Методика формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

УДК 373.547 (043)

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Методика формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства

Маньгора Володимир Васильович

13.00.02 - теорія і методика навчання історії і суспільствознавчих дисциплін

Київ -2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор Ладиченко Тетяна В'ячеславівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут історичної освіти, завідувач кафедри методики викладання історії і суспільно-політичних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Булда Анатолій Андрійович Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут політології та права,

завідувач кафедри методики викладання історії і соціально-гуманітарних дисциплін кандидат педагогічних наук, доцент Фрейман Григорій Ошерович Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри суспільно-політичних дисциплін

Захист відбудеться "12" листопада 2008 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.).

Автореферат розісланий "10" жовтня 2008 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Мацейків

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розвиток в Україні процесів державотворення і становлення громадянського суспільства значною мірою змінили місце і роль історії та правознавства як базових навчальних предметів, на які покладається розв'язання важливих завдань сучасної освіти: виховання громадянина України, підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі й світі, формування в молодого покоління почуття патріотизму, відданості Батьківщині, сприйняття ідей гуманізму та демократії.

Сучасне суспільство - багатополярне: люди належать до різних політичних партій, релігійних конфесій, верств населення, які підтримують або не погоджуються з діяльністю лідерів країни. Вміння співіснувати з людьми, які мають інші переконання, шукати можливість співробітництва з метою досягнення процвітання Батьківщини складає політичну культуру громадян. Формування політичної культури починається уже в шкільному віці. Для цього учню необхідно дати уявлення про найважливіші поняття: держава, влада, політика, Батьківщина, патріотизм.

Одне з понять, яке формується різними навчальними предметами протягом всього процесу навчання, починаючи з початкової школи, є поняття "держава". Під час вивчення багатьох навчальних предметів (на уроках історії України, всесвітньої історії, українознавства, основ суспільствознавства, права, економіки, "Людина і світ", "Людина і суспільство", географії) в учнів формуються знання про державу. Реформа освіти, нові вимоги до рівня знань потребують нових підходів, запровадження сучасних технологій при формуванні знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Ступінь дослідження проблеми.

Автори сучасної навчальної літератури (А. Колодій, І. Коляда, В. Корецький, І. Котюк, Я. Лозовий, О. Михайленко, І. Нікітіна, А. Олійник, І. Середа, І. Усенко та ін.) державу розглядають як цілісну політичну організацію всього суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові, суспільні інтереси, впорядковує відносини в країні з урахуванням економічних і духовних чинників, реалізує народовладдя, економічну свободу, права і свободи людини і громадянина. При вивченні історії держави як інституту суспільства центром уваги є конкретний індивід - окрема особистість на тлі взаємодії соціальних груп у контексті загальнолюдських цінностей. Йдеться про загально-соціальний аспект сутності демократичної держави, який яскраво проявляється в її співіснуванні та взаємодії з громадянським суспільством.

Питання формування знань про державу знайшли своє відображення в методичній літературі з історії та правознавства починаючи з кінця ХІХ ст. В даний період з'являються методичні рекомендації для вчителів історії І. Беллярмінова, П. Виноградова, Б. Влахопулова, В. Волжаніна, Я. Гуревича, Д.Єгорова, В.Желтова, Є.Звягінцева, К.Іванова, Д.Іловайського, Ш. Лангуа, Ш. Сеньобоса, М. Кареєва, Л. Кругликова-Гречаного, Я. Кулжинського, Н.Покотило, С. Сингалевича, І.Смоленського, В. Токіна, В. Хвостова, методичні рекомендації щодо викладання курсу "Законознавство" А. Гольмстена, К. Єльницького, М. Шуцького.

В радянський період проблеми формування знань про державу висвітлено в дисертаційних дослідженнях як з методики викладання курсу історії, так і з проблем шкільних курсів "Конституція СРСР", "Суспільствознавство": (Л. Бахмутової, П. Гори, І.Донця, І. Кондратьєвої, Ю.Мазуренка, М.Некрасова, В. Прошлякової, З. Рогушиної, Л.Семенюк); в методичних посібниках з історії стародавнього світу, історії середніх віків, нової історії, новітньої історії, історії СРСР, УРСР (А.Авер'янова, Є. Агібалової, Н. Андрієвської, Л. Боголюбова, Л. Бущика, М. Васильєвої, О. Волобуєва, Г.Герасимової, І. Гіттіса, Г. Годера, Т. Голубєвої, Г. Донського, О. Завад'є, В. Карцова, А. Кинкулькіна, Ф. Коровкіна, Є. Косминського, Л. Краснокутської, І. Лебедєвої, С. Левіна, П. Лейбенгруба, І. Лернера, С. Лизогубова, М. Лисенка, В. Орлова, І. Рахманова, А. Панкратової, М. Поволоцької, Л. Предтечеської, О. Преображенського, С. Сказкіна, В. Хвостова); в методичних посібниках з основ держави і права, суспільствознавства (Л. Бахмутової, П. Гуреєва, Г. Давидова, І. Лернера, Д. Карцева, О. Кінкулькіна, В. Мазуренка, М. Овчинникової С. Щепрова), в методичній літературі (В. Бернадського, О. Вагіна, М. Зінов'єва, О. Кінкулькіна, О. Редька, О. Стражева).

