Формування ціннісних орієнтацій старшокласників в умовах навчально-виховного процесу гімназії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання АПН України

УДК 373. 5. 032

Формування ціннісних орієнтацій старшокласників в умовах навчально-виховного процесу гімназії

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Рудіна Ольга Михайлівна

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Сорочан Тамара Михайлівна, Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Плахотнік Ольга Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної роботи і психології;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Масол Людмила Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідуюча лабораторією естетичного виховання.

Провідна установа: Інститут педагогіки АПН України, лабораторія педагогічних інновацій, м. Київ.

Захист відбудеться “17” грудня 2002р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01. в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “15” листопада 2002 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

АНОТАЦІЯ

Рудіна О.М. Формування ціннісних орієнтацій старшокласників в умовах навчально-виховного процесу гімназії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі формування ціннісних орієнтацій старшокласників в умовах навчально-виховного процесу гімназії. Провідними педагогічними умовами, що сприяють формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників, визнано залучення учнів до мистецтва та педагогічну взаємодію в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності. Створення таких умов у педагогічній системі гімназії забезпечує більш високий рівень формування ціннісних орієнтацій старшокласників порівняно з масовою шкільною практикою. У науковому дослідженні обґрунтовано критерії ціннісних орієнтацій старшокласників: громадянськість, гуманність, цінність “Я”, сімейні цінності, професійні очікування, показники та рівні виявлення, визначено передумови формування ціннісних орієнтацій старшокласників із урахуванням вікових особливостей. Запропоновано методику виявлення ціннісних орієнтацій старшокласників “Колесо фортуни”, описано провідні педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій старшокласників, експериментально перевірено та доведено їх ефективність.

Ключові слова: ціннісні орієнтації старшокласників, педагогічна система гімназії, залучення до мистецтва, педагогічна взаємодія.

АННОТАЦИЯ

Рудина О.М. Формирование ценностных ориентаций старшеклассников в условиях учебно-воспитательного процесса гимназии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена проблеме формирования ценностных ориентаций старшеклассников в условиях учебно-воспитательного процесса гимназии.

В диссертации проанализированы представления современных старшеклассников о значимых для них ценностях на основе анализа массовой школьной практики, вследствие чего установлено, что они отдают предпочтение семейным ценностям. Гражданственность, гуманизм в ценностных ориентациях старшеклассников имеют низкий рейтинг. Старшеклассники гимназии показали более высокий уровень ценностных ориентаций в целом, и таких критериев, как гражданственность, гуманность, профессиональные ожидания в частности.

В диссертации раскрывается содержание понятия “ценностные ориентации”, рассматривается роль культуры, общественных процессов, институтов социализации личности в формировании ценностных ориентаций старшеклассников. Сложность природы ценностей предопределяет сложность передачи их от поколения к поколению, усложняет трансляцию ценностей. В связи с этим философы, социологи, психологи и педагоги, рассматривая проблемы воспитания молодежи, признают продуктивным именно формирование ценностных ориентаций в отличие от стремления передать готовые истины и ценности.

Ведущими условиями, которые способствуют формированию ценностных ориентаций старшеклассников, названы такие педагогические условия учебно-воспитательного процесса гимназии, как приобщение учащихся к искусству и педагогическое взаимодействие во всех видах учебной и внеурочной деятельности. Особое внимание уделено педагогической системе гимназии, предназначение которой обновлялось во все исторические периоды, приводящие к социальным изменениям в обществе.

Определены критерии ценностных ориентаций старшеклассников, качественные и количественные показатели и уровни их выявления. На основе психолого-педагогических исследований показана актуальность решения названной проблемы именно в раннем юношеском возрасте, определены предпосылки формирования ценностных ориентаций старшеклассников с учетом их возрастных особенностей.

Приобщение старшеклассников в условиях учебно-воспитательного процесса педагогической системы гимназии к миру искусства как универсальному средству развития личности и ее ценностных ориентаций основывается на взаимодействии ключевых функций искусства: информационной, коммуникативной и эстетичной, и способствует созданию в педагогической системе гимназии своеобразной социально-культурной среды. В ее границах расширяется и последовательно воспитывается естественный интерес учеников к искусству, обеспечиваются педагогические условия развития способностей старшеклассников, которые имеют полифункциональный характер. От социально-педагогических условий, в которых находится личность, зависит усвоение ею ценностного содержания социального опыта общества, на основе которого формируются интересы, установки, ценности, происходит формирование ценностных ориентаций при ведущей роли педагогов и взаимодействии всех участников учебно-воспитательного процесса в системе работы гимназии.

Приобщение к искусству является эффективным педагогическим условием формирования ценностных ориентаций старшеклассников, если занятия искусством не ограничиваются искусствоведческой подготовкой; цель занятий состоит в духовно-творческом развитии личности на основе деятельности, которая осуществляется по законам красоты; старшеклассник готов воспринимать искусство с учетом его своеобразия; приобщение к искусству носит системный характер, то есть происходит и на уроках, и во внеурочное время; комплексное влияние искусства на личность реализуется не только через знакомство учеников с произведениями писателей, композиторов, певцов, художников, актеров театра и т.п., но и предусматривает собственное художественное творчество.

