Теоретичні та методичні основи інтеграції знань учнів професiйно-технiчної школи

Для інтеграції знань, як основного комплексного чинника впливу на навчальний процес та його результати, було визначено ті її складові, котрі підлягали зміні (структурування змісту навчального матеріалу, зв'язки між знаннями, формування інтегративних курсів тощо). Інші залишалися пасивними, що дало можливість зафіксувати ті зміни, котрі виникли саме внаслідок інтеграції. У експерименті комбінувався однофакторний експеримент (почергове варіювання суттєвих чинників) та багатофакторний експеримент (варіація кількох чинників одночасно, де кожен ефект оцінювався за результатами дослідів, проведених у даній серії експериментів).

Варіативними чинниками інтеграції знань для експериментального дослідження було обрано: тип інтеграції (об'єктно-предметна та проблемна); ступінь інтегрованості знань; спосіб структурування змісту навчального матеріалу; роль фундаментальних знань у змісті навчання професійно-технічної школи; практичну значущість навчального матеріалу для освоєння професії; зміст навчання фізики як загальноосвітнього базового курсу та методику інтегративного навчання фізики (рівень підготовки викладача). Ці чинники впливають на параметри, які характеризують якість загальноосвітньої та професійної підготовки, а саме зменшення обсягу знань при збереженні їх змісту; вилучення зі змісту навчання застарілих відомостей; досягнення очікуваного результату навчання з мінімальними зусиллями та мінімальними затратами навчального часу; збільшення доступності навчального матеріалу; зростання значущості фундаментальних знань у професійній підготовці учнів, зростання рівня параметрів знань (повнота, глибина, оперативність, гнучкість, конкретність і узагальненість, усвідомленість, згорнутість та розгорнутість, системність, ґрунтовність) тощо. Оскільки для нашого дослідження особливо важливим було визначення якості знань за їх параметрами, широко використовувалися також дробові коефіцієнти, побудовані за схемою: відношення реального результату до теоретично передбачуваного (необхідного) результату. Такими коефіцієнтами були коефіцієнти усвідомленості, ґрунтовності знань тощо. Результати кількісного аналізу подавалися за однотипною схемою (мета проведення даного етапу експерименту; джерела одержаної інформації; кількість залучених осіб; опис шкали вимірювання; аналіз отриманого результату).

У дослідженні використовувався природний експеримент шляхом вводу дослідної конструкції у звичайні умови навчального процесу професійно-технічної школи. На перших етапах експериментального дослідження, коли ще неможливо було класифікувати всі чинники інтеграції знань, використовувався пошуковий експеримент. Це дало змогу перевірити робочу гіпотезу в умовах невеликої вибірки (512 учнів у п'яти професійно-технічних навчальних закладах) та уточнити експериментальні матеріали для проведення формуючого експерименту.

Констатуючий (діагностичний) експеримент був спрямований на вивчення інтеграції знань в умовах дії існуючого складу чинників, тобто тих, які були визначені до експерименту і не змінювалися. Передбачалося декілька констатуючих зрізів (початковий, проміжні, кінцевий). До діагностичного експерименту було залучено 1683 учні ПТУ та ВПУ (49 навчальних груп), 74 викладачі загальноосвітніх дисциплін та 55 викладачів загальнотехнічних й спеціальних дисциплін, а також майстрів виробничого навчання, з яких пізніше 30 навчальних груп було обрано для формуючого експерименту.

Результати констатуючого експерименту показали невідповідність мiж об'єктивно існуючим взаємозв'язками понять i явищ та рівнем їх взаємозв'язку на практиці, що свідчить про невикористані можливості iнтеграцiї знань. Домінуючим типом інтеграції у реальному навчальному процесі є об'єктна, яка зводиться до формального об'єднання знань про певний об'єкт. Предметна інтеграція в основному базується на міжпредметних зв'язках, а операційна - обмежується використанням спільних методів чи форм навчання. Практично не реалізується найважливіший з типів інтеграції (проблемна), хоча доцільність саме її застосування обґрунтована теоретично. Низький рівень проблемності у змісті навчання негативно впливає на розвиток творчих здібностей фахівця.

Використання фундаментальних знань у процесі вивчення дисциплін загально технічного та спеціального циклів є недостатнім. Натомість навчальні програми перевантажені знаннями фактологічного характеру, які старіють до часу закінчення учнями навчального закладу. Значні труднощі створюють ті знання у діючих навчальних програмах, які не мають конкретного призначення: саме вони, разом з застарілими та другорядними знаннями, перевантажують зміст навчання. Експериментально підтверджено доцільність дотримання запропонованого нами принципу призначення у процесі відбору та структурування змісту навчального матеріалу. Інтегративний підхід, маючи можливість одночасно враховувати запити усіх навчальних курсів є ефективним засобом впровадження принципу призначення знань.

Експериментальний аналіз показав, що роль фізики, як базового загальноосвітнього курсу, визнає більшість учнів. Однак, час на вивчення цього курсу є практично однаковим (максимальна різниця не перевищує 7%) у всіх професійно-технічних навчальних закладах, хоча значущість знань з фізики для освоєння різних професій є принципово різною. Це підтверджує і аналіз наявності варіативного компоненту (виміряного за кількістю професійно значущих понять, які передбачені у даному курсі фізики).

