Актуальність і доцільність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти, Законах України "Про освіту”, "Про загальну середню освіту”, Концепції профільного навчання в старшій школі вказано на необхідність забезпечення високоякісної допрофесійної підготовки учнів старшої школи, формування їх готовності до свідомого професійного самовизначення та самовдосконалення упродовж життя. За таких умов загальноосвітній навчальний заклад повинен розглядатися як ланка неперервної професійної освіти, метою якої є забезпечення якісної загальної середньої освіти, профільної підготовки учнів, спрямованої на свідомий вибір подальшого напряму професійної діяльності. Особливого значення в контексті неперервності професійної освіти набуває діяльність загальноосвітніх інноваційних навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, колежів, колегіумів тощо), які виникли як школи альтернативної освіти і вже наприкінці 80-х років практично функціонували як профільні. Винятково важлива роль досвіду таких закладів полягає у розробці авторських програм, посібників, підручників, нових освітніх технологій, спрямованих на формування науково-методичного підґрунтя профільного навчання. Відрізняючись один від одного профілем навчання, організаційними особливостями навчально-виховного процесу, різноманітністю підходів до впровадження інноваційних технологій, ліцеї вже на початку 90-х років значною мірою відповідали тим завданням, які поставлені у Концепції профільного навчання в старшій школі. Пріоритети їх функціонування визначалися тісними зв'язками з вищими навчальними закладами (щодо організації навчально-виховного процесу і визначення спільних напрямів діяльності з допрофесійної підготовки учнівської молоді) та виробництвом відповідного профілю (щодо організації окремих практик ліцеїстів). Особливо успішно такі зв'язки реалізувалися у навчальних науково-виробничих комплексах, до складу яких входили ліцеї (гімназії, колегіуми, колежі), вищі навчальні заклади та підприємства.

На сьогоднішній день ліцеями відпрацьовано особливу організаційну модель управління навчально-виховним процесом у складі навчального науково-виробничого комплексу і накопичено значний практичний досвід з проблем профільної підготовки учнівської молоді у таких комплексах. Проблема багатоаспектної діяльності ліцею, його ролі і місця в системі сучасної освіти була актуальною у педагогічній теорії останнього десятиріччя. Значна увага приділялася вченими педагогічним основам організації навчально-виховного процесу у ліцеї (В.М. Алфімов), теоретичним і практичним засадам допрофесійної підготовки ліцеїстів (Я.В. Цехмістер), формуванню творчої особистості учня профільного ліцею у процесі навчання (В.П. Кисільова), технологічним процесам креативної освіти в ліцеї (А.І. Сологуб), організаційним аспектам науково-методичної діяльності в ліцеї (О. Є. Остапчук) тощо. Окремі аспекти діяльності ліцею розглядалися у працях Л.І. Паращенко, Г.С. Сазоненко, Ю.В. Шушкевича та ін.

Дослідження різних аспектів фукціонування ліцею базується на психолого-педагогічних дослідженнях проблем: неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало та ін.), зокрема технічної (Ю.Ф. Зіньковський, О.Г. Романовський, Л.Л. Товажнянський та ін.); зарубіжної професійної освіти, у тому числі допрофесійної підготовки молоді за рубежем (Н.В. Абашкіна, Т.М. Десятов, В.О. Кудін, Н.О. Корсунська, С.М. Романова, К.Н. Цейкович та ін.; А. Банька, В. Бжозовська, І. Вільш, Б. Войтасік, С. Квятковський, С. Подобінський, Е. Подоска-Філіповіч, В. Рахальска, Хайякава Місао, Ф. Шльосек та ін). Проблеми організації допрофесійної підготовки учнівської молоді в загальноосвітніх школах досліджувалися Г.О. Баллом, Л.М. Мамаєвим, О.П. Огурцовим, П.С. Перепелицею та ін., зокрема проблеми розвитку творчих можливостей учнів, їх обдарованості (О.І. Кульчицька, Н.А. Побірченко, В.В. Рибалка, С.О. Сисоєва та ін.). Система професійної орієнтації учнів, їх підготовка до свідомого вибору майбутньої професії розкрита в працях Б.О. Федоришина. Проблему цілеспрямованої підготовки учнівської молоді в ліцеях до вступу у вищий навчальний заклад досліджували В.В. Заліщук, В.В. Сгадова, В.Г. Таран, Б.Г. Чижевський та ін.

Теоретичний аналіз і вивчення практичного стану організації діяльності технічного ліцею як закладу профільної та допрофесійної підготовки молоді свідчить, що проблема його функціонування в контексті неперервної технічної освіти залишається малодослідженою, зокрема поза увагою дослідників лишилося організаційно-методичне забезпечення діяльності ліцею технічного профілю у складі навчального науково-виробничого комплексу: технічний ліцей - вищий навчальний заклад технічного профілю - підприємство.

