Міжнародний фестиваль давньої музики у Львові Етапи становлення

У рамках сімнадцятого фестивалю давньої музики, що відбувся 15, 16 та 23 червня 2019 року, за словами мистецької директорки фестивалю Людмили Капустіної, було заплановано провести майстер-клас та чотири концерти виконавців з України, Швейцарії, Білорусі та Франції. Його особливістю стало поєднання в програмах композицій давніх епох та сучасності.

Упродовж 11-15 червня відбувався майстер-клас диригента Богдана Шведа (Україна-Швейцарія) з хором студентів Барокової капели Львівської національної музичної академії. Результатом цього майстер-класу став спільний концерт двох хорів: «A cappella Chor Zbrich», керівником якого є Богдан Швед та хору студентів барокової капели (керівник Людмила Капустіна). Відкрив фестиваль виступ Н. Кожушко (флейта, Львів) та Г. Іванюшенко (клавесин). Також гостями фестивалю стали білоруський гурт середньовічної музики «Стари Ольса» та відомий французький флейтист Жан-Крістоф Фріш, який виступив із сольною програмою у Палаці Потоцьких. Також відбувся майстер-клас з хорової музики бароко, який провела Вероніка Вінтер (Німеччина) у ЛНМА ім. М. В. Лисенка.

Вісімнадцятий фестиваль давньої музики було заплановано на жовтень 2021 року, але через спалах COVID-19 один із концертів було скасовано, а програма «Baroque Avenue» у виконанні О. Масник, А. Кушніра, І. Онишко та Г. Іванюшенко прозвучала в січні 2022 року. В жовтні 2021 року, натомість, відбулося три концерти за участі українських та польських музикантів. Фестиваль 16 жовтня відкрила програма «Бах усміхається» у виконанні львівських колективів «Високий Замок» та «Dudalis».

17 жовтня львів'яни могли почути одразу два концерти провідних польських виконавців давньої музики. Із програмою «Органна музика Німеччини» виступив Марек Топоровський, а кульмінацією фестивалю стала програма «Музика Першої Речі Посполитої» у виконанні «Wroclaw Baroque Ensemble» під орудою Анджея Косендяка.

Як написала Дзвенислава Саф'ян в анонсі дев'ятнадцятого фестивалю, що відбувся 9-14 серпня 2022 року: «Війна. Чи можна було б уявити, що це слово матиме безпосереднє відношення до фестивалю давньої музики Середньовіччя, Ренесансу чи бароко? Так, адже війна стала нашим щоденним болем і жорстокою реальністю. А мистецтво ніколи не залишається осторонь сьогодення. Тому під назвою Фестивалю цьогоріч стало гасло "На вістрі часу”» [5]. Попри повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну, фестиваль 2022 року таки відбувся, під егідою проєкту «Україна-2022. Музи не мовчать», започаткованого Львівською національною філармонією імені Мирослава Скорика.

Упродовж п'яти концертних днів було представлено шість виняткових програм із творів українського та європейського Середньовіччя, Ренесансу й бароко. На Фестивалі давньої музики виступили відомі українські виконавці та гурти, а також іноземні учасники з Польщі (Уршуля Ставіцька), Німеччини (Норберт Роденкірхен) та Франції (Бенджамін Беґбі). Шедеври старовинної музики символізували ідею про те, що минуле не мертве -- його відгук неминуче сягає сьогодення. З висоти теперішнього митцям важливо рефлексувати пройдене, і перебуваючи найближче до нових змін, всупереч небезпекам рішуче відповісти на виклики часу, де «навіть попри воєнний стан в Україні, артистичне життя має тривати і в найскладніших умовах нагадувати нам про переможну життєздатність та цінність мистецького вислову від далекого минулого до ще незнаного майбутнього» [1].

Декілька тенденцій, які можна зауважити, проаналізувавши програми фестивалів.

1. Від першого ж фестивалю бачимо прагнення організаторів презентувати якомога різноманітнішу програму, яка включає не лише твори так званого високого бароко, більш знайомі львівській публіці за концертами в органному залі та філармонії, але і музику Середньовіччя та Відродження. При чому в більшості випадків ці програми виконували на репліках відповідних історичних інструментів (віоли да гамба, лютні, теорби, цинк, крумхорн, лізард, фідель, орган-позитив та ін.)

2. На кожному фестивалі обов'язково звучала українська давня музика, переважно представлена хоровою церковною у виконанні львівських колективів «Калофонія» та «A cappella Leopolis», світські та духовні канти. Напіви з Почаївського Богогласника неодноразово лунали у виконанні гуртів «Сарматіка», «Хореа Козацька» (Київ), львівської «Майстерні пісні» під керівництвом Наталі Половинки, бандуриста Д. Губ'яка та кобзаря Т. Компаніченка. Неодноразово саме під час фестивалю відбувались презентації компактдисків цих колективів, зокрема «A cappella Leopolis» та «Калофонія».

