Взаємозв’язок розумової і естетичної діяльності в навчально-виховному процесі школи І ступеня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника

УДК 373.31

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Взаємозв'язок розумової і естетичної діяльності в навчально-виховному процесі школи і ступеня

Кривошея Тетяна Михайлівна

Івано-Франківськ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Тарасенко Галина Сергіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Бібік Надія Михайлівна, дійсний член АПН України, академік-секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті АПН України;

- кандидат педагогічних наук, доцент Ковбас Богдан Іванович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, проректор

Провідна установа: Полтавський державний педагогічний універ-ситет ім. В.Г. Короленка, кафедра соціальної педагогіки і педагогіки початкового навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Полтава

Захист відбудеться 17 жовтня 2003 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м.Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м.Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57

Автореферат розіслано 13.09.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С. Рега

Анотації

Ключові слова: розумова діяльність, естетична діяльність, взаємозв'язок розумової та естетичної діяльності, розвиток цілісної особистості школяра, гуманітаризація навчально-пізнавального процесу, продуктивність розумової діяльності молодших школярів, розгортання естетичної реакції учнів у межах розумової діяльності.

Кривошея Т.М. Взаимосвязь умственной и эстетической деятельности в учебно-воспитательном процессе школы Й ступени. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Прикарпатский университет имени Василия Стефаника. - Ивано-Франковск, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию проблемы взаимосвязи умственной и эстетической деятельности учащихся младших классов. В диссертации обоснованы психолого-педагогические основы взаимосвязи умственной и эстетической деятельности школьников. В результате анализа философской, психолого-педагогической литературы, диссертационных работ по проблеме установлено, что такая взаимосвязь возможна в следующих аспектах: познании, мышлении, оценке, творчестве.

С целью выяснения настоящего состояния реализации взаимосвязи умственной и эстетической деятельности учащихся младших классов проведено специальное исследование, в ходе которого определены: эмоционально-ценностное отношение школьников к умственной и эстетической деятельности, доминирующие мотивы в структуре каждой; уровни продуктивности умственной деятельности и уровни развертывания эстетической реакции младших школьников в пределах умственной деятельности по разработанным автором критериям. Исследование позволило установить зависимость между вышеназванными уровнями, проследить корреляцию между умственной и эстетической деятельностью школьников. В работе детально изложены критерии и уровни продуктивности умственной деятельности и развертывания эстетической реакции в пределах умственной деятельности.

Результаты констатирующего эксперимента доказали, что между умственной и эстетической деятельностью существует заметная связь, поскольку коэффициент корреляции . Однако учителя начальных классов довольно редко используют данную связь в учебно-воспитательном процессе для усиления эффективности названных видов деятельности. Установлены следующие причины такого состояния: недостаточное понимание на практике значительности взаимосвязи умственной и эстетической деятельности для всестороннего развития личности младшего школьника; отсутствие определенной целостной системы методов, приемов, форм организации упомянутой взаимосвязи; недооценка роли эмоционально-чувственного познания, образного мышления, воображения, фантазии, творчества в умственной деятельности учащихся начальных классов; поверхностное понимание учителями и учениками эстетики учебных предметов; недостаточное внедрение в практику работы начальной школы интегративных курсов, объединяющих учебные предметы естественно-математического, гуманитарного и художественного циклов.

Результаты констатирующего эксперимента и теоретический анализ работ по проблеме исследования позволили установить следующие педагогические условия реализации взаимосвязи умственной и эстетической деятель-ности: обеспечение системности методов, форм работы, определяющих связь умственной и эстетической деятельности детей; повышение статуса чувственного познания на всех этапах учебно-познавательной деятельности младших школьников с целью сбалансирования умственной и эстетической деятель-ности; создание определенного эмоционального фона в процессе преподавания всех учебных дисциплин; стимуляция образного мышления учащихся с целью общей активизации мыслительной деятельности детей; акцентирование на эстетической сущности предлагаемой познавательной информации; использование художественных подходов к преподаванию учебных дисциплин для усиления умственной деятельности младших школьников; внедрение целесообразной интеграции учебных предметов с целью корреляции способов усвоения детьми определенных понятий; систематическое включение учащихся в творческую деятельность для усиления креативности их мышления.

В ходе исследования разработана модель реализации взаимосвязи умст-венной и эстетической деятельности младших школьников, предусматривающая восходящее поэтапное движение: сенсорно-корригирующий, эмоционально-образный, художественно-интегрирующий, эвристически-эстетический, творчески-оценочный этапы работы.

Теоретически обоснованы и экспериментально проверены пути реализации взаимосвязи умственной и эстетической деятельности младших школьников: коррекция сенсорного опыта учащихся как основа образной трансформации результатов восприятия окружающего мира; интеграция научного и художественного подходов к усвоению учащимися учебного материала; развертывание "эстетического поля" учебных дисциплин; подготовка детей к творческой интерпретации результатов умственной деятельности.

Результаты эксперимента убеждают в эффективности предлагаемой методики реализации взаимосвязи умственной и эстетической деятельности младших школьников.

Ключевые слова: умственная деятельность, эстетическая деятельность, взаимосвязь умственной и эстетической деятельности, развитие целостной личности школьника, гуманитаризация учебно-познавательного процесса, продуктивность умственной деятельности младших школьников, развертывание эстетической реакции в пределах умственной деятельности.

Kryvosheya T.M. The interrelationship of intellectual and aesthetic activity in the process of teaching and up-bringing at primary school. - Manuscript.

