тому синтетичний та інтегративний Фестиваль давньої музики у Львові є найпродуктивнішою формою презентації культурних надбань з широкими комунікативними можливостями з точки зору реконструкції давньої музичної культури та історично інформованого виконавства. Його проведення сприяє не лише творчому обміну між митцями, організаторами та поціновувачами, а й безпосередньо у практичній площині реалізує інтегративний діалог давніх культур в єдиному художньовиражальному просторі. Динамічна реконструктивна мистецька проблематика (відновлення забутих творчих імен, музичних інструментів, трактатів, маніфестів та музичних композицій), соціокультурний фактор (аудіальна затребуваність давньої музики серед широких кіл реципієнтів), необмеженість заявлених тематичних зрізів з метою наукового осмислення та виконавського втілення у рамках фестивалю, крос-культурні діалоги та реконструкція самобутності регіональних мистецьких надбань давньої культури, і, нарешті, взаємодія різних жанрово-видових полів музичної практики в єдиному художньому просторі фестивалю -- ці компоненти соціокультурного і художнього дискурсів пояснюють дедалі більшу потребу у здійсненні таких художніх проєктів. Комплексний аналіз особливостей функціонування Фестивалю давньої музики у Львові з метою окреслення етапів його становлення складає актуальність цієї статті.

Аналіз етапності розвитку фестивалю, програмного компоненту його організації дозволить систематизувати та розширити наукові уявлення про цей процес у сучасному мистецтвознавстві і культурології та складе мету цієї статті.

Аналіз досліджень і публікацій

Теоретично-методологічною базою дослідження стали праці з проблем формулювання термінології, структури та функцій фестивального процесу, фестивального руху як соціокультурного феномену, художнього наповнення фестивалів (Ірина Бермес [2]), Олена Іванова [3], Михайло Швед [9].

Виклад основного матеріалу

«Фестиваль давньої музики у Львові» розпочав свою історію у 2003 році, одразу представивши львівській публіці програму, амбітну з точки зору і учасників, і репертуару. З першого ж фестивалю можемо зауважити ряд моментів, які вплинули як на подальший розвиток самого фестивалю, так і на формування професійного середовища виконавців давньої музики у Львові. З одного боку, це участь виконавців з Європи, що дало змогу львівським музикантам почути на практиці специфіку історично інформованого виконавства, ознайомитись зі звучанням історичних копій інструментів, відкрити для себе новий репертуар. Варто відзначити, що від першого фестивалю було закладено традицію проведення наукових конференцій та майстер-класів за участі українських та європейських науковців та виконавців, що сприяло формуванню середовища для вивчення та виконання давньої музики у Львові, створенню та професійному розвитку нових колективів, які спеціалізувались на виконанні давньої музики, а згодом -- і появі нових навчальних дисциплін у Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка.

Якщо звернутися до програм перших п'яти фестивалів (2003-2008), то можна зауважити доволі широку географію учасників. Так, на першому фестивалі виступали колективи з Польщі: «Cappella allAntico», Замость, кер. Кшиштоф Обст; «Les Amis», Ґданськ, «Bianko Fiore», Ґданськ, кер. Маґдалєна Варжава; «Dekameron», Варшава, кер. Тадеуш Чехак; «Collegio di Musica Sacra», Вроцлав, дир. Анджей Косендяк; ансамбль «Ritornello», з Праги, Чехія, кер. Міхаел Поспішил. Відбувся концерт, формат якого згодом стане однією з родзинок фестивалю: проєкт за участі українських та європейських музикантів. У 2003 році це була програма «Вокальна та інструментальна музика бароко», що об'єднала на сцені швейцарську вокалістку Тетяну Польт-Луценко (Базель), київську клавесиністку Ларису Бондар та львівську сопілкарку Божену Корчинську. Окрім цього публіці було представлено декілька цікавих львівських колективів: вокальний ансамбль «A cappella Leopolis» (колектив, що об'єднав ентузіастів давнього співу -- як музикантів-професіоналів, так і аматорів і на той момент уже був учасником кількох курсів з виконання барокової музики; художній керівник Роман Стельмащук, диригент Людмила Капустіна), вокальний ансамбль студентів регентського факультету Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка «Калофонія» під керівництвом о. диякона Тараса Грудового та два інструментальні колективи: «Ground-Folk», керівник Сергій Тимошенко; та «Ricercare», керівник Андрій Легкий.

Якщо говорити про репертуар фестивалю, то варто відзначити ще одну особливість, яка зберігається протягом усієї його історії. З одного боку, надзвичайно широко представлена європейська давня музика різних стилів та періодів. Це і середньовічна музика (програми ансамблю «Cappella all' Antico», програма «Пісні і танці середньовічної Європи» ансамблю «Ground-Folk», програма «Cantigas de Santa Maria» ансамблю «Dekameron»), і ренесансна (програма інавгураційного концерту ансамблю «Cappella all' Antico»). Барокова музика прозвучала у програмах квартету «Ritornello» (чеська барокова музика XVII століття), спільній концертній програмі квартету «Ritornello» та ансамблю «A capella Leopolis» (Жалобні співи Гайнріха Шютца). З музикою композиторів італійського бароко Дж. Б. Перголезі та А. Бонончіні львівську публіку познайомив колектив «Collegio di Musica Sacra» під орудою А. Косендяка; ансамбль «Ricercare» представив програму музики раннього бароко (зокрема К. Монтеверді, А. Яжембського, Г. Персела, Г. фон Бібера та ін.), твори представників високого бароко (Г. Ф. Генделя, Г. Ф. Телемана, А. Скарлаті та ін.) презентували Т. Польт-Луценко, Л. Бондар та Б. Корчинська.

З іншого боку, від першого ж фестивалю бачимо в програмах українську музику, в основному у хоровому виконанні. Так, ансамбль «Калофонія» під керівництвом Т. Грудового представив програму «Українська церковна музика XVI-XVII ст.», що складалася із піснеспівів українських ірмологіонів, кантів св. Дмитрія Ростовського та партесних мотетів. Окрім цього, в межах фестивалю відбувся курс майстерності Міхаела Поспішила (Прага) для учасників ансамблю «A cappella Leopolis» з програмою творів Гайнріха Щютца. Також відбулася конференція з історії церковної музики, організована інститутом літургіки Українського католицького університету за участі науковців з України, Болгарії, Польщі, Росії, Білорусії та Румунії на тему «Київ і київська спадщина в історії церковного співу».

