Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею

Сфера інтелектуально-пізнавального розвитку передбачає, по-перше, ґрунтовну загальноосвітню і профільну підготовку, по-друге, розвиток творчого і критичного мислення, опору на моделі навчання, що стимулюють пошук, рефлексію, готовність до вибору з альтернативних можливостей, інтуїцію; по-третє, індивідуалізоване навчання за індивідуальними програмами з відповідним змістом, темпом, формами контролю й оцінювання, створення індивідуальних освітніх траєкторій учня. Сфера творчого та інтелектуального самовиявлення, соціальної активності спрямована на науково-дослідницьку, творчу діяльність ліцеїстів, включення школярів у різні форми учнівського самоврядування з метою розвитку соціальних якостей, участь дітей, вчителів та батьків у створенні норм і правил життя ліцею. Сфера вираження дитиною своєї індивідуальної самоцінності - це створення такого простору можливостей, який дозволяє дітям задовольняти свої потреби й інтереси; урахування регламентованих і нерегламентованих ситуацій ліцейського життя. Важливого значення набуває самопочуття учнів у школі, їх ставлення до ліцею (комфортність шкільного середовища, задоволеність учнів своїм членством у шкільному та класному колективах, ступінь залучення їх у життєдіяльність ліцею). Сфера духовно-творчої комунікації пов'язана із розвитком духовної потреби у взаємодії з іншими людьми, встановленні гуманних стосунків у колективі, наявністю ключових загальноліцейських справ, що надають певного ритму і впорядкованості життю ліцею, формуванням ліцейського братерства. Інформаційно-організаційна сфера передбачає забезпечення учнів, учителів новітньою культурологічною, науково-технічною інформацією, створення широкого бібліотечного фонду, використання сучасних мультимедійних засобів пошуку інформації, мережі Інтернет. Сфера функціональної і просторової організації включає культурні форми поведінки, що склалися у школі; створення оптимального розкладу, вибір адекватних форм, методів і способів навчальної роботи; естетичну просторову організацію закладу освіти, дизайн шкільного приміщення; відповідне матеріально-технічне забезпечення на основі сучасних гігієнічних, ергонометричних та психологічних вимог до предметного оточення.

Відкритість і висока активність усіх сфер освітнього середовища забезпечується за рахунок гнучкої, недетермінованої ієрархії мікросередовищ (сфер інноваційного освітнього середовища). Потенціал самовідтворення й саморозвитку інноваційного освітнього середовища забезпечується завдяки створенню умов для самонавчання, збереженню традицій при постійному введенні новацій, актуалізації потенціальних можливостей усіх мікросередовищ ліцею. Школярі не просто перебувають у ліцейському середовищі, а "переростають" його, вносять зміни, доповнюють своїм розумінням усіх аспектів життя.

При визначенні критеріїв ефективності функціонування інноваційного освітнього середовища ми враховували представлені в науковій літературі критерії організаційно-педагогічного характеру (В. Ясвін, Б. Чижев-ський, В. Шаркунова), ефективності й результативності діяльності (Л. Колесникова, Н. Побєда, Т. Семенюк, С. Шишов та ін.). Однак ці критерії носять нормативний характер і не враховують потенційних можливостей саморозвитку й самооновлення закладу освіти. Тому ми пропонуємо систему критеріїв інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею на основі культурологічних та психолого-педагогічних концепцій динамічного розвитку складних систем і утворень: 1) можливості освітнього середовища забезпечити полікультурний розвиток учнівської молоді; 2) рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки; результативність творчої та науково-дослідницької діяльності учнів, динаміка розвитку інтелекту особистості за період перебування в даному середовищі; 3) наповненість освітнього середовища духовним змістом; 4) створення умов для самореалізації особистості в творчій діяльності; 5) здатність середовища задовольнити весь комплекс потреб дитини і сформувати в неї систему соціальних і духовних цінностей, що забезпечать успішну адаптацію до сучасної соціокультурної ситуації; 6) рівень естетизації освітнього середовища, естетична виразність; 7) здатність середовища до саморозвитку й самооновлення, ефективність використання наявних освітніх ресурсів. На наш погляд, інтегрованим критерієм якості освітнього середовища є його спроможність забезпечити всім суб'єктам освітнього процесу систему можливостей для ефективного особистісного саморозвитку.

