Особливості соціально-педагогічних технологій роботи з "дітьми вулиці"

Таким чином для розв'язання проблеми «дітей вулиці» необхідна скоординована політика, спрямована на надання всеохопних та інтегрованих послуг, щоб від початку первинного оцінювання був доступний широкий вибір послуг, якіб задовольняли різні потреби людей. .

Таким чином здійснений нами аналіз надання допомоги «дітям вулиці» свідчить про те, що робота в основному зводиться до здійснення заходів третинної профілактики (реабілітації), що реалізується у державних та недержавних закладах, таких як: притулки для неповнолітніх, центри соціально-пспхологічної реабілітації, центри допомоги дітям, що опинились у складній життєвій ситуації, центри соціальної реабілітації дезадаптованих дітей і підлітків, центри тимчасове перебування дітей та ін. Однак, вирішення проблеми дитячої безпритульності та бездоглядності має розпочинатись із заходів первинної і вторинної профілактики цього явища. Тому актуальним є питання створення інституції, яка має займатися профілактикою дитячої безпритульності. [8,с.89]

Для забезпечення якості соціальної допомоги кризовим сім'ям, необхідне обговорення ходу і результатів соціальної допомоги членами сім'ї й оцінка роботи. Під час спільних обговорень із сім'єю перевіряються і встановлюються загальні і приватні цілі, а також необхідні кроки для їхнього досягнення.Робота окремих фахівців із сім'ями, в яких постійні зміни вимагають регулярних обговорень у колективі з метою обміну професійним знаннями. Це дає можливість критично сприймати власну роботу, а також оцінювати процеси, що відбуваються в сім'ї.

Для розв'язання проблеми «дітей вулиці» необхідна скоординована політика, спрямована на надання всеохопних та інтегрованих послуг, щоб від початку первинного оцінювання був доступний широкий вибір послуг, якіб задовольняли різні потреби людей.

Розділ 3. Програма подолання дитячої безпритульності і безпризорності на 2012- 2013 роки

3.1 Паспорт програми

Назва програми: Районна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2012 - 2016 роки.

Підстава для розробки: Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Указ Президента України від 11.07.2005 р. «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей», розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1039-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», план заходів профілактики дитячої безпритульності та бездоглядності на 2012 рік в Запорізькій області, затверджений розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 29 грудня 2011 року № 1796.

Замовник: Запорізька райдержадміністрація.

Відповідальний виконавець: служба у справах дітей Заводської районної державної адміністрації.

Строк виконання: 2012-2016 роки.

Джерела фінансування: асигнування, передбачені в районному бюджеті на соціальний захист неповнолітніх та інші джерела, згідно з чинним законодавством.

Загальна частина

Сім'я є природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення й несе відповідальність за створення належних умов для цього. Відповідно до положень преамбули Конвенції ООН про права дитини сім'я має надати необхідний захист і сприяння дитині.

На координацію зусиль з подолання дитячої безпритульності та бездоглядності в Заводському районі спрямована робота комісії з питань захисту прав дитини, яка створена розпорядженням голови райдержадміністрації від 17.11.2008 № 603. Так, у 2011 році у полі зору районної комісії з питань захисту прав дитини перебувало 69 сімей. Завдяки проведеній роботі батьки з 7 родин, в яких виховується 15 дітей, повернулися до здорового способу життя самотужки, батьки 8 сімей (19 дітей) закодувалися від алкогольної залежності, навели належний порядок вдома, у 4 сім'ях, де виховується 5 дітей у судовому порядку було встановлено місце проживання дитини з тим із батьків, хто веде здоровий спосіб життя та може надати належне виховання дитині. Тож, за рік було попереджено соціальне сирітство 39 дітей.

До позбавлення батьків батьківських прав Заводська райдержадміністрація, як орган опіки і піклування, підходить виважено та виключно в інтересах дитини. Якщо постає таке питання, обов'язково аналізується чи всі засоби впливу на «нерадивих батьків» використані, чи проведений повний комплекс заходів, спрямованих на збереження біологічної сім'ї та подолання кризової ситуації. Тільки у разі, коли соціальне супроводження не дало позитивних результатів, а притягнення до адміністративної відповідальності є неодноразовим, за рішенням комісії з питань захисту прав дитини готується відповідний позов до суду. Так, у 2011 році до Заводського районного суду направлено 12 позовних заяв про позбавлення батьківських прав 12 батьків по відношенню до 19 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, 1 позовну заяву про відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав, 2 клопотання прокурору району про ініціювання розгляду в суді цивільних справ щодо позбавлення батьківських прав 2 батьків.

