Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

УДК 377:37 011 32:61

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДОПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ У ЛІЦЕЯХ МЕДИЧНОГО ПРОФІЛЮ ПРИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Цехмістер Ярослав Володимирович

Київ - 2002

АНОТАЦІЯ

Цехмістер Я.В. Теорія і практика допрофесійної підготовки учнів у ліцеях медичного профілю при вищих навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.

У дисертації досліджені теоретико-методологічні та концептуальні засади допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю як невід'ємної складової системи неперервної медичної освіти. Проаналізовано стан розробки проблеми дослідження в педагогічній теорії й практиці діяльності середніх загальноосвітніх навчальних закладів - ліцеїв; здійснено цілісний аналіз процесу становлення й розвитку медичної освіти і професійної підготовки на медичні спеціальності в економічно розвинутих країнах; розроблено, теоретично обґрунтовано концепцію, технологічну модель допрофесійної підготовки учнів у медичному ліцеї та модель випускника медичного ліцею, критерії (внутрішні й зовнішні) ефективності допрофесійної підготовки учнів на медичні спеціальності.

Виявлено організаційно-методичні умови допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю: узгодження цілей допрофесійної підготовки на медичні спеціальності з загальними цілями вищої медичної освіти; реалізація принципу наступності в змісті й організаційних формах навчально-виховної роботи у вищих медичних навчальних закладах і медичному ліцеї; забезпечення умов для здобуття якісної повної загальної середньої освіти і початкової професійної медичної підготовки; управління медичним ліцеєм на засадах демократизації й гуманізації; організація ефективного учнівського самоврядування; відкритість діяльності медичного ліцею як загальноосвітнього навчального закладу III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

Здійснена експериментальна перевірка концептуальних засад і технологічної моделі допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю.

Розроблені і теоретично обґрунтовані концепція допрофесійної підготовки учнів у медичному ліцеї, технологічна модель, шляхи її реалізації і критерії ефективності функціонування медичного ліцею як невід'ємної складової системи неперервної медичної освіти можуть бути використані для організації допрофесійної підготовки в профільних ліцеях різного спрямування з урахуванням специфіки подальшої професійної діяльності.

Ключові слова: неперервна професійна освіта, концепція, тенденції, медичний ліцей, допрофесійна підготовка, технологічна модель, початкова професійна підготовка, спеціальні дисципліни, критерії ефективності, професійно значущі якості.

АННОТАЦИЯ

Цехмистер Я.В. Теория и практика допрофессиональной подготовки учащихся лицеев медицинского профиля при высших учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2002.

В диссертации исследованы теоретико-методологические и концептуальные принципы допрофессиональной подготовки учащихся в лицее медицинского профиля как неотъемлемой составляющей системы непрерывного медицинского образования. Проанализировано состояние разработки проблемы исследования в педагогической теории и практике деятельности средних общеобразовательных учебных заведений - лицеев; осуществлен целостный анализ процесса становления и развития медицинского образования и профессиональной подготовки на медицинские специальности в экономически развитых странах; разработаны, теоретически обоснованы концепция, технологическая модель допрофессиональной подготовки учащихся в медицинском лицее; модель выпускника медицинского лицея; критерии (внутренние и внешние) эффективности допрофессиональной подготовки учащихся в лицее на медицинские специальности.

Выявлены организационно-методические условия допрофессиональной подготовки учащихся в лицее медицинского профиля: согласование целей допрофессиональной подготовки на медицинские специальности с общими целями высшего медицинского образования; реализация принципа преемственности в содержании и организационных формах учебно-воспитательной работы в высших медицинских учебных заведениях и медицинском лицее; обеспечение условий для получения качественного полного среднего образования и начальной профессиональной медицинской подготовки; управление медицинским лицеем на принципах демократизации и гуманизации; организация учащимися эффективного самоуправления; открытость деятельности медицинского лицея как среднего учебного учреждения допрофессиональной подготовки учащейся молодежи.

Осуществлена экспериментальная проверка концептуальных положений и технологической модели допрофессиональной подготовки учащихся в лицее медицинского профиля.

Разработанные и теоретически обоснованные концепция допрофессиональной подготовки учащихся в медицинском лицее, технологическая модель, пути ее реализации и критерии эффективности функционирования медицинского лицея как неотъемлемой составляющей системы непрерывного медицинского образования могут быть использованы для организации допрофессиональной подготовки в профильных лицеях разного направления с учетом специфики дальнейшей профессиональной деятельности.

Ключевые слова: непрерывное профессиональное образование, концепция, тенденции, медицинский лицей, допрофессиональная подготовка, технологическая модель, начальная профессиональная подготовка, специальные дисциплины, критерии эффективности, профессионально значимые качества.

ANNOTATION

Tsekhmister Y.V. The theory and practice of pre-professional training of pupils in lyceums of medical specialization at higher educational institutions. - Manuscript.

The thesis for Doctor's degree in pedagogical sciences. Speciality 13.00.04 - the theory and methodology of professional education. - The Institute of Pedagogics and Psychology, the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The study is dedicated to theoretical and methodological justification of the contents, shapes and methods for pre-professional training of pupils in a liceum of medical specialization. In the thesis, the development of investigation in the pedagogical theory and practice of activity in secondary education institutions - liceums is analyzed. The integrated analysis of the formation and development of medical education and professional training for medical specialities in economically developed countries is carried out. The concept and criteria for effectiveness of pre-professional training of pupils in a liceum of medical specialization is developed and theoretically justified. In the thesis, the technological model for a secondary education institution, whose activity is directed to training pupils for medical specialities, is established to be a theoretical and methodological foundation for pre-professional training of pupils in a medical liceum. On the basis of theoretical analysis, the conclusion is made that pre-professional training is a system of arangements for training pupils for working in a system of differentiated education, directed to forming personal willingness to professional education in a specialized institution and adapting to professional activity.