3. Майже на кожному фестивалі, окрім концертів, проведено наукові конференції з питань історії музики за участі видатних українських та європейських науковців, круглі столи, де учасники фестивалю обговорювали особливості інтерпретації давньої музики та проблеми розвитку історично інформованого виконавства в Україні.

4. Освітня програма фестивалю стала його невід'ємною складовою і мала неабиякий вплив на розвиток професійного виконавства давньої музики у Львові. Саме унаслідок фестивальних концертів у Р. Стельмащука та Г. Іванюшенко виникла ініціатива створення Оркестру барокової капели ЛНМА ім. М. В. Лисенка, з яким неодноразово проводили майстер-класи учасники фестивалю: О. Пільчен (барокова скрипка, Німеччина), Н. Кожухар (барокова скрипка, Росія), М. Топоровський (клавесин, орган, диригент, Польща), А. Мотс (музикознавиця, Швейцарія), Р. Камєняж (барокова скрипка, Польща), Б. Швед (диригент, Швейцарія). Можливість брати участь у концертах фестивалю стала великим стимулом для розвитку цього колективу. Крім того, в ЛНМА ім. М. В. Лисенка було створено Хор барокової капели під керівництвом диригентки «A cappella Leopolis», досвідченої інтерпретаторки хорової музики бароко Л. Капустіної. Хор барокової капели також брав участь у концертах та майстер-класах фестивалю. Саме завдяки концертам клавесинної музики склались сприятливі передумови для появи факультативу клавесину та курсу «Практика basso continuo» у ЛНМА, який проводить Г. Іванюшенко. Адже це зміцнило професійні контакти із клавесиністами, які згодом проводили майстеркласи з особливостей інтерпретації клавірної музики XVI-XVIII століть для викладачів та студентів ЛНМА. Це Крістофер Стембрідж (Велика Британія, Австрія, Італія), М. Топоровський (Польща), С. Шабалтіна (Київ), О. Шадріна-Личак (Київ) та ін.

Висновки

Підсумовуючи огляд Міжнародного фестивалю давньої музики у Львові, можливо окреслити такі основні етапи його розвитку:

- 2003-2007 -- перші фестивалі, що створили сприятливе середовище для вивчення старовинної музики львівськими музикантами;

- 2008-2015 -- тематичні фестивалі;

- 2016-2022 -- фестивалі, проведені після смерті засновника та багаторічного директора, Романа Стельмащука.

2022 -- фестиваль в умовах російсько-української війни.

Значний вплив на професійне зростання львівських виконавців давньої музики мали спільні програми із європейськими музикантами, що були своєрідними творчими майстернями з історично інформованого виконавства. Ці інтернаціональні концерти відбувались чи не на кожному фестивалі і ставали унікальною нагодою на практиці опановувати особливості стилю, артикуляції, орнаментики музики XVI-XVIII століть, переймаючи досвід європейських колег.

З першого ж фестивалю помітна тенденція до залучення якомога ширшого кола музикантів. Географія учасників фестивалю, крім українських виконавців (Львів, Київ, Ужгород), -- дуже різноманітна. На фестивалі виступали музиканти з Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії, Нідерландів, Великої Британії, США, Швейцарії, Росії, Німеччини, Швеції, Чилі, Угорщини, Бразилії, Білорусі, Латвії, Литви, Франції та ін.

Найбільше концертів (17) відбулося на 14-му фестивалі, присвяченому пам'яті Р. Стельмащука. Фестивалі після 2019 року були значно скромнішими за кількістю учасників, що і не дивно, враховуючи карантинні обмеження. У 2020 році фестиваль було скасовано через пандемію COVID-19. Але у 2022 році, незважаючи на воєнний стан, фестиваль відбувся. Вперше форум було проведено спільно з проєктом львівської національної філармонії «Україна 2022. Музи не мовчать», який починаючи з березня 2022 року організовує концерти у вигляді трансляцій на YouTube і має на меті популяризацію українського мистецтва та збір коштів на підтримку українських музикантів під час війни.

Література

1. Азаров Д. Львівська філармонія зібрала на потреби ЗСУ понад 50 тисяч гривень. Дата оновлення: 09.08.2022. URL: https://lviv. sq.com.ua/rus/novini/09.08.2022/lvivska-filarmoniya-zibrala-napotrebi-zsu-ponad-50-tisyac-griven (дата звернення 17.03.2023).