Найвищого розвитку освітнє середовище конкретного ліцею досягне тоді, коли воно оптимально буде об'єднувати в собі внутрішні й зовнішні функції. Внутрішні - це функції системи розвитку особистості школярів (розвиваюча, прогностична, комунікативна, стимулююча). Зовнішні - це функції, що охоплюють роль даного навчального закладу в регіоні (районі, місті, області), які характеризуються широкими зв'язками з іншими системами й середовищами.

Формування інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею у своєму розвитку проходить три етапи: етап становлення, етап функціонування й етап удосконалювання. Етап становлення характеризується розробкою відповідної концепції і програми розвитку, формуванням необхідної документації, створенням органів керування, визначенням фінансових і матеріальних можливостей, пошуком додаткових джерел фінансування. Другий етап характеризується створенням необхідних умов для плідного функціонування позначеного середовища, залученням до роботи найбільш підготовлених і творчих кадрів, батьків, які розуміють і підтримують концепцію розвитку даного середовища. Етапу удосконалення освітнього середовища відповідає постійний пошук ефективних засобів його розвитку, проведення інноваційної дослідницької роботи, поширення додаткових освітніх послуг відповідно до потреб учасників педагогічного процесу. При цьому освітнє середовище повинне генерувати зусилля щодо розширення сфери свого впливу за межі даного навчального закладу, зміцнюючи постійно свої зв'язки, виконуючи системоутворюючу функцію розвитку освітнього простору регіону.

При моделюванні освітнього середовища навчального закладу нового типу слід враховувати наступні психологічні аспекти: а) детермінуючими факторами формування освітнього середовища виступають компоненти життєвого середовища особистості як специфічного фізичного оточення, соціокультурних обставин, що визначають загальний уклад і ритм життєдіяльності; б) освітнє середовище повинно бути відкритою системою й забезпечувати діалогічність усіх контактів дитини; в) на освітнє середовище впливає психологічний "хронотоп" (суб'єктивна просторово-часова організація); г) обов'язковим є створення простору ампліфікації (А. Запорожець) як простору повного вираження індивідуальних і вікових можливостей школярів; д) необхідно створити в закладі освіти території колективної та індивідуальної "власності"; є) введення ритуальних дій, процедур виступає необхідною умовою "соціопредметної" організації освітнього середовища; ж) причетність особистості до певного соціуму (освітнього середовища ліцею) збагачує систему повноважень як у школі, так і за її межами; сприяє прийняттю цінностей школи як своїх особистісних переконань, дає упевненість у соціально-психологічному захисті.

У другому розділі дисертаційного дослідження "Педагогічні умови розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею" подано методику проведення експериментальної роботи, розкрито сутнісні характеристики моделі розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею та умови його успішного функціонування, проаналізовані результати дослідної роботи.

Головною метою експериментальної роботи є досягнення оптимальної функціональної взаємодії всіх сфер розробленої нами моделі освітнього середовища, що забезпечує єдність процесів розвитку й саморозвитку особистості. Базою вивчення ефективності інноваційного освітнього середовища було обрано Луганський ліцей іноземних мов, ліцеї Луганської області (багатопрофільний ліцей м. Луганська, медико-біологічний та правовий ліцеї м. Луганська, Рубіжанський, Свердловський, Сіверськодонецький ліцеї та ін.). Експериментальна робота проводилась у ліцеї іноземних мов м. Луганська. Необхідність практичного втілення концептуальних положень інноваційного освітнього середовища привела до розробки Програми розвитку ліцею, пошуку альтернативних джерел фінансування, організації перепідготовки педагогічних кадрів.

Сфера інтелектуально-творчого й духовного розвитку забезпечувалась розробкою індивідуального навчального плану ліцею, варіативністю освіти, втіленням концептуальної ідеї дворівневої ліцейської освіти, різноманітними формами додаткової освіти, диференціацією та індивідуалізацією навчання. На першому і другому курсах ліцею диференціація дає можливість учням проявити й оцінити свої можливості в різноманітних галузях діяльності. На старших курсах посилюється профільна диференціація з урахуванням інтересів та здібностей. Індивідуалізоване навчання передбачає розробку індивідуальних програм навчання із відповідним змістом, засобами, темпом, формами контролю й оцінювання.