Педагогическое взаимодействие в клубной форме организации внеурочной деятельности способствует формированию ценностных ориентаций старшеклассников, если обеспечивает такие приоритеты: удовлетворение запросов всех членов клуба; создание условий для развития способностей и талантов каждого участника клуба; привлечение участников клуба к социально ценной моральной практике; систематическое ознакомление родителей, педагогов, всех учеников гимназии с результатами творческой деятельности старшеклассников в клубе; поддержка профессиональных ожиданий старшеклассников, связанных с будущей художественной, научно-исследовательской, педагогической, любой другой общественно полезной деятельностью; объединение на основе педагогического взаимодействия коллективной творческой социально направленной деятельности с индивидуальным художественным творчеством учеников в условиях приобщения к разнообразным видам художественно-творческой деятельности.

Результаты экспериментально-исследовательской работы, выводы и рекомендации могут быть использованы руководителями образования различного уровня, педагогами, а также в системе последипломного педагогического образования при повышении квалификации педагогических работников.

Ключевые слова: ценностные ориентации старшеклассников, педагогическая система гимназии, приобщение к искусству, педагогическое взаимодействие.

ANNOTATION

Rudina O.M. Forming valuable orientations of the seniors in the educational process of gymnasium. Manuscript.

Theses for Candidate's degree of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.07 - Theory and Methodology of Education. - APS of Ukraine, Kyiv, 2002.

Thesis is dedicated to problem of forming valuable orientations of the seniors in the educational process of the gymnasium. Introducing to art and pedagogical interaction in all kinds of educational and extracurricular activity is known as paramount pedagogical conditions that promote forming valuable orientations of the seniors. The creation of such conditions in pedagogical system of the gymnasium provides for higher level in forming valuable orientations of the seniors comparatively with mass school practice. In the scientific research it was substituted the criteria of valuable orientations of the seniors: civilization, humanity, value “Me”, family values, exponents and levels of the revelation of valuable orientations of the seniors taking into consideration the age peculiarities. It was offered the methodology of making known valuable orientations of the seniors “Wheel of Fortune”, it was described paramount pedagogical conditions of forming valuable orientations of the seniors, experimentally checked and proved their effectiveness.

Key words: valuable orientations of the seniors, pedagogical system of the gymnasium, introducing pupils to art, pedagogical interaction.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Сучасний стан розвитку суспільства характеризується значними змінами як у соціально-економічній, так і культурно-освітній сферах життя України. У зв'язку з цим Державною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)” пріоритетними визнано гуманізацію та гуманітаризацію системи освіти, що має сприяти вихованню й розвитку духовної культури підростаючого покоління. Основні напрями розв'язання проблем освіти молоді в цілому та виховання зокрема накреслено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, де задекларовано, що освіта України ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності.

Відродження української держави, викликане до життя демократизацією суспільства, повернуло школу до витоків національної системи виховання, що реалізується в основному в освіті, яка ґрунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих епох і сучасності, та, як вважають науковці В. Кузь, З. Сергійчук, О. Сухомлинська, Ю. Руденко, Б. Чижевський, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу духовності, інтелектуальності, освіченості, інтелігентності як складників ціннісних орієнтацій людини.

Значний внесок у розвиток поняття “ціннісні орієнтації” зробили В. Андрущенко, С. Анісімов, С. Гессен, Б. Губман, О. Дробницький, А. Здравомислов, М. Каган, Т. Мальковська, В. Мясищев, В. Сагатовський, В. Тугаринов, проте педагогічні умови процесу їх формування в учнівської молоді не знайшли достатнього висвітлення в наукових дослідженнях. Традиційно формування ціннісних орієнтацій розглядається опосередковано, синонімізується найчастіше з духовним розвитком особистості.

Теоретичні основи проблеми формування духовних цінностей особистості, її ціннісних орієнтацій закладені у психологічних дослідженнях Л. Божович, Г. Костюка, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, А. Петровського, А. Мудрик, В. Семиченко, В. Рибалки та ін. Дослідники вказують на те, що розвиток особистості школяра, його ціннісних орієнтацій відбувається під впливом суспільства, сім'ї, друзів тощо, проте у системі освіти реалізація цих задач є важливою складовою навчально-виховного процесу.

Серед сучасних українських дослідників проблемам формування ціннісних орієнтацій особистості в умовах навчально-виховного процесу освітніх закладів присвятили свої праці І. Бех, І. Зязюн, О. Сухомлинська. Дослідники вказують на складність процесу формування цінностей та ціннісних орієнтацій молоді, на необхідність пошуку ефективних шляхів розв'язання названої проблеми.

Теоретичні та методологічні аспекти психодіагностики ціннісних орієнтацій молоді висвітлили у своїх працях М. Алексєєва, Л. Бурлачук, Б. Круглов, Г. Прозументова, Е. Помиткін, Ю. Саарнійт, Л. Смірнов, Б. Федоришин та ін. Однак, розроблені способи діагностики особистісного розвитку школярів спрямовані, перш за все, на дослідження їхніх інтелектуальних здібностей, вольових якостей, самооцінки, комунікативних здібностей, естетичних нахилів. Водночас недостатньо розробленою залишається проблема критеріїв виявлення та з'ясування ціннісних орієнтацій учнівської молоді, зокрема, старшокласників. Як наслідок, мало розроблені також адекватні методики вимірювання рівнів сформованості ціннісних орієнтацій учнів загальноосвітніх навчальних закладів, особливо в навчальних закладах нового типу.

Пріоритет загальнолюдських цінностей, високе призначення особистості в культурно-духовному, соціально-політичному розвитку України як сучасної європейської розвинутої держави зумовили актуалізацію культуротворчої, культуроформуючої функцій освіти, адже саме в навчанні та вихованні має зростати індивідуальний духовно-практичний досвід молоді, формуватися її ціннісні орієнтації. Головною стратегією в системі розвитку педагогічних систем освітніх закладів сучасною наукою визнано орієнтацію на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетами розвитку громадян України.

