Значення освітньої реформи

Складіть речення з новими словами, переконайтеся чи правильно їх зрозуміли.

Знайдіть ключове (головне) слово чи словосполучення абзацу.

Усно поясніть чому ви вважаєте його ключовим.

Складіть речення з ключовим словом, щоб передати ідею абзацу. Придумайте друге речення. Виберіть на ваш погляд краще.

Краще речення запишіть у зошит.

Ключового слова в абзаці може не бути. Назвіть основні об'єкти (предмети, явища, персонажі, події), про які йде мова в цьому абзаці.

Встановіть зв'язки, залежність між цими об'єктами.

Складіть речення, яке виражає суть абзацу. Придумайте друге. Виберіть краще.

Підготуйте відповіді на питання, запропоновані вчителем, учнями чи подані в підручнику.

Складіть запитання для товариша.

Придумайте опору для пояснення змісту абзацу молодшому учневі.

Виясніть перспективу розвитку ідеї, проблеми, ознаки, сферу застосування нових понять.

* Пов'яжіть засвоєну інформацію з раніше вивченим чи прочитаним матеріалом.

Ця методика розцінюється педагогами-науковцями як місток для формування більш складних умінь: читання пункту, сторінки, розділу.

25. Діалог Сократа

На сьогоднішній день одним з найважливіших методів навчання є «Діалог Сократа» , у рамках якого учні самостійно формулюють проблеми суспільного життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв'язання. Цей метод покликаний допомагати молодим людям сформувати своє ставлення до важливих юридичних етичних та соціальних проблем.

Сократський стиль характеризується використанням аналогії як способу виявлення суперечності в учнівських висловлюваннях. Однією з причин винекнення соціальних конфліктів (учнівських в тому числі) є існування різних поглядів на те чи інше суспільне явище. Для того, щоб їх подолати, необхідно обмінюватись своїми думками і прагнути долати суперечки, певні позиції, в яких відображаються справедливість та людська гідність - дві фундаментальні цінності демократичного суспільства. З допомогою «Діалог Сократа» учня можна змусити перевірити логічність та послідовність своєї позиції і визначити сферу її застосування.

Для проведення сократівського діалогу слід визначити суспільну проблему - об'єкт обговорення. Це можуть бути різноманітні питання, що стосуються управління державою чи суспільством, котрі потребують п прийняття офіційними особами рішення або певних дій громадян. Вивчаючи ці питання, учні вчаться знаходити шляхи їх вирішення. Суспільна проблема може бути сформульована у вигляді запитань такого типу: Чи треба забороняти смертну кару? Чи є корисним для людства використання атомної енергії? Чи можу я звернутися до представників влади із протестом проти обов'язкової військової служби?

Усвідомлення суспільних цінностей дає змогу учням об'єктивно аналізувати суперечливі ситуації суспільного життя. Переважно конфлікт виникає унаслідок різних етичних настанов. Учасники дискусії повинні ознайомитися і зрозуміти визначення, цінності та фактичний матеріал, що його використовують їхні опоненти. Основною перешкодою під час обговорення проблеми є неоднозначне трактування термінів. Для того, щоб уникнути ускладнень, учасникам обговорення слід визначитися в термінах ( спробувати використати загальноприйняте визначення терміну, звернувшись до словника, прийти до згоди стосовно значення поняття; визначити на конкретних прикладах відповідність поняття своєму визначенню).

Найголовніше у запропонованій навчальній моделі - з'ясування позиції учнів. Вона передбачає такі етапи:

Ознайомлення із сутністю справи. Вчитель зачитує завдання учням, яке треба опрацювати. Вони обговорюють, як певний випадок стосується школи, громади чи їх особисто: виділяють основні моменти випадку, аналізують, хто як діяв і чому.

Визначення завдання. Учні вибудовують факти в єдину систему, пояснюючи, які цінності опрацьовуватимуть (свобода слова, захист спільного добробуту, місцева автономія, рівність можливостей тощо). Вибирається питання для обговорення.

Прийняття позиції. Учням пропонується визначити позицію та обґрунтувати її.

Дослідження мотивів для визначення позиції. Детальне дослідження та аргументація різних позицій учнів.

Перегляд і утвердження позиції. Відбувається визначення позицій учнів, її підґрунтя; аналізуються аналогічні ситуації.

6. Перевірка позицій за допомогою фактичного матеріалу, уважне опрацювання фактів. Учитель допомагає учневі з'ясувати, чи втримає він свою позицію за будь-яких умов. Тут доцільно виділити два під етапи: аналіз та аргументацію. Аналіз дій відбувається у вигляді обговорення цінностей та питань. Це дає матеріал для подальшого дослідження. Аргументація, побудована на протиставленні, повинна сприяти утвердженню позиції учня.

