Виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ

КУРСОВА РОБОТА

на тему

ВИХОВАННЯ В УЧНІВ ШАНОБЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

Виконала: Костенко Яна

студентка групи УМЛ 2009 - 1

денної форми навчання

Науковий керівник: Зеленкова Н.І.

завідувач кафедри педагогіки,

кандидат пед. наук, доцент

Кривий Ріг - 2012р.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження

1.1 Сутність ключових понять: «позакласна робота», «виховання шанобливого ставлення до природи», «екологічне виховання»

1.2 Педагогічні умови виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Експериментально-дослідна робота з виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі

2.1 Констатувальний експеримент (визначення вихідного рівня шанобливого ставлення учнів до природи)

2.2 Програма формувального експерименту

2.3 Результати експериментально-дослідного навчання

Висновки до 2 розділу

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

В умовах сьогодення перед людством гостро постали екологічні проблеми: забруднення ґрунтів, повітря, водойм токсичними відходами, вимирання десятків видів рослин та тварин, озонові діри, збереження генофонду.

Виховання шанобливого ставлення до природи покликане забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і людей, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної особистості зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а людина - частина природи, виховати свідоме шанобливе ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, виховувати любов до рідної природи.

Слід зазначити, що педагогічна наука має значний доробок щодо екологічного виховання школярів. Теоретичні засади екологічного виховання (принципи, джерела) розглядаються у дослідженнях Г. Білявського [2], А. Захлєбного [13], В. Крисоченко [16], О. Химинець [30] та ін. Проблема екологічної освіти школярів висвітлювалась у працях І. Ковальчук [17], Г. Ткачук [29], Л. Царик [31] тощо.

Дослідники майже одностайно констатують той факт, що шкільний урок з домінуванням дидактичної спрямованості, на жаль, не здатний забезпечити розвиток емоційно-ціннісних настановлень на взаємодію дітей з довкіллям, а також запропонувати необхідні умови для організації екологічно доцільної діяльності учнів у природі.

Проблема виховання шанобливого ставлення до природи не була предметом спеціальних досліджень і в умовах позакласної виховної роботи не вивчалась.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична і методична розробленість зумовили вибір теми дослідження: «Виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі».

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі.

Для досягнення мети дослідження реалізовувались такі завдання:

1) вивчити стан проблеми дослідження у психолого-педагогічній літературі і шкільній практиці;

2) виявити педагогічні умови, що забезпечують ефективність виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі;

3) розробити і експериментально перевірити програму виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі;

4) провести кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження.

Об'єкт дослідження - процес виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі.

Предмет дослідження - педагогічні умови виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі.

Гіпотеза дослідження - успішне виховання в учнів шанобливого ставлення до природи у процесі позакласної роботи можливе за умов:

- системного набуття учнями еколого-природничих знань з орієнтацією на їх практично-діяльнісне впровадження;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей в екологічному вихованні;

- забезпечення емоційно-ціннісного підґрунтя взаємодії дітей з природою.

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано методи дослідження:

- теоретичні (аналіз, порівняння, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних),

- емпіричні (бесіда, тестування), які сприяли вивченню стану проблеми в сучасній школі;

- педагогічний експеримент, що дав можливість перевірити гіпотезу;

- кількісний та якісний аналіз, статистична обробка результатів дослідження, що забезпечили достовірність результатів експерименту.

Експериментальна база. Дослідження проводилось у ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів № 36 м. Кривого Рогу. В експерименті взяли участь 30 учнів 5-Б і 30 учнів 5-В класів.

Практична значущість результатів полягає у можливості використання здобутків дослідження виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі вчителів-практиків.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження

1.1.Сутність ключових понять: «позакласна робота», «виховання шанобливого ставлення до природи», «екологічне виховання

Необхідність подолання екологічних проблем сучасності поставила перед педагогічною теорією та шкільною практикою завдання: підготувати екологічно грамотну людину, яка розуміє значення життя як найвищої цінності, здатна визначати своє місце у світі, брати участь в охороні навколишнього середовища, раціонально використовувати природні багатства, приймати свідомі рішення у сферах життя, де перетинаються інтереси людини як живої істоти, суспільства і довкілля. У системі підготовки екологічно грамотної особистості важлива роль належить школі, яку можна розглядати як початкову ланку збагачення людини знаннями про природне і соціальне середовище, ознайомлення її з цілісною картиною світу.

Виховання шанобливого ставлення до природи - це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Зміст виховання передбачає розкриття таких положень:

а) світ природи - середовище перебування людини, яка має бути зацікавлена в збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі;

б) осмислення екологічних явищ, вміння робити висновки відносно стану природи, давати рекомендації розумної взаємодії з нею;

в) естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за збереження, спонукає до природоохоронної діяльності;

г) розуміння наслідків тих чи інших дій людини в природі.

Завдання виховання:

- нагромадження екологічних знань;

- виховання любові до природи, бажання примножувати і берегти її;

- формування вмінь і навичок діяльності в природі.

Розв'язання цих завдань можливе безпосередньо на уроках та в позакласній роботі. Позакласна виховна робота -- різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах.

Завдання позакласної роботи -- закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне, екологічне і фізичне виховання.

Позакласна робота має свої специфічні принципи:

Добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.

Суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.

Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.

Розвиток винахідливості, дитячої технічної та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.

Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної виховної роботи. Форми виховної роботи -- варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховного заходу. До них належать класні години, етичні бесіди, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, змагання, виставки, конкурси, колективні творчі справи.

