Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки і психології професійної освіти академії педагогічних наук України

УДК 377: 687

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Наступність у змісті трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю

Пінаєва Ольга Юріївна

Київ - 2001

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, доцент Гребенюк Георгій Євгенійович, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, професор кафедри соціальної роботи та правового виховання;

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Денисенко Людмила Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії трудового навчання.

Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, кафедра трудового навчання та креслення, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 26 вересня 2001 р. о 1530 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9) .

Автореферат розіслано " 20 " серпня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

Анотації

Пінаєва О.Ю. Наступність у змісті трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми наступності у змісті трудового навчання в загальноосвітній середній школі і дослідженню професійної підготовки в ПТУ швейного профілю. Опрацьовано концептуальні засади реалізації наступності у навчанні обслуговуючої праці учнів у загальноосвітній школі і в підготовці фахівців зі швейної справи у профтехучилищах. На цій основі визначено сутність, структуру і критерії виявлення наступності за конкретних умов навчального процесу.

Теоретично обґрунтовано модель педагогічної діяльності з реалізації наступних взаємозв'язків у навчальному процесі загальноосвітньої школи та професійно-технічного навчального закладу, визначено особливості наступності в умовах підготовки фахівців для швейної промисловості. Запропоновано дидактичні матеріали для науково-методичного забезпечення процесу трудового й професійного навчання, методичні рекомендації для викладачів і майстрів виробничого навчання ПТУ, для вчителів обслуговуючої праці загальноосвітніх шкіл; опрацьовано весь комплекс інших навчальних закладів, спрямованих на ефективне втілення у навчальний процес теорії і практики наступності як скоординованої системи навчальних дій учителя, викладача училища.

Ключові слова: наступність, трудове навчання, професійне навчання, зміст навчання, взаємопов'язані знання, системний підхід, рівень засвоєння знань.

Пинаева О.Ю. Преемственность в содержании трудового обучения в школе и профессиональной подготовки в ПТУ швейного профиля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию проблемы преемственности в содержании трудового обучения в средней общеобразовательной школе и профессиональной подготовке учеников ПТУ швейного профиля. Определены концептуальные приемы реализации преемственности обучения обслуживающему труду в школе и подготовке будущих рабочих швейной профессии в профтехучилищах. Определены сущность, структура и критерии осуществления преемственности в условиях реального учебного процесса. Теоретически обоснована модель педагогической деятельности в реализации преемственных связей в учебном процессе общеобразовательной школы и в профессионально-техническом учебном заведении, определены особенности преемственности в условиях подготовки квалифицированных рабочих для швейной промышленности. Подготовлены с надлежащим обоснованием дидактические материалы для научно-методического обеспечения процесса трудового и профессионального обучения и методические рекомендации для преподавателей и мастеров производственного обучения ПТУ, учителей обслуживающего труда общеобразовательной средней школы для реализации преемственных взаимосвязей, для усовершенствования содержания трудового обучения и профессиональной подготовки учащихся ПТУ.

В диссертации впервые обоснованы методические основы и приемы формирования преемственности в содержании трудового обучения как системного объекта, позволяющего создать достаточно полный, дидактически обоснованный комплекс средств обеспечения преемственности в учебно-воспитательном процессе между школой и ПТУ. Обоснованы критерии определения и выявления наличия преемственности в содержании обучения в учебно-методических документах и учебной литературе, которые основаны на признаках общего в структурных элементах знаний между несколькими учебными предметами.

Представлены характеристики для определения трех уровней усвоения взаимосвязанных знаний из разных учебных предметов - запоминания и понимания, применения, синтезирования, которые основываются на разных дидактических целях усвоения содержания учебного материала. Проведен сравнительный анализ учебных планов, программ, учебников по трудовому обучению и учебной литературы по технологии изготовления одежды для учащихся ПТУ швейного профиля с учетом наличия в их содержании преемственности обучения.

С целью теоретического и практического осуществления преемственности в содержании обучения приведены классификации дидактических приемов и представлены их характеристики. Разработаны задания, позволяющие оценить степень усвоения учащимися взаимосвязанных знаний. Проведен подбор средств фиксации и планирования связей преемственности, реализации их в учебном процессе. Представлена сравнительная характеристика определенных средств. Разработаны методические рекомендации по совершенствованию процесса преемственности в содержании трудового обучения и профессиональной подготовки в ПТУ швейного профиля.

Представлена теоретически обоснованная и экспериментально проверенная модель педагогической деятельности по реализации преемственности в учебном процессе. Объяснено, как при реализации преемственности в учебном процессе знания учащихся, приобретенные ими на уроках трудового обучения, содействуют усвоению учебного материала и на уроках специальных дисциплин во время профессиональной подготовки в ПТУ швейного профиля. Изложена методика экспериментальной работы, результаты констатирующего эксперимента и исследовательско-экспериментальной проверки эффективности разработанной модели педагогической деятельности, направленной на реализацию преемственности трудового обучения и профессиональной подготовки в общеобразовательных средних школах и профессионально-технических училищах швейного профиля.

В результате анализа учебно-программной документации и литературы отобраны наиболее важные в научно-техническом и методическом отношениях приемы реализации преемственности; определены адекватные им дидактические приемы реализации отобранных связей между учебными предметами на уроках; разработаны контрольные задания, которые проверяют закрепление взаимосвязанных знаний и умений их использовать в ходе теоретического и производственного обучения в ПТУ швейного профиля.