Ефективним шляхом розв'язання ціннісних проблем молоді вчені вважають залучення старшокласників до мистецтва (Л. Божович, І. Кон та ін.), що сприяє орієнтації школярів у цінностях суспільства, здійсненню особистісного вибору, спрямовує реалізацію життєвих програм, формує ціннісні орієнтації. Важливою є також педагогічна взаємодія між учасниками навчально-виховного процесу в освітніх закладах нового типу, зокрема гімназії (Г. Балл, О. Киричук).

Таким чином, актуальність теми зумовлена як теоретичною, так і практичною необхідністю наукового обґрунтування педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі освітніх закладів нового типу, зокрема гімназії, розробки критеріїв, методик виявлення ціннісних орієнтацій старшокласників.

Враховуючи актуальність та з метою поглиблення рівня розробленості проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників, було визначено таку тему дослідження: “Формування ціннісних орієнтацій старшокласників в умовах навчально-виховного процесу гімназії”.

Зв'язок роботи з науковими темами, планами, програмами.

Обрана тема входить до плану роботи науково-дослідної лабораторії Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти, яка розробляє програму “Науково-методичний супровід реформування системи освіти на регіональному рівні” (Р/н № 0101U002423).

Об'єктом дослідження є процес формування ціннісних орієнтацій старшокласників.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії.

Мета роботи полягає у визначенні та апробації провідних педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії, розробці та обґрунтуванні критеріїв і показників ціннісних орієнтацій старшокласників.

Виходячи з предмета й загальної мети дослідження було розв'язано ряд конкретних завдань, зокрема:

З'ясовано стан проблеми в педагогічній теорії та освітній практиці.

Визначено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії.

Розроблено та обґрунтовано критерії і показники ціннісних орієнтацій старшокласників.

Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії.

Методологічною основою дослідження стали принципи нової парадигми педагогічної науки, визнання цінності та самобутності особистості, на чому наголошували в різні періоди розвитку вітчизняної педагогіки Б. Бітінас, Л. Буєва, Г. Ващенко, В. Лутай, Г. Сковорода; теоретичні положення, визначені Л. Виготським, С. Рубінштейном, А. Леонтьєвим, Г. Костюком про природу та розвиток особистості; дитиноцентризму; єдності психіки та діяльності; гуманізації та гуманітаризації; вихідні положення про сутність мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості; провідні психолого-педагогічні концепції виховання особистості; сучасні концепції активного існування людини в культурному просторі, які висвітлили М. Бахтін, В. Біблер, М. Каган та ін.; законодавчі та нормативні документи про освіту, зокрема Закон України “Про освіту”, Концепція національного виховання, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція розвитку загальної середньої освіти, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Теоретичну основу дослідження становлять: наукове розуміння філософських, психолого-педагогічних поглядів на природу цінностей та ціннісних орієнтацій (С. Анісімов, С. Гессен, О. Здравомислов, М. Каган, А. Комарова Т. Мальковська, В. Мясищев, А. Лосєв, С. Рубінштейн, Г. Сковорода, О. Сухомлинська, В. Тугаринов та ін.); провідні принципи гуманістичної педагогіки та психології (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Сухомлинський); педагогічні та психологічні погляди на особистість (Б. Ананьєв, Г. Балл, І. Бех, Л. Виготський, І. Зязюн, О.Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Семиченко та ін.); ідеї самоцінності людської особистості (Б. Бітінас, Л. Буєва, Г. Ващенко, С. Гессен, В. Лутай, Г. Сковорода та ін.); концептуальні положення про організацію навчально-виховного процесу гімназії (О. Гавелі, Ю. Гільбух, О. Добенько, А. Лопухівська, В. Паламарчук, Ю. Пелех, Г. Сазоненко, В. Слюсаренко, Б. Чижевський та ін.).

Методи дослідження було обрано такі: теоретичні - аналіз філософської, психологічної, соціологічної, педагогічної літератури за проблемою дослідження, систематизація, аналіз та узагальнення наукових даних стосовно проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників; емпіричні - спостереження, бесіда, опитування, інтерв'ю, аналіз масової практики, анкетування, кількісно-якісний аналіз статистичних даних, констатуючий та формуючий експерименти.

Дослідження здійснювалося в три етапи протягом 1991-2002 років.

На першому етапі (1991 - 1993) та упродовж усього часу проведення дослідно-експериментальної роботи вивчалася філософська, психологічна, педагогічна, культурологічна, соціологічна література, з'ясовувався стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці; вивчався предмет дослідження, формулювалися мета й завдання роботи; вивчався прогресивний педагогічний досвід; спостерігався процес розвитку й становлення навчальних закладів нового типу, зокрема гімназій, в Україні.

На другому етапі (1994 - 1999) були розроблені та обґрунтовані методика дослідження, доцільність та необхідність застосування певних емпіричних та теоретичних методів; розроблені критерії ціннісних орієнтацій старшокласників та показники їх виявлення; визначені та апробовані такі провідні педагогічні умови, як залучення учнів до мистецтва та педагогічна взаємодія, які в педагогічній системі гімназії сприяють формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників; проаналізована масова освітянська практика в Україні, близькому зарубіжжі, в Луганській області з метою виявлення уявлень старшокласників про значимі для них цінності; виявлено передумови формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії з урахуванням їхніх вікових особливостей, проводилися констатуючий та формуючий експерименти.