Класна година. Як одна з форм позакласної виховної роботи, вона передбачає створення оптимальних умов для продуктивного спілкування класного керівника з учнями з метою формування у них соціальної зрілості. Рекомендації до проведення класних годин:

-- класні години мають бути систематичними;

-- на розгляд учнів бажано виносити цікаві, актуальні для них питання;

-- не варто влаштовувати на класних годинах педагогічного аналізу діяльності учнів впродовж значного проміжку часу;

-- проведення класної години має відбуватися за чітким планом, у мажорному тоні спілкування;

-- слід заохочувати учнів до вільного висловлювання думок, не дорікаючи їм за помилковість суджень, враховувати їх соціально-психологічні особливості, створювати умови для подальшого розвитку школярів у процесі вільного спілкування;

-- не допускати ігнорування запитань учнів, вислуховувати їх відповіді, виявляти терпимість, залучати всіх учнів до розмови, не залишаючи поза увагою несміливих;

-- цікавитись інтересами учнів для визначення подальших тем класних годин, проводити їх не тільки у школі, а й у музеях, на природі, за місцем роботи батьків та ін.

Етична бесіда. Ця форма виховної роботи спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями. Інформацію про моральні норми діти отримують в сім'ї, на уроках, із засобів масової інформації тощо. Але цей процес здебільшого стихійний, не сприяє формуванню стійких переконань. У дітей під впливом різних чинників нерідко виникають хибні уявлення про моральні цінності. Тому в навчально-виховній роботі необхідно надати цьому процесу системності, науковості, щоб сформувати в дітей надійні засади моральних цінностей. Цій меті служать етичні бесіди, в основі яких -- використання діалогу. Вони сприяють узагальненню дитячих спостережень, вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм, що сприяє поступовому сходженню особистості до нових моральних якостей.

У системі підготовки і проведення етичних бесід важливим є дотримання певних методичних правил:

-- бесіди проводить класний керівник;

-- тривалість бесіди залежить від віку учнів: 5--7 класи -- 30--40 хв., 8--11 класи -- до 45 хв.;

-- підготовка до бесіди має тривати 5--6 днів;

-- тема бесіди залежить від віку учнів, рівня підготовки колективу, взаємин у колективі, соціально-економічних умов у суспільстві;

-- організація бесід відбувається за такими основними етапами: підготовчий, проведення бесіди, наступна діяльність школярів, оцінювання вчителем рівня сформованості в учнів моральних норм і навичок;

-- необхідне залучення усіх дітей до висловлення власних думок щодо певних моральних понять;

-- слід використовувати цікавий матеріал, різні педагогічної прийоми, які спонукали б школярів до активної емоційно-розумової діяльності;

-- потрібно продумувати план бесіди, давати учням конкретні завдання на етапі підготовки до неї, які викликали б у них інтерес;

-- аналізувати вплив бесіди на поведінку вихованців, класного колективу загалом;

-- продовжувати роботу над проблемами, що обговорювались під час бесід.

Зустрічі з відомими людьми. Мета їх може бути різною: профорієнтаційна , розвиток моральних, громадянських якостей (зустрічі з ветеранами війни, праці, спорту, мистецтва) тощо.

Обговорення книг, читацькі конференції. Влаштовують їх для пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, активізації їх самостійності в оцінних судженнях, думках. Під час підготовки до них учні працюють над виступами з певних проблем (на матеріалі одного або кількох творів, творчості письменника, літературної або наукової проблеми). На конференції учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких висловлюють своє ставлення до твору або проблеми, ставлять інсценівки або переглядають уривки кінофільму. Підбиваючи підсумки, вчитель зосереджує їх увагу на найважливіших аспектах проблеми.

Виставки. Їх присвячують досягненням учнів в гуртках дитячої творчості та на уроках праці, у сфері образотворчого мистецтва, результатам краєзнавчих, туристичних походів. Екскурсоводи-школярі демонструють експонати, відповідають на запитання, організовують обмін досвідом.

Масові свята. Організовують як дні, тижні, місячники підвищеної уваги до поезії, музики, театру, кіно, дитячої книги, природи тощо. У них беруть участь всі учні школи. Під час таких свят традиційно відбуваються зустрічі з письменниками, художниками, композиторами. Окрему групу позакласних заходів з мови становлять свята - мовні вечори, ранки, дні, тижні, декади, фестивалі. Організація їх має своєю метою зацікавити учнів мовою, пожвавити роботу над нею, виявити ефективні форми, прийоми ведення позакласної роботи з мови, підсумувати наслідки її за певний період. Найефективнішими з свят є фестиваль і тиждень (або декада) мови. До обох з них входять як складова частина (найчастіше заключна) мовні вечори і ранки.

Фестиваль проводиться як свято мови всіх шкіл за єдиною програмою. Тиждень (декада) мови - це шкільне мовне свято, що триває протягом 7 (10) днів. Цінність цієї форми позакласної роботи в тому, що вона є масовою, охоплює всіх учнів школи.

Будучи одним з епізодичних заходів, тиждень мови тісно пов'язаний із систематичною позакласною роботою, особливо з мовним гуртком, члени якого мусять бути ініціаторами й організаторами мовного свята. Переважна більшість заходів, визначених у плані тижня, організовується і проводиться гуртківцями. Члени гуртка готують таблиці, ігри, обладнують школу і класи, виступають у ролі екскурсоводів, доповідачів, дикторів мовних передач, чергових у "довідкових бюро", на постах тижня, стають учасниками всіх конкурсів, конференцій.

Конкурси, олімпіади. Проводять для виявлення талантів, розвитку творчих можливостей дітей. Конкурси (дитячого малюнка, художніх робіт, технічних конструкцій), олімпіади (з навчальних предметів) організовують за певним графіком, заздалегідь повідомляють про це учнів. Переможців оголошують публічно, відзначаючи їх успіхи на урочистій лінійці.

