Ідея всебічного й гармонійного виховання особистості в епоху європейського Відродження

Аналіз історичного шляху досліджуваної ідеї дозволив установити й таку закономірність: чим більш зрілим, цивілізованим ставало європейське суспільство, чим стабільнішими були його економічні, соціальні, політичні та духовні можливості, тим сприятливіші умови складалися для реалізації всебічного й гармонійного виховання як повного задоволення потреб і запитів особистості й суспільства.

Наш прогноз щодо перспектив усебічного (різнобічного) виховання загалом оптимістичний. Він ґрунтується на врахуванні високого рівня економічного потенціалу західної цивілізації, розвинутої інфраструктури освіти, наявності громадянського суспільства; усвідомленні самоцінності людського життя; збереженні та розвиткові гуманістичної традиції в західній і вітчизняній педагогічній культурі.

В Україні є необхідні умови для подальшого теоретичного розвитку та впровадження ідеї всебічного й гармонійного виховання: наукові розробки окремих її аспектів, певний практичний досвід реалізації, державна підтримка. Втілення ідеї в життя можливе через удосконалення навчальних програм, гуманітаризацію і більш повне використання виховного потенціалу людинознавчих наук, розширення мережі позашкільних закладів, спортивних шкіл, пропаганду валеологічних знань, удосконалення громадянського, морального та естетичного виховання молоді, залучення її до активного суспільно-політичного життя. Все це спрямоване на модернізацію освітньо-виховної практики, подолання однобічного інтелектуалізму, створення умов для цілісного духовного й фізичного розвитку громадянина Української держави як члена єдиної Європи.

Висновки

У дисертації здійснено науково-теоретичний аналіз і запропоновано нове історико-педагогічне вирішення проблеми генезису та еволюції ідеї всебічного й гармонійного виховання, що виявилося у з'ясуванні соціокультурних і педагогічних передумов, розкритті її сутнісного педагогічного змісту, виявленні закономірностей, суперечностей і системи тенденцій розвитку ідеї; в обґрунтуванні її наступності в європейській педагогіці, можливості розвитку провідних тенденцій у сучасних умовах модернізації вітчизняної теорії і практики виховання як теоретико-методологічного підґрунтя сучасної філософії освіти й оновленої парадигми виховання.

- З'ясовано соціокультурні (інтенсивний господарський розвиток італійських міст ХІV-ХV ст., поява перших форм капіталістичного підприємництва, вихід на арену “нових людей”, підприємливих, індивідуалістичних; розвиток світської культури; релігійні процеси, прагнення до оновлення духовного життя) і педагогічні (невдоволення церковною монополією на освіту й виховання, відкриття античної педагогіки, започаткування ренесансної виховної парадигми, сприйняття “носіями теоретичного розуму” ідей гуманізму) передумови генезису ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості в епоху європейського Відродження. Підтверджено, що саме в соціально-психологічній атмосфері італійського міста виник ідеал “універсальної людини”, здатної до самотворення в інтелектуальній, моральній, громадянській сферах. Педагоги Відродження дали свою відповідь на виклик часу, заявивши про необхідність всебічного й гармонійного виховання такої особистості.

- Виявлено п'ять основних етапів еволюції ідеї всебічного й гармонійного виховання: 1) друга половина XIV ст. - становлення гуманістичної педагогічної думки в Італії; 2) перша половина XV ст. - подальший розвиток ідеї в італійській педагогіці, період її розквіту; 3) друга половина XV ст. - модифікація ідеї в дусі флорентійського неоплатонізму; 4) XVI ст. - поширення гуманістичної ідеї за межами Італії, її трансформація в контексті релігійно-реформаторської педагогіки; 5) початок XVII ст. - відхід ідеї на другий план у зв'язку із закінченням ренесансної доби.