Определены и обоснованы критерии наличия преемственных связей учебных предметов, а именно - трудового обучения в школе и специальных дисциплин производственного обучения в ПТУ швейного профиля. К ним относятся: выявление преемственности в учебно-методической документации; фиксирование преемственных связей в содержании обучения и документации по планированию; разработка приемов реализации преемственности; внедрение преемственности в содержание учебно-воспитательного процесса. Отбор преемственных связей должен происходить с учетом необходимых уровней усвоения (запоминание и понимание, применение по образцу, творческий синтез) учениками взаимосвязанных преемственных связей, которые в пределах конкретного раздела или темы должны быть отображены в учебных программах.

Ключевые слова: преемственность, трудовое обучение, профессиональное обучение, содержание обучения, взаимосвязанные знания, системный подход, уровень усвоения знаний.

Pinaуеva O.U. Succession of working training content at school and vocational education in technical colleges of sewing type. - Manuscript.

Dissertation to be conferred the Candidate Science (Pedagogical) Degree. - 13.00.04. - Theory and Methods of Vocational Education. - The Institute of Pedagogic and Psychology of the Vocational Education of the APS of Ukraine, Kiev, 2001.

The dissertation dwells on the problem of content succession of working training in general educational schools a vocational education in technical colleges of sewing type. Conceptual basis of succession realization of teaching girls to attainting work at schools and specialists preparation in sewing in vocational technical colleges are developed. On theirs ground the essence, structure and criteria of distinguishing of succession under the consequence of a real educational process are determined.

The model of continuity of interrelations in educational process of a general educational school and vocational technical college is theoretically substantiated; the peculiarities of succession under conditions of specialists' preparation for sewing industry are distinguished. Both didactical materials to guarantee scientifically - methodical process of working and vocational training and methodical recommendations for teachers and masters of vocational education in technical schools, teachers of attending work of general educational schools concerning continuity interactions realization and content of working education and vocational preparation are developed.

Key words: succession, working education, vocational education, education content, interaction knowledge, system approach, the level of knowledge mastering.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Соціальні процеси, які відбуваються в Україні, зумовлюють, крім іншого, також і потребу в створенні належних соціально-педагогічних умов для реформування освіти, опрацювання нових підходів і проблем усієї системи технології навчання. Наукове осмислення і практичне розв'язання цих завдань пов'язане з інтеграцією фундаментальної освіти і професійного навчання, їх взаємодією і наступністю.

Увесь комплекс проблем трудового навчання і професійної підготовки на загальнопедагогічному рівні досліджувався у продовж етапів розвитку освіти. Проведений нами аналіз психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури, увесь педагогічний досвід переконує в тому, що проблему забезпечення наступності змісту трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ ще повною мірою не розв'язано. Неповно осмислені й узагальнені досліджені дидактичні умови наступності у цій сфері. Це спричиняється до серйозних недоліків в навчально-виховній роботі з розглядуваної нами проблеми.

Забезпечення наступності навчання в загальноосвітній школі і ПТУ неможливе без усвідомлення інженерно-педагогічними працівниками професійно-технічних навчальних закладів змісту і структури трудового навчання в школі, щоб пов'язати з ними зміст головних напрямів професійної підготовки учнів, змісту навчання із масових професій. Учителі шкіл, у свою чергу, повинні мати чітке уявлення про зміст загальнотехнічних і спеціальних предметів, виробничого навчання в ПТУ і спрямування на цій основі зусиль викладачів з поліпшення трудової підготовки школярів.

Законами України "Про освіту" (1996 р.), "Про професійно-технічну освіту" (1998 р.), "Про загальну середню освіту" (1999 р.), Концепцією державного стандарту професійно-технічної освіти (1999 р.), Концепцією 12-річної середньої школи (2000 р.), відповідними постановами Кабінету Міністрів України передбачено ступеневу підготовку фахівців, забезпечення наступності в змісті та формах організації навчально-виховного процесу в закладах освіти різних типів, передусім у загальноосвітніх школах і професійно-технічних навчальних закладах.

Педагогічна інтерпретація та вибірковий пошук інформації повинні проводитися безперервно й систематично. Тільки за цієї умови можна розраховувати на системне, комплексне розв'язання проблеми наукового аналізу професійної підготовки майбутніх робітників у перспективі. На основі обґрунтування концептуальних підходів до розв'язання обраної проблеми дисертаційного дослідження нами здійснено аналіз змісту трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю. Пропонована дисертація дає можливість учителям трудового навчання, викладачам ПТУ і майстрам виробничого навчання з'ясувати проблему змісту трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ цього профілю. Осягненню дослідної мети сприятимуть опрацьовані нами методичні рекомендації і прийоми організації зв'язків наступності у навчальному процесі між усіма компонентами змісту трудового навчання та професійною підготовкою.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість стосовно специфіки навчально-виховної роботи у ПТУ швейного профілю зумовили вибір теми дослідження "Наступність у змісті трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю".

Зв'язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано за тематичним планом наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України з теми "Теоретико-методологічні проблеми відбору змісту і методики професійного навчання" (РК № 0196И 008881) та плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Розділ: "Теорія й технологія виховання й навчання у системі народної освіти", тема № 86).