The model of a graduate from a medical liceium is developed and theoretically grounded to be a reference point in the pre-professional training of pupils for their individual and professional development. The developed model includes two components: individual and active that represent requirements for the personality of a graduate from a medical liceum - a doctor in future and for the quality of his pre-professional training as a prerequisite of future professional activity, respectively.

Organizational and methodological conditions for the pre-professional training of pupils in a liceum of medical specialization are revealed. These are the coordination of the purposes of pre-professional training in a medical liceum with general purposes of higher education; the realization of a succession principle in the contents and organizational forms of teaching and educational process in higher educational institutions and liceums; the provision of conditions for obtaining high-quality secondary education and primary professional medical training; the administration of a medical liceum using the principles of democratization and humanization; the organization of effective self-management by the pupils; the openness of activity of medical liceum as the institution for pre-professional training of school youth.

The organization of pre-professional training of pupils in a medical liceum should provide obtaining both the fundamental general and medical and biological education. During the investigation, the cooperative activity between the chairs of higher educational institution and teachers of base school is proved to be reasonable for developing the content of educational material for main subjects. It is directed for pupil of a licium to master both the government standard of secondary education and a professionally directed content of fundamental subjects that are not included into general educational government programs but are the basis for studying in higher educational medical institution. Providing the conditions for obtaining general secondary education of high quality takes place due to realization of both an invariational and variational components of educational program that allows individualizing the training of pupils in a licium yields fruitful conditions for the self-expression of personality of pupils, produces fundamental training according to governmental requirements and obtaining education higher than a governmental educational minimum, helps to accomplish the scientific and practical training of gifted youth before the study in higher educational medical institution. It is shown that the pre-professional training should provide mastering of primary foundations of modern medical science (the main concepts, laws, and facts), the formation of primary professional skills and general educational skills (planning educational and scientific work; mastering books, tables, reference-books; developing the ability to use innovative information technology; the formation of self-control during studying, etc.); the formation of scientific ideology and to assist the labour, moral, aesthetic, deontological, physical training of future doctors. The necessary condition for resolving this problem is to reveal an optimal sequence of possessing that or other attainments. The primary professional training is accomplished during studying a specialized cycle of subjects. The specialized subjects are those that are studied by the choice of pupils according to their scientific and practical interests (medicine, valeology, Latin). Introducing the subjects for choice is found to be reasonable giving a possibility to differentiate the training pupils in liceums with taking into account the character of further medical specialization.

The developed concept of pre-professional training of pupils in a medical liceum, the technological model, the ways for its realization and the criteria of effectiveness of a medical liceum as an inherent component of continuous medical education can be used for organizing the pre-professional training in liceums of different specialization. The revealed peculiarities of fundamental and specialized subjects with respect to pre-professional training of pupils for medical specializations can be used in the activity of the classes of medical and biological specialization in secondary education schools and gimnasias.

The investigation carried out in the thesis does not settle down all the problems of the pre-professional training of pupils in a licium of medical specialization. The problems of the optimization of continuous medical education; the justification of technological peculiarities of pre-professional training for medical specialities at higher education institutions; the development of handbooks for specialized liciums, etc. need further investigation.

Key words: continuous professional education, conception, tendencies, medical liceum, pre-professional training, technological model, primary professional training, specialized subjects, effectiveness criteria, professionally significant skills.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Розбудова незалежної Української держави спонукала до нового бачення розвитку її інтелектуального потенціалу, прискорила зміни в суспільному житті, що, цілком природно, актуалізувало складні психолого-педагогічні проблеми розвитку всієї національної системи освіти.

Система освіти в Україні розглядається як основа національного і духовного відродження суспільства. Її функціонування спрямоване на виховання покоління людей, здатних оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти. Вихідні концептуальні положення щодо змісту й організації діяльності навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації, сучасна стратегія освіти (її чітка орієнтація на потреби й запити як особистості, так і суспільства) ґрунтуються на основних положеннях Конституції України, ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти (8-9 жовтня 2001 року), Національної доктрини розвитку освіти, Законів України “Про загальну середню освіту“ та “Про вищу освіту”, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”).

Посилення ролі освіти в сучасних трансформаціях суспільства привело до витіснення концепції “освіта на все життя” концепцією “освіта впродовж життя”, яка була прийнята світовим співтовариством і стала основою для програми ЮНЕСКО “Освіта для XXI століття”. В цьому контексті становить інтерес дослідження процесу допрофесійної підготовки учнівської молоді в середньому загальноосвітньому навчальному закладі - ліцеї як невід'ємної складової системи неперервної професійної освіти, розробка, теоретичне обґрунтування, експериментальна перевірка концептуальних засад організації допрофесійної підготовки учнівської молоді в ліцеях різного профілю, виявлення організаційно-методичних умов їх ефективного впровадження.

