Підготовка вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

Підготовка вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності

Савченко Наталія Сергіївна

Луганськ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Дряпіка Володимир Іванович, завідувач кафедри історії, теорії музики та основного інструмента Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Сущенко Тетяна Іванівна, завідувачка кафедри теорії та методики виховання Запорізького обласного інституту удосконалення вчителів;

кандидат педагогічних наук, доцент Філатова Ірина Іванівна, завідувачка кафедри української мови та російської як іноземної Луганського державного медичного університету.

Провідна установа:Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Демократизація освіти, надання їй державно-національної спрямованості вимагають від педагогічної науки пошуку нових способів якісного вдосконалення навчання і виховання підростаючої особистості. Підвищення ролі загальнолюдських, естетичних, етичних, художніх цінностей у сучасному суспільстві ставить за мету посилення культурологічної спрямованості сучасної освіти, оновлення змісту підготовки майбутніх учителів на засадах гуманізації й творчості. Адже школа ХХІ століття має стати своєрідним культурно-освітнім центром, який сприятиме зорієнтованості підростаючого покоління на справжні цінності життя і культури.

Важливе місце в цьому процесі належить учителям початкових класів, актуальним професійним завданням яких є введення дітей у світ прекрасного, прилучення їх до цінностей національного й світового мистецтва. Естетичне ж виховання, і зокрема формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва, передбачає не тільки впровадження народознавчих і народно-мистецьких елементів у навчально-виховний процес школи, але реалізацію актуального завдання відродження українського народу ? збереження національної культури й мистецтва, їхній захист від розкладу й вандалізації, примноження народної духовної спадщини.

Формування естетичних орієнтацій молодших школярів розглядається як органічний компонент навчально-виховної системи сучасної школи, що охоплює як класну, так і позакласну діяльність учителів та учнів (В. Бутенко, О. Дем'янчук, Л. Коваль, Л. Масол, Н. Миропольська, Г. Падалка, Г. Тарасенко, А. Щербо, Ю. Юцевич та ін). Серед завдань позакласної роботи важливе місце займає формування орієнтацій дітей на цінності народного мистецтва (Ю. Грицай, Я. Журецький, Л. Кондрацька, А. Крицька, О. Мироненко, О. Поліщук, О. Ростовський, Т. Смирнова, Т. Сущенко, Л. Хлєбникова та ін.).

Естетичні орієнтації школярів досліджуються у руслі концепцій діяльності (К. Левін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Д. Фельдштейн та ін.), культури (І. Зязюн, В. Разумний, В. Дряпіка, І. Карпенко, О. Олексюк, О. Рудницька, Г. Шевченко та ін.), особистісно зорієнтованого виховання підростаючої особистості (Ш. Амонашвілі, І. Бех, Б. Зейгарник, В. Кузь, В. Петровський та ін.). У численних дослідженнях, які виконуються в аспекті діяльнісного підходу, наголошується важливість урахування вікових та індивідуальних відмінностей дітей різного віку (Л. Божович, В.І льченко, І. Кон, Г. Костюк, М. Снайдер, Л. Славіна та ін.), їхньої установки на вербальну та образну креативність, формування творчої активності особи в ігровій діяльності (К. Абульханова-Славська, Ю. Гільбух, Б. Паригін, Н. Хмель, О. Чиж, Д. Ельконін та ін.).

Розв'язання найважливіших завдань, що стоять перед вітчизняною освітою загалом і початковою школою як її базовою ланкою, зокрема, потребує якісного вдосконалення системи професійної підготовки вчителя. У наукових працях висвітлюються загальні проблеми підготовки майбутнього вчителя (А. Алексюк, В. Алфімов, В. Євдокимов, Л. Кондрашова, Л.Рувінський, В.Сластьонін, Є.Хриков та ін.), способи вдосконалення навчального процесу у вищій школі (А. Верхола, В. Загвязінський, М. Євтух, В. Лутай, О. Мороз, О. Сердюк та ін.), формування професійної готовності до педагогічної діяльності (В. Кан-Калик, Н. Кузьміна, Н. Тализіна, Л. Хитяєва та ін.), зокрема, естетичної культури вчителя (В. Бутенко, М. Веселовський, Л. Дементьєва, В. Кузь, С. Мельничук, Г. Падалка, О. Рудницька та ін.) й готовності до естетично-виховної роботи в школі (Л.Масол, Н. Миропольська, В. Орлов, В. Сергєєв, Т. Суслова, А. Щербо та ін.).

Аналіз наукової літератури дає уявлення про cтан розробленості проблеми формування естетичних ціннісних орієнтацій особистості. Так, питання цінностей і ставлень до них людини знайшли відображення у працях філософів (В. Василенко, О. Дробницький, А. Здравомислов, М. Каган, В. Малахов, В. Ольшанський, Л. Столович, В. Тугаринов, Н. Чавчавадзе, Ю.Шаров та ін.), які розглянули зміст і типологію цінностей. Досліджені загально-психологічні закономірності взаємозалежного розвитку психіки, естетичної свідомості та діяльності суб'єкта, основні принципи регуляції цього процесу (О. Асмолов, О. Бодальов, Л. Виготський, В. Крутецький, В. Леві, В. М'ясищев, І. Павлов, В. Теплов, Д. Узнадзе, В. Ядов, П. Якобсон та ін.). Проаналізовані результати наукових пошуків з питань художньої творчості (Б. Асаф'єв, М. Бахтін, О. Костюк, В. Медушевський, Є. Назайкінський, В. Петрушин, Л. Печко, В. Ражников, І. Філатова та ін.) покладені в основу обґрунтування ідеї впливу різних форм естетичної діяльності та видів художньої творчості на підготовку студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів у галузі народного мистецтва.

