Формування ринку послуг професійної освіти (регіональний і соціально-економічний аспекти)

Особливості функціонування ринку послуг професійної освіти, його функції й тенденції розвитку. Механізми впливу держави на основні параметри ринку, принципи його регіоналізації. Модель навчального закладу як епіцентру програмування регіонального розвитку.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 03.09.2013
Размер файла 107,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК: 377: 338.46 (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

(РЕГІОНАЛЬНИЙ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ)

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

БОСАК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник:

Куценко Віра Іванівна, доктор економічних наук, професор, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу.

Офіційні опоненти:

Дмитренко Геннадій Анатолійович, доктор економічних наук, професор, Центральний Інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, завідувач кафедри;

Янковська Лариса Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, Львівський університет бізнесу та права, ректор.

Захист відбудеться "20" травня 2008 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий "19" квітня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Професійна освіта є важливою частиною національної економіки, яка забезпечує підготовку кваліфікованих кадрів, відіграє роль чинника висхідної соціальної мобільності особи, має створити передумови для формування інформаційного суспільства, розроблення і впровадження нових наукомістких технологій та виходу країни на траєкторію сталого розвитку.

В Україні проводяться численні дослідження ринку професійної освіти. В економічній науці провідними напрямами наукових пошуків насамперед є: макроекономічна роль професійної освіти (Л. Антошкіна, О. Грішнова, І. Каленюк, Н. Верхоглядова), її організаційно-економічний і фінансовий механізми (Т. Боголіб, Г. Євтушенко, В. Куценко), менеджмент і маркетинг в освітній сфері (Л. Батченко, Г. Дмитренко, М. Матвіїв, Т. Оболенська), формування кадрового потенціалу (С. Бандур, М. Долішній, Т. Заяць, А. Криклій, Р. Патора, У. Садова, Л. Семів, О. Хомра, Л. Шевчук, Л. Янковська) та ін.

На вибір теми дисертації вплинули, зокрема такі чинники:

по-перше, у вітчизняних економічних дослідженнях насамперед розглядаються питання фінансування професійної освіти, реформування її організаційно-економічного механізму, підготовки кваліфікованих кадрів за певними напрямами. Однак, на нашу думку, мало уваги зосереджено на практичних аспектах створення регіональних освітніх комплексів, розвитку недержавної вищої освіти та інноваційних технологіях розвитку ринку професійної освіти;

по-друге, в умовах трансформації, що відбувається в суспільстві та економіці України, потрібно вивчити низку проблем розвитку освіти, які ще малодосліджені, а саме: доступність професійної освіти для різних верств населення; роль навчальних закладів як центрів програмування регіонального розвитку та чинника підвищення доступності освіти для мешканців регіону; можливості запровадження ринкових механізмів формування ринку послуг професійної освіти;

по-третє, соціально-економічні процеси в Україні зумовили появу досліджень, об'єктом яких є ринок освітніх послуг. Проте в публікаціях з цієї тематики здебільшого обґрунтовується вузьке розуміння ринку як сукупності відносин у процесі надання тільки платних послуг, що не відображає сучасних світових тенденцій розвитку професійної освіти. Так звані "неринкові освітні послуги" є частиною ринку, яка безпосередньо визначає його основні параметри. Використання такого розширеного тлумачення ринку в дисертаційній роботі дає підстави по-новому підійти до вивчення надзвичайно актуальних для науки і практики питань ролі професійної освіти в забезпеченні сталого регіонального розвитку та створення механізмів підвищення доступності послуг професійної освіти для населення в умовах її комерціалізації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертації пов'язаний з планами науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема: "Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року" (№ Д.Р. 0106U002907), "Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану міста Львова" (№ Д.Р. 0107U010970), а також Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, а саме як: "Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України" (державні номери теми 0106U005191(39) та 0106U005264(48)), "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку" (державні номери теми 0106U005193(39) та 0106U005261(48)), "Теоретико-методологічні засади вдосконалення механізмів функціонування соціальної сфери регіонів України" (державні номери теми 0106U005195(39) та 0106U005263(48)). У рамках даних тем проаналізовано регіональні особливості розвитку ринку послуг професійної освіти та розроблено комплекс механізмів його вдосконалення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці теоретично-методичних засад і практичних підходів до формування ринку послуг професійної освіти, його вдосконалення та забезпечення регіоналізації і соціальної зорієнтованості.

Досягнення поставленої мети дослідження потребує розв'язання таких завдань:

- дослідити соціально-економічну сутність понять "послуга професійної освіти", "якість освіти", "ринок послуг професійної освіти", "доступність професійної освіти";

- з'ясувати характер економічних відносин, які виникають на ринку послуг професійної освіти, його функції і принципи функціонування, методи та механізми впливу держави на основні параметри ринку;

- виявити чинники, що визначають доступність професійної освіти для населення, а також так звані "критичні точки" ухвалення рішень стосовно профорієнтації, впливаючи на які, держава може регулювати параметри доступності;

- визначити принципи та підходи до регіоналізації ринку послуг професійної освіти, впровадження нової моделі навчального закладу як епіцентру програмування регіонального розвитку;

- виявити тенденції формування ринку послуг професійної освіти України, визначити його сильні та слабкі аспекти, можливості, ризики та загрози розвитку;

- спрогнозувати розвиток основних параметрів ринку послуг професійної освіти України на тривалу перспективу, змоделювати можливий вплив на параметри ринку впровадження так званих ринкових механізмів державного регулювання;

- визначити пріоритети та завдання державної політики в професійній освіті, обґрунтувати пропозиції щодо впровадження ефективних механізмів забезпечення регіоналізації та соціальної зорієнтованості ринку послуг професійної освіти.

Об'єктом дослідження є процес формування ринку послуг професійної освіти.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення формування та функціонування ринку професійної освіти.