Розвиток системи вищої медичної освіти щільно пов'язаний зі змінами, що відбуваються в суспільстві, новою парадигмою системи вищої освіти, що відбито в концепції Міністерства охорони здоров'я України (1991 р.) про реформування вищої медичної школи, Указах Президента України “Концепція розвитку охорони здоров'я населення України” (7 грудня 2000 р.) та “Про основні напрями соціальної та економічної політики в Україні до 2004 року”, Національному плані дій з гігієни довкілля на 2000-2005 рр.

Разом з тим, аналіз стану здоров'я населення України та діяльності закладів охорони здоров'я свідчить про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність, від'ємний природний приріст населення, скорочення середньої очікуваної тривалості життя, а також зростання поширеності хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень, травм та отруєнь. Сьогодні в Україні кожен п'ятий житель хворіє на артеріальну гіпертензію. Зростають захворювання і смертність також у зв'язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним постарінням населення.

Вирішення означених проблем можливе лише за умови забезпечення лікувальних та фармацевтичних закладів висококваліфікованими фахівцями. Тому важливого значення набуває підготовка медичних працівників, діяльність яких націлена на підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, поліпшення стану здоров'я усіх верств населення. Рівень ефективності та якості використання медичного персоналу залежить не лише від рівня їх теоретичної та практичної професійної підготовки, а й від низки суто людських позитивних моральних якостей, які є основою фахової моралі медика, що підпорядкована цілям охорони здоров'я та життя людини. В сучасних умовах розширюється й оновлюється освітянський діапазон, створюються принципово нові можливості для обрання таких засобів і технологій професійної підготовки майбутніх лікарів, які б сприяли професійному становленню молодої людини, її гармонійному розвитку, формуванню належних громадянських і духовних пріоритетів. Виховати лікаря, гідного вічного служіння добру та милосердю, притаманному цьому фаху, здатного цілком відповідати високим професійним орієнтирам ХХІ століття - складне і відповідальне завдання. Ось чому винятково важливого значення набуває допрофесійна підготовка як початковий етап вищої медичної освіти, коли стандартна навчальна програма десятого-одинадцятого класів середньої загальноосвітньої школи інтегрується з певними вимогами і критеріями студентського курсу. Одним з таких середніх інноваційних навчальних закладів нового типу, який здійснює допрофесійну підготовку учнівської молоді на медичні спеціальності, є медичний ліцей. Інтегруючись у структуру вищого медичного навчального закладу з відповідним теоретичним, змістовним, кадровим, технологічним і фінансовим забезпеченням, він сприяє завершеності й цілісності концептуальної ідеї неперервної медичної освіти.

Різні аспекти функціонування системи неперервної освіти досліджувалися в працях А.М. Алексюка, С.І. Архангельського, Ю.К. Бабанського, В.І. Бондаря, Я.І. Бурлаки, В.М. Галузинського, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, В.А. Казакова, І.Я. Лернера, А.М. Матюшкіна, Н.Г. Ничкало, Д.Ф. Ніколенко, В.Ф. Паламарчук, П.І. Підкасистого, Б.М. Ступарика, І.Ф. Харламова та інших. Теоретико-методологічні проблеми організації допрофесійної підготовки учнів у середніх загальноосвітніх школах, гуманізація професійної та загальної середньої освіти ґрунтовно досліджуються Г.О. Баллом, П.С. Перепелицею. Шляхи розвитку творчих можливостей учнівської молоді досліджували В.О. Моляко, О.І. Кульчицька, О.М. Матюшкін, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, Л.М. Романишина, С.О. Сисоєва та ін. Система професійної орієнтації учнів, підготовки їх до свідомого вибору професії всебічно відображена в працях Б.О. Федоришина. Проблеми цілеспрямованої підготовки старшокласників, підготовку в ліцеях до вступу у вищий навчальний заклад досліджували П.І. Сікорський, В.В. Сгадова, на підготовчих відділеннях вищого навчального закладу - Л.І. Григорчук, І.І. Кондратюк, Н.М. Ципюк. Довузівську підготовку студентів у системі неперервної педагогічної освіти вивчала В.П. Федяєва; активізацію пізнавальної діяльності слухачів підготовчого відділення, зорієнтованих на здобуття педагогічної професії - Л.Л. Ройко; адаптацію студентів у вищому навчальному закладі - О.Г. Мороз, В.С. Штифурак. Вагомий внесок у розбудову та розвиток концептуальних засад функціонування медичних ліцеїв зробили: В.М. Алфімов, Ю.В. Вороненко, Н.М. Гаєвська, Є.Г. Гончарук, Ю.І. Губський, Л.Ф. Дунаєвська, В.О. Калібабчук, О.Б. Кобзар, В.Г. Коляденко, Л.Г. Сударикова, В.З. Нетяженко, Л.І. Остапюк, О.В. Романенко, О.В. Чалий, Ю.В. Шанін, В.Г. Шевчук, В.П. Широбоков, керівники середніх загальноосвітніх закладів - В.Л. Бабенко, Л.М. Бойко, В.І. Костенко.

Аналіз наукової літератури і практичної діяльності ліцеїв свідчить, що допрофесійна підготовка учнів у ліцеях досліджувалася недостатньо. Зокрема, поза увагою дослідників лишилася організація допрофесійної підготовки в ліцеї медичного профілю як невід'ємної складової системи неперервної медичної освіти. Враховуючи недостатню теоретичну і методичну розробленість проблеми допрофесійної підготовки учнівської молоді в ліцеї медичного профілю як складової неперервної медичної освіти, а також соціальну значущість і необхідність якісної підготовки майбутніх лікарів, темою дисертаційного дослідження обрано: “Теорія і практика допрофесійної підготовки учнів у ліцеях медичного профілю при вищих навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України “Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект)” (РК № 0196U008876) і “Психолого-педагогічні технології навчання у вищій школі” (РК № 0199U000390).