Допоможуть в роботі учителю такі запитання;

Чи достатньо обґрунтованою є ваша (твоя) позиція?

Чи доказовими є ваші (твої) аргументи?

Чи доведеним є фактичний матеріал, що використовуєте?

Якими є (будуть) наслідки пропонованих позицій?

При яких обставинах ви (ти) зможете змінити вашу позицію?

Очікуваний результат: оволодіння учнями навичками визначення суспільних проблем, аналізу питання, визначення позицій на основі цінностей; набуття умінь розв'язувати термінологічні, фактичні та ціннісні суперечності, вести діалог. Така модель сприяє розвитку плюралізму та поваги до думки інших людей

26. Метод „Снігова куля" („Два -- чотири -- вісім")

Використовується, коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах тощо. Важливим для навчання як викладення так і вислуховування поглядів, аргументів, характеристики речей, ознайомлення з різними підходами. Переваги методу в тому, що навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід пам'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта.

Організація роботи:

Задайте учням питання для обговорення, дискусії тощо.

Об'єднайте учнів у пари і дайте час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення. Попередьте, що пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

Об'єднайте пари в четвірки і обговоріть попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов'язковим.

Об'єднайте четвірки в більші групи і дайте час на обговорення питання, узгодження позицій і вироблення спільного рішення.

27. Метод „Карусель"

Ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами (групами). Передбачає:

підбір аргументів кожним учасником на задану тему;

вислуховування одним учнем достатньо великої кількості однокласників;

пошук нових аргументів, прикладів для підсилення власної позиції, результатів роботи групи.

Організація роботи:

А) І. Розставте стільці для учнів у два кола.

2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого, висловлює і вислуховує свої ідеї (аргумент, приклад).

3.Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і виявляються перед іншим партнером з яким повторюють ту саму процедуру. Мета - пройти все коло , виконуючи поставлене завдання.

б) При організації роботи в групах, необхідно «пускати по колу" результати роботи кожної групи (заповнений аркуш, створена таблиця, намальований сюжет тощо) для поповнення новими ідеями, поглиблення новим змістом тощо.

28. Метод „Броунівський рух"

Метод, який дозволяє кожному учневі виступити у „ролі учителя», передаючи свої знання однокласникам. Використання „Броунівського руху» дає можливість багаторазового повторення одним учнем „своєї частини навчального матеріалу», ознайомлення з іншими і систематизації загальної картини теми

Організація роботи;

Кожний учень повинен отримати свій „навчальний блок» з теми (пункт параграфу, текст на окремому листочку, витяг з документу тощо).

Протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важливим є переконатися, чи розуміють вони прочитане.

* Запропонуйте їм почати ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

Учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відповідного часу треба забезпечити спілкування

кожного учня з максимальною кількісно інших для отримання якомога певної інформація з теми.

Після того, як учні завершать цю вправу , запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записувати на дошці.

29. Метод проектів

Проект - в буквальному значенні це „кинутий наперед», тобто прототип якогось виду діяльності. Цей метод є чудовим дидактичним засобом активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності і одночасно формування певних рис особистості.

Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Гема проекту завжди є чимось більшим ніж навчальні завдання. Педагогічна література подає кілька типів проектів, що використовуються у шкільному навчанні.

1. Дослідницькі проекти, які цілком підпорядковані логіці дослідження і мають структуру , наближену або повністю відповідну справжньому науковому дослідженню (аргументація, актуальність теми, визначення проблеми,

Предмета і об'єкта дослідження, окреслення завдань, методів дослідження, висування гіпотез, означення шляхів її розв'язання, обговорення отриманих результатів, їх оформлення).

2. Творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури діяльності учасників. Вона лише накреслюється і розвивається відповідно до жанру і форми кінцевого результату (спільна газета, твір, відеофільм, драматизація тощо.)

Пригодницькі та ігрові проекти, які також не мають чіткої структури вона визначається під час опрацювання учасниками проекту ролей, зумовлених характером і змістом проекту (історичні особи, вигадані герої, які офіційні та ділові відносини).

Інформаційні проекти, які зорієнтовані на збирання інформації мають чітку структуру (мета, актуальність, методи отримання і обробки інформації оформлення результатів та їх презентація).

Практично-організаційні, спрямовані на вироблення конкретної програми дій, методичних рекомендацій.

Методика виконання проектів передбачає:

* Вибір теми або проблеми. Теми може запропонувати вчитель або ж їх вибирає клас безпосередньо із тих пропозицій, які були запропоновані під час «Мозкової атаки».

Планування проекту. Вчитель і учні узгоджують всі складові процесу виконання проекту (на який час він розрахований, які ресурси будуть використані яким чином учні працюватимуть (групою чи поодинці).

Процес дослідження / дії.

Результати і / чи висновки,

Представлення результату роботи.