Thesis for the academic degree of candidate of educational science in the speciality 13.00.01 - general pedagogics and history of pedagogic. - Stefanyk Carpathian University, Ivano-Frankivsk, 2003.

The thesis is devoted to the research into the interrelationship of intellectual and aesthetic activity of junior school-children. The thesis gives proof of the necessi-ty of the interrelation of intellectual and aesthetic activity, defines levels and criteria of the efficiency of intellectual activity of junior school-children and the develop-ment of their aesthetic reaction within intellectual activity, distinguishes the peda-gogical conditions and works out the realization model of the interrelation of intel-lec-tual and aesthetic activity of junior school-children. Ways of the realization of the interrelation in the process of teaching and up-bringing at primary school are theoretically proved and practically verified. Methods of diagnostics of correlative dependence of the results of intellectual and aesthetic activity of junior school-children.

Key words: intellectual activity, aesthetic activity, interdependence of intellectual and aesthetic activity, development of integral personality of a school-child, humanitarization of the process of education and cognition, efficiency of intellectual activity, development of aesthetic reaction within intellectual activity.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розвиток суспільства значною мірою залежить від інтелектуального потенціалу нації. Проте знання, не осяяні духовністю, моральністю, високою культурою, не відбиті крізь призму гуманістичних цінностей, можуть завдати невиправної шкоди людству. Використання взаємозв'язків, які існують між розумовою та естетичною діяльністю, є, безперечно, ще одним кроком на шляху до олюднення знань, до гуманізації освіти в Україні. Такий підхід має на меті подолання тієї відстані, яка існує між предметами природничо-математичного і гуманітарно-художнього циклів. Стало очевидним, що в освіті панує фрагментарність, яка не передбачає того синтетичного підходу, що пов'язує різні науки. Тому назріла необхідність створення такої системи освіти, яка б органічно поєднувала різні підходи до розв'язання будь-якої наукової проблеми, яка б формувала у молодих поколінь цілісну гармонійну картину світу з повноцінним відображенням у ній світу культури і місця людини в ній. У Національній доктрині розвитку освіти в Україні акцентується увага на тому, що особистість за своєю природою має цілісний характер, і для її формування та повноцінного функціонування важливим є не унеможливлення того чи іншого впливу, а їх органічне взаємодоповнення. Тому сучасний зміст освіти має охоплювати не лише знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості.

Проблема зв'язку розумової та естетичної діяльності завжди привертала увагу філософії, психології, педагогіки. Людство не полишає сперечатися у доцільності чи недоцільності роз'єднання розумової та естетичної діяльності, наукового пізнання і естетичного освоєння дійсності, науки і мистецтва, розуму і почуття. З давніх-давен мислителі шукають шляхи їх вірогідного синтезу, точки дотику, аспекти взаємовпливу, взаємодоповнення (Арістотель, А. Августин, С. Боецій, Ф. Аквінський, Л. Альберті, М. Кузанський, Дж. Бруно, А. Дюрер, Леонардо да Вінчі, Т. Гоббс, Г. Лейбніц, А. Баумгартен, Ж. Кондорсе, К. Гельвецій, М. Ломоносов, Г. Теплов, О. Сумароков, І. Фіхте, Ф. Шіллер, Л. Фейєрбах, Г. Сковорода, П. Юркевич та ін.).

З погляду психофізіології естетичне безпосередньо впливає на розумову діяльність. По-перше, відбувається емоційна регуляція мислительної діяльності, оскільки між емоційними і мислительними процесами існує закономірний зв'язок: мислення є поєднанням емоційного та інтелектуального (Л.С. Ви-готський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); емоції (інтелектуальні почуття), які супроводжують мислительну діяльність, є не лише своєрідним критерієм розвитку емоційної сфери особистості, але й характеристикою освіченості її розуму, який без емоційності є спустошеним і втрачає свою повноту і глибину (І.О. Васильєв, В.Л. Поплужний, П.В. Сімонов, О.К. Тихомиров та ін.).

По-друге, образне мислення залучає до роботи обидві півкулі головного мозку, внаслідок чого відбувається загальна активізація мислительної діяльності (Г. Дейч, П. Еббс, С. Спрінгер). Мислення в образах є істотним компонентом усіх без винятку видів людської діяльності і тлумачиться вченими як вищий тип мислительної діяльності, окрім того, такий тип мислення є необхідним компонентом творчості (Б.Г. Ананьєв, Ф.В. Бассін, Л.І. Божович, В.О. Крутецький, А.А. Ухтомський та ін.). Дослідники вказують на важливість здійснення будь-якого навчання дітей саме з опорою на образи.

По-третє, важливою умовою активізації розумової діяльності є вправляння у переході від абстрактного мислення до конкретного і навпаки (Н.О. Менчинська, Є.В. Заїка), а також міжпівкульова інтеграція функцій півкуль головного мозку, якій сприяє спілкування особистості з мистецтвом та її активна художня діяльність (Е. Пьопель, Ф. Тернер).

Проблема взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності привертала увагу педагогічної думки минулого (Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, С. Френе) та сучасних педагогів (Н.М. Бібік, С.У. Гончаренко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, А.М. Федь, Г.П. Шевченко та ін.)