Наступний фестиваль відбувся 7-22 жовтня 2004 року. Якщо говорити про учасників, можемо зауважити як нові імена (Гельґа Зоммер (Базель); Петра Носкайова, Яна Семерадова, Ігор Герцоґ (ПрагаБратислава); «Майстерня пісні» (Львів), кер. Наталка Половинка, Сергій Ковалевич; «Vita nova» (ЛьвівКиїв); «Львівські менестрелі» (Львів, кер. Лєна Слопак), так і вже знайомих за першим фестивалем музикантів: Тетяна Польт-Луценко (Базель), ансамбль «Dekameron» (Варшава), львівські вокальні колективи «A cappella Leopolis» та «Калофонія». Програма фестивалю була не менш різноманітною. Можна відзначити цікавий проєкт «Життя Марії», в якому поєднані григоріанські хорали у виконанні «A cappella Leopolis» під керівництвом Т. Польт-Луценко та поезія Райнера Марії Рільке, яку читали Гельга Зомер (Базель) та Наталка Половинка (Львів). Не менш цікавим було зіставлення в одній програмі «Покутних і жалобних співів епохи бароко» Musikalische Exequien Гайнріха Шіца (15851672) та чотирьох 12-голосних українських партесних концертів анонімних авторів початку XVIII століття) у виконанні ансамблю «A cappella Leopolis» та органіста Віталія Чижевського. Інструментальна музика XIII-XV століть була представлена у виконанні ансамблю «Львівські менестрелі» під керівництвом Олени Слопак. Консортну англійську музику XV століття виконав колектив «Vita nova», що об'єднав львівських та київських музикантів. Італійські мадригали XVI століття прозвучали у виконанні музикантів з Чехії та Словаччини. Українську музику репрезентували ансамбль «Калофонія» (програма «Церковна монодія») та Майстерня пісні Наталки Половинки (програма ІРМОС, «Давні духовні напіви»). Завершила фестиваль програма «Пісні пілігримів середньовічної Іспанії» у виконанні варшавського ансамблю «Dekameron». Також було проведено круглий стіл із питань виконання давньої музики за участю науковців та виконавців.

Фестиваль, що відбувся 8-23 жовтня 2005 року, цікавий появою на сцені камерних та симфонічних оркестрів (Камерний оркестр «Leopolis» Львів, кер. Ярослав Мигаль; NSO Львів, дир. Ґунгард Маттес), розширенням географії учасників. Так, у програмі «Про кохання -- від Персела до Джемініані», яку виконали студенти Schola Cantorum Baselensis, брали участь музиканти з різних країн, які не були представлені на попередніх фестивалях: Камілла де Фалейро (Бразилія), Ільце Ґрудулє (Латвія), Беньямін Алярд (Франція). Зі знайомих львівській публіці за першими фестивалями учасників варто відзначити львівських органістів Н. Величко та В. Чижевського, ансамблі « Ground-Folk», «Калофонія» та «A cappella Leopolis». Б. Корчинська презентувала програму «Віртуозні сонати XVIII століття» спільно із львівськими музикантами М. Драганом (клавесин) та Г. Жук (віолончель).

Швейцарія була представлена декількома колективами і проєктами. Це вже згаданий концерт студентів Schola Cantorum Baselensis та одразу дві концертні програми за участю базельських колективів «Ars Leonis Basel», «Ortino Musicale» та солістів Т. Польт-Луценко та Верени Краузе під орудою українсько-швейцарського диригента Богдана Шведа. Вперше львів'яни мали змогу почути ансамбль з Києва «Музичні Асамблеї» (керівник Денис Поддячий), «Hortus Artium» (Краків, Польща) а також «Придворний балет Ardente Sole» (Краків, Польща, кер. Романа Аґнель) та «Consortium Sedinum» (Щецін, Польща, кер. Уршуля Ставіцка). Вперше в концертах фестивалю взяв участь камерний хор «Gloria» під орудою Володимира Сивохіпа.

До програми традиційно було включено музику відомих широкому загалу композиторів епохи бароко (Д. Скарлатті, А. Вівальді, А. Кореллі, Г. Ф. Гендель, Г. Перселл, Й. С. Бах, Д. Букстехуде та ін.), прозвучала музика середньовічної Франції (твори анонімних авторів XII-XV століття), а також вперше -- інструментальна музика Д. Бортнянського та М. Березовського.

Так само дебютували на фестивалі твори класиків (увертюра «Егмонт» Л. ван Бетховена, Концерт для віолончелі з оркестром до-мажор Й. Гайдна та Симфонія 40 соль-мінор В. А. Моцарта).

Вперше публіка мала змогу побачити програму історичного придворного танцю в концерті «Музика і танець на дворах Європи. Італія-Польща-Австрія» («Придворний балет Ardente Sole» (Краків, Польща, кер. Романа Аґнель) та «Consortium Sedinum» (Щецін, Польща, кер. Уршуля Ставіцка). Варто відзначити виконання шедеврів ораторійно-кантатного жанру («Gloria» та «Magnificat» А. Вівальді, «Magnificat» К. Монтеверді). Українську музику було поєднано з церковною музикою Італії та Англії у програмі ансамблю старовинного співу «Музичні Асамблеї», а також у програмі «Великопісні напіви українських ірмологіонів» вокального ансамблю «Калофонія».

Фестиваль, що відбувся 3-15 вересня 2006 року, вперше отримав тематичну назву «Львів 750». Своєрідною присвятою ювілею міста стало виконання «Missa Paschalis» Мартіна Леополіти (15301589) ансамблем «A cappella Leopolis» спільно з колективом із Щецина «Consortium Sedinum» (керівник Уршуля Ставіцька, диригент Павел Осуховскі), ансамбль «Gratia luvenis» (Нова Деуба, Польща, керівники Єжи та Яніна Любера). Вперше на фестиваль завітали лютніст Гопкінсон Сміт (Базель), київська клавесиністка, засновниця класу клавесину в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського, професор Світлана Шабалтіна, Алєксандра Раволь (меццо-сопрано, Німеччина), Лейла Шаєґ (скрипка, Базель), Мартіна Бішоф (альт, Базель). Також вперше на фестиваль було запрошено відомих львівських виконавиць Лідію Шутко (скрипка) та Анну Станько (клавесин), виступив українсько-швейцарський піаніст Андрій Драган, «Leo Brass Quintet» (Львів) та сопілковий квінтет «Дудаліс» (Львів). Як і в попередніх фестивалях, участь брали львівські вокальні колективи «A cappella Leopolis» та «Калофонія», оркестри INSO Львів (диригент Гунгард Маттес, Цюріх) та камерний оркестр «Leopolis» (керівник Я. Мигаль, диригент Б. Швед (Базель)), органісти В. Чижевський та Н. Величко, Т. Польт-Луценко та В. Краузе (Базель), ансамблі «Львівські менестрелі» та «Ritornello».