- Обґрунтовано методологічні й теоретичні основи ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості, розкрито її антропологічне підґрунтя (переосмислення доктрини християнського антропоцентризму, наголос на самоцінності земного життя, величі й гідності людини, її спроможності власними зусиллями досягти поставленої мети, спроба нерелігійного вирішення докорінних проблем життя і виховання людини, спростування (або пом'якшення) тези про людську зіпсованість унаслідок первородного гріха, реабілітація тілесного начала в людині, протест проти аскетизму, фізичних покарань дітей, утвердження ідеї тілесно-душевної гармонії); з'ясовано співвідношення традицій і новаторства (поєднання ідей античної педагогіки, поглядів Аристотеля, Платона, Квінтиліана, Цицерона та ін. з тим цінним, що мала християнська традиція - увагою до внутрішнього світу дитини, її індивідуальності та духовності; успадкування від Середньовіччя елементів лицарського виховання, а також окремих складових народної педагогічної культури); виведено ренесансну виховну парадигму (уявлення про людину як вищу цінність, орієнтація у вихованні на її природу і соціальну сутність, віра у виховання як головний засіб самозмін і соціальних перетворень, узгодженість мети, принципів і методів виховної діяльності, педагогічний гуманізм); встановлено роль гуманізму в її формуванні (системоформуючий чинник, система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, що розумівся тоді не лише як studia humanitatis, а як коло виховних ідей, котрі надзвичайно розширили можливості науки про виховання, зосередивши в собі сутність гуманістичної педагогіки і визначивши її стратегію, напрями й тактику).

- Розкрито сутнісний педагогічний зміст ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості (цілісний розвиток усіх фізичних і духовних сил людини, “виховання душі й тіла” (мовою Ренесансу - “універсальне” виховання); обґрунтовано її як мету виховання і педагогічний ідеал європейського Відродження (людина високої освіти та моральних якостей, фізично розвинута, енергійна, вольова, діяльна, соціально зорієнтована й відповідальна, віддана загальнолюдській справі та з “Богом у душі”); розкрито національно-регіональну специфіку цього ідеалу (різне співвідношення між його складовими, тілесним і духовним, світським і релігійним залежно від історико-культурних умов), “спільність і поліфонію” основних рис (прагнення виховати цілісну особистість, у розквіті її універсальних здібностей і талантів), варіативність виховного ідеалу Відродження (південно-європейський, північноєвропейський, східнослов'янський варіанти). Виростаючи з нових тенденцій суспільного розвитку, цей ідеал значно випередив свій час, мав далекосяжну історико-педагогічну перспективу.

- Виявлено закономірності (зумовленість появи ідеї соціально-економічними, культурними, релігійними процесами пізнього Середньовіччя; поєднання в ході її розвитку прогресивних ідей античної і християнської педагогіки; неможливість широкомасштабного впровадження ідеї, відхід на другий план під час індустріальної цивілізації; неминучість актуалізації в постіндустріальний період); суперечності між ідеалом і реальністю; між “теоретичним розумом” і масовою свідомістю; між теорією і практикою всебічного й гармонійного виховання; між ідеалом “універсальної людини” та конкретними запитами індустріального cуспільства; між “загальною освітою” гуманістів і потребами професіоналізації; між соціальною відкритістю гуманістичної педагогіки та елітарністю її практичного використання тощо); систему тенденцій (загальні - здатність ідеї до змін та альтернативного розвитку; пристосування до різних соціальних і національно-релігійних умов; модифікація у виховних концепціях церковних реформаторів; поступове звуження до формального вивчення класики; особливі - прагнення до класичної форми виховного ідеалу на півдні Європи; зміщення акцентів на інтелектуальні й моральні складові у північних країнах Європи; тенденція до поєднання гуманізму з православними виховними орієнтирами та принципами у східнослов'янських землях; окремі - орієнтація виховного ідеалу на потреби й смаки аристократичного середовища XV ст. в Італії; зближення його з лицарською традицією у Франції; рух у напрямі релігійності (“нової релігійності”) у Німеччині; прикінцеві - перехід ініціативи в інтерпретації ідеї до рук ідеологів Реформації і Контрреформації, поступове згасання інтересу до неї у зв'язку зі становленням індустріального суспільства; перспективні - здатність ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості до збереження в “генетичному коді” західноєвропейської цивілізації впродовж наступних століть; відродження ідеї всебічного й гармонійного виховання на переломних етапах розвитку світової педагогіки; можливість розвитку ідеї в сучасних умовах модернізації системи освіти України). З'ясовано специфіку сприйняття досліджуваної ідеї в окремих країнах Європи (залежність від економічної ситуації, рівня соціокультурного розвитку, ментальності, національних традицій тощо). Сукупність виявлених тенденцій свідчить про достатню живучість і плідність ідеї всебічного й гармонійного виховання. За радянських часів ця ідея одержала подальший розвиток у творчості Г. Ващенка, Н. Крупської, А. Макаренка й особливо у навчально-виховній системі В. Сухомлинського. Саме в нього вона одержала подальше теоретичне обгрунтування та була втілена в практику Павлиської школи.

- Здійснено системний аналіз виховання всебічно й гармонійно розвиненої особистості, що дозволяє констатувати наявність у педагогів-гуманістів цілісної й достатньо послідовної концепції, яка об'єднувала методологічний підхід (філософсько-антропологічний), теоретичні принципи (природовідповідність, пріоритет у навчанні виховних завдань, єдність знань і моральності, індивідуалізація, гуманізація, поєднання виховання із самовихованням), головні напрями змісту виховання (гуманістична освіта, соціальне (моральне, громадянське, патріотичне), фізичне, зародки трудового та естетичного), методи (освічення, наставляння, приклад, вправляння, привчання, формування звичок і навичок, метод “м'якої руки”, перевага заохочення над покаранням тощо), організаційні форми (здебільшого наставництво, приватне викладання, ігри, екскурсії тощо).

- Узагальнено досвід педагогів-гуманістів щодо впровадження в життя ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості. Виявлено, що воно здійснювалося здебільшого у формі наставництва при дворах правителів, а також в аристократичних колах, в елітарних школах. Найбільш яскравими спробами його втілення стали гуманістичні школи Італії (Вітторино да Фельтре, Гуарино да Верона). Але існували й інші інституції, де ренесансно-педагогічні ідеї сплавлялися із зустрічними течіями, своєрідно модифікувалися та трансформувалися (школа А. Гегія в Девентері, громада “Чеських братів”, українські та білоруські братські школи тощо). Загалом же в широких масштабах ідея всебічного й гармонійного виховання особистості в практиці тогочасної європейської школи втілитися не змогла. З'ясовано, що причини її успіху полягали в підтримці її з боку меценатів, політичної та інтелектуальної еліти, розумінні величі людини, почасти у своєрідній моді на гуманізм серед освічених європейців ХV - XVI ст. та ін. Невдачі пояснюються відсутністю об'єктивних (складність релігійно-політичної ситуації в Європі, нерозвиненість освітньо-виховної інфраструктури та суб'єктивних (брак кваліфікованих педагогічних кадрів, недоступність ідеї для масової свідомості та ін.) умов.

- Установлено вплив педагогічної думки гуманістів на виховну концепцію Реформації і Контрреформації. Виявлено точки дотику та розбіжності у їх ставленні до ідеї всебічного й гармонійного виховання. Доведено, що творці нових педагогічних доктрин - М. Лютер, Ф. Меланхтон та ін., ідеологи Контрреформації - запозичили в ренесансних мислителів окремі ідеї (необхідність поєднання класичної освіти з фізичним та естетичним розвитком особистості, трудової підготовки, а також гуманного ставлення до дитини). У протестантських гімназіях і єзуїтських коледжах намічалася тенденція до гармонійного виховання (навчальні заклади Й. Штурма, В. Тротцендорфа та ін.). Проте в кінцевому рахунку його мета підпорядковувалася релігійним потребам, тому ідея всебічного й гармонійного виховання особистості в інтерпретації реформаторів утратила свою гуманістичну цілісність. Водночас церковні реформатори зосередилися на розвитку масової освіти, значно випередивши в цьому ренесансних педагогів.

- Здійснено сучасну історико-педагогічну оцінку ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості як одного з найвизначніших надбань європейської гуманітарної думки. Факти її багатовікового існування свідчать про життєздатність, креативність і перспективність, чільне місце в світовій гуманістичній педагогіці минулого й сучасності. Доведено, що є всі підстави розглядати всебічний і гармонійний розвиток людини як системоформуючий чинник змісту, методів і форм сучасного виховного процесу, його мету-ідеал. Розкрито систему тенденцій, серед яких перспективні: показано майбутнє досліджуваної ідеї не лише у вітчизняному, а й у європейському педагогічному процесі, визначено його чинники (високий рівень економічного потенціалу західної цивілізації, наявність громадянського демократичного суспільства, розвинута інфраструктура освіти й виховання, усвідомлення самоцінності людського життя, збереження гуманістичної традиції у європейській і вітчизняній педагогічній культурі).

- Уточнено уявлення про ренесансну педагогічну думку в цілому, її визначальне місце в світовому історико-педагогічному процесі. Доведено, що це був яскравий, продуктивний, людиноцентристський етап його розвитку, у ході якого зроблено прорив в усвідомленні необхідності фізичного виховання поряд з інтелектуальним і моральним, здійснено крок на шляху до розуміння дитинства як особливого етапу становлення особистості. Зусиллями педагогів епохи європейського Відродження була зруйнована середньовічна шкільна система з її авторитарним ставленням до дитини. Розвинуто й підтверджено наукові положення про хід історико-педагогічного процесу в цілому (його поліфонічність, альтернативність); показано “драму” педагогічної ідеї та її носіїв; нелінійність розвитку, коли висловлена ідея деякий час залишалася поза увагою, а потім знову заявляла про себе, повертаючись до гуманістичних витоків. Не отримали підтвердження поширені в наукових колах думки про відсутність у гуманістів інтересу до “світу” дитини (Ф. Ар'єс), про надмірну індивідуалістичність ренесансної людини (О. Лосєв), про відрив ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості від реального педагогічного процесу (Г. Корнетов).

- З'ясовано можливості розвитку визначених нами прогресивних тенденцій ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості. Історико-педагогічний досвід засвідчує, що в сучасних умовах їх зміст співзвучний процесам інтеграції, демократизації й гуманізації, які відбуваються в усіх сферах світового та вітчизняного поступу. Дослідження показує, що ідея всебічного й гармонійного виховання активізує новаторські пошуки вчених і практиків, примножує гуманістичні традиції національної системи освіти, слугує методологічним підгрунтям нової філософії освіти та оновленої парадигми виховання, прискорює входження України до світової спільноти. Вона підтримана в основних державно-освітніх документах, де трактується як стратегічний напрям виховної діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми. Виникає необхідність вивчення дидактичних засад ідеї і ренесансної педагогіки; на окреме висвітлення заслуговує індивідуалізація цілепокладання і цілекорекції в особистісно орієнтованій педагогічній діяльності. Предметом уваги вчених також можуть стати педагогічні персоналії в історії європейського Відродження, досвід послідовників і пропагандистів ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості.

Список опублікованих праць за темою дисертації

виховання педагогічний відродження гуманіст

1. Год. Б.В. Виховання в епоху європейського Відродження (середина XIV - початок XVII століття). - Полтава: АСМІ, 2004. - 464 с.

2. Год Б.В. Педагогічна думка доби європейського Відродження (XV - XVI століття): люди та ідеї. Навч. посібник-практикум. (Ч. I). - Полтава: АСМІ, 2004. - 204 с.

3. Год Б.В. Гуманістичне виховання за доби європейського Відродження (кінець ХІV-початок ХVІІ століття): програма спецкурсу. - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2004. - 38 с.

4. Год Б.В., Перебийніс К.В. Ренесансні ідеї виховання правителя й сучасні проблеми вдосконалення діяльності державної служби в Україні. - Полтава: Б.в., 2005. - 54 с.

5. Год Б.В. Мудрість вихователя (видатний іспанський гуманіст Х.Л. Вівес про виховання і навчання особистості) // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид_во МДГУ ім. П. Могили, 2002. - Т. 24. - Вип. 11. - Педагогічні науки. - С. 107-114.

6. Год Б.В. Еразм Роттердамський про дошкільне виховання дітей // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. акад. АПН України М.Б. Євтуха, укладач - О.В. Михайличенко. - К.: Видавничий центр КНЛУ, НМАУ, 2002. - Вип. 22. - С. 164-167.

7. Год Б.В. Український гуманіст Станіслав Оріховський про навчання та виховання // Педагогіка та психологія : Зб. наук. пр. / За заг. ред. акад. І.Ф. Прокопенка, чл.-кор. В.І. Лозової. - Харків: ОВС, 2002. - Вип. 23. - С. 36-42.

8. Год Б.В. Італійський гуманіст П.П. Верджеріо про виховання підлітків та юнацтва // Постметодика. - 2002. - № 5-6 (43-44). - C. 65-68.

9. Год Б.В. Італійські мислителі-гуманісти про моральне виховання особистості // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2002. - № 5-6 (26-27). - Серія “Педагогічні науки”. - С. 70-78.

10. Год Б.В. Виховання за Монтенем, або “Мистецтво жити достойно” // Імідж сучасного педагога. - 2002. - № 6-7 (25-26). - С. 38-41.

11. Год Б.В. Особистість і професія вчителя у педагогічній думці епохи Відродження (XIV-XVII ст.) // Педагогіка і психологія професійної освіти.- 2003. - № 3. - С. 169-180.

12. Год Б.В. Ідея виховання у ренесансних утопіях XVI-XVII століть // Наук. вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки. - Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2003. - Вип. 14. - С. 38-44.

13. Год Б.В. Дитина та її світ в епоху європейського Відродження // Постметодика. - 2003. - № 2 (48). - С. 27-32.

14. Год Б.В. Ян Амос Коменський і педагогічна думка епохи Відродження // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 2 (31). - С. 22-27.

15. Год Б.В. Європейське Відродження у пошуках виховного ідеалу // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: АСМІ, 2003. - Вип. 5 (32). - Серія “Педагогічні науки”. - С. 77-93.

16. Год Б.В. Системний підхід до розв'язання проблем виховання особистості за доби європейського Відродження (XIV-початок XVII ст.) // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2003. - Вип. 1-2 (28-29). - Серія “Педагогічні науки”. - С. 108-111.

17. Год Б.В. Гуманістична школа в епоху європейського Відродження // Наук. записки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. - Вип. 54. - Серія: “Педагогічні науки”. - С. 48-53.

18. Год Б.В. Ідея всебічного й гармонійного виховання особистості в історико-педагогічній ретроспективі // Шлях освіти. - 2004. - № 3. - С. 43-48.

19. Год Б.В. З історії організації шкільної справи в Європі за доби Відродження (XIV-початок XVII століття) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир: РВВ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. - Вип. 19. - С. 35-39.

20. Год Б.В. Ідеї гуманістичного виховання особистості в “Утопії” Томаса Мора // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: АСМІ, 2004. - Вип. 5 (38) - Серія “Педагогічні науки”. - С. 35-39.

21. Год Б.В. Гуманістичне виховання у Німеччині в епоху європейського Відродження (XV-XVII ст.) // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: АСМІ, 2004. - Вип. 2 (35). - Серія “Педагогічні науки”. - С. 120-130.

22. Год Б.В. Виховання працею як компонент формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості в педагогічній думці доби європейського Відродження (XIV-XVI століття) // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: АСМІ, 2004. - Вип. 3 (36). - Серія “Педагогічні науки”. - С. 4-12.

23. Год Б.В. Виховання у братських школах України і європейська педагогіка XVI-XVII століть // Рідна школа. - 2005. - № 1. - С. 52-55.

24. Год Б.В. Ідея виховання правителя у ренесансній педагогічній думці (XV-XVI століття) // Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Полтава: АСМІ, 2005. - Вип. 2 (41). - Серія “Педагогічні науки”. - С. 3-16.

25. Год Б.В. Українська педагогічна думка про всебічне й гармонійне виховання особистості (XVI-XX століття) // Імідж сучасного педагога. - 2005. - № 1-2. (50-51). - С. 17-19.

26. Год Б.В. Виховання філософією (питання етики в гуманістичній педагогіці Італії XV ст.) // Філософські обрії. - 2003.- Вип. 9. - С. 200-209.

27. Год Б.В. Вплив західноєвропейського Ренесансу на освіту і виховання в Україні (XV-XVII cтоліття) // Історична пам'ять: Наук. зб. - Полтава: АСМІ, 2003. - № 1-2. - С. 81-88.

28. Год Б.В. Педагогічна думка в контексті європейського Відродження // Євробюлетень. - 2003. - № 4. - С. 44-48.

29. Год Б.В. Ідеї гуманістичної педагогічної думки в українсько-російських культурних зв'язках XVI-XVII століть // Україна і Росія: досвід історичних зв'язків та перспективи співробітництва: Зб. наук. пр. / За ред. О.І. Кожухаря та В.О. Вєтохіної. - Кривий Ріг: Б.в., 2004. - С. 318-325.

30. Год Б.В. “Багато може праця істориків пильних…” Українські гуманісти XVI-XVII cтоліть про виховання історією // З непереможною правдою життя: Зб. наук. пр. на пошану Є.М. Скляренка. - К.: Поліграф. д_ця ін_ту історії України НАН України, 2004. - С. 95-101.

31. Год Б.В. Україна, Росія, Білорусія: культурно-освітні зв'язки XVI - XVII століть // Слов'янський збірник. - Полтава: Слов'янський клуб, АСМІ, 2004. - Вип. 3. - С. 50-59.

32. Год Б.В. Відродження як культурно-історичний феномен // Актуальні питання всесвітньої історії і методика їх викладання: Матеріали доп. і повід. Всеукраїнського науково-практичного семінару (6-7 жовтня 2004 р.). - Полтава: АСМІ, 2004. - С. 116-138.