Окремі аспекти проблеми взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності особистості отримали висвітлення в дисертаційних роботах Г.А. Авраменко, І.Г. Зенкевича, Е. Ісакова, О.А. Кобалія, О.В. Крутоголової, Н.Б. Насирова, О.Л. Прасолової, Т.Д. Чабанової, які присвячені естетичному вихованню у процесі викладання природничо-математичних та гуманітарних дисциплін середньої школи. Проблема взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності на матеріалах молодшого шкільного віку в дисертаційних дослідженнях не висвітлена, натрапляємо лише на деякі її аспекти в роботах А.В. Алексєєвої, Л.М. Бутівщенко, Н.М. Ляшової, Л.А. Руденко, С.В. Тадіяна.

Актуальність порушеної проблеми, аналіз наукової літератури, а також відсутність теоретичних досліджень і потреба школи у цілісному розумово-естетичному розвитку особистості, в естетизації навчально-пізнавальної діяльності, в розробці технологій естетичного виховання засобами різних наук і навчальних дисциплін обумовили вибір теми дослідження: "Взаємозв'язок розумової і естетичної діяльності в навчально-виховному процесі школи І ступеня".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у зв'язку з планом науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми "Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами" (протокол № 8 від 21.02.1998р.). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 6 від 26.03.1997 р.), а також узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 11.04.2001 р.)

Об'єкт дослідження - взаємозв'язок розумової та естетичної діяльності школярів.

Предмет дослідження - шляхи реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності учнів у навчально-виховному процесі школи І ступеня.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні і експериментальній перевірці шляхів реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. Вивчити психолого-педагогічні передумови взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності учнів початкових класів.

2. З'ясувати стан реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів у практиці навчально-виховної роботи школи І ступеня.

3. Вивчити рівні продуктивності розумової діяльності учнів початкових класів і визначити критерії її оцінювання.

4. Визначити рівні розгортання естетичної реакції молодших школярів у межах розумової діяльності та критерії оцінювання її ефективності.

5. Виявити і експериментально перевірити шляхи реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності учнів початкових класів.

Для вирішення поставлених завдань послуговувалися такими методами дослідження:

теоретичними - аналіз філософських, психолого-педагогічних джерел, навчально-методичних посібників; вивчення передового педагогічного досвіду; аналіз і синтез результатів експерименту;

емпіричними - спостереження, метод інтерв'ю, вибіркові бесіди, тестові завдання, анкетування, система спеціально розроблених графічних завдань, аналіз продуктів дитячої творчості та методи математичної статистики.

Методологічну основу дослідження становить теорія наукового пізнання про єдність процесів, взаємовпливів і взаємозалежностей явищ об'єктивної дійсності; положення філософської, педагогічної, психологічної науки про формування всебічно розвиненої особистості; провідні ідеї філософії освіти, що тлумачить процеси розумової та естетичної діяльності з позицій інтегральної цілісності людини; положення Національної доктрини розвитку освіти та Концепції естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури про невідворотність гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу.

Теоретичними засадами дослідження є філософські положення: принцип тотожності протилежностей у нескінченному М. Кузанського, принцип доповнювальності Н. Бора, філософія всеєдності В.Соловйова, вчення про ноосферу В.І. Вернадського, філософія нестабільності І. Пригожина; психофізіологічні положення: теорії розвитку цілісної особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн), вчення про взаємодію І і ІІ сигнальних систем (І.П. Павлов, І.М. Сєченов), про взаємозв'язок психічних процесів людини (І.О. Васильєв, О.В. Запорожець, В.Л. Поплужний, О.К. Тихомиров, П.М. Якобсон), про роль образного мислення у розвитку особистості (Л.І. Божович, В.П. Зінченко, Я.О. Пономарьов, А.А. Ухтомський, І.С. Якиманська); положення педагогічної науки: про розумовий (Н.О. Менчинська, В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко, Ю.О. Самарін, О.В. Скрипченко) та естетичний (І.Я. Зязюн, Н.Є. Миропольська, Г.С. Тарасенко, Г.П. Шевченко, А.Б. Щербо) розвиток особистості, ідея інтеграції різних підходів до вивчення педагогічних явищ (Н.М. Бібік, С.У. Гончаренко, Р. Курбатов, М.П. Лещенко, А. Хуторський).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у 3 етапи і тривало протягом 1997-2003 рр.

На першому етапі (1997-1999 рр.) було визначено і конкретизовано об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження; вивчено філософську, психолого-педагогічну, методичну літературу; розроблено методику констатуючого експерименту, визначено дійсний стан реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів, розроблено критерії, показники і відповідно до них - рівні продуктивності розумової діяльності учнів початкових класів та розгортання їх естетичної реакції у межах розумової діяльності; на основі опрацьованої літератури та результатів констатуючого експерименту розроблено поетапну модель реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів та методику формуючого експерименту.

На другому етапі (1999-2001 рр.) проведено формуючий етап експерименту, здійснено експериментальну перевірку шляхів реалізації взаємозв'язку розумової і естетичної діяльності молодших школярів на базі експериментальних класів.

На третьому етапі (2001-2002 рр.) здійснено підсумковий експеримент, порівняльний аналіз результатів констатуючого і формуючого експерименту; проведено математичну обробку результатів експерименту щодо визначення коефіцієнта кореляції між розумовою та естетичною діяльністю учнів початкових класів; сформульовано і теоретично обґрунтовано висновки; оформлено дисертаційне дослідження.