Оцінка результатів і процесу.

Проект може бути моно проектним, між предметним і над предметним виконання проектів має різні етапи, однак на всіх етапах необхідно наголошувати , що відповідальність учнів за їхнє навчання лежить на них самих.

Це д уже ефективний спосіб співпраці у рамках узгодженої теми чи питання. Він вчить окреслювати цілі, планувати (структурувати) роботу, оцінювати результати. Передбачає високу активність і незалежність виконавців проекту.

30. Метод демаршів

Демарш - особлива форма навчального заняття (урок або кілька уроків), яка базується на практичних діях, пов'язаних певним пізнавальним завданням і призначених для творчого самостійного виконання учнями. Робота за цим методом передбачає співробітництво, проблемне навчання, суб'єкт - суб'єктні відносини, впровадження дискусії. Основним завданням методу є перетворення навчання у постійний пошук. Змістом навчання є певні способи діяльності, які використовуються учнями під час розв'язання проблемних ситуацій та їх обговорення в групі та в класі. Тому визначений програмою матеріал подається як серія проблем.

Оптимальною є групова робота учнів, оскільки ноші поєднує в собі індивідуальний пошук і обмін ідеями. Контроль і боку вчителя мас непрямий характер. Всіляко заохочується само - і взаємоконтролі, та самооцінка. Використовуючи метод демаршу, вчитель підбирає факти, що місія протиріччя (про історичні події, історичних діячів). Після аналізу документів учні самі формулюють проблему і за допомогою мозкового штурму визначають шляхи її вирішення. Залежно від кількості пропонованих варіантів формуються дослідницькі групи (вони досліджують причини, хід, наслідки історичних подій) та підводять підсумки шляхом дискусії.

31. Метод усіх можливих варіантів („дерево рішень")

Так називається техніка, яка використовується для раціоналізації процесу прийняття рішень у ситуації, коли неможливо дати простої й однозначної відповіді на поставлене завдання. Застосовується вона також при аналізі ситуацій і допомагає досягти повного розуміння причин, що привели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому.

Зокрема, слід відзначити ефективність його використання на уроках під час аналізу суперечливих подій та явищ.

Учасники обговорення детально аналізують усі можливі варіанти рішень і виписують у колонки переваги та недоліки кожного з них, а також ті наслідки, до яких вони можуть привести. У ході обговорення учні заповнюють таблицю.

Ця методика дозволяє учням краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень, проаналізувати суперечливі дані. Вчитель отримує можливість точніше оцінити рівень базових знань та виявити ступінь підготовки учнів.

Проблема

Варіант 1
Проблеми	Недоліки
Варіант 1
Проблеми	Недоліки
Варіант 1
Проблеми	Недоліки

Методика проведення обговорення:

І. Учитель формулює завдання для обговорення.

2.Учасники отримують базову інформацію з проблеми, історичні документи , факти тощо (це може бути частиною домашнього завдання на передодні обговорення).

З.Учитель об'єднує учнів у групи по чотири-п'ять осіб та визначає час для виконання завдання (10-20 хв.). Працюючи в групах, учні заповнюють таблицю , записуючи в стовпчики переваги і недоліки кожного варіанта і приймають рішення з проблеми.

4.Представники кожної групи доповідають про результати. Учитель порівнює отримані результати, запитує чому групи прийняли такі рішення відповідає на запитання учнів.

32. Метод вільних дебатів

Вільні дебати у великих аудиторіях (декілька десятків учасників) дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дискусії повинні вміти подати аргументи «за» чи «проти» ідеї, що її обговорюють; переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої аргументації. Неприйнятними при тому є будь-які агресивні випади в бік співрозмовників. Час виступу кожного учасника під час дебатів обмежений та однаковий для усіх.

Практика проведення дебатів показує, що для ефективною обговорення проблеми необхідно створити групу у складі двадцяти осіб і дати час до 45 хв. Обговорення повинен проводити ґрунтовно підготовлений, досвідчений керівник, який має авторитет серед учасників.

Методика проведення дебатів:

під час підготовки дискусії її керівник має спланувати загальний хід бесіди і повідомити учасникам тему запланованої дискусії;

відкриваючи дебати, ведучий нагадує тему та представляє план про ведення обговорення;

ведучий стежить за регламентом та обмежує виступи учасників - 3-5хв. Він прагне залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, надаючи їм слово;

упродовж дискусії ведучий виносить на обговорення наступні пункти плану та підводить підсумки кожного пункту.

Після закінчення обговорення керівник підбиває загальний підсумок обговорення або надає таку можливість одному з учасників, аналізуючи подібність та відмінність позицій з кожного питання. Підсумовуючи, доцільно використати таблицю, складену під час дискусії, накресливши її на великому аркуші паперу чи збільшивши її з допомогою проектора.