Варто звернути увагу на спільні проєкти, що об'єднували українських та європейських музикантів. Це програма «Музичні пам'ятки Львова і Ченстохова» («A cappella Leopolis» (Львів) спільно із колективом із Щецина «Consortium Sedinum»), програма «Музика Моцарта та його епохи» у виконанні ансамблю солістів зі Швейцарії (Лейла Шаєґ та Мартіна Бішоф), Чилі (Вероніка Півонка), Нідерландів (Сімоне Стультієнс), Чехії (Мірослав Ровенскі), Німеччини (Алєксандер Гельде), Угорщини (Флора Падар), України (Вікторія Курилова та Галина Жук).

На заключному концерті фестивалю прозвучала програма «Діалоги кохання» до десятиріччя камерного оркестру «Leopolis» із творів В. А. Моцарта та К. В. Глюка за участі європейських та українських музикантів. Вперше на фестивалі лунала сольна клавесинна програма «Клавесинова музика України і Росії XVIII століття» у виконанні С. Шабалтіної. Цікаву програму «Церковна музика у Львові близько 1700. Зі східної і західної традицій», що складалась з напівів з Львівського «Ірмологіону» 1709 року та інших ірмологіонів, а також творів Мартіна Леополіти та Гайнріха Шюца, представив вокальний ансамбль «Калофонія». В інституті літургійних наук УКУ відбулась презентація компакт-диска «Постові напіви українських ірмологіонів XVI-XVII століть » ансамблю «Калофонія».

Також відбувся науково-практичний семінар з питань виконання лютневих табулатур, особливостей Львівської лютневої табулатури, ролі і місця чеської музики в європейському бароко, проблем і перспектив виконавства давньої музики в Україні та ін. за участю Мартіни Каплани (Прага), Томаса Найбрта (Прага), Міхаела Поспішила (Прага), Гопкінсона Сміта (Базель), Степана Тихоненка (Ужгород), Наталії Швець (Львів).

У Львівській державній музичній академії ім. М. В. Лисенка було проведено круглий стіл з питань дослідження і популяризації клавірної спадщини українських композиторів і проблем та перспектив клавесинового виконавства в Україні за участю Світлани Шабалтіної (Київ), Анни Гадецької (Київ), Євгенії Ігнатенко (Київ) та Любові Кияновської (Львів).

П'ятий фестиваль давньої музики у Львові (2-15 жовтня 2007 року) приймав учасників зі Швеції -- ансамбль «Laude Novella». Також відбувся знаковий концерт, в якому вперше у Львові прозвучали концерти Й. С. Баха для двох, трьох та чотирьох клавесинів з оркестром у виконанні Ельжбети Стефанської (Краків), Маріко Като (Краків), Уршулі Ставіцької (Щецін), Світлани Шабалтіної (Київ), оркестру «Leopolis» (Львів) під орудою Павла Осуховського (Щецін). Вперше у концертах фестивалю брали участь музиканти з Росії. Ансамбль «Laterna Magica» (Санкт-Петербург) представив програму «Латина і танці», що складалась із англійських і французьких кондуктів XIII століття та італійських істанпіт XIV століття.

Традиційні співи Києво-Печерської лаври прозвучали у виконанні Львівської державної чоловічої хорової капели «Дударик» під орудою Миколи Кацала, цей колектив теж уперше брав участь у фестивалі. Також було представлено концерти з інструментальною музикою високого бароко (Лідія Шутко, Остап Шутко, Ольга Шутко, Анна Станько (Львів), Світлана Шабалтіна (Київ), Божена Корчинська (Львів), Юлія Білоусова (Київ), Надія Величко, Віталій Чижевський (Львів)). «Hortus Artium» (Краків, Польща) запропонували програму «Музична подорож древньою Європою».

Українська музика на цьому фестивалі була репрезентована трьома проєктами: «Радуйся. Напіви до Богородиці» («Майстерня пісні», Наталя Половинка, Львів), «Традиційні співи Києво-Печерської лаври» («Дударик», Львів), і сторінкою українських ірмологіонів («Калофонія», Львів).

У межах фестивалю відбулась презентація компактдиска «Сіде Адам прямо рая» «A cappella Leopolis» (Львів). Також було проведено курс майстерності учасників ансамблю «Dekameron» (Варшава, Польща, кер. Тадеуш Чехак) для львівських ансамблів «A cappella Leopolis» та «Львівські менестрелі». У програмі -- вивчення і виконання пісенного кодексу XIII століття «Carmina Burana».

В Унівській Свято-Успенській лаврі відбулася V Міжнародна конференція з історії церковної монодії та гімнографії, присвячена 150-ій річниці від дня народження львівського літургіста і богослова Петра Франца Крип'якевича. Організатори: Інститут літургійних наук УКУ Кафедра музичної україністики ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Учасники наукової дискусії -- провідні богослови, літургісти та музикознавці Німеччини, Польщі, Росії та України. Вперше у конференції взяла участь представниця наукових кіл Фінляндії -- Марія Тракало-Розченко.

Наступні сім фестивалів також були тематичними. Фестиваль, який відбувся 3-12 жовтня 2008 року, отримав назву «З часів Речі Посполитої». Не дивно, що саме на цьому фестивалі вперше були запрошені музиканти з Білорусі (ансамбль «Стари Ольса» (Мінськ) та Литви (ансамбль «Banchetto Musicale» (Вільнюс, кер. Юрате Вічіене). Якщо говорити про репертуар, то можемо відзначити спробу продемонструвати широку палітру музики, що звучала у XVI-XVII століттях на теренах Речі Посполитої. Українську музику представила Майстерня пісні під керівництвом Н. Половинки у програмі «Коло козацької доби», ансамбль «Калофонія» та хорова капела «Дударик» (Львів) у програмі «Дві українські літургії XVIII ст.».