Таким чином, результати констатуючого експерименту дають змогу стверджувати таке. Інтеграція знань учнів професійно-технічної школи не має достатнього наукового обґрунтування, про свідчить аналіз навчальних планів, програм та підручників. У практиці інтеграції знань реалізуються різні, часто суперечливі підходи до неї, що веде до порушення ряду принципово важливих дидактичних принципів. Склад знань не відповідає критеріям відбору змісту навчання у професійно-технічній школі. Це значною мірою зумовлено тим, що більшість навчальних програм з загальнотехнічних та спеціальних дисциплін складаються викладачами і їх науково-методичний рівень є загалом невисоким. У ряді інших випадків, викладачі користуються застарілими програмами 7-10 річної давності. Навчальні курси вивчаються ізольовано, навіть в межах загальноосвітнього циклу. На практиці спостерігається значне перевантаження учнів (особливо сильніших), яке обумовлено значною мірою наявністю другорядних та застарілих знань у змісті освіти та їх механічним дублюванням.

Формуючий експеримент передбачав активну зміну структури і функцій інтеграції знань учнів професійно-технічної школи відповідно до висунутої гіпотези, а також формування нових зв'язків і відношень між інтеграцією знань та загальними компонентами дидактики. Принципи структурування знань у процесі їх інтеграції та уточнення критеріїв відбору змісту навчання були проміжною ланкою між теоретичними та емпіричними гіпотезами, оскільки їх ефективність частково перевіряється експериментально. Для експериментальної перевірки гіпотези використовувалися параметри знань, які повністю піддаються експериментальній перевірці.

Основою для проведення формуючого експерименту слугували експериментальні варіативні моделі навчання фізики у різних типах професійно-технічних навчальних закладів. На перших його етапах використано уявний експеримент (прогнозування впливу впровадження моделей інтеграції на показники навчального процесу). Надалі використано дві основні структури експериментального дослідження: паралельна та послідовна. Оскільки учні, навчальні групи та умови навчання постійно змінюються, експеримент послідовно проводився двічі: без введення активного чинника впливу і з його введенням. Паралельний експеримент передбачав вибір однорідних об'єктів (навчальних груп), які спостерігалися і зіставлялися як до початку експерименту, так і після нього. Це дало можливість порівняти вихідні та кінцеві характеристики і довести ефективність проведеного експерименту. Для підвищення об'єктивності результатів дослідження, а також виключення впливу особливостей тої чи іншої групи проводилося перехресне вивчення, під час якого послідовно змінювалися експериментальні групи.

Обґрунтування масштабу експерименту базувалося на двох засадах. По-перше, це тривалість експерименту (протягом якого відбулося дев'ять випусків, причому шість пар експериментальних груп досліджувалися протягом повного курсу навчання - від першого до третього курсу). Велися також спостереження за професійною діяльністю випускників протягом 1-5 років після закінчення професійно-технічного навчального закладу. Друга засада стосувалася кількості учнів та викладачів, охоплених експериментом. Визначення генеральної сукупності і елементів (обсяг вибірки, похибки, репрезентативність) поєднувало цілеспрямований вибір, випадковий вибір (чисто випадковий, вибір шарами, багатоступінчастий) та комбінований вибір. У масовому експерименті ставилася мета одержати дані за вірогідністю 0,95, тому одні й ті ж контрольні завдання виконали не менш, ніж 384 учні. До формуючого експерименту було залучено 984 учні ПТУ та ВПУ, 60 викладачів загальноосвітніх дисциплін та 35 викладачів загальнотехнічних й спеціальних дисциплін та майстрів виробничого навчання. Було визначено 30 навчальних груп, з приблизно однаковим рівнем успішності, електротехнічних, будівельних та швейних спеціальностей. З них 12 груп (по 4 групи кожної спеціальності, 397 учнів) навчалися за традиційною методикою, а 18 груп (по 6 груп кожної спеціальності, 587 учнів) - за експериментальною методикою.

Порівняння одержаних результатів у контрольних та експериментальних групах дало можливість зробити висновок про позитивні якісні зрушення у знаннях, вміннях і навичках учнів експериментальних груп. Опора на проблемний тип інтеграції у процесі структуруванні знань позитивно впливає на ряд аспектів навчання, зокрема дає можливість будувати інтегративні системи й підсистеми загальноосвітніх та спеціальних знань. Аналіз елементів інтеграції на їх корелятивність дав змогу усунути громіздкі та необґрунтовані інтегровані курси зі змісту навчання, подавати навчальний матеріал проблемними блоками, які містять елементи, пов'язані логічними та необхідними зв'язками. Такий підхід сприяв кращому засвоєнню знань та їх подальшому творчому розвитку. Також експериментально підтвердилася доцільність iнтеграцiї знань на основі базового для майбутньої професії загальноосвітнього навчального курсу, що дало змогу акцентувати увагу на фундаментальних знаннях.

Аналіз результатів контрольного експерименту показав якісні зміни у всіх виділених параметрах, на які впливали варіативні чинники інтеграції знань. У всіх випадках спостерігалася поява нових властивостей у результаті інтеграції. Наявність системно-структурного характеру інтегративних систем підвищувала показники параметрів знань учнів. Збереження індивідуальних ознак елементів знань у процесі їх інтеграції суттєво підвищувало кількість учнів, які оперували вищими рівнями засвоєння знань, що набували творчого, осмисленого характеру. Існування декількох стабільних станів інтегрованих систем знань (варіативних курсів базового загальноосвітнього предмета) покращало професійну спрямованість навчання. Обсяг знань після їх інтеграції зменшився за рахунок якісних перетворень елементів, що відповідно значно зменшило перевантаження учнів професійно-технічних навчальних закладів. Спостереження за випускниками експериментальних груп, які навчаються далі або ж працюють за фахом, підтвердили, що вони краще засвоїли зміст спеціальних дисциплін, ніж учні контрольних груп.

Здатність до узагальнень і систематизації знань перевірялася за допомогою шкали, яка передбачала п`ять рівнів системності та узагальненості знань. Із 638 учнів контрольних та експериментальних груп фіксувалося число учнів, які оволоділи відповідним рівнем системності та узагальненості знань (рис.2).

Аналіз засвідчив, що за умови інтеграції знань відчутно зростає рівень їх системності та узагальнення, що позитивно впливає на професійні якості фахівця.

Ґрунтовність знань визначалася тривалістю їх збереження у пам'яті і відтворюваністю за необхідних обставин. Коефіцієнти ґрунтовності обчислювалися у відсотках, як відношення кількості знань через визначені інтервали часу до знань, одержаних у момент, умовно вибраний нульовим. До експерименту було залучено 464 учні та 55 випускників професійно-технічних навчальних закладів (рис.3).

Як показали результати експерименту, навантаження учнів професійно-технічних навчальних закладів є значно більшим, ніж передбачено дидактичними вимогами (для відмінників навчання та учнів з високим рівнем успішності воно сягає більше 150 відсотків). Інтеграція знань дає можливість суттєво знизити це навантаження. Особливо чітко ця залежність проявляється для учнів, які мають високу успішність з загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Швидкість засвоєння знань при їх інтеграції є значно вищою навіть при однаковому рівні їх засвоєння. Зауважимо, що у більшості випадків спостерігається більша швидкість засвоєння знань в експериментальних групах одночасно зі зростанням коефіцієнта засвоєння знань.

Як правило, у традиційних методиках співвідношення однорідних та різнорідних елементів знань у певному обсязі змісту навчання не контролюється. Ми обґрунтували теоретично, що це співвідношення суттєво впливає на більшість параметрів знань учнів, а в результаті на якість загальноосвітніх і, особливо професійних, знань в цілому. Теоретичні викладки підтвердилися в ході контрольного експерименту з доволі високою точністю (розбіжність між передбачуваним та експериментально отриманим результатом не перевищувала 5).

На етапі вирішального експерименту узагальнювалися результати апробації трьох типів моделей інтеграції знань. Їх ефективність оцінювалася показником, що враховував успішність учнів з фізики та спеціальних дисциплін. Додатково проводилися контрольні тести. Характеристики варіативних моделей (Т, Ф та С) містяться в таблиці 1. Ефективність впровадження моделей суттєво залежала від профілю відповідного навчального закладу. Кожна з моделей при її цілеспрямованому використанні дає максимальний ефект. Результати експерименту подаються на рис. 4.

Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи показало переваги інтегративного підходу до формування змісту навчального матеріалу. Створення інтегративних систем знань різного рівня, які на кожному етапі включення менших систем у більші піддаються перевірці - один з перспективних шляхів структурування змісту освіти. Побудова i впровадження таких систем не шляхом поділу традиційного фактичного матеріалу, а побудова їх ієрархії за проблемним принципом, виходячи з цілей освіти (і відповідно заданої проблематики та тематики змісту навчання), дає можливість при збереженні основного змісту навчального матеріалу підвищити ефективність процесу навчання. При цьому можливі різноманітні варіанти iнтеграцiї знань. Таким чином, у процесі експериментальної роботи доведено правильність емпіричних гіпотез, які безпосередньо випливають з теоретичних гіпотез та загальної гіпотези дослідження.

Таким чином, узагальнені результати проведеного дослідження доводять, що теоретично та методично обґрунтована інтеграція знань суттєво підвищує якість загальноосвітньої та професійної підготовки учнів професійно-технічної школи шляхом впливу на такі варіативні чинники, як спосіб структурування знань, співвідношення фундаментальних та прикладних знань тощо.

інтеграція знань учень фізика

Висновки

1.Історико-фiлософський та психолого-педагогічний аналіз проблеми iнтеграцiї показує її актуальність протягом всього її розвитку. Позитивний досвід інтеграції знань у професійно-технічній школі років був частково знівельований у період посиленої уніфікації та диференціації змісту освіти, однак його доцільно використати у майбутньому. У зв'язку з багатоплановістю поняття "інтеграція" воно переобтяжене значною кількістю різноманітних характеристик, що зумовлює труднощі впровадження інтеграційних процесів на практиці. Виявлено стійку тенденцію до використання проблемного підходу до структурування змісту сучасної освіти.

2.Методологічний та дидактичний аналіз категорії "знання" в контексті інтеграції, а також аналіз основних методологічних принципів, філософських законів та категорій доводить доцільність використання синергетичного підходу у розробці теоретичних основ інтеграції знань. Їх методологічна обґрунтованість забезпечується дотриманням принципів історизму, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, каузальності, об'єктивності, науковості, всебічності вивчення явищ й процесів і взаємозв'язку та взаємообумовленості явищ. Загальнонауковий та філософський аналіз інтеграції знань дав можливість обґрунтувати методологічні підходи до інтеграції знань, а саме: історико-філософський, синергетичний, системний, проблемний, структурний, функціонально-організаційний та прогностичний.

3.Аналіз концептуальних основ інтеграційних процесів дав можливість визначити сутність інтегративного підходу до формування змісту освіти, місце та роль інтеграції знань в дидактичних системах, сформулювати теоретичні висновки та вихідні ідеї, виділити концептуально важливі принципи і загальнометодологічні положення та сформулювати концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи.

Обґрунтування поняття дидактичної інтегрології, яка досліджує інтегративні процеси в межах теорії освіти та навчання, дозволила розробити метод інтеграційного аналізу, сутність якого полягає у виробленні алгоритму, який однозначно забезпечує формування цілісної системи шляхом інтеграції елементів, відібраних з метою вирішення конкретної проблеми. Обґрунтування поняттєвого апарату дидактичної інтегрології дозволило визначити сутність та характеристики інтеграції знань. Розробка теоретичних основ інтеграції знань передбачає необхідність виведення базових закономірностей дидактичної інтегрології та їх наслідків. Закономірність корелятивності стверджує, що елементи інтеграції повинні мати властивості, які забезпечують їх здатність до узгодженої взаємодії. Закономірність імперативності визначає, що процес є інтегративним тоді і тільки тоді, коли виконуються такі умови: поява якісно нових властивостей у результаті інтеграції; наявність системно-структурного характеру зінтегрованого об'єкта; збереження індивідуальних ознак елементів інтеграції; існування декількох стабільних станів зінтегрованого об'єкта. Закономірність доповнювальності встановлює зв'язки інтеграції та диференціації: інтегративні процеси викликають процеси диференціації (і навпаки). Наслідки базових закономірностей дають можливість виводити та обґрунтовувати нові дидактичні закономірності.

4. У контексті інтегративного підходу до структурування змісту навчального матеріалу виділяється інтегративна дидактична система, яка передбачає інтеграцію як зовнішню, так і внутрішню, як змістову, так і процесуальну, де структурування змісту навчального матеріалу відбувається зсередини (мінімальні підсистеми фундаментальних знань інтегруються у проблемні блоки та формують навчальні курси). Шляхом аналізу параметрів знань (повнота, глибина, оперативність, гнучкість, конкретність і узагальненість, усвідомленість, згорнутість та розгорнутість, системність та ґрунтовність) теоретично доведена залежність між якістю засвоєних знань та ступенем їх інтеграції.

Структурування знань у процесі їх інтеграції визначається принципами проблемності (формування усіх підсистем змісту навчального матеріалу різного обсягу та ступеня інтеграції, виходячи з проблемного принципу структурування сучасної науки); системності (орієнтація на формування цілісної системи загальноосвітніх та професійних знань інтегративними засобами); фундаменталізації (акцентування у формуванні змісту освіти на фундаментальних знаннях, які є основою загальнотехнічних та спеціальних знань); варіативності (можливість розробки варіативних навчальних курсів та методик, виходячи з вимог конкретної професії чи навчального закладу); наступності (забезпечення інтеграції знань не лише на даному етапі навчання, але між різними ступенями загальноосвітньої та професійної підготовки); призначення (обґрунтування конкретної (загальноосвітньої чи професійної мети включення кожної підсистеми знань у зміст навчання з урахуванням вікових можливостей та рівня підготовки учнів) і ефективності (застосування інтегративного підходу з метою досягнення очікуваного результату навчання з мінімальними зусиллями та мінімальними затратами навчального часу). Це дозволило уточнити критерії відбору змісту навчання в контексті інтеграції знань.

На основі методологічних підходів та концептуальних засад інтеграції знань, базових закономірностей інтеграції та принципів інтегративного навчання розроблена загальна модель інтеграції знань учнів професійно-технічної школи, яка відображає основні етапи та вимоги теоретичного обґрунтування інтеграції знань.

5. На основі загальної моделі інтеграції знань побудовано три базові варіативні моделі курсу фізики для різних профілів професійно-технічних навчальних закладів з огляду на значущість знань з фізики для формування професійних знань учнів. У варіативних моделях конкретизуються теоретичні положення загальної моделі, що дозволило теоретично обґрунтувати та розробити методику інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі, виявити особливості інтеграції загальноосвітніх та професійних знань та обґрунтувати виділення у ролі базового загальноосвітнього курсу в системі інтегративного навчання фізики як основи сучасної техніки та виробничих технологій.

6.Аналіз практики інтеграції знань показав роз'єднаність у викладанні фундаментальних та професійних знань, домінування предметного підходу до змісту навчання, невідповідність мiж об'єктивно існуючим взаємозв'язками мiж поняттями i явищами та реалізацією цих взаємозв'язків у змісті навчання. Не реалізується проблемний тип інтеграції знань, варіативний компонент у загальноосвітній підготовці є недостатнім. У змісті освіти виявлено значний обсяг знань без конкретного призначення, що, разом з застарілими та другорядними знаннями, перевантажують навчально-пізнавальний процес. Експериментально підтвердилася доцільність опори на проблемний тип інтеграції у структуровані знань, iнтеграцiї знань на основі базового для майбутньої професії загальноосвітнього навчального курсу, що дало змогу акцентувати увагу на фундаментальних знаннях. Загальний обсяг знань зменшився за рахунок якісних перетворень елементів, що відповідно знизило навантаження учнів професійно-технічних навчальних закладів. Зафіксовано позитивні якісні зміни під впливом інтеграції знань для всіх їх параметрів.

7. Значення результатів дослідження полягає в наступному:

- на теоретичному рівні вперше проаналізовано проблему інтеграції знань учнів професійно-технічної школи в цілості: від філософського до дидактичного аспекту; доведена необхідність використання в єдності інтегративного та проблемного підходів до структурування змісту професійно-технічної освіти; Обґрунтовано методологічні підходи до інтеграції знань, що випливають з системного аналізу їх філософських, загальнонаукових, гносеологічних та логіко-психологічних основ; Обґрунтовано концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи; запроваджено наукове поняття дидактичної інтегрології та розроблено її теоретичні основи як галузі педагогічного знання; Обґрунтовано поняттєвий апарат інтегрології; виведено базові закономірності інтеграції та розроблено метод інтеграційного аналізу; розроблено принципи структурування знань у процесі їх інтеграції, уточнені критерії відбору змісту навчання в контексті інтеграції, виявлено вплив інтеграції знань на їх основні параметри; розроблено загальну модель інтеграції знань учнів професійно-технічної школи та варіативні моделі курсу фізики для різних профілів професійно-технічних навчальних закладів, розроблено методики їх навчання;

- на прикладному рівні: виділено суттєві параметри, які визначають якість загальноосвітньої та професійної підготовки учнів та доведено позитивний вплив на ці параметри варіативних чинників, які визначаються інтеграцією знань; узагальнено як позитивний, так i негативний досвід iнтеграцiї знань учнів, Обґрунтовано зв'язки інтеграції знань з базовими поняттями дидактики, доцільність введення принципу призначення знань; запропоновано метод інтеграційного аналізу для побудови дидактичних систем та розробки змісту інтегративних навчальних курсів; розроблено окрему методику інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі, відповідні навчальні програми та зміст спеціального курсу для підготовки викладача фізики професійно-технічних навчальних закладів, Обґрунтовано вимоги до підручника фізики; впроваджено варіативні моделі навчання фізики, які відповідають вимогам даного профілю навчального закладу.

Здійснене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій, зокрема: Науково-методичному центру професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України та обласним методичним центрам і кабінетам щодо його використання на теоретичному та прикладному рівні. На теоретичному рівні його використання можливе для розробки концепції професійно-технічної освіти, формування цілісної системи загальноосвітніх та спеціальних знань майбутніх фахівців. На практичному рівні розроблена методика інтегративного навчання та підготовки викладача фізики для професійно-технічної школи може бути використана у системі підготовки інженерно-педагогічних працівників та післядипломної освіти, а також для удосконалення методик навчання загальноосвітніх дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах. Розроблені методики можуть бути використані викладачами, методистами, інженерно-педагогічними працівниками та студентами педагогічних спеціальностей.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо: теоретичне обґрунтування інтеграції вмінь фахівця у процесі загальноосвітньої та професійної підготовки, розробку форм та методів інтегративного навчання, розвиток прикладних аспектів дидактичної інтегрології та принципу призначення знань, обґрунтування інтеграції знань на базі інших загальноосвітніх та загальнотехнічних курсів, розробку теорії підручника для інтегративного навчання та теоретичні основи підготовки викладача інтегративних навчальних курсів.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

Монографії

Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи (дидактичні основи). - Львів: Світ, 1999. - 302с. - 26,5 авт. арк.

Навчальні та методичні посібники

Козловська І.М. Методика інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі (дидактичні основи): Навч. посібник. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 184с. - 9,5 авт. арк.

Козловська І.М. Дидактика в контексті інтегративного навчання: Навч.-метод. посібник. - Львів: ОНМЦ ПТО, 1999. - 48с. - 3 авт. арк.

Клим Б.І., Козловська І.М. Інтеграція знань учнів про будову i властивості речовини i будівельних матеріалів у професійних навчально-виховних закладах: Метод. посібник. - Львів.: КПО, 1994. - 82с. - 2,5 авт. арк. (Авторські - С.2-51, 55-62).

Комплексна перевірка знань учнів з фізики при вивчені молекулярно-кінетичної теорії та властивостей газів / Козловська I., Кмiт Я., Собко Я.: Навч.-метод. посiбник. - Львiв: IПППО АПН України, 1996.- 75с. - 2,0 авт. арк. (Авторські - С.5-12, 27-33, 48-52, 61-67).

Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали

Козловська І.М. Особливості інтегративних процесів у професійно-технічній школі: Метод. реком. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 20с. - 2,0 авт. арк.

Козловська І.М. Дидактична система інтегративно-предметного навчання в ПТУ: Метод. реком. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 24с. - 1,0 авт. арк.

Козловська І.М. Інтеграція знань з фізики та математики у ПТНЗ: Методичні нотатки. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 12с. - 0,5 авт. арк.

Козловська І.М. Інтегровані міжпредметні модулі з фізики (дидактичні таблиці). - Львів: НМЦ, 1999. - 16с. - 1 авт. арк.

Козловська I., Кмiт Я. Педагогiчнi ідеї та погляди Григорія Ващенка у контексті дидактичної iнтеграцiї: Метод. реком. - Львiв.: IПППО АПН України, 1995.- 26с. - 0,6 авт. арк. (Авторські - С.6-8, 13-21).

Козловська I.М., Жидецький Ю.Ц. Інтеграція знань учнів професійних навчально-виховних закладів: Метод. реком. - Львiв.: НДI педагогiки України, 1993.- 16с. - 0,9 авт. арк. (Авторські - С.1-10)

Собко Я.М., Козловська І.М. Проблеми iнтеграцiї знань учнів професійних навчально-виховних закладів: Метод. реком. - Львiв, 1994. - 26с. - 0,7 авт. арк. (Авторські - С.1-15).

Концепції, навчальні програми, курси лекцій, словники

Козловська І.М. Методика інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі: Навчальна програма: - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 12с. - 0,5 авт. арк.

Козловська І.М. Аспекти дидактичної інтеграції: Курс лекцій: лекція 1. Історико-філософські аспекти інтеграції знань. - Львів: НМЦ, 1999. - 16с. - 1,0 авт. арк.

Козловська І.М. Аспекти дидактичної інтеграції: Курс лекцій: лекція 2. Поняттєвий апарат дидактичної інтеграції. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 28с. - 1,0 авт. арк.

Козловська І.М. Словник-довідник з дидактики. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 1,5 авт. арк.

Козловська І., Собко Я. Концепція навчання фізики у професійно-технічній школі. - Львів: НМЦ ПТО, 1999. - 16с. - 0,3 авт. арк. (Авторські - С.3-9).

Козловська І., Якимович Т., Джулай Л. Основні поняття, закономірності та принципи сучасної дидактики. - Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. - 24с. - 1,0 авт. арк. (Авторські - С. 10-19)

Козловська І., Джулай Л., Якимович Т. Короткий словник основних понять сучасної дидактики. - Львів: ОНМЦ ПТО, 1999. - 12с. - 0,3 авт. арк. (Авторські - С. 4-9)

Статті у наукових журналах та збірниках наукових праць

Козловська I. Інтегративний підхід до вивчення фізики у професійній школі як засіб гуманітаризації навчання // Педагогіка i психологія професiйної освіти. - 1997. - №1. - С. 82-88. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Моделювання навчального процесу у професійній школі у контексті дидактичної інтеграції // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1997. - №3-4 (частина 1). - С. 184-187. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Інтеграція змісту освіти у професійно-технічній школі: можливості використання історичного досвіду // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2000. - №2. - С.107-113. - 0,3авт. арк.