33. Метод Таби

Хільда Таба в 1969 році на підставі своїх досліджень розробила ряд рекомендацій, що можуть бути застосовані при вивченні громадянознавчих понять на різних уроках. Пропонуємо дві методики з такими рекомендаціями.

У цих методиках подані питання, які варто задавати учням у зазначеному порядку.

Перша методика призначена для того, щоб:

визначити, що учні знають з теми, яку треба розглянути;

оцінити знання, які вони отримали в результаті вивчення теми;

залучити до обговорення досліджуваної теми всіх учнів у класі.

У цій методиці використовуються такі три види запитань:

- питання, що відкриває обговорення теми заняття;

- питання, що дозволяє провести узагальнення;

- питання, що дозволяє дати визначення досліджуваним фактам.

Приклади	Призначення питання
Питання, що відкривають обговорення
Що вам приходить на думку, коли ви чуєте слово свобода? ( які міркування у вас викликає слово свобода?). Що приходить вам на думку коли ви чуєте ім'я М. Грушевського ?	Пропоноване питання дає можливість всім учням у класі прийняти на рівних умовах участь в його обговорені.
Питання, що дозволяють зробити узагальнення
Гляньте на перелік фактів чи можна їх поєднати і за якими ознаками	Змушує учнів упорядкувати інформацію з теми виходячи з побачених ними спільних і різних ознак і навести обґрунтування прийняті класифікації
Питання, що дозволяють дати визначення досліджуваним фактам
Розгляньте першу групу фактів чи могли б ви їм дати назву з одного - двох слів?	Від учнів вимагається проведення узагальнення матеріалів з теми і більш глибоке вивчення фактів

Крім трьох питань, зазначених у сценарії, під час дискусії в міру необхідності повинні задаватися нижченаведені додаткові запитання.

Питання, які конкретизують. Наприклад: Що ви маєте на увазі, говорячи, що учасник подій був одягнений дивно?

Питання, що впливають на хід обговорення.

Приклад: Ви пам'ятаєте, яку проблему ми розв'язуємо, чи мені слід повторити?

Питання, що підводять підсумок обговорення.

Приклад: Що ми можемо написати на дошці як підсумок нашої дискусії? Ви могли б сказати це одним реченням?

Метою другої методики Таби є: навчити дітей узагальнювати й інтерпретувати факти, робити висновки на їхній основі . Як і в першій методиці, використовуються три види питань:

* питання, що відкриває обговорення теми заняття;

* питання, що дозволяє проводити порівняння досліджуваних фактів;

* питання, що дозволяє підбити підсумок обговорення.

Учитель, не оцінюючи відповіді, записує їх на дошці чи папері. Учням також не дозволяється оцінювати відповіді однокласників. Міркування учнів записуються максимально дослівно. Якщо учень багатослівний, його просять доти короткий підсумок свого виступу. Учитель повинен також записати обґрунтування учнів, чому саме так вони розбивають

При проведенні заняття за другою методикою Таби при необхідності можна задавати додаткові питання, подібні до наведених нижче.

Перевірка повноти охоплення теми.

Приклад: Чи не пропустили ми що-небудь?

Питання, що скеровують увагу учнів на факти.

Приклад: Як вони були одягнені? Скількох чоловік безпосередньо торкнулася ця подія?

Питання про підстави висловленої думки.

Приклад: Що ви побачили у фільмі, що дало вам підстави так подумати? Чому ви так говорите?

34. Метод „Дилема Хельги"

«Дилема» використовується при обговоренні учнями моральних проблем. У ній зазвичай описується ситуація, коли дійова особа повинна зробити вибір. Дилеми стосуються питань моралі, і учням треба визначити, правильно чи ні діють дійові особи. Наведемо приклад з курсу громадянознавства:

Хельга і Рашель виросли разом, незважаючи на те, що родина Хельги сповідувала християнство, а родина Рашель - іудейство. Вони були великими подругами. Довгі роки цій різниці в Німеччині не надавали великого значення, але після приходу до влади Гітлера ситуація змінилася. Гітлер наказав євреям носити нарукавні пов'язки із шестикінечною зіркою Давида. Він закликав своїх послідовників громити будинки євреїв і бити їх на вулиці. Зрештою їх стали заарештовувати і висилати з країни. По місту ходили чутки, що багатьох євреїв убили. Приховування євреїв, за якими полювало гестапо, за законами фашистської Німеччини було серйозним злочином.

Один раз уночі Хельга почула стукіт у двері. Відкривши їх, вона побачила Рашель, закутану в темне пальто. Рашель поверталася з гостей. Підійшовши до свого будинку, вона побачила там гестапівців. Вони вже забрали її батьків і братів. Розуміючи, що і її заберуть, Рашель побігла до будинку друзів.

