Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Теорія і практика підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою

Матвієнко Оксана Володимирівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України.

Науковий консультант:

доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України Мадзігон Василь Миколайович, Інститут педагогіки АПН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор фізико-математичних наук, професор, академік АПН України Шкіль Микола Іванович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри математичного аналізу;

доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України Луговий Володимир Іларіонович, Національна академія державного управління при Президентові України, ректор;

доктор педагогічних наук, професор Клочко Віталій Іванович, Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри вищої математики.

Провідна установа:

Житомирський державний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Г. Ярошенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний стан інформатизації в Україні характеризується тим, що сформована і реалізується державна політика у сфері інформатизації, активно створюється нормативно-правова та нормативно-технічна база сфери інформатизації та інформаційної діяльності, зокрема прийнято Закони України “Про інформацію”, “Про Національну програму інформатизації“, “Про Концепцію Національної програми інформатизації”, ряд інших нормативних актів Кабінету Міністрів України та Указів Президента України. В Україні розпочався процес формування національних електронних інформаційних ресурсів, які створюються органами державної влади, державними та недержавними підприємствами, науковими і навчальними закладами та суспільно-політичними організаціями.

Реалізація стратегічних завдань збереження, розширеного відтворення й розвитку всіх видів ресурсів залежить від ефективності прийняття управлінських рішень на всіх рівнях. Організація інформаційної діяльності в системі управління є самостійним видом діяльності, а інформаційні підрозділи, будучи функціонально включеними до відповідних організаційних структур, виконують функції управління інформаційною діяльністю, системного аналізу інформаційних потоків, планування і управління процесами, спрямованими на забезпечення підприємства релевантною внутрішньою і зовнішньою інформацією. Широкий спектр інформаційних завдань, які постають при здійсненні інформаційної діяльності в сучасних умовах, потребує підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління.

Освіта в галузі інформаційної діяльності тривалий час була спрямована на підготовку фахівців для традиційних систем державної інформаційної інфраструктури (бібліотечної системи, архівних установ, бібліографічних служб). Перехід інформаційної діяльності в системі управління на новий якісний рівень, широке впровадження автоматизованих інформаційних систем в практику діяльності підприємств і організацій, зміна інформаційних потреб працівників, інтелектуалізація їх діяльності дають поштовх утворенню відповідних структур з документаційного, організаційно-аналітичного забезпечення різних рівнів системи управління, що впливає на структуру професійної групи працівників в галузі організації інформаційного забезпечення і потребує побудови моделі фахівця в галузі інформаційного забезпечення системи управління.

Підготовка фахівця інформаційного профілю охоплює різні сфери змісту і методів діяльності, є міждисциплінарною і комплексною, стосується як традиційних завдань інформаційної діяльності, так завдань і проблем, викликаних інформатизацією суспільства. Отже, підготовка фахівця інформаційного профілю становить складну дидактичну систему.

Питання побудови моделі підготовки фахівця для конкретних галузей в умовах сучасного реформування управлінської діяльності та інформатизації всіх сфер соціальної практики є предметом багатьох досліджень. Зокрема, для сфери підготовки нової генерації управлінських кадрів в освіті дидактично обґрунтовано зміст підготовки і виконано побудову моделі менеджера освіти (В.М. Мадзігон, Л.М. Каращук); для сфери управління інформаційними ресурсами суспільства побудовано модель спеціаліста для бібліотечної системи (А.С. Чачко, А.І. Каптєрєв, Н.М. Кушнаренко та ін.).

Аналіз літературних джерел показав, що серед наукових пошуків немає спеціальних робіт, в яких би системно, всебічно висвітлювалися результати дослідження проблеми розробки моделі спеціаліста сфери інформаційного забезпечення системи управління. Динамічний розвиток форм, методів і змісту інформаційної діяльності в системі управління, впровадження і широке застосування комп`ютерних інформаційних систем викликає особливо інтенсивні зміни у сфері інформаційної діяльності, що потребує нового погляду на особливості професійної діяльності в галузі інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою та її відображення шляхом теоретичного обґрунтування й побудови відповідної моделі спеціаліста.

Зазначені проблеми не знайшли відповідного відображення в педагогічній теорії і не розв'язані у практиці навчання. Внаслідок цього виникла суперечність між вимогами, які ставляться до змісту підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення та існуючою практикою їх підготовки. Необхідність розв'язання виявленої суперечності зумовлює потребу в науковому обґрунтуванні концепції та розробці моделі підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою, що визначає актуальність теми дослідження “Теорія і практика підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою”.

Зв'язок роботи с науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського національного університету культури і мистецтв “Психолого-педагогічні засади трансформації підготовки кадрів з вищою освітою XXI століття” (затверджений Вченою радою Університету 7 грудня 2000 р.) і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри мультимедійних технологій.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №7 від 7 листопада 2002 р. ) і погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 26 листопада 2002 р.).

Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки у вищих навчальних закладах спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління.

Предметом дослідження є зміст, педагогічні умови і форми підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні концепції і моделі підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою.

Концепція дослідження. Концепція наукового дослідження теорії та практики підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління невиробничою сферою включає такі положення.