Зниженню кількості позбавлень батьківських прав сприяє і ведення службою у справах дітей райдержадміністрації обліку дітей, які потрапили у скрутні життєві обставини. У 2008 році на профілактичному обліку ССД перебувало 20 дітей, з них 17 - з причини ухиляння батьків від виконання своїх обов'язків, 3 - з причини бродяжництва; у 2009 році на обліку 54 дитини, з них 48 - з причини ухиляння батьків від виконання батьківських обов'язків, 6 - бродяжництво; у 2010 році - всього 44 дитини, з них 40 - ухиляння батьків, 1 - насилля в сім'ї, 3 - бродяжництво. У 2011 році - 72 дитини, які опинилися у складних життєвих обставинах, з них: 66 - ухиляння батьків, 5 - бродяжництво, 1 - насилля в сімї. З метою налагодження ефективного контролю за дотриманням прав дітей у сім'ях, які опинилися у скрутних життєвих обставинах, службою у справах дітей проводиться обстеження житлово-побутових умов проживання дітей, які перебувають на профілактичному обліку.

Заводська райдержадміністрація проводить роботу із забезпечення застосування у територіальних громадах усіх відомих практик та методів роботи із сім'єю, спрямованої на її збереження: колективне нарікання, засудження аморальної поведінки батьків; створення позитивного іміджу сім'ї; громадський контроль за станом виконання батьківських обов'язків; використання важелів адміністративного стягнення та кримінальної відповідальності за порушення прав та законних інтересів дітей.

Великого позитивного результату допомагає досягти сумлінна робота органів опіки та піклування (органів місцевого самоврядування громад, в тому числі вуличних, квартальних комітетів, постійних депутатських комісій), при тісному взаємозв'язку із пересічними громадянами та соціальними групами професійного характеру: медиками, педагогами, працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служб у справах дітей при виконкомах місцевих рад або райдержадміністраціях, кримінальної міліції у справах дітей, дільничними інспекторами міліції.

Мета і завдання Програми

Мета цієї Програми полягає у подоланні дитячої безпритульності і бездоглядності, запобіганні сирітству, створенні умов для забезпечення прав дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Основними завданнями Програми є:

1.Розроблення та запровадження ефективних форм роботи з профілактики дитячої безпритульності і бездоглядності, виявлення на ранній стадії сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції, та забезпечення захисту прав дітей, які виховуються в таких сім'ях;

2.Застосування ефективних форм соціальної підтримки дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;

Очікувані результати виконання Програми

Показники затрат:

На виконання програми буде проведено 9 заходів державної політики з питань соціального захисту дітей.

Показники продукту:

Кількість учасників районних заходів державної політики з питань соціального захисту дітей становитиме:

-19 органів місцевого самоврядування району;

-22 загальноосвітніх закладів району;

-Сімї, в яких мешкають діти, які опинилися у складних життєвих обставинах (у 2011 - 49 сімей);

Показники ефективності:

Середні витрати на проведення одного районного заходу державної політики з питань соціального захисту дітей складатимуть 405.00 грн.

Середні витрати на забезпечення участі у районних заходах одного учасника складатимуть 40,5 грн.

Показники якості:

Виконання Програми дасть змогу:

1.Зменшити показник соціального сирітства на 30%;

2.Провести реабілітаційну роботу з біологічними батьками дітей;

3.Надати комплексну допомогу сім'ям з дітьми, зокрема сприяти працевлаштуванню батьків, отриманню державної допомоги, вирішення інших питань життєдіяльності проблемних сімей.

Управління Програмою та контроль за її виконанням:

Організація виконання Програми покладається на службу у справах дітей, яка щорічно надає до районної ради інформацію про хід виконання заходів, передбачених цією Програмою.

Висновки

Метою цієї курсової роботи було дослідження явища «діти вулиці» та особливості соціально-педагогічних технологій роботи з ними.

Нам вдалося охарактеризувати «дітей вулиці», вивчити причини їх появи, також розглянути зміст, форми, технології та методи роботи соціального педагога з ними.

Таким чином ми виявили що , в Україні є досить поширеним явище «діти вулиці». Це є серйозною проблемою, яка негайно потребує вирішення . Якщо підходити до визначення поняття безпритульність з точки зору соціального явища, то увага акцентується на середовищі, на соціальних умовах, які формують явище. Воно повинно включати в себе перелік обставин, характерних рис середовища, у яких дитина опинилась у такому стані, та, відповідності до цього, види бездоглядності повинні визначатися залежно від наявності або відсутності цьому середовищі тих чи інших причин.

Особливості дитячого психофізичного організму вимагають створення навколо дитини належних матеріальних і моральних умов існування та виховання. У таких умовах виховуються гармонійно повноцінна людина. А якщо сукупність їх частково або повністю відсутня, дитина потрапляє в стан безпритульності.

Таким чином, безпритульність - це соціальне явище, яке характеризується відсутності у дитини сукупності сприятливих умов для фізичного, духовного та інтелектуального розвитку дитини постійно змінюється і залежить від того, чи широко ставиться проблема охорони дитинства в країні, та від наявності у організації по охороні дитинства засобів надання конкретної допомоги безпритульним дітям.

Якщо брати за основу поняття безпритульності як соціального явища, яке характеризує відсутність сукупності сприятливих умов, що оточують дитину, то й класифікація видів бездоглядності повинна базуватися на аналізі цих умов. Основними причинами виходу дітей на вулицю є проблеми в сім'ї, школі, з друзями. Потрібно шукати, працюючи з дитиною, той корінь із-за якого пішла з дому і тоді вже боротися з проблемою. А ще краще проводити профілактику цього явища.