На третьому етапі (1999 - 2002) були проаналізовані, систематизовані, узагальнені статистичні дані, отримані під час дослідно-експериментальної роботи та проведена їх комп'ютерна обробка; визначена сфера застосування отриманих висновків; завершене літературне оформлення роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до формування ціннісних орієнтацій старшокласників та визначення педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників; подальшому розвитку науково-педагогічного обґрунтування педагогічної системи гімназії, яка сприяє формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників; визначенні педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії та критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласників і показників їх виявлення.

Практичне значення полягає у визначенні провідних педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників, а саме: залучення учнів до мистецтва та педагогічна взаємодія в педагогічній системі гімназії; експериментальній перевірці ефективності таких провідних педагогічних умов, як залучення учнів до мистецтва та педагогічна взаємодія в навчально-виховному процесі гімназії, які сприяють формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників; створенні методики виявлення ціннісних орієнтацій старшокласників. Результати дослідження можуть бути використані керівниками освіти та педагогами в навчально-виховному процесі гімназій, спеціалізованих та загальноосвітніх шкіл; у педагогічних вузах при підготовці майбутніх учителів та в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, особливо керівників шкіл. На основі матеріалів дисертаційного дослідження розроблено лекції для таких категорій курсів підвищення кваліфікації, як директори, заступники директорів із навчально-виховної та виховної роботи навчальних закладів системи загальної середньої освіти: “Тенденції розвитку освіти в Україні”, “Навчальні заклади нового типу”, “Робота з навчальними планами”, “Моделювання навчально-виховного процесу в інноваційних навчальних закладах”, які включено до навчального плану Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти з 1998 року.

Особистий внесок здобувача полягає у створенні методики виявлення ціннісних орієнтацій старшокласників “Колесо фортуни”, розробці методичних матеріалів для педагогів із даної проблеми, практичній реалізації положень дослідження, безпосередній організації, керівництві та проведенні експериментальної роботи в Навчально-виховному комплексі Луганська міська школа-гімназія № 52, а також в Алчевській, Краснодонській, Кіровській гімназіях та середніх загальноосвітніх школах 6 міст і 3 сільських районів Луганської області.

В експерименті протягом 10 років брали участь 1598 старшокласників.

Вірогідність наукових положень і висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, опорою на досягнення психолого-педагогічної науки, відповідністю використаних методів дослідження його цілям і завданням, якісним і кількісним аналізом даних, позитивними результатами у процесі апробації основних положень дослідження в практиці роботи гімназій, достатністю вибірки, тривалою експериментальною перевіркою, комп'ютерною обробкою результатів.

На захист виносяться наступні положення:

1) теоретично обґрунтовані та експериментально апробовані педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії;

2) критерії та показники ціннісних орієнтацій старшокласників.

Апробація результатів дослідження відбувалася шляхом обґрунтування та запровадження педагогічних умов у навчально-виховному процесі досліджуваної гімназії. Результати дослідницької роботи обговорювалися на засіданні кафедри філософії і соціально-гуманітарної освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, на засіданнях кафедри філософії та соціології освіти та Вченої ради Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти, на педагогічних радах НВК Луганська міська школа-гімназія № 52, Алчевської, Краснодонської, Кіровської гімназій Луганської області. Наукові доповіді й виступи протягом 1995 - 2002 років були представлені на обласних семінарах керівників шкіл та науково-практичних конференціях “Педагогіка життєтворчості як концептуальна основа розвитку освіти Луганщини” (1997р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українознавство у педагогічному процесі освітніх установ” (Івано-Франківськ, 1997р.), обласній науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні умови соціалізації учнівської молоді” (Луганськ, 1998р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти” (Луганськ, 1998 р.), на презентації досвіду роботи навчальних закладів Луганської області за проблемою “Освіта Луганщини в контексті педагогіки життєтворчості” в Національній парламентській бібліотеці України (Київ, 1998 р.), засіданні Всеукраїнської координаційної ради ректорів інститутів післядипломної освіти за проблемою “Особливості організації навчально-виховного процесу в закладах нового типу” (Луганськ, 1999р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми становлення життєвої компетентності особистості школярів” (Луганськ, 2000р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми організації цілісного педагогічного процесу в умовах реформування загальної середньої освіти” (Луганськ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проведення педагогічного моніторингу якості навчальних досягнень учнів у контексті 12-бальної системи оцінювання” (Львів, 2001 р.). Крім того, Навчально-виховний комплекс Луганська міська школа-гімназія № 52 презентував досвід роботи на ІІ, V Міжнародних виставках “Сучасна освіта в Україні” (Київ, 1999, 2002 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження представлені в 19 публікаціях здобувача (4 статті в провідних фахових журналах).

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 251 сторінка, з яких 174 сторінки основного тексту. Список використаних джерел налічує 230 позицій (на 19 сторінках), роботу доповнюють 14 таблиць і 8 схем (на 9 сторінках), 9 додатків (на 49 сторінках).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи; описано основні етапи дослідження, його практичну значущість, апробацію і впровадження результатів; висвітлено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Формування ціннісних орієнтацій старшокласників як соціально-педагогічна проблема” охарактеризовано ступінь дослідженості проблеми, подано її філософське, психологічне та соціально-педагогічне обґрунтування, розглянуто взаємозв'язок таких понять, як “цінності”, “ціннісні відношення”, “ціннісні орієнтації”, з'ясовано уявлення старшокласників про особистісно значимі цінності, висвітлено питання про педагогічні умови, які сприяють формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників, зокрема досліджено питання про педагогічну систему гімназії.

