Медіальна перспектива мовно-знакової еволюції музичного мистецтва
Становлення концепції інтермедіальності, розробка холістичних способів пізнання онтології культури і мистецтва. Оновлення термінологічного апарату сучасного музикознавства. Основи семіотичного розуміння природи музичних знаків, мови, мовлення і мислення.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2024 |
| Размер файла | 84,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Окрім прихованих семіотико-лінгвістичних моделей в музичній творчості нерідко використовується числові принципи структурування музичної інформації. Символіка чисел тут може перебувати у безпосередньому зв'язку з літерними принципами, коли кожній літері абетки надається номер, за яким вираховується відповідний звук. Крім того, введення числових принципів може бути свідченням вияву тотального «поліструктуралізму» (Ц. Когоутек) в музиці. Адже нерідко у процесі її створення «завчасно вигадуються формули, математична схема, графіки (графічна, стохастична та алгоритмічна музика), встановлюються синтетичні організуючі числа, транспозиційні "шахові" таблиці і т. ін» [116, 164].
Із подальшим розвитком технологій мистецтва у процесі багатоступеневого удосконалення та «доведення до абсолюту» даних методів перекодування музично-звукового ряду за допомоги математично-числових (зокрема, і геометричних) розрахунків з'являються все нові й нові, але не механічні, а вже автоматизовані методи програмно-числової організації та запису музичного матеріалу за допомоги спеціальних комп'ютерних програм.
Відтак, спостерігаємо, як у результаті медіальної синергії неспоріднених кодів мистецького та позамистецького походження, числові і програмні коди проникають в музику і, формуючи її структури, продовжують функціонувати за генетично притаманними їм законами, але вже в нових художньо-семіотичних умовах - музичних.
За цим принципом, ігрові та соматичні коди і «тексти» культури також здійснюють вплив на техніко-конструктивне моделювання музичних композицій (що підтверджують наші емпіричні розвідки, які будуть викладені у наступному розділі монографії). В процесі такої синергійної інтеграції сумується ефект медіальної взаємодії, що внутрішньо трансформує і переводить новоутворені мовно-знакові та художньо-образні структури музики у новий якісний стан їх семіотичного та художньо-естетичного функціонування.
Саме це і складає підґрунтя унікальності феномену медіальної синергії, яка виникає у взаємодії як мінімум двох семіотичних кодів і лише у ситуації їх моносеміотичної презентації, що порівняно з принципами медіального синтезу і транспозиції окреслює більш поглиблений тип медіальної взаємодії. Адже, незважаючи на імпліцитний (ніяким сенсорним чином не увиразнений для слухацько-глядацького сприйняття) характер присутності семіотичних кодів неспоріднених медіа, саме вони задають конкретний напрямок розгортанню музичних структур, справляючи вирішальний вплив на зміну ієрархії обопільного співвідношення-підпорядкування у бік підрядності музичної семіотики, що піддається «перекодуванню».
Таким чином, з точки зору теорії інтермедіальності розгалужені інтерсеміотичні зв'язки в музиці отримують абсолютно новий ракурс наукового висвітлення - семіологічний. З огляду на доведений факт існування явища музичної інтермедіальності у трьох семіотичних іпостасях її функціонування, він об'єднує у єдиній системі типологічної класифікації різноманіття існуючих проекцій на основі виокремлених принципів медіального синтезу, транспозиції та синергії. Останні відображають багатовимірні процеси семіотичної інтерференції, а саме окреслюють способи і наслідки медіальної взаємодії семіотичних комплексів художніх і нехудожніх знаково-символічних систем в музиці [див.: 143].
Отже, у підсумках зазначимо, що наприкінці ХХ - початку ХХІ століть світоглядно-культурний універсалізм музичної естетики знаходить своє яскраве відображення у полілозі музичної та екстрамузичної інформації, що набуває вирішального семіотичного та концептуально-смислового значення у механізмах художнього мово- та видоутворення. Дані тенденції спрямовують розширення логіко-понятійного апарату сучасного музикознавства до поліметодологічних векторів як дискурсивного синтезу дослідницьких парадигм, що наближає до усвідомлення медіальних властивостей музики та інтермедіальної специфіки семіозису музичної творчості.
Тому, розмірковуючи з культурсеміотичних позицій, вбачається цілком правомірним застосування терміну «медіа» щодо музики, мовно-знаковий комплекс якої демонструє здатність до трансляції та інтерпретації не тільки багатої палітри культурно-смислових значень, але й широкого кола культурно-знакових кодів, а також передбачає наявність дієвого механізму обміну художньо-семіотичною інформацією, що підтверджує присутність медіальних функцій музичної семіотики.
