Управління системою підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України

Експериментальне дослідження основних положень управління функціонуванням системи підвищення кваліфікації кадрів податкової служби свідчить про те, що:

основою системи підвищення кваліфікації є існування інфраструктури навчальних закладів, ефективність функціонування яких залежить від нормативного забезпечення, оптимальної структури для вирішення основних завдань, відповідного науково-методичного, матеріального та фінансового забезпечення;

на результативність і ефективність підвищення кваліфікації позитивно впливає застосування андрагогічного підходу до навчання фахівців, що дозволяє виявляти та враховувати навчальні потреби слухачів; оперативно здійснювати корекцію змісту навчальних програм, залучаючи до цього процесу слухачів; готувати на високому науково-методичному рівні навчальні матеріали; підтримувати на належному рівні зворотний зв'язок із слухачами;

для оперативного і широкомасштабного впровадження у професійну діяльність податкової служби змін у податковому законодавстві, технологіях оподаткування доцільно проводити підвищення кваліфікації за професійними програмами з відривом від роботи керівного персоналу з наступним його залученням до викладацької роботи під час проведення короткострокових та постійно діючих тематичних семінарів, професійного навчання на робочих місцях;

професійні програми підвищення кваліфікації працівників органів державної податкової служби потребують вдосконалення. Нині немає розроблених та затверджених професійно-кваліфікаційних характеристик, які б чітко регламентували завдання, обов'язки та повноваження посадових осіб податкової служби, їх права, вимоги до умінь та знань тощо, що не дає можливості розробити на належному рівні ці програми. Слід враховувати також при розробці професійних програм і широку посадово-рангову різноманітність суб'єктів навчання (державний податковий інспектор, старший державний податковий інспектор, головний державний податковий інспектор, старший державний податковий ревізор-інспектор, головний державний податковий ревізор-інспектор, начальник управління (відділу) тощо);

для ефективної організації та управління підвищенням кваліфікації важливо визначити оптимальну періодичність та тривалість підвищення кваліфікації з відривом від роботи, а також організаційні форми підвищення кваліфікації.

За результатами проведеного дослідження очевидно, що оптимальна періодичність підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби за професійними програмами становить 1 раз на 2-3 роки, а тривалість курсів підвищення кваліфікації з відривом від роботи - 2-3 тижні в залежності від функціонального спрямування фахівців, динаміки змін та їх масштабності. Щодо організаційних форм підвищення кваліфікації податківців, то найбільш прийнятною є підвищення кваліфікації з відривом від роботи у навчальних закладах. Але враховуючи обмеженість фінансових ресурсів, слід прагнути до оптимального поєднання очного, очно-заочного, заочного та дистанційного навчання.

Спираючись на проведені дослідження нами пропонується концепція, яка визначає мету, основні принципи, напрями і завдання розвитку системи підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України, а також умови та основні етапи її реалізації. Головна мета реалізації концепції - забезпечити якість підготовки фахівців відповідно до сучасних вимог, зміцнити і послідовно поліпшити кадровий потенціал податкової служби за рахунок створення системи підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України.

Важливими умовами реалізації концепції розвитку системи підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби є її забезпечення висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом, створення сучасної навчально-матеріальної бази відомчих навчальних закладів, належне фінансове забезпечення, міжнародне співробітництво з кадрових питань.

Основними шляхами удосконалення управління системою підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України в сучасних умовах є:

створення та розвиток інфраструктури підвідомчих закладів післядипломної освіти, їх ліцензування на право здійснення освітньої діяльності;

оптимізація структури та функцій органів управління системою підвищення кваліфікації;

розробка програмно-методичного забезпечення навчального процесу з підвищення кваліфікації;

структурне вдосконалення системи підвищення кваліфікації;

розроблення та впровадження системи державних стандартів підвищення кваліфікації кадрів податкової служби;

удосконалення форм, змісту та методів навчання, впровадження сучасних інноваційних технологій навчання;

підготовка науково-педагогічних кадрів для системи підвищення кваліфікації;

приведення навчально-матеріальної бази відомчих ВНЗ у відповідність з вимогами програм підвищення кваліфікації на рівні європейських стандартів.

Висновки

Проведене дослідження проблеми управління системою підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України й узагальнення його результатів підтверджують гіпотезу і дають можливість зробити такі основні висновки та пропозиції.

