Теорія і практика підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою

Управлінський рівень підготовки спеціаліста з організації інформаційного забезпечення управління повинен забезпечити оволодіння основами управлінської діяльності, надати навички системного аналізу інформаційно-управлінських проблем, уміння знаходити ефективні рішення в галузі інформаційного консультування, інформаційного бізнесу, надання інформаційних послуг. Базовими дисциплінами управлінської підготовки є “Менеджмент”, “Психологія управління”, “Економіка інформаційної діяльності”, “Організація діяльності інформаційних служб”. Зазначені дисципліни є системоутворюючими у підсистемі забезпечення управлінського рівня підготовки.

Управлінський рівень підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення, як організаторів інформаційної діяльності, взято за основу створення курсу “Менеджмент інформаційних систем”. Курс відображає специфіку завдань діяльності в галузі управління інформаційною системою як соціотехнічною системою, інтегрує принципи управління використанням інформаційної системи організації. За результатами розробки курсу і його апробації підготовлено навчальний посібник “Менеджмент інформаційних офісних систем” (надано гриф Міністерства освіти і науки України), який забезпечує оволодіння студентами основних компонентів змісту освіти в цій галузі.

Запропонована комплексна модель підготовки спеціаліста є основою для розробки освітньо-професійної програми спеціаліста з організації інформаційної діяльності для широкого спектру сфер застосування.

Відповідно до створеної комплексної моделі фахівця з організації інформаційного забезпечення системи управління зроблено висновок про необхідність дослідження педагогічних умов формування спеціаліста, відповідності одержаних кваліфікаційних характеристик соціально-економічним вимогам і обґрунтування педагогічної доцільності підготовки спеціаліста з організації інформаційного забезпечення системи управління.

У третьому розділі “Організаційно-педагогічні умови вдосконалення підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління” розглянуто педагогічні умови формування спеціаліста з інформаційного забезпечення управління, досліджено відповідність його професійної характеристики соціально-економічним вимогам, проаналізовано зміст підготовки спеціалістів з організації інформаційної діяльності в зарубіжних країнах, виконано обґрунтування педагогічної доцільності підготовки спеціалістів з організації інформаційного забезпечення. інформаційний освітній модель фахівець

Отримані в процесі дослідження дані щодо рівня підготовки абітурієнтів при вступі до вищих навчальних закладів засвідчили, що має місце значний розрив у рівні знань абітурієнтів внаслідок нерівних можливостей в здобутті освіти в сфері нових інформаційних і комунікаційних технологій. Такий стан створює нерівні умови для оволодіння комп'ютерними технологіями професійної діяльності в процесі навчання у вищій школі, і, відповідно, потребує корекції знань абітурієнтів (студентів 1 курсу) в галузі комп'ютерних технологій. Досліджено умови й запропоновано заходи щодо вирівнювання знань і навичок студентів 1 курсу в галузі володіння комп'ютерними технологіями.

На основі результатів аналізу педагогічних умов, необхідних для підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління, зроблено висновок, що підготовка фахівців зазначеного профілю потребує особливого підходу до вивчення студентами дисциплін комп'ютерного (інформаційно-технологічного) циклу внаслідок того, що діяльність спеціалістів спрямована на надання інформаційних послуг і створення інформаційних продуктів із застосуванням широкого спектру комп`ютерних технологій для створення, обробки, пошуку, розповсюдження і зберігання різних видів інформації - текстової, графічної, мультимедійної. Відповідно, виконано добір навчальних дисциплін, пов'язаних з вивченням інформаційних технологій, які забезпечують широкий спектр видів інформаційної діяльності, такі як “Організація баз даних”, “Комп'ютерні мережі”, “Комп'ютерна графіка”, “Комп'ютерні видавничі системи” та ін., що дозволяє сформувати і узагальнити знання про сучасні комп'ютерно-інформаційні технології, які є необхідними для професійної діяльності спеціалістів з інформаційного забезпечення управління.

Обґрунтовано перелік дисциплін комп'ютерного циклу з урахуванням конструктивних - системоутворюючих функцій міжпредметних зв'язків у предметній системі навчання за семестрами навчального плану: “Комп'ютерні мережі”, “Організація баз даних”, “Комп'ютерна графіка”, “Комп'ютерні видавничі системи” та ін.

Завершальним етапом вивчення кожної з дисциплін комп'ютерно-технологічного циклу визначено виконання навчального міні-проекту. Ефективність такого методу у викладанні дисциплін комп'ютерно-інформаційного спрямування перевірена експериментально.

Відповідно до сучасних умов інформатизації освіти виконано аналіз можливостей використання у навчальному процесі електронних підручників, ресурсів дистанційного навчання, а також досліджено функції бібліотек вищих навчальних закладів у інформаційному забезпеченні навчального процесу.

Розроблено діяльнісний та особистісно зорієнтований підхід до вивчення сучасних технологій опрацювання даних, який сприяє розвитку творчих здібностей студента, здобуттю відповідних професійних навичок створення інформаційних продуктів і надання інформаційних послуг (участь у розробці або самостійно розробляють у межах дипломного та курсового проектування електронних навчальних посібників, довідників, електронних презентацій інформаційних продуктів).

Обґрунтовано педагогічну доцільність підготовки спеціалістів з організації інформаційної діяльності і здійснення інформаційного забезпечення управління, виходячи з міждисциплінарності завдань організації інформаційної діяльності. Вбачається доцільною підготовка спеціалістів з організації інформаційної діяльності в межах таких спеціальностей: “Менеджмент організацій” - діяльність спеціалістів спрямована на стратегічне планування інфраструктури інформаційної системи організації, адаптацію всіх організаційних підрозділів підприємства до змінюваних умов, викликаних впровадженням інформаційних систем; “Документознавство та інформаційна діяльність” - діяльність спеціаліста спрямована на управління процесами опрацювання інформації в організаціях, формування документопотоків в організаціях, забезпечення взаємопов'язаних і взаємозумовлених інформаційних процесів із збирання, аналітико-синтетичної переробки, зберігання, пошуку і розповсюдження інформації з використанням комп'ютерних інформаційних систем, “Бібліотекознавство та бібліографія” - діяльність в галузі створення електронних бібліотек як інформаційних систем, що дозволяють зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів, як локалізовані в самій системі, так і доступні через телекомунікаційні мережі.

