Духовно-моральне виховання курсантів ВНЗ системи МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

СЕРЕБРЯК Володимир Васильович

УДК 378.1:37.017.92/.93:351.74(477)

ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ

13.00.07 - Теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2004р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться „ 24 ” грудня 2004 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034
м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий „ 23 грудня 2004 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Духовно-моральний стан українського суспільства на сучасному етапі значно загострив проблеми духовного розвитку особистості, ціннісних орієнтирів і високої гуманності. Особливої значущості ця проблема набуває у системі вищої освіти, зокрема, у навчальних закладах системи правоохоронних органів.

Питання духовно-морального виховання курсантів ВНЗ системи МВС України є пріоритетним напрямком діяльності держави, особливо під час реформування органів внутрішніх справ України. На виховання нової генерації співробітників ОВС орієнтують Конституція України, Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон України “Про міліцію”, Програма розвитку системи відомчої освіти, вузівської науки на період 2001-2005 рр., затверджена наказом МВС України №356 від 11.05.2001 р. Про гостроту проблеми бездуховності, яка має місце в державі, свідчать рекомендації парламентських слухань “Духовна криза суспільства і шляхи її подолання” (від 20 квітня 2004 року №1689-IV), якими визначено, що для подолання глибокої системної кризи в усіх сферах життєдіяльності та формування гуманістично орієнтованого суспільства, у якому одним із визначальних чинників є духовний розвиток, необхідно забезпечити інтенсифікацію духовно-інтелектуального потенціалу суспільства, пріоритетність розвитку культури, мови, науки, освіти та виховання.

Смисловим ядром освіти є виховання, а предметом виховання є людина, людина культури і моральності. Сучасна парадигма вищої школи спрямована на підготовку не тільки фахівця, висококомпетентного Професіонала, але й духовно розвиненої особистості, яка гармонізує єдність духовно-морального і духовно-фізичного виховання.

У системі підготовки правоохоронців традиційним стало відокремлення спортивної і фізичної підготовки (СіФП) від виховного процесу, що не дає можливості забезпечити аксіологічний аспект освітньо-виховного простору навчального закладу. Аксіологічний аспект проявляється в духовних орієнтирах, представлених таким ціннісним рядом, важливим для професійної підготовки майбутніх правоохоронців як честь, обов'язок, свобода, совість, добро, краса людських стосунків.

Проблеми духовно-морального виховання представлені в роботах філософів: В.Баранівського, М.Бердяєва, В.Соловйова, П.Симонова, А.Комарової, С.Кримського, В.Табачківського, С.Пролєєва та ін.

Взаємозв'язок духовного і фізичного, фізичного і естетичного виховання особистості, учнівської та студентської молоді знайшли своє відображення в роботах О.Баранова, В. Бондаровської, В.Бойка, М. Булатова, С. Бубки, Л. Волкова, В. Горащука, А.Лапутіна, С. Лещенка, О. Олексюк, В. Платонова, Т. Ротерс, О. Сусської та ін.

Теоретичні засади професійної підготовки компетентного правоохоронця досліджували І. Вако, С. Жевага, А.Лущак, В.Плиско, А. Саблєв, Г.Сухораза; теоретичні основи моделі професіограми сучасного працівника міліції - І.Жадан, О.Бандурка, С. Бочарова, О. Землянська, І. Котенєв, С. Станік, В. Порус та ін.

Питання впливу інноваційних освітніх технологій на розвиток педагогічної системи вищих навчальних закладів розглядалися О.Кульчицькою, В.Монаховим, І.Підласим, С.Сисоєвою, В.Сластьоніним та ін.

Інноваційні пошуки в напрямку реалізації духовно-моральних потреб в освіті сприяли народженню моделі професіограмної технології духовно-морального виховання курсантів з відповідними кваліфікаційними вимогами до навчального процесу. На нашу думку, духовно-моральне виховання на основі професіограмної технології оптимізує навчальний процес, забезпечує високий рівень мотивації, пізнавальної активності й самостійності курсантів у навчальній діяльності, що сприяє духовному розвитку особистості.