Педагогічний колектив відстоює можливість плідного розвитку системи "Ліцей у ліцеї" й доцільність використання в навчальних закладах нового типу ідеї "двох рівнів ліцейської освіти" (Рис. 1).

Рис. 1. Рівні ліцейської освіти

Спираючись на ідею полікультурності як підґрунтя входження особистості в сучасний світ, ми розглядаємо мовну (лінгвістичну) підготовку як основу усієї ліцейської освіти. Така підготовка дозволяє всім учням не тільки опанувати системою мов (рідна, іноземні) як засобом комунікації, а й допомагає усвідомленню способів оформлення думки, наявності певного коду культури.

У ліцеї іноземних мов м. Луганська учень за період навчання опановує в повному обсязі програму двох різних ліцеїв: обов'язково лінгвістичного й потім за вибором - математичного або біологічного, або ліцею української філології. Ліцеїсти лінгвістичного ліцею додатково до основної іноземної мови вивчають другу, третю мову і латину на комунікативному рівні.

Індивідуальний освітній маршрут у ліцеї обумовлено двома позиціями: різнорівневими програмами основної освіти та багатоваріантністю додаткової освіти, яка в межах інноваційного освітнього середовища передбачає надання ліцеїстам реальних можливостей для виявлення та розвитку пізнавальних і творчих здібностей, задоволення потреб та інтересів у різних сферах наукової і творчої діяльності, створення ситуацій успіху й поповнення соціокультурного досвіду взаємодії з однолітками й дорослими. Для цього в ліцеї запроваджено вивчення спеціалізованих курсів, планомірне і збалансоване включення в загальний зміст освіти регіонального й етнокультурного компонентів.

Сфера творчого та інтелектуального самовиявлення, соціальної активності представлена через створення умов для самовираження дітей у художній і технічній творчості, клубної і організованої активності в дозвіллі, занять фізкультурою і спортом; створення умов для розвитку педагогічного співробітництва. Це мікросередовище включає блок дитячих творчих об'єднань, блок громадських організацій і блок фізкультурно-оздоровчих об'єднань.

У концепцію моделі інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею закладена ідея варіативності освітніх послуг ліцею за рахунок залучення до викладацької діяльності провідних працівників органів місцевого самоврядування, культури й наукових закладів регіону. Зробивши акцент на індивідуалізовані навчально-виховні програми, що спираються на діагностику потреб і проблем учнів, ми створюємо широку мережу громадських організацій, творчих лабораторій і майстерень, у яких кожний учень може зайнятися діяльністю відповідно до своїх бажань та нахилів. Діяльність літературної майстерні і школи юних журналістів привела до видання ліцейської газети "Здравствуй", літературно-художнього додатку "Пегаска", започаткування за ініціативою ліцею регіональних фестивалів літературної творчості дітей і молоді та шкільних багатотиражних газет, конкурсів "Ерудит". Художньо-творчі та духовно-естетичні потреби і нахили дітей реалізуються в діяльності школи вокалу, ліцейських театрів, вокально-інструментальних колективів, клубу веселих та винахідливих.

Діяльність усіх ланок самоврядування визначається Положенням про учнівське самоврядування ліцею іноземних мов. Рада ліцею надала парламенту ряд повноважень, що мають не декларативний, а реальний характер, а саме: проведення змагань серед навчальних груп; визначення стипендіатів благодійного фонду "Лікей"; надання допомоги дітям з малозабезпечених сімей; організація харчування малозабезпечених дітей; проведення благодійних акцій; допомога дитячому притулку та ветеранам педагогічної праці.

Активна робота Ліцейського наукового товариства зосереджена у трьох напрямках: залучення учнів до роботи олімпійських команд з метою підготовки до олімпіад різних рівнів і турнірів знавців; залучення ліцеїстів до науково-дослідницької діяльності в системі Малої Академії наук; підготовка і проведення ліцейських Днів науки. Учні ліцею проводять наукові дослідження під керівництвом викладачів луганських вузів, педагогів ліцею. Серед ліцеїстів чимало переможців обласних і національних олімпіад, є переможці Соросівських олімпіад, а також Міжнародних олімпіад.