Для реалізації цих завдань у школі розроблений план виховної роботи навчального закладу та окремі плани, які були затверджені на засіданнях методичних об'єднань класних керівників. Ці плани охоплюють всі напрямки виховання: патріотичне, правове, моральне, художньо-естетичне, трудове, фізичне, екологічне, превентивне.

Значну роль в екологічній освіті школярів відіграють позакласні заняття: екскурсії, турпоходи, КВК, свята на екологічну тематику.

Л. Божович наголошує, що процес пізнання природи і її законів нелегкий. Він здійснюється поступово, шляхом спостережень, відкриттів. Головна роль у цьому процесі належить учителеві. На уроках і в позакласній роботі він формує в учнів уміння приймати екологічно правильні рішення, виховувати почуття любові й шанобливого ставлення до природи, вчить застосовувати набуті знання в повсякденному житті [3, с. 23].

Екологічна освіта - порівняно нова галузь педагогічної теорії і практики. Вона забезпечує реалізацію принципових загально-дидактичних положень, таких як системність і систематичність, наступність і безперервність, гуманізація і науковість тощо.

В останні роки екологічне виховання та екологічна освіта стали предметом уважного дослідження видатних представників педагогічної науки. Вагомий вклад у становлення та формування екологічного напряму в педагогіці вніс А. Захлєбний [12-13]. Йому належить думка про існування таких основоположних принципів екологічної освіти та виховання:

1) взаємозв'язок глобального, національного та краєзнавчого підходів;

2) принцип співпраці;

3) принцип прогностичності;

4) принцип міждисциплінарності;

5) принцип єдності теорії і практики;

6) принцип безперервності;

7) єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої дійсності у практичній діяльності з її збереження, догляду за нею і поліпшенню якісного та кількісного складу [13, с. 54].

Дещо по-іншому підходить до розв'язання цієї проблеми С. Глазачев [6]. Для цього науковця характерне ототожнення термінів «природоохоронне виховання» і «екологічне виховання», що спрямовує процес екологічного виховання переважно на охорону природного середовища існування людини. До принципів виховання С. Глазачев відносить:

- принцип комплементарності екологічного виховання до всіх інших напрямів виховної роботи з людьми;

- принцип використання навчальної (виховної) функції природи, яка змінюється і охороняється;

- принцип сполучення розгляду проблем охорони природи у світовому масштабі і певній місцевості [6, с. 13].

Принципи організації екологічного виховання були колективно визначені представниками країн-учасників Ради Взаємодопомоги [10]:

- у процесі екологічного виховання слід враховувати взаємозв'язок глобального, національного та краєзнавчого підходів до розкриття екологічних проблем сучасності;

- екологічна освіта та виховання розглядаються як складова частина цілісного процесу виховання;

- забезпечення єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої дійсності та практичної діяльності по її поліпшенню та захисту від різних впливів на неї;

- збереження принципів систематичності, безперервності, міждисциплінарності у змісті й організації екологічної освіти і виховання.

Ці принципи належать до значних методичних надбань педагогічної науки і практики, і мають значний вплив на процес організації навчально-виховної роботи в школі. Характерною особливістю концепцій екологічного виховання різних педагогічних шкіл є аналіз впливу природи, її явищ і процесів на становлення особистості школяра - його соціальний, фізичний, інтелектуальний, художньо-естетичний розвиток.

краєзнавчий шанобливий позакласний екологічний

1.2 Педагогічні умови організації виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі

А. Бенека тлумачить «умову» як філософську категорію, що виражає відношення предмета до оточуючих його явищ, без яких він існувати не може. Сам предмет виступає як щось обумовлене, а умова - як зовнішня відносно предмета багатоманітність відносно об'єктивного світу. На відміну від причини, що породжує те чи інше явище, умова становить те середовище, у якому останнє виникає, існує і розвивається [1, с. 24].

Г. Білявський підкреслює, що умови , які забезпечують ефективність навчально-виховного процесу стосовно діяльності вчителя і діяльності учня повинні бути синхронними щодо спрямованості. Цей науковець визначає поняття «педагогічні умови» як обставину процесу навчання, яка є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання, застосування елементів змісту, методів, прийомів, а також організаційних форм навчання для досягнення певної дидактичної мети [2, с. 32].

Г. Ткачук вважає, що педагогічною умовою називається сукупність об'єктивних можливостей змісту навчання , методів, організаційних форм, яка забезпечує успішне розв'язання поставлених завдань [4, с. 40].

При виділенні педагогічних умов виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі ми врахували сутність понять «екологічне виховання», «позакласна робота», їх структуру, функції та принципи. Зупинимось на характеристиці цих педагогічних умов.

1. Системне набуття учнями еколого-природничих знань з орієнтацією на їх практично-діяльнісне впровадження.

Відомо, що ефективність виховного процесу залежить від послідовності і безперервності педагогічних впливів на учнів. Йдеться про систему екологічних педагогічних впливів , яка забезпечить формування в кожного учня екологічної свідомості, переконань, ідеалів, інтересів, морально - вольових рис, навичок, звичок правильної поведінки, цілісної особистості. У зв'язку з цим важлива послідовність, узгодженість, систематичність, планомірність педагогічних впливів, підпорядкованих меті, принципам, завданням, змістові, формам і методам екологічного виховання. У екологічному вихованні учнів у позакласній роботі треба спиратися на набутий школярами життєвий досвід, закріплювати його в уміннях, навичках і звичках правильної поведінки.