У сучасній історико-методичній літературі проблема формування знань про державу в основній школі є актуальною, про що свідчать публікації в фахових видання "Історія в школах України", "Історія в школі" за останні роки. Проблемі нових підходів до викладання історії стародавнього світу на основі цивілізаційного підходу присвячені праці О. Бандровського, Н. Захарової, Т. Ладиченко, Я. Камбалової, історії середніх віків Т. Балабушевич, М. Кірсенка, Ю. Малієнко, С. Дьячкова, Л. Нестеренко, історії України - В. Власова, Г. Швидько, правознавства - Р. Євтушенко.

Питання формування уявлень в учнів досліджуються у працях О. Вагіна, П. Гори, Н.Запорожець, Є. Кабанової-Меллер, А.Петровського, В.Паламарчук, С. Рубінштейна, О. Редька, В. Комарова, О. Пометун, С. Терно, Г. Фреймана, М. Ярошевського.

Актуальними для нашого дослідження були психолого-педагогічні та методичні праці, що висвітлювали проблему засвоєння знань на рівні уявлень, понять, зв'язків та тенденцій Л.Виготського, В.Давидова, М. Данилова Г. Костюка, А. Леонтьєва, І. Лернера, Р. Немова, А. Петровського, С. Рубінштейна, І. Сеченова, Л. Столяренко, О.Тихомирова, Н. Чупрікова.

Проблеми формування історичних понять вивчали такі дослідники: К. Агібалова, Г. Донський, О. Вагін, Н. Дайрі, Є. Кабанова-Меллер, В. Комаров, М. Кругляк, Р. Натадзе, О. Редько, В. Паламарчук, О. Пометун, С. Терно, Т. Теренова, Г. Фрейман, А. Усова.

Проте, аналіз наукових та методичних праць свідчить, що в Україні немає спеціального наукового дослідження, яке б розглядало методику формування знань про державу в курсах історії та правознавства у контексті сучасних вимог до навчання.

Таким чином, об'єктивні потреби розвитку шкільної історичної і правової освіти, недостатня розробленість дослідженої проблеми в методиці викладання історії і правознавства обумовили вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження - "Методика формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства".

Дослідження проводилося серед учнів основної школи, оскільки саме в цей період навчання в учнів формуються базові знання про державу. Крім того, виходячи з вікових особливостей учнів основної школи (10-14 років), у цей період накопичується життєвий досвід, формується світогляд, засвоєння знань про державу, що є важливою складовою виховання громадянина України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною діяльності Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Тему дисертації затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 10 від 30 березня 2006 року) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 27 листопада 2007 року).

Мета дослідження розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити авторську методику формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1) проаналізувати стан досліджуваної проблеми в історико-методичній та педагогічній літературі;

2) визначити й обґрунтувати шляхи формування та методичні умови знань про державу в основній школі;

3) проаналізувати сучасний стан формування знань про державу в шкільних курсах історії та права в основній школі;

4) розробити та експериментально перевірити авторську методику формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Об'єкт дослідження: процес навчання учнів основної школи історії і правознавства.

Предмет дослідження: процес формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що процес формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства буде ефективним, якщо:

1) відбір і структурування навчального матеріалу забезпечують поступовий перехід учнів від емпіричного до теоретичного рівня знань про державу;

2) організовано активну навчально-пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на формування в них уявлень і понять про державу;

3) оптимально використано міжпредметні зв'язки;

4) враховано вікові особливості формування знань в учнів основної школи.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є: концептуальні ідеї теорії цілісного педагогічного процесу (В. Ільїна, І. Лернера, М. Скаткіна); ідеї теорії формування понять (Д. Богоявленського, В. Давидова, П. Гальперіна, Н. Тализіна); ідеї розвиваючого навчання (Л. Виготського, Н. Дайрі, О. Леонтьєва, І. Лернера); ідеї щодо синтезу культурологічного, цивілізаційного, соціоантропологічного підходів до змісту навчального матеріалу (К. Баханова, І. Беха, О. Пометун, О. Сухомлинської); положення, що розкривають психологічні особливості засвоєння знань підлітками (І. Беха, Л. Виготського, О. Леонтьєва), положення законодавства про освіту, "Концепції 12-річної загальної середньої освіти, державного стандарту базової і повної освіти".

З метою вирішення поставлених завдань та перевірки сформульованої гіпотези були використані методи:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, за допомогою яких вдалося уточнити сутність базових понять дослідження відповідно до його об'єкта та предмета, визначити сучасний стан методики формування знань про державу в учнів;

- емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, опис, експеримент, які використовувались при оцінці стану проблеми у масовій практиці навчання та перевірці ефективності розробленої методики;

- математичної статистики використовувалися для опрацювання отриманих під час дослідження даних, встановлення кількісної залежності між ними та якісної оцінки результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводились в 6-9 класах загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - гімназії № 23 м. Вінниці, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 25 м. Вінниці, Стрижавській загальноосвітній школі - ліцеї І-ІІІ ступенів Вінницького району, Брацлавській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 Немирівського району Вінницької області, загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 м. Теребовля, Струсівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та Дружбівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області, загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 36 м. Житомира, Коростишівській гуманітарній гімназії № 5, Новогуйвинській та Озерненській гімназіях Житомирського району Житомирської області. Формувальним експериментом було охоплено 1415 учнів 6-9 класів, в тому числі 710 учнів експериментальних класів і 705 учнів контрольних класів. На різних етапах в експерименті брали участь 1484 учні та 51 учитель загальноосвітніх навчальних закладів.