Методи дослідження. Дослідження було проведено з використанням методів системного аналізу, логічних, статистичних та економіко-математичних методів. Для аналізу тенденцій розвитку ринку послуг професійної освіти застосовано STEP- і SWOT-аналіз; для систематизації регіонів за основними параметрами ринку кластерний аналіз на основі алгоритму Варда, а також методи картографічного аналізу; для визначення характеру впливу соціально-економічних чинників на доступність освітніх послуг для населення - методи кореляційного та факторного аналізу. В основу прогнозу покладено трендову модель на базі марковських процесів із використанням факторного та регресійного prоbit-аналізу.

У дисертаційній роботі використано праці вітчизняних та зарубіжних авторів з проблем регіональної економіки, економіки праці, соціальної економіки і політики, нормативні та законодавчі акти, статистичні дані Держкомстату України, статистичного агентства ЄС "Євростат", міжнародних економічних організацій (ЮНЕСКО, Світового Банку, Організації економічного співробітництва та розвитку).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертації визначають такі наукові положення:

вперше:

розроблено модель впровадження в систему професійної освіти України освітніх ваучерів, модельовано можливий вплив такого експерименту на чисельність і структуру контингенту студентів, а також доступність послуг вищої освіти;

удосконалено:

структуру регіонального освітнього комплексу та схему розподілу функцій управління в ньому, які являють собою узагальненим та адаптованим до вітчизняних реалій варіантом функціонування освітніх комплексів;

підходи до прогнозування контингенту студентів і обсягу підготовки кадрів на основі методу трендових структурних моделей, які на відміну від відомих раніше, передбачають використання нестаціонарної матриці ймовірності переходу між роками навчання, а для визначення вірогідності переміщення особи між окремими рівнями (вертикальна мобільність) чи видами освіти (горизонтальна мобільність) - факторний і/або регресійний аналіз;

одержали подальший розвиток:

методика групування регіонів України за основними характеристиками ринку послуг професійної освіти з використанням кластерного аналізу. На відміну від відомих досліджень, як один із головних критеріїв виокремлення груп регіонів взято рівень сформованості так званих "опорних центрів" (полюсів, локомотивів росту) у формі потужного освітнього комплексу з академічним ядром і міждисциплінарною проектно-зорієнтованою периферією у складі численних профільних інститутів, мережевих інноваційних високотехнологічних структур, які володіють потенціалом для виконання замовлень місцевих органів влади, бізнесу чи суспільства загалом;

понятійно-категоріальний апарат економічної науки, а саме поняття:

"ринок послуг професійної освіти" як сукупність відносин, що виникають у процесі задоволення наявної та формування перспективної потреби в послугах професійної освіти, а також форма поєднання елементів ринкової саморегуляції з елементами державного регулювання. Уточнено економічну сутність суб'єктів ринку, а також принципи функціонування ринку з урахуванням сучасних процесів глобалізації і регіоналізації економічного простору та виходячи з потреби створення системи безперервної освіти;

"якість професійної освіти". На відміну від традиційного тлумачення цього поняття, якість професійної освіти розглядається як сукупність властивостей усього освітнього процесу, що надає йому здатності задовольняти освітні потреби конкретних споживачів і суспільства загалом, а саме: якість суб'єкта надання освітніх послуг, якість процесу навчання, а також якість знань, умінь і навичок споживача освітньої послуги з погляду відповідності його освітньо-професійних характеристик конкретним стандартам і суспільним потребам. Такий підхід відображає розуміння якості освіти з позиції створення наскрізної системи моніторингу якості та відповідає критеріям міжнародних стандартів якості ISO;

"доступність професійної освіти". Проблема доступності професійної освіти в дисертаційній роботі розглядається як співвідношення між сформованими очікуваннями й об'єктивними можливостями громадян, з одного боку, та фактичними можливостями держави й інфраструктури ринку послуг професійної освіти, з іншого.

Практичне значення одержаних результатів. Методологічні та методичні положення дослідження розширюють наукову базу для подальшого вивчення даної проблематики.

Результати прогнозних розрахунків рекомендовано Міністерству освіти та науки України в розробленні стратегії розвитку професійної освіти та програми її реформування; пропозиції щодо оптимізації мережі навчальних закладів і механізмів формування регіональних освітніх комплексів запропоновано регіональним органам державного управління при розробці середньо- та довгострокових програм соціально-економічного розвитку конкретних регіонів.

Положення та висновки дисертації можуть бути використані в розробленні навчально-методичних матеріалів для підготовки фахівців у галузі економіки освіти, соціальної політики та регіональної економіки.

Матеріали дисертації автор використала в розробленні навчальних курсів з дисциплін "Економіка праці та соціально-трудові відносини", "Освіта та Болонський процес", які викладаються у Львівському інституті банківської справи Університету банківської справи НБУ (акт впровадження 01-15/1029 від 26.10.2007 р.).

Результати дослідження використала також Львівська обласна державна адміністрація в розробленні Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року, а також у проведенні семінарів, круглих столів області, які організовувала облдержадміністрація з питань забезпечення високопрофесійними робітничими кадрами (довідка № 2-31-201 від 31.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною роботою, в якій запропоновано авторське розв'язання важливого наукового завдання - розроблення теоретично-методичних засад і практичних підходів до формування ринку послуг професійної освіти. Основні наукові праці дисертанта опубліковані без співавторів і відображають особисті ідеї та розробки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорено на методологічних семінарах кафедри менеджменту, економіки та соціології Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ й були опубліковані в матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій: III Міжнародна науково-практична конференція "Теорія і практика економіки та підприємництва" (11-13 травня 2006 р., м. Сімферополь), IV Міжнародна науково-практична конференція "Теорія і практика економіки та підприємництва" (10-12 травня 2007 р., м. Сімферополь), міжнародна науково студентсько-аспірантська конференція "Нові обрії економічної науки" (14-15 травня 2007 р., м. Львів), VI Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України" (4-6 жовтня 2007 р., м. Алушта).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 8 у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 4,64 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел зі 208 найменувань та шести додатків, викладених на 20 сторінках комп'ютерного тексту. Основний зміст роботи викладено на 179 сторінках комп'ютерного тексту, серед них 15 таблиць та 16 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретично-методичні основи дослідження ринку послуг професійної освіти" розглянуто теоретичні основи дослідження ролі професійної освіти в суспільному відтворенні; проаналізовано поняття "ринок послуг професійної освіти" та подано його авторське бачення, визначено шляхи формування ринку професійної освіти та забезпечення доступу громадян на цей ринок; розкрито методичні підходи до дослідження ринку послуг професійної освіти.