Водночас спостерігається невідповідність умов забезпечення змісту й форм організації естетичного виховання підростаючого покоління сучасному стану розвитку ціннісних орієнтацій молоді. Ця невідповідність посилюється суперечностями між: потребою суспільства в збереженні й відтворенні культурного потенціалу українського народу й сучасним станом ціннісної зорієнтованості підростаючого покоління у сфері культури та мистецтва; потенційними виховними можливостями народного мистецтва й недостатнім його відтворенням у навчально-виховному процесі як початкової, основної, старшої, так і вищої шкіл, у сфері вільного часу дітей і молоді; високими соціокультурними вимогами до розвитку естетичних орієнтацій молодого покоління і недостатнім рівнем готовності майбутніх учителів до здійснення естетичного виховання дітей засобами народного мистецтва; традиційною системою підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів і зростанням творчого характеру професійної діяльності вчителів в умовах позакласної роботи з учнями.

Розв'язуючи ці суперечності, сучасна педагогічна наука переорієнтовується з директивно-функціональної парадигми на творчо-пошукову, в основі якої передбачається відхід від традиційної вузькопредметної підготовки майбутніх фахівців до їхньої зорієнтованості на широкий спектр творчої взаємодії вихователя і вихованця (І.Бех), зокрема, естетичної діяльності в галузі народного мистецтва як в умовах класної, так і позакласної роботи з учнями. Актуальність зазначеної проблеми зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Підготовка вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва (в умовах позакласної діяльності)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах комплексної теми “Ідеї В.О.Сухомлинського в практиці сучасної школи”(державний реєстраційний №0100V002606), яка розробляється на кафедрі педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, де автором здійснювалося дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до формування естетичних орієнтацій школярів засобами народного мистецтва в умовах позакласної діяльності.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування естетичних орієнтацій учнів молодших класів на цінності народного мистецтва в позакласній діяльності.

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в позакласній діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективність підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в позакласній діяльності підвищиться за умов:

? зорієнтованості майбутніх учителів на відтворення і розвиток аксіологічних аспектів народного мистецтва в загальнозначущих ракурсах національної культури;

? збагачення змісту, форм і методів аудиторної, позааудиторної, практичної та самостійної діяльності студентів, що ґрунтується на інтеграції народознавчого й мистецького (фольклорного) матеріалів, стимулюванні навчально-пізнавальної, художньо-творчої, естетично-виховної активності молоді;

? надання позакласній учительській роботі з формування естетичних орієнтацій дітей засобами народного мистецтва цілісного, діалогічного, дієво-творчого, особистісного й професійного характеру;

? систематичного й творчого використання у навчально-виховному процесі закладів освіти зразків народного мистецтва різних видів і жанрів.

Відповідно до мети й гіпотези поставлені такі завдання дослідження:

? на підставі аналізу філософської, педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої літератури розкрити сутність понять “цінності”, “естетичні орієнтації”, “підготовка вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів”;

? вивчити можливості використання народного мистецтва, його аксіологічних рис як засобу формування естетичних орієнтацій молодших школярів у позакласній діяльності;

? розкрити зміст, розробити критерії та визначити рівні готовності студентів до формування ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами народного мистецтва;

? розробити програму й методику (комплексну модель) підготовки майбутніх учителів до формування естетичних орієнтацій учнів молодших класів на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності.

Методологічну основу дослідження складають положення про виховання як процес формування й трансляції духовної культури, про народність та культуровідповідність національного виховання, про естетичні орієнтації як складову частину духовної культури молоді, про народне мистецтво як засіб формування естетичної свідомості особистості, про вплив професійної майстерності вчителя на ефективність навчально-виховного процесу в школі.

У дослідженні використовувалися методи різних рівнів пізнання: теоретичні - аналіз теоретичних джерел з питань цінностей народного мистецтва, з формування естетичних орієнтацій вихованців, а також узагальнення кваліфікаційних характеристик та програм підготовки вчителів до естетичного виховання молодших школярів у позакласній діяльності, методичних рекомендацій і навчальних посібників з використання різних видів народного мистецтва в естетичному, етичному й аксіологічному розвитку учнів; емпіричні - анкетування, спостереження, бесіди, фокусовані інтерв'ю, творчі завдання, обговорення, шкалування, експертні оцінки й самооцінки для активізації та вивчення результатів естетичної діяльності школярів та їхніх майбутніх наставників; експериментальні - констатуючий та формуючий педагогічні експерименти, де використовувалися новітні методики комплексно-аксіологічної оцінки, ціннісного добору фольклористичного матеріалу, первинної актуалізації, інтеграції народознавчого й мистецького матеріалів тощо; статистичні методи обробки експериментальних даних для визначення сучасного стану й ефективності підготовки вчителів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому:

– вперше визначена умовна ієрархія цінностей народного мистецтва з огляду їхнього значення для підготовки вчителя до виховної роботи з дітьми;

– дістала дальшої конкретизації й педагогічної інтерпретації характеристика понять “цінності народного мистецтва” та “естетичні орієнтації особи”;

– удосконалено розробку критеріїв та визначення рівнів сформованості естетичних орієнтацій дітей і молоді на цінності народного мистецтва;

– вперше розроблено, обґрунтовано, експериментально перевірено й упроваджено в педагогічну практику комплексну модель підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності.