2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів в екологічному вихованні. Вчителеві необхідно знати закономірності вікового розвитку не тільки для того, щоб до них пристосуватись, а головне, щоб учити і виховувати у досліджуваному напрямку з найбільшим ефектом. Видатний український педагог Н. Ващенко звернув увагу на те, що високий темп розвитку учнів вимагає якнайширшого залучення їх до активної навчальної та громадської діяльності. А тому школа мусить використовувати кожний момент своєї роботи не тільки для того, щоб виховувати з них повновартісних, всебічно розвинутих людей і добрих громадян своєї батьківщини. Особливості виховання учнів зумовлені відчутним впливом ряду визначних факторів:

- змістом навчальних планів, програм і підручників ;

- незаперечним авторитетом вчителя;

- впливом сім'ї [4, с. 40].

У вихованні школярів великої уваги потребує формування їхнього характеру, навичок поведінки, витривалості, чуйності, доброти, милосердя, вміння долати труднощі, вироблення цілеспрямованості й стійкості уваги, організованості, хазяйновитості. У цьому руслі не менш важливе значення має вироблення духовно - моральних і вольових рис: патріотизму, працьовитості, відповідальності, національної свідомості, рішучості, охайності, дисциплінованості, згуртованості, чесності, скромності, поваги і терпимості. Навчальний матеріал з української мови природоохоронної тематики є чудовою основою для формування вищезазначених рис особистості школяра. Зауважимо, що вчитель повинен добре знати індивідуальні відмінності школярів, психіку кожного учня і врахувати її особливості у виховній роботі.

3. Забезпечення емоційно-ціннісного підґрунтя взаємодії дітей з природою. Відомо, що за своїм змістом переживання учителя і учнів сприяють підвищенню ефективності виховання. Негативні емоції гальмують виховну діяльність. Малозмістовне виховання не вимагає від учнів напруження думки, волі, воно неминуче породжує нудьгу, і тоді деякі учні починають шукати інших шляхів прикладення своїх сил і енергії. Важливо викликати в учнів почуття подиву, що надасть процесу виховання жвавості, пристрасності, захопленості. Школярам здебільшого бракує досвіду емоційного співпереживання від спілкування з природою. В цьому аспекті важливо правильно спланувати і провести екскурсію, спостереження. Вплив позитивних емоцій дає школярам переживання почуття краси. Тому треба насичувати виховний процес замилуванням красою, щоб пам'ять, мислення, уява учнів збагачувалась яскравими образами, які западають в душу, активізують мислення і мовлення. Важливий образний виклад змісту виховного заходу, мовлення вчителя, його зовнішній вигляд, засоби виховання повинні привертати увагу школярів.

Отже, сукупність запропонованих педагогічних умов, на наш погляд, є необхідною і достатньою, оскільки виділена із врахуванням сутності проблеми та вікових особливостей школярів.

Позакласна робота з української мови - це обов'язкова складова частина організованого навчально-виховного процесу школи. Проводячи позакласну роботу з української мови, учитель дотримується всіх загально дидактичних принципів навчання. На кожному позакласному заході чи занятті в нерозривній єдності здійснюються освітні й виховні завдання. Кожний позакласний захід з мови передбачає озброєння учнів певною сумою знань, з'ясування відповідного кола питань. Порушення принципу науковості під час позакласної роботи так само не допустиме, як і під час уроку.

Перед сучасною школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно-орієнтованим на екологічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Успішність процесу екологічного виховання засобами позакласної роботи визначається сукупністю взаємопов'язаних педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання екологічно спрямованого матеріалу , а саме:

Цілеспрямованість - підпорядкованість всієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.

Зв'язок з життям - систематичне ознайомлення учнів із екологічною ситуацією у країні, залучення їх до посильної участі в громадсько-корисній роботі.

Наступність - поєднання виховання на уроці та в позакласній роботі екологічного спрямування, безперервне формування екологічної культури учнів в загальноосвітньому педагогічному процесі.

Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості - взаємоінформування учасників виховного процесу про результати виховних впливів, досягнення в природоохоронній діяльності.

Використання краєзнавчого матеріалу - врахування досвіду учнів у природоохоронній діяльності рідного краю, органічний зв'язок з природою рідного краю, наповнення екологічного виховання школярів національним змістом.

Позакласна заходи з української мови та літератури - це ідеальний матеріал для створення навчальних проблемних ситуацій екологічного спрямування.

Вчитель разом з дітьми може розв'язувати навчальні проблемні ситуації всіма можливими шляхами, - вважає Г. Ткачук [29, с. 22]:

- через організацію частково-пошукової діяльності;

- через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження екологічних проблем у природі, запропонованих учителем чи виявлених за результатами самостійного дослідження.

Участь учнів в екологічному русі забезпечує їхню більш високу пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань. Через екологічну роботу програмовий матеріал з основ наук органічно пов'язується на уроках з місцевим життям, духовними набутками рідної сторони.

С. Глазачев наголошує, що у процесі добору змісту екологічно спрямованого матеріалу важливим критерієм є також його особистісна значущість для учнів. Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення про охорону місцевих рослин, тварин; добирати ілюстрації, виготовляти малюнки. Ще один шлях - вільний вибір учнями відповідних об'єктів для спостережень з наступним обговоренням у класі їх результатів; врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів [6, с. 35].

Природоохоронні відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тобто, починаючи навчальний рік, учитель має чітко визначити обсяг екологічних знань та вмінь, який необхідно засвоїти учням, - стверджує М. Колесник [15, с. 42].

Так, екологічно спрямований матеріал може використовуватися для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; актуалізації знань учнів, чуттєвого досвіду; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів; підвищення їх активності; зв'язку навчання з життям.

Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання екологічно спрямованого матеріалу в позакласній роботі, є те, що цей матеріал має бути науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння його школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситись із основним програмовим матеріалом, не затіняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності; емоційно насиченим, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці, людей та всього живого.

Висновки до 1 розділу

1. Екологічна освіта - порівняно нова галузь педагогічної теорії і практики. Вона забезпечує реалізацію принципових загально-дидактичних положень, таких як системність і систематичність, наступність і безперервність, гуманізація і науковість тощо.

2. Перед сучасною школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно-орієнтованим на екологічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

3. Позакласна виховна робота - різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування.

4. Позакласна заходи з української мови та літератури - це ідеальний матеріал для створення навчальних проблемних ситуацій екологічного спрямування.

5. Успішність процесу екологічного виховання засобами позакласної роботи визначається сукупністю взаємопов'язаних педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання екологічно спрямованого матеріалу.

6. При виділенні педагогічних умов виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі ми врахували сутність понять «екологічне виховання», «позакласна робота», їх структуру, функції та принципи.

7. Педагогічні умови:

а) системне набуття учнями еколого-природничих знань з орієнтацією на їх практично-діяльнісне впровадження;

б) врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

в)забезпечення емоційно-ціннісного підґрунтя взаємодії дітей з природою.

РОЗДІЛ 2. Експериментально-дослідна робота з виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі

2.1 Констатувальний експеримент (визначення вихідного рівня вихованості шанобливого ставлення до природи)

З метою перевірки виховання в учнів 5 класу шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі з української мови і літератури був проведений педагогічний експеримент на базі ЗОШ № 36 м.Кривого Рогу серед 5-х класів (5- Б і 5- В класи); експериментом було охоплено 60 учнів - 30 учнів 5-Б класу і 30 учнів 5-В класу. Дослідно-експериментальне навчання проводилося у три етапи:

І етап - констатувальний експеримент;

ІІ етап - формувальний експеримент;

ІІІ етап - контрольний експеримент.

Мета констатувального експерименту полягала у тому, щоб об'єктивно вивчити вихідний рівень вихованості шанобливого ставлення до природи учнів 5-х класів у позакласній роботі з української мови і літератури за допомогою навчальних методів, що сприяють вирішенню цієї проблеми.

Під час проведення констатувального експерименту нами були поставлені такі завдання:

- проаналізувати програму з української мови і літератури для 5 класу з точки зору досліджуваної проблеми;

- зіставити програмний матеріал з календарними планами вчителя української мови і літератури 5-Б і 5-В класів;

- провести спостереження за роботою вчителя з використання форм і методів позакласної роботи, що виховують шанобливе ставлення до природи;

- підготувати завдання для з'ясування вихідного рівня вихованості шанобливого ставлення до природи учнів 5-х класів у позакласній роботі.

На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок школярів, рекомендованих Міністерством освіти України ми визначили наступні критерії та рівні оцінювання:

Високий рівень характеризується тим, що школярі цієї групи дали правильні повні відповіді, продемонстрували тривале, емоційне, свідоме запам'ятовування матеріалу, виявили творчу активність, самостійність.

Достатній рівень притаманний учням, що дали в цілому правильні, але неповні відповіді. Учні добре володіють навчальним матеріалом, володіють навичками взаємодії, схильні до імпровізації.Знання цих учнів обмежуються навчальною програмою.

Середній рівень властивий учням, які дали неповні й поверхові відповіді. Учні цієї групи в цілому здатні відтворити зміст виучуваного, але пропускають важливі елементи.

Початковий (низький) рівень мають учні, які не змогли впоратися з поставленими завданнями. У таких учнів не розвинені мислення та уява.

Завдання контрольної роботи (констатувальний експеримент)

Дати письмову відповідь на запитання

Рівень 1 (низький)

1. Відгадайте загадку: Зубів не має, а кусає. (Кропива)

2. Як ви розумієте зміст приказки: Де багато пташок, там нема комашок.

Рівень 2 (середній)

1. Відгадайте загадку: Що росте без колосу? (Гречка)

2. Як ви розумієте приказку: Лякана ворона і куща боїться.

Рівень 3 (достатній)

1. Відгадайте загадку : Що то за голова, що лиш зуби та борода? (Часник)

2. Як ви розумієте приказку : За двома зайцями не женись, бо й одного не спіймаєш.

Рівень 4 (високий)

1. Відгадайте загадку: Чашечка медку, закопана в льодку до нового годку. (Озимина)

2. Як ви розумієте приказку: Бджола мала, а й та працює.

Виконання завдань контрольної роботи оцінювалось за рівнем розвитку учнів і критеріями оцінювання сучасної школи. Результати виконання завдань контрольної роботи представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Оцінка вихідного рівня вихованості шанобливого ставлення до природи учнів 5-Б і 5-В класів у позакласній роботі (констатувальний експеримент)

Бали	Рівні сформованості пізнавальної активності	5-Б (ЕК) експериментальний клас (кількість)	%	5-В (КК) контрольний клас (кількість)	%
1 - 3	Початковий (низький)	3	10	5	20
4 - 6	Середній	8	27	6	20
7 - 9	Достатній	15	50	15	50
10-12	Високий	4	13	4	13
Всього	30	100	30	100

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показів, що рівень сформованості пізнавальної активності учнів як контрольного класу 5-В (КК) так і експериментального 5-Б (ЕК) перебуває в основному на достатньому і середньому рівнях: у 5-Б = 27% (середній рівень) і 50% (достатній рівень); у 5-В = 20% (середній рівень) і 50% (достатній рівень); високий рівень в обох класах однаковий, він = 13%; низький рівень в ЕК = 10%, у КК=17%.