Експериментальна база дослідження. З метою виявлення дійсного стану реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі школи І ступеня та для перевірки виявлених шляхів впровадження такого взаємозв'язку проведено спеціальне дослідження, яке охопило 1260 учнів 1-4 класів м. Вінниці (СЗОШ № 5,8,11,18), Вінницької області (Копайгородської СЗОШ ім. О.С. Пушкіна), Львівської області (Золочевської СЗОШ № 3), Чернівецької області (Новодністровської СЗОШ № 3), Житомирської області (Червоненської СЗОШ).

Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні психолого-педагогічних передумов взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів; виділенні рівнів і критеріїв продуктивності розумової діяльності учнів початкових класів та розгортання їх естетичної реакції в межах розумової діяльності, а також розробці моделі реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці конкретних шляхів реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів; у визначенні способів діагностики кореляційної залежності результатів розумової та естетичної діяльності учнів початкових класів.

Матеріали дослідження можуть бути використані учителями початкових класів у навчально-виховному процесі школи І ступеня, при підготовці студентів факультету підготовки вчителів початкових класів, студентів педучилищ для роботи з молодшими школярами, а також для підвищення кваліфікації учителів початкових класів.

Впровадження результатів дослідження. Основні висновки і рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, впроваджено в навчально-виховний процес шкіл м. Вінниці № 5, 8 (довідки про впровадження № 93 від 25.06.2003 р., № 185 від 20.06.2003 р.), Копайгородської СЗОШ ім. О.С. Пушкіна Вінницької області (довідка № 76 від 24.06.2003 р.) Червоненської СЗОШ Андрушівського району Житомирської області (довідка № 171 від 3.06.2003 р.), а також на курсах підвищення кваліфікації учителів початкових класів при Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти педпрацівників (довідка № 288 від 24.06.2003 р.)

Особистий внесок дисертанта у статтях, написаних у співавторстві з Г.С. Тарасенко, полягає в обґрунтуванні психофізіологічних механізмів упливу мистецтва на розумовий розвиток особистості, а також у розкритті педагогічних умов взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності.

Вірогідність отриманих даних і результатів дослідження забезпечується всебічним теоретичним аналізом нагромаджених наукою та практикою матеріалів, єдністю теоретичного та експериментального дослідження, комплексним застосуванням методів дослідження, адекватних його меті та завданням, репрезентативністю вибірки, повнотою і статистичною значущістю результатів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Про основні положення дисертації доповідалось на Республіканській науково-практичній конференції "Формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів" (Вінниця - 1999), на Міжнародній науково-методичній конференції "Шляхи та проблеми входження освіти України в світовий освітянський простір" (Вінниця - 1999), на Всеукраїнській конференції "Актуальні проблеми вивчення природничо-математичних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах України" (Київ - 1999), на Другій Всеукраїнській конференції "Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів" (Вінниця - 2001), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості" (Київ - 2001), на звітних наукових конференціях викладачів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського впродовж 1998-2003 рр., а також на курсах підвищення кваліфікації учителів початкових класів, семінарах та науково-практичній конференції при Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників протягом 2002-2003 рр.

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження відображено в 11 публікаціях, з них 7 - у фахових наукових виданнях України (6 з них - одноосібні).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (337 найменувань, з них - 11 - іноземною мовою), 12 додатків (39 сторінок). У роботі наведено 14 таблиць, 3 рисунки (з них 1 схема), які займають 13 сторінок. Основний зміст викладено на 195 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми, стан її дослідженості, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано наукову новизну, практичну значущість, вказано на методи й експериментальну базу, зв'язок з науковими програмами, вірогідність, форми апробації результатів дослідження.

У першому розділі дисертаційного дослідження "Теоретико-методологічні основи проблеми дослідження" розглянуто філософські, психофізіологічні, педагогічні засади взаємозв'язку розумової і естетичної діяльності учнів, проаналізовано стан реалізації взаємозв'язку цих двох видів діяльності у практиці навчально-виховної роботи школи І ступеня (за результатами констатуючого експерименту), визначено критерії, показники, рівні продуктивності розумової діяльності учнів початкових класів та розгортання їх естетичної реакції в межах розумової діяльності.

У філософському аспекті названа проблема трансформується у площину розв'язання проблеми взаємодії наукової та художньої діяльності, наукового пізнання і естетичного освоєння дійсності, науки і мистецтва, взаємозв'язку розуму і почуття. Це зумовлено тим, що розумова діяльність у найвищій своїй інстанції є науковою діяльністю, науковим пізнанням. А естетична діяльність втілена у своїй найвищій формі - у мистецтві.

За умов існування відмінностей (за предметом пізнання, шляхами та висновками освоєння досвіду; видами мислення, що лежать в основі кожної діяльності; за результатами роботи тощо), які розмежовують наукову і художню діяльність (тобто розумову і естетичну), дослідники (О.П. Воєводін, В.С. Лутаєнко, Б.М. Рунін, К.П. Шудря тощо) виділяють спільні ознаки, моменти перетину, характерні для цих двох видів діяльності: наука і мистецтво ставлять перед собою спільну мету - якомога глибше відобразити дійсність; наукова і художня діяльність є мисленнєвою переробкою суб'єктивних образів об'єктивного світу; наукове і художнє пізнання пов'язані з поясненням механізмів трансформації образів уяви, фантазії в дискурсивний план розсудкової рефлексії; наука і мистецтво належать до активних форм антиентропійної діяльності; наукова і художня діяльність споріднені з грою.