Об'єкт дослідження - допрофесійна підготовка учнівської молоді в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - теоретичні й методичні засади допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю.

Мета дослідження - здійснити цілісний науковий аналіз проблеми допрофесійної підготовки учнівської молоді в педагогічній теорії і практиці; розробити і обґрунтувати теоретико-методологічні та методичні засади допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю як невід'ємної складової системи неперервної медичної освіти.

Концепція дослідження ґрунтується на таких положеннях.

Система професійної підготовки майбутніх фахівців медичного профілю набуває цілісності і неперервності за умов, якщо вузівський та післядипломний етапи медичної освіти спираються на допрофесійну підготовку учнівської молоді в профільних середніх загальноосвітніх навчальних закладах - ліцеях.

Система допрофесійної підготовки має охоплювати різні напрями життєдіяльності й життєтворчості своїх вихованців. За таких умов ефективна допрофесійна підготовка учнівської молоді може здійснюватися за умови створення цілісної системи функціонування середнього загальноосвітнього навчального закладу - ліцею, діяльність якого спрямована на психолого-педагогічну підтримку професійного становлення старшокласника, його особистості, свідоме професійне самовизначення, забезпечення подальшого професійного розвитку у вищому медичному навчальному закладі.

Допрофесійна підготовка учнівської молоді як складова неперервної професійної освіти має створювати фундамент для розвитку індивідуальної професійної компетентності, яка вимагає оволодіння необхідними для цього знаннями і навичками, досвідом соціальної діяльності, серед яких найважливішим є вміння навчатися самостійно, набувати нові знання, аналізувати й інтегрувати нову інформацію. Початкова професійна підготовка розглядається як складова допрофесійної підготовки.

Допрофесійна підготовка учнівської молоді на медичні спеціальності виступає в органічній єдності загального, особливого й індивідуального. Як загальне, вона відображає закономірності здобуття повної загальної середньої освіти і є складовою означеної системи; як особливе - має свою специфіку, зумовлену особливостями майбутньої професійної діяльності медичного працівника, необхідністю поглибленого вивчення профільних предметів; як індивідуальне - відображає залежність допрофесійної підготовки від індивідуальних особливостей учня, рівня його пізнавальних інтересів, особистісних якостей.

Гуманістична спрямованість допрофесійної підготовки учнів на спеціальності медичного профілю виявляється у вихованні гуманістичних рис особистості; формуванні професійно значущих для майбутнього лікаря якостей. Допрофесійна підготовка учнівської молоді розглядається як засіб розвитку творчої обдарованості учня, його талантів, різнобічних інтересів, інтелігентності, милосердя. Вона має сприяти розвитку громадянськості молодої людини, її відданості своїй Батьківщині, народу, усвідомлення своєї відповідальності як людини і як лікаря.

Допрофесійна підготовка учнів повинна сприяти розвитку здатності до комунікацій (яка забезпечує не тільки ефективне спілкування між людьми, а й культуру спілкування з різними джерелами інформації), розвитку особистої готовності людини до сприйняття нової інформації, формування потрібних для цього якостей. Особливого значення це набуває при високих темпах змін у технологіях відповідної професії.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що допрофесійна підготовка учнівської молоді в ліцеях медичного профілю набуває ефективності, якщо: ліцей функціонує, з одного боку, як цілісна й самостійна система, а з іншого, - як невід'ємна складова вищого медичного навчального закладу і базової середньої загальноосвітньої школи; допрофесійна підготовка учнів у медичному ліцеї органічно доповнює систему неперервної медичної освіти і виступає в органічній єдності загального, особливого й індивідуального, а тому забезпечує: здобуття учнями повної загальної середньої освіти; початкових професійних вмінь та навичок; особистісний і професійний розвиток старшокласника з урахуванням його індивідуальних особливостей.

Загальна гіпотеза конкретизована в таких часткових гіпотезах:

1. Ефективність допрофесійної підготовки старшокласників у ліцеї медичного профілю залежить від його ступеня інтеграції з вищим медичним навчальним закладом і базовою середньою загальноосвітньою школою, які сприяють якісному добору учнів для навчання в ліцеї, успішному здобуттю ними повної загальної середньої освіти і початкової професійної медичної підготовки.

2. Суттєвим для підвищення ефективності організації допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю є зміна характеру взаємодії в усіх її складових (“вчитель-учень”, “управлінська ланка ліцею - батьківська громада” тощо) від суб'єкт-об'єктної на суб'єкт-суб'єктну взаємодію.

3. Ефективність допрофесійної підготовки учнів підвищується, якщо медичний ліцей функціонує як відкрита система, і його діяльність спрямована на особистісний розвиток старшокласників; поглиблення їх знань з фундаментальних і спеціальних дисциплін; забезпечення якісної повної загальної середньої й початкової професійної (медичної) підготовки учнів, розвитку їх професійного інтересу й професійно значущих якостей майбутнього лікаря; створення необхідних умов для інноваційної діяльності, творчого пошуку всього педагогічного колективу.