2.2 Програма формувального експерименту

Другий етап експериментального навчання - формувальний експеримент. Його мета - дібрати ефективні форми позакласної роботи з української мови і літератури як засоби, спрямовані на виховання в учнів 5 класів шанобливого ставлення до природи .

Програма дослідно-експериментальної частини була розроблена нами на підставі аналізу результатів констатувального експерименту, досвіду роботи вчителя-словесника, аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури.

Відповідно до програми, у 5 класі продовжується інтелектуальний розвиток учнів, виховуються моральні, світоглядні, естетичні цінності, розвивається уява, здібності, розширюється світогляд.

Ми допускаємо, що якщо в процесі виховання в учнів шанобливого ставлення до природи застосовувати різноманітні форми позакласної роботи, що стимулюють розвиток учнів, то активність учнів буде більше високого рівня і досягнення учнів будуть результативніші .

Для досягнення поставленої мети нами були поставленні завдання:

- розробити програму експериментально-дослідного навчання у 5 класі з виховання шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі з української мови і літератури (на етапі формувального експерименту);

- у ході експерименту провести спостереження над посиленням активності учнів 5 класу.

Розроблену дослідно-експериментальну програму представлено у таблиці 2.

Таблиця 2. Експериментально-дослідна програма виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі з української мови і літератури у 5 класі

№ п/п	Тема заходу	Форма проведення заходу	Риса виховання шанобливого ставлення до природи
1.	«В гостях у підсніжника»	екологічний театр	культура поведінки в природі
2.	«Наш помічник - книга» (знайомство з книгами про природу).	круглий стіл	прагнення дізнатися більше про природні багатства України
3.	Складання і відгадування ребусів про природу.	аукціон	бажання примножити природні багатства рідного краю
4.	«Пори року»: вірші та оповідання про природу	усний журнал	замилування природою у різні пори року
5.	«По заповідних куточках України»	гра-подорож	пізнавальний інтерес до незайманої природи
6.	«Брати наші менші»	гра-драматизація	любов до птахів і тварин
7.	«Рослини Дніпропетровщини, що охороняються».	вікторина	бережливе ставлення до зникаючих видів рослин, щл ростуть у нашій місцевості

Далі ми наводимо конспект позакласного заходу з української мови , на якому виховується в учнів шанобливе ставлення до природи.

Позакласний захід "В гостях у підсніжника"

Мандруємо екостежиною підсніжника.

Цілі заходу: виховувати шанобливе ставлення до рослин, особливо представників Червоної книги, продовжити роботу з екологічного виховання, сприяти формуванню взаємовідносин людини з природою та культури поведінки в природі.

Ведуча: Раньою весною на залитих сонцем галявинах і під деревами, коли ще лежить сніг, з'являються ці милі оку паростки. Весна милує своїми білосніжними посмішками. У повітрі стоїть неперевершений аромат. Життя розквітло, знову почалася весна.

Ще навкруги в лісах лежать сніги,

Та на горбочку, там, де сонечко пригріло,

Розцвів раніше від усіх і глянув навкруги

Малесенький підсніжник білий.

Дівчина - весна: Першими провісниками весни є «сніжні квіти» - підсніжники. Саме вони мужньо борються з холодною зимою, з'являючись серед снігу.

Його в полоні там держав мороз,

Однак не зміг його він загубити:

Квіточка дихала, боролась, їй вдалось,

Нарешті холод розтопити.

Одна з легенд розповідає що коли Бог вигнав з раю Адама і Єву, йшов сніг і Єва дуже змерзла. На втіху їй кілька сніжинок перетворилися на ніжно-білі квітки підсніжника. Змерзлій Єві вони ніби дали надію, що незабаром буде потепління. З того часу підсніжники вважаються вісниками тепла.

А інша легенда розповідає, що плакала снігуронька, проводжала зиму. Йшла сумна, за нею стали всі тужити. Там, де йшла і плакала, торкаючи лози, виросли підсніжники - снігуроньки сльози.

Під назвою «підсніжники» об'єднують декілька рослин первоцвітів. Наукова назва підсніжників - «галантус». В перекладі з давньогрецької, підсніжник означає молочно - квітковий, тому що має білі квіти.

Молочно - білі квіти здавна символізують ніжність, чистоту, стійкість, вірність. Інколи підсніжники вважали емблемою надії.

(Лине легка музика, виходять діти у костюмах підсніжника і виконують танцювальну імпровізацію. На фоні музики голос ведучої:

Землю промінь зігріва,

Тане сніг, струмок співа,

І краси чудові діти,

Зір наш ваблять дивні квіти.

Ось, підсніжники, дивись,

Поміж снігу розбрелись.

Вже їм холод не страшний,

Ні хуга, ні вітровій.

Їх уже не налякати -

Вже спішить весна крилата!

Дівчина - весна: А я хочу, щоб присутні в залі отримали більше інформації про таку чудову квітку - підсніжник. Знайомство з квіткою розпочну легендою.

«Богиня снігу народила доньку та назвала її Сніжинкою. Батько вирішив віддати доньку заміж за Північного вітра. На весіллі брат Північного вітру - Південний - запросив її у танок. Це не сподобалося нареченому, і Північний вітер примусив Сніжинку танцювати разом з ним. Танцював і дмухав холодом, від чого гинули троянди, дерева у цвіті, які привіз Південний брат. Сніжинка розпорола пухові перини, які готувала до весілля, і накрила все навколо. Північний вітер схопив Сніжинку і сховав її під чагарником. На прохання Сніжинки Південний вітер її поцілував і вона розтанула, впавши краплею на землю. Розлючений Північний вітер придавив її шматком льоду. З тих пір і знаходиться під ним Сніжинка і тільки навесні, коли Південний вітер обходить свої володіння, вона відчуває його наближення і своїм теплим подихом розтоплює сніг і дивиться на нього своїм ніжним поглядом...»