Музику Великого князівства Литовського виконав ансамбль «Стари Ольса», українські та польські мелодії з музичних збірок XV-XVII століть прозвучали у виконанні ансамблю «Львівські менестрелі». Із програмою «Музика і танець у Вільнюському Палаці Кохання 1625 року» виступив ансамбль «Banchetto Musicale».

Також варто відзначити програми за спільної участі українських та європейських музикантів, які стали своєрідною візитівкою саме львівських фестивалів давньої музики. Так, шостий фестиваль відкривала програма «Церковна музика на Вавелі поч. XVIII ст.» у виконанні «A capella Leopolis» та ансамблю із Щеціна «Consortium Sedinum» під батутою Павла Осуховського.

Київська клавесиністка Світлана Шабалтіна разом із Норбертом Роденкірхеном (флейта траверсо, Кельн) представили програму «Музика при дворі королеви Марії Казиміри в Римі». Вперше у Львові прозвучала «Польська Різдвяна меса з Вільнюської органної табулатури XVII ст.» у виконанні львівських музикантів («A capella Leopolis», «Калофонія», Н. Величко, Г. Жук, Г. Іванюшенко) під керівництвом Тетяни Польт-Луценко (Базель). Ще один спільний українопольський проект завершував фестиваль. У програмі «Музика королівських міст на воді» до ансамблю «Starck Companye» (Краків, барокова труба та керівництво Томаш Слюсарчик) приєдналась львівська органістка Надія Величко. Вперше концерти фестивалю вела київська музикознавиця Анна Гадецька.

На фестивалі, що відбувся 10-20 жовтня 2009 року й отримав назву «З часів Гетьманщини», виступив київський ансамбль «Хореа Козацька». Він використовує старовинні музичні інструменти, що звучали під час військових вправ руського лицарства -- шляхти і козацтва, побутували в дворацьких капелах української аристократії, а також інструментарій традиційного українського епосу -- кобзарів, бандуристів та лірників. Вперше на фестивалі виступив Олег Тімофеев (лютня, гітара, штат Айова, США). Також було запрошено ансамбль середньовічної музики «Insula Magica» з Новосибірська. На концерті фестивалю виступили знаний польський клавесиніст, органіст та диригент Марек Топоровський, який став активним учасником подальших фестивалів, та британський контртенор Пол Ессвуд.

Програма фестивалю охопила музику понад двох століть. На відкритті у виступі ансамблю « Стари Ольса» «Пісні лицарів Великого князівства Литовського і Королівства Польського» прозвучали твори анонімів XVI-XVIII століть у містерії «Сарматський реквієм», яку виконали «A capella Leopolis», Польська Оркестра XVIII століття (консорт барокових духових інструментів під керівництвом Томаша Слюсарчика), Марцін Воляк (бас, Краків) та Пол Ессвуд (контртенор, Лондон). Під орудою Марека Топоровського прозвучали два реквієми польських композиторів XVII-XVIII століть: «Conductis funebris» Ґжеґожа Ґорчицького та «Missa Requiem» о. Даміана Стаховіча.

Програму «Музичний світ родини Розумовських», яка складалась із творів Й. К. Баха, Я. К. Вангала, Й. Мислівечека, Дж. Б. Саммартіні, Й. Гайдна та Л. ван Бетховена представили львівській публіці С. Шабалтіна (клавесин, Київ), Зарема Бакірова (флейта, Київ) та Г. Жук (віолончель, Львів). Уже відомий львів'янам із попереднього фестивалю шведський ансамбль «Laude Novella» виступив із сольною програмою «Музика Півночі: в палаці і в хатині», а також у спільному із новосибірським колективом «Insula Magica» проєкті «Відлуння Полтави», в якому прозвучала придворна музика Карла XII та Петра I і твори з манускрипту полоненого під Полтавою шведського гобоїста Ґустава Блідстрема, написані ним у сибірському засланні.

Українські канти і хорова музика були представлені у програмі «Зустріч на полі бароко» у виконанні хорової чоловічої капели «Дударик», Н. Половинки та бандуриста Юрія Фединського (Нью-Йорк, США). Цікавим є те, що концерт завершили «Український кант» в опрацюванні Романа Стельмащука та «Оранта» Ганни Гаврилець на вірші Софії Майданської.

Восьмий фестиваль давньої музики, «Музичний Львів і спадщина Габсбургів», відбувся 1-12 жовтня 2010 року. Габсбурзький період історії Львова окреслюється 1772-1918 роками. Твори цього періоду склали основу програм фестивалю, які було присвячено музиці, створеній у Львові та у Галичині.

Вперше широко була представлена музика Франца Ксавера Моцарта. Його авторська програма за участі львівського хору «Євшан», оркестру INSO і диригента Ґунгарда Маттеса включає декілька творів, що не виконувались півтори сотні років. Керівники хорової капели «Дударик» пп. Микола Кацал та Дмитро Кацал у своєму концерті звернулися до музики композиторів «Перемишльської школи» і наступних поколінь українських композиторів Галичини, які виконуються незаслужено рідко.

«Музичні пам'ятки з галицьких церковних архівів» -- це культові твори «доби сарматизму», невідомі широкому загалові: музика о. Даміана Стаховіча і Томаша Шеваровського, значна кількість творів якого увійшли в реєстр львівського Собору св. Юра, виконали «A capella Leopolis» і Польська Оркестра XVIII століття. Програма «Органна музики Львова XVI -- початку XX століття» у виконанні органістки Надії Величко включала твори польських, австрійських та українських композиторів, що мали вплив на полікультурне середовище габсбурзького Львова. Твори, характерні для побутового музикування, були показані в програмі «Галицькі музичні розваги XVI -- початку XX століття» за участі виконавиці на клавесині та фортепіано Світлани Шабалтіної. Музичний простір давнього Львова передали такі програми, як «Дворами династії Габсбургів», «Твір Гайдна. Вечір в Естергазі», «З музики "золотої доби”. Дж. Фрескобальді та його спадкоємці в Австрії XVIII століття», «Орган XVIII століття». Габсбурзькі музичні традиції представили також і західні виконавці -- гамбіст Хосе Васкес та його знаменитий «Orpheon Consort» (Австрія), Джуліан Купер (орган, Великобританія) та Крістофер Стембрідж (клавесин, Великобританія). Під батутою диригента Станіслава Веляника у виконанні великого польсько-українського ансамблю виконавців прозвучала фінальна програма фестивалю, яка складалась із музики віденського класицизму. Варто відзначити той факт, що Станіслав Веляник є не лише симпатиком, а й одним з ініціаторів заснування «Фестивалю давньої музики у Львові». У межах фестивалю пройшла виставка музичних стародруків початку ХХ століття з приватних колекцій.

