Професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru

Південноукраїнський державний педагогічний

університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Професійна діяльність учителя з розвитку

творчих здібностей старшокласників на

уроках природничо-математичного циклу

Семенова Алла Василівна

Одеса-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник- доктор педагогічних наук, професор

Курлянд Зінаїда Наумівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського,

завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

Кічук Надія Василівна,

Ізмаїльський державний педагогічний інститут,

завідувач кафедри педагогіки і методики

початкового навчання,

декан педагогічного факультету

кандидат педагогічних наук, доцент

Байдан Марія Анатоліївна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри педагогіки

Провідна установа - Криворізький державний педагогічний університет,

кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг

Захист дисертації відбудеться "22" грудня 2001 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий "19" листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Трифонова О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена концептуальними положеннями відродження та розбудови системи національної вищої освіти, як найважливішої ланки виховання свідомих громадян України, формування освіченої, творчої особистості, її інтелектуально-духовного потенціалу.

Праці багатьох дослідників (Абдулліна О.А., Беспалько В.П., Грановська Р.М., Забокрицька О.І., Курлянд З.Н., Сластьонін В.О., Хмелюк Р.І., Щербаков О.І. та ін.) з питань підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності засвідчують, що зміст та якість підготовки сучасного вчителя слід розглядати як вищу мету педагогічної освіти, спрямованої на вирішення багатьох завдань: переусвідомлення стереотипів професійної орієнтації школярів, розвиток їхніх здібностей, переорієнтація поглядів на особистісні якості вчителя - підвищення його культурного та інтелектуального рівнів. Водночас дослідження останніх років (Бєлкіна В.Н., Бондар В.І., Вікентьєв І.Л., Горін Ю.В., Нестеренко А.О., Паламарчук В.Ф., Приходченко К.І., Шрагіна Л.І. та ін.) виявили протиріччя між ускладненим соціальним замовленням, пов'язаним з особистісно-професійною підготовкою вчителя до професійної діяльності та усталеною практикою, що віддзеркалює орієнтацію педагога переважно на репродуктивний характер виконання професійних функцій. У цих дослідженнях було доведено, що саме творча діяльність, яка активізує розвиток творчих здібностей особистості, виступає гарантом формування потреби в постійному пошуку, накопиченні знань, розумінні їх смислу та значення, самостійному використанню, що необхідно для постійного зростання особистості з урахуванням вимог сучасності. У зв'язку з цим, виникла потреба організації навчально-виховного процесу вищої школи таким чином, щоб професійне становлення студентів було насамперед націлене на формування в них задатків до організації та управління творчою діяльністю школярів, у якому вчитель орієнтувався б не тільки на засвоєння засад наук, а й на розвиток творчих здібностей учнів.

Значущість професійної діяльності вчителів з розвитку творчих здібностей учнів старших класів підсилюється віковою специфікою учнів, оскільки саме старша школа є останнім етапом фундаментального систематичного педагогічного впливу на особистість школяра і водночас періодом найбільшого поширення, інтеграції його інтересів та потреб пізнання навколишнього світу. Процес професійної творчої діяльності був предметом наукового аналізу вчених (Андрєєв В.І., Виговська О.І., Загв`язінський В.І., Кан-Калік В.А., Кічук Н.В., Поташнік М.М. та ін.), які досліджували закономірності формування та практичного застосування відповідних професійно-педагогічних умінь. Натомість дослідницька увага вчених до процесу розвитку творчих здібностей старшокласників без урахування чітких науково-педагогічних уявлень про сутність творчої діяльності школярів та педагогічну професійну діяльність у зазначеному напрямку, без визначення та обґрунтування структурно-функціональної моделі педагогічної професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників, не дає можливості стверджувати про вивченість окреслених проблем. Окрім того, як засвідчив аналіз існуючого наукового фонду, означені аспекти професійної діяльності вчителя, її особливості не набули належного відображення в педагогічній літературі.

Актуальність та недостатній рівень розроблення означеної проблеми в теорії та практиці вищої педагогічної освіти зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського: “Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи” (№ 0100U000958). Автором досліджено аспект професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників шляхом організації та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу.

Об'єкт дослідження - професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників.

Предмет дослідження - процес професійної діяльності вчителя, спрямований на розвиток творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати дієвість структурно-функціональної моделі професійної діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчих здібностей учнів старших класів, шляхом організації та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу.

Гіпотеза дослідження - професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старших школярів буде продуктивною за умови нової структурно-функціональної моделі цієї діяльності, яка передбачає:

- діагностику, формування та розвиток готовності вчителів до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей;

- системне включення майбутніх учителів у навчально-дослідницьку діяльність;

- організацію навчально-виховного процесу з урахуванням функцій педагогічного управління;

- накопичення індивідуального досвіду вчителів з організації та управління творчою діяльністю старших школярів.

Завдання дослідження:

1. Розкрити та науково обґрунтувати сутність і структуру процесу професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників.

2. Визначити функції педагогічного управління творчою діяльністю старшокласників.

3. З`ясувати сутність і структуру готовності вчителя до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей учнів старших класів.