Що ж робити Хельзі? Якщо вона не впустить Рашель, гестапівці напевно її схоплять. Хельга знала, що більшість затриманих євреїв загинули, і вона не хотіла, щоб така ж доля спіткала її кращу подругу. Сховавши її, Хельга порушила би закон, піддала б ризику себе і свою сім'ю. У їхньому будинку була маленька кімната на третьому поверсі, де Рашель була б у безпеці.

Питання: Чи повинна Хельга сховати Рашель?

Правильно сформульована моральна дилема повинна відповідати таким трьом характеристикам. У ній повинна описуватися реальна ситуація, повинні бути поставлені кілька питань, і під час обговорення цієї дилеми учні повинні висловлювати різні точки зору. Запропонована дилема має ці характеристики: у ній йдеться про зобов'язання перед друзями і сім'єю, про відповідальність перед законом і владою, а також про віру у святість людського життя.

Після прочитання книги, після перегляду фільму, підчас рольових занять, коли перед учнем виникає моральна дилема, йому необхідно вирішити: що має зробити головний персонаж. Як би він не вчинив, цьому завжди є виправдання. Зверніть увагу на конфліктну ситуацію, яка стосується дотримання різних норм, що виникає в дилемі Хельги.

Чи має право дівчинка - християнка, що живе в нацистській Німеччині, порушувати закон і наражати на небезпеку сім'ю , ховаючи свою подругу-єврейку від гестапо?

План уроку, присвячений моральним дилемам:

перелік загальних рекомендацій з формулювання дилеми для обговорення;

альтернативні дилеми, на які можна замінити первісну, якщо під час обговорення її не пролунали протилежні точки зору;

орієнтовний перелік питань.

Учні висловлюють різні точки зору щодо вчинку головного персонажу в обговорюваній ситуації. Але іноді вони одностайні у своїй думці. Розбіжності в поглядах на те, як повинен діяти головний герой і чому, викликають гарячі дискусії на теми моралі. У плані уроку є альтернативні дилеми, які учитель може запропонувати учням у випадку, якщо первісна викликала одностайне відношення учнів. У них ті ж ситуації, ті ж діючі обличчя, морильні проблеми, і викладені вони так, щоб викликати суперечливе підношення учнів до того, як повинна діяти головна особа. Покажемо це на прикладі плану уроку з «дилеми Хельги».

Частина І: Дилема

Роздайте учням письмовий опис дилеми Хельги. Переконайтеся у тому, що вони розуміють терміни і можуть чітко викласти суть пропонованої дилеми.

Визначте будь-яким способом (наприклад, підняттям рук), що думає клас про те, як Хельга повинна вчинити.

Якщо в класі кілька точок зору і кожну з них підтримує десь третина учнів, виберіть один з чотирьох варіантів, наведених у методичних вказівках до уроку, і проведіть дискусію.

Частина II: Альтернативні дилеми

Якщо весь клас вважає, що Хельга повинна сховати Рашель, то можна запропонувати класові одну з наведених нижче дилем:

А. Припустіть, що до цього Хельга лише раз зустрічалася з Рашель і погано її знала. Як вона повинна була вчинити у такому разі?

Б. Припустіть, що батьки Хельги чули, що відбувається в дверях, заборонили їй впускати Рашель у будинок. Як вона повинна була б діяти у такому випадку?

Якщо весь клас вважає, що Хельга не повинна сховати Рашель, то можна запропонувати класу одну з приведених нижче дилем:

А. Припустіть, що дехто з друзів Хельги вже переховує євреїв від гестапо. Як вона повинна вчинити тоді?

Б. Припустіть, що Хельга побачила гестапівців, які наближаються, і зрозуміла: якщо вона не впустить Рашель, вони негайно її уб'ють. Як вона повинна була вчинити у такому разі? Коли думки в класі розділяться, проведіть дискусію. Після того, як частина учнів висловлять свої думки щодо дій Хельги, учитель просить клас проаналізувати докази виступаючих. Для успішного проведення дискусії іноді необхідно запропонувати учням питання, що допомагають глибше зрозуміти суть проблеми. У плані уроку наведений перелік можливих запитань з обговорюваної дилеми.

Частина ІІІ: Допоміжні питання

Що с головним з усього того, що поєднує друзів?

Чи має право людина ризикувати своїми рідними заради своїх друзів?

Чи має право людина ризикувати собою заради ближнього?

3 погляду Рашель, як повинна була діяти Хельга? З погляду батьків Хельги, як вона повинна поступити ?

35. Методи підготовки до участі у суспільному житті

Оскільки для формування громадянської позиції найголовніше -- це уміння учня брати участь у суспільному житті і впливати на його перебіг, то значною мірою цей процес повинен відходити від традиційної форми викладання. Без практичної роботи в класі, у школі і за ЇЇ межами підготовка буде носити винятково теоретичний характер і не буде мати ніякого відношення до реального суспільного і політичного життя.