Важлива роль у створенні ефективної економічної системи належить професійній освіті, яка є механізмом формування науково-технічного потенціалу та економічного зростання країни. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває дослідження проблеми формування ринку послуг професійної освіти та забезпечення доступу громадян на цей ринок.

Ґрунтовні дослідження економічної ролі освіти становлять положення теорії людського капіталу, у рамках якої дано визначення та обґрунтування професійної освіти як ресурсу, що може бути ефективно реалізований та "конвертований" в адекватний рівень доходів і статусу. Згідно з нею, придбання освітніх послуг - це інвестиції в людину. Потреба в таких інвестиціях пов'язана з наявністю віддачі у вигляді зростання продуктивності та доходів. Рентабельність людського капіталу визначається зіставлення доходів від нього з його вартістю (враховуючи втрачені доходи, що особа могла одержати впродовж навчання) - своєрідна норма віддачі. Остання виконує функції, аналогічні нормі прибутку у випадку з фізичним капіталом, а саме вимір ефективності інвестицій в людину, зокрема в розрізі окремих їх компонентів. Особа, яка закінчила загальноосвітній навчальний заклад, має альтернативи: одразу працевлаштуватись і одержувати невеликі заробітки; здійснити витрати на професійне навчання, що в майбутньому будуть компенсовані більшою заробітною платою (рис. 1).

Рис. 1. Потоки доходів випускників шкіл і навчальних закладів професійної освіти

На практиці збільшення інвестицій у професійну освіту спричинило своєрідний парадокс: з одного боку, привело до розширення пропозиції послуг та їх структури за видами, і за якістю; з іншого, поглибило нерівність доступу до ринку освітніх послуг і спричинило соціальну нестабільність.

Зважаючи на те, що право на освіту сьогодні законодавчо визнано у більшості країн, нерівність треба розглядати як брак рівних можливостей, зумовлену не так законодавчими нормами, як соціально-економічними та іншими характеристиками особи. Відповідно основним завданням стало вирівнювання стартових можливостей індивідів через створення механізмів, які мінімізують вплив спадкових матеріальних ресурсів на доступність якісної освіти.

Нерівність доступу до освіти фактично означає закріплення економічної, соціальної і культурної нерівності та збереження надмірної соціальної стратифікації суспільства.

Автором уточнено поняття професійної освіти, зокрема в Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про професійно-технічну освіту" не вживають відокремленого терміна "професійна освіта". Тому автор розглядає термін "професійна освіта", зважаючи на міжнародні та вітчизняні підходів до визначення структури освітньої системи. Отже, професійна освіта, на нашу думку, об'єднує ті види діяльності, які забезпечують здобуття громадянами професії відповідно до їхніх покликань, інтересів, здібностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, а також перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації та наукову кваліфікацію. Відповідно під "послугою професійної освіти" треба розуміти кінцевий результат дій, спрямованих на задоволення очікуваних і неочікуваних потреб споживачів у сфері засвоєння знань, умінь і навичок, охоплюючи весь комплекс заходів щодо створення сприятливих умов для споживання послуги з урахуванням вимог освітніх стандартів.

Поява конкуренції між освітніми установами сприяла розвиткові ринку послуг професійної освіти як сукупності широкого спектра відносин стосовно задоволення наявної та формування перспективної потреби у відповідних послугах. Ринок послуг професійної освіти не треба ототожнювати винятково з ринковим випуском. Термін "неринковий" вказує лише на особливості процесу реалізації, коли держава відіграє роль посередника між виробником і споживачем, до того ж, у світовій практиці держава дедалі частіше застосовує ринкові механізми впливу. Так створюються можливості для порівняння ефективності державних виробників, стимулюється своєрідна конкуренція за одержання бюджетних коштів, розширюються можливості контролю за їх використанням. Водночас неринкові послуги значною мірою визначають параметри ринку: зменшення неринкового освітнього випуску при незмінному чи щораз більшому попиті розширює можливості комерційної діяльності. З одного боку, поєднуються механізми вільного ціноутворення та вільне підприємництво на основі конкуренції суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача, з іншого - державне регулювання, що дає змогу використовувати широкий спектр механізмів прямого й опосередкованого впливу, виходячи з критеріїв економічної і соціальної ефективності.

Отже, ринок послуг професійної освіти, на нашу думку, повинен поєднувати:

- саморегулювання і саморозвиток, завданням яких є максимальне використання внутрішніх резервів виробників освітніх послуг, забезпечення їх тіснішої взаємодії з ринковим середовищем;

- державне регулювання на різних рівнях (загальнодержавному, регіональному, локальному);

- громадське регулювання з боку населення і громадських організацій, має "знизу" впливати на процес прийняття управлінських рішень, забезпечити контроль за якістю наданих послуг.