Практичне значення дослідження визначається тим, що сформульовані основні положення, висновки та рекомендації, апробовані під час формуючого експерименту, впроваджені в практику навчальних закладів освіти (реквізити впровадження Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка - №839 від 01.11.2000 р., Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка - №755 від 05.06. 2000 р., Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини - №535/01 від 04.09. 2000 р., Олександрійського вищого педагогічного училища імені В.О. Сухомлинського - №1100 від 06.11.2000 р., Кіровоградського обласного інституту післядипломної освіти - №348 від 20.11.2000 р.), сприятимуть підвищенню ефективності підготовки вчителів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів засобами народного мистецтва в умовах позакласної діяльності. Зміст і результати дослідження мають практичну цінність при розгляді перспективних напрямків збагачення естетичної культури, духовності підростаючого покоління й використовуються у практичній роботі вчителів початкової школи, керівників гуртків і клубних об'єднань, які здійснюють естетичне виховання дітей (реквізити впро-вадження Луганської загальноосвітньої школи №4 - № 43 від 24.04.2000 р., Кіровоградських ЗШ№11 - №177 від 22.09.2000 р., №18 - №501 від 19.09.2000 р., Аджамської ЗШ Кіровоградського району - №273 від 17.05.2000 р.). Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення чинних програм вищих освітніх закладів.

Особистий внесок здобувача в роботах, виконаних із співавторами, полягає у педагогічній інтерпретації категорії “цінності” народного мистецтва та розкритті специфіки традиційних форм національної культури.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у перебігу розробки й упровадження в навчально-виховний процес вищих закладів освіти спецкурсу “Розкриваючи цінності народного мистецтва”. Основні положення дисертації доповідались на наукових конференціях: “Імідж сучасної школи на порозі ХХІ ст.” (Київ, 1998); “Християнство в світовій історії та культурі”(Кіровоград, 1998); “Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі” (Кіровоград, 1999); “Впровадження ідей В.О. Сухомлинського у практику сучасної школи” (Кіровоград, 1999); “Формування естетичної культури майбутніх учителів засобами мистецтва” (Кіровоград, 2000); “Неперервна професійна підготовка педагогічних кадрів гуманітарного профілю: теорія, практика, перспективи” (Ялта, 2000). Матеріали дослідження обговорені на засіданні кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Публікації. Результати дослідження розкрито в 11 публікаціях, зокрема, 6 надруковано в наукових фахових виданнях, з них 4 - одноособові.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 228 найменувань); її доповнюють 21 додаток на 32 сторінках, 22 таблиці, 2 графіки. Повний обсяг роботи 207 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, методологічну основу, охарактеризовано організацію, методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення, наведено відомості про особистий внесок автора, про апробацію та впровадження здобутих результатів у практику, публікації.

У першому розділі “Теоретичні аспекти формування естетичних орієнтацій особи на цінності народного мистецтва” аналізуються наукові підходи до сутності понять “цінності”, “естетичні цінності”, “естетичні орієнтації особи на цінності народного мистецтва”, “готовність учителя” до формування цих естетичних і духовних якостей в учнів молодшого шкільного віку. Характеризуються зміст, жанрова специфіка й аксіологічна сутність народного мистецтва як фольклорної традиції культури українського народу (П. Ігнатенко, І. Ляшенко, О. Рудницька, М. Семчишин та ін.).

Важливим елементом духовної визначеності особи є її естетичні ціннісні орієнтації. Обираючи ту чи іншу цінність, людина формує свого роду довгостроковий план поведінки й діяльності, визначає її стійку смислову перспективу. Якщо мотивація дає відповідь на питання, чому, для чого людина діє певним чином, а ціннісна орієнтація висвітлює те, заради чого вона діє, чому присвячує свою діяльність, то естетична орієнтація визначає якісний аспект даного процесу (М.Бахтін, Т.Бутківська, І.Карпенко, Д.Лихачов, Г.Тарасенко, Г.Шевченко та ін.).

Цінності визначаються як значущість явищ, предметів реальної дійсності й культури з погляду відповідності або невідповідності їх потребам суспільства, соціальних спільнот, груп та окремої особи, а естетичні цінності - це відношення естетичних властивостей явищ або предметів до потреб, інтересів, ідеалів і смаків особи, спільноти, суспільства в цілому. І якщо ціннісні орієнтації розглядаються як система фіксованих установок, що зумовлюються певними цінностями й виражаються у здатності суб'єкта до цілісного переживання, усвідомлення та готовності до здійснення вибіркової оцінної діяльності, то естетичні орієнтації - це спосіб диференціації особою об'єктів матеріальної та духовної культури за їхньою естетичною значущістю. Звідси - формування естетичних орієнтацій полягає в тому, що під впливом цілеспрямованого педагогічного керівництва естетичні цінності мають виступати об'єктами переживання та усвідомлення їх вихованцями як інтересів, потреб, ідеалів і смаків. Це має заохотити особу, що підростає, до засвоєння, створення і реалізації естетичних цінностей у всіх сферах життя й культури.

Іншою проблемою виступає готовність наставника до формування у вихованців цього естетичного й духовного феномена. Проблема готовності досліджується у працях і педагогів (Л. Коваль, Л. Кондрашова, О. Олексюк, Є. Полевнича, В. Сластьонін та ін.), і психологів (І. Левикін, Ш. Надірашвілі, Л. Фрідман, В. Ядов та ін.). І якщо перші акцентують увагу на виявленні факторів та умов, дидактичних і виховних засобів, завдяки яким надається можливість керувати процесом розвитку цієї якості, то дослідження психологів зорієнтовані на визначення характеру зв'язків і залежностей між станом готовності й ефективністю професійної діяльності в тій чи іншій сфері навчально-виховної роботи. Готовність учителя до формування естетичних орієнтацій учнів визначається як складне особистісне утворення, що виступає інтегральним показником професійної підготовки вчителя і містить у собі різного роду установки на усвідомлення певної педагогічної проблеми, моделі ймовірної поведінки, визначення спеціальних способів творчої взаємодії з учнями та оцінку своїх можливостей у досягненні позитивних результатів навчально-виховної діяльності.