На першому етапі дослідження (2005-2006 рр.) було проаналізовано стан досліджуваної проблеми в історико-методичній, педагогічній та філософській літературі, визначено мету і завдання дослідження, сформовано робочу гіпотезу дослідження, розроблено програму експерименту, сформульовано умови, за яких можливе експериментування, визначено експериментальні залежні і незалежні змінні фактори, можливості змін, види експериментальних об'єктів дослідження й об'єктів, що контролюються, складено план експериментальних робіт, підготовлено засоби контролю, регулювання, засоби обробки та аналізу інформації, визначено навчальні заклади, які братимуть участь в експерименті.

На другому етапі (2006 - 2007 рр.) - проведено констатувальний експеримент, під час якого вивчено рівень сформованності знань, уявлень, понять про державу в учнів основної школи на уроках історії і правознавства. Проведено аналіз отриманих результатів. Теоретично обґрунтовано та розроблено методику формування знань про державу.

На третьому етапі (2007 - 2008 рр.) під час проведення формувального експерименту здійснено апробацію і перевірку результативності методики формування знань про державу в учнів 6-9 класів на уроках історії і правознавства, проаналізовано методичні умови цього процесу, сформульовано висновки та узагальнення, здійснено оформлення тексту дисертаційного дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- висвітлено й узагальнено теоретико-методичні основи формування в учнів знань про державу на уроках історії та правознавства;

- визначено і обґрунтовано методичні умови ефективного їх формування: відбір і структурування навчального матеріалу забезпечують поступовий перехід учнів від емпіричного до теоретичного рівня знань про державу, організація активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на формування в них уявлень і понять про державу, оптимальне використання міжпредметних зв'язків, врахування вікових особливостей формування знань в учнів основної школи;

- визначено критерії сформованості знань учнів основної школи про державу (емпіричні, теоретичні і навчально-пізнавальні);

- теоретично розроблено та експериментально перевірено методику формування знань про державу учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Дістали подальшого розвитку положення про виховний потенціал знань про державу у шкільній історичній та правознавчий освіті, підходи до застосування інтерактивних технологій навчання в контексті досліджуваної проблеми.

Уточнено визначення та зміст поняття "знання про державу в учнів основної школи", критерії і рівні сформованості знань учнів з історії й правознавства.

Практичне значення дослідження дисертації полягає в тому, що теоретичні матеріали та висновки дослідження можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх вчителів історії, правознавства та суспільних дисциплін та в системі післядипломної освіти педагогічних працівників, зокрема при підготовці лекційних курсів та спецкурсів, які вивчають дану проблему.

Запропонована методика формування знань про державу може бути використана в підручниках, методичних посібниках, педагогічній практиці вчителів з метою підвищення рівня навчальних досягнень школярів, з метою реалізації в процесі навчання історії та правознавства сучасних вимог щодо розвитку особистості учня.

Практичні рекомендації запропоновані автором можуть бути використані вчителями для підготовки до уроків та методистами для розробки і вдосконалення методики викладання історії і правознавства.

Теоретико-методичні положення дисертації були використані у процесі організації навчальної роботи з учнями в 6-9 класах загальноосвітніх шкіл, які приймали участь в експерименті Вінницької області (довідка 1843/05 від 09.06.2008 р.), Житомирської області (довідка 6/4-330 від 12.06.2008 р.), Теребовлянського району Тернопільської області (довідка 142 від 20.06.2008р.). Методичні матеріали були використані у навчальному процесі Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти(довідка 6/4-330 від 12.06.2008 р.).

Апробація роботи. Узагальнені теоретичні положення і практичні рекомендації впроваджувалися протягом усього періоду науково-експериментальної роботи. Основні напрями дослідження, його результати обговорювалися на Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: "Професійна підготовка вчителів історії та суспільствознавства в умовах переходу загальноосвітньої школи на 12-ти річний термін навчання" (Київ, 2005), "Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін" (Ніжин, 2007), "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання" в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2008); "круглого столу" "Підготовка навчального посібника "Рівні можливості" для учнів середніх шкіл" (Київ, 2006).

Публікації. Основні положення і результати дослідження знайшли відображення у 4 одноосібних публікаціях автора у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (262 найменування). Загальний обсяг дисертації 219 сторінок. Основний зміст дослідження викладено на 182 сторінках. У дисертації подані 13 таблиць та 10 малюнків. Робота містить 9 додатків, обсягом 15 сторінок.

шкільний знання урок держава

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і завдання дисертаційної роботи, розкрито теоретико-методологічні основи й етапи педагогічного дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію та впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі - "Теоретико-методичні основи дослідження" на основі розгляду методичної літератури проаналізовано особливості формування знань про державу в учнів на уроках історії та правознавства протягом ХІХ-ХХ століття, розглянуто сучасні підходи щодо формування знань про державу, визначено методичні умови формування знань про державу.

Автори дореволюційної офіційної навчальної літератури розглядали державу як визначальну силу в розвитку історичного процесу. Процес засвоєння знань про державу характеризувався перевантаженістю навчального змісту датами, іменами, механічним заучуванням, ігноруванням вікових особливостей учнів, репродуктивним навчанням. На початку ХХ століття були розробленні нові підручники, з'являються методичні рекомендації для вчителів історії. Автори намагалися висвітлити різні сторони життя суспільства, зв'язки та тенденції, вводилися нові методичні прийоми, які формували пізнавальну самостійність учнів та сприяли кращому засвоєнню знань про державу.