Проте, на жаль, до цього часу ми не зустрічали робіт, у яких би духовно-моральне виховання курсантів ВНЗ системи МВС України в сучасних умовах розглядалося в аспекті інноваційної педагогічної методології, що дає можливість відійти від традиційних поглядів на виховання людини в уніформі.

Аналіз існуючої практики і сфер діяльності у навчально-виховному процесі ВНЗ системи МВС України свідчить про наявність низки суперечностей: між соціальним замовленням на формування та розвиток високоморальної духовної особистості співробітників ОВС та недостатньою теоретико-методологічною розробленістю цієї проблеми; між вимогами щодо духовно-моральної особистості фахівця, покликаної вирішити практичні правоохоронні завдання міліції й рівнем її компетентності; між розмежуванням у педагогічному навчально-виховному процесі духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ як єдиної гармонійної виховної системи.

Таким чином, визначені суперечності свідчать про наявність проблеми реформування освітнього процесу ВНЗ системи МВС України на основі урахування тенденції особистісного розвитку курсантів, їх ціннісних орієнтацій та духовно-моральних якостей, що і визначило тему нашого дисертаційного дослідження: „Духовно-моральне виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до розпорядження МВС України (№273 від 21 жовтня 2000 р.) щодо необхідності розробки моделей професіограми сучасного працівника міліції; п. 4 Заходів Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України (№1544 від 14 червня 2004 р.) на виконання Рекомендацій парламентських слухань “Духовна криза суспільства і шляхи її подолання” (№1689-IV від 20 квітня 2004 р.) щодо теоретичної та практичної розробки проблем виховання духовності у курсантів спеціалізованих навчальних закладів МВС, згідно з темою науково-дослідної роботи Інституту духовного розвитку людини, кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 28 квітня 2004 р.).

Об'єкт дослідження - процес духовно-морального виховання курсантів ВНЗ системи МВС України.

Предмет дослідження - модель професіограмної технології духовно-морального виховання курсантів ВНЗ системи МВС України на заняттях зі спеціальної і фізичної підготовки (СіФП).

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка запропонованої моделі професіограмної педагогічної технології виховання курсантів у сучасних умовах у навчальному процесі вищого навчального закладу системи МВС України.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що духовно-моральне виховання курсантів ВНЗ системи МВС України в сучасних умовах здійснюється ефективно на засадах: професіограмної освітньої технології особистісно орієнтованого виховання, цільовим орієнтиром якої виступає модель компетентного фахівця; єдності духовно-морального та екстремально-психофізичного середовища, яка сприяє формуванню високоморальних та професійних якостей.

Відповідно до мети і гіпотези визначені такі завдання дослідження:

- вивчити і проаналізувати філософську, культурологічну, психологічну, педагогічну літературу з питань духовності, моралі, духовно-морального виховання;

- розробити і обґрунтувати методологічну концепцію поєднання духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ;

- визначити теоретичні основи, зміст і послідовність етапів проектування моделі професіограмної технології духовно-морального виховання у системі фахової підготовки сучасного працівника міліції (з навчальної дисципліни СіФП);

- визначити критерії духовно-компетентного сучасного працівника міліції як гармонійний еталон ціледосягнення проектованої педагогічної технології;

- дослідити теорію “штучного керованого середовища” та конструювання тренажерного комплексу нової генерації;

- експериментально перевірити ефективність запропонованої моделі професіограмної технології за визначеними критеріями впродовж повного циклу СіФП серед курсантів ВНЗ системи МВС України.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення сучасної філософської, психологічної, педагогічної науки щодо духовності, моралі, духовного розвитку особистості, професійної компетентності, аксіологічних проблем професійної підготовки майбутніх правоохоронців, особистісно-орієнтованого та особистісно-розвивального навчання та виховання у вищій школі; антропологічний, культурологічний, аксіологічний, особистісно-орієнтований, компетентнісний, особистісно-діяльнісний наукові підходи до проблеми духовно-морального виховання особистості.