Естетична зорієнтованість, що виявляється у ставленні людини до естетичних явищ, стає особистісною орієнтацією завдяки механізму взаємодії суб'єкта (який сприймає це явище) з естетичним об'єктом, зокрема, фольклорним явищем, твором народного мистецтва. При взаємодії суб'єкта з об'єктом мистецтва відбувається формування людини як суб'єкта певного художньо-творчого, а певною мірою і як суб'єкта культурно-історичного процесу.

Народне мистецтво (НМ) завжди було й залишається носієм фольклорних традицій національної культури, духовної спадщини народу. У вітчизняній науці під фольклором розуміють усну народну творчість; народну музику називають музичним фольклором; танцювальне мистецтво - народною хореографією; народні художні вироби - народним образотворчим, декоративно-ужитковим мистецтвом.

У дослідженні зроблена спроба систематизувати жанрову розмаїтість народного мистецтва, де особлива увага звертається на аналіз т.з. “дитячого” фольклору. Адже малі форми народного мистецтва мають виразну освітню й виховну значущість, яскраво виявляють дитячі інтереси, смаки, ціннісні установки та орієнтири. Тематика цих творів близька до художніх запитів дітей, характеризується легкістю сприйняття, цікавістю й доступністю змісту та форми. Захоплива розповідь, поєднання словесного, музичного, танцювального матеріалів з елементами гри, зображувальність, фантастика й героїка, поетичність мови, багате використання звуконаслідувань, стислий обсяг, розкриття не стільки характеру персонажів, скільки показ їхніх дій і вчинків, яскраве зображення, динамізм подій - головні риси малих жанрів народного мистецтва.

У творах НМ яскраво відображені загальнолюдські вартості з їхнім гуманістичним зарядом, етичні, естетичні, художні цінності, закладені величезні освітньо-виховні можливості, які до цього часу не реалізуються повною мірою.

У другому розділі “Стан естетичної зорієнтованості молоді на цінності народного мистецтва в практиці початкової та вищої школи” проведений аналіз сформованості естетичних орієнтацій молодших школярів у галузі народної художньої творчості; визначений сучасний стан особистої естетичної зорієнтованості та готовності майбутніх учителів до формування естетичних орієнтацій вихованців на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності.

Для з'ясування цих питань був застосований комплекс дослідницьких методів, що забезпечив взаємодоповнення отриманої інформації і дав можливість зменшити елемент суб'єктивізму у визначенні реального стану об'єкта вивчення. Констатуюча дослідно-експериментальна робота (КДЕР) була умовно поділена на три етапи:

І етап констатації полягав у визначенні рівнів сформованості естетичних орієнтацій молодших школярів у галузі народного мистецтва (понад 1000 учнів початкової школи). За розробленими критеріями (емоційно-інтелектуальний, інтелектуально-діяльний і діяльно-творчий) у перебігу дослідження виявлялися частота залучення, міра пізнання, інтерес учнів до НМ, система особистих переваг та оцінювання творів, ступінь активності й творчий підхід до вибору форм художньо-естетичної діяльності в цій сфері. Як засвідчили результати аналізу, співвідношення учнів з різними рівнями сформованості естетичних орієнтацій на цінності НМ виявилося неоднаковим. Вищий їхній рівень притаманний тій частині молодших школярів, для якої співзв'язок основних компонентів ціннісних естетичних орієнтацій виявився більш цілісним. Його досяг невеликий відсоток від загальної кількості обстежених (7%), а близько половини респондентів (49%) перебувають лише на початковій стадії естетичної зорієнтованості в галузі народної художньої творчості, що є додатковим свідченням актуальності проблеми вдосконалення естетичного виховання дітей засобами НМ і підвищення професійної компетенції, готовності майбутніх учителів до успішного розв'язання цієї проблеми.

ІІ етап висвітлив сучасний стан підготовки вчителів до формування цього естетичного феномена у вихованців початкової школи (70 учителів і 600 учнів початкових класів), бо дієвість аксіологічного орієнтування дітей у сфері НМ підпорядкована спільним, взаємопов'язаним і взаємозалежним діям учителя та учня, що є двобічною системою, а тому має розв'язуватися у широкому комплексі педагогічного взаємовпливу (І.Бех, Л.Коваль).

ІІІ етап КДЕР проводився для характеристики зорієнтованості майбутніх учителів на цінності НМ (понад 500 студентів музично-педагогічних факультетів (МПФ) і факультетів підготовки вчителів початкових класів (ФПВПК) вищих освітніх закладів міст Кіровограда, Луганська, Олександрії, Умані та 200 вихователів як шкільних, так і позашкільних дитячих культурно-дозвіллєвих центрів), їхньої готовності до формування естетичних орієнтацій молодших школярів (ФЕОМШ) в умовах як навчальної, так і позанавчальної діяльності. Із загальної кількості респондентів умовно виділено чотири групи майбутніх учителів за типом зорієнтованості на народну художню творчість: 1) активно зорієнтовані, 2) зорієнтовані, 3) майже не зорієнтовані, 4) абсолютно не зорієнтовані.