Запропонований автором підхід, виявляє типову форму поєднання елементів ринкової саморегуляції з елементами державного регулювання, властиву сучасній соціально-орієнтованій економіці. Постає потреба знайти оптимальний баланс між ринковими і неринковими елементами (соціально прийнятного співвідношення між платними та безкоштовними послугами професійної освіти при збереженні безкоштовності тих чи інших їх видів і загальнодоступності для конкретних категорій населення), а також у формуванні організаційно-економічного механізму, спроможного збалансувати ці елементи та мобільно реагувати на потреби населення і зміни ситуації в країні та світі.

Таким чином, виходячи з сучасних тенденцій світового розвитку, враховуючи процес глобалізації та необхідність постійного оновлення професійних знань, окрім традиційних завдань у сфері соціальної та економічної політики держави, перед ринком послуг професійної освіти постають нові завдання і вимоги стосовно принципів функціонування, зокрема:

- перетворення провідних навчальних закладів професійної освіти (насамперед університетів) в епіцентри програмування регіонального розвитку, причому не тільки в економічному, й у соціальному, культурному значенні;

- формування нової інноваційно-підприємницької моделі навчального закладу, в якій останній перетворюється на науковий освітньо-промисловий комплекс із академічним ядром і міждисциплінарною проектно-зорієнтованою периферією у складі численних мережевих інноваційних високотехнологічних структур і малих підприємств, що активно працюють із замовленнями місцевих органів влади, промисловості, бізнесу чи суспільства загалом;

- створення умов входження у відкрите інформаційне суспільство, формування єдиного освітньо-інформаційного середовища;

- забезпечення універсальності професійної освіти через прогнозування тенденцій майбутнього суспільного розвитку та визначення його сценаріїв, що сприятиме вибору оптимальної моделі ринку освітніх послуг;

- диверсифікація моделей професійної освіти, форм і критеріїв доступу до неї.

Сьогоднішній стан взаємовідносин на ринку послуг професійної освіти не вписується в рамки класичної теорії людського капіталу, яка розглядає залежність між рівнем освіти та грошовими доходами особи. Освіта дедалі більше виконує селективну функцію. Механізми селекції, зокрема на мікрорівні, щораз гірше виконують цю функцію і через відбір проходять практично всі платоспроможні особи. Такі зміни роблять доречним використання під час аналізу принципів формування ринку послуг професійної освіти маркетингового підходу. Як засвідчують дослідження, споживачі під послугою суб'єктивно розуміють: потребу в одержанні роботи; потребу у творчості та самореалізації; потребу у спілкуванні тощо. Ці базові потреби виявляються у формі запитів щодо найменування спеціальності, характеристик навчального закладу, ціни, якості. В результаті відбувається розподіл абітурієнтів між навчальними закладами - своєрідний процес самоорганізації на основі суб'єктивних потреб споживача. Це перший рівень ринку послуг професійної освіти як економічної (маркетингової) системи (рис. 2. Модель ринку послуг професійної освіти як маркетингової системи).

Використання маркетингового підходу не зводиться винятково до мікрорівня - визначення стратегії поведінки навчального закладу на ринку послуг професійної освіти, а набуває соціальної зорієнтованості. Коли на основі аналізу впливу різноманітних чинників на поведінку споживача можна оцінити ефективність інформаційного обслуговування майбутніх споживачів чи інституційного забезпечення ринку із позицій соціальної політики задля визначення механізмів підвищення доступності професійної освіти та рівня працевлаштування молодих фахівців.

Методику дослідження ринку послуг передбачає зіставлення оцінки сучасного стану та прогнозів, що дає змогу визначити комплекс конструктивних заходів щодо забезпечення його збалансованого розвитку. Одним із питань прогнозування є визначення очікуваного контингенту споживачів освітніх послуг залежно від тих чи інших припущень про зміну попиту на них. Для прогнозування пропонується використати трендові економіко-математичні моделі, в яких використовується апарат аналізу марковських процесів. Вони дозволяють проводити переоцінку моделі в міру надходження нової інформації, розраховувати можливі варіанти розвитку подій, спираючись на гіпотези щодо змін в економіці країни, теоретично імітувати та вивчати на цій основі вплив на ринок послуг професійної освіти різноманітних чинників.

У другому розділі роботи - "Особливості формування та розвитку ринку послуг професійної освіти в Україні" проаналізовано сучасний стан і тенденції формування ринку послуг, досліджено регіональні особливості та соціально-економічні чинники доступності.

Принципи та стратегічні напрями державної політики визначають параметри перспективної моделі ринку освітніх послуг. Прямий вплив держави на параметри ринку послуг здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів (законів, постанов, нормативів, стандартів, правил, та ін.), які регламентують вимоги до учасників і системи управління процесом створення та споживання освітніх послуг, у тому числі їх якість, використання фінансових і матеріально-технічних ресурсів тощо, а також покликані забезпечити доступність послуг за допомогою надання пільг, кредитування чи інших механізмів. Потреба в державному регулюванні насамперед обумовлена високою чутливістю такого ринку до недобросовісної конкуренції та необхідністю коригування попиту на професійної освіти у зв'язку з наявністю тривалого часового лагу між вибором спеціальності й вступом на ринок праці.

Професійна освіта поєднує різні елементи, пропорції між якими залежать від профорієнтаційних уподобань населення, державної освітньої політики, потреб ринку праці тощо. В Україні відбувається трансформація освіти у сторону збільшення ринкового випуску та скорочення неринкового, що проявилось у швидкому зростанні питомої ваги платних послуг у загальному обсязі послуг освіти. Сьогодні ще зберігається деяке перевищення попиту над пропозицією при поступовому скороченні розриву між ними завдяки: 1) збільшенню ринкового випуску державними вищими навчальними закладами; 2) швидкому розвиткові недержавної вищої освіти. Проте розширення можливостей здобувати освіту супроводжується зниженням її якості. Отриманих під час навчання знань та навичок не достатньо, щоб забезпечити повноцінну професійну діяльність та особистісну самореалізацію. Статусна роль такої освіти девальвується прямо пропорційно її масовості, що пов'язане з ризиком наростанням соціального невдоволення.