Ведуча.

На святі, на шкільному

Ми видали наказ,

Нехай сьогодні квітнуть,

Підсніжники у нас

(Звучить мелодія з кінофільму «Дванадцять місяців», входять діти, у костюмах підсніжника і по черзі розповідають про квітку).

1 підсніжник. В Україні найбільш розповсюджений підсніжник звичайний, що росте у Закарпатті, Передкарпатті, Українських Карпатах, а також на Правобережжі, Поліссі, Лісостепу і Степу та підсніжник складчатий поширений у Гірському Криму.

2 підсніжник. А всього у світі нараховують близько 18 видів підсніжників. Ціаво, що англійці називають цю квітку сніговою краплею, а німці сніговою конвалією.

3 підсніжник. Популяції підсніжника локальні, здебільшого численні, але спостерігається тенденція до зменшення кількості особин, що пов'язано з масовим зриванням квітів на букети, викопуванням цибулин та рекреаційним навантаженням.

4 підсніжник. Саме так! Підсніжники не тільки провісники весни, а й гарні декоративні й польові квіти. Ця краса не лише спонукає до почуття прекрасного, а навпаки, є об'єктом наживи.

(Чути якусь розмову і у залі з'являється хлопчик - турист і людина у формі лісника).

Інсценівка «Спокусливі квіти».

(Дійові особи: турист, лісник, підсніжник, Червона книга).

Турист.

Ну і що це за пригода?

Серед снігу, серед льоду.

Лютий ще не встиг піти -

А вони взялись цвісти!

Квітів я нарву в пакети,

Дома пороблю букети,

Віднесу їх на базар,

В свято жінки - це товар!

Принесуть ці квіточки

До кишені - гривночки!

Ой, розумний хлопець, я,

Ой, хлопчина - молодець!

Ану, квіточко маленька,

Йди мені до рук швиденько,

Не вагайся, йди хутчіше,

У пакет мій швидше, швидше!

Лісник.

Постривай, лишень чекай,

Жодну квітку не чіпай!

Як посмів, тебе питаю,

Рвати цвіт, що розквітає?

Турист.

Квіти ці ж бо - польові,

Чому рвати ви забороняєте мені?

Лісник.

Не для тебе тут у лісі

Квітнуть квіти ці взялися.

Та яке ж ти право маєш,

Що красу таку зриваєш?

Я ніжно першу квітку цю люблю,

І я ніяк не можу зрозуміти:

Як, ото можуть люди без жалю

Чарівну цю красу губити?

(хлопчик - турист тікає, входять

«Червона книга», підсніжник)

Червона книга.

О, Природо, ховай свої чари,

На прогулянку вийшли вандали.

Негідники рвуть підсніжники,

Тільки б швидше наповнити тару.

Лісник. Невже в майбутньому на світі,

Не буде квітнуть дивна квітка:

Така приваблива, і ніжна,

Провісник березня - підсніжник?

Підсніжник.

Складені про мене і легенди і вірші,

Я квітка небаченої дивної краси.

Миліший всіх - простий підсніжник дикий:

Я скромна квітка ранньої весни.

Я з'являюсь найпершим, коли ще довкола лежить сніг. Своїм гострим, як спис, листям, я пробиваю землю, торішнє листя, сніг і гордо виношу свою голівку, але... Мене зривають, тільки - але я зацвітаю. Яке людям діло до мужності, до боротьби, яку я вів із зимою. Через те я потрапив до Червоної книги України.

Червона книга.

Сміливим підсніжникам мороз не страшний,

В снігах розкошує привітна родина.

В них ворог один - здичавілий страшний -

Байдужа, безлика і хитра людина.

Тож не рвіть ви квітів, друзі,

Подивіться, там у лузі,

Кожної весни вам знову,

Дарують настрій свій чудовий.

Вміймо природу любити,

Кожній рослині радіти

Зупинімось - останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас!

(Дійові особи покидають зал).

5 підсніжник.

Ми, підсніжники, занесені до Червоної книги України. Нас охороняють у природних заповідниках Медобори й Канівському, Кримському й Карадазькому, Ялтинському та деяких заказниках Правобережжя. А ще нас вирощують у ботанічних садах.

6 підсніжник.

Прошу запам'ятати всіх присутніх, що порушення закону про охорону підсніжників карається штрафом у 300 гривень, а за кожну зірвану квітку доведеться заплатити ще по 15 гривень.

Дівчина - весна.

Прошу відгадати загадки.

Я найперший зацвітаю,

Білим цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку? (підсніжник)

Навесні він у теплі

Проростає з - під землі,

Має трунок, має вроду,

І дарує насолоду. (підсніжник)

Це я першим виглядаю з - під снігу,

Мов вісник настання весни.

Своїм прекрасним білим цвітом,

Пробуджую зимові сни. (підсніжник)

Ця квіточка з'являється

Як тільки тане сніг,

Біленькими дзвіночками

Всміхається до всіх. (підсніжник)

Ведуча.

Гарну квітку я в руках тримаю,

Білим цвітом вона розцвітає.

Називають її провісником весни,

Зветься як вона, скажи? (підсніжник)

Сьогодні, мандруючи екологічною стежиною, ми отримали цікаву інформацію про підсніжник. Сподіваюся, що тепер серед присутніх не буде байдужих до рослин рідного краю, а особливо, представників Червоної книги. Все залежить від вас, в якому місті чи селі будете жити - чи із духмяними, ніжними, запашними квітами, чи... Вирішуйте самі! Я звертаюсь до вас з проханням: не рвіть даремно квіти, охороняйте ніжні й одночасно тендітні й беззахисні рослини. Вони це краса, а краса, як відомо, врятує світ.