Козловська І. Концептуальні підходи до дидактичної інтеграції у професійно-технічній школі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №1. - С. 56-60. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Наука і мистецтво: інтеграційні аспекти // Діалог культур. - 1998. - Вип.3. - С.135-142. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Мова підручника фізики - нетрадиційний підхід // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №4. - С.159-161. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Інтегративні тенденції в сучасній педагогіці: закономірності та принципи дидактичної інтегрології // Наука і сучасність. - 1998. - № 1.- С.27-33. - 0,4 авт. арк.

Козловська І. Проблеми дидактичної інтеграції: теоретичні основи // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №5.- С.177-182. - 0,3 авт. арк.

Козловська І.М. Методологічні засади інтеграції знань у професійній школі // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 1999. - Ч.1. - С.74-81. - 0,3 авт. арк.

Козловська I.М. Інтеграція екологічних знань учнів ВПУ при підготовці будівельників // Мiжнарод. зб. наук. праць. - Львiв - Люблiн: ЛДУ, університет М. Кюрi. - 1993. - С. 95-97. - 0,2 авт. арк.

Козловська І.М. Дидактична інтеграція у професійно-технічній школі: когнітивний аспект // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №1. - С. 58-63. - 0,3 авт. арк.

Козловська І.М. Дидактична інтегрологія як галузь педагогіки // Шляхи та проблеми входження України в світовий освітянський простір. Вінниця: "Універсум". - 1999. - Т.1. -С.55-59. - 0,3 авт. арк.

Козловська I.М. Інтеграція знань учнів при вивчені фізики у ВПУ, коледжах та ліцеях // Методичний вісник - 1994. - № 16-17. - С.19-20. - 0,2 авт. арк.

Козловська І.М. Проблеми структурування знань у контексті формування інтегративних дидактичних систем // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №2. - С. 24-28. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Філософсько-методологічні основи iнтеграцiї знань у змісті сучасної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №3. - С.21-27. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Теорія дидактичної інтеграції - синергетичний підхід // Наука і сучасність. - 1999. - Ч.1. - С.24-33. - 0,3 авт. арк.

Козловська І. Формування змісту освіти: постулати дидактичної інтеграції // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №4. - С.24-29. - 0,3авт. арк.

Козловська І. Можливості використання синергетичних ідей у теорії дидактичної інтеграції // Наукові записки Нац. пед. ун-ту імені М.П.Драгоманова. - 2000. - Ч.1. - С.51-59. - 0,4 авт. арк.

Козловська I.М. Базовi положення вивчення курсу фізики у професійних навчально-виховних закладах // Методичний вісник. - 1993. - №13.- С. 6-9. - 0,2 авт. арк.

Козловська I.М. Наукові основи iнтеграцiї знань учнів у навчально-виховному процесі // Інформаційний вісник. - 1994.- №9.- С.6-12. - 0,4 авт. арк.

Козловська I.М. Історичні та логіко-методологічні передумови iнтеграцiї природничо-математичних знань у закладах професiйної освіти // Науково-методичний вісник. - 1995. - №2. - С. 36-48. - 1,0 авт. арк.

Козловська I.М. Інтеграція елементів наукового та художнього стилів мислення при вивчені фізики // Гуманізація та гуманітаризація професiйної освіти: Наук.-метод. зб. - Київ. - 1996.- С.121-123. - 0,3 авт. арк.

Козловська І.М., Собко Я.М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С.48-51. - 0,1 авт. арк.

Гончаренко С.У., Козловська І.М. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі // Педагогіка і психологія. - 1997. - №2. - С.9-18. - 0,3 авт. арк.

Кмiт Я., Козловська I. До питання про українську дидактику у контексті європейського виміру // Діалог культур. - 1996. - Вип.2. - С.48-52. - 0,2 авт. арк.

Кмiт Я., Козловська І. Педагогiчнi ідеї та погляди Григорія Ващенка в контексті дидактичної iнтеграцiї // Науковий збірник Українського вільного університету в Мюнхені. - 1996. - Т.18. - С.201-206. - 0,2 авт. арк.

Собко Я., Козловська I. Інтегративний підхід до вивчення фізики у професійно-технічній школі // Фізика та астрономія в школі. - 1997. - №4. - С. 23-26. - 0,3авт. арк.

Собко Я.М., Козловська І.М. Взаємозв'язок інтегративного та диференційованого підходів у післядипломній освіті педагогів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. - Київ-Вінниця. - 2000. - С. 432-435. - 0,1 авт. арк.

Жидецький Ю.Ц., Козловська І.М. Філософські та дидактичні основи iнтеграцiї знань учнів професійних навчально-виховних закладів // Науково-методичний вісник. - 1995. - №1. - С.57-62. - 0,3 авт. арк.

Кміт Я., Козловська І., Собко Я. Світоглядна спрямованість формування інтелекту молодої людини у науковій спадщині Григорія Ващенка // Філософські пошуки. - 1997. - Вип.3. - С. 147-157. - 0,2 авт. арк.

Козловська I., Собко Я, Джулик О. Взаємозв'язок філософських та психологічних основ процесів iнтеграцiї в освiтi // Філософські пошуки. - 1997. - Вип.4. - С.132-136. - 0,2 авт. арк.

Козловська І., Собко Я., Кміт Я. Інтегративний підхід до навчання як засіб розвитку інтелектуальних здібностей учнів // Філософські пошуки. - 1998. - Вип.5. - С.194-197. - 0,1 авт. арк.

Козловська І., Собко Я. Мовленнєві особливості викладання фізики у фізико-математичних ліцеях // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №4. - С.250-252. - 0,1 авт. арк.

Козловська I., Кмiт Я., Собко Я. Ідеї iнтеграцiї у контексті світової філософської думки // Філософські пошуки. - 1997. - Вип.I-2. - С. 121-131. - 0,3 авт. арк.

Собко Я., Джулик О., Козловська I.I. Пулюй - А.Ейнштейн: гуманістичні аспекти науки // Діалог культур. - 1996. - Вип.2. - С.315-318. - 0,1 авт. арк.

Собко Р., Козловська I., Собко Я. Діалог "людина-комп'ютер" у контексті інтегративного підходу до навчання // Філософські пошуки. - 1997. - Вип.4. - С.227-230. - 0,2 авт. арк.

Козловська І., Джулик О. Використання іншомовних слів на уроках фізики // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №4. - С.252-255. - 0,1 авт. арк.

Собко Я., Козловська I., Кмiт Я. Дидактичне забезпечення формування фізичних понять // Педагогіка i психологія професiйної освіти. - 1997.- №1. - С.85-88. - 0,1 авт. арк.

Козловська І., Джулай Л. Інтегративні процеси як фактор впливу на базові поняття сучасної дидактики // Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и перспективы на пороге ХХІ века: Сб. науч. статей. - Ялта: КГГИ. - 1999. - С.57-61. - 0,2 авт. арк.

Козловська І., Джулай Л. Структурування змісту навчального матеріалу на основі інтегративного та модульного підходів у професійній школі // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Наук.-метод. збірник. - Вінниця: ВДПУ. - 1998. - Ч.1. - С.182-184. - 0,1 авт. арк.

Козловська І., Джулик О. Структурування навчального матеріалу у професійно-технічній школі при інтегративному підході до навчання // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Наук.-метод. збірник. - Вінниця: ВДПУ. - Ч.1. - 1998. - С.185-187. - 0,1 авт. арк.

Собко Р.М., Козловська І.М. Інтегративно-психологічні аспекти діалогу "людина-комп'ютер" у сучасних освітніх системах // Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и перспективы на пороге ХХІ века: Сб. науч. статей. - Ялта: КГГИ. - 1999. - С.86-89. - 0,2 авт. арк.

Собко Я., Козловська І., Кміт Я., Собко Р. Інтегративний підхід до формування ціннісних орієнтацій в становленні особистості фахівця // Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості: Наук.-метод. зб. - Київ-Дрогобич: Відродження. - 1998. - С.173-175. - 0,1 авт. арк.

Якимович Т., Козловська І., Собко Я. Тенденції інтеграційних процесів в сучасній професійній освіті // Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и перспективы на пороге ХХ1 века: Сб. науч. статей. - Ялта: КГГИ. - 1999. - С.101-105. - 0,1 авт. арк.

Козловська I.М. Дидактичні аспекти iнтеграцiї професій у будівництві // Методичний вісник. - 1993. - №13. - С. 16-17. - 0,1 авт. арк.

Козловська I.М., Заячкiвська Н.М. Художнє слово на уроках фізики та астрономії в профтехучилищах // Методичний вiсник. - 1993. - №6. - С.19-21.- 0,3 авт. арк.

Козловська I.М., Криницька Л.Я. Взаємозв'язок знань з української мови та фізики у професійних навчально-виховних закладах // Методичний вiсник. - 1994. - №16-17. - С.21-22. - 0,2 авт. арк.

Матеріали і тези науково-практичних конференцій

Козловська I.М. Інтеграція базових знань курсу фізики з елементами змісту інших навчальних предметів у коледжах, ліцеях та ВПУ // Тези Всеукр. конференції "Інтеграція елементів змісту освіти". - Полтава. - 1994.- С. 130-131. - 0,1 авт. арк.

Козловська I.М. Інтеграція загальноосвiтнiх та спеціальних знань під час вивчення фізики у вищих професійних училищах// Тези Мiжн. наук.-практ. конф."Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професiйної школи". - Київ. - 1994.- С. 136-137. - 0,1 авт. арк.

Козловська I.М. Інтеграція непрофілюючих дисциплін у технічному навчальному закладі // Матеріали наук.-практ.-конференцiї "Культура України, філософія та гуманітарні проблематика в навчальному процесі у вищий та середній технічний школі". - Львiв. - 1995. - С.46. - 0,05 авт. арк.

Козловська I.М. Ідеї iнтеграцiї в контексті систематизації знань // Матеріали наук.-практ. конф. "Актуальні проблеми викладання фізики". - Львiв. - 1996.- С.14-15. - 0,05 авт. арк.

Козловська I.М. Проблеми вивчення курсу фізики в коледжах та ліцеях в контексті підготовки учнів до навчання у вищій школі// Матеріали мiжн. наук.-практ. конф. "Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. - Київ. - 1996.- С. 13-15. -0,2 авт. арк.

Козловська I., Собко Я. Дидактична Інтеграція в контексті неперервної освіти // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми. - Чернiвцi. - 1996.- С.79-81. - 0,1 авт. арк.

Козловська I., Собко Я. Проблема iнтеграцiї знань з фізики та математики у професійній школі // Heuristic methods in teaching of mathematics. - Donetsk. - 1997. - С. 41. - 0,05 авт. арк.

Козловська І.М., Джулик О.І. Проблема базової загальноосвітньої підготовки фахівців у системі ступеневої освіти // Зб. матеріалів науково-практ. конф. "Реформування вищої освіти в Україні". - Київ. - 1998. - С.51-52. - 0,05 авт. арк.