Пропонована типологія інтермедіальних зв'язків ґрунтується на виокремленні експліцитного та імпліцитного принципів функціонування у семіотичному просторі музичних композицій неспоріднених знакових кодів і стилістики мистецького та позамистецького походження. Йдеться про: 1) мультисеміотичний спосіб вибудовування художньо-семіотичної цілісності, в основу якого покладено принцип експліцитного медіального синтезу стилістико-технологічних і виражальних можливостей музики та інших медіа як довільного поєднання різних семіотичних рядів; 2) моносеміотичний спосіб, в основі якого закладено: принципи імпліцитної медіальної транспозиції або медіальної синергії, що у першому випадку передбачає транскодування художньо-виражальних ознак і функцій інших медіа за допомоги семіотичних і семантичних можливостей музики, а у другому випадку - «перекодування» семіотики музичної інформації за допомоги будь-яких семіотичних кодів інших мистецьких і позамистецьких знаково-символічних систем.
Відтак, структурування музичної матерії у складноорганізовані з семіотичної точки зору тексти з «нарощеним» інформаційно-смисловим потенціалом окреслює медіальні перспективи мовно-знакової еволюції музики. Це шлях до універсальної, поліфункціональної семіотики, що справляє значний трансформаційний вплив на розвиток форм та змістів сучасного музичного, зокрема і камерно-інструментального мистецтва України.
музикознавство інтермедіальність холістичний
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.
презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010Різновиди французької пісні. Популярна французька музика. Специфічна ритміка французької мови. Виконавці шансону: Едіт Піаф, Джо Дассен, Шарль Азнавур. Вплив шансону на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн.
реферат [37,9 K], добавлен 28.12.2011Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.
статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018Етапи та передумови формування музичного мистецтва естради. Розвиток мистецтва, орієнтованого на емоційно-афективну сторону. Виникнення різних аспектів мистецької практики - жанрів, закладів культури, тематики. Орієнтація на широкі слухацькі смаки.
статья [23,5 K], добавлен 24.04.2018Розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч. ХХ ст. Загальна характеристика періоду. Сидір Воробкевич. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.
дипломная работа [118,2 K], добавлен 14.05.2007Формулювання професійного термінологічного апарату музиканта-духовика, поглиблення науково-теоретичних знань та набуття практичних навичок. Шляхи становлення і проблеми розвитку української школи виконавства на трубі: історичний, виконавський аспекти.
статья [25,1 K], добавлен 07.02.2018Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018Розгляд гармоніки, як відносно молодого інструменту, що здійснив карколомний стрибок від простого камертона та дитячої іграшки до сучасного концертного інструмента з оригінальним репертуаром. Аналіз її еволюції та адаптації у різні національні культури.
статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018Сучасний стан проблеми наукового вивчення вокальної педагогіки. Розвиток цього виду музичного виховання у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вплив Крушельницької і Менцинського на цей процес. Внесок Лисенко і Мишуги у розвиток музичного мистецтва.
магистерская работа [896,0 K], добавлен 16.09.2013Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Аналіз поглядів, думок і висловлювань публіцистів щодо вивчення мистецької діяльності українських гітаристів. Висвітлення історії розвитку гітарного мистецтва. Проведення III Міжнародного молодіжного фестивалю класичної гітари Guitar Spring Fest в Одесі.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 19.05.2012Природний перебіг процесів ґенези, еволюції, становлення й формування інструментальної традиції українців у історичному та сучасному аспектах. Особливості етнографічних та субреґіональних традицій музикування та способів гри на народних інструментах.
автореферат [107,0 K], добавлен 11.04.2009Синтез африканської та європейської культур як вид музичного мистецтва. Характерні риси джазу. Американські джазові музиканти: Луї Армстронг, Френк Сінатра, Поль Лерой Робсон, Елла Фіцджеральд. Стиль оркестрового джазу, що склався на рубежі 1920-30-х рр.
презентация [1,4 M], добавлен 08.02.2017Розвиток творчих здібностей учнів у процесі хорового співу. Формування вокально-хорових навичок. Співоче дихання, артикуляція, дикція, ансамбль, стрій. Вокально-хорові вправи. Поетапне розучування пісні. Співацьке звукоутворення і звуковедення.
реферат [23,5 K], добавлен 25.10.2015Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.
презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.
статья [21,7 K], добавлен 07.02.2018