На цьому наш позакласний захід завершено. До зустрічі на новій екостежині.

2.3. Результативність дослідно-експериментальної роботи

Для визначення ефективності експериментально-дослідної програми ми провели контрольний експеримент - контрольний зріз знань учнів 5 класу з вивченого за час проведення дослідного навчання. За допомогою розроблених запитань і завдань ми визначали рівень розвитку вихованості шанобливого ставлення до природи в учнів 5 класу. Завдання контрольного зрізу знань полягає у тому, що учні повинні були дати письмову відповідь на запитання відповідного рівня.

Завдання контрольного зрізу знань.

Рівень 1 (початковий)

Знайди і підкресли синоніми в тексті:

Сплять метелики в травичці,

Ще куняє рибка в річці,

Ще дрімає навіть бджілка

Біля теплого причілка.

Рівень 2 (середній)

Знайти в тексті недоречно вжиті слова і замінити їх синонімами. Записати удосконалений текст.

Сірі журавлі прилетять до нас рано. Ще сніг не зійшов, а вони вже щебечуть у висоті. Відшукавши рідні місця, збираються невеликими табунами і починають танці. Піднявши таким чином "настрій", птахи беруться за ремонт старих хатинок або споруджують нові. (Щебечуть - курличуть, табунами - зграями, хатинок - гнізд).

Рівень 3 (достатній)

1. Складіть текст

"Обранець рідної землі" (Легенда про дубок).

Зачин. Був собі славний леґінь..., неабиякої сили, всі його любили, допомагав.

Головна частина. Та ось напали, стали топтати, стислося серце, скочив на „., б'ється не ден не два, падають..., направо, наліво, повернувся додому з першою... та підступний ворог... у самісіньке серце...; захитався. Але не впав; перетворився на…

Кінцівка. Своїм життям землю врятував. А смертю своєю прикрасив її. Хто йде - всяк поклониться.

Рівень 4 (високий)

Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матінка-земля.

Не ламай калину, бо вона в житті єдина.

Краще принеси ти їй води. Не рубай тополю, бо вона зустрінеться з бідою. Краще їй сестричу посади.

1. Виконайте завдання:

- Які слова заперечують дії? Чому? Як написані вони? (Не з дієсловами окремо)

- Випишіть головні слова.

- Які речення за метою висловлювання?

- Складіть і запишіть власні правила поводження у природі. (Не рви квітів, бо знищиш красу. Не полохай птахів. Не руйнуй гнізд. Не вбивай навіть найменшої комашки).

Оцінюючи результати роботи, ми використовували класифікаційні рівні опанування учнями знань: низький (непродуктивний), середній (репродуктивний), достатній (продуктивний), високий (творчий).

Результати контрольного зрізу знань, умінь і навичок учнів вміщено в таблиці 3.

Таблиця 3.

Результати контрольного експерименту (зрізу знань учнів 5-х класів)

Бали	Рівні виховання в учнів шанобливого ставлення до природи	Експерим 5-Б кількість	%	Контрольн. 5-В кількість	%
1 - 3	Низький (непродуктивний)	-	-	5	17
4 - 6	Середній (репродуктивний)	3	10	6	20
7 - 9	Достатній (продуктивний)	20	67	15	50
10-12	Високий (творчий)	7	23	4	13
Всього	30	100	30	100

Аналіз даних наочно демонструє збільшення кількості учнів експериментального класу 5-Б з високим рівнем виховання шанобливого ставлення до природи (4=13%) до експерименту і (7=23%) після експерименту; такі учні відрізняються не тільки вмінням самостійно відкривати нові знання, переносити їх в нові умови, а й оригінально мислити, вирішувати проблеми. Зменшилась кількість учнів з низьким рівнем (3=10%) до експерименту і (0=0%) після експерименту.

Отже, формувальний експеримент показав, що застосування різноманітних форм роботи у процесі виховання в учнів 5 класу шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі з української мови і літератури веде до розвитку більш високого рівня опанування учнями екологічною освітою.

Висновки до 2 розділу

На першому етапі (констатувальний експеримент) було визначено вихідний рівень вихованості в учнів 5 класу шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі. Його результати показали, що рівень вихованості шанобливого ставлення до природи відповідає в основному середньому та достатньому рівням. Високий рівень зафіксовано у незначної кількості учнів: в експериментальному класі (5-Б) 13% і в контрольному класі (5-В) 13%.

На другому етапі педагогічного експерименту був проведений формувальний експеримент на основі розробленої нами експериментально-дослідної програми, в яку було введено форми позакласної роботи, спрямовані на виховання шанобливого ставлення до природи в учнів 5 класу в позакласній роботі.

Нами були узагальнені результати експериментального навчання, в ході якого з'ясувалось, що, після проведення розроблених за експериментальною програмою позакласних заходів у експериментальному 5-Б класі шанобливе ставлення до природи в учнів почало зростати (23%) і відрізнятись від ставлення учнів контрольного класу, в якому залишилось на тому ж рівні (13%).

Отже, можна стверджувати, що розроблена нами експериментально-дослідна програма ефективна і корисна для виховання шанобливого ставлення до природи в учнів у позакласній роботі.

ВИСНОВКИ

Вивчивши й проаналізувавши психологічну, педагогічну та методичну наукову літературу з проблеми дослідження „Виховання в учнів шанобливого ставлення до природи в позакласній роботі ” теоретично, розкривши та перевіривши експериментально-дослідну програму з досліджуваної проблеми практично, ми дійшли таких висновків:

...