Аналіз радянської методичної літератури дає можливість зробити висновок про розробку методики вивчення питань держави в курсах історії, суспільствознавства. Подані розробки окремих уроків, показано використання методичних прийомів і засобів. Але в методичних посібниках не достатня увага приділяється аргументованому розкриттю учнями змісту понять, виділенню їх суттєвих ознак, розгляду понять і теоретичних положень у взаємозв'язку і взаємозумовленості.

Проблеми формування знань про державу в радянський період знайшли своє відображення як у в дисертаційних дослідженнях з методики викладання курсу історії так і у працях з методики викладання шкільних курсів "Конституція СРСР", "Суспільствознавство". В радянський період вироблено чітку систему знань про державу і методику її формування, проте вона відповідала марксистсько-ленінському вченню про розвиток суспільства і була заідеологізованою.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х рр.. ХХ ст. відбуваються зміни в освіті, з'являються нові програми, підручники, особливо після проголошення незалежності України і прийняття нового законодавства, яке регулює питання вивчення суспільних дисциплін у загальноосвітній школі. Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, які подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях, однією з яких є "Суспільствознавство". Структурним елементом освітньої галузі "Суспільствознавство" є історія України, всесвітня історія, право, громадянська освіта, під час вивчення яких формуються в учнів знання про державу. Аналізуючи Державний стандарт базової і повної середньої освіти та програми з курсу "Основи правознавства" ми виділили зміст знань учнів про державу, що формуються в учнів основної школи:

1) в шкільних курсах історії: уявлення про історичність людської цивілізації та періодизацію історичного процесу, знання відліку часу в історії, відмінностей у часі, найважливіші періоди в історії людства, знання характерних рис античних держав, знання основних тенденцій та характеристики розвитку людства в епоху середньовіччя, знання найсуттєвіших рис, що характеризують колонії, колоніальні імперії;

2) в шкільному курсі права: уявлення про державу, органи державної влади, знання про державні органи, особливості організації державної влади, уявлення про основні етапи розвитку української державності, особливості організації здійснення державної влади та місцевого самоврядування.

На підставі визначених результатів пов'язаних із знаннями учнів про державу було дано визначення основного поняття дисертаційного дослідження "знання про державу", що формуються в учнів основної школи на уроках історії і правознавства - це результат пізнання учнем основних ознак, функцій, форм, типів держави, що склалися в різні історичні епохи, основних етапів розвитку української державності, устрою і діяльності сучасних органів держаної влади й місцевого самоврядування, які засвоюються ними на емпіричному і теоретичному рівнях у вигляді уявлень, понять, суджень і способів їх застосування.

Філософські і психологічні дослідження (В. Кедров, С. Рубінштейн) обґрунтували необхідність чітко розрізняти два способи узагальнення і відповідно два рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Пізніше логічну і психологічну сторони цих способів розробили М. Вахтомін, П. Гальперін, В. Давидов, В. Копнін, О. Леонтьєв.

Для засвоєння учнями знань про державу на емпіричному рівні навчальний зміст має містити відповідні факти, тобто зовнішні сторони (що, хто, де, коли, як) подій, явищ, процесів у вигляді образів, картин минулого та сюжетів сучасності. Теоретичний рівень засвоєння знань передбачає осмислення внутрішньої сутності фактів і оволодіння системою наукових понять, висновків, зв'язків і тенденцій. Виходячи з цього навчальний зміст має містити поняття, висновки, характеристики зв'язків і тенденцій у взаємозв'язку з тими фактами, які у системі розкривають істотні ознаки, функції, форми, типи держави, що склалися в різні історичні епохи, основні етапи розвитку української державності тощо.

Таким чином, вирішення завдань повноцінного засвоєння навчального змісту про державу, виховання і розвитку пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках історії і правознавства може бути досягнуто шляхом відбору і включення в навчальний матеріал уроків груп фактів, які підлягають вивченню як шляхом теоретичного аналізу, так і на емпіричному рівні. Навчальний матеріал має забезпечити формування в учнів такої системи фактичних і теоретичних знань про державу, який дозволяє учневі, при опорі на ці знання і сформовані відповідні уміння, самостійно проаналізувати новий факт, явище, процес.

Оновлення змісту шкільних дисциплін потребує встановлення зв'язків між предметами, які допоможуть ефективно розподіляти навчальний матеріал про державу, сприяють формуванню гармонійно і всебічно розвинутої особистості, таких світоглядних і політичних якостей, які необхідні зараз і особливо в майбутньому, сприяють розвитку творчого мислення.

У Державному стандарті освіти програми включені до освітніх галузей, що посилює запровадження міжпредметних зв'язків. Зміни, які відбуваються в суспільствознавстві зумовлені суспільними процесами, змінами рівня і якості знань, необхідністю цілеспрямованої роботи з громадянської освіти і виховання. За часів незалежної України з'явилися нові інтегровані курси "Людина і світ", "Людина і суспільство", "Конституція України", "Практичне право", "Ми - громадяни України", "Громадянська освіта", "Вчимося бути громадянами", "Європейські студії", "Основи економіки" та ін.

Від рівня засвоєння знань про державу залежить формування громадянського суспільства та правової держави. Вибір технології міжпредметних зв'язків залежить від мети навчання, специфіки змісту предмета, складу учнів (їх рівня розвитку і підготовки, мотивації навчальної діяльності, кількості, психолого-вікових особливостей). Інтегрована інформація про державу сприяє розвитку продуктивного мислення і є важливим показником розвитку творчого потенціалу особистості. Міжпредметні зв'язки дозволяють більш ефективно використовувати навчальний час за рахунок уникнення дублювання і повторів, сприяють формуванню цілісної системи знань про державу.