Об'єкт дослідження - процес трудового навчання в школі та професійної підготовки в училищах швейного профілю.

Предмет дослідження - дидактичні та методичні засади забезпечення наступності в змісті трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати дидактичні й методичні засади наступності у змісті трудового навчання та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю як одного з чинників поліпшення фахової підготовки майбутніх робітників.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо неперервності професійної освіти, її орієнтації на вимоги світової економічної системи і врахування прогнозів розвитку науки, техніки, економіки, різних галузей виробництв та сфери послуг; врахування сучасних і перспективних міжгалузевих потреб у професійній підготовці, забезпечення наступності у змісті навчання; моделювання педагогічної діяльності з реалізацією наступності в навчальному процесі. Це створює сприятливі умови для інтелектуального саморозвитку учнів, цілеспрямованого формування їхніх творчих здібностей; урахування специфіки індивідуалізації та диференціації на різних етапах професійного навчання в ПТУ швейного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що реалізація наступності змісту навчання у навчально-виховному процесі підвищує якість професійно-технічної підготовки учнів ПТУ за умов застосування системного підходу, який враховує всі найважливіші компоненти системи наступних зв'язків та їх взаємозв'язок.

Загальну систему взаємозв'язків у змісті навчання, яким охоплюються всі предмети навчального плану підготовки кваліфікованих робітників швейного виробництва, можна представити у вигляді певної множини окремих часткових підсистем з двох чи більше навчальних предметів. Оскільки засади формування підсистеми наступних зв'язків практично не пов'язані зі специфікою навчальних предметів, методикою та змістом навчання в ПТУ, то результати, отримані під час дослідження однієї підсистеми, можна поширити й на інші підсистеми.

Загальну гіпотезу конкретизовано в кількох часткових: кваліфікація сучасного робітника, рівень сформованості професійної культури, творчої ініціативи, пізнавальної самостійності та професійної компетентності виявляться значно вищими за умов опрацювання й реалізації наступності змісту навчання у навчальному процесі, яка адекватна випереджувальним вимогам сучасного виробництва, а також створенню на основі цього навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників; підготовка робітника для сучасного виробництва повинна проводитися на основі комплексного врахування наступності трудового навчання і професійної підготовки в ПТУ, індивідуальних особливостей учнів, методів, засобів, прийомів організації навчального процесу.

Відповідно до предмета, мети, об'єкта й гіпотези нашого дослідження нами визначено такі його завдання:

Вивчити стан підготовки робітників у професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю, викласти традиційні підходи реалізації наступності у змісті трудового навчання в загальноосвітній школі.

Визначити дидактичні й методичні засади реалізації наступності в змісті трудового навчання та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю, окреслити етапи діяльності педагогів.

Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель педагогічної діяльності в осягненні наступності в навчальному процесі.

Опрацювати критерії відбору навчального матеріалу в забезпеченні наступності у навчанні учнів, обґрунтувати показники сформованості знань, умінь і навичок в учнів;

Підготувати методичні рекомендації для викладачів і майстрів виробничого навчання ПТУ швейного профілю та вчителів трудового навчання шкіл, створити дидактичні матеріали для науково-методичного забезпечення наступності в навчальному процесі.

Методологічною основою дослідження слугують філософські положення теорії пізнання, провідні положення теорії й практики пізнання й перетворення дійсності; взаємозв'язок теоретичної і практичної діяльності; діалектичний зв'язок об'єктивних факторів формування і розвитку особистості; активність суб'єкта в процесі навчальної діяльності; цілісність, наступність, прогностичність та інтегрованість змісту підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; принципи об'єктивно-діяльнісного підходу до створення навчально-виховної системи, спрямованої на ефективність професійної підготовки робітників. На основі загальнонаукової методології об'єктивна діяльність учнів розглядається як об'єкт системного вивчення, що базується на філософських положеннях взаємодії, активності, аналізу та синтезу.

Теоретична основа дослідження. Опрацьовуючи структуру та інструментарій дослідження, ми спиралися на праці: з методології, психології та педагогіки (П.М. Воловик, Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, В.В. Давидов, І.А. Зязюн, І.Я. Лернер, Н.Г. Ничкало, М.М. Скаткін та ін.); з історії розвитку наступності в навчанні (Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський); про вплив практичної діяльності на психіку й розвиток особистості (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Ю.О. Самарін, Н.Ф. Тализіна); з теоретичної розробки наступності (Б.Г. Ананьєв, С.Я. Батишев, О.К. Бушля, В.М. Мадзігон, Ш.І. Ганелін, А.В. Усова); на дослідження проблеми змісту наступності й шляхи її реалізації в навчанні (Р.С. Гуревич, О.С. Дубинчук, А.А. Киверялг, Ю.А. Кустов, В.М. Лихач, Н.М. Розенберг, Л.Д. Хромова, Г.М. Цибульська).

Зауважимо, що названі автори не ставили собі за мету дослідження наступності у змісті трудового навчання і професійної підготовки в ПТУ швейного профілю.

Під час дослідження проблеми враховувалися положення Державної національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Законів України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", а також інші нормативні документи, затверджені Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки та Міністерством праці і соціальної політики України.

Дослідження здійснювалося поетапно в 1993-2000 рр.

На першому етапі (1993-1994 рр.) вивчено стан досліджуваної проблеми, визначено теоретичні підходи до її розв'язання, обґрунтовано вихідні принципи, опрацьовано методику дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, його завдання.

На другому етапі (1994-1998 рр.) проведено формуючий (попередній і основний) експеримент. Виявлено педагогічні умови, зміст, форми організації й методи реалізації наступності у змісті трудового навчання в школі та професійної підготовки в ПТУ швейного профілю; обґрунтовано критерії відбору змісту навчального матеріалу, опрацьовано й експериментально перевірено методику впровадження наступності в навчальний процес ПТУ швейного профілю.

На третьому етапі (1998-1999 рр.) систематизовано й узагальнено результати дослідження, сформульовано висновки стосовно педагогічних умов, змісту, форм організації і методів здійснення наступності у змісті трудового навчання в школі і професійної підготовки в ПТУ.

На четвертому етапі (1999-2000 рр.) результати дослідження впроваджувалися в навчальний процес професійно-технічних училищ швейного профілю. Узагальнено підсумки дослідження, сформульовано основні висновки і рекомендації, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося в природних умовах навчально-виховного процесу ПТУ №№ 7, 15, 20, 32, 41, ЗОШ I-II ст. №№ 2, 4, 15, 32, 33, 35 та технічного ліцею м. Вінниці й області. Експериментальною роботою охоплено 11 навчальних закладів освіти (813 учнів і 28 учителів та інженерно-педагогічних працівників училищ). На всіх етапах дослідження дисертантом особисто проводилася експериментальна робота, надавалася методична допомога викладачам, проводились консультації для учнів.

Методи дослідження. В їхньому опрацюванні й визначеності знайшло відображення співвідношення теоретичного та емпіричного рівня наукового пізнання. Постановка мети, висунення гіпотези, конкретизація завдань роботи і матеріалів вимагали застосування методів аналізу нормативних документів з питань професійно-технічної освіти, вивчення психологічної, педагогічної та навчально-методичної літератури з цієї проблеми.

Визначення суті, змісту та рівнів засвоєння учнями суміжних знань з предметів професійного циклу й трудового навчання проводилось методом аналізу, зокрема, використанням під час аналізу логічних структур і матричного аналізу навчальних курсів з трудового навчання, предметів професійно-технічного циклу, підручників і навчальних посібників з цих дисциплін.

Вивчення практики організації наступності у змісті трудового навчання і дисциплін професійно-технічного циклу здійснювалося методом спостереження та порівняння наявного практичного досвіду з вимогами педагогічної теорії, виявленням невідповідності практики загальній теорії організації наступності навчання і розробленій автором моделі цього процесу. Виявлені невідповідності та суперечності детально вивчались емпіричними методами, що дозволяло прискорити перевірку пропозицій і висновків попереднього дослідження.

Теоретичне обґрунтування принципів формування й реалізації наступності у змісті трудового навчання та предметів профтехциклу проводилось з врахуванням результатів як загальнопедагогічних, так і спеціальних досліджень з теорії і методики професійної освіти, виявлялись оптимальні умови впровадження наступних зв'язків у зміст навчання в школі й ПТУ.

На підставі теоретичного аналізу стану проблеми наступності у змісті навчання в школі і ПТУ, вивчення передового педагогічного досвіду викладачів і майстрів виробничого навчання і внаслідок узагальнення результатів дослідження складено методичні рекомендації з опрацювання й впровадження наступних зв'язків у зміст навчання в школі та ПТУ. Це дало можливість прогнозувати оптимальні варіанти поліпшення наступності у змісті навчання майбутніх робітників швейної галузі.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано дидактичні засади формування наступності змісту трудового навчання в школі та професійної підготовки у ПТУ швейного профілю як системного об'єкта, що дозволило опрацювати достатньо повний, методично доцільний комплекс заходів із забезпечення наступності в навчально-виховному процесі між школою та ПТУ. Визначено критерії наступності змісту навчання у навчально-методичних документах та навчальній літературі, які ґрунтуються на ознаках спільності одного з структурних елементів знань у двох або кількох навчальних предметах. Складено характеристики для виявлення трьох рівнів засвоєння взаємопов'язаних знань у змісті навчання - запам'ятовування та розуміння, застосування, синтезування, які базуються на неоднаковій дидактичній меті засвоєння навчального матеріалу.

Теоретичне значення. Здійснено порівняльний аналіз навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників з трудового навчання в школі та професійної підготовки учнів ПТУ з точки зору наступності наявності в їх змісті.

Проведено добір засобів фіксації і планування наступності та реалізації її в навчальному процесі. Зроблено порівняльну характеристику виявлених засобів, складено рекомендації з їхнього практичного впровадження.

Для реалізації системи наступності змісту навчання здійснено класифікацію його дидактичних прийомів, подано їхню характеристику, опрацьовано нові види завдань, які дають змогу оцінити рівень засвоєння учнями взаємопов'язаних знань з різних навчальних предметів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в опрацюванні: засад формування наступності у змісті навчання в школі і ПТУ як системи; методичних рекомендацій для викладачів і майстрів виробничого навчання з впровадження наступності в навчальний процес; навчальної документації для реалізації наступності у змісті навчання; спеціальних контрольних завдань для перевірки засвоєння учнями системи взаємопов'язаних знань та умінь, які належать до тих засобів, які найбільш повно враховують специфіку груп професій. Узагальнені в дисертації наслідки дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальних планів і програм, підручників і навчальних посібників для загальноосвітніх середніх шкіл і ПТУ швейного профілю.

Результати дослідження, здобуті на окремих етапах, вважаємо корисними для керівників училищ, методистів, викладачів і вчителів; їх можна також використати в професійно-технічних навчальних закладах, в органах державної влади та управління, у науково-методичних центрах профтехосвіти, а також в авторських колективах, які створюють нові підручники, навчальні посібники з досліджуваної проблеми.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи вчителів у загальноосвітніх середніх школах та ПТУ Вінницької області (довідка № 308 від 01.09.98р.), процес навчання студентів педагогічно-індустріального факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 04/470 від 13.07.01р.), використовуються в перепідготовці педагогічних працівників у Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти (довідка № 350 від 06.08.01 р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає: в теоретичному опрацюванні й обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; в безпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи; в консультуванні й забезпеченні методичними матеріалами викладачів-експериментаторів; у практичному впровадженні рекомендацій з організації наступності у змісті навчання.

Вірогідність наукових положень та висновків дослідження забезпечується опорою на фундаментальні психолого-педагогічні концепції навчання й розвитку дітей; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих і взаємопеpевіpяючих методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його меті і завданням; коректною кількісною та якісною обробкою експериментальних даних, які реально відображають теоретичну й практичну сторони проблеми; достатнім обсягом вибірки; використанням сучасних статистичних методів опрацювання одержаних даних, а також результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези у педагогічному експерименті.

На захист виносяться:

Модель педагогічної діяльності стосовно реалізації наступності в навчальному процесі з трудового навчання в загальноосвітній школі та професійної підготовки учнів ПТУ.

Дидактичні засади формування наступності змісту навчання в школі та ПТУ, які охоплюють комплекс взаємопов'язаних етапів: виявлення й добір обґрунтованих наступних зв'язків у навчальних планах, програмах, підручниках, посібниках; визначення й відбір раціональних дидактичних засобів реалізації наступності навчання; способи фіксування і планування цих зв'язків у документації педагогів, впровадження наступності у зміст навчання.

Методика відбору значущих наступних зв'язків у змісті навчання, яка базується на використанні обґрунтованих критеріїв, що враховують рівні засвоєння учнями взаємопов'язаних знань навчальних дисциплін з різних навчальних предметів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження викладено у виступах автора на Міжнародних і Всеукраїнських конференціях у м. Вінниці (1994, 1996, 1998, 2000 рр.), у Києві (1996, 2001 рр.), Умані (1994 р.), Львові (1996, 1999 рр.), щорічних наукових конференціях Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, на обласних, міжрегіональних педагогічних читаннях, семінарах, серпневих нарадах учителів і працівників профтехосвіти, засіданнях педагогічних рад учителів шкіл та інженерно-педагогічних працівників ПТУ .

Стан і наслідки дослідження обговорювались на засіданнях кафедр педагогіки, теорії і методики трудового та професійного навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, відділу дидактики професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у вісімнадцяти наукових і науково-методичних працях, з них 15 написано без співавторів, серед публікацій 6 статей - у провідних наукових фахових виданнях; 11 статей - у збірниках наукових праць і матеріалів конференцій; 1 - брошура з методичними рекомендаціями (обсяг - 1 авт.арк.).

Структура дисертації: складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 267 найменуваннями, із них 15 - іноземними мовами, 7 додатків на 23 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 209 сторінок (165 сторінок - основна частина), робота містить 17 таблиць на 30 сторінках і 5 діаграм на 7 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, теоретичні засади й методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі - "Наступність трудового навчання і професійної підготовки учнів шкіл і ПТУ" - подано теоретичний аналіз проблеми з урахуванням наявних у психологічній, педагогічній і методичній літературі результатів низки інших досліджень, конкретизовано сутність, структуру та рівні засвоєння учнями взаємопов'язаних знань. Визначено й теоретично обґрунтовано умови, зміст, форми і методи організації навчально-виховного процесу із здійсненням наступності.

Аналіз стану наступності у трудовому навчанні та професійній підготовці у школах і ПТУ Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей засвідчує про низький рівень сформованості загальнотрудових умінь учнів основної школи і певні недоліки в програмово-методичній документації ПТУ швейного профілю. Об'єктом аналізу були 24 загальноосвітні середні школи І-ІІІ ст., 12 професійно-технічних навчальних заклади, в яких проводиться підготовка фахівців для швейної промисловості.

Як відомо, зміст освіти на різних ступенях підготовки зафіксовано в навчальному плані, в навчальних програмах і підручниках. Удосконалення наступності змісту трудового навчання в школі та змісту професійної підготовки у ПТУ на рівні навчально-програмової документації полягає в наступності між окремими видами змісту освіти.

Поняття наступності широко використовується в різних галузях знань про людину: в біології, психології, соціології, педагогіці та ін. Навчальне пізнання - неодмінно послідовний процес. Для нього характерний постійний перехід від одного етапу до іншого, вищого. Коли ж поетапність такого пізнання порушується або переривається, то об'єкт пізнається неповно, спотворено або він зовсім неможливий. За одним із принципів дидактики процес навчання в школі слід вважати суттєвою ланкою неперервного процесу освіти, який для людини триває впродовж усього свідомого життя. Тому професійна підготовка після школи повинна будуватися на широкому використанні знань, умінь і навичок, що їх набули учні на попередніх етапах діяльності. Відповідно й навчання в ПТУ має бути спрямоване на перспективу неперервного інтелектуального й професійного зростання кваліфікованого робітника під час його праці у сфері виробництва. Такий підхід приводить до висновку про необхідність дотримання наступності у змісті навчання й методиці викладання в загальноосвітній та професійно-технічній школі, про розробку питань міжпредметних зв'язків загальноосвітньої та професійної підготовки, встановлення всебічних зв'язків між ПТУ і школою, координування педагогічних дій викладачів в усіх сферах навчання учнів.

На основі аналізу й узагальнення положень, викладених у публікаціях з питань наступності, зроблено висновок про те, що наступність у навчанні забезпечує можливість взаємозв'язку між уявленнями, поняттями, вміннями, навичками; сприяє усвідомленню провідних ідей навчального предмета; дає змогу встановити міжпредметні зв'язки, які становлять необхідну передумову формування світогляду учнів, глибоке осмислення й міцне засвоєння учнями матеріалу, який вивчається.

Як відомо, навчально-виховна система формується з таких компонентів: мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм навчання й виховання (В.П. Беспалько, Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, Д.В. Чернілевський). Якщо дотримуватись цієї концепції, то під наступністю в навчально-виховній діяльності слід розуміти встановлення таких співвідношень між метою, змістом, засобами, організаційними формами цієї діяльності на послідовних етапах навчання й виховання, які дають змогу будувати кожний новий етап у навчанні й вихованні з опорою на попередній досвід учнів і, таким чином, полегшити адаптацію їх до умов навчання в наступному класі або новому навчальному закладі. Такий підхід відкриває шлях до розгляду наступності в загальному, інтегральному вигляді, до вивчення співвідношень наступності між окремими компонентами.

Наступності у трудовому навчанні та професійній підготовці учнів ПТУ в науково-методичній літературі приділяється значна увага. Проте слід зауважити, що в методичних посібниках немає чіткого розчленування цієї проблеми на такі окремі аспекти, як: загальнопедагогічний, дидактичний, методичний, що певною мірою знижує переконливість висновків. І дотепер не повністю розкритим залишається питання про наступність трудового навчання у школі і професійної підготовки у ПТУ. Не визначено критеріїв за якими слід здійснювати наступність у навчанні. Результати аналізу наукових праць свідчать про те, що всі встановлені авторами порушення наступності у навчанні можна розподілити на дві групи. Перша з них - порушення, котрі пов'язані зі змістом навчання, а друга - з процесуальними аспектами наступності. Недоліки в реалізації наступності у навчанні значною мірою спричинені недосконалістю програмово-методичної документації з трудового навчання і професійної швейної підготовки, зокрема, змістом трудового навчання дівчат у школі та їх подальшою професійною підготовкою в ПТУ швейного профілю.

Проблемою для науковців і практичних працівників навчальних закладів продовжує залишатися відсутність єдиної класифікації видів наступності у навчанні. Нами зроблено спробу подолання цієї прогалини. Значні евристичні можливості, на нашу думку, має класифікація, в основу якої покладено ознаку спільності елементів змісту кожного навчального предмета. Класифікаційна схема містить такі концептуальні висновки-оцінки, міркування:

· наступність змісту навчання, яка ґрунтується на вивченні того ж самого об'єкта в трудовому навчанні в загальноосвітній школі та під час професійного навчання в ПТУ;

· наступність змісту навчання, яка базується на використанні одного й того ж методу дослідження під час вивчення різних навчальних предметів;

· наступність змісту навчання, яка спирається на спільні для різних навчальних предметів закономірності;

· наступність змісту навчання, яка передбачає застосування адекватного способу діяльності під час вивчення різних предметів.

Класифікація наступності за ознакою спільності елементів навчальних дисциплін дає змогу виявити, зафіксувати, здійснити планування та визначити шляхи її реалізації.

Важливою умовою забезпечення наступності навчання слід вважати доцільне розміщення навчальних тем у тематичному плані, програмі та оптимальний розподіл навчального матеріалу між ними, що дозволяє побудувати процес навчання таким чином, щоб кожна наступна тема ставала розвитком попередньої.

Наступність у формуванні вмінь і навичок втілюється шляхом правильного використання спільності й подібності в змісті трудових операцій і в групах типових операцій однієї професії. Реалізація наступних зв'язків сприяє глибшому засвоєнню прийомів роботи та значній економії робочого часу.

Для забезпечення поступового переходу від трудового навчання в загальноосвітній школі до професійного навчання в ПТУ потрібно розв'язати питання про те, які методи, прийоми, форми організації навчально-виховного процесу забезпечують різнобічний розвиток особистості, сприяють вдосконаленню їх на кожному наступному етапі. Для успішного переходу від нижчих ступенів навчання до вищих потрібно забезпечити наступність усіх аспектів навчально-виховного процесу.

Засвоєння учнями знань, які передаються їм словесно, потребує активного застосування таких знань, посилання на безпосередні враження учнів від предметів навколишнього середовища, враховування практики широкого застосування знань для розв'язання технічних, виробничих завдань. З викладеного вище можна зробити висновок про структуру й вимоги побудови навчальних планів і програм у професійно-технічних навчальних закладах, а також методику організації управління пізнавальною діяльністю учнів.

Структура навчальних планів профтехучилищ повинна підпорядковуватись вимогам загальноосвітніх, загальнотехнічних та спеціальних дисциплін. Знання, що їх учні набувають під час вивчення однієї дисципліни певного циклу, повинні поглиблюватись вивченням інших суміжних дисциплін. Тому потреба в наступних взаємозв'язках між окремими етапами та складовими частинами навчання з майбутньою виробничою діяльністю під час підготовки спеціалістів зумовлена об'єктивними законами вищої нервової діяльності людини і самою природою розумового процесу, закономірностями психології та фізіології мислення.

Істотною складовою реалізації наступних зв'язків є раціональний добір змісту навчання та пошук ефективних форм і методів навчання. При оптимальному розподілі змісту навчання за різними ступенями конче потрібно забезпечити наступність у засвоєнні знань, у формуванні загальноінтелектуальних умінь, практичних навичок, прийомів творчої діяльності. За умов науково-технічного прогресу, розвитку техніки й технології, масової комп'ютеризації зростає питома вага розумової праці і творчих засад у діяльності спеціалістів. Отже, очевидним стає те, що зміст, сутність і спрямованість освіти мають також підлягти певним змінам. Зміст освіти за сучасних умов передбачає не тільки передавання накопичених людством знань, а й виховання в індивідів уміння розуміти, здобувати, застосовувати знання у розв'язанні нестандартних завдань. Різним цілям освіти повинен відповідати різний зміст. До змісту умінь і навичок поряд із вузькопредметними навичками мають увійти і навички інтелектуальної діяльності, прийоми розумових дій. Систему навчання потрібно організувати таким чином, щоб якнайповніше усвідомлювалась потреба в здобутті знань. Можливості формування творчих засад освіти мають бути закладені у самому змісті навчання, в методиці його набуття. Вирішальне значення має безпосереднє залучення учнів до творчої діяльності шляхом продуманої системи пошукових пізнавальних завдань, побудови проблемних ситуацій, широкого використання ділових ігор тощо.

Наш аналіз досліджуваної проблеми переконує в тому, що для реалізації наступності у навчанні між школою і профтехучилищем потрібна взаємодія послідовних етапів підготовки учнів до праці, яка передбачає, по-перше, використання та подальший розвиток на етапі професійної підготовки тих якостей особистості, які сформувались у процесі трудової підготовки учнів, а, по-друге, цілеспрямоване формування в учнів таких знань, умінь, навичок, інших якостей особистості, які зумовлюються потребами саме професійного навчання у ПТУ. Лише в комплексі та єдності цих етапів встановлюється найефективніший взаємозв'язок трудового й професійного навчання, створюються умови для усунення дублювання навчального матеріалу в школі і в професійно-технічному училищі, що призводить до економії навчального часу, проведення занять на високому пізнавальному рівні, прискорює адаптацію учнів у початковий період навчання у профтехучилищі, формує цілісну систему загальнотрудових і професійних знань, умінь та навичок учнів.

У другому розділі - "Експериментальне обґрунтування ефективності наступності трудового навчання в школі і професійної підготовки в ПТУ" - проаналізовано, як саме при забезпеченні наступності в навчальному процесі здобуті школярами знання під час уроків трудового навчання сприяють засвоєнню учнями навчального матеріалу на уроках із спеціальних дисциплін у ПТУ швейного профілю; викладено методику експериментальної роботи, наслідки констатуючого експерименту й дослідно-експериментальної перевірки ефективності розробленої моделі педагогічної діяльності в реалізації наступності трудового навчання та професійної підготовки в загальноосвітніх середніх школах і ПТУ.

Під час експериментальної роботи передбачалося встановити наступність змісту трудового навчання і професійної підготовки з урахуванням етапів виявлення, відбору, планування й впровадження наступності у процес трудового навчання, у зміст спеціальних дисциплін і виробничого навчання профтехучилища швейного профілю.

З урахуванням аналізу й обробки експериментальних даних виявлено можливості використання цієї методики в процесі викладення інших предметів; складено методичні рекомендації стосовно використання результатів дослідження і формування суцільної системи наступних зв'язків.

Зміст і основні методи навчання в експериментальних і контрольних групах нами узгоджено. Чимала увага приділялась активізації пізнавальної діяльності учнів, розвиткові їхньої самостійності. Навчально-виховний процес будувався таким чином, щоб засвоєння знань, формування професійних вмінь і навичок досяглись самостійними практичними і розумовими діями учнів на основі загальнотрудових умінь і навичок, сформованих у загальноосвітній школі.

Особлива увага приділялась наступності у змісті навчального матеріалу, єдності тотожних елементів знань, використанню навчального матеріалу з одного предмета (трудового навчання) під час вивчення іншого (технології швейного виробництва), методичних прийомів реалізації наступності у навчанні.

Унаслідок аналізу навчально-програмової документації й літератури відібрано найбільш доцільні, важливі у науково-технічному і методичному відношенні прийоми реалізації наступності; визначено адекватні дидактичні прийоми використання відібраних зв'язків між навчальними предметами на уроках; складено спеціальні контрольні завдання для перевірки взаємопов'язаних знань і вмінь їхнього використання.

В експериментальних групах викладачі постійно і цілеспрямовано домагались наступності змісту навчання. Під час експериментальної роботи навчальний матеріал з "Технології швейного виробництва" подавався таким чином, щоб базувався він на матеріалі трудового навчання. Цей матеріал попередньо вивчався. Широко застосовувались різноманітні прийоми реалізації наступності, використовувалися проблемні запитання і завдання. В контрольних групах виклад матеріалу проводився традиційно: вчителі й викладачі епізодично використовували наступність у навчальному процесі.

Рівень засвоєння учнями певної системи знань визначався за допомогою контрольних, лабораторних робіт і завдань практичного характеру. Крім поточної перевірки знань, умінь та навичок учнів, під час експерименту застосовувалась тематична перевірка засвоєння знань з "Технології швейного виробництва". Поєднання таких видів перевірки й оцінки знань сприяло визначенню рівня засвоєння взаємопов'язаних знань, вносити на цій основі відповідні корективи до навчальної програми.

Аналіз відповідей на запитання, перевірка виконання лабораторно-практичних робіт з "Технології швейного виробництва" і контрольні завдання під час виробничого навчання призвели до осягнення таких наслідків. У експериментальних групах повністю виконали лабораторно-практичні роботи 85% учнів, правильно відповіли на запитання - 80%, з практичною роботою справилися 82%. В експериментальних групах спостерігалося поступове якісне й кількісне зростання учнівських знань, заснованих на наступності змісту навчання. В контрольних групах повністю виконали лабораторно-практичні роботи 72%, правильно відповіли на запитання 80%, практичні завдання виконали 56% учнів.

Для виявлення рівня засвоєння знань використовувалися контрольні роботи з "Технології швейного виробництва", які містили завдання, що складалися з кількох запитань, у тому числі й проблемних завдань і пізнавальних запитань. Ми умовно визначили 5 категорій відповідей учнів, які засвоїли знання, що мають відношення до системи наступних зв'язків та вмінь використовувати їх у роботі. Позначили категоріями за літерою А, В, С, Д, Е: А - учні засвоїли фактичний матеріал з трудового навчання; В - учні засвоїли фактичний матеріал з технології обробки швейних виробів; С - учні засвоїли взаємопов'язані знання з трудового навчання й технології обробки виробів на рівні запам'ятовування та розуміння; Д - на рівні застосування; Е - на рівні синтезу.

Результати засвоєння матеріалу представлені рисунком 1. Експериментальні дані дозволили нам зіставити рівень засвоєння системи знань з трудового навчання й технології швейного виробництва, а на цьому ґрунті і визначити якість знань учнів. Аналізуючи діаграму результатів засвоєння матеріалу, ми дійшли таких висновків: учні експериментальних і контрольних груп володіють приблизно однаковим обсягом фактичного матеріалу; якість взаємопов'язаних знань учнів у експериментальних групах більш висока. Наприклад, рівень використання знань з курсу трудового навчання у відповідях на запитання з технології в експериментальних групах виявився більш високим, ніж у контрольних (за категоріями відповідей Д, Е), що засвідчує: знання з різних предметів застосовують і використовують учні експериментальних груп. Учні ж контрольних груп здебільшого тільки відтворюють ті відомості, які вони запам'ятали з розповіді викладача або з підручника. Учні експериментальних груп виявили більш глибоке засвоєння навчального матеріалу за категорією Е під час розв'язання проблемних завдань і відповідей на пізнавальні запитання з "Технології швейного виробництва", ніж учні контрольних груп. Цей показник у контрольних групах склав близько 30 %, а в експериментальних - 50%. Результати проведеного дослідження засвідчили, що рівень засвоєння знань, заснованих на наступності змісту навчання, його ефективність в експериментальних групах значно вищий, ніж у контрольних.

Нуль-гіпотезу формулюємо таким чином: засвоєння матеріалу в контрольних і експериментальних групах перебуває на однаковому рівні. Перевірка гіпотези здійснювалась за критерієм 2. Отримані результати засвідчують, що значне відхилення в рівнях засвоєння матеріалу учнями експериментальних і контрольних груп за категоріями А, В, С не простежується. навчання наступність дидактичний пту

Допустима імовірність помилки в прийнятті нуль-гіпотези в попередньому й основному експерименті дорівнює або менша 0,01. Аналогічні результати отримано і під час аналізу засвоєння учнями взаємозв'язаних знань у виконанні трьох завдань контрольних робіт для експериментальних груп. Це пояснюється тим, що якість засвоєння взаємозв'язаних знань з різних предметів можлива тільки у випадку дотримання всіх етапів у формуванні наступності як системи з урахуванням всіх її компонентів.

Експериментальні результати, викладені в дисертації, дозволяють зробити висновок про ефективність системного підходу до формування наступності змісту трудового навчання й професійної підготовки в ПТУ. В попередньому експерименті суттєвої різниці між засвоєним матеріалом з трудового навчання і з "Технології швейного виробництва" немає. Нуль-гіпотезу належить прийняти, бо перевищення у відсотках показника, який характеризує якість відповідей за категоріями С у контрольних і експериментальних групах, невипадкове (з вірогідністю в 95 - 98,7 %). Це означає, що у контрольних групах засвоєння знань, заснованих на наступності змісту навчання, проходить переважно на рівні запам'ятовування й розуміння учнями засвоюваного.