Відповідно до мети дослідження і висунутої гіпотези поставлено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробки проблеми дослідження в педагогічній теорії й практиці діяльності середніх загальноосвітніх навчальних закладів - профільних ліцеїв.

2. Виявити на основі теоретичного аналізу сучасні тенденції розвитку медичної освіти і професійної підготовки з медичних спеціальностей в економічно розвинутих країнах світу і в Україні.

3. Сформувати цілісну концепцію допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю.

4. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологічну модель допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю.

5. Дослідити особливості змісту фундаментальних і спеціальних дисциплін у медичному ліцеї та форми і методи їх вивчення.

6. Обґрунтувати та експериментально перевірити систему критеріїв ефективності допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю.

7. Теоретично обґрунтувати модель випускника медичного ліцею.

8. Виявити й експериментально перевірити організаційно-методичні умови допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю.

9. Створити організаційно-методичний комплекс для медичного ліцею при вищому навчальному закладі.

Методологічна основа дослідження. В основу методології дослідження покладено синергетичний підхід до розгляду системи освіти, як системи відкритої і здатної до самоорганізації. Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення теорії пізнання, теорії систем; загальнонаукові принципи системного підходу й елементи системного аналізу; діалектична теорія про загальний зв'язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об'єктивної дійсності; положення про роль неперервної освіти в формуванні професіоналізму особистості; концептуальні положення щодо допрофесійної підготовки учнів у середніх загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема, ліцеях.

Теоретичну основу дослідження становлять:

- положення філософії освіти (В.Г. Кремень, І.А. Зязюн, В.П. Андрущенко, Л.П. Буєва, М.Д. Нікандров);

- концептуальні їдеї теорії неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, В.С. Лєдньов, В.І. Луговий, Н.Г. Ничкало, М.І. Махмутов, А.П. Бєляєва);

- положення теорії діяльності й розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, О.М. Леонтьєв, В.О. Моляко, А.В. Петровський, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, Н.Ф. Тализіна);

- положення теорії педагогічної майстерності та педагогічної творчості (В.І. Загвязинський, І.А. Зязюн, С.О. Сисоєва);

- наукові положення щодо підготовки учнівської молоді до майбутньої професійної діяльності (Г.О. Балл, Є.О. Климов, Н.А. Побірченко, Б.О. Федоришин);

- наукові праці щодо професійної підготовки майбутніх лікарів (М.М. Амосов, А.Ф. Возіанов, Ю.В. Вороненко, Є.Г. Гончарук, Ю.І. Губський, О.А. Грандо, В.М. Казаков, В.О. Калібабчук, О.Б. Кобзар, В.Г. Коляденко, К.І. Кульчицький, З.П. Масний, В.Ф. Москаленко, В.Г. Мішалов, В.З. Нетяженко, Л.І. Остапюк, А.П. Пелещук, М.В. Попов, А.П. Ромоданов, О.В. Романенко, О.М. Талалаєнко, О.В. Чалий, Ю.В. Шанін, В.Г. Шевчук, В.П. Широбоков, Ю.М. Щуліпенко);

- наукові праці щодо організації навчання в освітянських закладах нового типу (В.М. Алфімов, В.І. Костенко, М.М. Михайлов, Г.С. Сазоненко, Б.Г. Чижевський).

Методи дослідження:

Серед теоретичних методів дослідження основними були: метод концептуально-порівняльного аналізу, за допомогою якого змістовно зіставлялися наявні в психолого-педагогічній літературі теоретичні підходи до визначення й обґрунтування концепції, технологічної моделі допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю; метод структурно-системного аналізу, застосування якого дало змогу не лише побудувати технологічну модель допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю й випускника ліцею, а й виявити закономірності та особливості їх впровадження; метод моделювання, який дозволив розробити технологічну модель допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю і впровадити її в практичну діяльність загальноосвітніх шкіл нового типу і ліцеїв; метод мисленого експерименту, що на різних етапах дослідження дозволив здійснювати критичну рефлексію проміжних результатів і висновків.

Серед емпіричних методів дослідження основним був педагогічний експеримент щодо впровадження технологічної моделі допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю; моделювання різних форм функціонування допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю; спостереження, анкетування, тестування, бесіди, реєстрації результатів. Математична обробка результатів експерименту виконувалася за допомогою статистичних методів.

Дослідження проводилося впродовж 1994-2002 рр. та охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На аналітико-пошуковому етапі (1994-1996 рр.) - здійснювався аналіз філософської, психологічної, педагогічної, соціологічної та літератури з проблеми дослідження; вивчався вітчизняний та зарубіжний досвід медичної освіти і допрофесійної підготовки майбутніх лікарів; визначалися об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження; розроблялися й обґрунтовувалися його концептуальні положення; розроблялися програма та методика дослідження; здійснювався аналіз діяльності медичних класів та ліцеїв з метою виявлення існуючого стану та розробки концепції й технологічної моделі допрофесійної підготовки учнів на медичні спеціальності.