Збільшення пропозиції низьких за ціною послуг вищої освіти є однією з причин переорієнтації частини випускників загальноосвітньої школи з системи професійно-технічної освіти на доступні вищі навчальні заклади. Тому, на ринку праці, з одного боку, існує дефіцит робітничих кадрів, з іншого - надлишок фахівців вищої кваліфікації, особливо за економічними та юридичними спеціальностями. Такі зміни не дають змоги державі здійснювати адекватну політику в освітній сфері та на ринку праці. Як наслідок, нераціонально витрачаються державні та сімейні кошти, а роботодавець або не одержує потрібних йому фахівців, або змушений використовувати як працівників середньої ланки випускників вищих навчальних закладів.

Якісним зрушенням у підготовці кадрів сприяє створення комплексів професійно-технічні училища - коледж - вищий навчальний заклад, які дають змогу економити бюджетні ресурси, одночасно підвищуючи якість. Цей напрям актуальний насамперед для професійно-технічних навчальних закладів, розташованих в населених пунктах, де нема вищих навчальних закладів, і де ці навчальні заклади відіграють системоформувальну роль в освітній сфері та забезпечують територіальну доступність професійної освіти.

За таких умов перспективи розвитку професійно-технічної освіти значною мірою пов'язані з перепідготовкою кадрів і підвищенням кваліфікації. Процеси структурних зрушень у вітчизняній економіці показали гостру потребу в масовій перепідготовці робітничих кадрів. Важливу роль цей напрям відіграє на етапі формування регіональних ринків праці, коли відбувається масова професійно-кваліфікаційна перебудова попиту на робочу силу.

У 2006/2007 рр. у розрахунку на 10 тис. населення в Україні навчалося 100 студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (від 45,4 у Сумській області до 170,4 - у Житомирській), з них 51,7 - за кошти державного та місцевих бюджетів (від 22,6 в АР Крим до 76,5 - у Житомирській області).

Співвідношення між розподілом студентів за джерелами фінансування їхнього навчання має істотні регіональні відмінності. Для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації питома вага студентів, які навчаються за кошти фізичних осіб, дорівнювала від 35,3 % у Чернігівській області до 60,2 % - в АР Крим за середньої величини - 48,2 % (порівнюючи, 2000/01 н. р. - від 31,1 до 55,5 % за середньої 41,0 %); вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівнів акредитації - від 53,1 у Закарпатській області до 75,6 % - в Івано-Франківській за середнього показника - 64,1 % (2000/01 н. р. - відповідно від 35,3 до 70,5 за середньої - 50,0 %). Такі зміни зумовлені збільшенням випуску ринкових послуг державними вищими навчальними закладами і швидким розвитком недержавної освіти.

Чисельність студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації у розрахунку на 10 тис. населення 2006/2007 рр. становила 497 осіб (від 169,4 у Закарпатській області до 2084,0 - у м. Києві), з них 172,7 особи навчалися за кошти державного та місцевих бюджетів (рис. 3).

Рис. 3. Чисельність студентів вищих навчальних закладів ІII-ІV рівнів акредитації у розрахунку на 10 тис. населення, на початок 2006/2007 рр.

Вищу, ніж законодавчо встановлений норматив (180 осіб), чисельність студентів, які навчаються за кошти державного та місцевих бюджетів, мали лише п'ять регіонів: Дніпропетровська (195,1), Одеська (213,3), Львівська (239,8), Харківська (345,8) області та м. Київ (652,1).

Чисельність учнів професійно-технічних навчальних закладів 2006/2007 рр. традиційно високою була в промислово розвинутих областях Луганській, Львівській, Миколаївській, Вінницькій, Запорізькій, (понад 120 осіб у розрахунку на 10 тис. населення, середньоукраїнського рівня - 102,0 особи). професійна освіта ринок регіоналізація

У таких регіонах мережа професійно-технічних навчальних закладів промислового профілю формувалася як інструмент прямого забезпечення кадрами конкретних груп підприємств (рис. 4 Кількість учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів у розрахунку на 10 тис. населення, на кінець 2006 р.).

Отже, основними принципами регіональної політики щодо ринку послуг професійної освіти є три основні фактори. По-перше, зближення рівнів обслуговування жителів окремих територій відповідно до прийнятих у країні освітніх стандартів, формування єдиного освітнього простору та створення максимально можливих однакових освітніх можливостей для усіх громадян, по-друге, перетворення провідних навчальних закладів (насамперед університетів) на епіцентри програмування регіонального розвитку в економічній, соціальній та інших сферах, їх об'єднання в освітньо-науковоінноваційні комплекси у складі академічного ядра та міждисциплінарної проектно-зорієнтованої периферії, по-третє, спеціалізація економіки регіону повинна визначати співвідношення між окремими сегментами ринку і щодо структури підготовки в розрізі спеціальностей, і щодо окремих освітньо-кваліфікаційних рівнів. Це вказує на потребу знайти оптимальний баланс між тенденцією до розширення мережі навчальних закладів і їх наближення до споживача, з одного боку, і потребою укрупнення навчальних закладів, з іншого; між прагненням виробників освітніх послуг збільшувати свої доходи за рахунок коштів фізичних осіб і потребою підвищити доступність послуг через неринковий випуск освітніх послуг.

Отже, перед професійною освітою постають принципово нові завдання, передусім ліквідація структурної диспропорції між системами професійно-технічної та вищої освіти, а також між ринком відповідних послуг і потребами суспільства. Провідним напрямом подальшого розвитку має бути узгодження кількісних і якісних показників підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації з потребами ринку праці, переорієнтація частини професійно-технічних навчальних закладів на підготовку робітників широкого профілю, що сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності.