Козловська І.М., Собко Я.М. Інтегративні процеси в освіті (філософський аспект) // Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми, перспективи: Праці міжнародної наук.-методичної конференції. - Харків. - 2000. - С.49-51. - 0,1 авт. арк.

Козловська І.М. Використання ідей фізичної науки у побудові дидактичних теорій // Педагогіка математики і природознавства. IV Всеукраїнські читання: Зб. статей. - Полтава. - 2000. - С.104-106. - 0,2 авт. арк.

Козловська І.М. Теоретичні та методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних та методичних основ інтеграції знань учнів професійно-технічної школи. Обґрунтовано методологічні підходи до інтеграції знань, введено в обіг поняття дидактичної інтегрології, розроблено її теоретичні основи та поняттєвий апарат, розроблено метод інтеграційного аналізу. Сформульовано базові закономірності та концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи. Обґрунтована доцільність впровадження системи інтегративного навчання у професійно-технічній школі шляхом оптимального поєднання предметного та інтегративного навчання на основі базового для професії загальноосвітнього курсу. Обґрунтовано принципи структурування знань у процесі їх інтеграції та уточнено критерії відбору змісту навчального матеріалу з урахуванням ідей інтеграції у професійно-технічній школі. Теоретично та експериментально доведена залежність між якістю засвоєння знань та ступенем їх інтеграції. Побудована загальна модель інтеграції знань як основа розроблених варіативних моделей інтегративного навчання фізики з оглядом на специфіку майбутньої професії учнів. Розроблено методику інтегративного навчання фізики у професійно-технічних навчальних закладах та її організаційне забезпечення.

Ключові слова: інтеграція, знання, професійно-технічна школа, синергетика, загальноосвітня підготовка, професійна підготовка, система.

I.M. Kozlovs`ka "Theoretical and methodic fundamentals of integration of the vocational school pupils knowledge ". - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of pedagogical sciences on the speciality 13.00.04 - Theory and Methods of vocational education. - Institute of Pedagogic and Psychology of vocational education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

The thesis is devoted to a theoretical and methodical substantiation of integration of the vocational school pupils knowledge. The fundamentals and conceptual means of didactic integrology are designed. It is established, that the major number of integration regularities expediently to reduce to three independent laws and their consequences, which form the basis models of integrative-object training with use of the synergetic approach to forming of the education training content. The following laws are concluded. Correlativity: the elements of integration have some properties, which ensure their ability to coordinate interaction. Imperatively: the process is integrative in the only case, when such requirements are fulfilled: appearance of qualitatively new properties as a result of integration; presence of system - structural character of the integrated object; keeping of individual indications of the integration elements; existence of several stable states of the integrated object. Complementarity: the integrative processes are called the processes of differentiating and quite the reverse. The technology of integrating of the general technic and special knowledge into content of general educational subject (physics) is offered, the methodical fundamentals of integrative studding of the physics course in vocational schools are worked out. The integration knowledge model and its modification for vocational schools of different types is constructed.

Keywords: integration, knowledge, vocational school, synergetics, general educational preparation, vocational training, system.

Козловская И.М. Теоретические и методические основы интеграции знаний учащихся профессионально-технической школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация содержит исследование теоретико-методологических и методических основ интеграции знаний учащихся профессионально-технической школы. Обоснованы методологические подходы к интеграции (историко-философский, синергетический, системный, проблемный, структурный, функционально-организационный и прогностический) и концептуальные основы интеграции знаний учащихся профессионально-технической школы. Введено понятие дидактической интегролии как отрасли педагогического знания о сущности, характеристиках и использовании интеграции в теории и практике обучения, определены ее генезис, этапы развития, место в дидактике и разработан специфический метод интеграционного анализа. Обоснован понятийный аппарат дидактической интегролии, включающий анализ, ее определение, типы, виды и основные характеристики. Разработаны теоретические основы интеграции знаний на основе выведенных базовых закономерностей интегролии и их последствий. Структурирование знаний в процессе их интеграции определяется разработанными принципами проблемности, системности, фундаментальности, вариативности, преемственности, назначения и эффективности. Обоснованы принципы структурирование знаний в процессе их интеграции и уточнены критерии отбора содержания учебного материала с учетом идей интеграции в профессионально-технической школе. Теоретически и экспериментально доказана зависимость между качеством усвоения знаний и степенью их интеграции. Обосновано выделение, в роли базового общеобразовательного курса, физики как основы современной техники и производственных технологий. Построена общая модель интеграции знаний как основа разработанных вариативных моделей интегративного обучения физики з учетом специфики будущей профессии учащихся. Обоснована целесообразность реализации системы интегративного обучения в профессионально-технической школе путем оптимального соединения предметного и интегративного обучения. Выявлено особенности интеграции однородных (физика и естественнонаучные дисциплины, физика и профессионально-технические предметы) и разнородных (физика и гуманитарные дисциплины) знаний, разработана методика интегративного обучения физики в профессионально-технических учебных заведениях и его организационное обеспечение. Выделено существенные параметры, определяющие качество общеобразовательной и профессиональной подготовки учащихся и доказано положительное влияние на эти параметры вариативных факторов интеграции знаний. Зафиксировано положительные качественные изменения под влиянием интеграции знаний для всех их параметров (глубина, полнота, системность, обобщенность и др.). Обоснована целесообразность опоры на проблемный тип интеграции в процессе структурировании знаний и необходимость усиления фундаментального компонента в составе содержания профессионально-технического образования. Общий объем знаний можно уменьшить при сохранении его содержания путем качественных превращений элементов интеграции, снижая информационную перегрузку учащихся профессионально-технической школы.

Ключевые слова: интеграция, знания, профессионально-техническая школа, синергетика, общеобразовательная подготовка, профессиональная подготовка, система.

Размещено на Allbest.ru

...