Особливість ліцею як навчального закладу нового типу - висока змінюваність складу ліцеїстів. Це обумовлює своєрідність процесу формування колективу ліцеїстів як динамічної частини. Саме тому у сфері духовно-творчої комунікації особлива увага приділяється взаємозбагаченню духовної сфери учнів, вихованню поваги до особистої думки кожного, впровадженню діалогу культур на всіх рівнях ліцейської спільноти.

Цілісність дій усіх мікросередовищ, що складають систему інноваційного освітнього середовища ліцею, акумулюються у єдину сферу саморозвитку і самореалізації особистості молодої людини. Процесуальні і результативні складові процесу саморозвитку ліцеїста відображено в розробленій нами програмі "Автопортрет", "Особистому проекті учня ліцею".

Результати дослідно-експериментальної роботи дозволяють стверджувати, що розроблена модель інноваційного освітнього середовища ліцею створює умови для особистісної самореалізації учнівської молоді, розвитку творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей, духовної культури. Коефіцієнт результативності творчої, науково-дослідницької діяльності учнів ліцею іноземних мов 76,6 % у 1998 р., 67,5 % у 2000 р., тоді як ліцеїв Луганської області відповідно 26,3 % і 25,3 %. За рейтингом навчальних закладів щодо середніх балів, отриманих учнями під час обласних олімпіад, ліцей іноземних мов займає перше місце не тільки серед навчальних закладів, а й серед територій Луганської області: ліцей іноземних мов - 77, 4, Луганськ - 55,0, Алчевськ - 41,1, Лисичанськ - 46,6.

Результати опитування батьків ліцеїстів свідчать про те, що на певному етапі роботи ліцею внаслідок копіткої організаційної та творчої роботи педагогічного колективу щодо створення інноваційного освітнього середовища заклад освіти здобуває авторитет і репутацію, що стає одним з міцних факторів уваги батьків та школярів саме до цієї навчальної установи. Серед критеріїв вибору навчального закладу батьки особливо підкреслюють рівень викладання, якість отриманих ліцеїстами знань, прогресивні навчально-виховні програми (70 %), кваліфікацію педагогічного колективу (53 %), емоційно сприятливі та комфортні умови навчання, створення середовища для всебічного розвитку дитини (26 %).

Вивчення взаємозв'язку ефективності освітнього середовища ліцею та рівня інтелектуального розвитку учнів довело безумовне зростання показників інтелектуального потенціалу саме ліцеїстів. Порівняння результатів обстеження учнів ліцею іноземних мов і учнів шкіл промислових центрів Луганської області, переможців районних та обласних предметних олімпіад показало значну перевагу учнів ліцею. Так, середній рівень засвідчили 12 % ліцеїстів, вище за середній - 42 %, високий рівень - 46 %. Відповідні показники у школярів контрольної групи - 32 %, 30 %, 30 %.

Паралельно з оцінкою ресурсної, організаційної та особистісної забезпеченості організації діяльності закладу освіти проводився аналіз ефективності освітнього середовища. На основі розроблених критеріїв оцінки ефективності функціонування інноваційного освітнього середовища ліцею було розроблено Карту оцінки ефективності освітнього середовища, що включає параметри: 1) результативність діяльності навчального закладу (рівень знань і загальнокультурного розвитку учнів; ступінь привабливості освітнього закладу й освітніх послуг для учнів; ступінь засвоєння нових технологій, програм, методик; взаємодія з вузами, школами нового типу); 2) комфортність (естетика середовища, санітарно-гігієнічні, матеріально-технічні умови; фізіологічне обґрунтування режиму роботи, гнучкість формування груп, класів; наявність ситуації вибору змісту, форм освіти; соціально-психологічний мікроклімат); 3) забезпеченість навчальної діяльності (навчально-матеріальне обладнання ліцею, рівень нормативно-правової та організаційно-функціональної забезпеченості; характеристика кадрового потенціалу; рівень і характер управлінської діяльності) (Таблиця 1).