Якщо говорити про учасників фестивалю, варто відзначити провідних європейських виконавців: органіста Джуліана Купера (Велика Британія), клавесиніста Крістофера Стембріджа (Велика Британія, Австрія), ґамбіста Хосе Васкеса (Австрія). Вперше львівська публіка почула консорт віол да ґамба («Orpheon Consort»). Також вперше в такому обсязі було представлено музику Галичини ХІХ -- початку ХХ століття та творчість Франца Ксавера Моцарта.

Дев'ятий фестиваль давньої музики у Львові отримав тематичну назву «Слідами Львівської лютневої табулатури» і відбувся 17-29 жовтня 2011 року.

Низку концертних програм було присвячено саме цій збірці. Так, у виконанні Т. Польт-Луценко (спів, Базель), Б. Корчинської (сопілка, Львів) та Олега Тімофєєва (лютня, Айова, США) прозвучала програма «Кохання до смерті чи смерть від кохання. За Львівською лютневою табулатурою», яка включала композиції з Львівської лютневої табулатури, збірки «Богогласник», виданої у 1790-1791 роках у Почаєві, а також два літургійні твори з Вільнюської органної табулатури.

Британський клавесиніст Крістофер Стембрідж представив програму «Англійська, італійська та іспанська музика XVII століття включно з творами композиторів, представленими у львівській лютневій табулатурі», в якій прозвучали твори В. Берда, Дж. Фрескобальді, А. де Кабесона, Дж. Доуленда та ін.

Ансамбль «Львівські менестрелі» виконав програму «Львівська лютнева табулатура з розшифровок Леві Шептовіцкого». Потрібно зазначити, що Львівська лютнева табулатура була темою докторської дисертації п. Леві Шептовіцкого, який 2003 року блискуче захистив її в паризькій Сорбонні. Ще одна програма, присвячена Львівській лютневій табулатурі, -- «Львівська лютнева табулатура в сарматському стилі» -- прозвучала у виконанні київських гуртів «Хореа Козацька» та «NOVA радість», а також спільного україно-американського проєкту «Sarmatica», що став логічним завершенням перебування в Києві як стипендіата Фулбрайта американського лютніста, гітариста та музикознавця Олега Тімофєєва.

Окрім О. Тімофєєва, на фестиваль було запрошено польський дует «Lute Duo» (Варшава) у складі Анни Ковальської (барокова гітара) та Антона Бірулі (теорба). Вони виконали програму «Baroque insight», що складалася з творів для гітари та теорби. Цей особливий ансамбль двох інструментів був поширений в європейській бароковій інструментальній музиці.

Окрім Львівської табулатури, львівська публіка протягом дев'ятого фестивалю давньої музики у Львові могла ознайомитись і з іншими збірками. Це вже згадана Вільнюська органна табулатура, «Різдвяна меса» з якої у виконанні Н. Величко, Г. Іванюшенко, О. Тімофєєва, А. Наконечного, Я. Мигаля, хору «A capella Leopolis», диригентів Л. Капустіної, Т. Грудового та Т. ПольтЛуценко (мистецьке керівництво) відкривала фестиваль. Музика давньої Трансильванії, зокрема з «Кодексу Яноша Кайоні» прозвучала у спільному проєкті хору «A capella Leopolis», ансамблів «Laude Novella» (Швеція) та «Castrum Hung» (Ужгород). Також ансамбль «Laude Novella» представив ще одну цікаву програму «Piae Cantiones. Північні шкільні пісні XVI століття в безлічі звучань».

Вперше на фестивалі лунала музика для клавесину в чотири руки. Програму «Mozart. Opus magnum в 4 руки» із творів В. А. Моцарта виконав київський дует у складі Світлани Шабалтіної та Ольги ШадріноїЛичак (Київ). Львівські музикантки Н. Величко (орган) та Г. Іванюшенко (клавесин) представили програму «Золота доба іспанської клавірної музики».

Варто відзначити ще два концерти, що об'єднали львівських музикантів та гостей фестивалю. Це програма «З репертуару київського ансамблю "Гармонія”. Від Львівської табулатури до симфонії Бортнянського», в якій львівські музиканти Г. Іванюшенко, Б. Корчинська, Р. Мельник, струнний квартет «Leopolis» виступали під мистецьким керівництвом київської клавесиністки С. Шабалтіної.

На закритті фестивалю прозвучала програма «Monarca della tromba. Музика на королівських дворах Європи XVII-XVIII століття» у виконанні Марека Топоровського (орган, Варшава) та українсько-польського консорту барокових труб «Starck Compagna» під керівництвом Томаша Слюсарчика (барокова труба, Краків).

Дев'ятий фестиваль був багатим на різні мистецькі імпрези. Так, відбулася презентація документального фільму про давню музику в Україні «Мрії про минуле» (реж. О. Тімофєєв, США), відкриття виставки «Барви барокової музики», огляд виставки музичних рукописів та стародруків з бібліотечних фондів, а також презентація компакт-диска «Музика габсбурзького Львова».

Особливістю десятого ювілейного фестивалю (13-23 жовтня 2012 року) -- «Похвала музиці або Львівська Цециліада 2012» -- стала велика кількість спільних проєктів львівських музикантів із київськими, російськими та європейськими колегами. На відкритті у програмі «Влада музики» з творів Г. Ф. Генделя на сцені зустрілись уже знайомі львів'янам Фестивальний оркестр «Ars Leonis» (Біннінґен / Львів), диригент Богдан Швед (Базель), Верена Краузе (Базель), Надія Величко, ансамбль «A capella Leopolis». Також у Львові дебютували «Реґіо-хор» (Біннінґен / Базель) та Джованні Кантаріні (Ріміні).