У третьому розділі - "Удосконалення механізмів впливу держави на ринок послуг професійної освіти в Україні" - розкрито світовий досвід реформування системи та можливості його використання в Україні, запропоновано шляхи вдосконалення модернізації державної стратегії розвитку, розроблено прогноз чисельності студентів закладів професійної освіти.

Проаналізовано світовий досвід запровадження окремих ринкових механізмів фінансування професійної освіти, окреслено можливості його використання в Україні. Нові підходи до розвитку у світовій практиці передбачають її спільне фінансування державою, комерційними структурами, спонсорськими організаціями через впровадження різноманітних ринкових механізмів (наприклад, освітніх ваучерів, освітнього кредитування, освітніх депозитних вкладів у комерційних банках тощо). Метою таких змін є формування цілісної моделі ринку послуг, в якій би оптимально поєднувалися ринкові механізми, ринковий і прямий державний вплив, ефективно функціонувала система моніторингу ринку, включаючи контроль якості послуг та інформаційне забезпечення споживачів у формі розгалуженої мережі консультативних профорієнтаційних центрів.

На відміну від вітчизняних досліджень цієї проблеми, у дисертації проаналізовано досвід використання освітніх ваучерів, розраховано можливі наслідки впровадження такої практики в Україні, зокрема щодо чисельності та структури контингенту студентів. Результати розрахунків достовірні, ґрунтуються на офіційних статистичних даних і демографічних прогнозах, одержані з використанням апробованих методик моделювання; їх можуть використати органи державного управління для розроблення стратегії розвитку вищої освіти України та програми її реформування.

Дослідження можливостей запровадження тих чи інших механізмів у вітчизняну практику передбачає вивчення характеру впливу на ринок освітніх послуг зовнішнього і внутрішнього середовища, розроблення прогнозу базових параметрів цього ринку, насамперед контингенту споживачів, та моделювання різних варіантів розвитку подій.

Для прогнозування стану ринку послуг застосовується системний підхід з урахуванням закономірностей, які визначають особливості функціонування професійної освіти та попит на її послуги. У прогнозній моделі рух особи в освітній системі спрощено розглядається як її переміщення між окремими рівнями освіти (вертикальна мобільність) чи видами освіти в межах того чи іншого рівня (горизонтальна мобільність). Напрям і можливості переміщення визначаються низкою чинників, зокрема рівнем доходів і соціальним станом батьків, їхньою освітою, територією проживання тощо, які впливають на здібності, поведінки і наміри особи на ринку освітніх послуг.

Виходячи з мети та завдань дисертаційної роботи, розглянуто два основні варіанти прогнозу ситуації на ринку послуг. Перший варіант ґрунтується на гіпотезі про збереження чинних серед населення пріоритетів стосовно одержання професійної освіти. Другий варіант відображає максимально можливий попит на послуги вищої освіти та виходить із таких гіпотетичних припущень: відсутність істотних змін у системі зарахування абітурієнтів; досягнення в короткостроковій перспективі переваги пропонування послуг над попитом; збереження через посилення конкуренції між вищими навчальними закладами цін на послуги, або ж незначне їх зростання, зумовлене інфляційними процесами в країні; збільшення платоспроможності населення. Припускається, що частка осіб, які здобуватимуть освіту у віці 15-30 років збільшуватиметься і в середньостроковій перспективі досягне свого максимуму та в подальшому буде - на стабільному рівні. Окрім цього, контингент студентів за цим варіантом буде визначатися істотним зростанням практики одержання другої та професійної перепідготовки.

Згідно з розрахунками, чисельність студентів вищих навчальних закладів становитиме 2015 р. від 1766 до 2194 тис. осіб залежно від варіантів прогнозу; 2020 р. - від 1614 до 2065 тис. осіб (табл.)

Одержані прогнозні величини є основою для аналізу різних моделей подальшого розвитку вітчизняної освітньої системи та розрахунку потрібних фінансових, матеріально-технічних, кадрових та інших ресурсів. Без наукового передбачення перспектив у цьому напрямі втрачається реалістичність планування та ефективність ухвалення відповідних управлінських рішень.

Таблиця.

Прогноз контингенту студентів закладів професійної освіти, тис. осіб

Навчальний рік

ПТНЗ

ВНЗ

І-ІІ рівнів акредитації

ІІІ-IV рівнів акредитації

варіант 1

варіант 2

варіант 1

варіант 2

варіант 1

варіант 2

2005/06

496,6

505,3

2203,8

2010/11

419

446

451

496

2304

2436

2015/16

348

407

429

493

1766

2194

2020/21

336

384

406

448

1614

2065

Виходячи з оцінки ситуації на ринку освітніх послуг України та прогнозу контингенту студентів на довгострокову перспективу, визначено стратегічні цілі (реформування професійної освіти, підвищення якості освіти, розширення доступу до якісних освітніх послуг представників соціально незахищених прошарків населення, перетворення навчальних закладів на вагомий чинник регіонального розвитку) та передумови (параметри зовнішнього та внутрішнього середовища), які потрібні для досягнення цих цілей, а також перелік управлінських маркетингових стратегій як комплекс дій щодо підвищення ефективності функціонування.

З погляду політекономічного аналізу, ймовірним є сценарій, що передбачає збереження чинних принципів функціонування. У сценарії розглянуто декілька варіантів розвитку подій. Перший варіант передбачає посилення фахової спрямованості вищої освіти та переміщення функції соціалізації особи, яку нині виконує значна частина вищих навчальних закладів, на заключну стадію загальної середньої освіти, професійно-технічної освіти і початкову вищу освіту, забезпечивши підвищення якості їхніх освітніх програм. Другий варіант розвитку полягає в керованій поступовій реструктуризації системи професійної освіти на основі чіткішої диференціації освітніх рівнів відповідно до їхніх функцій: бакалаврат забезпечує загальну вищу освіту, магістратура - професійну.