Враховуючи актуальність і соціальну значущість якісної профільної підготовки учнів у технічному ліцеї як передумови подальшого здобуття технічної освіти, недостатню теоретичну розробленість означеної проблеми та практичне впровадження на рівні функціонування навчального науково-виробничого комплексу було обрано тему дисертаційного дослідження: "Організація діяльності ліцею технічного профілю в системі неперервної професійної освіти”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темами "Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти” (РК №0102U000401), "Діагностика і розвиток педагогічної майстерності у професійних навчальних закладах” (РК №0104U000693) та "Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти” (РК №0102U000399).

Тема дисертації затверджена рішенням засідання вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 9 від 28 жовтня 2002р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 26 листопада 2002р.).

Об'єкт дослідження: функціонування загальноосвітнього навчального закладу - ліцею в умовах модернізації системи освіти в Україні.

Предмет дослідження: організаційна діяльність ліцею технічного профілю у навчальному науково-виробничому комплексі.

Мета дослідження полягає у визначенні організаційних та методичних напрямів діяльності ліцею технічного профілю як суб'єкта навчального науково-виробничого комплексу в контексті забезпечення неперервності технічної освіти.

Концептуальна ідея дослідження. Соціально-економічні трансформації у суспільстві, процеси глобалізації, інтеграції та інформатизації, високі темпи змін у виробничих технологіях висувають нові вимоги до технічної освіти фахівців. Тому функціонування технічного ліцею як закладу профільної підготовки учнівської молоді доцільно здійснювати в тісній взаємодії не тільки з вищим технічним навчальним закладом, а й з виробництвом відповідного профілю, які можуть бути об'єднані в таку організаційну структуру, як навчальний науково-виробничий комплекс. Ця структура дає можливість здійснювати ретельний добір учнів, схильних до технічної діяльності; враховувати особливості освітнього простору та потреби у технічних кадрах регіону; забезпечувати неперервний процес творчого зростання майбутніх фахівців технічного профілю, розвиток їх інтелектуальних, психічних, моральних, фізичних, соціальних якостей. Потреби регіону (наприклад, металургійного напряму) впливають на структуру і характер профільного навчання учнівської молоді, що вимагає відповідного організаційно-методичного забезпечення діяльності технічного ліцею. У цьому контексті необхідним є: удосконалення змісту, форм і методів профільного навчання учнів, забезпечення наступності методичного підґрунтя процесу навчання (ліцей - вищий технічний навчальний заклад - виробництво), психологічний супровід профільного навчання ліцеїстів. Специфіка технічного профілю регіону, потреба у фахівцях технічної освіти відображаються у навчальних планах і програмах з профільного навчання та особливостях взаємодії з вищим технічним навчальним закладом і виробництвом.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність організації діяльності ліцею технічного профілю в контексті завдань неперервної технічної освіти підвищується за умов:

– функціонування ліцею як суб'єкта навчального науково-виробничого комплексу (технічний ліцей - вищий навчальний заклад технічного профілю - виробництво);

– врахування у змісті, формах, методах профільного навчання ліцеїстів особливостей підготовки фахівців з технічною освітою; формування в учнів знань, умінь і навичок та особистісних якостей, які забезпечують успішне самовдосконалення людини упродовж всього життя;

– цілеспрямованого психологічного супроводу суб'єктів навчально-виховного процесу (вчителі, учні, батьки), формування психологічної готовності учнів до майбутньої професійної діяльності, соціалізації та адаптації у вищому навчальному закладі технічного профілю та виробництві;

– розробки науково-методичного забезпечення профільного навчання ліцею (авторські програми, посібники, підручники, дидактичні матеріали), спрямовані на забезпечення наступності навчання у ліцеї та вищому технічному навчальному закладі.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези визначені основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії і практиці.

2. Виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-методичні умови діяльності ліцею технічного профілю як складової неперервної освітньої системи: навчального науково-виробничого комплексу.

3. Визначити та обґрунтувати критерії ефективності діяльності ліцею технічного профілю в контексті неперервної технічної освіти.

4. Розробити методичні рекомендації щодо організації діяльності ліцею технічного профілю в системі неперервної професійної освіти.