Динаміка процесів інформатизації суспільства та загальні тенденції розвитку освіти впливають на розвиток системи освіти в галузі інформаційної діяльності. Комплексне використання інформаційних ресурсів підприємств і організацій та закономірний розвиток автоматизованої інформаційної інфраструктури зумовлюють формування суспільних потреб у фахівцях з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою.

Нові напрями підготовки фахівців з інформаційної діяльності, що виникають внаслідок суспільних потреб, потребують теоретичного обґрунтування й побудови відповідних моделей підготовки, визначення змісту професійної освіти фахівця, формування знань, умінь і навичок інформаційної діяльності.

Формування змісту підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління доцільне в межах спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”, яка спрямована на підготовку фахівців для здійснення широкого спектру видів інформаційно-комунікаційної діяльності.

Побудова моделі фахівця з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою реалізується в результаті наукового обґрунтування змістового наповнення взаємопов'язаних компонентів, які утворюють системну цілісність моделі: суспільна потреба - освітньо-кваліфікаційна характеристика - освітньо-професійна програма - засоби діагностування.

Зміст діяльності фахівця з організації інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою знаходиться в межах комплексів функціональної спеціалізації: документно-інформаційні ресурси - інформаційні технології - управління інформаційною діяльністю - комунікації.

Зміст професійної підготовки фахівця з інформаційного забезпечення формується відповідно до зазначених комплексів функціональної спеціалізації і включає теоретико-методологічний, технологічний управлінський рівні підготовки з пріоритетним завданням формування професійної культури фахівця в галузі інформаційної діяльності. Кожен рівень підготовки включає об'єктно-орієнтований, суб'єктно-орієнтований та продукто-орієнтований рівні рефлексії професійної діяльності.

Педагогічною основою відповідності моделі фахівця з інформаційного забезпечення управління невиробничою сферою міжнародній практиці і досвіду підготовки фахівців з інформаційної діяльності у зарубіжних країнах є інваріантність змісту освіти і вимог до системи знань, умінь і навичок, необхідних фахівцю в таких сферах спеціалізації, як інформаційні ресурси і послуги; комп'ютерні системи і мережі; менеджмент.

Основні напрями реалізації педагогічних умов підготовки фахівців інформаційного забезпечення управління невиробничою сферою враховують полікомпонентність та поліструктурність майбутньої професійної діяльності фахівця, її інформаційно-аналітичну та інформаційно-технологічну складові, передбачають інтелектуально-інформаційну підтримку організації освітнього інформаційного простору, широке застосування проблемних професійно-орієнтованих форм навчання, використання інформаційних ресурсів бібліотек та інформаційних ресурсів дистанційного навчання.

Диференціація спеціалізації фахівців з організації інформаційної діяльності здійснюється у відповідності з багатоаспектністю соціально-комунікативної діяльності в галузі застосування комп'ютерно-інформаційних систем і зумовлюється розвитком інформаційних потреб різних категорій користувачів.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що оновлений зміст професійної підготовки фахівців з інформаційної діяльності може бути забезпечений, якщо:

- врахувати зміни у змісті інформаційної діяльності, зумовлені розвитком комп'ютерно-інформаційних систем та урізноманітненням інформаційних потреб користувачів;

- сформувати освітньо-професійну програму підготовки фахівця з інформаційного забезпечення відповідно до полікомпонентності і поліструктурності його подальшої професійної діяльності

- здійснити широке застосування проблемних професійно-орієнтованих форм навчання та інтелектуально-інформаційну підтримку організації освітнього інформаційного простору.

Завдання дослідження. Реалізація мети дослідження, необхідність підтвердження висунутої гіпотези зумовили потребу виконання таких завдань:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну та спеціальну наукову літературу з теми дослідження, виявити стан розробки проблеми.

2. Розробити та науково обґрунтувати концепцію підготовки фахівця з інформаційного забезпечення управління і на її основі побудувати модель його підготовки до професійної діяльності.

3. Виявити зміст системи професійної діяльності інформаційного спеціаліста в умовах інформатизації суспільства відповідно до сучасного стану і перспектив розвитку комп'ютерних інформаційних систем і на цій основі розробити освітньо-кваліфікаційну характеристику фахівця з інформаційного забезпечення управління невиробничою сферою.

4. Виявити педагогічні умови та розробити методичні підходи до підготовки фахівця з інформаційного забезпечення управління.

5. Експериментально перевірити педагогічну ефективність розробленої моделі підготовки фахівця до професійної діяльності.

6. Розробити навчально-методичне забезпечення підготовки фахівця з інформаційного забезпечення системи управління.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, положення про об'єктивний підхід до аналізу процесів теорії і практики вищої професійної освіти, про взаємозумовленість закономірностей і явищ соціальної дійсності, інноваційних процесів розвитку системи освіти й необхідність їх вивчення у зв'язку зі змінюваними соціально-культурними умовами. В роботі застосовано методологію наукового обґрунтування навчання, що виступає як об'єкт конструювання, а також методологію дидактичного прогнозування з метою обґрунтування професійної підготовки спеціалістів.

Теоретичну основу дослідження складають положення та висновки, пов`язані з питаннями реформування та модернізації вищої й професійної освіти в Україні (В.П. Андрущенко, А.М. Алексюк та ін.), загальнотеоретичні та методологічні основи системи професійної освіти (І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало та ін.), вимоги до моделі професіонала у контексті сучасної соціокультурної і інформаційно-технологічної ситуації (І.Д. Бех, М.Б. Євтух, В.А. Кудін, Н.Г. Ничкало), принципи дидактики сучасної професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, М.В. Паюл та ін.), дослідження ключових проблем інформатизації освіти (В.Ю. Биков, А.М. Гуржій, М.І. Жалдак), теоретичні праці з питань інформатизації суспільства (В.М. Глушков, А.П. Єршов, Ю.М. Канигін, В.С. Міхалевич, Н.Н. Моісеєв, А.І. Ракитов, А.В. Соколов, А.Д. Урсул).

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використовувалися такі методи дослідження:

теоретичні - контент-аналіз літератури для побудови моделі діяльності спеціаліста, метод теоретичного аналізу та синтезу для виділення і визначення значущості факторів, які впливають на зміст підготовки фахівця в галузі організації інформаційної діяльності із застосуванням інформаційних систем;

емпіричні - методи і процедури діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження: методи збирання емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ю) з метою виявлення завдань діяльності спеціаліста інформаційного профілю, спостереження і педагогічний експеримент з виявлення відповідності спеціаліста сформульованим кваліфікаційним вимогам, а також для виявлення готовності до професійної діяльності. У процесі дослідження використовувались методи педагогічного тестування і математичної статистики для моніторингу рівня навченості студентів.

Наукова новизна виконаного дослідження полягає в тому, що в Україні вперше розроблено концепцію підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою, яка обґрунтовує зміст професійної освіти фахівця у галузі інформаційної діяльності, розкриває уміння і навички інформаційної діяльності відповідно до динаміки процесів інформатизації суспільства, якісного перетворення всієї інформаційної сфери життя, розвитку комп'ютерних інформаційних систем, динаміки інформаційних потреб користувачів.

Розкрито й узагальнено зміст професійної діяльності фахівця з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою відповідно до комплексів функціональної спеціалізації: документно-інформаційні ресурси - інформаційні технології - управління інформаційною діяльністю - комунікації, побудовано інформаційно-логічну модель діяльності фахівця на основі систематизованого переліку термінів, що узагальнюють спектр завдань інформаційної діяльності.

Науково обґрунтовано модель підготовки фахівця з інформаційного забезпечення системи управління, яка включає теоретичний, методологічний, управлінський і технологічний рівні підготовки до професійної діяльності у структурі професійних знань фахівця; виявлено тенденції багатовимірності й полікомпонентності інформаційно-аналітичної, інформаційно-управлінської та інформаційно-технологічної складової у змісті підготовки спеціаліста з інформаційної діяльності, обґрунтовано їх необхідність для розвитку зазначеної сфери професійної освіти, підвищення її відповідності суспільним потребам;визначено основні концепти у структурі цілей, змісту, форм і методів підготовки спеціаліста: роль інформаційних ресурсів у суспільному розвитку, інформаційні системи як засіб створення автоматизованої інформаційної інфраструктури суспільства, розвиток функціонального підходу теорії управління до об`єктів управління, розвинена інформаційна культура фахівця і розкрито їх єдність та взаємоузгодженість.

Доведено адаптивність розробленої універсальної моделі підготовки спеціаліста фахівця в галузі інформаційного забезпечення при застосуванні її до розробки моделей підготовки за новими спеціалізаціями, сформульовано пропозиції щодо педагогічної доцільності підготовки фахівця з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою за існуючими напрямами підготовки.

Дістала подальшого розвитку система вимог до підготовки фахівця з інформаційного забезпечення в галузі використання комп'ютерних технологій.

Розроблено методичні підходи до професійно-орієнтованих форм навчання інформаційно-аналітичної та продукто-орієнтованої складових професійної підготовки фахівця з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою, розкрито і узагальнено проблемно-орієнтований зміст, форми і методи навчання у структурі професійної підготовки в галузі документно-інформаційних ресурсів, інформаційних технологій, управління інформаційною діяльністю.

Уточнено зміст, форми і методи інтелектуальної, культурно-інформаційної, методичної підтримки інформаційного-освітнього середовища, розкрито роль інформаційних ресурсів бібліотек у змістовому, організаційному, функціональному, комунікативному аспектах навчання і виховання фахівця.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що обґрунтовано зміст навчальних дисциплін інформаційно-технологічного, інформаційно-аналітичного та управлінського циклів, необхідних для підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою, створено навчальні плани і розроблено одноосібно та у співавторстві навчальні посібники (з грифом “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”): “Практичний курс з вивчення комп'ютерних технологій підготовки даних”, “Представлення інформації в автоматизованих документально-інформаційних системах”, “Менеджмент інформаційних офісних систем”, “Основи інформаційного менеджменту”, “Інтернет-технології: проектування Web-сторінки”, призначені для підготовки за спеціальностями “Менеджмент організацій”, “Документознавство та інформаційна діяльність”, “Бібліотекознавство та бібліографія”.

Основні результати дослідження покладено в основу розроблених освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки студентів.

Розроблені підходи надають можливість використовувати в системі вищої освіти визначені й обґрунтовані процедури проектування навчально-виховного процесу підготовки фахівців в галузі інформаційного забезпечення управління.

Зроблені на підставі дослідження висновки щодо змісту, форм та методів підготовки фахівців можуть бути використані як науково-методичні рекомендації для керівників і педагогічних працівників вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти в аспекті побудови системи підготовки спеціалістів з впровадження і використання інформаційних систем, викладачів вищих навчальних закладів та системи післядипломної педагогічної освіти в аспекті добору змісту освіти і вдосконалення навчальних програм вивчення курсів, пов'язаних із застосуванням нових інформаційних технологій, розробки спецкурсів і спецсемінарів з нових інформаційних технологій. Підготовлено рекомендації щодо практичного впровадження запропонованої системи підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління.

Отримані результати дослідження впроваджені до навчально-виховного процесу Київського національного університету культури і мистецтв (довідка про впровадження № 963 від 8.06.2001 р.), Новочеркаської державної меліоративної академії (довідка про впровадження №450 від 30.08.2001 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка про впровадження №802 від 12.12.2001 р.), Львівського державного інституту фізичної культури (довідка про впровадження №308 від 17.04.2003 р.), включені до бази даних інноваційних розробок Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України з метою розповсюдження інформації у вищих навчальних закладах (довідка про впровадження №14/18.2-1235 від 29.08.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї та розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження і висвітлені у представленій роботі, зокрема ті, що характеризують наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто. Ідеї співавторів наукових праць здобувача в роботі не використовувались.

У публікаціях, зроблених у співавторстві, внесок здобувача в одержання наукових результатів, є таким:

- у спільних з М.Н. Цивіним та І.Л. Бородкіною навчальних посібниках сформульовано їх ідею та розроблено концепцію;

- в опублікованих спільно з М.Н. Цивіним статтях обґрунтовано концептуальні засади досліджуваних проблем.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки і використанням методів математичної статистики для кількісного опрацювання експериментальних даних. Поєднання кількісного і якісного аналізу експериментальних даних, застосування в процесі дослідження взаємодоповнюючих методів (наукометричних методів оцінки документального інформаційного потоку і методу анкетних опитувань), і побудова на їх основі інформаційної моделі досліджуваної галузі діяльності дозволили зробити обґрунтовані висновки щодо добору змісту професійного навчання фахівців з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою і забезпечили концептуальність і доведеність одержаних результатів. Вірогідність розробленої моделі підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень: загальнотеоретичними та методологічними основами системи професійної освіти, вимогами до моделі професіонала у контексті сучасної соціокультурної і інформаційно-технологічної ситуації, принципами дидактики сучасної професійної освіти.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції доповідались, обговорювались та отримали схвалення на Методологічному семінарі “Виховання дітей та молоді в контексті розвитку громадянського суспільства” (4 грудня 2003 р., м.Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів” (16-17 жовтня 2003 р., м. Харків); Другій міжнародній науково-практичній конференції “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” (3-5 вересня 2003 р., м. Херсон); Міжнародній науково-практичній конференції “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” (3-5 вересня 2001р., м. Херсон); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання” (16-18 травня 2001 р., м. Хмельницький); Восьмій міжнародній науковій конференції “Библиотечное дело - 2003: гуманитарные и технологические аспекты развития” (24-25 квітня 2003 р., м. Москва); Сьомій міжнародній науковій конференції “Библиотечное дело - 2002: Библиотечное образование и практика: поиски взаимопонимания” (24-25 квітня 2002 р., м. Москва); Міжнародній науковій конференції “Библиотечное дело - 2001: российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве” (26-27 квітня 2001 р., м. Москва); Міжнародній науковій конференції “Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток”, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (12-15 жовтня 1999 р., м. Київ); семінарі керівників бібліотек вищих аграрних закладів освіти I-IV рівнів акредитації “Удосконалення діяльності бібліотечних мереж аграрних закладів освіти в умовах інформатизації” (24-26 квітня 2000 р., м. Біла Церква); Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (30 травня 2001 р., м. Київ); Міжнародній науково-технічній конференції “Електронні ресурси: проблеми формування, збереження, обробки, розповсюдження, захисту і використання-2000” (14-15 грудня 2000 р., м.Київ); IX Міжнародній науковій конференції “Информационная свобода и информационная безопасность” (30-31 жовтня 2001 р., м. Краснодар); Першій Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (30 листопада -1 грудня 2001 р., м. Київ); VIII міжнародній конференції “Теорія і практика управління з погляду тисячоліть” (24-26 травня 2001 р., м.Київ); науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу КНУКіМ (1999-2003 р.р., м.Київ).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 69 наукових працях, з них: 2 монографії, 5 навчальних посібників (чотири з грифом “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”), 2 брошури, 39 статей у фахових виданнях з педагогічних наук, 11 статей у інших наукових виданнях, 10 тез доповідей. Одноосібних праць - 60.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (488 найменувань), 7 додатків. Повний обсяг - 498 сторінок, з них 421 сторінка - основний текст. У роботі вміщено 40 таблиць на 16 сторінках, 16 рисунків, додатки на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовуються актуальність і доцільність дослідження, визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання, методологія дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист, визначається теоретичне і практичне значення дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління” проаналізовано теоретичні і методологічні основи розробки моделі підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління, вимоги до підготовки спеціаліста в галузі інформаційного забезпечення управління, психолого-педагогічні особливості підготовки інформаційних спеціалістів, вітчизняний та зарубіжний досвід в цьому аспекті.

Встановлено, що сучасний стан інформаційного забезпечення системи управління характеризується зміною інформаційних потреб користувачів, в тому числі, зміщенням акценту з науково-технічної на інші види інформації, значними й швидкими змінами в нових інформаційних технологіях і в організації інформаційної діяльності, а також гострою потребою у професійній підготовці спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою.

Встановлено, що сучасний стан освіти в галузі інформаційної діяльності є результатом дії загальних закономірностей її становлення та існування в конкретних соціально-економічних умовах в Україні і пов'язаний з підготовкою спеціалістів для традиційно сформованих організаційно-інформаційних систем державної інформаційної інфраструктури - бібліотечної системи, архівних установ, бібліографічних служб. Вихід інформаційної діяльності за межі забезпечення науково-технічною інформацією, активне включення підприємств і організацій до системи віртуальних комунікацій (електронні публікації в мережі Інтернет про результати й напрями діяльності, рекламно-іміджеві заходи та ін.), широке впровадження автоматизованих інформаційних систем в практику діяльності організацій викликає зміну інформаційних потреб працівників, інтелектуалізацію їх діяльності. Виникає потреба в утворенні відповідних структур з організаційно-аналітичного забезпечення системи управління, внаслідок чого змінюються особливості професійної діяльності в галузі інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою.

Зроблено висновок, що реальна потреба у діяльності інформаційних служб, функціонально включених до структури підприємств і організацій, широкий спектр інформаційних завдань, які перед ними постають, потребують підготовки спеціаліста інформаційного профілю для системи управління.

В результаті аналізу загальних проблем інформатизації суспільства виявлено, що потреба комплексного використання інформаційних ресурсів організацій, необхідність стратегічного планування інформаційних технологій і створення автоматизованої інформаційної інфраструктури, а також потреба інтегрального врахування основних концептів процесів інформатизації (інформація, людина, засоби інформатизації) передбачає спільний розвиток теорії та методології управління й теорії інформаційної діяльності, що дозволило виділити поліфункціональний напрям діяльності - менеджмент інформаційних систем.

Встановлено, що фундаментальною галуззю наукових знань, відповідно якої відбувається добір змісту професійного навчання спеціалістів інформаційного профілю, є інформатика. Зроблено висновок, що теоретично виваженим є підхід до добору змісту професійного навчання спеціаліста інформаційного профілю у контексті розуміння інформатики як науки, предметом якої є дослідження властивостей і закономірностей інформації як фундаментального явища та аналіз інформаційних процесів, які відбуваються у різних професійних галузях. За основу розуміння інформатики в контексті нашого дослідження прийнято визначення, що вкладається у межі поняття “наука про інформацію” або “інформаційна наука” (information science), як її називають у англомовних країнах, і, відповідно, поза увагою полишені підходи до визначення змісту інформатики у розумінні “комп'ютерна наука” (computer science), які стосуються розробки математичного, технічного і програмного забезпечення комп'ютерів.

Досліджено значення для підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення наукової дисципліни документознавство, сучасні концепції якої сформувались в галузі наук інформаційно-комунікаційного циклу, оскільки наукова дисципліна “документознавство” є стимулюючим чинником впровадження і розвитку єдиної в Україні спеціальності інформаційного профілю, за якою може здійснюватись підготовка спеціалістів з інформаційного забезпечення управління. Беручи до уваги зв'язки документознавства з іншими галузями знань (теорія і методика документування управлінських процесів, документна лінгвістика, теорія і практика менеджменту, інформаційний менеджмент, теорія комунікацій, теорія та практика науково-інформаційної діяльності), зроблено висновок про можливість комплексного підходу до формування змісту підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління в межах спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” шляхом визначення кола дисциплін документально-комунікаційного, інформаційного-технологічного та інформаційно-аналітичного циклу, необхідних для підготовки спеціаліста.

Встановлено, що практика підготовки фахівців з інформаційного забезпечення формується у межах спеціальностей “Бібліотекознавство та бібліографознавство” та “Документознавство та інформаційна діяльність” й характеризується відсутністю науково обґрунтованої моделі фахівця інформаційного профілю для системи управління.

В Україні в галузі бібліотечно-інформаційної освіти виконані ґрунтовні дослідження, які сприяли створенню теорії бібліотечної професії, що дає їй можливість розвитку, модифікації і трансформації у змінюваних умовах. Разом з тим, зроблено висновок, що модернізація бібліотечної освіти не в змозі розв'язати все коло проблем, пов'язане з підготовкою спеціаліста з організації інформаційного забезпечення системи управління. Виходячи з цього, наголошено на необхідності побудови моделі спеціаліста з інформаційної діяльності в системі управління.

Виявлено, що розробки моделі підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення, розпочаті ще у 70-80-х роках XX ст. з розвитком системи органів науково-технічної інформації, не завершились побудовою моделі спеціаліста інформаційного профілю.

Спеціальність “Документознавство та інформаційна діяльність”, яка була введена у 90-х XX роках в Україні внаслідок формування нових потреб суспільної практики в здійсненні документно-інформаційних комунікацій, організації інформаційної діяльності та задоволенні інформаційних потреб споживачів, дістала широкого поширення у ВНЗ України як гуманітарного, так і технічного профілю. З'ясовано, що трансформація професійних орієнтирів підготовки за цією спеціальністю, відсутність науково обґрунтованих моделей спеціаліста, термінологічна неузгодженість назв кваліфікацій і спеціалізацій, інтуїтивно-суб'єктивне наповнення змістом навчальних планів призвели до досить широкого тлумачення змісту професійної діяльності й підготовки фахівців, що впливає на ступінь актуалізації цього виду професійної освіти і потребує визначення змісту навчання і побудови моделі підготовки спеціаліста.

Аналіз підготовки інформаційних спеціалістів у Сполучених Штатах Америки (Southern Connecticut State University Department of Library Science and Instructional Technology, University of California-Berkeley School of Information Management & Systems, University of Tennessee School of Information Sciences), Великій Британії (University of Sheffield Department of Information Studies), Канаді (University of Toronto Faculty of Information Studies), Австралії (Queensland University of Technology School of Information Systems) і Росії (Томський державний університет, Державний університет управління) показав суттєві відмінності, які існують між педагогічними системами підготовки фахівців в Україні та у зарубіжних країнах, зокрема методи, засоби, організаційні форми, умови, у яких відбувається підготовка фахівців з управління інформаційними ресурсами. Порівняння систем підготовки на основі змісту освіти - інваріанту в структурі педагогічної системи, дозволило співвіднести цей структурний компонент підготовки фахівців в нашій країні з підготовкою спеціалістів за кордоном, оцінити вимоги до системи знань і, відповідно, умінь і навичок, необхідних фахівцю.

На основі аналізу навчальних планів підготовки в навчальних закладах США, Великої Британії, Канади, Австралії і Росії основні дисципліни згруповано в такі найважливіші розділи: інформаційний менеджмент, пошук інформації, інформаційні ресурси, бази даних, інформаційні системи, менеджмент організацій та інформаційних систем, інформаційний сервіс, бібліотечна діяльність, освітні технології.

Порівняльний аналіз дав змогу зробити висновок про необхідність врахування існуючої міжнародної практики і досвіду реалізації навчальних програм підготовки фахівців з організації інформаційної діяльності для розробки інтегрованих систем навчання, які охоплюють всі необхідні категорії функціонального призначення спеціалістів з організації інформаційної діяльності, їх різні професійні рівні і спеціалізації у відповідності із змістом майбутньої діяльності спеціалістів.

Зроблено висновок, що нові вимоги до професійної підготовки в умовах інформатизації суспільства викликають необхідність розробки концепції підготовки спеціаліста з організації інформаційного забезпечення системи управління, розробки адаптивної моделі спеціаліста, освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми його підготовки.

У другому розділі “Дидактичні вимоги до підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління” визначено загальні підходи до формування моделі діяльності спеціаліста, сформульовано виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння спеціалістів інформаційного профілю, визначено структуру комплексної моделі інформаційного спеціаліста, досліджено необхідні рівні підготовки спеціаліста.

Визначено, що концептуальні підходи до підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління базуються на результатах вивчення та прогнозування структури соціальної та виробничої діяльності фахівців з вищою освітою в галузі організації інформаційної діяльності відповідно до потреб ринку праці, на відповідних вимогах до фахівця, згідно яких визначається зміст освіти в даній галузі.

Побудовано модель підготовки спеціаліста на основі закономірного взаємозв'язку: суспільна потреба - освітньо-кваліфікаційна характеристика (уміння) - освітньо-професійна програма (знання) -засоби діагностування.

Для визначення змісту, форм і методів навчальної роботи згідно із загальними цілями виховання і закономірностями процесу навчання застосовано метод виділення структурних елементів: ідея (вихідні положення - пов`язуючий матеріал), основні категорії і поняття (описуючий матеріал), основні закономірності (пояснюючий матеріал), основні принципи (приписуючий матеріал).

Виділено основні вихідні положення в структурі підготовки спеціаліста:

1) необхідність підготовки спеціалістів зумовлена сучасним станом і тенденціями інформатизації суспільства, широким впровадженням інформаційних систем в організаціях;

2) можливість підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління забезпечується інформатизацією освіти як комплексом соціально-педагогічних перетворень, пов'язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією з метою раціоналізації інтелектуальної діяльності учасників навчально-виховного процесу.

Основним джерелом формування змісту навчання визначено процеси інформатизації і, відповідно, потреби суспільства у певному змісті і рівні навчання, а також процеси інформатизації освіти, які дають змогу теоретичної і практичної реалізації визначеного змісту освіти.

Відповідно до виконаного комплексного аналізу сфери інформаційної діяльності сформульовано основні концепти в структурі цілей, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу. Такими концептами є: роль інформації в суспільному розвитку; інформаційні системи як засіб створення автоматизованої інформаційної інфраструктури суспільства;теорія управління, її функціональний підхід і гуманістичні моделі управління працею; інформаційна культура як складова світоглядних і морально-естетичних ідей, якими необхідно оволодіти фахівцю.