Міжпредметні зв'язки дають можливість більш детально й всебічно розглянути питання про державу, сприяють розвитку абстрактного мислення, вмінню аналізувати, порівнювати, узагальнювати, співставляти державні явища.

У другому розділі дисертації "Експериментальна перевірка методичних умов формування знань учнів про державу" проаналізовано сучасний стан навчально-методичного забезпечення процесу формування знань про державу у процесі навчання історії та правознавства в 5-9 класах, подано методику експериментального навчання, представлено хід і результати проведеного дослідження.

Аналіз програми з історії для 5-9 класів основної школи дає можливість зробити висновок, що в порівнянні з попередніми програмами більша увага приділяється становленню та розвитку сучасних демократичних установ та громадянського суспільства. Це відіграє величезну роль у громадянському вихованні учнів. Відбулася зміна методологічних засад, структурування змісту навчання, зокрема формаційний підхід поступився місцем цивілізаційному, заснованому на загальнолюдських цінностях і пріоритетах. Проте в зміст програм не включені міжпредметні зв'язки, як це робилося за радянських часів. Це певною мірою компенсується введенням інтегрованих курсів. За часів незалежності історія України стає повноцінним предметом, який вивчається з 7 до 11 класу, вдосконалюються навчальні посібники, з кожного курсу є кілька підручників, які можна використовувати на вибір, з'являються методична література, наочність, робочі зошити, які сприяють засвоєнню знань про державу. Процес державотворення розглядається в курсі "Історії України", як нелегкий шлях, що пройшов український народ, аби досягти незалежності.

Поглиблення знань про державу в учнів основної школи відбувається під час вивчення курсу "Основи правознавства", який має свої особливості, зумовлені специфікою даної дисципліни, постійними змінами в законодавстві. Фундаментом для засвоєння знань про державу на уроках права в багатьох випадках є знання, які учні отримали в шкільних курсах історії, що вимагає застосування міжпредметних зв'язків.

Експериментальна методика формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства побудована на психолого-педагогічних закономірностях засвоєння знань, що визначило методичні умови, методи та результати навчання. В основу методичної системи були покладені такі структурні складові як: формування знань про державу на емпіричному (розвиток уявлень) та теоретичному (поняття, судження, методологічні знання про способи навчальної діяльності шляхом їх застосування) рівнях.

З метою проведення експерименту була здійснено підготовчу роботу, яка включала: визначення шкіл і ознайомлення з умовами проходження експерименту, знайомство з вчителями, визначення навчальних можливостей учнів, прогнозування результатів, визначення тем уроків, календарне планування проведення експериментальних уроків, перевірки знань учнів, анкетування; розробка методичного забезпечення для проведення уроків з експериментальних тем, визначення міжпредметних і міжкурсових зв'язків та етапів послідовного формування знань про державу у відповідній послідовності.

Формувальний експеримент був проведений на матеріалах уроків з таких тем: "Давній Єгипет", "Греція в V-ІV ст. до н.е.", "Давній Рим у ІІІ-І ст. до н.е.", "Держава в середньовічній Європі", "Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави", "Створення США", "Повалення монархії та встановлення республіки у Франції", "Об'єднання Німеччини", "Російська імперія наприкінці ХІХ - початку ХХ століття" з всесвітньої історії. З історії України: "Київська Русь", "Галицько-Волинська держава", "Заснування козацької держави", "Українські землі в складі Російської та Австрійської імперій". З основ правознавства: "Виникнення держави", "Загальна характеристика держави", "Державний лад". Вибір цих тем пояснюється важливістю навчального матеріалу, який має сприяти формування знань про державу в учнів 6-9 класів на уроках історії та правознавства.

Основною формою навчання в сучасній школі є урок. Серед типів уроків традиційно переважає в навчанні, особливо в середніх класах, комбінований урок. Крім комбінованих уроків використовувалися уроки засвоєння навчального матеріалу, уроки узагальнення і систематизації, уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок. З метою підвищення інтересу до історії та правознавства, а також кращого засвоєння учнями знань про державу, деякі уроки проводилися у нетрадиційних формах: дебати, урок-дискусія, вікторина. Застосовувалися спеціально розроблені інтерактивні презентації.

Експеримент проводився в три етапи: І-й етап - 2006, ІІ-й етап - 2006/2007, ІІІ-ий етап - 2007/2008 навчальні роки. З метою перевірки знань учнів про державу на уроках історії і правознавства були сформовані загальні вимоги до проведення і перевірки контрольних робіт. Контрольні роботи були розраховані на 20-30 хвилин, в залежно від віку дітей та навчального матеріалу, перевірка засвоєння якого відбувалася на уроках. Перший тип запитань передбачав перевірку знання фактичного матеріалу. Такі запитання носили репродуктивний характер. Другий тип питань контрольних робіт - творчі завдання, які вимагали спеціальних умінь. Нами були розроблені критерії оцінювання відповідей учнів: емпіричні, теоретичні, навчально-пізнавальні відповідно до емпіричного та теоретичного рівнів сформованості знань.

З метою визначення характеру емоційно-оцінних суджень про державу в учнів 9 класів на початку і наприкінці вивчення "Основ правознавства" був також проведений експеримент. Ці судження про державу містять точку зору учнів про державно-історичні події, явища, процеси, тенденції, закономірності, причини і наслідки, економічний, соціальний, політичний, правовий розвиток окремих держав, історичну долю держав, організацію державної влади її ефективність. В нашому дослідженні учням пропонувалося охарактеризувати своє ставлення до "держави України", використовуючи 6 шкал. Кожна шкала задана двома полярними термінами, які відображають емоційно-оціночні якості: "сильна-слабка", "чесна-корумпована", "корислива-безкорислива", "велика-мала", "пасивна-активна", "демократична-антидемократична".