На початку нового тисячоліття виникає й широко обговорюється нова система цілей освіти, відроджується традиція ставлення до особистості як до найвищої цінності, наголошується на необхідності повернення в навчально-виховний процес ідей природовідповідності, культуровідповідності виховання та індивідуально-особистісного розвитку. Ці тенденції вказують на те, що одним із основних методів проектування систем освіти та виховання стає ціннісний підхід, спрямований на взаємодію з учнем як суб'єктом навчально-виховного процесу, суб'єктом, здатним до саморозвитку, самовдосконалення, власного життєтворення на основі визначених ціннісних орієнтацій.

Ціннісні орієнтації як механізм соціальної регуляції поведінки особистості досліджуються вченими різних галузей гуманітарних наук. Різноманітні аспекти даної проблеми висвітлювали у своїх працях такі науковці, як Л. Аза, М. Бобнєва, М. Доній, Ю. Жуков, О. Здравомислов, А. Комарова, Т. Мальковська, Н. Марковська, Ю. Саарнійт, М. Тітма, В. Ядов та ін. Значний внесок зроблено й українськими філософами та соціологами. Це Є. Головаха, С. Макєєв, В. Оссовський, О. Плахотник, Н. Побєда, І. Попова, В. Хмелько, Ю. Шайгородський, В. Черноволенко, О. Якуба.

Історичний аспект дослідження питання ціннісних орієнтацій підтверджує складність проблеми, важливість для науки визначення шляхів їх формування. Про ціннісні орієнтації йшлося на межі ХІХ - ХХ століть (Г. Кершенштейнер, К. Ушинський). Проблема ціннісних орієнтацій та шляхів їх формування активно досліджувалась у 70-80-ті роки ХХ століття (О. Леонов, Т. Мальковська, А. Попов та ін.). Про це свідчать численні науково-практичні конференції, видані за їх результатами збірки. Найсуттєвіше полягає в тому, що “ціннісна орієнтація служить своєрідним критерієм, доленосним фільтром у визначенні ставлення людини до матеріальних і духовних цінностей, системи установок, відстоюванні принципів і переконань” (Б. Чижевський). Таким чином, ціннісні орієнтації як механізм соціальної регуляції поведінки особистості досліджуються соціальними психологами; ціннісні орієнтації з точки зору формування досліджуються психологами та педагогами; залежність між ціннісними орієнтаціями та інтересами особистості - філософами, соціологами, психологами, педагогами.

Оскільки ціннісні орієнтації особистості складаються на ґрунті ціннісного ставлення до дійсності, то загальнокультурні цінності, включені індивідом мимоволі або свідомо до своєї діяльності, рівні ціннісної орієнтації являють собою етапи усвідомлення особистістю зовнішньої системи цінностей і перетворюються під впливом низки чинників та в спеціально організованих умовах на систему внутрішньої особистісної соціально ціннісної орієнтації. Особливе місце серед смислових утворень людини посідають особистісні цінності, тобто усвідомлені узагальнені самовартісні смислові утворення особистості (І. Бех).

Отже, ціннісні орієнтації - одна з найважливіших характеристик особистості, вони висвітлюють активність людини, прагнення до самовдосконалення, рівень її досягнень, сподівань, тобто всі стосунки особистості з оточуючим світом значною мірою залежать від того, яким цінностям вона віддає перевагу: як ставиться до самої себе, тобто чи є власне “Я” людини цінністю для неї; чи цінує вона іншу особистість; чи є ціннісним її ставлення до держави, громадянином якої вона є; до природи, що її оточує; до сім'ї, яку вона має створити; до професії, яка забезпечить їй успіх у житті.

Завдання освіти полягає в тому, щоб допомогти молоді здійснити свідомий вибір суспільних цінностей і сформувати на основі їх стійку, непротирічну індивідуальну систему орієнтацій, здатну забезпечити саморегуляцію й мотивацію поведінки й діяльності. Таким чином, зростає роль педагогічних умов, у яких виховується особистість. За висловом Г. Костюка “виховання - це керування індивідуальним становленням людської особистості, а виховувати означає проектувати поступове становлення якостей майбутньої особистості та керувати цим процесом”. Отже, відповідно до сформованих ціннісних орієнтацій може бути “накресленим” життєвий проект особистості.

Оскільки особливість старшокласників як соціальної групи полягає в тому, що вони не залучені до виробничої праці, то формування їхніх інтересів, установок, цінностей, ціннісних орієнтацій здійснюється за умови спрямовуючої ролі педагогів у системі роботи школи. Юнацький вік та передумови формування ціннісних орієнтацій старшокласників, а саме: наявність адекватної самооцінки; гостра потреба у спілкуванні з дорослими “на рівних”; подолання протиріччя у сфері взаємостосунків між дорослими та старшокласниками; ступінь самостійності старшокласника; соціальна активність старшокласника, спрямована на розвиток соціально значимих особистісних якостей; якісно новий тип навчальної діяльності, що з'являється в старшого школяра; попередній вибір професії, - визначають сприятливість періоду навчання в старших класах для систематичного залучення до мистецтва й власної творчості, зумовлюють організацію навчально-виховного процесу на основі педагогічної взаємодії в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності як провідних педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій.