З огляду на те, що насичення всіх сфер діяльності людини потоками інформації потребує спеціалістів з переробки інформації за допомогою комп'ютерної техніки, зроблено висновок щодо доцільності перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів, що є фахівцями в певній сфері, обізнані з об'єктом управління, із спеціальною інформацією, необхідною для даної сфери.

Засобом успішного вирішення завдань перепідготовки і підвищення кваліфікації обрано застосування модульного підходу як педагогічної технології розробки інтегративного курсу. Запропонована програма підвищення кваліфікації і перепідготовки має назву “Інформаційні системи управління” та складається з таких інтегративних курсів: менеджмент і маркетинг, комп'ютерні технології, інформаційне забезпечення.

Обґрунтовані в третьому розділі організаційно-педагогічні умови вдосконалення системи підготовки фахівців з організації інформаційного забезпечення системи управління дали можливість перейти до розробки системи рекомендацій з впровадження до практики освітніх установ підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління, до визначення засобів діагностування і прогнозування напрямів підготовки.

У четвертому розділі “Впровадження, діагностика і прогнозування перспектив розвитку підготовки спеціалістів” надано рекомендації з ефективного впровадження в практику освітніх установ підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління, запропоновано засоби діагностування рівня навченості, здійснено прогнозування напрямів розвитку підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління.

Відповідно до розуміння інформаційного забезпечення як поліфункціональної спеціалізації, яка ґрунтується на всезагальності існування інформації в різних сферах соціальної практики, діяльнісній природі інформаційних технологій і комунікативній концепції функціонування інформаційних систем, зроблено висновок, що базовий характер вищої освіти в цій галузі забезпечується вивченням збалансованої системи спеціально дібраних гуманітарних та соціально-економічних, фундаментальних і професійно-орієнтованих навчальних дисциплін інформаційно-аналітичного, документно-інформаційного, інформаційно-технологічного та управлінського профілю.

Виявлено, що ефективність впровадження в практику роботи освітніх установ системи підготовки спеціалістів з організації інформаційного забезпечення управління пов'язана із широким застосуванням проблемно-орієнтованих форм професійного навчання, зокрема проблемно-фахових завдань інформаційно-аналітичного спрямування (експертні оцінювання, моніторинг інформаційного потоку та ін.), а також завдань, пов'язаних із створенням інформаційних продуктів з використанням відповідного програмного забезпечення (створення баз даних, електронних публікацій, пошук в мережі Інтернет тощо).

Запропоновано навчальний план підготовки спеціалістів з управління інформаційними потоками із застосуванням комп'ютерних інформаційних систем з відповідними професійно-орієнтованими дисциплінами, який є варіативним, адаптивним до конкретних цілей навчального процесу, спрямованим на диференційований підхід до різних категорій тих, хто навчається, з урахуванням їх підготовленості, кваліфікації, галузевої спеціалізації, інформаційних потреб і рівня інформаційної культури. Пропонований навчальний план є відкритим для постійного розширення складу навчальних модулів, забезпечує функцію розвитку навчальних програм шляхом включення до них нових модулів, модернізації і розширення існуючих, виключення застарілих.

Визначено, що однією з умов ефективної адаптації майбутнього спеціаліста в динамічно змінюваному професійному просторі є виробнича практика. Розроблено програму наскрізної виробничої практики студентів, що відповідає початковому етапу професіоналізації.

З метою перевірки розробленої моделі підготовки фахівців з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою проведено педагогічний експеримент.

У процесі констатуючого (1998-2000 рр.) вивчався практичний стан підготовки фахівців з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою. У формуючому експерименті (2000-2003 рр.) здійснювалась перевірка запропонованої моделі підготовки фахівців з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою. Виявлення сформованості у майбутніх фахівців окремих компонент готовності у констатуючому та формуючому експерименті проводили за критеріями: ставлення студента майбутньої професійної діяльності (мотиваційний компонент), знання про зміст професійної діяльності (змістовий компонент), уміння застосовувати знання для організації інформаційної діяльності (процесуальний компонент).

Всього у констатуючому і формуючому експерименті взяло участь 378 студентів очної форми навчання. Рівень сформованості знань і умінь виявлявся шляхом аналізу результатів проходження виробничої практики на II-IV (випускному) курсі студентів спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”, кваліфікація “Документознавець, менеджер органів державної влади і управління”.

Сформованість готовності до професійної діяльності розглядалась на елементарному, репродуктивному, продуктивному і творчому рівнях для всіх складових майбутньої професійної діяльності.

За результатами констатуючого експерименту рівень готовності студентів до здійснення професійної діяльності перебував на таких рівнях:

- інформаційно-технологічна складова - переважають репродуктивний і продуктивний рівні всіх компонент професійної готовності (мотиваційна, змістова і процесуальна компоненти на репродуктивному рівні відповідно 56%, 36%, 44%, на продуктивному - 46%, 55%, 45%); звертає на себе увагу високий рівень мотивації;

- документаційно-комунікаційна складова - переважають репродуктивний (38%) і продуктивний (44%) рівні змістової і процесуальної компонент готовності; низький відсоток мотиваційної компоненти на всіх рівнях пояснюється ставленням студентів до документаційно-комунікаційної складової професійної діяльності виключно у межах діловодства;

- інформаційно-аналітична складова - високий відсоток елементарного рівня всіх компонент (мотиваційна - 92%, змістова - 61%, процесуальна - 39%), низький продуктивний рівень всіх компонент (мотиваційна - 1%, змістова - 10%, процесуальна - 23%); високі значення елементарного рівня мотиваційної та змістової компонент пояснюється незрозумілістю змісту, форм і методів застосування інформаційно-аналітичних завдань у реальній професійній діяльності;

- інформаційно-управлінська складова - на елементарному рівні знаходяться мотиваційна і процесуальна компоненти (відповідно 44% та 63%), на репродуктивному - переважає змістова компонента (51%); значний відсоток студентів, які знаходяться на елементарному рівні освоєння всіх компонент готовності (мотиваційна - 44%, змістова - 26%, процесуальна - 63%) свідчить про нерозуміння мети інформаційно-управлінської діяльності, а 51% на репродуктивному рівні змістової компоненти - про одержані у відповідних навчальних курсах знання про основні форми, методи та спрямованість управлінської діяльності, а разом ці показники свідчать про відсутність взаємозв'язку між теоретичною підготовкою і реальною практичною діяльністю, що може бути усунене на початковому етапі професіоналізації - виробничій практиці.

Готовність студентів до професійної діяльності у процесі формуючого експерименту перевірялась за тими ж критеріями, що і у констатуючому експерименті та з дотриманням чотирьох рівнів її сформованості.

Аналіз результатів формуючого експерименті засвідчив, що відбулись такі зміни у рівнях готовності стосовно складових майбутньої професійної діяльності:

- інформаційно-технологічна складова - продуктивний рівень мотиваційної компоненти зріс на 33%; продуктивний рівень освоєння процесуальної компоненти готовності до професійної діяльності збільшився на 5%;

- документально-комунікаційна складова - домінуючими є позитивні зміни у мотиваційній компоненті (елементарний рівень зменшився на 79%, продуктивний рівень зріс на 27%, творчий - на 12%; зросла на 11% процесуальна компонента готовності на продуктивному рівні;

- інформаційно-аналітична складова - домінуючими є позитивні зміни у мотиваційній компоненті на всіх рівнях (елементарний рівень мотиваційної компоненти знизився на 61%, зріс продуктивний рівень для всіх компонент: мотиваційної - на 15%, змістової - на 14%, процесуальної - на 18%;

- інформаційно-управлінська складова - елементарний рівень мотиваційної компоненти знизився на 34%, репродуктивний рівень - зріс на 29%.

Продуктивний рівень готовності студента відносно всіх компонент у всіх досліджуваних складових майбутньої професійної діяльності, досягнутий у результаті формуючого експерименту, знаходиться у межах, які можна визнати необхідними і достатніми (у інформаційно-технологічній складовій продуктивний рівень змістової та процесуальної компонент відповідно 55% і 50%; у документально-комунікаційній складовій продуктивний рівень змістової та процесуальної компонент відповідно 44% і 42%; у інформаційно-аналітичній складовій - 24% і 41%, у інформаційно-управлінській - 34% і 31%) для констатації професійної компетентності, відповідного рівня знань, умінь і досвіду для здійснення даного роду діяльності.

Значні зміни, що відбулись під час формуючого експерименту у мотиваційній компоненті як системоутворюючому чиннику готовності до професійної діяльності, свідчать про актуалізацію взаємопов'язаної сукупності потреб, мотивів і цілей особистості, які спрямовують і регулюють її діяльність для досягнення професійної компетентності.

Етапами педагогічного експерименту також передбачались:

- моніторинг рівня навченості в галузі використання інформаційних технологій;

- моніторинг інформаційно-аналітичної підготовки фахівців.

Моніторинг рівня навченості студентів дав змогу виявити і оцінити ефективність проведеної цілеспрямованої підготовки студентів до використання інформаційних технологій та до інформаційно-аналітичної діяльності, виявити центральні тенденції засвоєння знань студентами, оцінити динаміку залишкових знань. Педагогічні вимірювання дали можливість отримати дані відносно стану, ефективності і якості навчально-виховного процесу як стосовно кожного студента, так і в цілому в групі.

Визначено, що багатоаспектність процесу соціально-комунікативної діяльності в галузі застосування комп'ютерно-інформаційних систем дозволяє прогнозувати розвиток і диференціацію спеціалізацій інформаційних працівників. Професійна діяльність в галузі інформаційних ресурсів характеризується значним рівнем диференційованості, виникають нові професійні профілі, які ґрунтуються на принципах надання інтелектуальних послуг, створення інтелектуальних продуктів і функціонування спеціальних служб.

Сферою діяльності зазначеної категорії спеціалістів є організація інформаційних комунікацій у віртуальному середовищі шляхом адаптації інформаційних ресурсів підприємства до розповсюдження їх через глобальні інформаційні мережі, організація ділових контактів за допомогою мережі, участь у проектах із створення “електронних бібліотек”, формування та розповсюдження інформаційних продуктів та послуг шляхом проектування WEB-сторінок для театрів і музеїв, бібліотек і навчальних закладів, підприємств і організацій різних сфер, інформаційне наповнення WEB-сайта маркетинговою, рекламною, бібліографічною інформацією, повнотекстовими базами даних.

Виявлено, що в умовах інформатизації суспільства, впровадження і функціонування інформаційних систем у бібліотеках, виникають інформаційно-технологічні завдання зберігання й накопичення інформації і організації зручного доступу до неї. Зроблено висновок про виділення структури адекватної професійної діяльності фахівця в галузі функціонування електронних бібліотек і підготовки фахівців з кваліфікацією “бібліограф-технолог бібліотечно-інформаційних мереж”. Відповідно до завдань функціонування електронної бібліотеки визначено сферу діяльності цієї категорії спеціалістів, яка пов'язана з виконанням традиційних і нових завдань бібліотечної діяльності із застосуванням нових інформаційних технологій - із створенням і використанням опублікованих і неопублікованих документів, аналізом інформаційного поля, відбором інформації і створенням різних типів в документних формах для задоволення функціональних потреб користувачів, створення, зберігання і ефективне використання, за допомогою комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, інформації й документів, як локалізованих в одній системі, так і доступних через телекомунікаційні мережі. Сформульовано завдання діяльності спеціалістів - адаптація інформаційних ресурсів бібліотек до розповсюдження їх через глобальні інформаційні мережі, участь у проектах зі створення електронних бібліотек, проектування WEB-сторінок для бібліотек, інформаційне наповнення WEB-сайта бібліотеки необхідною інформацією, пошук інформації в мережі для задоволення інформаційних запитів користувачів.



ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено, обґрунтовано і вирішено наукову проблему - побудовано цілісну модель підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою. Концепція наукового дослідження підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління базується на науковому обґрунтуванні змісту професійної освіти інформаційних фахівців, зумовленому процесами інформатизації суспільства, якісним перетворенням всієї інформаційної сфери життя, розвитком комп'ютерних інформаційних систем, гуманістичним підходом до процесів інформатизації, який передбачає, перш за все, розв'язання завдань суттєвого підвищення інтелектуального рівня суспільства.

1. Сучасний стан освіти в галузі інформаційної діяльності є результатом прояву загальних закономірностей її становлення та існування у конкретних соціально-економічних умовах в Україні, пов'язаний із підготовкою спеціалістів для традиційно сформованих організаційно-інформаційних систем державної інформаційної інфраструктури (бібліотечної системи, архівних установ, бібліографічних служб). Ґрунтовні дослідження бібліотечної професії, виконані в Україні, є основою її розвитку, модифікації і трансформації у змінюваних умовах. Разом з тим, модернізація бібліотечної освіти не в змозі розв'язати все коло проблем, пов'язане з підготовкою спеціаліста з організації інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою.

Перехід інформаційної діяльності в системі управління на новий якісний рівень, широке впровадження автоматизованих інформаційних систем в практику діяльності підприємств і організацій, зміна інформаційних потреб працівників, інтелектуалізація їх діяльності, а також активне включення підприємств і організацій до системи віртуальних комунікацій дає поштовх утворенню відповідних структур з організаційно-аналітичного забезпечення різних рівнів системи управління і впливає на структуру професійної групи працівників в галузі організації інформаційного забезпечення, що потребує побудови моделі спеціаліста в галузі інформаційного забезпечення системи управління.

В Україні професійну освіту в галузі інформаційної діяльності здобувають у межах спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”, яка введена у середині 90-х років XX ст. внаслідок формування нових потреб суспільної практики у здійсненні документно-інформаційних комунікацій, організації інформаційної діяльності та задоволенні інформаційних потреб споживачів. Даний напрям підготовки дістав широкого поширення у ВНЗ України як гуманітарного, так і технічного профілю. Відсутність науково обґрунтованих моделей фахівця, інтуїтивно-суб'єктивне наповнення змістом навчальних планів призвели до досить широкого тлумачення змісту професійної діяльності і підготовки фахівців за даною спеціальністю, що зумовлює емпіричний підхід до реалізації навчально-виховного процесу і впливає на ступінь актуалізації професійної освіти інформаційного профілю.

2. Розроблено концепцію підготовки фахівця, яка включає освітньо-кваліфікаційні характеристики (модель діяльності) та освітньо-професійну програму (модель підготовки). Основні дидактичні закономірності й принципи підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення управління поєднуються й взаємоузгоджуються на основі таких концептів у структурі цілей, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу, як роль інформації в суспільному розвитку, інформаційні системи як засіб створення автоматизованої інформаційної інфраструктури суспільства, функціональний підхід теорії управління і гуманістичні моделі управління працею, інформаційна культура фахівця.

Модель висвітлює структуру професійних знань спеціаліста, яка включає теоретичний, методологічний, управлінський, технологічний рівні підготовки до професійної діяльності. Освітньо-професійна програма, зміст професійно-орієнтованих дисциплін спеціаліста з інформаційного забезпечення управління невиробничою сферою побудовано, виходячи з рівнів рефлексії професійної діяльності: об'єктно-орієнованого (документно-інформаційні ресурси, інформаційна система), суб'єктно-орієнтованого (кінцеві користувачі інформації) і продукто-орієнтованого (технології створення інформаційних продуктів: баз даних, мультимедійних і гіпертекстових продуктів, пошук у мережі Інтернет).

Зміст освіти фахівця з інформаційної діяльності орієнтований на професійну мобільність і попит на ринку праці та освітніх послуг, відповідає структурі й характеру сучасної професійної діяльності, що зумовило поєднання інформаційно-аналітичної, інформаційно-управлінської та інформаційно-технологічної складової в змісті підготовки спеціаліста з інформаційної діяльності.

3. Доведено, що зміст професійної діяльності інформаційного спеціаліста в сучасних умовах характеризується поліструктурністю, посиленням інформаційно-аналітичної складової, урізноманітненням інформаційних потреб споживачів у системі управління і широким впровадженням і використанням комп'ютерних і телекомунікаційних систем і мереж. Основні професійні функції фахівця з інформаційного забезпечення управління в умовах інформатизації суспільства в містяться в межах комплексів функціональної спеціалізації: документно-інформаційні ресурси, інформаційні технології, управління інформаційною діяльністю, комунікації, відповідно до яких розроблено освітньо-кваліфікаційні характеристики і побудовано модель діяльності спеціаліста з інформаційного забезпечення управління.

Загальній структурі підготовки фахівців іммантентно притаманний компонент, пов'язаний із формуванням культури суб'єктів інформаційної діяльності, який визначає важливі соціальні функції спеціаліста з інформаційної діяльності у забезпеченні якості інформаційних взаємовідносин суб'єктів соціальних комунікацій, усунення виникнення і розповсюдження неперевірених даних, дезінформації тощо.

4. Педагогічні умови підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою передбачають:

- інтелектуальну й інформаційну підтримку організації освітнього інформаційного простору шляхом широкого застосування бібліотек у змістовому, організаційному, функціональному, комунікативному аспектах навчання і виховання спеціаліста;

- забезпечення проблемності навчання, широке застосування професійно-орієнтованих форм навчання, зокрема таких, що стосуються інформаційно-аналітичної складової професійної діяльності спеціаліста з інформаційного забезпечення управління і продукто-орієнтованої складової, пов'язаної зі створенням інформаційних продуктів та використанням відповідних програмних засобів;

- впровадження особистісно зорієнтованого навчання, забезпечення високого ступеню інформатизації навчального процесу, його інноваційності, використання інформаційних ресурсів дистанційного навчання.

Розроблені діяльнісний та особистісно зорієнтований методичні підходи до вивчення сучасних технологій опрацювання даних базуються на розвитку творчих якостей майбутнього спеціаліста та їх здатності до самостійних дій. Вони реалізуються шляхом застосування заходів, спрямованих на самостійну творчу роботу студентів, відпрацювання і демонстрації практичних навичок роботи майбутнього спеціаліста зі створення кінцевого інформаційного продукту з використанням комп'ютерних технологій (бази даних, гіпертекстові мультимедійні продукти), на запровадженні проблемно-орієнтованих форм професійного навчання, зближенні аудиторного навчання з практикою професійної діяльності.

5. Експериментально доведено педагогічну ефективність розроблених підходів і виявлено рівень готовності спеціаліста та його відповідність сформульованим освітньо-кваліфікаційним вимогам.

Проведений формуючий експеримент показав, що досягнутий продуктивний рівень готовності студента мотиваційної, змістової і процесуальної компонент у всіх досліджуваних складових майбутньої професійної діяльності (у інформаційно-технологічній складовій - продуктивний рівень змістової та процесуальної компонент відповідно 55% і 50%; у документально-комунікаційній складовій - продуктивний рівень змістової та процесуальної компонент відповідно 44% і 42%; у інформаційно-аналітичній складовій - 24% і 41%, у інформаційно-управлінській - 34% і 31%), знаходиться у межах рівня знань і умінь, які можна визнати необхідними і достатніми для здійснення даного роду діяльності.

Розроблена модель підготовки значною мірою актуалізує мотиваційну компоненту як системоутворюючий чинник готовності до професійної діяльності.

6. За результатами дослідження розроблені навчальні плани підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення управління з переліком відповідних професійно-орієнтованих дисциплін, а також програма наскрізної виробничої практики студентів як засіб професійної адаптації майбутніх спеціалістів. Відповідно до запропонованої освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління розроблені навчальні посібники із специфічних питань використання автоматизованих документально-інформаційних систем. Основні результати дослідження доведено до рівня створення освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійної програми підготовки фахівців,, а також видано навчальні посібники “Менеджмент офісних інформаційних систем”, „Основи інформаційного менеджменту, “Представлення інформації в автоматизованих документально-інформаційних системах”, „Практичний курс з комп'ютерної підготовки даних” для студентів зі спеціальностей “Менеджмент організацій”, “Документознавство та інформаційна діяльність” і “Бібліотекознавство та бібліографія”, яким надано гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”.

7. Перспективи диверсифікації поля професійної діяльності зі створення інформаційного середовища і інформаційного забезпечення споживачів свідчать, що розвиток системи підготовки буде відбуватись з розвитком комп'ютерно-інформаційних систем і мереж у напрямі диференціації спеціалізацій спеціальностей, ґрунтуючись на соціальному замовленні щодо підготовки спеціалістів відповідної кваліфікації. Розвиток телекомунікаційних засобів, інформаційного середовища, інформаційного ринку, потреба в інформаційному забезпеченні окремих соціальних, професійних, вікових, дозвіллєвих груп дозволяє прогнозувати потребу в спеціалістах в галузі інформаційного посередництва, інформаційного бізнесу, інформаційного консультування та ін.

Виконане дослідження теорії і практики підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою і науково обґрунтована модель підготовки фахівця дають можливість спрямувати подальшу дослідну роботу на розв'язання проблем розробки моделей спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління для конкретних сфер діяльності. Перспективними напрямами подальшої розробки проблеми є вдосконалення освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, уточнення змісту освіти з розвитком комп'ютерних технологій та вдосконалення форм і методів підготовки фахівців сфери інформаційної діяльності.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Монографії:

1. Матвієнко О.В. Педагогічні основи підготовки менеджерів інформаційних систем - К.: НТУ, 2001.-259 с.

2. Матвієнко О.В. Інформаційна освіта: інноваційні аспекти - К.: КНУКіМ, 2003.-126 с.

Навчальні посібники:

3. Матвієнко О.В. Основи інформаційного менеджменту: Навч. посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2004.-128 с. (Гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”)

4. Матвієнко О.В., Бородкіна І.Л. Internet-технології: проектування Web-сторінки: Навч. посібник.- К.: Альтерпрес, 2003.-132 с. (Гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”) (Здобувачем сформульовано ідею та концепцію посібника, розроблено методику, дібрано дидактичний матеріал, належить авторство розділів 1-20 (крім 3 і 4), розроблено завдання для самостійного виконання та методичні рекомендації).

5. Матвієнко О.В. Представлення інформації в автоматизованих документально-інформаційних системах. (Гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”)-К.:Вид-во НТУ, 2001.-130 с.

6. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. Менеджмент інформаційних офісних систем: Навч.посібник.-К.: Вид-во НТУ, 2001.- 154 с.(Гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”) (Здобувачем сформульовано ідею та концепцію підручника, належить авторство: вступ, розділи 1, 2, 4, 5, 6, 7).