33. Год Б.В., Кульчій О.О. Європейський Ренесанс та освітня політика в роки Реформації (XVI століття) // Дидаскал: Часопис (ПДПУ імені В.Г. Короленка; кафедра педагогіки). - Полтава, 2004. - № 2. - С. 114-117.

34. Год Б.В. Ідеї сімейного виховання в педагогічній думці доби європейського Відродження // Євробюлетень. - 2004. - № 5. - С. 34-38.

35. Год Б.В. З досвіду організації навчально-виховного процесу в гуманістичних школах Італії XV століття // Виховна робота в школі. - 2005. - № 1 (2). - Січень. - С. 12-13.

36. Год Б.В. “Rocsolani, rutheni…” Українські імена на культурно-освітніх теренах Європи (XV-XVII століття) // Слов'янський збірник. - Вип. 4. - Полтава: Слов'янський клуб, 2005. - С. 71-76.

37. Год Б.В. Гуманіст як homo politicus. Франческо Гвіччардині та його “Нотатки про справи політичні й громадянські” // Історична пам'ять: Наук. зб. - 2005. -№ 1-2. - С. 145-152.

38. Год Б.В., Рибачук В.О. Критика антропоцентризму та спроби його подолання у російському персоналізмі // Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Секції III-IV. - Полтава: Б.в., 2001. - С. 27-32.

39. Год Б.В. Г.С. Сковорода та ідеї західноєвропейської гуманістичної педагогіки XV-XVI ст. // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (10-11 грудня 2002 р.). - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2002. - С. 117-122.

40. Год Б.В. Ренесансний гуманізм та ідея громадянського виховання в Україні (XVI-XVII cтоліття) // Громадянське виховання молоді засобами мови та літератури: Матеріали науково-практичної конференції (4-5 лютого 2003 р.). - Полтава: АСМІ, 2003. - С. 26-31.

41. Год Б.В. “Увесь світ - розкрита книга”. Мислителі та педагоги епохи Відродження про освітнє значення екскурсій // Всеукраїнський науково-практичний семінар “Роль навчальних і виробничих екскурсій в професійній підготовці вчителя природничих дисциплін” (23-24 жовтня 2003 р.): Зб. наук. пр. - Полтава: Б.в., 2003. - С. 58-61.

42. Год Б.В. Іспанський гуманіст Хуан Луїс Вівес про принципи і методи виховання // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 41. - Методичні основи виховного процесу. - С. 16-18.

43. Год Б.В. Образ магістра у трактаті Псевдо-Боеція “Про шкільну науку” // Магістратура: історія становлення, перспективи розвитку: Матеріали регіональної науково-практичної конференції (21 квітня 2004 р.). - Полтава: АСМІ, 2004. - С. 35-40.

44. Год Б.В. Ідеї громадянського виховання у ренесансній думці Італії XIV-XV століть // Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ПДПУ ім. В.Г. Короленка; кафедра педагогіки. - Полтава: АСМІ, 2004. - С. 48-51.

45. Год Б.В. Італійський гуманіст-педагог Маффео Веджо про навчання і виховання дітей // Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 24. - Педагогіка. - С. 25-26.

46. Год Б.В. Європейський вектор в освітній традиції України (епоха Відродження) // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Формування стратегії конкурентоспроможності освіти в регіоні”. - Дніпропетровськ, Жовті води: ДНУ, 2004. - С. 232-234.

47. Год Б.В. Із скарбниці світової педагогічної думки: гуманіст М. Монтень і його уроки виховання // Матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 41. - Методичні основи виховного процесу. - С. 8-9.

48. Год Б.В. Роль studia humanitatis (гуманитарных наук) в культурно-образовательной парадигме европейского Возрождения // Материалы научно-практической конференции “Перспективные разработки науки и техники”. - Белгород: Руснаучкнига, 2004. - Т. 13. - С. 47-50.

49. Год Б.В. Ідеї виховання працею у творчості ренесансних мислителів XV - XVI століть // Зміст освітньої галузі “Технології” в 12-річній школі та профільне навчання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (14-15 жовтня 2004 р.). - Полтава, 2004. - С. 114-117.

50. Год Б.В. Самовдосконалення як складова гуманістичної концепції виховання особистості за доби європейського Відродження // Самостійна робота студентів у структурі сучасної освіти: Матеріали регіональної науково-практичної конференції (22 квітня 2004 р.). - Полтава: Б.в., 2005. - С. 33-36.

Размещено на Allbest.ru