Розумова і естетична діяльність належать до різних способів освоєння дійсності: теоретичного і духовно-практичного, проте їх єдність формує цілісну картину світу, цілісну особистість, її світогляд. Філософи змогли об'єктивно оцінити значення кожного із способів освоєння дійсності (наукового і естетичного) та послідовно вивчали взаємозв'язок наукової і художньої діяльності, розумової і естетичної в межах взаємодоповнення у 4-х площинах: пізнанні (Демокріт, Арістотель, А. Августин, С. Боецій, Ф. Аквінський, Ш. Монтескьє, В.С. Лутаєнко), мисленні (Г. Гетнер, Дж. Локк, Ф. Вольтер, Б.С. Мейлах, М.Г. Ярошевський), оцінці і творчості (В. Жаріков, А. Кармін, Л.І. Новікова, О.Л. Прасолова та інші). Важливими вважаються наступні положення:

особлива роль у пізнанні надається емоціям та почуттям, які спонукають розум до невтомних пошуків (Г. Кониський, Г.С. Сковорода, К.Т. Ставро-вецький, П.Д. Юркевич,). Художнє пізнання є одним із способів освоєння дійсності, що гармонійно доповнює наукове пізнання (Г.В. Ф. Гегель, І. Кант, І.Г. Фіхте,);

для науки і мистецтва, розумової та естетичної діяльності особливого значення набуває розвиток абстрактного і образного мислення особистості (М.Л. Лейзеров, Б.С. Мейлах, М.Г. Ярошевський);

оцінка процесів і результатів наукової і художньої творчості ґрунтується на синтезованих критеріях, узятих з обох видів діяльності (Л.І. Новікова, Г.П. Шевченко та ін.);

наука є засобом естетичного виховання, а естетичне - іманентним засобом наукового пізнання (Е.С. Акопджанян, А. Бубенкова, М.С. Глазман, А.Л. Калантар, С.П. Позднєва, Е.Я. Фейнберг та ін.);

наука впливає на художнє пізнання (М.В. Волькенштейн, Д.О. Гранін), а мистецтво - на розвиток науково-технічної думки, оскільки є "каталізатором" наукової творчості (А.В. Гулига, В.С. Жаріков, В.О. Кудін, Л.І. Новікова,);

інтегруючого значення між розумовою та естетичною діяльністю набуває творчість, тому що включає в себе логічно впорядковані мислительні операції і позалогічну діяльність розуму (А. Кармін, О.Л. Прасолова, Б.М. Рунін).

Психофізіологічний аспект вивчення проблеми дослідження засвідчив, що використання інтелектуальних почуттів, мислительних операцій у процесі естетичної діяльності робить її більш усвідомленою, а завдяки мистецтву, розвитку почуттів і образного мислення, естетичне доповнює, спрямовує, збагачує і поглиблює розумову діяльність особистості. Важливим у психофізіологічному контексті є вчення про дві сигнальні системи (І.П. Павлов) та функціональну асиметрію півкуль головного мозку людини, де ліва півкуля є базою для логічного мислення, а права - для конкретно-образного. З правою півкулею пов'язане безпосередньо-чуттєве сприймання, художнє мислення, здатність до відображення світу в мистецтві, тому праву півкулю вважають носієм неусвідомлюваних творчих потенцій людини (С.М. Бондаренко, В.С. Ротенберг, Р. Сперрі, Г. Шварц). Особливе значення у розвитку образного мислення та посиленні міжпівкульової інтеграції відіграє мистецтво, зокрема, спілкування з ним та залучення до активної художньої діяльності (Е. Пьопель, Ф. Тернер), що сприяє більш повному використанню резервів мозку і спонукає особистість до творчості у будь-якому виді діяльності.

Проблема взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності визначається спільністю кінцевої мети виховання, єдністю духовного світу особистості. Дана проблема привертала увагу педагогів минулого і дійшла до сучасників як комплекс ідей, що набули сьогодні особливого значення: зокрема сенсорний розвиток дитини (Ф. Студит, Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський, С.Ф. Русова, В.О. Сухомлинський), розвиток образного мислення у його тісній взаємодії з абстрактним (П.П. Блонський, К.Д. Ушинський, Н.Є. Менчинська, М.В. Ричик), розвиток почуттів дітей (Т.Г. Шевченко, І.Г. Гаман, С.Ф. Русова, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський, Р. Гібсон), інтересу до знань (Ф. Фенелон, Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, В.А. Філіпова, Г.І. Щукіна), сформованості здатності діяти "в думці" (А.З. Зак, Я.О. Пономарьов) є визначальними для ефективного здійснення взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності.

Мистецтво, будучи формою естетичного освоєння дійсності, відіграє суттєву роль у розумовому та естетичному розвитку дітей, а також сприяє популяризації наук та естетичному освоєнню наукових понять. Використання мистецтва у процесі викладання різних навчальних предметів створює оптимальні умови для засвоєння знань (Т. Кампанелла, І.Г. Песталоцці, Т. Шараї). Окрім того, зміст навчальних дисциплін безпосередньо містить естетичні елементи, тому розкриття краси науки перед учнями активізує їх розумову діяльність та формує естетичне ставлення до неї. Ці ідеї пропагували К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, а в наш час їх обстоюють С.У. Гончаренко, І.Ф. Гончаров, А.М. Федь та інші. Розумова та естетична діяльність залучають вихованців до творчості, в результаті якої формуються якості особистості, необхідні для успішного здійснення будь-якого виду діяльності.

У дисертаційному дослідженні аналізується досвід вальдорфської педагогіки, системи естетичного виховання Великобританії, США, Канади, сучасні дисертаційні дослідження з проблеми взаємозв'язку розумової і естетичної діяльності особистості, передовий педагогічний досвід.