З метою з'ясування ціннісних орієнтацій старшокласників Луганської області ми проаналізували масову освітянську практику. Самооцінку власних ціннісних орієнтацій за методикою “Колесо фортуни” здійснювали старшокласники 9-ти міст (усього 954 особи) та 3-ох сільських районів (усього 289 осіб) Луганської області. Методика відбиває виявлення ціннісних орієнтацій (5 критеріїв) на трьох рівнях: високому, середньому, низькому. Результати дослідження засвідчили, що рейтинг ціннісних орієнтацій за показником високого рівня такий: 1 - сімейні цінності (86,6% міські старшокласники, 76,3% - сільські); 2 - професійні очікування (84,7% міські старшокласники, 77,4% - сільські); 3 - цінність “Я” (68,6% міські старшокласники, 60,4% - сільські); 4 - цінність іншої особи або гуманність (54,6% міські старшокласники, дещо вищий показник - 55% у сільських школярів); 5 - громадянські цінності (46,4% міські старшокласники, 45,7% - сільські).

Сприятливими, як підтверджують результати нашого дослідження, для формування ціннісних орієнтацій старшокласників можна визнати умови навчально-виховного процесу педагогічної системи гімназії, становлення якої відбулося разом із зміною соціокультурної ситуації в Україні (В. Білоусова, М. Босенко, І. Гаврищак, М. Євтух, І. Єрмаков, Л. Карамушка, Д. Петренко).

Залучення старшокласників в умовах навчально-виховного процесу педагогічної системи гімназії до мистецтва як універсального засобу розвитку особистості та її ціннісних орієнтацій ґрунтується на взаємодії ключових функцій мистецтва: інформаційної, комунікативної та естетичної, і сприяє створенню в педагогічній системі гімназії своєрідного соціально-культурного середовища (О. Гавеля, Т. Грищенко, Н. Лейтес, Л. Масол, Б. Юсов). В його межах розширюються та послідовно виховуються природні інтереси учнів до мистецтва, забезпечуються педагогічні умови розвитку здібностей старшокласників, яким найчастіше притаманний поліфункціональний характер. Наявність педагогічної системи гімназії, залучення учнів до мистецтва та педагогічну взаємодію в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності в навчально-виховному процесі гімназії ми визначаємо провідними педагогічними умовами формування ціннісних орієнтацій старшокласників.

Визначення саме цих педагогічних умов ми пояснюємо такими чинниками: по-перше, в масовій загальноосвітній школі, як показує аналіз освітянської практики, не задовольняються потреби як суспільства, так і самої особистості щодо отримання освітніх послуг та формування ціннісних орієнтацій, на це впливає відсутність педагогічної взаємодії між суб'єктами навчально-виховного процесу; по-друге, навчально-виховний процес гімназії має забезпечувати потреби як держави, так і особистості у здобутті якісної освіти та формуванні громадянина України, громадянина світу, що основою власного життя вважає загальнолюдські цінності, а для реалізації таких глобальних завдань навчально-виховний процес гімназії має функціонувати системно, тобто як педагогічна система; по-третє, досвід роботи обраної для дослідження гімназії, яка розвинулась на основі середньої спеціалізованої художньо-музичного профілю школи, підтверджує думку про сприятливий вплив мистецтва на формування ціннісних орієнтацій школярів.

Співставлення особливостей навчально-виховного процесу в загальноосвітніх середніх школах та в гімназіях Луганської області з навчально-виховним процесом у НВК Луганська міська школа-гімназія № 52 дозволило зробити припущення про відмінність педагогічних умов, а саме: наявність педагогічної системи та педагогічної взаємодії в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності відрізняє педагогічні умови гімназії від педагогічних умов загальноосвітніх шкіл, а залучення до мистецтва в навчально-виховному процесі досліджуваної гімназії порівняно з педагогічними умовами інших гімназій виступає провідною педагогічною умовою і сприяє формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників. Дослідження питання про педагогічну систему гімназії спрямоване на подальший розвиток науково-педагогічного висвітлення цієї проблеми.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна апробація провідних педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії” подано загальну характеристику експериментальної роботи, розглянуто провідні педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічної системи гімназії, а саме: залучення учнів до мистецтва та педагогічна взаємодія в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності, на основі апробації та аналізу результатів формуючого експерименту обґрунтовано висновок про ефективність педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії.

Ціннісні орієнтації старшокласників мають, за нашим визначенням, такі критерії та показники: громадянськість - власне громадянськість, прагнення брати участь у суспільно-корисних справах, бажання служити Вітчизні, пошана до суспільно значимих норм поведінки, працелюбність на благо себе та інших, бажання захищати Вітчизну, усвідомлення суспільного обов'язку, бажання виїхати на постійне місце проживання за кордон; гуманність - любов до людей, пошана до старих, співчуття знедоленим, людяність, милосердя, альтруїзм, бажання допомогти іншим, здатність до співчуття, бажання особисто допомогти знедоленим; цінність “Я” - любов до себе, чуйність, чесність, переконання у цінності власної особистості, чесність із самим собою, доброзичливість, самокритичність, критичне ставлення до негативних якостей інших, ініціативність, впевненість у собі, прагнення до самореалізації, цілеспрямованість, відповідальність, вимогливість до себе, самостійність у прийнятті рішень; сімейні цінності - пошана членів родини до себе, взаєморозуміння в родині, любов до дітей, бажання створити щасливу родину, взаємодопомога в родині, бажання створити добробут у родині, необхідність гармонії у стосунках подружжя, важливість проведення дозвілля в колі родини; професійні очікування - впевненість у правильності обраної професії, прагнення досягнути професійної кар'єри, заробити гроші для гідного життя, бажання досягнути успіху в житті.