7. Матвієнко О.В., Бородкіна І.Л. Основи мови HTML: лабораторний практикум.-К., 2001.-81 с. (Здобувачем сформульовано ідею та концепцію посібника, а також розроблено методику, дібрано дидактичний матеріал для лабораторних робіт; здобувачу належить авторство лабораторних робіт №1, 4, 5, 7, 9-12 і розділи “Методичні рекомендації до виконання залікової роботи” і “Основні правила дизайну при оформленні HTML-документів”).

Брошури:

8. Матвієнко О.В. Методичні рекомендації з підготовки ділових документів з використанням редактора WORD/Відкритий міжнародний університет розвитку людини ”Україна”; Центр професійної реабілітації.-К., 2001.-21 с.

9. Матвієнко О.В.Методичні рекомендації до створення електронних документів мовою HTML/Відкритий міжнародний університет розвитку людини ”Україна”; Центр професійної реабілітації.-К., 2001.-43 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

10. Матвієнко О.В. Інформаційна культура як мета виховання в інформаційному суспільстві: основні характеристики і змістове наповнення // Педагогічні науки: Зб.наук.праць.-2003.-Вип.35.-С.51-55.

11. Матвієнко О.В. Визначення професійної готовності спеціаліста в контексті реалізації прогностичної моделі підготовки // Вісник КНУКіМ.-2003.-Вип.8.-С.43-48.

12. Матвієнко О.В. Дидактичне прогнозування професійної підготовки менеджерів інформаційних систем // Проблеми освіти.-2003.-Вип.31.-С.125-138.

13. Матвієнко О.В. Розв'язання проблемно-фахових ситуацій як одна з форм творчої навчальної діяльності студентів при вивченні соціальної інформатики // Нові технології навчання.-2003.-Вип.34.-С.139-147.

14. Матвієнко О.В. Проблеми забезпечення комунікативності електронного підручника: оптимізація людино-машинного діалогу // Проблеми сучасного підручника.-2003.-Вип.3.-С.315-318.

15. Матвієнко О.В. Інформаційна професія: аналіз підходів до розуміння змісту діяльності та напрямів підготовки спеціалістів // Гуманітарні науки.-2002.-№2.-С.20-26.

16. Матвієнко О.В. Педагогічна доцільність підготовки спеціалістів з організації інформаційної діяльності // Вісник КНУКІМ. Сер.Педагогіка.-2002.-№7.-С.87-93.

17. Матвієнко О.В. Педагогічні аспекти розробки моделі підготовки менеджера інформаційної діяльності // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти:Зб.наук.праць.-Вип.20.-Рівне: РДГУ, 2002.-С.102-106.

18. Матвієнко О.В. Концепція менеджменту інформаційних систем в контексті загальних проблем інформатизації суспільства // Вісник Книжкової палати.-2002.-№10.-С. 17-20.

19. Матвієнко О.В. Дидактичні закономірності і специфічні особливості підготовки менеджерів інформаційних систем // Нові технології навчання.-2002.-№32.-С.76-85.

20. Матвієнко О.В. Моніторинг якості результатів навчання на основі ймовірнісно-статистичного підходу // Педагогіка і психологія.-2001.-№1(30). -С.105-111.

21. Матвієнко О.В. Інформаційна культура - основна складова професійної культури менеджерів інформаційних систем // Педагогіка і психологія.-2001.-№2(31).-С.83-89.

22. Матвієнко О.В. Педагогічні основи розробки наскрізної програми виробничої практики менеджерів інформаційних систем // Проблеми освіти.-2001.-№24.- С.53-59.

23. Матвієнко О.В. Безперервна освіта як засіб соціальної адаптації в умовах інформатизації суспільства // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи.-2001.-Вип.5.-С.89-94.

24. Матвієнко О.В. Психолого-педагогічні проблеми дистанційного навчання // Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні.-2001.-Вип.3.-С.68-74.

25. Матвієнко О.В. Структурна система знань менеджера інформаційних систем // Вісник Книжкової палати.-2001.- №8.-С. 25-29.

26. Матвієнко О.В. "Електронний підручник" в системі дидактичного забезпечення комп'ютерних технологій навчання // Нові технології навчання.-2001.- №29.-С.132-138.

27. Матвієнко О.В. Досвід підготовки інформаційних спеціалістів в зарубіжних країнах // Рідна школа.-2001.-№10.-С.76-77.

28. Матвієнко О.В. Формування змісту курсу “Організація документальних баз даних” для підготовки спеціалістів у галузі інформаційної діяльності // Вісник КНУКіМ.-2001.-№5.-С.40-46.

29. Матвієнко О.В. Психолого-професійні особливості діяльності менеджера інформаційних систем // Теоретичні питання освіти та виховання. - 2001.-№15.-С.55-58.

30. Матвієнко О.В. Сучасні тенденції у професійній підготовці спеціалістів інформаційного профілю // Рідна школа.-2001.- №8.-С.62-64.

31. Матвієнко О.В. Завдання діяльності спеціалістів у галузі інформаційного забезпечення сфери підприємництва // Вісник Книжкової палати .-2001.-№1.-С.12-15.

32. Матвієнко О.В. Професійна адаптація особистості в умовах інформатизації суспільства // Теоретичні питання освіти та виховання.-2001.-№16.-С.60-62.

33. Матвієнко О.В. Формування вимог до системи знань менеджерів інформаційних систем // Проблеми освіти.-2001.-№23.-С.8-15.

34. Матвієнко О.В. Методика створення гіпертекстових програмно-методичних засобів // Рідна школа.-2001.-№4.-С.20-22.

35. Матвієнко О.В. Моделювання експертного опитування як одна з активних форм навчання менеджерів інформаційних систем // Вісник КНУКіМ.-2001.-№4.-С.61-67.

36. Матвієнко О.В. Педагогічні умови підготовки студентів до вивчення професійно орієнтованих комп'ютерних технологій // Вісник КНУКІМ. - 2000.-№2.-С.42-45.