Незважаючи на інтерес учених і практиків до окремих аспектів проблеми взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності школярів, вона залишалась малодослідженою і потребувала подальшого теоретичного обґрунтування та експериментального вивчення. З метою виявлення дійсного стану реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності учнів початкових класів нами було проведене спеціальне дослідження, в ході якого використовувався комплекс методів: спостереження, опитування, вибіркові бесіди, тестові завдання, система спеціально розроблених графічних завдань, аналіз продуктів дитячої творчості, методи математичної статистики. Констатуючий експеримент проведений у 4 етапи. Перший етап дослідження включав спеціально організовану роботу з учнями 2,3,4 класів початкової школи на визначення емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до розумової та естетичної діяльності, його мотивів.

Другий етап констатуючого експерименту полягав у визначенні окремих компонентів та рівнів продуктивності розумової діяльності молодших школярів. Для виявлення рівнів продуктивності розумової діяльності молодших школярів були визначені наступні критерії: мотиваційно-ціннісна спрямованість розумової діяльності; здатність до засвоєння інформації і утримання її в пам'яті; практичне оперування одержаною інформацією; творче використання отриманої інформації.

На основі результатів констатуючого експерименту і за виділеними вище критеріями нами були визначені 4 рівні продуктивності розумової діяльності молодших школярів: для учнів дуже низького рівня продуктивності розумової діяльності характерне індиферентне ставлення до розумової діяльності, відсутність мотивації, епізодичний інтерес до певних видів діяльності, які не потребують значних затрат мислення. Такі учні мають дуже погано розвинену спостережливість, низький рівень розумового розвитку з оцінкою успішності виконання словесних субтестів від 19,5 до 49,9 балів, мають не сформовану здатність діяти "в думці", слабко розвинену зорову пам'ять; не орієнтуються в теоретичному матеріалі і лише третину практичних завдань виконують правильно; у них майже не розвинене образне мислення. До творчої діяльності ставляться з байдужістю і безініціативністю. Загальна кількість балів, набраних за виконання всіх завдань, - 0-5 балів. Таких дітей - 9-10%. До низького рівня продуктивності розумової діяльності належать учні, які керуються у своїй діяльності суто утилітарними або конструктивно-навчальними мотивами. У таких дітей немає стійкого інтересу до розумової діяльності і до навчання взагалі; у них низький рівень розвитку спостережливості; низький рівень розумового розвитку з оцінкою успішності виконання словесних субтестів 50-64,9 балів; слабко проявляється здатність діяти "в думці", епізодичні теоретичні знання та практичне виконання завдань на 40-50%; слабко розвинене образне мислення, уява, проте вони користуються деякими запозиченими штампами, проявляють певну активність до творчої діяльності. Загальна кількість балів, набраних за виконання всіх завдань - 6-15 балів. Таких дітей - 29-31%. Для школярів середнього рівня продуктивності розумової діяльності є характерним позитивне ставлення до навчання та наявність у його структурі пізнавальних та професійних мотивів. Учні виявляють інтерес до розумової діяльності, переважно викликаний зовнішніми привабливими ознаками запропонованих завдань. Діти цієї групи мають середньо розвинену спостережливість; середній рівень розумового розвитку з оцінкою успішності виконання словесних субтестів 65-79,9 балів, частковий рівень розвитку здатності діяти "в думці"; добре розвинену зорову пам'ять. Вони орієнтуються в теоретичному матеріалі, але мають деякі прогалини в знаннях, практичні завдання виконують на 70-80%. У них недостатньо розвинене образне мислення, проте за умов невеликої допомоги можуть створити образи деяких понять, але для них характерною є типовість. При виконанні всіх завдань молодші школярі цього рівня можуть набрати 16-25 балів. Таких дітей - 48-50%. У дітей з високим рівнем продуктивності розумової діяльності сформоване емоційно-позитивне ставлення до розумової діяльності. Крім пізнавальних та професійних мотивів, вони обґрунтовують своє ставлення естетичними мотивами, ототожнюючи себе з культурною людиною, яка повинна бути освіченою. Такі діти мають стійкий інтерес до розумової діяльності, пов'язаний з процесом міркування, переборюванням труднощів, вирішенням складних завдань. У таких учнів високорозвинена спостережливість, високий рівень розумового розвитку (вони успішно виконують вербальні субтести на 80-100 балів). Ці учні мають достатньо розвинену здатність діяти "в думці", яка об'єднує в собі логічне і образне мислення. Для них є характерним високий рівень відтворення зорових репродукцій, відмінне володіння теоретичним матеріалом і таке ж вміле виконання практичних завдань, висока працездатність; достатньо розвинене образне мислення. Такі учні активно беруться до творчої діяльності, їх роботи оригінальні, нестандартні, із застосуванням правил переносу, аналогізування, комбінування. Загальна кількість балів, набраних за виконання всіх завдань, - 26-30 балів. Ця група складає 11-12%.

Третій етап констатуючого експерименту передбачав аналіз розгортання естетичної реакції молодших школярів у межах розумової діяльності. Для виявлення рівнів розгортання естетичної реакції молодших школярів у межах розумової діяльності були визначені такі критерії: загальна здатність до виокремлення естетично виразного; глибина естетичної реакції на процес розумової діяльності; якість оцінної діяльності учнів у процесі розумових зусиль; прагнення до творчої реалізації інтелектуальних почуттів.