Визначено, що закономірності побудови навчально-виховного процесу підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління ґрунтуються на єдності та взаємоузгодженості наведених концептів, які забезпечують цілісність процесу підготовки спеціалістів:

- мета підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління відповідає сучасному стану й тенденціям інформатизації суспільства, широкому впровадженню інформаційних систем в організаціях, розвитку теорії управління та базується на гуманістичних моделях управління працею;

- зміст освіти спеціалістів з інформаційного забезпечення управління, його комплексний і міждисциплінарний характер зумовлений фундаменталізацією інформатики, пов`язаний з розвитком автоматизованих інформаційних систем і функціональним напрямом теорії управління. Дана закономірність спрямовує процес навчання на осмислення складних явищ інформатизації суспільства і напрацювань практики управління процесами впровадження та застосування інформаційних систем, дозволяє розкрити основні змістові лінії предмета інформатики (інформація і інформаційні процеси, засоби інформатизації, інформаційні технології і соціальна інформатика), які забезпечують формування нової інформаційної культури суспільства і спеціаліста;

- методи і форми навчання зумовлені пріоритетними напрямами інформатизації освіти, введенням до навчального процесу комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, які надають можливості для всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності і відповідності запитам практики;

- ціннісні орієнтації освітньо-виховного процесу зумовлюються гуманізацією сучасної освіти, розв'язанням проблем взаємовпливу трьох макросистем: особистість - культура - суспільство у нових інформаційно-технологічних умовах.

На основі визначених закономірностей сформульовано основні педагогічні умови реалізації дидактичних принципів професійного навчання у підготовці інформаційних спеціалістів:

1. Врахування універсальності соціальної функції інформації, інформаційної діяльності та інформаційних систем і адекватність застосування функціонального підходу теорії управління до створення умов ефективної переробки інформаційних ресурсів з використанням автоматизованих інформаційних систем. Відповідність змісту навчання сучасному рівню і основним напрямам розвитку науки і техніки, організація навчального матеріалу у цілісну систему взаємопов`язаних знань і зв`язок із майбутньою практичною діяльністю дозволяє оволодіти системою знань про наукові основи інформатизації суспільства, принципи функціонування сучасної техніки і основи інформаційних технологій, сформувати загальнопрофесійні політехнічні і спеціальні знання, реалізувати політехнічний принцип професійного навчання.

2. Фундаментальний характер інформатики, розвиток її змістових ліній (інформація та інформаційні процеси, засоби інформатизації, інформаційні технології та соціальна інформатика) передбачає таку побудову змісту освіти, яка забезпечує спеціалісту освоєння нових спеціальностей і нових технологій, підвищення кваліфікації в умовах швидкозмінюваних поколінь техніки і впровадження нових технологій, що дозволяє реалізувати принцип професійної мобільності.

3. Дотримання міждисциплінарних зв`язків між основними складовими, які визначають зміст професійної діяльності у сфері інформаційного забезпечення управління: рух інформаційних потоків, застосування автоматизованих інформаційних систем для їх переробки і функціональний підхід теорії управління до впровадження інформаційних систем і переробки інформації, відповідність гуманістичним моделям управління, що потребує організації навчального матеріалу у цілісну систему взаємопов`язаних знань. Застосування форм організації навчального процесу, при яких один вид діяльності виступає способом розв`язання предметних завдань іншого дозволяє реалізувати принцип моделювання професійної діяльності у навчальному процесі.

Виконано побудову комплексної моделі спеціаліста з інформаційного забезпечення організаційного управління невиробничою сферою відповідно до основних концептів у структурі цілей, змісту, форм і методів підготовки. Комплексна модель фахівця складається з моделі діяльності і моделі підготовки.

Виявлено зміст діяльності фахівця, який визначається виробничими функціями, що реалізуються через виконання завдань, забезпечується уміннями, сформованими навчанням у вищому навчальному закладі. Діяльність спеціалістів була проаналізована, вивчена і описана у таких її проявах: знання, уміння і навички, які він використовує, функції, які він виконує на своєму робочому місці і конкретні типи діяльності, у яких реально виражена його робота.

Вивчення і аналіз інформаційного масиву наукових публікацій дали можливість виявити проблемно-пов'язані відношення, що становлять основу діяльності спеціаліста з організації інформаційного забезпечення системи управління і побудувати інформаційно-логічну модель предметної галузі діяльності майбутнього спеціаліста. Аналіз предметного змісту документів для визначення семантики завдань діяльності спеціалістів з організації інформаційного забезпечення системи управління здійснено методом контент-аналізу, який ґрунтується на розгляді наукового тексту на рівні слів і речень, що дало змогу оцінити “семантичне поле” завдань професійної діяльності в галузі організації інформаційних процесів і систем шляхом аналізу термінів нормованої наукової лексики (ключових слів) в публікаціях. Для опису змістової структури інформації було використано методи аналізу KWIC (ключові слова в контексті заголовку статті) і KWOC (ключові слова поза контекстом заголовку).

Проаналізовано публікації у спеціалізованому журналі “Научно-техническая информация”(Сер.1. “Организация и методика информационной работы” і Сер.2. “Информационные процессы и системы”) який, згідно “закону розсіювання публікацій у періодичних виданнях” за С.Бредфордом, можна віднести до “ядра” профільних журналів в даній галузі науки. Досліджуваний документальний інформаційний масив сформовано із статей у журналах з 1972 по 2000 р.