Дані КДЕР засвідчили, що до групи активно зорієнтованих на НМ потрапила незначна частина студентів (2%). Таку непривабливу картину доповнили й показники стану зорієнтованості майбутніх учителів у малих жанрах так званого “дитячого фольклору”, що теж викликає неабияке занепокоєння станом справ з естетичного виховання підростаючого покоління. Адже 3% “активно зорієнтованих” проти 47% “не зорієнтованих” - свідчення значних прорахунків у залученні студентів до скарбниць НМ і недооцінки їхньої реальної підготовки до різноманітних видів естетично-виховної роботи з дітьми, творчої діяльності у сфері народної художньої творчості.

Завдяки дальшому системному аналізу проблеми була отримана нова інформація про готовність майбутніх учителів до ФЕОМШ на цінності НМ в умовах позакласної діяльності. Встановлено, що “низький” рівень готовності до зазначеного виду естетично-виховної роботи з дітьми в позанавчальний час мають 83% студентів; на “середньому” рівні опинилося 11% від загальної кількості учасників експерименту; “достатнім” рівнем володіє лише 0,6% респондентів. Особливої уваги заслуговує той факт, що за аналізом КДЕР не вдалося виокремити групу майбутніх учителів, які вирізнялися б “високим” рівнем готовності до ФЕОМШ засобами народного мистецтва в позакласній діяльності, що теж суттєво актуалізує цю проблему й дозволяє стверджувати, що підготовка студентів педагогічних навчальних закладів до зазначеного виду естетично-виховної роботи з дітьми потребує суттєвого вдосконалення як з боку розвитку їхніх особистих ціннісних естетичних орієнтацій у сфері НМ, так і з боку підвищення професійної готовності майбутніх учителів до формування цього естетичного й духовного феномена у вихованців.

У третьому розділі “Організація, хід і результати дослідно-експериментальної роботи з підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва” розкриваються педагогічні умови, зміст, форми й методи підготовки майбутніх учителів до зазначеного виду педагогічної діяльності, які апробувалися у процесі формуючого експерименту. Досить повне уявлення про їхню ефективність дає порівняльний аналіз естетично-виховної діяльності студентів експериментальних (ЕГ) і контрольних (КГ) груп у сфері народно-художньої творчості в умовах позакласної роботи з учнями початкових класів.

Вдосконалення підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва розглядається як педагогічне керівництво організацією і змістом навчально-виховного процесу в межах наявних навчальних планів і програм вищих закладів освіти. У дослідженні не ставилося за мету змінити наявну структуру фахової підготовки майбутніх учителів, але вважалося за доцільне вдосконалити її зміст і структурну організацію за рахунок посилення взаємозв'язків між мистецьким (фольклорним) й народознавчим матеріалами, елементами професійної готовності вчителя і його особистісною зорієнтованістю у сфері НМ, а також надання їй цілісної естетичної та етичної спрямованості. Це забезпечувалося введенням таких видів навчально-виховної діяльності майбутніх педагогів, які були інваріативними естетично-виховній роботі з дітьми в умовах позакласної діяльності засобами народного мистецтва. Як провідні, були використані методи: “комплексно-аксіологічної оцінки”, “ціннісного добору фольклористичного матеріалу”, “первинної актуалізації” та інші.

Спираючись на результати констатуючого експерименту й запропоновані педагогічні умови, розроблено комплексну модель підготовки студентів до ФЕОМШ на цінності народного мистецтва. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження й досвіду роботи вчителів у сфері народної творчості дозволив виділити основні засади її побудови, які передбачають залучення студентів до різноманітних видів (аудиторної, позааудиторної, практичної, самостійної) творчої діяльності, що грунтуються на засадах культурно діяльнісного, особистісно орієнтованого навчання і виховання молоді та моделюють відповідну професійну готовність учителів початкових класів. Ця програма побудована на єдності теоретичної, художньо-практичної та естетично-фахової підготовки студентів на основі усвідомлення загальнозначущих цінностей, аксіологічних рис національної культури; стимулювання навчально-пізнавальної, художньо-творчої активності майбутніх учителів, наступності, послідовності у формуванні їхніх знань, умінь і навичок естетично-виховної роботи; поступового вскладнення та збагачення її змісту і форм; забезпечення творчої активності та самодіяльності майбутніх фахівців створює сприятливі умови для самоутвердження й самореалізації останніх.

Формуючий експеримент, у перебігу якого апробувалися педагогічні умови підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності НМ і комплексна модель активізації цього процесу, проводився на базі Кіровоградського, Луганського й Уманського педагогічних університетів (студенти МПФ і ФПВПК). Експериментальна програма, що реалізовувала зазначені вище ідеї, умови, принципи й методи, наочно відрізнялася від традиційної й передбачала поетапну підготовку студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва.школяр естетичний народний мистецтво

І ЕТАП формуючої дослідно-експериментальної роботи (ФДЕР) був спрямований на активізацію змістовного і мотиваційного компонентів готовності майбутніх учителів до реалізації зазначеного виду естетично-виховної діяльності в умовах позакласної роботи з дітьми й здійснювався у процесі вивчення студентами комплексу дисциплін суспільного, психолого-педагогічного й фахового циклів, а також інтегрованого авторського спецкурсу “Розкриваючи цінності народного мистецтва”. На цьому етапі розроблена й апробована комплексна програма взаємодії школи і сім'ї з залучення дітей до цінностей НМ. Визначені компоненти української культури й національного мистецтва (рідна мова; історія України; природа рідного краю; календарні традиції, звичаї, обряди, свята; український родовід; народна педагогіка; український фольклор; релігія і національна міфологія; народний побут, промисли, ремесла та ін.) активно впроваджувалися у навчально-виховний процес вищих закладів освіти, що сприяло створенню у студентів усвідомленого інтересу до фольклорних скарбниць свого народу, активізації художньо-естетичних, професійних умінь, етнографічних знань і переконань щодо їхньої необхідності в майбутній педагогічній діяльності.