Таблиця 1.

Діапазон емоційно-оцінних якостей

Якості	Бали	Якості
Сильна	-3	-2	-1	0	1	2	3	Слабка
Чесна	-3	-2	-1	0	1	2	3	Корумпована
Корислива	-3	-2	-1	0	1	2	3	Безкорислива
Велика	-3	-2	-1	0	1	2	3	Мала
Пасивна	-3	-2	-1	0	1	2	3	Активна
Демократична	-3	-2	-1	0	1	2	3	Антидемократична

Завдання експерименту - перевірити ефективність методики формування знань про державу на основі аналізу отриманих експериментальних даних, її вплив на формування громадянської позиції в учнів 9-х класів, який проявляється у ставленні до держави.

За результатами опитування до формувального експерименту, можна зробити висновок про емоційно-оцінні судження учнів 9-х класів про державу Україна. Учні характеризують державу Україну як велику, корисливу, пасивну, сильна, демократичну, чесну. Емоційно-оцінні судження про державу учнів 9-х класів до формувального експерименту за результатами опитування графічно зображені на рис.1.



Рис 1. Середньоквадратичне відхилення по емоційно-оцінних судженнях до формувального експерименту

На заключному етапі нашого дослідження було проведено повторне опитування з метою вивчення емоційно-оцінних суджень учнів до держави Україна. Результати опитування учнів у контрольних та експериментальних класах подані на рис. 2

Рис. 2. Середньоквадратичне відхилення по емоційно-оцінних судженнях після формувального експерименту

Учні контрольних класів вважають державу Україна як більш велику, корисливу, пасивну, сильну, демократичну, чесну. Учні експериментальних класів оцінюють державу Україна як більш велику, сильну, корисливу, пасивну, демократичну, чесну. Показники в експериментальних і контрольних класах відрізняються. Як показує аналіз результатів змінилося відношення до держави і уявлення про державу.

Перевірочні роботи виявили динаміку розвитку знань про державу в учнів у контрольних і експериментальних класах. Результати експерименту в експериментальних і контрольних класах відрізняються. Так в контрольних класах відбулися зміни емпіричних показників про державу в 6-х класах: кількісні уявлення - з 17% до 20%, просторові уявлення - з 51% до 54%, часові уявлення - з 7% до 11%, образні уявлення - з 67% до 70%; в 9-х класах: кількісні уявлення - з 58% до 59%, просторові уявлення - з 51% до 54%, часові уявлення - з 53% до 54%, образні уявлення - з 84% до 86%.

Дещо покращилися теоретичні показники сформованості знань про державу в 6-х класах: повнота розкриття понять - з 16% до 17%, глибина засвоєння понять - з 18% до 20%, мобільність - з 15% до 17%, інтеграція - з 45% до 48%, в 9-х класах: повнота розкриття понять - з 56% до 50%, глибина засвоєння понять - з 54% до 58%, мобільність - з 56% до 56%, інтеграція - з 69% до 73%.

Деякі зміни відбулися у рівні навчально-пізнавальних вмінь в учнів 6-х класів: розумових - з 8% до 10%, мовленнєві вміння з 64% до 65%, хронологічні вміння - з 9% до 11%, картографічні - з 47% до 49%, спеціальні - з 5% до 8%; в учнів 9-х класів: розумових - з 61% до 65%, мовленнєві вміння з 79% до 84 %, хронологічні вміння - з 85% до 86%, картографічні - з 82% до 84%, спеціальні - з 50% до 54%.

Як бачимо показники контрольних класів у процесі навчального року незначно змінюються. Це пояснюється відсутністю системної роботи, спрямованої на формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства. Незначне зростання окремих показників пояснюється традиційною методикою навчання і потужним впливом на школярів засобів масової інформації та інших джерел.

Інша ситуація склалася в експериментальних класах. Тут зростають емпіричні показники про державу в 6-х класах: кількісні уявлення - з 19% до 30%, просторові уявлення - з 57% до 64%, часові уявлення - з 7% до 13%, образні уявлення - з 69% до 74%; в 9-х класах: кількісні уявлення - з 57% до 60%, просторові уявлення - з 82% до 90%, часові уявлення - з 55% до 60%, образні уявлення - з 85% до 90%.

Зростає динаміка змін теоретичних показників сформованості знань про державу в 6-х класах: повнота розкриття понять - з 17% до 25%, глибина засвоєння понять - з 19% до 24%, мобільність - з 16% до 21%, інтеграція - з 47% до 52%, в 9-х класах: повнота розкриття понять - з 60% до 66%, глибина засвоєння понять - з 56% до 64%, мобільність - з 58% до 66%, інтеграція - з 75% до 81%.

Якісні зміни відбуваються у рівні навчально-пізнавальних вмінь. Збільшуються показники вмінь в учнів 6-х класів: розумових - з 9% до 19%, мовленнєві вміння з 65% до 70%, хронологічні вміння - з 10% до 14%, картографічні - з 48% до 53%, спеціальні - з 6% до 10%; в учнів 9-х класів: розумових - з 65% до 73%, мовленнєві вміння з 85% до 91%, хронологічні вміння - з 87% до 92%, картографічні - з 84% до 90%, спеціальні - з 54% до 64%.