У результаті аналізу інформаційного масиву виділено типові завдання організації інформаційної діяльності та інформаційних процесів з використанням інформаційних систем. Одержаний в результаті аналізу заголовків публікацій та безпосередньо текстів публікацій перелік термінів було розподілено відповідно до таких процесів і об'єктів інформаційної діяльності: документно-інформаційні ресурси - інформаційні технології - організаційно-інформаційна діяльність, що дозволило виконати моделювання професійної діяльності фахівця з організації інформаційної діяльності. Встановлено виробничі функції, типові задачі діяльності, розроблено освітньо-кваліфікаційні характеристики, визначено уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу.

З метою реалізації принципу системності в обґрунтуванні цілей і змісту освіти на основі діяльнісного підходу застосовано метод анкетного опитування. Анкетне опитування проводилось в організаціях різної сфери діяльності і різних форм власності: страхова фірма, консалтингова фірма, бібліотека Спілки письменників України, бібліотека сімейного читання ім.О.Гончара, рекламна фірма, Держкомстат, Укрнафтагаз, райдержадміністрація, Книжкова палата України, Київський національний університет культури і мистецтв. Всього в 11 організаціях було опитано 51 спеціаліст.

Аналіз одержаного семантичного спектру завдань в галузі організації інформаційної діяльності, інформаційних процесів і систем, а також результатів анкетного опитування спеціалістів, зайнятих обробкою інформації, засвідчив, що питома вага завдань інформаційної діяльності для організацій різних типів неоднакова і при розробці моделей спеціалістів для різних спеціалізацій (для роботи в органах державної влади і управління, підприємницьких структурах, сфері науки і культури) потребує більш ретельного їх вивчення відповідно до завдань дослідження.

Виявлено зміст виробничих функцій, типових завдань діяльності та визначено необхідні уміння спеціалістів з організації інформаційної діяльності шляхом аналізу взаємодії фахівця з узагальненим об'єктом діяльності й виявлено функції управління, що застосовуються на всіх етапах життєвого циклу інформації і життєвого циклу автоматизованої інформаційної системи.

Виконаний аналіз взаємодії фахівця з узагальненим об'єктом діяльності, одержаний семантичний спектр ключових слів, які відображають завдання діяльності фахівців в галузі організації інформаційної діяльності, інформаційних процесів і систем дозволив представити сферу діяльності фахівця як систему, що складається з таких підсистем: документно-інформаційні ресурси - інформаційні технології - управління інформаційною діяльністю - комунікації. Відповідно до визначених комплексів функціональної спеціалізації сформульовано виробничі функції і типові завдання діяльності спеціалістів з організації інформаційного забезпечення системи управління.

Побудована модель діяльності спеціаліста містить детальні дослідження конкретного змісту роботи спеціалістів, функціональний зріз діяльності і зміст завдань і проблем, які постають перед спеціалістами. Відповідно до побудованої моделі діяльності виконано побудову моделі підготовки спеціаліста.

Визначено теоретико-методологічний, технологічний і управлінський рівні підготовки спеціалістів, сформульовано основні знання, уміння і навички на кожному з цих рівнів, визначено перелік відповідних дисциплін і їх зміст. Зміст освіти будується, виходячи з рівнів рефлексії у сфері професійної діяльності - об'єктно-орієнтованої (інформація, документ, інформаційна система), суб'єктно-орієнтованої (кінцеві користувачі і споживачі інформації) і продукто-орієнтованої (технології створення інформаційних продуктів: баз даних, мультимедійних і гіпертекстових продуктів, пошук у мережі Інтернет) і виконано перехід від кінцевих комплексних цілей навчання до цілей вивчення окремих навчальних дисциплін для здобуття теоретичного, методологічного, управлінського, технологічного рівнів підготовки.

Теоретико-методологічний рівень підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління ґрунтується на фундаментальних засадах інформатики як однієї з галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу оточуючого світу, вивчає інформаційні процеси, методи і засоби одержання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації. Базовими дисциплінами, які забезпечують теоретико-методологічний рівень підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління, є “Соціальна інформатика”, “Інформаційна культура”, “Інформаційні ресурси і послуги”, “Системний аналіз”.

Технологічний рівень підготовки характеризується знаннями, уміннями і навичками в галузі існуючої і перспективної технології переробки інформації та підготовкою студента до впровадження нових технологічних процесів переробки інформації. Базовими технологічними дисциплінами в навчальному плані мають бути такі узагальнені дисципліни: ”Комп'ютерні технології”, “Організація баз даних”, “Комп'ютерні мережі”, “Комп'ютерні видавничі системи” та ін.

Розроблено рекомендації щодо вдосконалення підходу до добору змісту освіти в галузі опрацювання документальних баз даних і застосування відповідного програмного забезпечення у навчальному процесі підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління. Результати проведеного дослідження стосовно питань створення і застосування документальних баз даних в інформаційній діяльності, дослідження вимог до відповідного програмного забезпечення, яке необхідне для їх ефективного функціонування, дозволили сформулювати концепцію вивчення курсу “Організація баз даних”, конкретизувати вимоги до цього курсу, розробити і апробувати методику вивчення питань, пов`язаних із проектуванням документальних баз даних, розробити навчальний посібник “Представлення інформації в автоматизованих документально-інформаційних системах”, якому надано гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”.