Для визначення рівнів сформованості ціннісних орієнтацій використано бальну шкалу. Еталон виявлення показника 10 балів, отже: від 0 до 3 балів - низький рівень виявлення показника, від 4 до 7 балів - середній рівень виявлення показника, від 8 до 10 балів високий рівень виявлення показника. Високий рівень вказує на наявність і повноту виявлення майже всіх показників критерію; середній - на достатню міру прояву більшої половини показників критерію, низький - на незначну міру прояву більшої половини показників критерію. Результати формуючого експерименту вивчалися за допомогою методики “Колесо фортуни”, інших методик (Е. Помиткін), анкетування, спостереження, бесід, творчих робіт і порівнювалися з попередніми в експерименті та з результатами масової шкільної практики. Показники критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласників досліджуваної гімназії за високим та середнім рівнем досить високі, що видно з діаграми (Рис. 1).

Рис. 1. Діаграма виявлення критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласників групи НВК

Рис. 2. Порівняльна діаграма виявлення високого рівня критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласників груп НВК, А, Б

Рис. 3. Порівняльна діаграма виявлення низького рівня критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласників груп НВК, А, Б

Ефективність визначених нами провідних педагогічних умов навчально-виховного процесу гімназії як сприятливих для формування ціннісних орієнтацій старшокласників підтверджується порівнянням результатів виявлення показників ціннісних орієнтацій на високому та низькому рівні в учнів контрольних груп (Рис. 2, 3).

Таким чином, провідні педагогічні умови навчально-виховного процесу гімназії - залучення старшокласників до мистецтва та педагогічна взаємодія в усіх видах навчальної та позаурочної діяльності в педагогічній системі гімназії - ефективно сприяли формуванню ціннісних орієнтацій молоді: виявлення критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласників досліджуваної гімназії на основі показників високого рівня порівняно з масовою шкільною практикою зросли, виявлення на низькому рівні засвідчили, що майже всі старшокласники гімназії зорієнтовані на соціально ціннісні норми.

Отже, у процесі дослідження нами доведено, що залучення до мистецтва - це ефективна педагогічна умова формування ціннісних орієнтацій старшокласників, якщо заняття мистецтвом не обмежуються мистецтвознавчою підготовкою; мета занять полягає у духовно-творчому розвитку особистості на основі діяльності, яка здійснюється за законами краси; старшокласник готовий сприймати мистецтво з урахуванням його своєрідності; залучення до мистецтва носить системний характер, тобто відбувається і на уроках, і в позаурочний час; комплексний вплив мистецтва на особистість реалізується не лише через знайомство учнів із творами письменників, композиторів, співаків, художників, акторів театру тощо, але й передбачає власну художню творчість. Педагогічна взаємодія в клубній формі організації позаурочної діяльності також сприяє формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників, якщо забезпечує такі пріоритети: задоволення запитів всіх членів клубу; створення умов для розвитку здібностей і талантів кожного учасника клубу; залучення учасників клубу до соціально цінної моральної практики; систематичне ознайомлення батьків, педагогів, усіх учнів гімназії з результатами творчої діяльності старшокласників у клубі; підтримка професійних очікувань старшокласників, пов'язаних із майбутньої мистецькою, науково-дослідницькою, педагогічною, будь-якою іншою суспільно корисною діяльністю; поєднання на основі педагогічної взаємодії колективної творчої соціально спрямованої діяльності із індивідуальною мистецькою творчістю учнів в умовах залучення до різноманітних видів художньо-творчої діяльності в педагогічній системі гімназії.

У загальних висновках викладено результати проведеного дослідження та вказано на можливості їх практичного застосування.

1. Соціокультурні зміни, що супроводжують процеси державотворення в Україні, актуалізували не тільки потребу гуманізації стосунків в оновлюваному суспільстві, але й гостро висвітлили проблему морально-духовного становлення молоді. Пошук ефективних напрямів виховання та освіти юнацтва зумовив розвиток таких педагогічних систем, які сприяють вирішенню проблем аксіологічного характеру - формуванню ціннісних орієнтацій старшокласників.

2. Філософські, соціологічні та психолого-педагогічні дослідження доводять, що саме в юнацькому віці особистість уже має зріле мислення, в неї розвинута здатність розуміти складний, суперечливий і одночасно цілісний світ, а загальний рівень свідомості та самосвідомості, активність емоційної та інтелектуальної сфери психіки дозволяють ціннісному сприйняттю й ставленню старшокласників до дійсності скластися в цілісну систему потреб, смаків, оцінок, установок та ідеалів. Особливу роль у цьому процесі виконує мистецтво. Його вплив сприяє розвитку емоційно-чуттєвої, інтелектуально-пізнавальної, мотиваційно-смислової, комунікативно-орієнтаційної сфер психіки старшокласників, реалізації особистісного потенціалу у здійсненні власних життєвих планів, змінюванні навколишньої дійсності за законами краси, актуалізує самовиховання, самовдосконалення. Ціннісний зміст культури зумовлює рівень розвитку особистості, розвиток її творчих сил і здібностей, які реалізуються в різноманітних видах соціально значимої діяльності відповідно до сформованих ціннісних орієнтацій, виявляються в універсальності розвитку людини, оскільки цінність культури пов'язана з гуманістичним призначенням, розвитком, збагаченням особистості.

3. Оскільки ціннісні орієнтації співвідносяться з системою установок особистості та визначаються наявністю мотивів, інтересів і потреб, соціальних відношень, а отже виступають важливим компонентом мотиваційної структури особистості, то вони є синтезом і результатом духовно-практичного відображення особистістю дійсності, виявляють готовність особистості до реалізації потреби співвідносити власні ціннісні орієнтації із загально визнаними цінностями, що передаються від покоління до покоління завдяки культурі та мистецтву. Через ціннісну орієнтацію розкривається соціально активна позиція особистості, її духовна спрямованість. Високий рівень сформованості ціннісних орієнтацій дозволяє людині вибірково ставитися до явищ і предметів оточуючого світу, адекватно сприймати й оцінювати їхню значимість. У такому складному явищі, як особистість ціннісні орієнтації відіграють структуростворюючу роль, у процесі їх формування зовнішнє стає досягненням суб'єкта і переміщується в його свідомість, щоб у процесі подальшого розвитку знайти вираження в результатах особистісно та соціально цінної діяльності.