37. Матвієнко О.В.Формування суспільних потреб у підготовці менеджерів інформаційних систем // Нові технології навчання. -2000.- №27.-С.9-15.

38. Матвієнко О.В. Соціально-психологічні аспекти інформаційної взаємодії в системі управління // Вісник КНУКіМ.-2000.-№3.-С.36-41.

39. Матвієнко О.В. Нові напрямки підготовки спеціалістів в умовах інформатизації управління // Вісник Книжкової палати. - 2000. - №7. -С.19-22.

40. Матвієнко О.В.Підготовка спеціалістів з інформаційної діяльності в галузі віртуальних комунікацій // Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні.-2000.-№2.-С.46-54.

41. Матвієнко О.В. Дистанційне навчання як особистісно-орієнтована система // Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи: Зб.наук.праць.Вип.3.-К.:Знання, 2000.-С.304-307.

42. Матвієнко О.В. Менеджмент інформаційних систем і його місце в галузі сучасного управління // Вісник Книжкової палати.-1999.-№4.-С.27-29.

43. Матвієнко О.В. Іnternet як технологія підтримки інформаційної діяльності в галузі мистецтва // Мистецтво та освіта.-1999.-№4.-С.49-52.

44. Матвієнко О.В. Формат Unimarc/Authorities - інструмент стандартизації інформаційної діяльності // Вісник КНУКіМ.-1999.- №1.-С.34-38.

45. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. Вивчення комп`ютерних технологій на бібліотечних факультетах // Бібліотечний вісник.-1996.-№2.-С.8-9. (Здобувачем сформульовано концепцію вимог до професійної підготовки бібліотекарів в галузі комп'ютерних технологій відповідно до потреб інформатизації суспільства).

46. Матвієнко О.В., Цивін М.Н.INTERNET - засіб доступу до міжнародних інформаційних ресурсів // Бібліотечний вісник.-1996.-№1.-С.5-7. (Здобувачем сформульовано задачу використання Інтернет в інформаційній діяльності).

47. Матвієнко О.В. Вимоги до функціональних можливостей програмних засобів (для бібліотечних процесів) // Бібліотечний вісник.-1996.-№4.-С.5-9.

48. Матвієнко О.В. Цивін М.Н. До питання про формат UNIMARC (критерій вибору програмних засобів для ведення бібліографічних баз даних) // Бібліотечний вісник.-1995.-№4.-С.5-6.(Здобувачем сформульовано концепцію вимог до програмних засобів для бібліографічних баз даних, виконано аналіз функціональних можливостей програмних засобів і відповідності їх міжнародним стандартам).

Статті в інших наукових виданнях:

49. Матвієнко О.В. Модель діяльності менеджерів інформаційних систем у сфері управління // Вісник КНУКіМ. Сер. Менеджмент: організація, управління, економіка, культура.Вип.1-2001.- С.40-45.

50. Матвієнко О.В. Психологічні аспекти взаємодії в метасистемі “люди-об'єкти-середовище” при здійсненні інформаційної діяльності // Управління сучасним містом.- 2001.- №4-6(2).- С.60-66.

51. Матвієнко О.В. Нові інформаційні технології в системі безперервної освіти бібліотечних спеціалістів // Бібліотечний вісник.-2001.- №2.- С.21-23.

52. Матвиенко О.В. Новая образовательная парадигма и роль библиотек // Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии.-2001.-№3.-С.81-84.

53. Матвієнко О.В. Цивін М.Н. Порівняльний аналіз структури діяльності спеціалістів в галузі інформаційного забезпечення управління // Вісник університету “Україна”.-2001.-№1.-С.62-65.(Здобувачем сформульовано концепцію визначення структури діяльності спеціалістів, стратегію формування змісту освіти, сформульовано вимоги до змісту підготовки студентів)

54. Матвієнко О.В. Інформатизація суспільства і соціальні потреби у підготовці фахівців в галузі інформаційних систем // Культурна політика в Україні у контексті світових трансформаційних процесів: Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції. - К.: ДАКККіМ, 2001.- С.333-336.

55. Матвієнко О.В. Бібліотеки вищих навчальних закладів у системі дистанційного навчання // Бібліотечна планета.-2000.-№4.-С.34-35.

56. Матвієнко О.В. Функції інформаційних аналітиків у процесі підготовки прийняття управлінських рішень // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Вип.5. - К.: НБУВ, 2000.-С.315-320.

57. Матвієнко О.В. Системний підхід до визначення педагогічних основ підготовки менеджерів інформаційних систем // Освітня система сільського району: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць.-К.: КП ВД “Педагогіка”, 2000.-С.52-59.

58. Цивін М.Н., Матвієнко О.В. Інформаційні технології: вдосконалення кадрового підходу до їх впровадження в управління виробництвом // Харчова і переробна промисловість.-1998.-№7.-С.23-25.(Здобувачем сформульовано задачу, запропоновано концепцію діяльності у сфері менеджменту інформаційних систем і визначено принципи формування соціальних потреб у відповідних спеціалістах, сформульовано освітньо-кваліфікаційні характеристики).

59. Цивін М.Н., Матвієнко О.В. Інформаційно-пошукова система INMAGIC PLUS (як засіб ведення локальних електронних каталогів) // Бібліотечний вісник.-1997.-№3.- С.8-9. (Здобувачем сформульовано основні вимоги до програмних засобів для ведення бібліотечних електронних каталогів, виконано порівняльний аналіз функціональних можливостей програмних засобів)

Тези доповідей:

60. Матвієнко О.В. Тенденції розвитку освіти в інформаційному суспільстві: медіа-освіта // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. праць / Херсонський державний Університет.-Херсон, 2003.-С.105-107.

61. Матвиенко О.В. Современная философия образования и библиотека: пути взаимодействия // Тезисы докладов Восьмой международной научной конференции “Библиотечное дело - 2003: гуманитарные и технологические аспекты развития” (Москва 24-25 апреля 2003 г.). - С.238-239.