Реалізація сценарію потребує чіткого розподілу функцій на загальнодержавному та регіональному рівнях, а також перегляду ролі навчальних закладів. Виходячи зі світової тенденції формування нової інноваційно-підприємницької моделі навчального закладу, в якій останній перетворюється на науковий освітньо-промисловий комплекс із академічним ядром і міждисциплінарною проектно-зорієнтованою периферією у складі численних мережевих інноваційних високотехнологічних структур і малих підприємств, що активно працюють із замовленнями місцевих органів влади, промисловості, бізнесу чи суспільства загалом, існує потреба стимулювати процеси вертикальної та горизонтальної інтеграції навчальних закладів.

Одним із завдань розвитку системи України є формування регіональних ринків відповідних послуг. Регіоналізація має відбуватися в рамках стратегії розвитку, яка визначає загальний напрям цих процесів відповідно до стратегічних завдань соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

Стратегічні напрями регіоналізації професійної освіти треба визначати на основі врахування сукупності цілей, зумовлених сумою суспільних інтересів, запитів, потреб різних елементів соціально-економічної структури регіонального комплексу з погляду формування передумов для переходу регіону на новий, вищий рівень розвитку. Важливими цілями стратегії є системне впорядкування мережі освітніх установ, створення регіональних навчальних комплексів, підвищення якості освітніх послуг та їх доступності насамперед для соціально незахищених верств населення. Обґрунтування та визначення таких цілей є функцією держави, яка визначає загальний вектор розвитку освіти, формує механізми регулювання та мобілізації ресурсів для забезпечення сталого розвитку й інституційної модернізації освітньої системи.

Як основа для формування збалансованого регіонального ринку послуг професійної освіти в дисертаційній роботі розглядається регіональний освітній комплекс, який утворений шляхом об'єднання / приєднання існуючих галузевих інститутів і установ професійно-технічної освіти на базі класичного або педагогічного університету; спроможний забезпечити науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи та комерційне освоєння нововведень; дозволить скоротити витрати, більш раціонально та ефективно використовувати трудові, фінансові, матеріальні ресурси, а також підвищить ефективність та якість освітнього процесу, проведення наукових досліджень за пріоритетними напрямами розвитку освіти, науки, культури, техніки та соціальної сфери. Освітній комплекс відповідно до цього має реалізувати в регіоні освітню політику за широким спектром напрямів: навчально-виховна і методична робота; дослідження регіонального ринку праці та забезпечення раціональної структури підготовки кадрів; створення наукової бази для інноваційної діяльності; стимулювання підприємницької діяльності; розвиток міжнародних зв'язків; прогнозування регіональних соціально-економічних процесів.

Отже, ринок послуг професійної освіти в перспективі, по-перше, виконуватиме свою традиційну роль, що полягає у забезпеченні професійної підготовки населення для потреб ринку праці, по-друге, відіграватиме роль каталізатора регіонального розвитку шляхом інтеграції освіти, науки та виробництва. Виконання заходів щодо оптимізації мережі навчальних закладів і підвищення їх ефективності створює передумови для впровадження ринкових механізмів фінансування професійної освіти та реалізації одного з основних принципів соціальної політики - принцип рівних можливостей - коли індивідам на початку кар'єри повинні бути забезпечені однакові шанси, зокрема рівний доступ до соціальних позицій і рівні можливості в освіті. Таким чином, справедливою нерівністю в освіті визначається нерівність, що виникає через неоднакові знання та здібності особи.

ВИСНОВКИ

У дисертації проаналізовано тенденції формування ринку послуг професійної освіти України, модельовано можливий вплив на параметри ринку впровадження ринкових механізмів державного регулювання та обґрунтовано пропозиції щодо впровадження ефективних механізмів забезпечення регіоналізації та соціальної зорієнтованості ринку послуг професійної освіти. Це дає підстави зробити такі висновки:

1. Ринок послуг професійної освіти - це сукупність відносин, які виникають у процесі задоволення наявної та формування перспективної потреби у відповідних послугах. Ринок виконує принаймні три основні задачі: задоволення існуючого попиту; стимулювання підвищення ефективності діяльності освітніх установ; поліпшення взаємодії виробників послуг за рахунок привнесення елементів саморегулювання.

2. Обґрунтовано прогноз базових параметрів ринку та модельовано різні варіанти розвитку подій. Прогноз дає змогу здійснити вибір тої чи іншої стратегії та ухвалення конкретних рішень органами законодавчої і виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів. Прогнозні дані про контингент учнів на кожному з освітніх рівнів є основою для розрахунків потреби в кадрових, матеріально-технічних, фінансових і інших ресурсах, розроблення концепції, стратегії та програми розвитку вітчизняної на перспективу.

3. Результати дослідження доступності професійної освіти доцільно використовувати в розробленні механізмів впливу на склад студентського контингенту, а також на заходи з вирівнювання якості в різних школах і регіонах країни та підготовки до вступу у вищі навчальні заклади на стадії середньої освіти. Щодо вихідців із бідних сімей, то акцент треба перенести на надання спеціалізовану допомогу під час навчання в загальноосвітній школі й адресну допомогу в навчальних закладах професійної освіти.

4. За допомогою кластерного аналізу виокремлено типові групи регіонів, які характеризуються схожим потенціалом, проблемами, обмеженнями та можливостями для подальшого розвитку ринку послуг професійної освіти. Одержані результати доцільно враховувати у вдосконаленні схеми економічного районування території України відповідно до мети, принципів і стратегічних цілей регіональної політики, покладених в основу Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 року.