Навчання історії в школі, передусім, має спиратися на досвід учнів, на знання, почерпнуті з життя суспільства. Дж. Дьюї писав: «Якщо її (Історію) брати просто, як історію, то тоді вона відкидається у далеке минуле, стає мертвою і нерухомою. Лише тоді вона набуває певного значення, коли її розглядають як образ соціального життя людини та розвиток людства. Однак я вважаю, що її в такому розумінні не можна вивчати, якщо одночасно не вводити дитину безпосередньо в соціальне життя».

Без практичної роботи у класі, навчальному закладі та за його межами підготовка молоді до активного громадського життя матиме лише теоретичний характер. Тому для підвищення ефективності демократичної освіти в навчально-виховному процесі доцільно використовувати різні види діяльності.

Наведемо приклади форм роботи з учнями, що можуть бути використані поряд із роботою на уроках

Інтерв'ю з активними людьми. Головним джерелом для дослідження життя суспільства є люди, які мають відношення до управління, до підтримки держави, які намагаються вплинути на суспільну ситуацію. Про багатьох з цих людей ще нічого не писали, але в кожного з них є що розповісти учням про досягнення і розчарування, а також про якості, якими потрібно володіти для того, щоб впливати на політику. Спостереження й інтерв'ю учнів можуть бути пов'язані з певними темами (наприклад, турбота про дітей) чи процесами (наприклад, пошуки підтримки законопроекту), або із загальною думкою про можливості громадянської активності. Спостереження й інтерв'ю можуть бути основою для таких видів діяльності, як формування точки зору на певну тему, створення дослідницького проекту, реалізація можливостей суспільних служб, участь у передвиборній кампанії.

Ігровий уряд і моделювання. Беручи участь у моделюванні діяльності ООН, судів, дипломатичних проблем, законодавчого процесу і управління адміністративними органами, учні виробляють уміння приймати рішення, їхня активність стає схожою на участь дорослих у суспільному житті. Вони також знаходять знання і навички, необхідні для ефективної участі і впливу на суспільну ситуацію.

Вивчення життя відомих людей. Вивчаючи біографії відомих людей і оцінюючи їхні вчинки й ідеї з історичної точки зору, учні можуть багато чого довідатись про служіння на благо суспільства. Серед відомих людей є не тільки адвокати і політики. Є чимало простих громадян, що активно служили і служать на благо суспільства, їхнє життя теж необхідно вивчати. Важливо розповідати про те, як зусилля простих людей допомогли змінити життя суспільства.

Участь в управлінні школою. Це допоможе учням розвинути в собі навички контролю та впливу. Управлінська діяльність учнів реалізується через участь в учнівському самоврядуванні, консультативних комітетах, учні міських зборах, Раді школи тощо. Висловлюючи свою думку щодо шкільних рішень, проблем дисципліни, учні розвивають навички участі в житті суспільства.

Процес навчання необхідно розглядати з еволюційної точки зору. Спочатку учні можуть виконувати завдання, у яких, на перший погляд, не виявляється контроль дорослих над ходом суспільного і політичного життя. Завдання повинні змінюватися відповідно до розвитку інтересів і розуміння складних політичних проблем. Учні шостого класу, наприклад, можуть спробувати виробити правила діяльності агори в Афінах на основі існуючих джерел та матеріалу підручника, а також власного бачення. Старші школярі, навпаки, можуть запропонувати внести зміни до Конституції України.

Якщо розглядати кожне з цих завдань окремо, то вони не мають прямого відношення до реальної соціальної політики муніципалітету й органів державної влади.

Завдання інтегрованого курсу - організувати ряд послідовних завдань, що поповнюючи одне одного й у поєднанні з більш формальною навчальною роботою, розвивають в учнів навички контролю за різними сферами громадського життя і впливом на нього.

Зустрічі з громадськими та політичними діячами. Головним джерелом у процесі дослідження суспільного устрою є люди, які мають безпосереднє відношення до державного управління та впливають на суспільну ситуацію. Спостереження та інтерв'ю можуть слугувати основою таких видів діяльності як формування погляду на певну тему, проведення дослідницького проекту, реалізація можливостей суспільних служб, участь у передвиборчій кампанії тощо. Участь у діяльності суспільних служб. Працюючи на добровільних засадах у лікарнях, дитячих будинках чи садках, в інших суспільних службах або державних закладах, школярі здобувають реальний досвід. Безпосередня допомога людям викликає в учнів почуття задоволення та впевненості в діях. Такий досвід є основою для роздумів на соціальні, політичні теми пов'язані з проблемою рівня життя, справедливості, ефективності функціонування служб. Він може стимулювати інтерес учнів до контролю та впливу на певну ситуацію і привести до нових досліджень чи громадських дій.