62. Матвиенко О.В. Концепция подготовки менеджеров информационных систем // Тезисы докладов Седьмой международной научной конференции “Библиотечное дело - 2002: Библиотечное образование и практика: поиски взаимопонимания” (Москва 24-25 апреля 2002 г.). - С.64-65.

63. Матвієнко О.В. Інформатика як загальноосвітня фундаментальна дисципліна // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання” (Хмельницький, 16-18 травня 2001 р.).-К., 2001.-С.162.

64. Матвієнко О.В. Менеджмент інформаційних систем як інтегрована організаційна стратегія інформаційної діяльності в системі управління // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (Київ, 24-26 травня 2001 р.).-К.: Політехніка, 2001.-С.160.

65. Матвиенко О.В. Новая специализация в сфере информационного обеспечения управления - менеджмент информационных систем // Тезисы докладов Шестой международной научной конференции “Библиотечное дело - 2001: российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве” (Москва 26-27 апреля 2001 г.). Ч.2. - С.333-335.

66. Матвієнко О.В. Проблеми суб'єкт-суб'єктної взаємодії в системі дистанційного навчання // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи”(Херсон, 3-5 вересня 2001 р.).-2001.-С.86-87.

67. Матвиенко О.В. Обеспечение информационной экологии как социальная функция информационного специалиста // Материалы Международной научной конференции “Информационная свобода и информационная безопасность” (Краснодар, 30-31 октября 2001 г.).-2001.-С.373-375.

68. Матвієнко О.В. Інформаційний менеджмент в структурі управління // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми управління” (30 листопада - 1 грудня 2001 р.).- К.: Політехніка, 2001.-С.423-424.

69. Матвієнко О.В. Забезпечення інформаційної підтримки управління: до проблеми підготовки спеціалістів // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні/Академія державного управління при Президентові України.-К.: Вид-во УАДУ, 2001.-С.220-222.

АНОТАЦІЇ

Матвієнко О.В. Теорія і практика підготовки спеціалістів з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. - Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Київ, 2005.

У дисертації теоретично узагальнено, обґрунтовано і вирішено наукову проблему - побудовано цілісну модель підготовки спеціаліста з інформаційного забезпечення системи управління невиробничою сферою.

Освітньо-професійна програма є моделлю підготовки фахівця і ґрунтується на переліку завдань і обов'язків. Модель включає теоретичний, методологічний, управлінський, технологічний рівні підготовки до професійної діяльності.

Основні професійні функції фахівця з інформаційного забезпечення управління в умовах інформатизації суспільства в містяться в межах комплексів функціональної спеціалізації: документно-інформаційні ресурси, інформаційні технології, управління інформаційною діяльністю, комунікації.

Ключові слова: інформаційне забезпечення, спеціаліст, система управління, невиробнича сфера, освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма, система професійної діяльності, модель підготовки.

Матвиенко О.В. Теория и практика подготовки специалистов по информационному обеспечению системы управления непроизводственной сферой. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - Теория и методика профессионального образования. - Национальный педагогический университет им. М.П. Драгоманова, Киев, 2005.

В диссертации теоретически обобщена, обоснована и решена научная проблем - разработана целостная модель подготовки специалиста по информационному обеспечению системы управления непроизводственной сферой.

Созданная концепция базируется на научном обосновании содержания профессионального образования информационных специалистов, обусловленному процессами информатизации общества, качественным преобразованием всей информационной сферы жизни, развитием компьютерных информационных систем, гуманистическим подходом к процессам информатизации, которая предусматривает, прежде всего, решение задач существенного повышения интеллектуального уровня общества.

Основные профессиональные функции специалиста по информационному обеспечению управления в условиях информатизации общества находятся в комплексах функциональной специализации: документно-информационные ресурсы, информационные технологии, управление информационной деятельностью, коммуникации, соответственно которым разработаны образовательно-квалификационные характеристики и построена модель деятельности специалиста по информационному обеспечению управления.

Предложенная образовательно-профессиональная программа является моделью подготовки специалиста, базируется на перечне задач и обязанностей соответственно определенным комплексам функциональной специализации, которые являются универсальными для специалиста по информационному обеспечению управления. В содержании модели основные дидактические закономерности и принципы подготовки специалиста объединяются и взаимно согласовываются на основе таких концептов в структуре целей, содержания, форм и методов учебно-воспитательного процесса, как роль информации в общественном развитии, информационные системы как средство создания автоматизированной информационной инфраструктуры общества, функциональный подход теории управления, гуманистические модели управления трудом, информационная культура специалиста.

Модель отражает структуру профессиональных знаний специалиста и включает теоретический, методологический, управленческий, технологический уровни подготовки к профессиональной деятельности. Образовательно-профессиональная программа, содержание профессионально-ориентированных дисциплин специалиста по информационному обеспечению управления непроизводственной сферой определены, исходя из уровней рефлексии профессиональной деятельности: объектно-ориентированного, субъектно-ориентированного и продукто-ориентированного. Результатом теоретико-экспериментального исследования является разработанная модель подготовки и предложенный фрагмент учебного плана с перечнем соответствующих профессионально-ориентированных дисциплин, овладение которыми необходимо для выполнения профессиональных задач и обязанностей специалистов, определено содержание этих дисциплин и их общая направленность.

Определены педагогические условия подготовки специалистов по информационному обеспечению системы управления, предусматривающие:

- интеллектуальную и информационную поддержку организации образовательного информационного пространства путем широкого применения библиотек в содержательном, организационном, функциональном, коммуникативном аспектах обучения и воспитания специалиста;

- проблемность обучения, широкое применение профессионально-ориентированных форм обучения, в частности таких, которые касаются информационно-аналитической составляющей профессиональной деятельности специалиста по информационному обеспечению управления и продукто-ориентированной составляющей, связанной с созданием информационных продуктов с использованием соответствующих программных средств;

...