На формуючому етапі (1997-2000 рр.) - проведено експериментальну перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження у процесі експериментального впровадження технологічної моделі допрофесійної підготовки учнівської молоді в медичному ліцеї; розроблено й апробовано критерії ефективного функціонування медичного ліцею як середнього загальноосвітнього навчального закладу III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

На узагальнюючому етапі (2001-2002 рр.) - здійснено аналіз одержаних під час впровадження технологічної моделі допрофесійної підготовки учнів у медичному ліцеї результатів діяльності експериментальних ліцеїв і класів; проведено теоретичне узагальнення, завершено оформлення рукопису дисертаційної роботи.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі медичних класів та Українського медичного ліцею Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, в міському медичному ліцеї №3 при Буковинській державній медичній академії, спеціалізованій школі №88 (м. Львів), класичній гімназії імені Осипа Маковея (м. Яворів), медичних гімназіях мм. Лисичанська, Кіровська та Алчевська при Луганському державному медичному університеті, обласних медичних ліцеях при Дніпропетровській державній медичній академії та Українській медичній стоматологічній академії (м. Полтава), природничо-наукової гімназії №95 м. Кривого Рогу, Саксаганському природничо-науковому ліцеї Дніпропетровської області, природничо-науковому ліцеї м. Жовті Води Дніпропетровської області, Волинському обласному ліцеї, загальноосвітньому навчально-виховному комплексі №10 м. Суми, школі-ліцеї №157 та школі-гімназії №117 м. Києва.

Всього дослідженням було охоплено понад 2724 учнів, 608 педагогів, серед них 376 вчителів середніх загальноосвітніх закладів і 232 викладача вищих навчальних закладів.

Протягом всього періоду теоретико-експериментальної роботи автор особисто брав участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, займаючись навчально-методичною, організаційною, викладацькою діяльністю, поєднуючи діяльність доцента кафедри медичної і біологічної фізики Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та директора експериментального Українського медичного ліцею.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше розроблено концепцію допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю як складової неперервної медичної освіти; розроблено і теоретично обґрунтовано технологічну модель допрофесійної підготовки учнів у ліцеях медичного профілю, модель випускника медичного ліцею; теоретично обґрунтовано зміст допрофесійної підготовки учнів ліцею медичного профілю, розроблено і теоретично обґрунтовано положення про організацію методичної роботи в медичному ліцеї; виявлено специфіку управління навчально-виховним процесом, спрямованим на допрофесійну підготовку учнів на медичні спеціальності; розроблено систему зовнішніх і внутрішніх критеріїв ефективного функціонування ліцею медичного профілю як середнього загальноосвітнього навчального закладу III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою; створено організаційно-методичний комплекс для медичного ліцею при вищому навчальному закладі.

Дослідження дозволило вдосконалити форми і методи допрофесійної підготовки учнів у середніх загальноосвітніх навчальних закладах, робочі навчальні програми вивчення фундаментальних і спеціальних дисциплін, форми організації навчально-виховної та науково-методичної роботи з учнями.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що теоретично обґрунтовано: положення про доцільність інтеграції медичного ліцею з вищим медичним навчальним закладом і базовою середньою загальноосвітньою школою; концепцію та складові допрофесійної підготовки учнів на медичні спеціальності; структуру і зміст фундаментальних дисциплін природничого та гуманітарного циклів, фізичного виховання, початкової професійної підготовки, спрямованих на допрофесійну підготовку учнів на медичні спеціальності; технологічну модель допрофесійної підготовки учнів у медичному ліцеї, модель його випускника та організаційно-методичні умови їх впровадження; зміст та основні напрями взаємодії педагогічних колективів базової середньої загальноосвітньої школи, медичного ліцею та професорсько-викладацького складу вищого медичного навчального закладу в методичному забезпеченні допрофесійної підготовки учнів на медичні спеціальності.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено організаційно-методичний комплекс для медичного ліцею при вищому навчальному закладі, який включає: навчальні програми для керівників середніх загальноосвітніх шкіл нового типу, кураторів, психологів, вчителів, батьків та учнів, які відображають природничі й гуманітарні стандарти повної загальної середньої освіти та спрямовані на допрофесійну підготовку учнів у медичному ліцеї; методичні рекомендації й документацію щодо: забезпечення ефективного управління медичним ліцеєм для керівників середніх загальноосвітніх шкіл нового типу; організації діяльності кураторів у медичному ліцеї, їх взаємодії з учнівським колективом для кураторів, вчителів, керівників ліцею; організації учнівського самоврядування для учнів медичного ліцею; батьківського самоврядування як суб'єкта управління медичним ліцеєм та його взаємодії з громадськими організаціями для кураторів, батьків, керівників ліцею; організації позанавчальної діяльності учнів у медичному ліцеї для кураторів, вчителів, керівників ліцею; діяльності науково-психологічної служби медичного ліцею для кураторів, практичних психологів, вчителів, керівників ліцею.

Розроблені та теоретично обґрунтовані: концепція допрофесійної підготовки учнів у медичному ліцеї, технологічна модель, шляхи її реалізації, критерії ефективності функціонування медичного ліцею як невід'ємної складової системи неперервної медичної освіти, які можуть бути використані для організації допрофесійної підготовки в профільних ліцеях різного спрямування з урахуванням специфіки подальшої професійної діяльності старшокласників. Виявлені особливості змісту фундаментальних дисциплін (природничого циклу: фізики, біології, хімії, інформатики, алгебри, геометрії, економічної і соціальної географії світу; гуманітарного циклу: української мови, української літератури, іноземної мови, зарубіжної літератури, історії України, всесвітньої історії) і спеціального циклу (медицини, валеології, латинської мови) в допрофесійній підготовці учнів на медичні спеціальності, форми та методи їх вивчення можуть використовуватися в роботі класів медико-біологічного профілю в середніх загальноосвітніх школах і гімназіях. Створений організаційно-методичний комплекс для медичного ліцею при вищому навчальному закладі (Статут і концепція медичного ліцею, положення “Про Раду медичного ліцею”, “Про учнівський Парламент”, “Про Піклувальну Раду”, “Про благодійну Раду”, “Про учнівське наукове товариство”, “Кодекс Честі”, “Про науково-психологічний центр”, “Про інформаційно-ресурсний центр”, “Про іменні та персональні стипендії для викладачів та учнів”, “Про Космос-клуб”, “Про літературну студію”, “Про фізико-математичний клуб”) може бути використаний в навчально-виховному процесі профільних ліцеїв, гімназій, середніх загальноосвітніх шкіл.