На основі отриманих результатів констатуючого експерименту і за виділеними вище критеріями було визначено 3 рівні розгортання естетичної реакції молодших школярів на матеріалах розумової діяльності: до низького рівня розгортання естетичної реакції віднесли учнів, для яких характерна естетична індиферентність сприйняття об'єктів і явищ навколишньої дійсності, невміння висловити найбільш яскраві враження від зустрічі з прекрасним у навчальній діяльності. Вони не розуміють суті краси розумової діяльності або ж називають лише окремі зовнішні ознаки естетики навчального предмету, рідко переживають почуття подиву, радості, їх моторно-мімічні реакції слабко виражені або ж зовсім відсутні. Ці учні мають епізодичні естетичні знання, їх мова збіднена, невиразна, на рівні механічного перерахування предметів чи їх ознак, у якому не виявляється ні особистісне ставлення, ні естетична оцінка. У творчій діяльності переважає формальне виконання завдань, стереотипність сюжетної лінії. Загальна кількість балів, набраних за виконання всіх завдань, - 6-15. Таких учнів - 44-45%. Для школярів середнього рівня характерним є достатній розвиток сенсорних відчуттів. Такі школярі проявляють також естетичну вибірковість у сприйманні геометричних фігур та предметів навколишнього світу, орієнтуються на зовнішній бік естетики певної науки чи навчального предмету, але із сторонньою допомогою можуть збагнути і внутрішню красу розумової діяльності. Для них характерні почуття подиву, радості від зустрічі з цікавим, новим, їх моторно-мімічні реакції емоційно забарвлені. Учні цієї групи бажають займатися більше розумовою діяльністю, ніж естетичною на уроках природничо-математичного циклу. У них частково розвинена здатність оцінювати те, що сприймають, мова насичена епітетами, проте немає яскравих порівнянь та образів. Вони мають відносно розвинену фантазію і творчу уяву, виявляють достатню активність у творчій діяльності, проте в їхніх роботах зустрічаються елементи наслідування і запозичення готових висловів, мало самостійності. Загальна кількість балів, набраних за виконання всіх завдань, - 16-25. Ця група складає - 42-43%. У дітей з високим рівнем розгортання естетичної реакції добре розвинені і яскраво виявляються всі її складові. Школярі цієї групи відрізняються достатньо розвиненим сенсорним сприйманням, естетичною спостережливістю, яскраво вираженою емоційною реакцією на красиве у навчанні та розумовій діяльності. Такі учні мають високу здатність до сприймання краси розумової діяльності, вони інтуїтивно прагнуть до споглядання естетичних предметів навколишнього світу та геометричних фігур. Цих дітей вирізняє потреба поєднувати розумову і естетичну діяльність. Вони адек-ватно сприймають і оцінюють красу навколишньої дійсності, відображену в змісті навчальних предметів, розуміють істинну, внутрішню красу розумової діяльності. Для цієї групи учнів характерними є пізнавальні та естетичні мотиви розумової діяльності, наявність інтелектуальних та естетичних почуттів. У процесі розумової діяльності школярі роблять спроби метафоризувати результати сприймання; естетичні судження є достатньо образними, в них відображені особистісні переживання та почуття. Роботи відрізняються оригінальністю мислення, творчого вирішення. У таких учнів виникає потреба естетично підходити до виконання будь-якої діяльності. Загальна кількість балів, набраних за виконання всіх завдань, - 26-30. Таких дітей - 13%.

Крім того, було проведено анкетування вчителів з метою виявлення методів, форм, засобів, якими вони користуються для здійснення естетичного виховання у процесі вивчення математики.

Четвертий етап констатуючого експерименту полягав у визначенні залежності між рівнями продуктивності розумової діяльності і рівнями розгортання естетичної реакції у межах розумової діяльності. Порівнюючи отримані дані, ми дійшли висновку, що учні з високим рівнем продуктивності розумової діяльності мають високий або середній рівень розгортання естетичної реакції; учні з середнім рівнем продуктивності розумової діяльності мають в основному середній рівень розгортання естетичної реакції (рідко низький та високий); школярі з низьким та дуже низьким рівнем продуктивності розумової діяльності мають очевидно низький рівень розгортання естетичної реакції.

Оскільки на ІІ та ІІІ етапі констатуючого експерименту було визначено в балах по кожному учневі рівень продуктивності його розумової діяльності та рівень розгортання естетичної реакції, це дало змогу визначити кореляцію між продуктивністю розумової діяльності (Х) та розгортанням естетичної реакції (У). Коефіцієнт кореляції обчислювався за формулою:

.

Був отриманий коефіцієнт кореляції для експериментальних класів = 0,59 та контрольних класів: r_xyКГ = 0,58. Це математично підтвердило, що між розумовою і естетичною діяльністю існує зв'язок і він є помітним, оскільки 0,51 0,7.

Проведений констатуючий експеримент дозволив зробити такі висновки: у самих школярів виникає потреба в доповненні розумової діяльності естетичною. Значна частина учнів (26,2-36,4%) прагне поєднувати ці два види діяльності, проте вчителі недостатньо уваги приділяють розвитку в учнів уяви, образного мислення, творчості, здатності діяти "в думці", розкриттю перед школярами естетики навчальних дисциплін тощо, хоча молодші школярі інтуїтивно прагнуть до спілкування з естетично значущими предметами та естетично забарвленою інформацією. Визначення коефіцієнта кореляції між розумовою і естетичною діяльністю довело, що між ними існує помітний зв'язок, проте вчителі початкових класів епізодично використовують його в навчально-виховному процесі для употужнення обох видів діяльності і, таким чином, не забезпечують гармонійність пізнання дітьми навколишнього світу.