Вперше львівська публіка мала змогу почути ансамбль «Audite silete Musica» (Ґрестен, Австрія) під керівництвом гамбіста Петера Беновіча. Цей колектив представив програму «Music for a while» спільно з львівськими виконавцями Анастасією Арбузовою, Володимиром Андрущаком, Боженою Корчинською та Ганною Іванюшенко. Оркестр Фундації «Академія давньої музики» (Щецін) під батутою Павла Осуховского (Щецін) разом з ансамблем «A capella Leopolis» виконав програму «Церковна музика королівських міст Кракова і Варшави» із творів Г. Горчицького та М. Мільчевського, які пролунали не лише у Львові, а й у римо-католицькому костелі Семи страждань Матері Божої у місті Сколе Львівської області. Цей концерт був першим концертом фестивалю, що прозвучав за межами Львова. Також «A capella Leopolis» виступили на разом із консортом «Starck Compagnay» (Краків, керівник Томаш Слюсарчик) та органістом Мареком Топоровським із програмою «Невідома музика уніатської церкви», яка складалася з творів М. Дилецького, Т. Шеверовського та ін. і була присвячена десятиріччю ансамблю «A capella Leopolis».

Струнний квартет «Leopolis», Анастасія Арбузова, Ганна Іванюшенко, Ярослав Мигаль приготували програму спільно із виконавцями з австрійського міста Грац Соломією Максимів та Дмитром Жовніровичем (блокфлейти). Із програмою «Пляжне середньовіччя» виступив ансамбль «Gardarica», що об'єднав виконавців із Санкт-Петербурга, Києва та Львова. Два концерти на фестивалі складалися з програм для двох клавішних інструментів. Так, у програмі «Музика французьких королів» прозвучали твори французьких композиторів у виконанні Н. Величко (орган) та Г. Іванюшенко (клавесин), а у концерті «Сад музичних рідкостей» львів'яни мали змогу почути твори для двох клавесинів у виконанні С. Шабалтіної та Н. Сікорської (Київ).

Крістофер Стембрідж (Велика Британія) представив програму «Два різнотемперовані клавіри», в якій ознайомив публіку із різними видами історичних темперацій. Київські колективи «Нова радість» та «Хорея козацька» виконали програму «Зі сторінок "Почаївського богогласника”». Завершив фестиваль «Габсбурзький бал у Львові» у виконанні оркестру «CORda Cracovia» (Краків) під орудою С. Веляника (Краків) за участі львівських солістів М. Лаби (сопрано) та М. Драгана (фортепіано).

З нагоди ювілейного фестивалю пройшла виставка фотографій «10 років з давньою музикою у Львові», яка висвітлювала події фестивалю за весь період його існування (2003-2012). На виставці було використано фотографічні миті з імпрез фестивалю С. Брига, Р. Дідика, Т. Стефанишина, Р. Стиранки, Б. Яскевича, О. Шамова та ін.

Одинадцятий фестиваль -- «Майстерня барокової музики» -- відбувся 22-29 червня 2013 року. Саме під час цього фестивалю було проведено безпрецедентну для Львова серію майстер-класів з інтерпретації давньої музики, де викладали провідні європейські виконавці. Курс барокового виконавства на трубі провів Томаш Слюсарчик (Краків), із особливостями виконання на віолі да гамба українських музикантів знайомив Петер Беновіч (Австрія), а професор Марек Топоровський (Катовіце, Варшава) провів курс вивчення і застосування барокових строїв.

Цікавим є той факт, що курси відбувались не лише в Будинку органної та камерної музики, багаторічного партнера фестивалю, а й в авдиторіях Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка (курс Т. Слюсарчика) та Львівського музичного коледжу ім. С. Людкевича (курс М. Топоровського).

Учасники курсу барокового виконавства на трубі разом зі своїм наставником Т. Слюсарчиком та органісткою Н. Величко представили концерт «Monarca della tromba». Результати занять на курсі Петера Беновіча можна було почути з концерту «Consort song», в якому разом із львівськими солістами А. Арбузовою (сопрано), Р. Гунько (меццо-сопрано), Ю. Гадзецьким (бас), І. Корунжак (сопілки), Г. Іванюшенко (клавесин) виступив гамбовий консорт, до складу якого увійшли музиканти з Києва та Ужгорода під керівництвом П. Беновіча. Свої враження від курсу професор Марек Топоровський (Музична академія ім. К. Шимановського, Катовіце, Польща) виклав у статті «Формування навичок свідомого інтонування через практику настроювання клавішних інструментів у історичних системах темперацій: педагогічний досвід Польщі» у журналі «Актуальні питання мистецької освіти та виховання» [6].

Також своєрідним продовженням «навчальної» теми став концерт юних віртуозів з Києва, дванадцятирічних скрипалів Іллі Бондаренка та Тетяни Жмендяк, у супроводі знаних київських виконавців Олени Жукової (клавесин) та Ігоря Пацовского (віолончель). Марек Топоровський, відомий львів'янам як диригент та органіст, на цьому фестивалі виступив не лише як блискучий лектор-музикознавець, але і як чудовий піаніст, виконавши разом з Ганною Іванюшенко у програмі «Clave duo. Музичний салон в Соломії Крушельницької» програму з творів Д. Бортнянського, Й. К. Баха, Т. Лешетицького, А. Пьяццоли, А. Рубінштейна та львівського сопілкаря та композитора М. Корчинського. Як клавесиніст М. Топоровський виступив у програмі «Кольорове бароко» у складі українсько-польського тріо «Trifolium», до якого також увійшли львівські виконавиці А. Арбузова та Б. Корчинська.

Завершила фестиваль програма «Церковна музика Речі Посполитої XVII століття. Марцін Мєльчевський та його школа» у виконанні ансамблю «A capella Leopolis» та консорту «Capella Leopolita», до якого увійшли австрійські, київські, львівські та ужгородські музиканти під керівництвом Марека Топоровського. Цю програму музиканти виконали у Львові та в Кафедральному Хресто-Воздвиженському соборі Ужгорода.

Драматичні події в Україні не могли не відображатися в програмі дванадцятого фестивалю давньої музики 2014 року, що сам по собі, здавалося б, декларував непричетність до сучасності, позачасовість і аполітичність. Фестиваль відбувся 22-29 червня під титулом «З-над берегів Дунаю» і відкрився концертом-реквіємом пам'яті борців за волю України, в програмі якого прозвучали твори української церковної музики XVI-XX століття у виконанні ансамблю «A cappella Leopolis». Концерт відбувся на підтримку спорудження каплиці-пам'ятника «Борцям за Україну», вул. Князя Романа за ініціативи Львівської обласної організації «Меморіал» ім. В. Стуса.