Результати дослідження впроваджено в Українському медичному ліцеї Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, міському медичному ліцеї №3 при Буковинській державній медичній академії, спеціалізованій школі №88 (м. Львів), класичній гімназії імені Осипа Маковея (м. Яворів), медичних гімназіях мм. Лисичанська, Кіровська та Алчевська при Луганському державному медичному університеті, обласних медичних ліцеях при Дніпропетровській державній медичній академії та Українській медичній стоматологічній академії (м. Полтава) (довідка №8.02-02/2285 від 09.09.2002 р. Міністерства охорони здоров'я України і довідка №2/1-4-63 від 09.09.2002 р. Міністерства освіти і науки України).

Особистий внесок автора полягає в тому, що розроблено, теоретично обґрунтовано та впроваджено: концепцію і технологічну модель допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю, модель випускника медичного ліцею; навчальні плани і програми для викладачів кафедр вищого медичного навчального закладу і вчителів середніх загальноосвітніх шкіл, які працюють у медичних ліцеях; організаційно-методичний комплекс для медичного ліцею при вищому навчальному закладі для керівників середніх загальноосвітніх шкіл нового типу; методичні рекомендації щодо організації учнівського самоврядування для кураторів, вчителів, керівників ліцеїв, гімназій, середніх загальноосвітніх шкіл; організації науково-дослідної роботи учнів для кураторів, вчителів, керівників ліцеїв, гімназій, середніх загальноосвітніх шкіл; організації батьківського самоврядування для кураторів, вчителів, батьків, керівників ліцеїв, гімназій, середніх загальноосвітніх шкіл; організації науково-психологічної служби для кураторів, практичних психологів, вчителів, керівників ліцеїв, гімназій, середніх загальноосвітніх шкіл.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного й якісного аналізу одержаних результатів, їх математичною обробкою за допомогою t-критерію нормального розподілу (за методикою П.М. Воловика), а також позитивними наслідками експериментальної роботи.

На захист виносяться:

1. Концепція допрофесійної підготовки учнів в умовах ліцею медичного профілю.

2. Розроблені, теоретично обґрунтовані й експериментально перевірені: а) технологічна модель допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю, яка визначає мету, відображає складові (освітня, організаційна, дидактична, професійна) допрофесійної підготовки учнів на медичні спеціальності та основні напрями їх реалізації; б) модель випускника медичного ліцею.

3. Організаційно-методичні умови допрофесійної підготовки учнів у ліцеї медичного профілю: узгодження цілей допрофесійної підготовки в медичному ліцеї з загальними цілями вищої медичної освіти; реалізація принципу наступності в змісті й організаційних формах навчально-виховної роботи в вищих навчальних закладах і ліцеях; забезпечення умов для здобуття якісної повної загальної середньої освіти і початкової професійної медичної підготовки; управління медичним ліцеєм на засадах демократизації й гуманізації; організація ефективного учнівського самоврядування; відкритість діяльності медичного ліцею як середнього загальноосвітнього навчального закладу III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

4. Організаційно-методичний комплекс для медичного ліцею при вищому навчальному закладі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на міжнародних конференціях: “Від школи до вузу” (Алушта, 1998); “Творча особистість у системі неперервної професійної освіти” (Харків, 2000), “Високі технології: розвиток і кадрове забезпечення” (Харків, 2000), “Теоретичні і методичні проблеми підготовки педагога професійної школи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання” (Київ, 2001); всеукраїнських науково-практичних конференціях: до 75-ї річниці Українського державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (Київ, 1995), “Актуальні проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні” (Львів, 1996), “Використання персональних ЕОМ у навчальному процесі вищих та середніх навчальних закладів” (Львів, 1998), “Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики” (Київ, 1998), “Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку” (Миколаїв, 2001); регіональних науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні” (Львів, 1996), “Комп'ютерні програми навчального призначення” (Донецьк, 1996), “Організаційно-методичне забезпечення наступності медичної освіти на різних рівнях: ліцеї, коледжі, університети, післядипломна підготовка” (Київ, 1996); “Методичні аспекти навчального процесу на медичних факультетах” (Київ, 1997); “Особливості формування мотивації навчання студентів вищих медичних навчальних закладів” (Київ, 1998), “Могилянські читання” (Миколаїв, 2000).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 72 наукових працях, з них 44 написано без співавторів, у тому числі: 1 одноосібна монографія, 6 праць у колективних монографіях, 31 стаття в фахових виданнях, що затверджені ВАК України, 20 статей у збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференцій.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему: “Біфуркація Хопфа і Т'юрінга в флуктуаційних моделях процесів самоорганізації” була захищена в 1994 році, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, викладено завдання дослідження, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи допрофесійної підготовки учнівської молоді” - викладено результати теоретико-методологічного аналізу досліджуваної проблеми; розглянуто реалізацію принципу неперервності освіти в контексті допрофесійної та професійної підготовки майбутніх фахівців; проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми допрофесійної підготовки учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти, особистісного розвитку учнів у процесі допрофесійної підготовки, виявлено специфіку допрофесійної підготовки учнів у ліцеях.

Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі й системи неперервної освіти, залежить від оптимальності взаємодії її підсистем і зв'язку між ними. Одними з основних підсистем у системі неперервної освіти є середня загальноосвітня і вища школи, які мають свою мету діяльності, зміст і спрямованість педагогічного процесу. Кожна з цих підсистем вдосконалюється автономно, що не завжди забезпечує цілісність системи неперервної освіти, наступність між загальноосвітньою школою і вищим навчальним закладом щодо професійного становлення фахівця. В зв'язку з цим, все більшого значення набуває необхідність створення системи неперервної професійної освіти.

У працях А.М. Алексюка, В.І. Бондаря, Г.Є. Гребенюка, В.А. Казакова, А.О. Лігоцького, В.І. Лозової, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєвої та інших на прикладі різних педагогічних систем розкрито шляхи підвищення ефективності педагогічного процесу в професійних навчальних закладах за умови забезпечення його цілісності.

Результати теоретичного аналізу показують, що в психолого-педагогічній літературі й практиці найбільша увага традиційно приділялася допрофесійній підготовці вчителя, організаційним формам професійно-педагогічної орієнтації школярів, зокрема, факультет майбутнього вчителя, школа юного педагога, педагогічні гуртки та семінари, педагогічні класи, які з часом перетворилися на педагогічні ліцеї. Допрофесійна підготовка на інші спеціальності, як правило, проводилася в межах шкільної профорієнтації або у навчально-виробничих комплексах.

Разом з тим, психолого-педагогічні дослідження показують, що перехід учнів середньої загальноосвітньої школи до вищого навчального закладу супроводжується труднощами адаптації, що мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер.

У процесі допрофесійної підготовки учнівської молоді відкриваються можливості нівелювання негативних тенденцій при переході старшокласника в статус студента. Допрофесійна підготовка сприяє свідомому вибору професії, формуванню стійких мотивів вибору подальшої професійної діяльності, формуванню й розвитку необхідних особистісних якостей, оволодінню початковими професійними знаннями, уміннями й навичками на основі повної загальної середньої освіти, скороченню часу адаптації у вищому навчальному закладі.

На основі теоретичного узагальнення зроблено висновок, що вихідною позицією в розробці системи допрофесійної підготовки в ліцеї має бути визнання особистості як суб'єкта саморозвитку в процесі її пізнавальної діяльності. Допрофесійна підготовка має передбачати підвищення рівня самостійності учня в навчальній діяльності, вироблення здатності до самостійного і творчого виконання завдань професійного змісту, що вимагає розвитку ініціативи, самоконтролю, відповідальності тощо.

Допрофесійна підготовка учнів є необхідною умовою формування професійно значущих і громадянських якостей майбутнього фахівця, забезпечення свідомого вибору ним професійного шляху.

У розділі показано, що етап допрофесійної підготовки є винятково важливою ланкою на шляху до оволодіння сучасною професією. На цьому етапі відбувається остаточне самовизначення учнем свого ставлення до діяльності й утвердження професійного інтересу, надбання спеціального досвіду, розвиток здібностей та їх корекція відповідно до фахових вимог. В цей час підростаюча особистість стверджується професійно, цілеспрямовано готується до майбутньої діяльності, в неї формується психологічна готовність до певного фаху.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури допрофесійна підготовка учнів у ліцеї медичного профілю розглядається в дисертаційному дослідженні як система підготовки учнів до майбутньої медичної діяльності в умовах спеціального середнього навчального закладу - ліцею, яка спрямована на: формування готовності особистості до професійного навчання з обраної спеціальності у вищому медичному навчальному закладі; формування професійно значущих якостей лікаря, професійних інтересів, мотивації досягнень в обраній галузі; полегшення адаптації в процесі здобуття вищої медичної освіти; розвиток здатності до професійного самовдосконалення впродовж всієї фахової діяльності.

Провідну ідею гуманізації освіти в психолого-педагогічному аспекті можна визначити як орієнтацію її цілей, змісту, форм і методів на особистість учня, гармонізацію їх розвитку (Г.О. Балл), створення умов для творчого особистісного розвитку учнів у процесі навчання. Під час дослідження встановлено, що основними напрямами гуманізації допрофесійної підготовки учнів є: введення навчальних дисциплін, спрямованих на виявлення людського, особистісного “виміру” сфери майбутньої професійної діяльності; виявлення в процесі допрофесійної підготовки її особистісного для учнів смислу; загальнокультурна підготовка учнів, розвиток їх духовної культури, яка має загальнолюдське значення. Запровадження особистісного підходу в профільне навчання старшокласників середніх загальноосвітніх шкіл нового типу можливе за умов впровадження особистісно зорієнтованих форм і методів навчально-виховної роботи, проведення цілеспрямованої організаційної, науково-методичної діяльності педагогічного колективу та працівників психологічної служби щодо вивчення індивідуальних особливостей учнів, спрямування зусиль на мотивацію їх навчальної діяльності.