Водночас експеримент засвідчив, що ефективність підготовки студентів до ФЕОМШ на цінності народного мистецтва зростає за умов вдало організованих форм і змістовного наповнення позааудиторної діяльності майбутніх учителів (фольклорно-етнографічні експедиції-практики, студентські колективи художньої самодіяльності, науково-дослідна робота студентів тощо). Тому її організація і проведення становили зміст ІІ (практично-поглиблювального) ЕТАПУ формуючого експерименту. Основна його мета полягала в закріпленні студентами набутих знань і відпрацюванні практичних умінь естетично-виховної роботи з дітьми засобами НМ в умовах позакласної діяльності. Педагогічну цінність цих форм підготовки майбутніх учителів складають принципи добровільності, свободи вибору видів художньо-естетичної діяльності, а також врахування індивідуальних здібностей, нахилів та інтересів студентської молоді.

Активні “обробка” й “відшліфування” набутих студентами знань, умінь і навичок ФЕОМШ на цінності НМ здійснювалися на ІІІ (реалізаційно-узагальнювальному) ЕТАПІ експериментальної роботи, що стало логічним продовженням неперервної підготовки майбутніх учителів до цього виду педагогічної діяльності. У період передвипускної педагогічної практики в позакласній роботі з молодшими школярами студентами активно використовувалися різні види народного мистецтва, зокрема його малі жанри (художньо-мовні, музичні, танцювальні, образотворчі зразки “дитячого” фольклору - рухливі, сюжетно-рольові ігри; ігри-драматизації тощо). Запропоновані й упроваджені авторські методики (“інтеграції народознавчого й мистецького матеріалів”, “первинної актуалізації” та ін.) охоплювали різноманітні форми позакласної діяльності учнів (виховні заходи, гурткову, клубну роботу тощо). Врахування запропонованих умов, різноманітних форм і методів естетично-виховної роботи майбутніх учителів з учнями, а також порівняльний аналіз сформованості їхніх естетичних орієнтацій засвідчили динаміку зростання цієї духовної якості в дітей, з якими велася позакласна робота студентами-практикантами ЕГ. Останні більш глибоко почали усвідомлювати мету, важливість і значущість ФЕОМШ на цінності НМ, а педагогічне спілкування з вихованцями та їхніми батьками намагалися будувати на ґрунті суб'єкт-суб'єктивної творчої взаємодії. Вони більш яскраво виявили потребу в особистісному, художньо-творчому й професійному вдосконаленні.

Проведений експеримент показав, що підготовка студентів до ФЕОМШ на цінності народного мистецтва, її вдосконалення зумовлено органічним поєднанням особистісної зорієнтованості майбутнього вчителя у сфері національної культури та його готовністю до здійснення естетичного розвитку учнів в умовах позакласної діяльності засобами невмирущих цінностей НМ. Збагачення змісту та забезпечення органічної єдності аудиторної, позааудиторної, художньо-творчої, науково-дослідної та практичної діяльності студентської молоді задовольняє тісний взаємозв'язок фахової освіти, самоосвіти й творчості, самоутвердження і самореалізації майбутніх учителів у цьому напрямку педагогічної роботи з дітьми.

Аналіз результатів ФДЕР дає підставу зробити висновок щодо вдосконалення професійної підготовки студентів ЕГ як за станом особистої зорієнтованості у сфері народної творчості, так і за підвищенням рівнів готовності до ФЕОМШ на цінності НМ в умовах позакласної діяльності. Заміри рівнів професійної готовності молодих учителів і студентів до зазначеного виду педагогічної діяльності здійснювалися як за “експертними оцінками” (ЕО) компетентних осіб, так і за “самооцінками” (СО) самих респондентів, адже останні виступають показником критичного ставлення майбутніх наставників молоді до особистісних професійних якостей, що є спонукою до дальшого самовдосконалення, самоутвердження, самореалізації.

Таблиця 1

Динаміка стану підготовки майбутніх учителів до феомш на цінності нм в умовах позакласної діяльності

Порівняльний аналіз рівнів готовності майбутніх учителів до ФЕОМШ на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності засвідчив, що проведений трьохетапний формуючий експеримент за розробленою й експериментально апробованою програмою (моделлю) підготовки студентів до даного виду педагогічної діяльності показав зрослий рівень розвитку цієї професійної якості майбутніх наставників підростаючого покоління. Так, порівняльне оцінювання молодих учителів і студентів на третьому етапі констатуючого експерименту розкрило доволі низькі показники високого й достатнього рівнів їхньої готовності (у відношенні: 1% до 11% і 0% до 1%). Ненабагато вищими виявилися показники цих рівнів і у студентів КГ (у відношенні 2% до 6%).

Дещо інша картина постає з порівняння відсоткових показників оцінювання студентів контрольних та експериментальних груп. Тут з двох до дев'яти відсотків зросла кількість студентів, які постали на її вищому рівні. На достатньому рівні динаміка готовності студентів до ФЕОМШ на цінності НМ також досить відчутна: з 6% до 23% респондентів. Майже в два рази зросла кількість студентів ЕГ на середньому рівні, що теж є свідченням результативності та доцільності визначених й апробованих педагогічних умов підготовки вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва.