Участь у виборах. Залучення учнів до підготовки виборів не повинно обмежуватися технічною роботою чи збиранням статистичних даних. Треба спонукати вихованців до роздумів над політичними та стратегічними питаннями й організувати дискусії на ці теми.

Публічні виступи, виклад поглядів та участь у політичних суперечках. Політичні суперечки та дискусії створюють можливості для моральних роздумів та поповнення знань. Публічний виступ - одна з основних навичок, які доцільно розвивати в молодої людини. Учні повинні набувати ці здібності, уміти виступати без підготовки перед різною аудиторією.

Дослідження у сфері суспільного життя. Вивчаючи житія громади, учні отримують не тільки важливу інформацію, а й навички контролю та впливу на державні механізми. Вони можуть збирати новини, проводити соціологічні опитування громадян про ціни, податки, умови життя, забруднення довкілля», якість функціонування соціальних служб тощо.

Учнівські програми та проекти. Ефективність навчального процесу буде вища за умови залучення учнів до здійснення різних акцій та проектів, спрямованих на вдосконалення функціонування та демократизацію навчальних закладів чи забезпечення інтересів місцевої громади. Вони можуть організувати власні групові програми або об'єднати зусилля з існуючими захисними організаціями. Такі проекти можуть стосуватися різних проблем, пов'язаних, наприклад, із переробленням відходів, захистом довкілля, зменшенням видатків уряду, підвищенням загального добробуту, забезпеченням ефективної роботи соціальних служб тощо. Саме тут знаходять практичну реалізацію здобуті в навчальному закладі знання та вміння.

VI. РУХАВКИ

Для зняття втоми, покращення самопочуття, відновлення працездатності та підвищення емоційного стану пропонуються наступні рухавки.

Компот.

Учні об'єднуються в групи за назвами фруктів. Зараз я буду варити компот з яблук і грушок, з сливок і яблук, з винограду і персиків (варіанти можуть бути різні). Учні, яких назвали, встають.

Кролик.

У мене в руках кролик. Я поцілую його у вушко (у лапку, у носик і передам...,» Умовного «кролика» передають і цілують по колу. Коли останній учень поцілував кролика, тоді пропонується поцілувати свого сусіда або сусідку в те саме місце, в яке цілували кролика.

Тропічний дощ.

Вчитель іде по колу і клацає пальцями, тре долоню об долоню, плескає в долоні, тупає ногами, (клацає, тре, плескає, тупає...). Усі дії вчителя коло учасників повторює і змінює звуки лише тоді, коли вчитель проходить повз нього після досягнення найбільшого звуку вправа повільно повторюється у зворот ньому порядку.

Вітер дує для того, хто... (Сонце світить для того, хто...)

Учні сидять в колі, а вчитель вимовляє фразу «Вітер дує для того хто сьогодні ,... хто сьогодні в мештах,… хто не снідав,...хто на собі має щось червоне,… тощо », причому називає ознаку, яка є на ньому . Ті, хто на собі це знайшли, встають і швидко міняються місцями з іншими учнями. Той учасник, якому не вистачило вільного стільця, стає ведучим.

Зроби фігуру. Вікінг, тостер, слон.

Спочатку вчитель показує вправи за допомогою учнів, а потім проводить рухавку зі всіма учасниками, вказуючи на одного з них і називаючи « тостер», « слон», « вікінг».

На відпочинку.

Учням, які стоять в колі, вчитель розповідає історію про мисливця і супроводжує її рухами.

«Мисливець прокинувся, потягнувся, умився, взявся за гаряче горня, опікся схопився за кінчик вуха, взяв рушницю, вийшов з намету, пішов на полювання. Іде - трава висока, колоди дерев великі, сонечко припікає, піт стікає. Біжить заєць : бах - промазав, летить качка: бах - промазав, біжить вовк - геть від нього. ( Темп пришвидшується)...піт стікає, сонечко припікає, колоди великі, трава висока. Добіг до намету, защебнув його. У ф - ф»

СТИСЛИЙ ГЛОСАРІЙ

АКТУАЛІЗАЦІЯ - відтворення в пам'яті учня знань, уявлень, життєвого досвіду, набутих ним раніше.

АНАЛІЗ - розкладання, розчленування цілого на частини; здійснюється у двох напрямах: практичної дії та розумової операції.

БРИГАДНО-ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА НАВЧАННЯ - розроблена у США система навчання математиці, коли індивідуальні заняття поєднуються з роботою в малих групах.

БРИГАДНО-ЛАБОРАТОРНИЙ МЕТОД - поширений у практиці роботи радянської школи 20-ми роками XX ст. метод, який передбачав виконання спеціально сформованими учнівськими групами (бригадами, ланками) практичних, лабораторних робіт. Завдання, що їх виконували бригади, могли бути як єдиними, так і диференційованими.