Теоретичною основою дослідження є філософське обґрунтування природи духовності та моралі (В. Баранівський, М. Бердяєв, В. Соловйов, П. Симонов, А. Комарова, С. Кримський, В. Табачківський, С. Пролєєв), психолого-педагогічні ідеї щодо розвитку духовно-моральних якостей особистості як продукту культури (І.Бех, Є.Бондаревська, М.Боришевський, Л. Виготський, М.Нікандров, В. Сухомлинський, О.Сухомлинська, Б. Суходольський, О.Олексюк, Н.Хомутиннікова, Г.Шевченко, Ж.Юзвак); погляди вчених М.Бахтіна, М.Бердяєва, В.Біблера, Н.Крилової на освіту як процес духовного становлення особистості; концептуальні положення про професійну підготовку компетентного правоохоронця (А. Саблєв, Г. Сухораза, І. Вако, С. Жевага, А. Лущак, В. Плиско); теоретичні ідеї щодо моделі професіограми сучасного працівника міліції (О. Бандурка, С.Бочарова, Ю. Васильєв, І. Жадан, О.Землянська, І. Котенєв, С. Станік, В. Порус).

Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези дослідження використовувався комплекс методів:

теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури для порівняння та зіставлення різних наукових підходів до проблеми духовно-морального виховання курсантів системи МВС України; теоретичне моделювання змістових основ духовно-морального виховання відповідно до еталону професіограми правоохоронних працівників;

емпіричні методи - діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, бесіда, тестування); обсерваційні (пряме, непряме і тривале педагогічне спостереження), аналіз продуктів діяльності з метою встановлення вихідних та отриманих даних; педагогічний експеримент для виявлення ефективності реалізації розробленої педагогічної технології; кількісна та якісна обробка експериментальних даних.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу взаємопов'язаних методів наукового пошуку, які адекватні предмету, меті й завданням виховання духовно-моральних якостей майбутніх правоохоронців у процесі професійної підготовки на дисциплінах СіФП; дослідно-експериментальною роботою, результатами формуючого експерименту та їх статистичною обробкою.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано і впроваджено в навчально-виховний процес на дисциплінах СіФП компоненти духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ; уперше на основі поєднання двох середовищ - духовно-морального та екстремально-психофізичного розроблена модель професіограмної технології навчально-виховного процесу курсантів ВНЗ системи МВС України як цілеутворюючого та гармонійного компонента; уперше розроблено на методологічних засадах духовно-морального виховання теорію “штучного керованого середовища” та тренажерний комплекс “Удар” нової ґенерації (авторська розробка); дістали подальшого розвитку такі поняття, як: “духовно-моральне середовище”, “екстремально-психофізичне середовище”, “духовно-моральна компетентність”, “духовно-професійна підготовка”; вдосконалено на основі системного підходу зміст і послідовність етапів проектування технології “духовно-морального виховання” сучасного працівника міліції з використанням елементів православної педагогіки.

Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні концептуальних ідей проектування технології духовно-морального виховання сучасного працівника міліції, зокрема моделі професіограмної педагогічної технології (на прикладі СіФП курсантів факультету кримінальної міліції); визначені передумови духовно-морального виховання курсантів під час навчально-виховного процесу з дисципліни СіФП на підставі врахування його дидактичних закономірностей та застосування науково-обґрунтованих засобів поєднання двох середовищ - духовно-морального та екстремально-психофізичного; системи критеріїв і компонентів ефективності спроектованої моделі професіограмної технології в екстремальних ситуаціях (духовно-моральний, екстремально-психофізичний та спортивно-прикладний) під час виконання співробітниками службових обов'язків.

Практична значущість дисертаційного дослідження. Розроблена та впроваджена в навчально-виховний та тренувальний процес концепція поєднання “духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ” інтегрує нетрадиційний підхід у системі вищої освіти, який ґрунтується на реалізації виховних, освітніх, оздоровчих та підготовчо-прикладних завдань фізичної культури і спорту зі службово-професійною орієнтацією відповідно до завдань працівників МВС України. Впровадження у навчально-тренувальний процес концепції “штучного керованого середовища” та авторської розробки спеціалізованого тренажерного комплексу “Удар” сприяло якісній морально-бойовій адаптації курсантів до умов оперативної діяльності, зростанню рівня психофізичної підготовленості та професійної досконалості.