1. Вітчизняна система підвищення кваліфікації кадрів податкової служби знаходиться на етапі становлення. Відсутнє її наукове обґрунтування, зокрема: не вироблено концепції розвитку системи; не визначена оптимальна її структура; не сформовані нормативна база, механізми управління функціонуванням і розвитком системи; відсутні моделі, технології навчання, які б враховували специфіку діяльності податкової служби. Потребує розробки та вдосконалення навчально-методичне забезпечення. Проблеми підвищення кваліфікації податківців практично не висвітлені у науковій літературі.

2. Система підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України утворена в 1996 році і є органічною складовою загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Вона представляє собою сукупність професійних програм підвищення кваліфікації; акредитованих навчальних закладів, що реалізують зазначені програми; органів, які здійснюють управління системою. Під управлінням системою підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби ми розуміємо цілеспрямовану взаємодію державних органів і акредитованих навчальних закладів для забезпечення функціонування і розвитку системи через створення відповідних умов для досягнення поставленої мети.

3. Оптимальному формуванню системи підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби та управлінню її функціонуванням і розвитком сприяє розроблена нами стратифікаційна модель організації навчання в системі підвищення кваліфікації податківців, яка включає такі страти: 1) макроаналіз навчальних потреб податкової служби; 2) принципи навчання; 3) політику навчання; 4) розподіл (розмежування) обов'язків (відповідальності); 4) організаційну структуру навчання; 5) технологію навчання.

4. Запропонована на основі проведеного дослідження концепція розвитку системи підвищення кваліфікації може слугувати орієнтиром у виборі основних напрямів удосконалення кадрового потенціалу державної податкової служби на перспективу, стати одним із важливих документів для розробки комплексної програми підготовки висококваліфікованих кадрів для державної податкової служби України. Важливими умовами реалізації концепції розвитку системи підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби є її забезпечення висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом, створення сучасної навчально-матеріальної бази відомчих навчальних закладів, належне фінансове забезпечення, міжнародне співробітництво з кадрових питань.

5. Зважаючи на недостатній рівень фінансового забезпечення підвищення кваліфікації податківців пріоритетними напрямами розвитку системи підвищення кваліфікації є: формування змісту навчання, його актуалізація, виходячи з цільового спрямування, завдань і функцій органів державної податкової служби; розроблення державних стандартів; застосування сучасних освітніх технологій, у т.ч. дистанційного навчання; вивчення і впровадження передового міжнародного досвіду підвищення кваліфікації працівників податкових служб.

6. Безперервність підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби забезпечують: курсове підвищення кваліфікації за професійними програмами, тематичні постійно діючі та короткотермінові семінари, стажування, професійне навчання на робочому місці, навчання в цільовій аспірантурі, докторантурі. Основним видом підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України є навчання за професійними програмами.

7. В існуючих нині умовах доцільним є навчання за професійними програмами керівних працівників основних професійно-функціональних напрямів на курсах підвищення кваліфікації з відривом від роботи у відомчих навчальних закладах з наступним їх залученням до викладацької роботи під час проведення короткотермінових та постійно діючих семінарів, професійного навчання на робочих місцях, а також створення належних умов для безперервного самостійного навчання (самоосвіти).

8. Як свідчить проведене дослідження, оптимальна періодичність підвищення кваліфікації кадрів податкової служби за професійними програмами становить 1 раз на 2-3 роки, а тривалість курсів підвищення кваліфікації з відривом від роботи - 2-3 тижні в залежності від функціонального спрямування фахівців, динаміки змін та їх масштабності. Норматив обов'язкових мінімальних інвестицій на навчання державних службовців має бути не менше 3% від витрат на оплату праці. Щодо організаційних форм підвищення кваліфікації податківців, то найбільш прийнятною є підвищення кваліфікації з відривом від роботи у спеціалізованих навчальних закладах. Але враховуючи обмеженість фінансових ресурсів, слід прагнути до оптимального поєднання очної, очно-заочної, заочної та дистанційної форм навчання.

9. Результати дослідження підтверджують доцільність впровадження андрагогічної моделі у систему підвищення кваліфікації кадрів податкової служби, яка має стати основою вдосконалення навчального процесу, забезпечити перенесення акцентів з пасивних на активні форми і методи навчання, залучення слухачів до визначення змісту навчальних програм, вибору оптимальних форм, періодичності, тривалості підвищення кваліфікації, оцінювання впливу навчання на продуктивність праці тощо.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, отримані нові науково обґрунтовані положення мають суттєве значення для наукової галузі управління освітою. Втілення основних положень дослідження спрямоване на забезпечення управління функціонуванням і розвитком системи підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби в умовах адміністративної реформи в Україні.