Цікавим і корисним як для нашого, так і подальших досліджень, є порівняння експертних оцінок підготовки студентів до ФЕОМШ на цінності НМ і самооцінок респондентів. Так, найбільш разюча відмінність між ними спостерігається у відсоткових показниках констатуючого дослідження і в студентів КГ (у 5, 10, а то й у 15 разів самооцінка завищена). Значно менша різниця (також у бік завищення) виявляється і в студентів ЕГ, але вона не перевищує 5%, що є свідченням більш критичного ставлення майбутніх учителів до якості своєї фахової підготовки.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. На сучасному етапі розбудови української школи пріоритетного значення набуває проблема формування духовності, моральної та естетичної культури учнів, утвердження людини як найвищої соціальної цінності. Важливість для підростаючих поколінь засвоєння загальнолюдських, етичних, художніх й естетичних цінностей життя і культури вимагає посилення культурологічної та гуманістичної спрямованості освіти, оновлення змісту та якості підготовки майбутніх учителів до естетичного розвитку учнів на засадах гуманізації, особистісної зорієнтованості, творчості.

2. Навчання і виховання засобами цінностей - це аксіологія навчання й виховання, що ґрунтується на впливові справжніх вартостей життя і культури на особу вихованця, її становлення та розвиток. Естетичні цінності є основою життєвих орієнтацій особи, бо критерії, які ґрунтуються на виявленні прекрасного й піднесеного в людині, найчастіше діють не окремо, а в поєднанні з моральними та соціальними принципами й нормами.

3. У процесі теоретичного аналізу проблеми підготовки вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва визначено зміст та основні структурні компоненти естетичних орієнтацій (почуття та інтереси, потреби й ідеали людини, акти сприйняття й оцінки естетичних явищ, естетичні смаки та установки особи на засвоєння і реалізацію цінностей НМ). Доведено, що в сучасних умовах реформування освіти, підготовка вчителів до формування естетичних орієнтацій дітей на широкий загал цінностей народного мистецтва в умовах позакласної діяльності зумовлена органічним поєднанням особистісної зорієнтованості майбутнього вчителя у цій сфері національної культури та його готовністю до здійснення естетичного розвитку учнів в умовах як навчальної, так і позакласної роботи з учнями засобами НМ. Готовність учителя до педагогічної діяльності визначається як його загальна прогнозувальна активність на стадії підготовки до професійної праці, що містить у собі різного роду установки на усвідомлення вірогідної педагогічної проблеми, моделі власної ймовірної поведінки, визначення спеціальних способів навчально-виховної діяльності та оцінювання своїх можливостей у досягненні певних результатів. Її структура розглядається в органічній єдності трьох основних компонентів: мотиваційного, змістовного й операційного. Тому рівень готовності майбутніх учителів до формування естетичних орієнтацій вихованців у сфері народного мистецтва визначається за критеріями: усвідомлення значущості активного залучення дітей до цінностей НМ; знання основ, адекватне сприйняття й розуміння аксіологічних рис і виражальних засобів різножанрового багатства народної художньої творчості; наявність практичних умінь і навичок художньо-творчої діяльності в різноманітних фольклорних жанрах, установка на їхнє безперервне збагачення і розвиток у сфері педагогічної діяльності.

4. Визначення стану особистісної естетичної зорієнтованості молоді в сфері НМ у навчально-виховному процесі початкової та вищої школи дало змогу виявити (відповідно до розроблених критеріїв - емоційно-інтелектуальний, інтелектуально-діяльний, діяльно-творчий) рівні сформованості естетичних орієнтацій (вихідна, проміжна та оптимальна) й з'ясувати динаміку професійно-педагогічної підготовки студентів (за рівнями готовності вчителя: низький, середній, достатній, високий) до цього виду виховної діяльності.

5. З огляду на ціннісну значущість творів народного мистецтва (загальнолюдська цінність з її гуманістичним зарядом, специфічно-художні, естетичні, етичні, прикладні цінності) визначено, що за фаховою підготовкою майбутніх учителів початкової школи прикладні цінності народного мистецтва з їхнім функціонально-виховним призначенням (евристично-пізнавальні, ідейно-формувальні, світоглядно-розвивальні, контактно-комунікативні, культурно-історичні, емоційно-гедоністичні, художньо-творчі та ін.) працюють на формування готовності студентів до зазначеного виду естетично-виховної діяльності. Водночас дослідження засвідчило, що дітям молодшого шкільного віку ще надто складно відразу встановлювати та обирати естетичні й специфічно-художні цінності об'єктів із сфери мистецтва. Тому, враховуючи, що в естетичному аспекті основним терміном для позначення справді цінного є КРАСА, аксіологічну оцінку явищам народної художньої творчості учні молодших класів дають, виходячи з особистих естетично-етичних уявлень: краса людини, краса рідного краю, краса праці, краса людських стосунків тощо.

6. Ефективність підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в позакласній діяльності забезпечується наступними педагогічними умовами: зорієнтованість наставників на відтворення і розвиток цінностей народного мистецтва у сфері національної культури, професійне самовизначення у цьому виді педагогічної діяльності; збагачення змісту, форм і методів аудиторної, позааудиторної, практичної та самостійної студентської діяльності, яка ґрунтується на інтеграції народознавчого й фольклорного матеріалів; стимулювання навчально-пізнавальної, естетично-виховної, художньо-творчої активності студентської молоді на засадах особистісно орієнтованого навчання і виховання; систематичне залучення й творче використання у навчально-виховному процесі зразків народного мистецтва різних видів, зокрема малих жанрів “дитячого” фольклору, а також надання позакласній діяльності з учнями цілісного, діалогічного, дієво-творчого, особистісного й професійного характеру.