Особистий внесок автора полягає у розробці та впровадженні в навчально-виховний процес із дисциплін СіФП компонентів духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ; у розробці моделі професіограмної технології навчально-виховного процесу курсантів ВНЗ системи МВС України на основі поєднання двох середовищ - духовно-морального та екстремально-психофізичного; розробці системи оцінювання психофізичної підготовки курсантів через контрольно-психофізичний комплекс; у розробці тренажерного комлексу „Удар” нової ґенерації; у використанні в організації навчально-виховного процесу елементів православної педагогіки.

Внесок автора у праці, написані у співавторстві з О. Левченковим, полягає у висвітленні сутності психофізичного середовища, яке сприяє підвищенню професійної компетентності працівників міліції; з Р.Кутовим та Г. Білоусовою - у розкритті сутності духовно-моральної та психофізіологічної готовності курсантів до вогневої підготовки.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі кафедри СіФП Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України, ОБМОП “Беркут” УМВС в Луганській області, УПППМ при ЛАВС, КФК УМВС України в Луганській області, КФК ФСТ “Динамо” України в Луганській області. Усього дослідженням було охоплено понад 250 курсантів, співробітників, спортсменів і 25 викладачів, інспекторів і офіцерів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 1990-2004 рр. у чотири етапи.

На аналітично-підготовчому етапі (1990-1995 р.) проведено аналіз психолого-педагогічної, філософської, православно-педагогічної, патентно-архівної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження, визначено методологічні та теоретичні основи дослідження, його об'єкт, предмет, мету і основні завдання, уточнено гіпотезу, розроблено методику дослідження, сконструйовано та запатентовано тренажерний комплекс “Удар”.

На аналітико-пошуковому етапі (1995-1999 р.) розроблено модель-еталон професіограми сучасного працівника міліції та критерії її ціледосягнення, розроблено цілісну, гармонійну експериментальну концепцію поєднання духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ навчально-виховного процесу, проведено констатуючий експеримент.

На перетворюючому етапі (1999-2003 р.) здійснено формуючий експеримент з метою перевірки авторської духовно-компетентної моделі сучасного працівника міліції через контрольно-психофізичний комплекс на основі єдності духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ.

На узагальнюючому етапі (2003-2004 р.) проведено аналіз та інтерпретацію результатів експерименту, сформульовано загальні висновки дослідження, окреслено перспективні напрямки подальшого дослідження проблеми, підготовлено відповідні методичні рекомендації.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції “Развитие образовательных процессов и становление гражданина в контексте европейской интеграции” (Луганськ, 2004); міжнародній науковій конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2004); на І Установчому З'їзді Всеукраїнського Православного Педагогічного товариства і науково-практичній конференції “Актуальные проблемы преподавания основ православного вероучения в светских учреждениях образования и воскресных школах” (Київ, 2003); на ІХ міжнародній науково-практичній конференції з проблем вищої школи “Університет і регіон” (Луганськ, 2003); міжнародній науковій конференції пам'яті П.І.Новгородцева “Ідея правової держави: історія і сучасність” (Луганськ, 2000, 2001, 2003); на науковій практичній конференції “Человеческий фактор в повышении эффективности деятельности правоохранительных органов” (Луганськ, 1994); на заводських засіданнях науково-конструкторського бюро: завод “Динамо” (Дніпропетровськ, 1991), завод спортивних виробів “Динамо” (Луганськ, 1992), трубний завод ім. Якубовського, МП “Енергія-спорт” (Луганськ, 1991-1997).

Основні положення дослідження, авторський тренажерний комплекс “Удар” впроваджено в процес професійної підготовки правоохоронців УМВС України в Луганській області (довідка №6/3264 від 19.02.2004 р.), в процес спецпідготовки ОБМОП “Беркут” УМВС України в Луганській області (довідка №29/541 від 2.12.2003 р.), у навчальний процес училища професійної підготовки працівників міліції при ЛАВС (довідка №766 від 17.03.2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 14 публікаціях автора, з яких: 10 - одноосібних, з них 5 - у провідних наукових фахових виданнях, 2 державних патенти на винахід тренажерного комплексу “Удар”.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту - 172 сторінки. Робота містить 10 таблиць на 10 сторінках, 12 рисунків на 8 сторінках, а також 4 додатки на 4 сторінках, загальний обсяг дисертації - 194 сторінки. У роботі використано 283 літературних джерела, із яких 3 - іноземних.

курсант духовний моральний професіограмний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано сутність і стан розробки наукової проблеми, її актуальність, зв'язок дисертаційної роботи з науковими планами та темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, наукову новизну, практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, наведені дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи проектування моделі професіограмної технології духовно-морального виховання сучасного працівника міліції” висвітлено роль і місце інноваційних процесів у сучасній вищій школі, визначається особлива значущість дисциплін СіФП у професійному становленні та духовно-моральному розвитку курсантів, розкриваються теорія й методологія створення моделі професіограмної технології духовно-морального виховання сучасного працівника міліції на основі взаємодії духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ.

На основі аналізу історико-філософських (М. Бердяєв, О. Гастєв, Г. Гегель, І. Ільїн, Б. Паскаль, В. Соловйов, Г. Сковорода), психолого-педагогічних праць (Л. Виготський, О. Вишневський, В. Зінченко, О. Киричук, М. Нікандров, С. Рубінштейн, В.Сухомлинський, О. Сухомлинська, Б. Суходольський, Ж. Юзвак та ін.) зроблено теоретико-методологічне обґрунтування духовно-морального виховання особистості.

Філософсько-релігійні положення про духовність як атрибутивну характеристику особистості (М. Бердяєв, Б. Вишеславцев, В. Зеньківський, І. Ільїн, В. Соловйов, П. Флоренський, С. Франк, О. Чижевський, Д. Юркевич та ін.) та дослідження сучасних учених А. Колодіна, К. Корсака, Є. Голіцьких доводять, що людина являє собою ієрархічну структуру, яка складається із єдності духовного, душевного (психічного) і тілесного. Спираючись на ці методологічні підходи, можна передбачити, що і освітній процес у вищій школі системи МВС має будуватися відповідно до цієї структури. Духовне середовище пізнавального процесу створюється використанням сукупності елементів православної педагогіки, усвідомленням необхідності прагнути до фізичної та духовно-моральної досконалості, яка закріплюється та виявляється у людських вчинках.

У дослідженнях О. Олексюк визначено, що навчально-виховний процес у ВНЗ може стати джерелом духовного потенціалу молоді лише за умови реалізації гуманістичної мети їх професійної підготовки.

Таким чином, поняття “духовно-професійна підготовка” розглядається нами як складна інтегративна структура, яка виступає визначальною характеристикою поєднання духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ у навчально-виховному процесі.

Аналіз духовно-педагогічної літератури (Л. Кондратюк, В. Бех, Є. Шестун) суттєво визначив шлях до означеного феномена моделі, дозволив виявити напрямки, які формують два середовища - духовно-моральне та екстремально-психофізичне, поєднання яких орієнтує на християнські та загальнолюдські норми моралі. Компоненти цих двох середовищ визначені в залежності від характеру вирішення професійно-зорієнтованого завдання (розпорядження МВС України №273 від 21 жовтня 2000 р. “Щодо необхідності розробки моделей професіограми сучасного працівника міліції”).

Проектування моделі професіограми виховання сучасного працівника міліції згідно із завданнями дослідження здійснено у відповідності до визначених критеріїв ефективності створюваної технології. У дисертації розкрито і обґрунтовано процес конструювання моделі професіограмної технології поєднання “духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ”, створено й обґрунтовано авторську концепцію “штучного керуючого середовища” (тренажерний комплекс “Удар”), апробовано систему духовно-професійного контролю та систему оцінювання навчальних досягнень курсантів.

Аналіз науково-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що стратегічним орієнтиром у розробці технології духовно-морального виховання виступає, як правило, кваліфікаційна характеристика сучасного працівника міліції. Окремі дослідники, зокрема І. Підласий, О. Остапчук, І. Васильєв, В. Шмаров, думки яких ми поділяємо, системоутворюючим фактором такої технології вважають професійну компетентність. Цілком очевидно, що структура духовно-професійної діяльності, яку ми пропонуємо, передбачає окреслення і реформування відповідних сфер компетенції.

Духовно-моральна компетентність визначається нами на основі ієрархічної структури особистості - Духа, душі і тіла.

Цими положеннями ми доводимо, що основною ознакою людської сутності є духовність, духовне начало; екстремально-психофізична компетентність розглядається як функціональний стан організму, який характеризується типологічними особливостями нервової системи курсантів, що істотно впливають на виконання складних координаційних рухів, розумову та спеціально-фізичну працездатність, формування морально-вольових якостей; спеціально-спортивна компетентність визначає особливості, умови та критерії використання високих спортивних технологій у навчальному процесі, за яких забезпечується ефективність професійно-зорієнтованого спеціально-спортивного засвоєння дисципліни, яка максимально наближає курсантів до реальних дій; сукупність вищезазначених компонентів складає гармонійну компетентність, яка є основою моделі професіограмної технології підготовки сучасного працівника міліції.

Ця сукупність, на наш погляд, визначає високий рівень актуально-дійового фонду знань (знання-трансформації), гнучких умінь (технології) та вільного (світопізнавального) мислення; нормативна компетентність - оцінювальна сукупність репродуктивних знань та умінь, які зорієнтовані на духовно-моральну та екстремально-психофізичну готовність, через контрольно-психофізичний комплекс № 1 (складається з подолання психологічної смуги перешкод, тривалого кросу (1,5 км.), виконання вправ захисту від нападу неозброєного та озброєного супротивників, виходу на вогневу точку стрільби, де оцінювалось виконання стрілкової вправи №7 (швидкісна стрільба), біг на 100 метрів та визначальний показник - рукопашний бій згідно з правилами змагання). Така структура компетентності дозволяє більш точно й діагностично визначити відповідність духовно-професійної підготовки щодо сучасних вимог.

Спираючись на ідеї відомих вітчизняних дослідників (Д. Гавриленко, В. Шмаров, І. Котенєв, Т. Розова), можемо представити духовно-професійну підготовку сучасного працівника міліції як педагогічну систему з такою структурою: стратегічна мета підготовки, модель-еталон компетентного фахівця, технологія поєднання “духовно-морального та екстремально-психофізичного” середовищ, суб'єкти взаємодії, практична оцінка рівня кваліфікації.

Головною умовою функціонування педагогічної системи є створення для курсантів та співробітників ОВС інформаційного духовно-морального та інтелектуально-професійного середовища. Саме психодуховний базис, який отримають курсанти в стінах ВНЗ системи МВС України, буде тим буфером, який при зустрічі з соціальними реаліями перебудованого життя утворює “критичну масу” і буде в залежності від освіти та виховання протистояти у боротьбі з протизаконними спокусами, а також психофізичними слабкостями особистості вже безпосередньо в практичній роботі.

Основними складовими духовно-професійної підготовки сучасного працівника міліції є:

§ “духовно-моральне середовище”, до якого входять такі компоненти: історико-національні християнські традиції, духовно-професійне патріотичне виховне орієнтування, духовно-професійна культура і етика. Саме така запропонована ієрархічна структура виховання особистості і дозволяє розширити її пізнавальний ефект, що дає можливість механізму мислення правильно вибудувати духовно-соціальну, духовно-професійну специфічну голограму, тобто гармонійно відтворити значення шляхетності, обов'язку, патріотизму, віросповідання та значення самого життя у Всесвіті.

§ “екстремально-психофізичне середовище” включає:

- моделюючі фрагменти та сюжети оперативної діяльності, які ґрунтуються на православно-педагогічній ієрархічній структурі навчально-виховного процесу особистості, дозволяють поширити її пізнавальний ефект і піднятися на новий етап розвитку всіх складників людської сутності - духовної (сили Духу), душевної (психофізичної) та тілесної у боротьбі зі злочинністю в суспільстві;

- екстремально-психофізичні технічні засоби навчального процесу дозволяють забезпечити спеціальну багатофункціональну відтвореність моделювання тактико-технічних варіантів проведення двобою;

- спеціально-спортивна підготовка курсантів ВНЗ системи МВС України. забезпечує ефективність не тільки спортивних досягнень, але й професійно зорієнтованого засвоєння дисципліни СіФП.

Така структура духовно-професійної компетентності дозволяє забезпечити відповідність духовно-професійної підготовки сучасним вимогам.

У другому розділі - “Теоретичне обґрунтування концепції “штучне кероване середовище” розглядаються питання рухової діяльності курсантів у процесі рукопашного бою з супротивником. Проаналізовано й розглянуто психофізичний зміст двобою і на цій основі узагальнено особливості конструювання і створення спеціалізованого тренажерного комплексу з функціями "екстремально-психофізичного середовища", розроблена концепція "штучного керованого середовища", згідно з якою формування і удосконалення цілісних рухових дій курсантів на заняттях з рукопашного бою може здійснюватися за рахунок штучної зміни механічних впливів зовнішнього середовища

Вихідною базою для теоретичного обґрунтування концепції "штучного керованого середовища" як фактора вдосконалення рухових можливостей людини слугували концептуальні ідеї дослідження І.Ратова.

Серйозні дослідження в цій галузі були проведені співробітниками МВС України В.Плиско і В.Крутовим. У цих роботах акцент ставився на моделюванні обставин на заняттях з рукопашного бою, які б максимально збігалися з реальним двобоєм. Це дало змогу стверджувати, що психічний стан є реакцією, який формується під впливом умов зовнішнього середовища, функціональних можливостей організму й індивідуальних здібностей людини.

Однак слід пам'ятати, що змоделювати реальний бій під час тренування неможливо. Нанесення сильних ударів руками і ногами в уразливі місця людського тіла, що неминуче в реальному зіткненні, небезпечне для здоров'я та життя. Звідси виникає необхідність розробки впровадження в навчально-тренувальний процес екстремально-психофізичних технічних засобів у вигляді тренажерів. При цьому вони повинні застосовуватися у комплексі, оскільки застосування окремо взятих тренажерів виявилося недостатньо ефективним.

Спеціальні дослідження В.Герасименка та ін. (1975-1980 р.) показали, що комплекс тренажерів, що складає 40 пристроїв різноманітних конструкцій, об'єднаних у єдину взаємозалежну систему, дозволяє досягати ефекту, який неможливо одержати від окремо взятих пристроїв.

Урахування обґрунтованої теорії “екстремально-психофізичного середовища” дає можливість ставити питання про необхідність зміни конструктивних особливостей, які застосовуються у тренажерних технологіях нової генерації.

Вивчення й аналіз науково-методичної літератури, матеріалів патентного фонду дозволили уточнити й систематизувати дані про застосування тренажерів і висунути свою версію про їх розробку і конструювання.

У практику впроваджена запропонована методика, де головною метою було поєднання “духовно-морального та екстремально-психофізичного середовищ” як гармонійно-цілеспрямованого навчально-виховного процесу, результатом якого є досягнення духовно-вольового ефекту, що за період усього навчального курсу постійно домінував у курсантів експериментальної групи, про це свідчать їх знання і вміння долати психофізичні випробування.

Запропоновані спеціальні вправи на авторському тренажерному комплексі “Удар” безперечно підсилюють методичний аспект результатів дослідження, про що свідчать високі показники при складанні заліків та екзаменів з дисципліни СіФП та завойованих медалей різного ґатунку на чемпіонатах області, України, Європи, Світу з рукопашного бою, панкратіону та кік-боксінгу за період 1999-2004 років.

Тренажерний комплекс “Удар”, який було використано на заняттях зі службової підготовки серед особового складу ОБМОП “Беркут” УМВС у Луганській області, дав змогу підвищити ефективність бійцівської техніки з рукопашного бою співробітників спецпідрозділу. Ці вміння й навички сприяли ефективності проведення спецоперацій із захвату озброєних злочинців, ліквідації масових безпорядків.

Використання впливу екстремально-психофізичних технічних засобів керованого оточення дозволяє забезпечити спеціальну багатофункціональну відтворюваність ситуацій рукопашного бою. Це надає у навчанні реальні умови для створення не тільки свого проникнення у “професійне майбутнє”, але і те, що воно може бути реалізоване засобом постійного повторення і закріплення рухових навичок в рекордних режимах технічної, психофізичної та функціональної готовності.