Виконане дослідження дозволяє сформулювати рекомендації державним органам щодо вдосконалення управління підвищенням кваліфікації кадрів державної податкової служби:

ДПА України - виступити організатором розробки комплексної програми підготовки висококваліфікованих кадрів для державної податкової служби України;

Міністерству освіти і науки України і Академії педагогічних наук України - уточнити перелік спеціальностей і спеціалізацій, спрямованих на діяльність у сфері оподаткування; виступити організатором наукових досліджень щодо розробки технологій навчання дипломованих фахівців.

Потребує подальших досліджень ряд інших аспектів проблем управління системою підвищенням кваліфікації кадрів державної податкової служби України.

По-перше, потребує наукового обґрунтування професіограма та модель діяльності фахівця податкової служби.

По-друге, потребує наукового обґрунтування, розробки і впровадження система добору кадрів, здійснення незалежної та неупередженої оцінки якості професійного навчання і професійної придатності фахівців до державної служби на певних посадах, а також їх розвитку упродовж усього періоду трудової діяльності (планування кар'єри).

По-третє, важливим є створення інформаційно-методичного ресурсу професійного навчання фахівців податкової служби, який повинен включати розроблення та систематичну актуалізацію відповідних баз даних нормативно-правових і організаційно-розпорядчих актів, науково-методичних, реєстрових, навчальних, довідкових та інших документів і матеріалів.

По-четверте, важливим є питання подальшого застосування андрагогічних ідей та подальша їх розробка у напрямі вдосконалення змісту і технології навчання в системі підвищення кваліфікації кадрів податкової служби.

По-п'яте, потребує дослідження проблема інтеграції системи підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби в освітній простір України, визначення її місця і ролі у масово-роз'яснювальній роботі та формуванні високої податкової культури населення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Накай А.І, Журавський В.Л., Мірошніченко Н.І та ін. Курс лекцій з питань оподаткування: Частина І. Оподаткування прибутку підприємств /К.: Бібліотека журналу Вісника податкової служби України, 1998. - 103 с. - Авторських - 25 с.

2. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /Азаров М.Я., Гацька Л.П., Гладун Ю.В., Журавський В.Л. та ін. За заг. ред. М.Я. Азарова. - К.: ДІЯ, 2000. - 320 с. - Авторських - 18 с.

3. Навчально-тематичні плани та програми підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України: Зб. /За заг. ред. В.Т. Білоуса, В.Л. Журавського. - Ірпінь: Вид-во Академії ДПСУ, 2001. -213с. - Авторських - 96 с.

4. Журавский В.Л. Некоторые аспекты использования опыта Японии при подготовке кадров для налоговой службы Украины //Персонал. -1999. - №5. - С.70-73.

5. Журавський В. Організаційно-методичне забезпечення підвищення кваліфікації кадрів податкової служби //Вісник УАДУ. - 2000. - №4. - С.212-219.

6. Журавський В. Системний підхід до навчання у процесі підвищення кваліфікації кадрів податкової служби: Зб. наук. пр. УАДУ /За заг. ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип.2. - В 4ч. Ч.ІV. - С.341-346.

7. Журавська Л.М., Журавський В.Л. Викладач як керівник самостійної діяльності студентів /Теоретично-методичні проблеми навчання і виховання. Зб. наук. пр.: педагогічні науки. - К.: Фенікс, 2000. - С.38-45.- Авторських -3 с.

8. Журавський В. Про концепцію підвищення кваліфікації кадрів для державної податкової служби України //Вісник УАДУ. - 2001. - №1. - С.338-347.

9. Журавський В. Аналіз досвіду підвищення кваліфікації кадрів податкової служби ФРН: Зб. наук. пр. УАДУ /За заг. ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - Вип. 1. - С.431-440.

10. Журавський В. Модель руху фахівця в освітньому просторі //Науковий вісник НАУ. - К., 2000. - Вип.30. - С.179-185.

11. Журавський В. Інформаційні технології як засіб індивідуалізації навчання //Матер. міжнарод. науково-практ. конф. "Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі"(м. Ірпінь, травень 2000 р.). - Ірпінь: Вид-во Академії ДПСУ. - 2000. - С.337-338.

12. Журавський В. Актуальність дистанційного навчання при підвищенні кваліфікації кадрів податкової служби //Матер. міжнарод. науково-практ. конф. "Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі" (м.Ірпінь, травень 2001 р.). - Ірпінь: Вид-во Академії ДПСУ. - 2001. - С.489-491.

Размещено на Allbest.ru