ГРА - різновид навчальної діяльності, значимість якого полягає не в результаті, а в самому процесі.

ГРА РОЛЬОВА - групова гра, в якій діти беруть на себе різноманітні соціальні ролі (батька, матері, лікаря, дитини тощо) за спеціально створених сюжетних умов.

ГРА СЮЖЕТНА - гра, в якій діти відтворюють сюжети кальною життя людей або з художньої літератури.

ГРУПОВА РОБОТА НА УРОЦІ форма організації навчально-пізнавальної діяльності, за якої учні, об'єднані в малі групи, виконують як спільні, так і диференційовані завдання педагога.

ДЕБАТИ -- техніка залучення присутніх до формально структурованих обговорень суперечливих погляді» на одну й ту саму проблему.

ДИСКУСІЯ І) Метод навчання, що передбачає організацію спільної мовної діяльності з метою пошуку ефективного розв'язання певної проблеми; 2) Один із методів розв'язання спірних питань.

ДІЛОВА ГРА імітація ситуації з моделюванням професійної чи іншої діяльності шляхом гри за заздалегідь повідомленими правилами.

ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ активна взаємодія із довкіллям, під час якої індивід виступає як суб'єкт, котрий цілеспрямовано впливає на об'єкт і тим самим задовольняє свої потреби.

ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ міра досягнення навчальної мети.

ІНТЕРЛЮДІЯ - взаємодія, динаміка між учасниками й учасницями навчання з використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.

КЛАСИФІКАЦІЯ - групування предметів або явищ у класи за найістотнішими ознаками, що лежать в основі подібності або відмінності одного класу понять від іншого.

КРИГОЛАМ - структурована, не пов'язана зі змістом теми вправа, призначена розслабити присутніх, познайомити їх один з одним, додати енергії.

МЕТА - очікуваний результат діяльності, спрямований на предмет, за допомогою якої суб'єкт має намір задовольнити ту чи іншу потребу. При визначенні остаточних результатів навчання з конкретної дисципліни мета конкретизується відповідно до ролі й місця цієї дисципліни у навчальному процесі.

МЕТОД НАВЧАННЯ спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя й учнів, спрямований на розв'язання навчально-виховних завдань.

МЕТОДИКА - сукупність рекомендацій щодо організації та проведення навчального процесу.

МЕТОД ПРОЕКТІВ - система навчання, за якою учні набуваю знань вмінь, і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань - проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за методом проектів чільне місце посідає самодіяльність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість. Проекти можуть мати індивідуальний, груповий чи колективний характер.

МЕТОД НАВЧАННЯ В ПАРАХ ЗМІННОГО СКЛАДУ (колективний спосіб навчання - КСН) - полягає у тому, що об'єднані в пари учні навчають одного в процесі так званого організованого діалогу. Склад пар постійно змінюється. Учень, вивчивши тему, пояснює її іншим членам групи і своєю чергою, слухає пояснення інших. Заняття проводили без уроків та розкладу.

МОДУЛЬ (логічна блок-структура) - самостійний розділ або тема курсу, що розглядає певне фундаментальне поняття, тобто явище, закон, структурний план або групу споріднених питань.

МОТИВИ - психічне явище, спонукання до виконання тієї чи іншої дії, вчинку.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ - науково обґрунтована педагогічна ( дедактична) система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спрямованих на розв'язання проміжні цілей і заздалегідь визначений остаточний результат.

ПРОБЛЕМА - знання про невідоме, різновид запитання, відповіді на яке неіснує у накопичених знаннях і тому вимагає відповідних дій для набуття нових знань.

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ-обставина, коли перед учнями постають нові умови й інформація, за яких вони не можуть прийняти рішення на основі своїх власних знань і досвіду, а тому мають відшуковувати нову інформацію і набувати нового досвіду.

ПРОЕКТ - цільовий акт діяльності, в основу якого покладені інтереси людини.

ПРОЦЕС - послідовна закономірність зміни певних явищ, станів тощо; сукупність послідовних дій для досягнення конкретного результату з поставлену мету.

РЕФЛЕКСІЯ - здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно-значимими цінностями, а також діями та вчинками інших людей.

РІВНІ ЗАСВОЄННЯ - послідовний перехід учня від незнання , до знання: у дидакції розрізняють рівні: ознайомлення, осмислення, розуміння, запам»ятовування в завданнях, що ускладнюються.

РОЗУМІННЯ - процес осмислення явищ або предметів шляхом виявлення істотних ознак і взаємозв'язків між ними.

СТРАТЕГІЯ - загальна керівна лінія, спрямована на досягнення кінцевої мети у певній діяльності.

ФОРМА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - спеціально організована діяльність учителя й учнів, що відбувається за встановленим порядком у певному режимі.

Размещено на Allbest.ru

...