В кінцевому результаті ця позитивна динаміка стала підґрунтям для визначення нами рівнів сформованості знань про державу в учнів основної школи за 12-бальною системою визначеною Міністерством освіти і науки. Наприкінці експерименту при майже рівних показниках сформованості знань про державу в учнів основної школи на початку навчального року порівняльна кількісна характеристика рівнів сформованості в контрольних (КК) та експериментальних (ЕК) класах виглядає наступним чином: початковий рівень - 17 учнів, 9% (КК); 0 учнів, 0% (ЕК); середній рівень - 75 учнів, 38% (КК); 69 учнів, 36% (ЕК); достатній рівень - 46 учнів, 24% (КК); 59 учнів, 30% (ЕК); високий рівень - 56 учнів, 29% (КК); 68 учнів, 34% (ЕК).

Таким чином, на етапі формувального експерименту була доведена ефективність запропонованої методики, що запроваджувалася в експериментальних класах, підтверджена правильність нашої гіпотези щодо методики формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Висновки

Проведений теоретичний аналіз та експериментальне дослідження проблем методики формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства дозволило зробити висновки і узагальнення.

Формування знань про державу в шкільних курсах історії та права в Російській імперії в ХІХ - на початку ХХ ст. в усіх типах навчальних закладів було спрямовано на виховання громадян вірних Богу і Вітчизні, яке базувалося на трьох принципах: православ'я, самодержав'я, народність. Проведення буржуазних реформ 60-90-х рр. ХІХ ст. вплинули на розвиток історичної освіти, на зміст і форми організації знань. Процес засвоєння знань про державу характеризувався репродуктивним навчанням. На початку ХХ століття, були розробленні нові підручники, з'являються методичні рекомендації для вчителів історії, що висвітлювали різні сторони життя суспільства, впроваджували нові методичні прийоми, які формували пізнавальну активність учнів.

Після встановлення радянської влади лише з 1934 року було впроваджено вивчення історії як самостійного, навчального предмету. Проте вивчення історії республіки в школі в довоєнні роки не відбувалося. В 1936 році було введено новий курс - "Конституція СРСР", що вивчався до 1962 року. Він містив конкретні знання про політичний і адміністративний устрій СРСР. У 60-80 рр. ХХ ст. в 7-9 класах вводилася історія Української РСР, розроблялась методика вивчення питань про державу в шкільних курсах історії, суспільствознавства, основ Радянської держави і права. Система знань про державу відповідала марксистсько-ленінській теорії розвитку суспільства.

Після проголошення незалежності України і прийняття нового законодавства, яке регулює питання вивчення суспільних дисциплін в загальноосвітній школі, відбулися зміни в освіті, з'явилися нові програми, підручники. Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, які подано за галузевим принципом. Структурним елементом освітньої галузі "Суспільствознавство", під час вивчення яких в учнів формуються знання про державу, є історія України, всесвітня історія, право, громадянська освіта. Аналізуючи цей документ та програми з курсу "Основи правознавства" ми виділили зміст знань про державу, що формуються в учнів основної школи і надали визначення основного поняття дисертаційного дослідження: знання про державу, що формуються в учнів основної школи на уроках історії і правознавства - це результат пізнання учнем основних ознак, функцій, форм, типів держави, що склалися в різні історичні епохи, основних етапів розвитку української державності, устрою і діяльності сучасних органів державної влади й місцевого самоврядування, які засвоюються ним на емпіричному і теоретичному рівнях у вигляді уявлень, понять, суджень і способів їх застосування.

З 1991/1992 навчального року історія України стала повноцінним предметом, який вивчається з 7 по 11 клас. Питання державотворення, розглядаються як складний шлях, що пройшов український народ на шляху до незалежності. Поглиблення знань про державу в учнів в основній школі відбувається під час вивчення курсу "Основи правознавства", який має свої особливості, зумовлені специфікою даного предмету, постійними змінами в законодавстві. Фундаментом для засвоєння знань про державу на уроках права в багатьох випадках є знання, які учні отримали в шкільних курсах історії, що вимагає застосування міжпредметних зв'язків у певній послідовності і системі.

Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури та зазначене розуміння поняття "знання про державу", дозволив охарактеризувати критерії і показники їх сформованості в учнів основної школи на уроках історії і правознавства:

1) емпіричний критерій, що характеризується такими показниками як сформованість кількісних, просторових (локальних), хронологічних (часових), образних, логічних уявлень;

2) теоретичний критерій, що характеризується такими показниками як сформованість відповідних понять з точки зору повноти, інтеграції, мобільності, глибини та системності;

3) навчально-пізнавальний критерій, що включає такі показники як сформованість і здатність до застосування знань про способи навчальної діяльності: розумові, мовленнєві, хронологічні, картографічні, спеціальні.

Найбільш ефективними є шляхи, що сприяють формуванню знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства засвоєння знань про державу на емпіричному та теоретичному рівні; використання індуктивного та дедуктивного способів побудови змісту навчання; запровадження у навчанні системи пізнавальних завдань, що забезпечують засвоєння учнями знань про державу в усій повноті і складності процесів суспільного життя.

Перший шлях насамперед передбачає, що знання про державу засвоюються учнями спочатку у вигляді уявлень (емпіричний рівень засвоєння знань) і понять (теоретичний рівень засвоєння знань). Такий перехід здійснюється через спеціальні прийоми, що відповідають конкретними типам уявлень і понять та етапам їх формування.

Другий шлях полягає у застосуванні як індуктивного, так і дедуктивного способу засвоєння учнями знань. При цьому фактологічний матеріал про державу на уроках історії вчитель має комбінувати з теорією, враховуючи рівень розвитку учнів, особливості матеріалу, що вивчається. Якщо теорія засвоюється індуктивно, то вчитель на початковому етапі забезпечує умови для визначення учнями його ознак і сутності на основі аналізу певної кількості відповідних фактів. При виборі дедукції вчитель пропонує учням узагальнену характеристику сутності процесу чи явища і поступово конкретизує її.

Третій шлях формує знання про способи навчальної діяльності на рівні їх застосування через постановку перед учнями системи відповідних завдань. Особливе місце серед них займають перелічені та охарактеризовані в дисертації види тестів. Спеціальним видом завдань, який сприяє формуванню знань про державу, є ведення словника історичних і правових понять і термінів.

Кращому засвоєнню знань про державу має сприяти проблемно-розвиваюче навчання, яке поєднує запропоновані шляхи (методи, прийоми, засоби навчання) формування уявлень, понять та відповідних способів їх застосування.

Ефективність формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії і правознавства, залежить від дотримання певних методичних умов. У нашому дослідженні це: 1) відбір і структурування навчального матеріалу, забезпечують поступовий перехід учнів від емпіричного до теоретичного рівня знань про державу; 2) організація активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на формування в них уявлень і понять про державу; 3) оптимальне використання міжпредметних зв'язків; 4) врахування вікових особливостей формування знань в учнів основної школи.

Проведене дослідження свідчить, що не всі підручники, які використовуються в шкільних курсах історії та права відповідають сучасним вимогам. Сучасна школа не забезпечена в повному обсязі наочністю, настінними картами, технічним засобами навчання, які б сприяли кращому засвоєнню знань про державу. Сучасний стан навчально-методичного забезпечення формування знань в учнів основної школи на уроках історії і правознавства не повністю відповідає визначеним шляхам і методичним умовам.

Викладені підходи стали основою авторської методики формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства. Основою її розробки є використання нетрадиційних інтерактивних технологічних моделей навчання, освітніх досягнень, технологій.

Експериментальна методика була апробована в одинадцяти школах Вінницької, Житомирської та Тернопільської області. Участь у формувальному експерименті взяли 1415 учнів і 36 вчителів. Побудоване на охарактеризованих основах експериментальне навчання показало значні зрушення у формуванні знань про державу в учнів основної школи. Так, наприкінці експерименту при майже рівних показниках сформованості знань про державу в учнів основної школи на початку навчального року кількість учнів, які знаходилися на низькому і середньому рівнях в експериментальних класах стала менше відповідно на 9% та 2%. Водночас в експериментальних класах збільшилась кількість учнів які знаходились на достатньому та високому рівнях - відповідно на 6% та 5%. Водночас відповідні показники у контрольних класах майже не змінились: кількість учнів, які знаходились на низькому та середньому рівнях в контрольних класах зменшилась відповідно на 2,5% та на 1,25% збільшилась кількість учнів, які знаходились на середньому та високому рівнях: в контрольних класах - відповідно на 2% та 1,75%. Це дозволяє стверджувати, що відсутність в цих класах цілеспрямованої діяльності, орієнтованої на формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства не може забезпечити їхнього ефективного розвитку.

Порівняльний аналіз результатів робіт у контрольних і експериментальних класах доводить ефективність запропонованої моделі формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Вивчення питань даного дисертаційного дослідження є лише одним з напрямків наукових пошуків. Напрямком подальших досліджень можуть бути методичні засади формування знань про державу в учнів початкової та старшої школи, організація самостійної роботи старшокласників в процесі формування знань про державу, проблеми моніторингу рівнів розвитку знань про державу в початковій і старшій школі тощо.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Маньгора В.В. Проблеми правового виховання і правової освіти молоді / В.В. Маньгора // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. - Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - Випуск 4. - С. 95-99.

2. Маньгора В.В. Проблеми формування поняття "держава" у шкільних курсах історії та права / В.В. Маньгора // Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / За ред. проф. Є.І. Коваленко. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2007. - С. 83-85.

3. Маньгора В.В. Міжпредметні зв'язки при формуванні в учнів знань про державу / В.В. Маньгора // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Вип. 18 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2008. - С.111-116.

4. Маньгора В.В. Методика формування поняття "держава" в учнів основної школи в курсах історії і права / В.В. Маньгора // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. пр. - Випуск 24 / Редкол.: М.І. Сметанський (голова) та ін. - Вінниця: ТОВ "Планер", 2008. - С.65-71.

Анотації

Маньгора В.В. Методика формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання історії та суспільствознавчих дисциплін. Інститут педагогіки АПН України. - Київ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемам методики формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та правознавства. У дослідженні вперше висвітлено й узагальнено теоретико-методичні основи формування в учнів знань про державу на уроках історії та правознавства, визначено і обґрунтовано методичні умови ефективного їх формування розвиток уявлень про державу у певній системі, визначено критерії сформованості знань учнів основної школи про державу, теоретично розроблено та експериментально перевірено методику формування знань про державу учнів основної школи на уроках історії та правознавства.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх вчителів історії, правознавства та суспільних дисциплін та в системі післядипломної освіти педагогічних працівників, а також при створенні нових навчальних програм, написанні підручників та навчальних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів.

...