Перлини вишуканої лютневої музики барокової доби, створені репрезентантами різних національностей з придунайських теренів габсбурзької корони, які поволі осідали у віденських нотозбірнях, представив Бернгард Гофштеттер (лютня, Австрія), приїзд якого відбувся за сприяння Представництва OEAD (Австрійської служби обміну) у Львові.

Музика композиторів «мангаймської школи» та В. А. Моцарта прозвучала в камерному вечорі клавесиністки / піаністки Світлани Шабалтіної і сопілкарки Божени Корчинської, а також у виконанні органістки Надії Величко.

Дві монументальні програми відбулись за участю смичкового консорту барокових інструментів (Росія / Норвегія / Україна) під керівництвом колишнього киянина Назара Кожухаря. Спільно з львівським асамблем «A cappella Leopolis» вони виконали цикл з семи кантат Д. Букстегуде, а разом з ансамблем барокових труб і литавр «Королівські фанфари» (Краків, Польща) та Г. Іванюшенко (клавесин) під батутою Н. Кожухаря прозвучала заключна програма фестивалю («Музика з часів оборони Відня 1683 року»). Видатні твори австрійської і німецької музики XVII-XVIII століття лунали у концертних програмах норвезько-російського скрипаля Олександра Пільчена і «Київського барокового ансамблю» (Kiev Baroque Ensemble).

Відбулось також спеціальне засідання Моцартівського товариства у Львові, присвячене музиці родини Моцартів та традиціям її виконання у цьому місті.

Як бачимо з програми фестивалю, незмінною залишається традиція проведення концертів, в яких разом із львівськими виступають інші українські музикантами та їхні європейські колеги. До прикладу, «A cappella Leopolis» виступали разом із міжнародним консортом барокових інструментів за участі музикантів з Норвегії, Росії, Києва та Львова під орудою Н. Кожухаря (СанктПетербург, Москва), Б. Корчинська та Г. Іванюшенко приготували спільну програму із київською клавесиністкою С. Шабалтіною. Варто відзначити участь у фестивальних концертах скрипаля О. Пільчена (Росія-Норвегія), який згодом продовжив своє навчання у Німеччині і став разом із Р. Стельмащуком та Г. Іванюшенко одним з ініціаторів створення оркестру барокової капели ЛНМА ім. М. В. Лисенка, який дебютував одразу у двох концертах на наступному, тринадцятому фестивалі.

Окремо слід звернути увагу на те, що протягом багатьох років професор НАМУ ім. П. І. Чайковського, засновниця класу клавесину С. Шабалтіна люб'язно надавала свій інструмент для проведення концертів фестивалю, що дозволяло, з одного боку, представляти серйозні клавесинні програми за участі як київських, так і європейських клавесиністів (К. Стембрідж, М. Топоровський та ін.), а з іншого боку -- слухачі могли почути, як звучить якісна копія історичного інструмента, що спричинило великий інтерес до клавесина у професійних колах і згодом уможливило появу факультативу з клавесину у ЛНМА ім. М. В. Лисенка.

Тринадцятий фестиваль давньої музики (21-29 червня 2015 року) не мав однієї, спеціально заявленої теми. Натомість знову простежуємо кілька позитивних тенденцій, зокрема, проведення концертів не лише у Львові, а й у невеликих містах Галичини та спільні польсько-українські проєкти: у Стрию, Дрогобичі та Львові відбулися концерти «Львівських менестрелів» та ансамблю «Ars Nova» (Варшава); «Consortium Sedinumі Szczecin Vocal Project» із польського Щецина спільно з «A cappella Leopolis» виступив у Львові та Дрогобичі; у концерті «Вечір при свічках» можна було почути львівських виконавиць Божену Корчинську та Ганну Іванюшенко разом з варшавським скрипалем Радославом Камєняжем. Ці ж спільні проєкти дозволили фестивалю вирушити в мандрівку Галичиною, вийшовши за межі Львова.

Крім того, до Львова повертаються музиканти, колишні львів'яни. Скажімо, «один з ветеранів ще попередньої хвилі ренесансного андеґраунду лютніст Тарас Драк повернувся з Санкт-Петербурга до Львова, щоб заснувати і очолити Львівський музичний цех, який вперше виступив саме в межах фестивалю з барвистою ренесансною програмою» [7]. Володимир Андрущак, соліст «Wroclaw Vocal Group» взяв участь у проєкті «A cappella Leopolis» разом із дружиною Мартою Андрущак, яка зіграла на фестивалі сольний фортепіанний концерт.

Вперше звучала музика французьких клавесиністів Ф. Куперена та Ж. Ф. Рамо саме на фортепіано. Крім визнаних метрів давньої музики (С. Шабалтіна, М. Топоровський, Б. Гофштеттер, П. Осуховський та ін.), у фестивальних програмах 2013 року було залучено молодих виконавців -- це солісти, сопілковий квінтет «Dudalis Junior» і Барокова капела студентів ЛНМА ім. М. В. Лисенка -- ансамбль, що відкрив фестиваль українською прем'єрою ораторії К. Г. Ґрауна «Смерть Христа» під батутою польського клавесиніста, органіста та диригента М. Топоровського і закрив його сучасною прем'єрою «Амазонок» Ю. Ельснера -- опери, написаної і вперше поставленої у Львові. Творче керівництво проєкту здійснив О. Пільчен (барокова скрипка, Німеччина), наукове -- Анґеліка Мотс, викладач у «Schola Cantorum Basiliensis» (Базель).

Також в Інституті музикознавства Університету Базеля та Університеті мистецтв у Бремені, після віднайдення рукопису камерної опери Йозефа Ельснера «Амазонки», у 2014 році Анґеліка Мотс ініціювала міжнародний проект із відродження та постановки цієї опери, написаної та поставленої понад два століття тому у Львові. Проєкт відбувся спільно із ЛНМА ім. М. В. Лисенка, опера прозвучала у виконанні студентів музичної академії.

Чотирнадцятий фестиваль «Давньої музики у Львові» (17-30 червня 2016 року) відбувся без свого засновника та багаторічного керівника Р. Стельмашука (1965-2015). Як пише у анонсі фестивальної програми в інтернет-виданні «Збруч» Т. Фішер, «природно, що "Фестиваль давньої музики” 2016 став музичною посвятою його організатору та мистецькому керівнику, якому не судилося побачити втілення свого задуму -- музичний букет in memoriam Роману Стельмащуку» [8].