Основними причинами такого стану є: недостатнє розуміння на практиці взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності для гармонійного розвитку особистості молодшого школяра; відсутність цілісної системи методів, прийомів, форм реалізації згаданих зв'язків; недооцінка ролі емоційно-чуттєвого пізнання, образного мислення, уяви, фантазії, творчості у розумовій діяльності учнів початкових класів; неглибоке розуміння учителями та учнями естетики навчальних предметів; обмежене впровадження в практику роботи початкової школи інтегративних курсів, що поєднують навчальні предмети природничо-математичного, гуманітарного та художньо-естетичного циклів.

У другому розділі - "Шляхи реалізації взаємозв'язку розумової і естетичної діяльності дітей у навчально-виховному процесі початкової школи" - визначено педагогічні умови, обґрунтовано модель реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів, розкрито і описано шляхи реалізації даного взаємозв'язку з наведенням конкретних прийомів, форм роботи, а також прослідковано динаміку кореляційної залежності результатів розумової та естетичної діяльності молодших школярів.

Теоретичний аналіз та результати констатуючого експерименту дозволили виділити педагогічні умови реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності учнів початкових класів:

забезпечення системності методів, прийомів, форм роботи, які обумовлюють зв'язок розумової та естетичної діяльності дітей;

підвищення статусу чуттєвого пізнання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з метою збалансування розумової та естетичної діяльності;

створення належного емоційного фону в процесі викладання всіх навчальних дисциплін;

стимуляція образного мислення учнів з метою загальної активізації мислительної діяльності дітей;

підкреслення естетичної суті пропонованої пізнавальної інформації;

використання художніх підходів до викладання різних навчальних дисциплін з метою употужнення розумової діяльності молодших школярів;

впровадження доречної інтеграції різних навчальних предметів з метою кореляції способів освоєння дітьми певних понять;

системне включення учнів у творчу діяльність з метою посилення креативності їхнього мислення.

В ході дослідження розроблено модель такої реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів, яка передбачає висхідний поетапний рух: сенсорно-коригуючий, емоційно-образний, художньо-інтегруючий, евристично-естетичний, творчо-оцінювальний етапи, а також передбачає системне включення учнів у виконання певних завдань на кожному етапі роботи (див. рис. 1).

На основі розробленої моделі визначені наступні шляхи реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів, які корелюються із поетапною реалізацією вищеозначеної моделі:

* Корекція сенсорного досвіду учнів як основа образної трансформації результатів сприймання навколишнього, яка передбачає розвиток, корекцію та вдосконалення чуттєвої сфери школярів, переосмислення здобутих знань про дійсність під естетичним кутом зору, розкриття перед учнями естетичних властивостей об'єктів і явищ дійсності, а також розширення чуттєвого досвіду дітей; розвиток образного мислення, уяви учнів; забезпечення образного переосмислення ними навчального матеріалу; зміцнення зв'язків образного і логічного мислення (прийоми роботи: поповнення сенсорного досвіду учнів шляхом освоєння чуттєво-предметних естетичних властивостей об'єктів і явищ дійсності; тренінг спостережливості; сенсорна "ортопедія"; створення образів вивчених понять; розвиток ейдетичної пам'яті школярів; вправляння у візуалізації мислення; реалізація взаємозв'язків образно-просторового і вербального мислення);

* Інтеграція наукового та художнього підходів до освоєння учнями навчального матеріалу, яка передбачає поєднання художнього та наукового підходів до вивчення навчального матеріалу (прийоми роботи: доречне підключення мистецтва у процес викладання навчальних дисциплін; естетичне освоєння наукових понять засобами мистецтва; інтеграція навчальних предметів навколо спільних тем (понять);

* Розгортання "естетичного поля" навчальних дисциплін, що зумовлює осмислення учнями внутрішньої краси відповідної науки шляхом розуміння особливостей відображення нею естетичних властивостей об'єктів і явищ дійсності; виховання естетичних почуттів засобами певного навчального предмета (прийоми роботи: доповнення змісту навчального предмета естетично значущою інформацією; ознайомлення школярів з естетичними закономірностями функціонування науки в культурі людства; реалізація естетичного підходу до розв'язання пізнавальних завдань);

* Підготовка дітей до творчої інтерпретації результатів розумової діяльності, що має на меті формування у молодших школярів здатності нестандартно підходити до розв'язання поставлених завдань, формування позитивного ставлення дітей до розумової та естетичної діяльності, виховання потреби тво-рити за законами краси (прийоми роботи: ознайомлення з операціями комбінування, аналогізування, переносу і підготовка до їх творчого використання; застосування знань учнями в нестандартних умовах; організація самостійної дослідницької діяльності учнів та творча презентація отриманих результатів).

З метою виявлення ефективності запропонованої методики реалізації взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів було проведено підсумковий експеримент, у ході якого учням пропонувались завдання, аналогічні до завдань констатуючого експерименту. Оцінка результатів здійснювалася за критеріями, визначеними на констатуючому етапі роботи.

Результати підсумкового експерименту засвідчили, що запровадження методики взаємозв'язку розумової та естетичної діяльності в експериментальних групах підвищило продуктивність розумової діяльності молодших школярів за всіма показниками та позитивно вплинуло на розгортання естетичної реакції у межах розумової діяльності.