4. Виявити критерії та рівні готовності вчителя до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників.

5. Визначити показники та рівні готовності учнів старших класів до творчої діяльності.

6. Розробити та апробувати структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу.

Методологічними засадами дослідження стали філософські положення про соціальну природу особистості, детермінацію діяльності об'єктивними та суб'єктивними чинниками (Абульханова-Славська К.А., Анциферова Л.І., Архангельський С.І., Асмолов А.Г., Ганелін Ш.І., Голубєва Є.А., Дьомін М.В., Додонов Б.І., Д'яченко М.І., Кандибович Л.О., Леонтьєв О.М., Рожин В.П., Субботський Є.В., Ядов В.А. та ін.). Методологічними орієнтирами дослідження виступили концептуальні положення про взаємозв'язок та взаємообумовленість педагогічних явищ і процесів; системний підхід як різнобічний та багаторівневий спосіб аналізу педагогічних проблем, ідеї саморегуляції як механізм здійснення професійно-особистісного становлення; положення теорії пізнання про системно-організовану дослідницьку діяльність.

Теоретичні засади дослідження становлять наукові доробки щодо структури педагогічної діяльності та специфіки професійної праці вчителя (Абдулліна О.А., Виговська О.І., Гоноболін Ф.Н., Забокрицька О.І., Карпова E.E., Кічук Н.В., Кузьміна Н.В., Курлянд З.Н., Нагорна Г.О., Савченко О.Я., Сластьонін В.О., Хмелюк Р.І., Цокур О.С., Щедровицький Г.С. та ін.); результати наукових досліджень, що присвячені загальним питанням готовності особистості до професійної діяльності (Ганюшкін А.Д., Генов Ф., Д'яченко М.І., Кандибович Л.О., Кулюткін Ю.Н., Ліненко А.Ф., Левітов Н.Д., Пуні А.Ц., Столяренко А.М., Теплов Б.М., Узнадзе Д.Н., Улятовська Є.А.).

Методи дослідження: для розв`язання окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: вивчення, аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з метою визначення стану та теоретичного обґрунтування проблеми професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників, а також узагальнення інформації, що була одержана, передового та власного досвіду з розвитку творчих здібностей старшокласників; узагальнення науково-теоретичних та дослідних даних для побудови структурно-функціональної моделі професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників; узагальнення передового досвіду педагогічної практики та методи емпіричного дослідження: анкетування, інтерв'ю, бесіда, тестування учителів та учнів загальноосвітніх шкіл, а також студентів з метою визначення місця творчих здібностей у навчальному процесі, кола пізнавальних інтересів учнів, виявлення впливу емоцій та мотивів на їхню творчу діяльність для розробки та апробації спецкурсу “Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу”; обсерваційні (спостереження, ранжирування, рейтинг, методи експертної оцінки та узагальнення незалежних характеристик); педагогічний експеримент (діагностичний, констатуючий, формуючий) з метою перевірки дієвості моделі професійної діяльності учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу; моделювання педагогічних ситуацій; методи математичної статистики (статистична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація).

Дослідження проводилось у три етапи.

На першому етапі, пошуковому, (1994 - 1996 рр.) проводився аналіз досвіду педагогів-практиків щодо специфіки професійної діяльності вчителів з розвитку творчих здібностей учнів; конкретизувалися предмет та завдання дослідження; розроблялася робоча гіпотеза; уточнювалася сутність та структура професійної діяльності вчителів з розвитку творчих здібностей учнів старших класів, компоненти готовності вчителя до зазначеної діяльності, компоненти творчої діяльності школярів, з виявленням їх ознак, показників та рівнів; визначалися критерії готовності вчителя з розвитку творчих здібностей учнів старших класів; розроблялася теоретична модель професійної діяльності вчителів з організації та управління творчою діяльністю старшокласників, спрямована на розвиток їхніх творчих здібностей. професійна вчитель творчий старшокласник

На другому етапі, констатуючо-формуючому, (1997 - 1999 рр.) проводився констатуючий експеримент, у процесі якого було виявлено рівневу характеристику зазначеної готовності; апробовувалася методика її діагностики, визначалася логіка формуючого експерименту, впродовж якого реалізувалася модель професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників на предметах природничо-математичного циклу.

На третьому етапі, прикінцевому, (2000 - 2001 рр.) аналізувалися та узагальнювалися результати, одержані у процесі формуючого експерименту; апробовувалися рекомендації, методичні вказівки щодо професійної діяльності вчителів з організації та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу; формулювалися висновки дослідження.

Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №65 м. Одеси. Дослідницько-експериментальною роботою було охоплено 87 учителів, 214 студентів, 643 учня.

Достовірність дослідження забезпечувалася методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних концептуальних положень; використанням системи методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням; якісним та кількісним аналізом експериментальних даних; дослідницько-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; репрезентативністю вибірки досліджуваних.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: побудовано загальну структуру професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей учнів старших класів; конкретизовано сутність і структуру понять “професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників” та “готовність учителя до розвитку творчих здібностей старшокласників”; уточнено поняття “творча діяльність”, “віртуальне спілкування”, “управління творчою діяльністю старшокласників”, “непряме педагогічне управління” з визначенням функцій управління; здійснено компонентний аналіз, визначено критерії та рівневу характеристику сформованої готовності; обґрунтовано структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників, що адекватно відповідає означеному педагогічному явищу; розкрито діалектичний взаємозв'язок процесу творчої діяльності учнів з розвитком їхніх творчих здібностей.