На концерті-відкритті прозвучали інструментальні та вокально-інструментальні композиції Антоніо Вівальді та Йоганна Себастьяна Баха. На противагу їм, до програми включили Adagio і Fugue для струнних, до-мінор Вольфґанґа Амадея Моцарта. У першому відділі концерту Львівський камерний оркестр «Академія» під батутою Володимира Сивохіпа виконав Sinfonia a 4, сі мінор «Al Santo Sepolcro» (біля гробу Господнього) для струнних і контінуо, та вже згадану композицію Моцарта. У другому відділі прозвучали два твори Баха -- Сюїта для оркестру сі-мінор та Magnificat Ре мажор у виконанні оркестру «Академія» та хору «A capella Leopolis». Диригентом цього відділу був диригент зі Швейцарії Гунгард Маттес. Цікавим концертом у сенсі комбінування стилів став проєкт вокального ансамблю «Калофонія» та львівського саксофоніста Михайла Балога, який поєднав церковні монодії та інструментальні імпровізації.

М. Лаба, М. Драган та О. Рапіта представили програму «Львівський Моцарт», що складалась із творів Ф. К. Моцарта. Ретроспектива австрійської органної музики від бароко до романтизму прозвучала у програмі Н. Величко. Кілька концертних програм було присвячено пам'яті Р. Стельмащука. Зокрема, «Букет Романові» у виконанні Л. Футорської, Б. Корчинської та Г. Іванюшенко, «Клавірна історія однієї дружби. HOMMAGE Роману» у виконанні С. Шабалтіної та з коментарями А. Гадецької. «Концерт-реквієм пам'яті Романа Стельмащука» представив колектив, що завдячує йому своїм заснуванням, хор «A capella Leopolis». Завершив фестиваль програмою «OMNIA BENEFICIA. Pami^ci Przyjaciela » академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, ансамбль «A capella Leopolis», А. Арбузова, Р. Гунько, В. Гадзало, Ю. Гадзецький, О. Рапіта під батутою давнього друга Р. Стельмащука та співзасновника фестивалю, диригента С. Веляника (Краків).

Варто відзначити програму «Музика тихого моменту» у виконанні українсько-польського ансамблю «Trifolium». Загалом протягом фестивалю відбулося сімнадцять концертів, що стало найбільшою цифрою за всю його історію, як вияв величезної поваги музикантів Львова, Києва та Європи до постаті засновника фестивалю Романа Стельмащука.

П'ятнадцятий фестиваль давньої музики -- «Люстро Львова: мультикультурність міста очима музикантів» (11-18 червня 2017 року) -- представив багату палітру програм від музики доби Відродження до музики ХХ століття. На відкритті фестивалю прозвучали сім кантат Дітріха Букстехуде «Membra Jesu Nostri» у виконанні оркестру та хору барокової капели ЛНМА ім. М. В. Лисенка під орудою Б. Шведа (Базель).

У концертах фестивалю можна було почути зразки церковної музики XVI-XVIII століть представників різних конфесій Львова. Так, програма «Юдейська синагогальна музика XVI-XVII століть та українська духовна музика» прозвучала у виконанні ансамблю «A cappella Leopolis» (керівник Л. Капустіна). Літургійний хор Вірменського кафедрального собору «Сагмос» (мистецький керівник і диригент, протопсалт Андрій Шкраб'юк) виконав програму «Вірменські літургійні напіви». Незвичні поєднання інструментів були представлені у програмах «Terra barocca. Барокові дуети для клавесина і акордеона» у виконанні С. Шабалтіної (клавесин, Київ) та Євгенії Черказової (аккордеон, Київ). Програму «Литовський бірбіне і музика XVI-XVII століть на теренах Литви і Польщі» виконали Даріус Клісис (бірбіне, Литва), Ірміна Обонська-Топоровська (клавесин, Польща), Марек Топоровський (клавесин, орган, Польща) та Божена Корчинська (хроматична сопілка, Україна).

«Музичні образи Львова XVI-XIX століття» відтворила органістка Н. Величко. Популярна музика епохи Відродження в інтерпретації Львівського музичного цеху (мистецький керівник Тарас Драк) прозвучала у програмі «Пісні про кохання і любов». Твори композиторів XVIII-XIX століття для фортепіано у чотири руки були заплановані у програмі «Львівський музичний салон» у виконанні польського дуету М. Топоровський -- Г. Іванюшенко.

Завершив фестиваль українсько-польський проєкт «Мистецтво поліфонії вчора і сьогодні», який складався з творів польських композиторів XVIIXVIII століть та К. Пендерецького. Учасниками проєкту стали «Szczecin Vocal Project» (Польща), «A cappella Leopolis» (Україна), «Consortium Sedinum» (Польща), диригент Павел Осуховський (Польща). Продовжуючи традицію попередніх фестивалів, цю програму виконали і в Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі. Цей фестиваль став одним з наймасштабніших і за кількістю концертів, і за географією учасників.

Шістнадцятий фестиваль давньої музики відбувся 15-17 червня 2018 року. Протягом трьох днів було заплановано сім концертів. В перший день фестивалю було організовано своєрідний марафон «Давня музика NON STOP», який із програмою «На козацьких шляхах» відкрив Дмитро Губ'як. Продовженням стала програма «Accordeons meets baroque» у виконанні молодого львівського акордеоніста Богдана Кожушка, далі того вечора лунала вишукана програма «Українська музика в палацах імперії» з творів М. Березовського, Д. Бортнянського, Ф. Прокоповича у виконанні Б. Корчинської та С. Шабалтіної, а на завершення -- програма «Royal guitare» у виконанні львів'янок Б. Корчинської, М. Біль (віолончель) та барокового гітариста Бернгарда Гофштьоттера (Австрія).

Українська церковна музика XVI-XVIII століть була представлена у програмі «Даруй мі уміленіє» у виконанні хору барокової капели під керівництвом Л. Капустіної. Завершив фестиваль концерт пам'яті Р. Стельмащука «Сначала днесь поутру рано» за участю «A cappella Leopolis» та солістів О. Мілости, Б. Кравченка (сопілки, Львів), Т. Грудового (слово), Д. Губ'яка (бандура).