7. У дослідженні доведена ефективність розробленої комплексної моделі підготовки вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва, що передбачало виявлення і розвиток у студентів професійно та особистісно значущих мотивів, пов'язаних з естетичним вихованням дітей засобами народного мистецтва в позакласній діяльності. Запропоновані педагогічні умови, форми й методи активізації зазначеного процесу позитивно вплинули на розвиток особистісної естетичної зорієнтованості, народознавчої, художньо-творчої фахової компетенції майбутніх учителів.

8. Багатоаспектна проблема підготовки вчителя до формування естетичних якостей підростаючого покоління на матеріалі народного мистецтва не вичерпується проведеним дослідженням. Перспективним убачається дальше дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до формування і розвитку естетичних орієнтацій учнів початкової, основної, старшої та вищої шкіл на цінності як традиційного, так і сучасного мистецтва.

ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПРАЦЯХ АВТОРА:

Брошури:

1. Розкриваючи цінності народного мистецтва: Методичний посібник для вчителів молодших класів і студентів-практикантів педагогічних навчальних закладів // Укл. Н.С. Савченко. - Кіровоград: КДПУ, 1999.- 44 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Савченко Н.С. Вплив народного мистецтва на формування естетичних ціннісних орієнтацій // Наукові записки. - Випуск ХІІ. - Серія: Педагогічні науки.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1998. - С.93-100.

3. Гаміна Т.С., Савченко Н.С. Естетичні цінності творів мистецтва // Наукові записки. - Випуск ХVІІ. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С. 60 - 70 (авторський текст - 5 с.).

4. Савченко Н.С. Фольклорна традиція мистецтва // Наукові записки. - Випуск ХVІІІ. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1999. - С.141- 152.

5. Савченко Н.С., Гончаренко Л.П. Музичні традиції та новаторство культури // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту: Психолого-педагогічні науки. - Випуск 8. - Ізмаїл: ІДПІ, 2000. - С. 115 - 118 (авторський текст - 3 с.).

6. Савченко Н.С. Стан підготовки майбутніх учителів до формування орієнтацій молодших школярів у сфері народного мистецтва // Наукові записки. - Випуск ХХІ. - Серія : Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - С. 91 - 96.

7. Савченко Н.С. Вдосконалення підготовки вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія.- Зб статей. Ч.2. - К.: Пед. преса, 2000. - С.143 - 147.

Тези доповідей на наукових конференціях:

8. Савченко Н.С. Педагогічний аспект ціннісного орієнтування сучасної молоді // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Імідж сучасної школи на порозі ХХІ ст.”. - Київ, 1998.- С.158 - 163.

9. Савченко Н.С. Формування естетичних орієнтацій учнів (мистецтво виховання красою) // Матеріали студентської науково-практичної конференції ”Впровадження ідей В.О. Сухомлинського в практику сучасної школи”. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С.85 - 87.

10. Савченко Н.С. Фольклорна традиція культури як фактор духовного розвитку школярів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Християнство в світовій історії та культурі”. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С. 72 - 76.

11. Савченко Н.С. Підготовка вчителя до формування музично-естетичних орієнтацій молодших школярів засобами народного мистецтва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі”. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С.123 - 127.

АНОТАЦІЇ

Савченко Н.С. Підготовка вчителя до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва (в умовах позакласної діяльності). - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2001.

Захищається рукопис, який містить дослідження процесу підготовки майбутніх учителів до формування естетичних орієнтацій учнів початкових класів на цінності народного мистецтва. Обгрунтовані та експериментально перевірені педагогічні умови, які забезпечують підвищення рівня готовності вчителів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва в умовах позакласної діяльності.

Ключові слова: естетичні орієнтації, цінності народного мистецтва, готовність учителя, позакласна діяльність.

Савченко Н.С. Подготовка учителя к формированию эстетических ориентаций младших школьников на ценности народного искусства (в условиях внеклассной деятельности). - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2001.

Диссертация посвящена проблеме подготовки будущих учителей к формированию эстетическихориентаций учащихся младших классов на ценности народного искусства. Обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия, которые обеспечивают повышение уровня готовности учителей к формированию эстетических ориентаций младших школьников на ценности народного искусства в условиях внеклассной деятельности.

Ключевые слова: эстетические ориентации, ценности народного искусства, готовность учителя, внеклассная деятельность.

Savchenko N.S. Training of a Teacher Aimed at Forming Aesthetic Orientation of Junior Pupils at the Values of Folk Arts (in Out-of-Curriculum Work). Manuscript

The goal of the thesis to obtain scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences of 13.00.04 speciality - Theory and Methodology of Professional Education. Lugansk State Pedagogical University named after T.Shevchenko, Lugansk, 2001.

The defending manuscript includes scientific investigation of future teachers training for forming aesthetic orientations of elementary school pupils at the values of folk arts.

Democratization of education, imparting to it state and national trend requires from the pedagogical science searching for the new ways of qualitative improvement of a growing personality training and upbringing. Raising of the role of general, aesthetic and art values in the present day society aims reinforcement of the cultural trend of modern education, renovation of the content of new teachers training on principles of humanisation and creative work. The XX1 century school should become a peculiar culture-educational centre that favours the orientation of a growing generation to the real values of life and culture.