4. Аналіз ціннісних орієнтацій старшокласників загальноосвітніх шкіл та трьох гімназій Луганської області на основі розробленої методики “Колесо фортуни”, порівняння з результатами наукової роботи за цією проблемою вітчизняних та зарубіжних дослідників показали, що найбільш значимі для старшокласників сімейні цінності. Громадянські цінності визначаються ними як найменш значимі, а професійні очікування найчастіше спрямовуються лише на досягнення матеріальних благ. Такі результати не можуть задовольняти суспільство, розвиток та благополуччя якого в майбутньому залежать саме від ціннісних орієнтацій молоді.

5. Формування ціннісних орієнтацій старшокласників буде здійснюватися ефективно в навчально-виховному процесі такого загальноосвітнього навчального закладу, як гімназія. Провідними педагогічними умовами визначені такі: залучення старшокласників до мистецтва та педагогічна взаємодія при організації всіх видів навчальної та позаурочної діяльності в педагогічній системі гімназії, оскільки вони сприяють не лише формуванню сімейних цінностей старшокласників, а й забезпечують формування на високому рівні громадянських, гуманних, професійних ціннісних орієнтацій У процесі аналізу практичного досвіду роботи гімназії виділені такі основні напрями діяльності педагогів щодо залучення учнів до мистецтва: уроки з предметів загальноосвітнього та естетичного циклів, спецкурси, спеціальні заняття музикою та образотворчим мистецтвом, факультативи з мистецтва, робота гуртків клубу “Гармонія”, зв'язки з культурно-просвітницькими закладами міста, колективна творча діяльність учнів. Педагогічна взаємодія як умова навчально-виховного процесу гімназії пов'язує в систему всі компоненти: мету, зміст, методи, учнів, педагогів.

6. Критерії ціннісних орієнтацій старшокласників визначаються так: громадянськість висвітлює соціальне спрямування особистості старшокласника; гуманність показує ставлення старшокласника до людей в цілому; цінність “Я” розкриває самоцінність особистості старшокласника; сімейні цінності визначають прагнення старшокласників до створення в майбутньому сім'ї; професійні очікування прогнозують досягнення життєвого успіху на основі обраної професії. Визначено три рівні виявлення ціннісних орієнтацій старшокласників: високий, середній, низький.

7. Кількісний та якісний аналіз виявлення критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласниками досліджуваної гімназії та порівняння отриманих результатів із виявленнями старшокласників загальноосвітніх шкіл та гімназій області, в яких зазначені педагогічні умови не носили характеру провідних, показав, що старшокласники досліджуваної гімназії мають найкращі результати на високому рівні, хоча кількісно приріст виражається лише в середньому в межах біля 10%. Результат виявлення критеріїв на низькому рівні свідчить про ефективність педагогічних умов, оскільки в досліджуваній гімназії старшокласників, що виявили такий рівень ціннісних орієнтацій, менше 1% , хоча громадянськість - 7,69%.

8. Більш ефективним є навчально-виховний процес гімназії, визначені провідні педагогічні умови в якому сприяли формуванню критеріїв ціннісних орієнтацій старшокласників, про що свідчать такі результати: громадянськість (47,76% - високий рівень, 7,69% - низький), гуманність (65,81% - високий рівень, 0,29% - низький), цінність “Я” (68,03% - високий рівень, 0,34% - низький), сімейні цінності (89,1% - високий рівень, 0,32% - низький), професійні очікування (87,18% - високий рівень, 1,28% - низький).

9. Аналіз отриманих результатів свідчить, що незалежно від здібностей, нахилів у всіх старшокласників у навчально-виховному процесі гімназії за умови залучення їх до мистецтва та педагогічної взаємодії можна сформувати ціннісні орієнтації, а отже сприяти підвищенню ваги таких критеріїв, як громадянськість, гуманність, професійні очікування.

10. Проведене дослідження, звичайно, не вирішує всіх проблем, пов'язаних із формуванням ціннісних орієнтацій старшокласників. Актуальним залишається пошук напрямів підвищення значимості громадянськості та інших соціальних цінностей для молоді, запобігання негативним впливам соціуму в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл в цілому та гімназій зокрема, здійснення науково-методичного супроводу модернізації системи освіти на всіх рівнях, розвиток професіоналізму керівників шкіл нового типу та педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти з метою формування ціннісних орієнтацій старшокласників.

педагогічний старшокласник виховний

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ ДИСЕРТАНТА

Рудіна О.М. Організація педагогічного процесу в навчальних закладах нового типу // Освіта і управління. - Т.3. - № 2. - 1999. - С. 146-147.

Рудіна О.М. Інноваційні навчальні заклади: гімназія // Освіта на Луганщині. - № 2 (11). - 1999. - С. 66-70.

Рудіна О.М. Ціннісні орієнтації старшокласників як один із критеріїв цілісного педагогічного процесу // Освіта на Луганщині. - № 1 (12). - 2000. - С. 13-17.

Рудіна О.М. Моделювання навчально-виховного процесу в школах в умовах реформування загальної середньої освіти // Вересень. - № 3 (17). - 2001. - С. 75-79.