Практична значущість дослідження: розроблено методику діагностики рівнів готовності вчителя до розвитку творчих здібностей учнів старших класів; апробовано структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу; розроблено науково-методичні матеріали щодо вдосконалення процесу навчання, спрямованого на розвиток творчих здібностей учнів старших класів. Матеріали дослідження знайшли практичне відображення в розробці й апробації спецкурсу “Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу” в межах курсу “Педагогіка сучасної школи”.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №81 м. Одеси (довідка про впровадження №47 від 14 червня 2001 р), №86 м. Одеси (довідка про впровадження №64 від 12 червня 2001 р).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях (м. Смоленськ, Росія, 1999 р., м. Рівне, 2000 р.), обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського (1997 - 2001 рр.), методичного об`єднання вчителів математики та інформатики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №65 м.Одеси, що були проведені в 1994 - 2001 рр. Основні положення та результати дослідження відображені в 6 публікаціях, 3 з них у фахових виданнях.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи 288 сторінок, з них основного тексту 179 сторінок. У тексті 15 таблиць, 15 рисунків, 8 з них займають 7 сторінок самостійного тексту. У списку використаних джерел - 267 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об`єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, розглянуто його методологічні і теоретичні засади, охарактеризовано методи й етапи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дисертації, подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів та структури роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади проблеми професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників” проаналізовано стан досліджуваної проблеми в літературі, уточнено сутність понять “творча діяльність”, “творчі здібності” та співвідношення між ними; розкрито структуру творчої діяльності школярів, специфіку професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників, визначено структуру та критерії готовності вчителя до професійної діяльності в означеному напрямку.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що творчість може розглядатися подвійно - як компонент певної діяльності (Брушлінський А.В., Виготський Л.С., Пономарьов Я.А. та ін.), та як самостійна діяльність (Д`яченко М.І., Кандибович Л.О., Тихоміров О.К. та ін.). Також існує погляд, що в будь-якій діяльності присутній елемент творчості, а саме - момент нового, оригінального підходу до її виконання (Горін Ю.В., Грановська Р.М., Кан-Калік В.О. та ін.). Окремі дидактичні та методичні аспекти проблеми творчої діяльності у психолого-педагогічній літературі досліджувалися низкою авторів (Башарінова Л.О., Капська А.Й., Кічук Н.В., Пехлецький І.Д., Чєпєлєва Н.В., Шрагіна Л.І. та ін.), які засвідчують, що результат діяльності визначає оцінку та самооцінку особистості, її спрямованість та перспективи розвитку. Отже, творча діяльність є справжнім джерелом розвитку всіх сфер особистості школяра. Найвищим ступенем навчальної діяльності особистості є творча діяльність.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що зміст творчої діяльності включає роботу пам'яті, сприйняття, почуття, уваги, мислення та уяви. Значний внесок у розробку теоретичних та практичних аспектів творчої діяльності школярів здійснили О.А. Абдулліна, В.І. Авдєвіч, Г.С. Альтшулер, І.Л. Вахнянська, Ф.І. Іващенко, О.М. Матюшкін, В.Ф. Паламарчук, Н.О. Половнікова та ін., які довели, що така діяльність потребує певних здібностей мислення: до аналізу, синтезу, порівняння, розвиненого абстрактного мислення, оперування моделями, гнучкості, оригінальності та багатьох іншіх, що належать до розряду творчих.

Незважаючи на численність досліджень з окресленої проблеми й досі не визначено єдиного підходу щодо сутності творчої діяльності школярів, її ознак та показників. На нашу думку, творча діяльність - це діяльність, що обумовлена самостійним пошуком особистості з метою досягнення результатів, які мають новизну та оригінальність, а також прогресивність за умов володіння засобами організації цієї діяльності на тлі позитивного ставлення до пізнання.

На основі аналізу компонентів процесу творчої діяльності (за Бєлкіною В.Н., 1998): характерологічного, перцептивного, інтелектуального та аналізу літератури з питань психологічних особливостей старшого шкільного віку (Кон І.С., Крутецький В.О., Мнацаканян Л.І. та ін.) було конкретизовано творчі здібності. Так, творчі здібності у роботі подано як комплекс здібностей, що дозволяють за сприятливих умов, більш успішно оволодіти творчою діяльністю та передбачають не тільки засвоєння інформації, але й прояв інтелектуальної ініціативи й створення будь-чого нового. За цим поглядом, до ознак характерологічного компонента творчої діяльності належать: мета - здібність встановлювати взаємозв'язки у природі та суспільстві; мотив - прагнення до відкриття, пошуку нових знань; сприйняття - одержання позитивних результатів діяльності. Перцептивний компонент визначено такими показниками: спостережливість - здібність помічати та сприймати деталі явищ або об'єктів; особлива концентрація уваги: мимовільна увага, що заснована на інтересі, без прояву зусилля волі; довільна увага, яка спирається на вольові зусилля, зі свідомим наміром сконцентрувати свідомість на конкретному явищі або об'єкті, післядовільна увага, яка пов'язана з автоматизацією діяльності та заміною вольового зусилля готовністю сприйняття тільки означеного явища, а не будь-якого іншого. До інтелектуального компонента належать такі показники: інтуїція - здібність осягати істину шляхом безпосереднього про неї розсуду, без обґрунтування за допомогою доведення; уява - здібність відтворювати в оригінальній модифікації вже існуючі об'єкти та явища, здібність самостійно утворювати образи об'єктів, які не існують у довкіллі; широкість знань: збереження та відтворення будь якої раніш одержаної інформації; використання понять, категорій, логічних конструкцій; системне мислення - здібність до аналізу, синтезу, порівнянь та встановлення причинно-наслідкових зв'язків; критичність мислення, виявлення різного роду розбіжностей, помилок; здібність прогнозувати можливий хід розвитку, “багатоекранно” бачити будь-яку систему, або об'єкт в аспекті минулого, сучасного та майбутнього, генерувати нові ідеї, подавати рішення в образно-графічній формі.

У процесі розвитку творчих здібностей старшокласників провідну роль відіграє професійна діяльність учителя. Вивчення та аналіз наукової літератури дозволив виділити 3 підходи до сутності та структури педагогічної діяльності (Падалка О.С., Харламов І.Ф., Щуркова Н.Е. та ін.): системний, управлінський і технологічний. У роботі було визначено професійну діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників з урахуванням усіх трьох підходів як організовану систему видів діяльності вчителя, що спрямована на прогнозування та управління діяльністю учнів, діагностику їхніх здібностей, в умовах, що змінюються, при залученні учнів до позиції активних суб'єктів особистої навчальної діяльності, розвиток у них свідомої самоактуалізації та вмінь самокерування пізнавальним процесом. Наочним результатом всебічного аналізу професійної діяльності вчителя стала побудова загальної структури професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників.

З позиції системного підходу до професійної діяльності вчителя (Смірнов С.О., Столяренко Л.Д., Харламов І.Ф. та ін.) показано, що мають місце види цієї діяльності: діагностична - встановлення рівнів розвитку творчих здібностей учнів, їхньої готовності до творчої діяльності; орієнтаційно-прогностична - визначення напрямків проміжних та кінцевих результатів розвитку здібностей учнів; конструктивно-проектувальна - конструювання змісту роботи за умов захоплюючого її характеру; організаційна - стимулювання активності учнів, співвіднесення завдань навчання з означеною метою; інформаційно-пояснювальна - діяльність наукового керівника дослідницькою роботою старшокласників; комунікативно-стимулююча - встановлення доброзичливих відносин та залучення учнів особистим прикладом до активної творчої діяльності; аналітико-оцінна - аналіз, перевірка запланованого з досягнутим, пошук шляхів підвищення продуктивності роботи; дослідницько-творча - науковий підхід до психолого-педагогічних явищ, самореалізація, побудова програми особистого самовдосконалення вчителем.

З позиції технологічного підходу (Богданова І.М., Сластьонін В.О., Широкова Е.Ф., та ін.), визначено модульний характер змісту професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників, що становить цикл навчання відповідного рівня; конкретизовано послідовність та специфіку цих блоків-модулів.

Управлінський підхід (Бабанський Ю.К., Лернер І.Я., Падалка О.С. та ін.), дозволив визначити управління вчителів творчою діяльністю учнів старших класів як цілеспрямовану діяльність учителя, що забезпечує продуктивне функціонування навчального процесу та розвиток суб'єктів управління (старшокласників), насамперед їхніх творчих здібностей. Конкретизовано функції педагогічного управління процесом розвитку творчих здібностей старшокласників: організаційна, коректуюча, контролююча. При такому підході до професійної діяльності, визначено непряме педагогічне управління, як засіб опосередкованої координації процесу розвитку творчих здібностей старшокласників, що опосередковано впливає на особистість учня, без жорсткої регламентуючої дії, з наданням права вибору особистих стратегій поведінки та який реалізується на базі непрямих впливів, рефлексії і співтворчої взаємодії у процесі індивідуальної та групової творчої діяльності.

Готовність до професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників розглядається в дослідженні як інтегративна якість особистості вчителя, що проявляється у формах активності та визначає здібність ставити за мету своєї професійної діяльності розвиток творчих здібностей учнів, обирати способи досягнення цієї мети, контролювати процес її досягнення, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій, прогнозувати шляхи та засоби підвищення продуктивності роботи в означеному напрямку. Структуру готовності вчителя до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників було визначено шляхом конкретизації елементів її компонентів: 1) мотиваційного, 2) мобілізаційного, 3) змістового, 4) практичного, 5) емоційного.

Нами було визначено критерії означеної готовності вчителя, що базувалися на зв`язку педагогічних здібностей з професійною усталеністю вчителя, під якою розуміють синтез властивостей і якостей його особистості, що дає можливість протягом тривалого часу в межах виконання своєї професійної діяльності виконувати її впевнено, самостійно, без емоційного напруження, в різних, часом непередбачуваних умовах, з мінімальними помилками (за Курлянд З.Н.). Підготовку вчителів та студентів педагогічних закладів освіти до професійної діяльності за означеним предметом ми вбачали в формуванні готовності вчителя до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників, разом із розвитком професійної педагогічної усталеності, що зумовлює позитивний результат розвитку творчих здібностей старшокласників. Значення цієї підготовки підсилювалося й віковою специфікою учнів, оскільки саме старша школа є останнім фундаментальним впливом на особистість школяра, а також періодом найбільшого поширення, інтеграції його інтересів та потреб пізнання довкілля.

У другому розділі “Дослідницько-експериментальна модель професійної діяльності вчителів з розвитку творчих здібностей старшокласників та її реалізація” розроблено загальну характеристику структурно-функціональної моделі професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників; описано процедуру діагностики рівнів готовності вчителя до зазначеної професійної діяльності; подано експериментальну методику підготовки вчителів та студентів педагогічних закладів освіти до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників, тренінги учнів старших класів, спрямовані на розвиток творчих здібностей на уроках природничо-математичного циклу; проаналізовано одержані результати дослідницько-експериментальної роботи.

Специфікою роботи в аспекті підготовки студентів педагогічних закладів освіти та вчителів-предметників природничо-математичного циклу загальноосвітніх шкіл до розвитку творчих здібностей старшокласників є впровадження в навчальний процес прямого та непрямого управління творчою діяльністю учнів старших класів; організація самостійної творчо-дослідницької діяльності студентів; діагностика досягнутого рівня готовності до цієї професійної діяльності. Як відомо, у старшій школі навчаються учні з різним розвитком творчих здібностей. Рівні готовності старшокласника до творчої діяльності в дослідженні подано як якісну характеристику та взаємодію ознак, що є досить усталеними та типовими щодо готовності особистості до означеної діяльності. У роботі виділено чотири рівня готовності старшокласників до творчої діяльності: високий (4 бали), достатній (3 бали), середній (2 бали), низький (1 бал). Результати первинної діагностики цих рівнів готовності старшокласників довели, що загальна більшість учнів (92,7%) мали середній та достатній рівні цієї готовності. Це дозволило стверджувати, що за умов сформованої готовності вчителя до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників шляхом використання структурно-функціональної моделі “Професійна діяльність учителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників” (див. мал.), стає можливим високий рівень розвитку творчих здібностей учнів старших класів. Загальна модель відбиває системне уявлення цього процесу та включає три модулі: підготовчий, розвивальний, практичний.

Метою підготовчого модуля (перший блок управління) було: побудова стратегії й тактики процесу пізнання, мотиваційно-значущих цільових установок учнів щодо самостійного пошуку нових знань, самовизначеності. Рефлексивна взаємодія при цьому виступала засобом непрямого управління. Завданнями вчителя виступили: усвідомлення знань структури професійної й творчої діяльності, психофізіологічних вікових особливостей старшокласників; оцінка особистої готовності до професійної діяльності; визначення рівнів готовності учнів до творчої діяльності. Принципами були: принцип провідної ролі теоретичних знань, який означає, що формування фактичних, прикладних умінь та навичок, розвиток здібностей відбувається за умов усвідомлення наукових понять, теоретичних засад загального розвитку учнів; принцип ціннісних орієнтацій, що вимагає наповнення взаємодії зі школярами, орієнтованої на цінності загальнолюдської культури та передбачає філософську підготовку вчителя на основі духовних цінностей суспільства. Планування занять відбувається за проблемним методом навчання, що забезпечує продуктивну та мисленнєву діяльність старшокласників на рівні творчого використання та засвоєність знань на рівні знань-умінь.

Розвивальний модуль (другий блок управління) було спрямовано на мобілізацію творчого потенціалу учнів та реалізацію внутрішніх можливостей їхнього саморозвитку, водночас зруйнувавши усталені стереотипи мислення та поведінки; організацію співтворчого процесу пошуку стратегії й тактики рішення проблеми спілкування, що носить емпатійний характер; регулювання таким спілкуванням є засобом непрямого управління. Завдання вчителя: забезпечити вибір форм та способів навчання й виховання, що сприяють розвиткові творчих здібностей; увести варіативні компоненти диференціації та індивідуалізації; аналізувати власну дослідницьку діяльність. Принципи реалізації проекту: принцип наочності: моделювання проблемних ситуацій відтворює суттєві риси творчої діяльності, стосунки між учасниками спеціально імітуються під управлінням учителя, який намагається, щоб змодельована ситуація якнайповніше наочно відтворювала реальні елементи дії; принцип урахування індивідуальних можливостей учнів зберігає неповторні прояви особистості учня та дозволяє вчителю працювати з групою як сукупністю суб'єктів, які можуть усвідомлювати себе, свій вільний вибір, за який несуть відповідальність.Планування занять відбувається за частково-пошуковим методом, що забезпечує продуктивну та мисленнєву діяльність на рівні творчого використання та зосвоєність знань на рівні знань-трансформацій.

Практичний модуль (третій блок управління), передбачав управління процесами саморегуляції та самоуправління учнів у співтворчому режимі навчання; прогнозування та коректування стилів поведінки учнів під час застосування активних методів навчання; досягнення високих рівнів розвитку творчих здібностей, самоактуалізації. Завданнями вчителя виступили: вдосконалення досвіду дослідницької роботи старшокласників шляхом створення імітаційних моделей; повідомлення нової інформації, нових відомостей, введення періодично та поступово коректуючих умов, щоб таким чином впливати на прийняття рішень учасників та спрямовувати міркування в потрібному напрямку; відпрацьовування навичок у нестандартних умовах, розподіл ролей згідно з результатами діагностик, проведення підсумкової оцінки розвитку творчих здібностей учнів. Принципи реалізації проекту: принцип діяльнісного опосередкування: вийти за межі смислових утворень особистості та змінити діяльність, що її породжує; розробка таких активних методів впливу на особистість, як методи соціально-психологічного тренінгу, ігрові методи, а також методи, що моделюють “постав себе на місце іншого в ситуації морального вибору” (за Асмоловим А.Г.); принцип діалогічного підходу, що визначає суб'єкт-суб'єктну взаємодію та збільшення ступеню свободи дії учасників навчального процесу, самоактуалізацію, самопрезентацію особистості вчителя та учнів і передбачає перетворення суперпозиції викладача та суб'ординованої позиції учня в особистісно-рівноправні позиції.

При реалізації цього модулю заняття плануються за дослідницьким методом. Цей метод забезпечує розвиток творчих здібностей старшокласників та вмінь використовувати знання в нестандартних умовах, продуктивну та мисленнєву діяльність учнів на рівні творчості та засвоєність знань на рівні знань-трансформацій за наявністю творчих здібностей.

Методика діагностики рівнів готовності вчителя до цієї діяльності була складена з використанням модифікованої нами методики компетентності вчителя, що була розроблена А.К. Марковою. У змістовому плані запропонована шкала спрямована на оцінювання професійної готовності вчителів, де за критерії взято її компоненти, що були уточнені в результаті соціологічного вивчення. Кожний з цих компонентів був конкретизований шляхом диференціації на окремі підгрупи: 1) особисте ставлення вчителя до творчої діяльності старшокласників; 2) уміння вчителя залучати до цієї діяльності школярів; 3) уміння виявляти чинники навчально-виховного процесу, що найбільш впливають на розвиток творчих здібностей старшокласників; 4) уміння продуктивно застосовувати активні методи навчання з метою розвитку творчих здібностей старшокласників; 5) уміння забезпечувати довільно-потрібний настрій при організації та управлінні творчою діяльністю старшокласників. У шкалі пропонувалася оцінка спостережуваних якостей відповідно з рівнями володіння ними: 3 - “володію вільно”, 2 - “володію в загальному вигляді”, 1 - “володію слабо”, 0 - “не володію”. Згідно зі шкалою були виділені 4 рівня готовності вчителів до професійної діяльності: І - низький, ІІ - середній, ІІІ - достатній, ІV - високий рівень готовності. Дані констатуючого експерименту засвідчили, що в експериментальних і контрольних групах загалом на низькому рівні означеної готовності до професійної діяльності знаходилося 46,25% студентів; на середньому рівні готовності - 42,53% студентів; на достатньому рівні виявилося 8,88%; студентів, високий рівень означеної готовності був характерний для 2,34% студентів.

Підготовка студентів та вчителів до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників проводилася як на базі фізико-математичного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, так і ЗОШ № 65 м. Одеси та складалася з трьох модулів: теоретичного, практично-репродуктивного і розвивального, що відрізнялися від модулів означеної професійної діяльності та враховували особливості діяльності як студентів, так і викладачів. Під час теоретичного модуля проводилися лекційні заняття за розробленим спецкурсом “Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу”; семінарські заняття за цим спецкурсом відповідали практично-репродуктивному та розвивальному модулям, передбачали використання активних методів навчання і педагогічного управління з подальшим аналізом результатів готовності студентів та вчителів до означеної професійної діяльності. Порівняльну характеристику оволодіння студентами та вчителями компонентами готовності до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу подано в таблиці.

Таблиця

Рівні сформованості готовності до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу

Як свідчить таблиця, в результаті формуючого експерименту відбулися відчутні позитивні зміни. Так, на прикінцевому етапі високий рівень готовності до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу було зафіксовано у 25,96% студентів експериментальних груп (на початку було 0,96%) і 3,64% студентів контрольних груп (на початку - 3,64%). Кількість студентів достатнього рівня готовності зросла з 8,66% до 45,19% студентів експериментальних груп та 9,09% до 10,19% студентів контрольних груп. Число студентів, у яких було виявлено середній рівень, зменшилося в експериментальних групах з 44,23% до 25%, у контрольних групах, навпаки, збільшилося з 40,91% до 42,92%. На низькому рівні готовності до означеної професійної діяльності залишилося в експериментальних групах 3,85% студентів (було 46,15%), у контрольних групах -43,25% студентів (було 46,36%).

Результати підготовки студентів та вчителів, які прослухали спецкурс до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників засвідчили, що загальний рівень готовності студентів експериментальних груп підвищився на 70% порівняно зі студентами контрольних груп. Це дозволило стверджувати, що реалізація розробленої моделі забезпечила цілеспрямованість психолого-педагогічних спостережень студентів у ході практичної діяльності, сформувала їхню готовність до професійної діяльності за означеним напрямком, значно розвинула їхню пізнавальну спрямованість; стимулювала процес оволодіння студентами необхідним обсягом знань та сукупністю відповідних умінь щодо оволодіння видами професійної діяльності, спрямованої на розвиток творчих здібностей учнів старших класів.

Дані прикінцевого етапу діагностичних зрізів підтвердили правомірність висунутої гіпотези дослідження і засвідчили, що успішність професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу визначають: діагностика, формування та розвиток готовності вчителів до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей; системне включення майбутніх учителів у навчально-дослідницьку діяльність; організація навчально-виховного процесу з урахуванням функцій педагогічного управління; накопичення індивідуального досвіду вчителів з організації та управління творчою діяльністю старших школярів.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше досліджено професійну діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу. Автором розроблено і науково обґрунтовано експериментальну структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників.

1. Творча діяльність - це діяльність, обумовлена самостійним пошуком особистості з метою досягнення результатів, що мають новизну та оригінальність, а також прогресивність за умов володіння засобами організації цієї діяльності на тлі позитивного ставлення до пізнання; творчі здібності - це комплекс здібностей, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодіти творчою діяльністю і передбачають не тільки засвоєння інформації, але й прояв інтелектуальної ініціативи та створення будь-чого нового. На основі компонентів творчої діяльності - перцептивного, інтелектуального, характерологічного та аналізу літератури з питань психологічних особливостей старшого шкільного віку конкретизовано творчі здібності, у зв`язку з їх ознаками та показниками. Так, характерологічний компонент включає мету, мотив, сприйняття. До перцептивного компонента належать: спостережливість, особлива концентрація уваги (мимовільна, довільна, післядовільна). Інтелектуальний компонент включає: інтуїцію, уяву, широкість знань, системне мислення.

2. Професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників - організована система видів діяльності вчителя, спрямована на прогнозування та управління діяльністю учнів, діагностику їхніх здібностей, в умовах, що змінюються, у процесі залучення учнів до позиції активних суб'єктів особистої навчальної діяльності, розвиток у них свідомої самоактуалізації та вмінь самокерування пізнавальним процесом. Наочним результатом всебічного аналізу професійної діяльності вчителя стала побудова загальної структури професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників.

3. Готовність до професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей старшокласників - інтегративна якість особистості вчителя, яка проявляється у формах активності та визначає здібність ставити за мету своєї професійної діяльності розвиток творчих здібностей учнів, обирати способи досягнення цієї мети, контролювати процес її досягнення, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій, прогнозувати шляхи та засоби підвищення ефективності роботи в означеному напрямку. У шкалі оцінювання професійної готовності вчителів за критерії взято її компоненти. Кожний із компонентів був конкретизований шляхом диференціації на окремі підгрупи. У шкалі пропонувалася оцінка спостережуваних якостей відповідно з рівнями володіння ними: 3 - “володію вільно”, 2 - “володію в загальному вигляді”, 1 - “володію слабо”, 0 - “не володію”. Згідно зі шкалою були виділені 4 рівня готовності вчителів до професійної діяльності: І - низький, ІІ - середній, ІІІ - достатній, ІV - високий рівень готовності. Дані констатуючого експерименту засвідчили, що на низькому рівні готовності до професійної діяльності знаходилося 46,25% студентів; на середньому рівні готовності - 42,57% студентів; на достатньому рівні було 8,88% студентів; високий рівень означеної готовності було зафіксовано у 2,3% студентів.

4. Зміст моделі професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників зумовлений психолого-педагогічними компонентами готовності вчителів до цієї діяльності, що забезпечують успішність процесу розвитку творчих здібностей старшокласників. Загальна модель відображає системне уявлення цього процесу, підсистемами якого є: мотиваційний, мобілізаційний, змістовий, практичний та емоційний компоненти готовності вчителя та включає три модулі: підготовчий, розвивальний, практичний.

5. Управління вчителів творчою діяльністю учнів старших класів -цілеспрямована діяльність учителя, що забезпечує продуктивне функціонування навчального процесу та розвиток суб'єктів управління (старшокласників) насамперед їхніх творчих здібностей. Конкретизовано функції педагогічного управління процесом розвитку творчих здібностей старшокласників: організаційна, коректуюча, контролююча. Визначено непряме педагогічне управління як засіб опосередкованої координації процесу розвитку творчих здібностей старшокласників, що опосередковано впливає на особистість учня, без жорсткої регламентуючої дії, з наданням права вибору особистих стратегій поведінки та який реалізується на базі непрямих впливів, рефлексії і співтворчої взаємодії у процесі індивідуальної та групової творчої діяльності.

6. Результати підготовки студентів та вчителів до професійної діяльності з розвитку творчих здібностей старшокласників засвідчили, що загальний рівень готовності студентів експериментальних груп підвищився на 70% порівняно зі студентами контрольних груп, це дозволило стверджувати, що реалізація розробленої моделі сформувала готовність до професійної діяльності за означеним напрямком; стимулювала процес оволодіння студентами необхідним обсягом знань та сукупністю відповідних умінь щодо оволодіння видами професійної діяльності, спрямованої на розвиток творчих здібностей учнів старших класів.

7. Реалізація структурно-функціональної моделі професійної діяльності вчителя з організації та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу проводилась учителями, а також студентами, готовність яких була сформована на високому рівні, показала доцільність її використання, а саме з метою підвищення активності учнів, поглиблення їхнього інтересу до вивчення предметів, значного покращення рівнів успішності учнів у навчальній діяльності (20,8%) при достатньо суттєвому розвитку їхніх творчих здібностей (у співідношенні середніх рівнів між учнями контрольних та експериментальних класів на 27%).

Перспективу подальшого розвитку проблеми ми вбачаємо в розробці єдиної системи професійної діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей учнів не тільки старших класів, а протягом усього періоду навчання у школі; залучення до цього процесу більшої кількості шкільних предметів з метою створення умов щодо творчої діяльності впродовж усього навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Особливої уваги заслуговує також виявлення варіативних засобів розробки технології управління творчою діяльністю обдарованих учнів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Семенова А.В. Психолого-педагогічні вимоги до готовності майбутніх учителів щодо організації та проведення творчої діяльності учнів старших класів// Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр.- Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 1999. - В. 6-7.-С. 116-119.

2. Семенова А.В. Підготовка вчителів до творчого розвитку учнів старших класів// Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. - Ізмаїл, 2000. - В.8.-С. 93-96.

3. Семенова А.В. Сущность профессиональной деятельности учителя по развитию творческих способностей старшеклассников// Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. - Одеса, 2001. - №1.-С. 25-27.

4. Семенова А.В. Готовность учителя к творческому развитию учеников старших классов - необходимое условие профессионально-педагогической подготовки// Культура, искусство, образование: проблемы, перспективы развития. Сб. статей по матер. междунар. научно-практич. конф. (15-16 декабря 1999г.) часть II. - Смоленск, 1999.-С. 34-40.

5. Семенова А.В. Характеристика моделі педагогічного управління процесом підготовки майбутніх учителів до творчого розвитку учнів старших класів та її місце серед педагогічних технологій сучасної вищої школи// Психолого-педагогічні основи гуманізації виховання і навчання в школах і вищих навчальних закладах: Зб. наук. пр. Рівненського економіко-гуманітарного інституту. - Рівне: “Тетіс”, 2000.-С.429-433.

6. Семенова А.В. Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу: Навчальний посібник для студентів педагогічних закладів освіти та вчителів природничо-математичного циклу загальноосвітніх шкіл. - Одеса: “Друк”, 2001.- 207 с.

АНОТАЦІЇ

Семенова А.В. Професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти.-Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2001.

У дисертації досліджено проблему професійної діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчих здібностей учнів старших класів; розроблено модель професійної діяльності вчителя за означеною проблемою; конкретизовано сутність і структуру понять, визначено критерії та рівневу характеристику готовності вчителя до означеної діяльності; розроблено та апробовано методику діагностики рівнів готовності вчителя до розвитку творчих здібностей учнів старших класів, модель на матеріалі уроків природничо-математичного циклу, науково-методичні матеріали щодо вдосконалення процесу навчання, спрямованого на розвиток творчих здібностей учнів старших класів, спецкурс “Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу” в межах курсу “Педагогіка сучасної школи”.

Ключові слова: професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників, готовність учителя до розвитку творчих здібностей старшокласників, творча діяльність, управління творчою діяльністю старшокласників, непряме педагогічне управління.

Семенова А.В. Профессиональная деятельность учителя по развитию творческих способностей старшеклассников на уроках естественно-метематического цикла.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.-Южно-Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена проблеме подготовки учителей к развитию творческих способностей старшеклассников на уроках естественно-математического цикла. В основу исследования положена теория профессиональной деятельности учителя, которая базируется главным образом на концептуальных положениях отечественной психологии и педагогики. Психологический аспект исследуемой проблемы тесно связан с общими вопросами педагогической психологии, в частности с проблемой развития творческих способностей старшеклассников путем организации и управления творческой деятельностью старшеклассников на уроках естественно-математического цикла и реализации их в процессе обучения. Анализ литературных источников позволил конкретизировать сущность и структуру, дать определение сущности понятий “профессиональная деятельность учителя по развитию творческих способностей старшеклассников” и “готовность учителя к развитию творческих способностей старшеклассников”, уточнить понятия “творческая деятельность”, “виртуальное общение”, “управление творческой деятельностью старшеклассников”, “непрямое педагогическое управление”, определить функции управления. С точки зрения психолого-педагогической науки, содержание творческой деятельности включает работу памяти, восприятия, внимания, мышления и воображения. Одновременно такая деятельность предусматривает наличие таких мыслительных способностей, как способности анализа, синтеза, сравнения, развитого абстрактного мышления, оперирования моделями, гибкости и оригинальности и ряда других, относящихся к разряду творческих.