2. Бермес І. Організаційні засади музичного фестивального руху в Україні // Мистецтво та життя: зб. наук. праць / І. Юдкін, О. Берегова, О. Оніщенко, Є. Коваленко, І. Бермес, О. Олійник. Київ: Ін-т культурології НАМ України, 2016. С. 190-201.

3. Іванова О. Музичні фестивалі в епоху нових технологій: комунікативний аспект // Мистецтвознавство України. 2019. Вип. 19. С. 104-107. DOI: https://doi.org/10.31500/2309-8155. 19.2019.185976

4. Кучина Н. Фестиваль як феномен культури // Культура України. 2019. Вип. 65. С. 57-68. DOI: https://doi.org/10.31516 /2410-5325.065.05

5. Саф'ян Д. Україна. Музи не мовчать. Дата оновлення: 29.07.2022. URL: https://t.me/musesarenotsilent/103 (дата звернення 19.03.2023)

6. Топоровський М. Формування навичок свідомого інтонування через практику настроювання клавішних інструментів у історичних системах темперацій: педагогічний досвід Польщі // Актуальні питання мистецької освіти та виховання. 2013. № 2. С. 196-215.

7. У Львові триває ХІІІ Фестиваль давньої музики // Релігія в Україні. Міркуй разом з нами. Дата оновлення: 24.06.2015. URL: https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/29561-ulvovi-trivaye-xiii-festival-davnoyi-muziki.html (дата звернення 19.04.2023).

8. Фішер Т. Чотирнадцята мандрівка в минуле // Збруч. дата онолення: 21.06.2016. URL: https://zbruc.eu/node/53097 (дата звернення 19.05.2023).

9. Швед М. Львів музичний -- метрополія чи провінція? // Мистецькі обрії 2001-2002 / за ред. І. Д. Безгіна. Київ: КНВМП «СИМВОЛ-Л», 2003. С. 193-204.

References

1. Azarov, D. (2022, August 9). Lvivska filarmoniia zibrala napotreby ZSUponad 50 tysiach hryven [The Lviv Philharmonic raised more than 50,000 hryvnias for the needs of the Armed Forces of Ukraine]. Status Quo. https://lviv.sq.com.ua/rus/novini/09.08.2022/lvivska-filarmoniya-zibrala-na-potrebi-zsu-ponad-50-tisyac-griven [in Ukrainian].

2. Bermes, I. (2016). Orhanizatsiini zasady muzychnoho festyvalnoho rukhu v Ukraini [Organizational principles of the music festival movement in Ukraine]. In Mystetstvo ta zhyttia (pp. 190-201). Kyiv: In-t kulturolohii NAM Ukrainy [in Ukrainian].

3. Fisher, T. (2016, June 21). Chotyrnadtsiata mandrivka v mynule [Fourteenth trip to the past]. Zbruch. https://zbruc.eu/node/53097 [in Ukrainian].

4. Ivanova, O. (2019). Muzychni festyvali v epokhu novykh tekhnolohii: komunikatyvnyi aspekt [Music festivals in the era of new technologies: communicative aspect]. Mystetstvoznavstvo Ukrainy, 19, 104-107 [in Ukrainian].

5. Kuchyna, N. (2019). Festyval yak fenomen kultury [Festival as a phenomenon culture]. Kultura Ukrainy, 65, 57-68 [in Ukrainian].

6. Safian, D. (2022, July 29). Ukraina. Muzy ne movchat [Ukraine. The muses are not silent]. https://t.me/musesarenotsilent/103 [in Ukrainian].

7. Shved, M. (2003). Lviv muzychnyi -- metropoliia chy provintsiia? [Is musical Lviv a metropolis or a province?]. In Mystetski obrii 2001-2002 (pp. 193-204). Kyiv: KNVMP “SYMVOL-L” [in Ukrainian].

8. Toporovskyi, M. (2013). Formuvannia navychok svidomoho intonuvannia cherez praktyku nastroiuvannia klavishnykh instrumentiv u istorychnykh systemakh temperatsii: pedahohichnyi dosvid Polshchi [Formation of conscious intonation skills through the practice of tuning keyboard instruments in historical systems of temperaments: the pedagogical experience of Poland]. Aktualnipytannia mystetskoi osvity ta vykhovannia, 2, 196-215 [in Ukrainian].

9. U Lvovi tryvaie XIII Festyval davnoi muzyky (2015, June 26). [The 13^th Festival of Early Music is underway in Lviv]. Relihiia v Ukraini. Mirkui razom z namy. https://www.religion.in.ua/news/ ukrainian_news/29561-u-lvovi-trivaye-xiii-festival-davnoyi-muziki. html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru