Теорія та практика підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності

Проведений моніторинг змісту наповнення навчальних дисциплін свідчить, що 85,7 % опитаних респондентів відчували утруднення, доводячи із соціально-правових позицій вплив соціально-правових знань на кваліфікацію сучасного соціального педагога, 71,3 % студентів вважали, що соціально-правовою діяльністю із важкими підлітками та їхніми сім'ями у школі повинен займатися завуч з організаційної роботи, 19 % вважали, що ці питання вирішує класний керівник, жоден студент першого курсу не зміг визначити свої завдання у майбутній професійній діяльності. Розробляючи зміст професійної підготовки соціальних педагогів до соціально-правової діяльності, ми спиралися на співвідношення форм роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, у т.ч. школах-інтернатах, та позашкільних закладах - державних громадських службах для сім'ї, дітей та молоді, притулках, школах соціальної реабілітації.

Таким чином, моніторинг змісту розвитку в студентів соціально-правових умінь, дав можливість розробити технології підготовки студентів педагогічного університету до соціально-правової діяльності.

Розглядаючи підготовку студентів з погляду єдності теоретичної та практичної частин навчального процесу, ми розробили основні технологічні завдання: сформувати стійкі переконання у значущості соціально-правової діяльності у педагогічній роботі, довести необхідність здійснювати таку діяльність у різних інституціях та галузях - дошкільних дитячих закладах, загальноосвітніх навчальних закладах, притулках, приймальниках-розподільниках, державних громадських службах для сім'ї, дітей та молоді, навчальних закладах пенітенціарної системи, сформувати у студентів потребу використовувати соціально-правові знання у професійній діяльності та постійно підвищувати рівень своєї підготовленості; забезпечити засвоєння студентами теоретичних та практичних основ організації соціально-правової педагогічної діяльності, направленої на соціально-правовий захист дітей, їхніх сімей та молоді. Під час аудиторних занять нами виокремлювалися загальнопедагогічні поняття - дитина, сім'я, виховання, вікове виховання, сімейне виховання, освіта, навчання тощо; інтегровані поняття - безпритульна дитина, соціально-правові норми, державний правовий захист, притулок тощо; технологічні поняття -соціальні норми, нормативний закон, соціологічний підхід тощо. Ефективним засобом, що використовувався нами під час проведення занять, є комп'ютерні програми на зразок „Права і діти в Інтернеті”, „Адвокат для дитини”, зміст яких побудовано таким чином, що вони одночасно виконують функцію довідника, практичного порадника. Після серії навчальних занять в аудиторії студенти готувалися до проведення соціально-правових заходів поза аудиторією. Для цього вони апробували будь-яку форму роботи, наприклад, акцію „Діти мають право на Землю”, сценарій свята „Світ різний - діти однакові”, рольову гру „Суд над пляшкою” за відповідно розробленою схемою аналізу. Вона включає загальні відомості про захід - тема, вік вихованців, місце проведення, педагогічні цілі та завдання, актуальність, ступінь взаємозв'язку з іншими заходами, зміст заходу - відповідність цілям „замовника”, обґрунтованість, науковість, відповідність змісту віковим особливостям, дотримання принципу достатньої інформативності тощо, процесуальні особливості заходу - основні методи, доцільність їх використання; домінуючі засоби - соціально-правові та дидактичні, технологічні характеристики - тема, мета, автор, стильова єдність, доцільність, необхідність, достатність соціально-правових технологій, можливість швидкого переходу до будь-якого етапу; технічне забезпечення, організація пізнавальної діяльності під час заходу - роль, характер та зміст самостійної роботи; способи формування соціально-правових знань особистості та особисте ставлення до проведеного заходу - методичні рішення, що найбільше сподобались, дидактичні прийоми, додаткові знання і вміння, набуті у ході проведення заходу, які недоліки мали місце, що можна змінити і яким чином. Одержані дослідницькі дані засвідчили про удосконалення змісту підготовки студентів до соціально-правової діяльності у процесі їх модульно-рейтингового навчання. Обґрунтування структури, змісту і технологій соціально-правової підготовки соціальних педагогів дало можливість перейти до експериментального дослідження перевірки ефективності розробленої нами моделі.

У четвертому розділі - „Експериментально-дослідна перевірка ефективності моделі підготовки студентів педагогічного університету до соціально-правової діяльності” - розкрито організацію педагогічного експерименту з теорії і практики підготовки студентів до соціально-правової діяльності, рівень сформованості компонентів професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів та результати перевірки ефективності функціонування моделі готовності студентів до соціально-правової діяльності.

Експериментально-дослідна перевірка ефективності підготовки студентів - майбутніх соціальних педагогів проводилась протягом 2000-2007 рр., що потребувало розробки та апробації відповідних технологій навчання студентів у вищому педагогічному закладі. Організація експериментального дослідження передбачала паралельне порівняння вихідних, проміжних та підсумкових результатів спостереження студентських груп першого, другого та четвертого років навчання. Основною метою формувальної частини експерименту було: перевірка функціонування авторської моделі підготовки студентів до соціально-правової діяльності, виявлення і реалізація нових технологій навчання, розробка і впровадження практичних рекомендацій щодо соціально-правової підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Важливим показником готовності сучасного соціального педагога до соціально-правової роботи є сформованість знань і вмінь, які засвідчують здатність планувати соціально-правову діяльність, засвоювати нову інформацію, здійснювати аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та інші логічні операції, володіти прийомами запам'ятовування, обробки та закріплення знань і вмінь та їх поступова інтеріоризація, використовувати сучасні довідково-бібліографічні джерела, здійснювати пошук необхідної інформації, проводити самоконтроль періодичності, інтенсивності та якості роботи, адекватно оцінювати її результати.

Аналіз наукових досліджень Г.Є. Гребенюка, А.Й. Капської, Л.О. Савєнкової, О.П. Щолокової та реалізація окреслених показників допомогли нам розкрити сутнісні характеристики компонентів професійної соціально-правової підготовки соціального педагога. Для мотиваційного компонента характерне сходження у знаннях до ідеалу про суспільні та індивідуальні цінності, цінності соціальних груп та окремої особистості, вміння аналізувати, передбачати, створювати позитивну емоційну, педагогічну, психологічну та правову ситуації у своїй роботі, проектувати позитивне у нових рішеннях негативних проблем населення. Володіння змістовим компонентом дає великі можливості для навчання й виховання дітей, молоді та їх сімей. Майбутній соціальний педагог повинен володіти міжнародним та українським законодавством, вільно оперувати юридичними, педагогічними, психологічними та іншими поняттями, володіти фундаментальними знаннями про принципи діяльності та власні можливості щодо застосування соціально-правових знань безпосередньо у своїй практичній роботі, володіти принципами застосування педагогічних та юридичних понять, а також сукупністю інших знань, умінь і навичок, що допоможе підготувати дітей, молодь та їхні сім'ї до використання соціально-правових знань у своїй життєдіяльності. Процесуальний компонент готовності розглядається нами як стійка характеристика особистості, що включає вмотивоване позитивне ставлення до соціально-правової діяльності. Студент повинен уміти швидко знаходити потрібну інформацію для кожної конкретної робочої ситуації, будувати алгоритм діяльності, бачити у кожному завданні мікрозавдання, що вирішуються завдяки іншим галузям знань (педагогічній, психологічній, біологічній, валеологічній), бачити можливість вирішення завдання кількома способами та знаходити серед них оптимальний; ефективно використовувати можливості нових інформаційних технологій, бачити й усувати причини невдоволення соціально-правовою діяльністю. Комунікативний компонент проявляється у досконалому володінні державною мовою, в умінні логічно будувати діалоги та монологи, володіти ораторськими уміннями, бути здатним виступати перед групами людей та спілкуватися з окремими клієнтами, керувати професійно доцільним спілкуванням та адекватно оцінювати його результати. Сутністю соціально-правового компонента є сформовані знання з міжнародного та українського законодавства, розуміння їх усвідомленого застосування у своїй практичній роботі з різними категоріями населення і у різних сферах діяльності, здатність до саморозвитку та самоосвіти, до активного науково обгрунтованого застосування набутої інформації, а також до здобуття соціально-правових умінь і навичок, перепускаючи через свою свідомість те, що створено людством у цій галузі. Розглядаючи компоненти готовності студентів до майбутньої професійної діяльності, ми витлумачили поняття „соціально-правовий захист населення”. Отже, соціально-правовий захист населення - це соціально-педагогічна система захисту прав та інтересів різних категорій населення з урахуванням індивідуального, вікового, етнонаціонального, соціального і професійного досвіду на основі законів, норм, правил і традицій людської спільноти.

Перевірка ефективності функціонування моделі підготовки студентів до соціально-правової діяльності відбувалася у ході формувального експерименту. В основу експериментальної роботи було покладено навчальні програми дисциплін соціально-правового спрямування: 1 курс - „Основи соціально-правового захисту особистості”, 2 курс - спецкурс „Самозахист особистості”, 4 курс - „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень серед молоді”, які передбачають формування відповідних знань і вмінь, а також технології їх застосування у практичній діяльності соціальних педагогів у різних галузях діяльності. В експериментальній та контрольній групах налічувалось по 121 студенту. Протягом 2001-2007 років теоретичний курс був однаковим в обох групах, практичні ж заняття в експериментальних групах проводились на основі інноваційного підходу: студенти досконаліше вивчали українське та міжнародне законодавство, оволодівали різноманітними формами роботи з дітьми, відвідували притулки, дитячі кімнати міліції, судові засідання із соціально-правовою тематикою, працювали в реабілітаційному центрі для неповнолітніх, самостійно проводили соціально-правову роботу у середніх навчальних закладах, відвідували Білоцерківське училище підвищення підготовки працівників кримінально-виконавчої системи, де спілкувалися із курсантами та працівниками пенітенціарної системи, які ознайомлювали їх з власним досвідом роботи.

Упродовж усього періоду експериментальної роботи нами широко використовувалися положення про загальнолюдські та культурні цінності, аналізувалися пісні, тату так званих дворових та тюремних жанрів у контексті правової освіти, що допомагало виявляти негативний підтекст. Під час дружніх бесід-семінарів аналізувалися погляди на цей жанр дітей із різних сімей, у чому прислужився власний досвід студентів.

Метою роботи в експериментальних групах на першому курсі при вивченні дисципліни „Основи соціально-правового захисту особистості” було формування готовності студентів до соціально-правової діяльності у процесі застосування запропонованої технології, яка переконливо свідчила про професійно орієнтоване та професійно репродуктивне навчання. Особлива увага приділялась формуванню позитивного ставлення студентів до основ законодавства та різних видів соціально-правової діяльності, пов'язаних з цим напрямом, прагнення до упередження протиправних випадків у власній поведінці та поведінці оточуючих через оволодіння знаннями з основ захисту прав. Студенти відвідували загальноосвітні заклади, де на практиці застосували вивчені форми роботи: гру „Ромашка”, пелюстки якої містили статті Сімейного кодексу, гру „Символ Києва”, що стосується статті 1 Конституції України, із суміжної дисципліни застосували „Станційну гру”, яку адаптували під першочергові права - право на життя, право на безкоштовне медичне обслуговування, право на повноцінне харчування, право на сім'ю, право на вільний розвиток та виховання, право на прізвище, ім'я та по батькові тощо. Результати формувального експерименту засвідчили таке підвищення показників: мотиваційний на високому рівні виріс з 2 % до 34,72, на середньому - з 15% до 52,06, на низькому знизився з 83% до 13,22, змістовий показник в експериментальній групі був на високому рівні 16,52 %, а виріс до 33,33, на середньому рівні з 24,79 % виріс до 41,66, на низькому спостерігався від'ємний результат - з 58,67 % до 25, процесуальний на високому рівні підвищився з 11,57 % до 66,66, на середньому знизився з 45,45 % до 29,16 (за рахунок різкого підвищення високого рівня і різкого зниження низького рівня), на низькому знизився з 42,97 % до 4,16, комунікативний - підвищився з 23,3% до 47,93 на високому рівні, на середньому - з 37% до 42,15, на низькому знизився з 40 % на початку експерименту до 9,91, соціально-правовий показник підвищився з 4,13% до 53,73 на високому рівні, на середньому з 44,62 % до 26,67, на низькому з 51,23 % знизився до 19,6 %. Зазначимо, що деякі студенти, вступаючи на навчання за спеціалізацією „соціально-правовий захист населення”, мали зовсім інше уявлення про свою майбутню діяльність, ніж представлена нами, тому не всі змогли одразу переорієнтуватися на нові види роботи, інше змістовне наповнення та результативність технологій.

Після прослуховування на другому курсі спецкурсу „Самозахист особистості” сформована та актуалізована система соціально-правових знань створила умови для вільного розкриття ставлення студентів до майбутньої професії, правильного застосування основних норм законодавства, розвитку практики соціально-правового захисту особистості. У процесі вивчення спецкурсу студентам надавалася можливість вивчити необхідні документи для подання до суду, до прокурора, до адвоката, для захисту власних прав і свобод, вони на власному досвіді переконалися в позитивному змістовому наповненні законодавчих норм. Студенти відвідували судове засідання, на яких розглядалися справи щодо позбавлення матерів батьківських прав. Це переконувало їх у необхідності присутності соціального педагога на засіданнях.

Показники готовності після прослуховування спецкурсу „Самозахист особистості” виявилися такими: мотиваційний - на високому рівні зріс до 52,72 %, змістовий - до 63,8 %, процесуальний - до 53,1 %, комунікативний - до 55,37%, соціально-правовий - до 43,1 % у порівнянні із першим констатувальним зрізом.

На четвертому курсі студенти вивчали дисципліну „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень серед молоді”, яка є логічним завершенням дисциплін соціально-правового напряму. Майбутні соціальні педагоги відвідували приймальник-розподільник, Білоцерківське училище підвищення підготовки працівників кримінально-виконавчої системи, де ознайомлювалися з законами і правилами пенітенціарної системи. Це сприяло підвищенню рівня процесуального компонента соціально-правової діяльності. Динаміка показників готовності наприкінці четвертого курсу виглядала таким чином: мотиваційний компонент підвищився до 56,2 %, змістовий виріс до 75,1 %, процесуальний - до 64,2 %, комунікативний - до 55,38 %, соціально-правовий - до 42,2 %.

Загальну динаміку рівня підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності відображено на рис. 2.

педагог соціальний правовий

Рис. 2. Готовність студентів до соціально-правової діяльності за загальними результатами експериментальної роботи

Аналізуючи позитивні результати експериментальної перевірки авторської моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності, можна зробити висновок про те, що запропоновані сутнісні характеристики соціально-правової діяльності як педагогічної проблеми, фундаментальні теоретико-практичні засади підготовки студентів до соціально-правової діяльності та їх змістовність створили можливості для удосконалення теорії і практики професійної підготовки майбутніх фахівців соціально-правової роботи.

ВИСНОВКИ

Вивчення теорії і практики підготовки соціальних педагогів до соціально-правової діяльності, ознайомлення з досвідом ряду зарубіжних країн дали підстави для висновків, що в умовах демократизації суспільства, зміни соціально-економічних умов, розбудови громадянського суспільства актуалізуються проблеми захисту особистості, її прав, закріплення обов'язків та їх виконання. Важливим чинником розв'язання означених проблем має стати соціальний педагог, який володіє необхідними знаннями і вміннями, новітніми методиками і технологіями, здатний допомагати дітям, їхнім сім'ям та молоді знаходити вихід із непростих життєвих ситуацій.

Результати нашого дослідження підтвердили загальну та часткові гіпотези, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:

1. Останніми роками здійснюються активні розробки нового змісту і технологій підготовки майбутнього соціального педагога на підставі вивчення філософської, педагогічної, психологічної, юридичної наукової літератури, які зорієнтовані на формування його особистості. Здійснено аналіз стану наукової розробки проблеми підготовки соціального педагога до соціально-правової діяльності, виявлено актуальність соціально-правової підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищому навчальному закладі як складової теорії і методики професійної освіти. Доведено, що підготовка спеціалістів до роботи в освітній та соціальній сферах є пріоритетним напрямом системи професійної освіти в Україні. З огляду на нові соціально-економічні умови на часі розробка нової концепції підготовки майбутнього соціального педагога до соціально-правової діяльності. Сучасний поняттєво-термінологічний апарат соціально-правової діяльності є недостатньо розробленим і фактично не дає можливості для чіткої інтерпретації складників досліджуваної проблеми. У зв'язку з цим здійснено авторське тлумачення понять „соціально-правова діяльність” та „соціально-правовий захист населення”.

2. На основі вивчення стану дослідженості проблеми обґрунтовано необхідність оновлення процесу підготовки соціальних педагогів на базі теоретичного аналізу традиційних підходів у системі освіти, що дав можливість виявити позитивну тенденцію підпорядкування соціально-правової підготовки фаховій. Відповідно до цього українські учені досліджують її переважно як складову фахової підготовки соціального педагога за педагогічним напрямом системи освіти.

Розкрито основні напрями практичної соціально-правової діяльності майбутнього соціального педагога: захисний, консультативний, профілактичний, педагогічний та просвітницький.

Ефективність професійної підготовки соціальних педагогів забезпечується сукупністю умов, спрямованих на обґрунтування державної політики та її виконання (законодавство, державні заклади, стандарти вимог до соціальних педагогів тощо), які перебувають у постійному розвитку.

3.На основі вивчення зарубіжного досвіду підготовки фахівців до соціально-правової роботи, зокрема у Великій Британії, Німеччині, Франції, Швеції, Гонконгу, Індії, Китаї, Чилі, які об'єднують загальні вимоги до підготовки соціальних педагогів - стаж роботи від 3 місяців до 2-х років виявлено, що така підготовка, зважаючи на значну розгалуженість і різноманітність освітніх систем, спрямована не лише на оволодіння знаннями і вміннями, а насамперед на вироблення умінь самостійно навчатися, адаптуватися до соціальних, науково-технічних та інформаційних змін у суспільстві. Діяльність спрямовується переважно на допомогу найбільш незахищеним верствам населення: інвалідам, дітям-сиротам, групам ризику.

4.У розвитку професіоналізму соціального педагога, який готується до здійснення соціально-правової діяльності, виявлено специфіку його підготовки до майбутньої професійної соціально-правової діяльності. Вона орієнтована на практичну підготовку соціальних педагогів, в основу якої покладено підготовчий, особистісно-діяльнісний та контрольно-корекційний блоки на прикладі їх застосування в умовах навчання студентів у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.

5.Основними завданнями викладачів вищого навчального закладу в умовах нової освітньої парадигми є забезпечення оновлення змісту і технологій підготовки студентів. Для цього визначено критерії готовності майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності. до них віднесено мотиваційний, змістовий, процесуальний, комунікативний та соціально-правовий компоненти, відповідно до яких встановлено високий, середній або низький рівні готовності майбутніх соціальних педагогів.

6.Обґрунтована і розроблена модель підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності, що розглядається як компонент загальної фахової підготовки соціального педагога за всіма профілями навчання. В її основу покладено суб'єктний підхід до особистості студента педагогічного університету в системі теорії і методики професійної освіти, який визначає орієнтацію соціально-правової підготовки студента на формування його готовності до активного соціально-правового саморозвитку, до ініціювання і реалізації соціально-правових детермінованих професійних стратегій, до професійної мобільності в умовах сучасного ринку праці. Доведено, що соціально-правова активність майбутнього соціального педагога найбільш повно реалізується в умовах університетської педагогічної освіти, яка орієнтована на фундаментальну освітню підготовку студента.

Аналіз соціально-правової підготовки майбутніх соціальних педагогів дає підстави для визначення її як процесу і результату педагогічно організованого ставлення студента до своєї майбутньої соціально-правової діяльності. Соціально-правова підготовка як модель об'єктивується взаємозв'язком нормативних соціально-педагогічних курсів та соціально-правових дисциплін професійного спрямування в змісті навчальних дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки студентів, а також позааудиторних форм соціально-правової роботи студентів.

7.Обґрунтовано структуру та зміст навчальних дисциплін фахової підготовки студентів педагогічного університету (соціальних педагогів), а також проектування для них майбутньої соціально-правової діяльності. Змістом мотиваційного компонента виступають ціннісні орієнтири людства, які спрямовані на соціальний правозахист та правопорядок; фундаментальність змістового компонента обґрунтовує цілісна система соціально-правових знань, що розкриває суспільно значущі соціальні та правові процеси і визначає характер проектування майбутнім фахівцем своєї діяльності; процесуальний компонент забезпечує здатність застосовувати набуті знання і вміння та їх репродуктивність; комунікативний компонент підтримує діалогічність майбутньої діяльності; соціально-правовий виступає базисом майбутньої професійної діяльності і забезпечує як готовність до соціально-правової діяльності, так і до наукового застосування соціально-правових знань.

У контексті аналізу соціально-правової підготовки студентів педагогічних університетів як педагогічного феномена доведено її вплив на формування основних компонентів педагогічної освіти соціального педагога.

8.Визначено технології підготовки соціальних педагогів до соціально-правової роботи, яка поєднує в собі блоки актуалізації, технологічний, психологічний, дидактичний та діагностичний.

Розкрито дидактичні принципи навчання майбутніх соціальних педагогів - фахівців із соціально-правової діяльності, якими є: науковість, свідомість, активність, міцність засвоєння знань, систематичність, послідовність, доступність та індивідуалізація.

9.Розвиток нових навчальних технологій актуалізує розробку засобів інноваційної підготовки майбутніх фахівців, яка нерозривно пов'язана з процесом научіння. Проведений педагогічний експеримент підтвердив основні положення гіпотези дослідження: ефективна підготовка майбутніх соціальних педагогів буде ефективною, якщо її зміст і технології спрямовуються на оволодіння соціально-правовими знаннями і професійно-педагогічними вміннями їх застосування в освітній та соціальній роботі. Експериментальною перевіркою теоретичної моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності доведено активізацію процесів самореалізації та саморозвитку, формування готовності до здійснення соціально-правової підтримки дітей, їхніх сімей та молоді у справі соціально-правового захисту. Згідно з розробленою моделлю мета підготовки студентів до соціально-правової діяльності реалізується шляхом розв'язання таких завдань: оволодіння студентами системою соціально-правової інформації та формування у них професійних знань, уміння вільно оперувати соціальними та правовими поняттями, оволодіння основними принципами і формами реалізації цих знань на практиці, набуття досвіду соціально-правової діяльності, засвоєння технологічних процесів соціально-правової діяльності як продуктивних засобів (медіаосвіта, використання потенціалу Інтернету, робота з кодексами законів та підзаконними актами) шляхом застосування організаційних форм навчально-виховного процесу (проблемна лекція, робота у малих групах, відвідування судових засідань), сучасних освітніх технологій (модульна, інформаційна, рейтингова). З'ясовано, що реалізація взаємозв'язків всередині системи забезпечує професійно-педагогічне спрямування підготовки студентів до соціально-правової діяльності та критичного аналізу соціальних явищ, готовності до прийняття рішень, інтегрування набутих знань з новою інформацією.

Результати формувального експерименту підтвердили ефективність розробленої системи показників (мотиваційного, змістового, процесуального, комунікативного та соціально-правового) і рівнів соціально-правової підготовки студентів педагогічного університету як прояву їх ефективного володіння соціально-правовими знаннями та навичками професійної діяльності. На основі аналізу динаміки індивідуальних показників сформованості кожного з компонентів соціально-правової підготовки майбутніх соціальних педагогів встановлено стійку тенденцію переходу з нижчого рівня на вищий, експериментальні групи: відповідно - мотиваційний компонент - від 2% на високому рівні на 1 курсі до 56,20 % на високому рівні, за змістовним компонентом - від 16,52 % до 75,1 %, за процесуальним компонентом - від 11,57% до 64,2 %, за комунікативним компонентом - від 23,3 % до 55,38 %, за соціально-правовим компонентом - від 4,13% до 42,4 % на високому рівні готовності студентів до професійної діяльності. Такі показники засвідчують сформованість готовності студентів - майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності.

Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель соціально-правової підготовки майбутніх соціальних педагогів стала основою розробленого, теоретично обґрунтованого і впровадженого у навчальний процес навчально-методичного комплексу, до якого увійшли навчальні програми, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, контрольні та тестові завдання, творчі завдання, короткий поняттєвий словник, які можуть продуктивно використовувати викладачі та соціальні педагоги різних навчальних закладів системи освіти і науки України та практичні працівники.

10.Здійснене дослідження дає змогу сформулювати практичні рекомендації Міністерству освіти і науки України щодо впровадження його результатів на теоретичному та методичному рівнях. На теоретичному рівні доцільне використання стандартів підготовки соціальних педагогів у вищих навчальних закладах. Для науково-методичного забезпечення соціально-правової діяльності серед дітей, молоді та їх сімей необхідно використовувати форми і методи соціально-правової роботи. Модель соціально-правової підготовки студентів може бути використана для вдосконалення процесу навчання у вищих навчальних закладах III-1У рівнів акредитації, частково - у загальноосвітніх середніх і професійно-технічних навчальних закладах I та II рівнів акредитації, а також в інститутах підвищення кваліфікації педагогічних працівників і системи дистанційної освіти.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми теорії та практики підготовки студентів до соціально-правової діяльності. Перспективою подальшої науково-пошукової діяльності можуть стати: професійна підготовка працівників кримінально-виконавчої системи до роботи у пенітенціарній системі; підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників до соціально-правової діяльності у закладах освіти пенітенціарної системи; вивчення засад соціально-правової освіти в загальноосвітніх навчальних закладах; обґрунтування вихідних позицій та закономірностей підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників як захисників під час проведення судових засідань; виявлення впливу середовищних чинників на соціально-правовий захист особистості; виокремлення загальних підходів та вплив різнорівневої освіти на формування соціально-правових знань дітей, їхніх сімей та молоді.

ЛІТЕРАТУРА

Монографії

1.Ковчина І.М. Підготовка соціальних педагогів до соціально-правової роботи [монографія]. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. - 373 с. (23,5 друк.арк.).

Навчальні посібники

2.Ковчина І.М. Підготовка студентів до соціально-правового захисту особистості: [навч.-метод. посіб./[за заг. ред. А.Й.Капської]. - вид. 2-ге, перер. - К.: НПУ, 2005. - 196 с.

3.Ковчина І.М. Соціально-правова діяльність соціального педагога у системі освіти України//Соціальна педагогіка: підручник/[за ред. професора Капської А.Й. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 468 с. - С. 144-166. (у співавторстві, 1 друк.арк.).

4.Ковчина І.М. Підготовка студентів до соціально-правового захисту школярів//Соціальна педагогіка: навч.-метод.посіб./[за заг. ред. А.Й.Капської]. - К., 2003. - С. 58-77 (у співавторстві, 1 друк.арк.).

Навчально-методичні матеріали

5.Ковчина І.М. Основи соціально-правового захисту особистості: програма. Семінарські заняття для студентів денної форми навчання. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. - 38 с.

6.Ковчина І.М. Програма курсу „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень серед молоді”// Соціальна педагогіка: навч.-етод. комплекс/[за ред. А.Й.Капської]. - К., 2003. - С. 261-69. (у співавторстві, 0,5 друк.арк.)

Статті у виданнях, затверджених ВАК України

7.Ковчина І.М. Теоретичне обґрунтування соціально-правовиховної роботи у професійній діяльності соціального педагога. Збірник наукових праць/ Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини; [голов. ред. В.Г.Кузь]. - К., 2003. -С. 104-113.

8.Ковчина І.М. До питання про підготовку соціального педагога до професійної діяльності.//Освітні аспекти мистецтвознавства та професійної педагогічної діяльності: зб. наук. пр. Сер. Проблеми сучасного мистецтва і культури./[за заг. ред. Г.Є.Гребенюка]. -К., 2002.-С. 180-189.

9.Ковчина І.М. Педагогічні умови реалізації основних напрямів діяльності школи щодо соціально-правового захисту прав дітей.//Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб.наук.пр./[ред.кол.: Мороз О.Г.(голова), Гузій Н.В.(відп.ред.) та ін.]; Нац. пед. ун-т ім.М.П.Драгоманова. - К., 2003.- Вип. 9. - С.249-258.

10.Ковчина І.М. Аналіз законодавчої бази щодо соціально-правового захисту дітей від шкідливих звичок.//Теорія і практика управління соціальними системами.//-Х. - 2003. - № 3. - С. 85-92.

11.Ковчина І.М. Соціальний захист прав дітей та молоді як умова в отриманні освіти.//Соціалізація особистості: зб.наук.пр./[за заг.ред.А.Й.Капської].- К., 2003. -Том ХХ. - 195 с. - С. 14-27.

12.Ковчина І.М. Соціальна допомога в сучасному Ізраїлі та система підготовки соціальних працівників.//Організація та зміст становлення професійної підготовки в умовах національної системи освіти: зб.наук.пр. Сер.Проблеми сучасного мистецтва і культури./[за ред.Г. Є. Гребенюка]. -Х., 1999.- С. 23-28.

13.Ковчина І.М. Дозвіллєва діяльність як одна з умов соціального захисту дітей.// Наукові записки: [зб.наук.ст.] Нац.пед.ун-т імені М.П.Драгоманова/ [укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко.].- К., 2003. - Вип. LII (52): - С. 45-62.

14.Ковчина І.М. Сутність соціальної педагогіки як науки про дитину. //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб.наук.пр./[редкол. Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші.]. - К., 2003.- С. 50-59.

15.Ковчина І.М. Деякі особливості соціально-правового захисту дітей та молоді через систему освіти. //Наука і сучасність: зб. наук. пр. /Нац. пед. ун-т імені М.П.Драгоманова. - К., 2003. - Том ХХХ1Х. - С. 66-77.

16.Ковчина І.М. Теоретико-методологічні засади формування правових умінь у майбутнього соціального педагога.// Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2003. - № 4.- С. 147-158.

17. Ковчина І.М. Системний підхід до формування соціально-правовиховної діяльності студентів. //Наука і сучасність: зб. наук. пр./Нац. пед. ун-т імені М.П.Драгоманова. - К., 2003. - Том ХL1.- С. 3-17.

18.Ковчина І.М. Аспекти підготовки соціального педагога до соціально-правовиховної діяльності.//Соціалізація особистості: зб. наук. пр./[за заг. ред. проф. А.Й.Капської.].- К., 2003. -Т. ХІХ. - С. 22-30.

19.Ковчина І.М. Деякі аспекти соціально-педагогічної діяльності соціального педагога щодо захисту дітей та молоді.//Соціалізація особистості: зб.наук.пр./[за заг. ред. А.Й.Капської.].- К., 2003. -Т. ХХI. - С. 35-48.

20.Ковчина І.М. Роль загальноосвітньої школи у процесі соціального виховання дитини. //Наукові записки./Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця. -Сер.: Педагогіка і психологія./ -2004. Вип. 10. - С. 55-60.

21.Ковчина І.М. Підготовка соціального педагога до соціально-правової діяльності в умовах вищого педагогічного закладу. //Наука і сучасність: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. -Т. 43.- С. 3-12.

22.Ковчина І.М. Підготовка соціального педагога до професійної діяльності.// Соціальна робота в Україні: теорія і практика. -2004. -№ 2 (+). - С. 25-38.

23.Ковчина І.М. Право на дитинство.//Український юрист: журнал сучасного правника. - 2004. - черв. (№ 6). - С. 36-38.

24.Ковчина І.М. Особливості соціально-педагогічної дальності фахівців із захисту прав дітей. //Наукові записки: [зб. наук. ст.] //Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова; [уклад. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко.]. -К., 2003. - Вип. LIV (54)(пед. та істор.науки):- С. 60-71.

25.Ковчина І.М. Особливості професійної підготовки соціальних педагогів в умовах університетської освіти.//Наука і сучасність: зб.наук.пр./Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова.- К., 2004. - Т. 44. - С. 63-74.

26.Ковчина І.М. Соціально-правова адаптація молоді.//Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2004. -№ 2. - С. 10-19.

27. Ковчина І.М. До питання про професійну культуру соціального педагога. //Науковий часопис. Сер. № 11: Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: зб. наук. пр./ Нац. пед. ун-т ім.М.П.Драгоманова. - К., 2004. - № 1 (23).- С. 91-103.

28.Ковчина І.М. Підготовка студентів до соціальної діяльності засобами професійної культури. //Науковий часопис. Сер. 11: Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління. зб. наук. праць./Нац.пед.ун-т ім.М.П.Драгоманова. - К., 2004. - № 2. - С. 39-46.

29. Ковчина І.М. Захист прав дітей у сім'ї - соціально-педагогічна проблема.// Соціалізація особистості: зб.наук.пр./[за заг. ред. А.Й.Капської.]. - К., 2005. - Т. ХХIV. - С. 14-27.

30. Ковчина І.М. Суть підготовки соціального педагога до соціально-правової діяльності. //Наукові записки: зб.наук.ст./ Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова; [уклад. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко.]. - К., 2005. - Вип. LVIII (58): - С. 3-12.

31.Ковчина І.М. Особливості підготовки соціального педагога до професійної соціально-правової діяльності. //Наука і сучасність: зб. наук. пр./ Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова,. - К., 2005. -Т. 49: Педагогіка. Філологія.- С. 3-13.

32.Ковчина І.М. Деякі тенденції соціально-правового захисту дітей та молоді у європейських країнах.//Вісник Черкаського університету.- Вип. 73. Сер. Пед. науки. -Черкаси, 2005.- Випуск 73. - С. 145-149.

33.Ковчина І.М. Сучасні тенденції підготовки соціального педагога до професійної соціально-правової діяльності.// Соціалізація особистості: Зб.наук.пр./[за заг.ред. А.Й.Капської.]. - К., 2005. - Т. XXV.- С. 3-21.

34.Ковчина І.М. Історичні аспекти соціально-правового захисту особистості Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2005. - жовт.-груд. (№ 4). - С. 50-57.

35.Ковчина І.М. Спеціальна підготовка майбутнього соціального педагога до соціально-правової діяльності у процесі навчання (Ч. 1). //Наука і сучасність: зб. наук. пр./ Нац. пед. ун-т ім.. М.П.Драгоманова. - К., 2006. - Т. 56. - С. 3-12.

36.Ковчина І.М. Практика підготовки студентів до соціально-правової діяльності (Ч. 2).//Наука і сучасність: зб. наук. пр./ Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2006. - Т. 57.- С. 3-13.

37.Ковчина І.М. Практика підготовки студентів до соціально-правової діяльності (Ч. 3).//Наука і сучасність: зб.наук.пр./Нац.пед.ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2007. - Т. 58. - С. 3-13.

38.Ковчина І.М. Фахова підготовка соціального педагога до професійної соціально-правової діяльності. //Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: зб. наук. пр./ АПН України, Комітет пед.наук Польської АН [та ін.]; за заг. ред. Н.Г.Ничкало. - Х., 2007. - С. 243- 249.

Размещено на Allbest.ru