Міністерства України видають різноманітні акти, що стосуються прав дітей, і безпосередньо через місцеві органи займаються захистом дітей. Дитина в будь-який момент може звернутися в місцеві органи, особливо тоді, коли порушуються її права; коли в дитини проблеми і, даному випадку, вона немає куди дітися, то їй потрібно звернутися в орган опіки і піклування. Отже, причини того, що діти залишаються без батьківської опіки і стають дітьми вулиці, мають різний характер. Проте наслідок є один - позбавлення дитини конституційного права на сімейне виховання і батьківську турботу.

Таким чином в цій роботі був здійснений нами аналіз надання допомоги «дітям вулиці» який свідчить про те, що робота в державі в основному зводиться до здійснення заходів третинної профілактики (реабілітації), що реалізується у державних та недержавних закладах, таких як: притулки для неповнолітніх, центри соціально-пспхологічної реабілітації, центри допомоги дітям, що опинились у складній життєвій ситуації, центри соціальної реабілітації дезадаптованих дітей і підлітків, центри тимчасове перебування дітей та ін. Однак, вирішення проблеми дитячої безпритульності та бездоглядності має розпочинатись із заходів первинної і вторинної профілактики цього явища. Тому актуальним є питання створення інституції, яка має займатися профілактикою дитячої безпритульності. [посібник]

Для забезпечення якості соціальної допомоги кризовим сім'ям, необхідне обговорення ходу і результатів соціальної допомоги членами сім'ї й оцінка роботи. Під час спільних обговорень із сім'єю перевіряються і встановлюються загальні і приватні цілі, а також необхідні кроки для їхнього досягнення.Робота окремих фахівців із сім'ями, в яких постійні зміни вимагають регулярних обговорень у колективі з метою обміну професійним знаннями. Це дає можливість критично сприймати власну роботу, а також оцінювати процеси, що відбуваються в сім'ї.

Для розв'язання проблеми «дітей вулиці» необхідна скоординована політика, спрямована на надання всеохопних та інтегрованих послуг, щоб від початку первинного оцінювання був доступний широкий вибір послуг, якіб задовольняли різні потреби людей. .[ інд.соц.раб]

В третьому розділі курсової роботи, ми розробили технологію, метою якої є пододання дитячої безпритульності і бездоглядності, запобіганні сирітству, створенні умов для забезпечення прав дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Виконання цієї Програми дасть змогу:

1.Зменшити показник соціального сирітства на 30%;

2.Провести реабілітаційну роботу з біологічними батьками дітей;

3.Надати комплексну допомогу сім'ям з дітьми, зокрема сприяти працевлаштуванню батьків, отриманню державної допомоги, вирішення інших питань життєдіяльності проблемних сімей.

дитячий безпритульність державний педагогічний

Список використаних джерел

1. Агаркова Н.Законодавче забезпечення соціально-правового захисту дітей (2002-2005рр.)К.:

2. Волинець Л., Комарова Н., Іванова І. Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання і вихованн.- К.: 1998.-200с.

3. Гордєєва А.Сутність педагогічної реабілітації.// Народноє образованиє.-2003.-№7.-176с.

4. Гончаренко Т. заняття з підлітками. К.: -2006.-120с.

5. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: Частина 1.- К.:АТ Видавництво “Столиця”, 1998.-248с.

6. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2002 року.- К.: Держ. Ін-т проблеми сім`ї та молоді. 2003.- 232с.

7. ЗінченкоА. -«Діти вулиці».- Мет. Рек. По роботі з «Дітьми вулиці.- УДЦССМ-1999.-88с

8. Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога. Навчальний посібник для ВНЗ. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2008. - 240 с.

9. Зайцевська Т.Вулична робота з «Дітьми вулиці».-У.:1999.-267с.

10. Капська А.»Соціальна робота»: Навч. Посіб.-К.:Центр. Навч. Літератури,2004.-352с.

11. Капська А.»Соціальна педагогіка»: навч.посібник.-К.:2000.-350с.

12. Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної ради України 28 червня 1996 року, стаття 52.

13. Конвенція ООН про Права дитини. 128с.

14. Корнійчук Л. дім краще від вулиці. К.:2007.- 20с.

15. Мустаєва Ф. Соціально-педагогическая віктимологія.//Мустаєва Ф. Основи соціальной педагогіки.-М.:2001.-265-287с.

16. Надання допомоги «дітям вулиці» та соціально-незахищеним дітям. Ін форм.-метод. Збірник.- Випуск3-4.-К.:Ліга соц.прац. України, інтернац. Союз Німеччини, 2003.- 300с.

17. Проблеми бездоглядності та безпритульності дітей: Тематична держ. Доповідь про становище дітей в Україні.К.:-2004.-240с.

18. Толстоухова С. Надання допомоги «дітям вулиці».Інф.-мет. Збірник.-К.:2003.-63с.

19. Указ Президента України «Про затвердження заходів щодо профілактики безпритульності дітей» від 18 березня 1999 року №200/98.

20. http://do.gendocs.ru.

Размещено на Allbest.ru