5. Дослідження основних параметрів ринку послуг регіонів України засвідчує, що існують значні територіальні диспропорції із тенденцією до їх поглиблення у середньостроковій перспективі. Різниця між регіонами з мінімальним і максимальним значеннями за більшістю показників становить декілька разів, наслідком чого є істотні територіальні відмінності рівня освіти населення, трудоресурсного потенціалу, отже, й економічного розвитку.

6. Згідно з результатами прогнозу, існують такі загрози та ризики для подальшого розвитку професійної освіти України: за прогнозованого скорочення кількості осіб у віці 15-30 років посилиться конкуренція навчальних закладів за абітурієнтів, що стимулюватиме міграцію останніх до великих міст - університетських центрів і може спричинити масовий переїзд молоді з депресивних регіонів, негативно вплинути на економічний розвиток цих територій; переважання пропозиції послуг вищої освіти над попитом на них загрожує ліквідацією системи професійно-технічної освіти та подальшим поглибленням дефіциту робітничих кадрів; скорочення кількості абітурієнтів може послабити вступні вимоги і погіршити якість освіти тощо. З іншого боку, в разі адекватної реакції держави перелічені ризики можна мінімізувати та, в окремих випадках, перетворити на переваги.

7. Запропоновано концептуальну схему розподілу функцій управління в освітньому закладі професійної освіти, де освітній заклад розглядається як сукупність шести підсистем - об'єктів стратегічного управління, що відображають функціонально взаємопов'язані види діяльності. Схема може бути використана на практиці в середніх і великих навчальних закладах у реформуванні їх організаційної структури.

8. Основою формування збалансованого регіонального ринку послуг професійної освіти є регіональний освітній комплекс - освітня установа, сформована на базі вищих навчальних закладів через об'єднання / приєднання галузевих інститутів і закладів професійно-технічної освіти. Модель регіонального освітнього комплексу та перелік заходів, виконання яких потрібно для її практичної реалізації, узгоджені з принципами регіональної політики, визначеними Державною стратегією регіонального розвитку до 2015 року; її рекомендовано використовувати регіональним органам державного управління в розробленні стратегій, середньо- та довгострокових програм соціально-економічного розвитку конкретних регіонів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Босак О.В. Концепція якості освіти - центральна категорія освітньої політики держави / Босак О.В. // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [Збірник науково-технічних праць.]- Львів, 2006. Вип.16.2. - С. 320-324.

...

Подобные документы

  • Охарактеризовано об’єкт ринку освітніх послуг. Розглянуто різноманітні підходи до визначення суб’єктів ринку освітніх послуг України. Запропоновано власний поділ суб’єктів ринку освітніх послуг. Детально розглянуто особливості кожного суб’єкту ринку.

    статья [117,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.

    статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017

  • Сутність професійно-педагогічної компетентності, її основні елементи. Діяльність викладача вищого юридичного навчального закладу і його функціональні обов'язки. Компоненти професійної компетентності педагога вищої школи та його комунікативні якості.

    курсовая работа [87,9 K], добавлен 16.03.2012

  • Особливості формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти. Прийом слухачів на підготовче відділення. Права і обов’язки студента вищого навчального закладу. Організація виховного процесу у вищому закладі освіти.

    реферат [12,0 K], добавлен 03.01.2010

  • Характеристика питання формування та розвитку початкової професійної освіти, її проблем та перспектив. Виокремлення основних періодів її становлення: початково-формувального, техніко-регламентаційного, структурно-реорганізаційного та модернізаційного.

    статья [28,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Орієнтована модель професійної діяльності соціального педагога, його функції, напрямки роботи та обов’язки. Сімейна роль як чинник статево-рольового розвитку особистості. Формування прихильності в прийомних дітей як фактор його благополучного розвитку.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 29.03.2014

  • На ринку освітніх послуг між дошкільними навчальними закладами України поступово виникає і посилюється конкуренція, яка є актуальною як для комерційних так і державних. Процес формування іміджу організації – імідж дошкільного закладу. Шляхи формування.

    курсовая работа [57,9 K], добавлен 09.01.2009

  • Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010

  • Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.

    реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015

  • Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як психолого-педагогічна проблема, особливості його реалізації в умовах сучасного вищого закладу. Функціональна модель та цілі екологічного виховання і освіти студентів біологічного факультету.

    дипломная работа [167,4 K], добавлен 19.05.2013

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Теоретичні концепція формування навчально-професійної мотивації. Фактори, якими визначається мотивація навчально-професійної діяльності студентів вищого навчального закладу. Управління навчально-професійною діяльністю студента через мотиваційний вплив.

    статья [31,1 K], добавлен 24.04.2018

  • Розвиток вітчизняної освіти за нормативами європейських домовленостей. Придатність приватних закладів освіти в Україні для інноваційного розвитку. Конкурентний вихід української освіти на світовий ринок інтелектуальних послуг. Псевдо-інноваційної моделі.

    статья [24,4 K], добавлен 02.02.2013

  • Основні переваги роботи в системі інформаційного середовища Moodle. Особливості й головні етапи створення електронного навчального забезпечення зі спецкурсу "Формування професійної культури майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу" в ній.

    статья [24,9 K], добавлен 27.08.2017

  • Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.

    научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014

  • Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні. Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті та після 1917 року. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині.

    курсовая работа [4,3 M], добавлен 24.12.2013

  • Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.

    реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009

  • Дитина з мовленнєвими порушеннями у системі освіти. Функції мовлення вчителя у взаємодії з учнями, його комунікативна поведінка. Способи покращення професійної мовленнєвої діяльності вчителів при роботі з учнями з порушеннями мовленнєвого розвитку.

    курсовая работа [48,2 K], добавлен 25.04.2011

  • Гуманізація як пріоритетний напрям сучасної освіти, головна умова реалізації творчого потенціалу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності, гуманітарної культури. Проблема вдосконалення освіти у її гуманістичному аспекті.

    реферат [23,1 K], добавлен 15.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.