Методологічну основу дослідження становлять загальнотеоретичні і методологічні положення теорії пізнання; концептуальні положення сучасної філософії освіти, психології, педагогіки; сучасні концепції демократизації, гуманізації та гуманітаризації технічної освіти; концепції громадянського виховання особистості в умовах української державності; положення про активність суб'єкта у пізнавальній діяльності та основні положення системного підходу.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки наукових праць з проблем:

– неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало та ін.), зокрема технічної (Ю.Ф. Зіньковський, Л.Л. Товажнянський, О.Г. Романовський та ін.);

– профільної та допрофесійної підготовки молоді у зарубіжних країнах (Н.В. Абашкіна, А. Банька, І. Вільш, Б. Войтасік, Н.О. Корсунська, В.О. Кудін, Хайакава Місао та ін.);

– організації навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі (А.М. Єрмола, І.П. Жерносек, Л.П. Ільєнко, С.В. Крисюк, Т.М. Макарова, З.М. Онишків, А.І. Сологуб та ін.);

– функціонування ліцею як закладу профільної та допрофесійної підготовки молоді (В.М. Алфімов, В.П. Кисільова, Г.С. Сазоненко, В.Я. Цехмістер та ін.);

ліцей неперервність освіта професіональна

– професійної орієнтації (Б.О. Федоришин) та профільної допрофесійної підготовки школярів (Г.О. Балл, П.С. Перепелиця);

– психологічного супроводу профільного навчання учнівської молоді (В.В. Рибалка, Л.В. Зданевич, А.П. Зюкіна, Л.П. Осьмак та ін.).

У процесі дослідження враховувалися положення нормативно-правових документів, а саме: положення Національної доктрини розвитку освіти, Закони "Про освіту”, "Про загальну середню освіту”, "Про професійно-технічну освіту”, постанова Кабінету Міністрів України "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, постанова Верховної Ради України "Про виконання законодавства щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні”, Концепція профільного навчання в старшій школі, інші законодавчі акти України, рекомендації ЮНЕСКО.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані адаптовані до мети такі методи дослідження: загальнонаукові (історичний, узагальнення теоретичних даних, системні підходи, моделювання) і теоретичні (прогнозування, метод теоретичного аналізу), які були використані для обґрунтування мети та завдань дослідження, порівняння, систематизації й осмислення новизни результатів психолого-педагогічних досліджень, аналізу проблеми неперервної професійної освіти в контексті сучасних суспільних трансформацій, вивчення й осмислення досвіду профільної та допрофесійної підготовки молоді в Україні та за рубежем; емпіричні (узагальнення педагогічного досвіду, педагогічного спостереження, анкетування, опитування, тестування, метод самооцінки, аналіз результатів діагностичних даних), які були використані для обґрунтування актуальності та доцільності дослідження обраної проблеми, вивчення практичного стану діяльності ліцеїв в контексті проблем дослідження, експериментальної перевірки ефективності впровадження організаційно-методичних умов функціонування ліцею технічного профілю як суб'єкта навчального науково-виробничого комплексу.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося у три етапи упродовж 1995-2004 р.

На першому етапі (1995-1999рр.) вивчалися і осмислювалися теоретичні положення актуальних проблем неперервної професійної освіти: здійснювався аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду з питань профільної та допрофесійної підготовки учнівської молоді; було висунуто ідею дослідження, його гіпотезу; сформульовано та визначено об'єкт, предмет, завдання та програму дослідної роботи; обґрунтовано функціонування ліцею як складової навчального науково - виробничого комплексу.

На другому етапі (1999-2003рр.) було розроблено і теоретично обґрунтовано організаційно-методичні умови діяльності ліцею технічного профілю в системі неперервної професійної освіти, методики експериментальної роботи; проведено констатувальний та формувальний експерименти, систематизовано й проаналізовано отримані дані експериментальної роботи; здійснено експертизу розроблених положень психологічного супроводу профільного навчання учнів у ліцеї; запроваджено лекційно-практичну технологію навчання учнів; апробований комплекс навчальних посібників з профільних предметів; впроваджено результати педагогічного дослідження у діяльність загальноосвітніх закладів навчального науково-виробничого комплексу.

На третьому етапі (2002-2004рр.) проведено систематизацію, узагальнення, аналіз отриманих результатів педагогічного експерименту, які викладені у рукописі дисертаційного дослідження; підведено підсумки педагогічного експерименту; розроблено методичні рекомендації для директорів різного типу загальноосвітніх закладів, слухачів курсової перепідготовки інститутів післядипломної педагогічної освіти; здійснено написання та оформлення матеріалів навчального посібника та тексту дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідна робота проводилася на базі Дніпродзержинського технічного університету, технічного ліцею, ліцею нових інформаційних технологій №2, гімназії №11, гуманітарної гімназії №39, середньої школи №16, середньої школи №40 м. Дніпродзержинська, Дніпровської середньої школи та середніх шкіл №1 і №5 м. Верхньодніпровська.

Загальна кількість учасників педагогічного експерименту становила 1043 осіб: 620 учнів (в тому числі 243 учні технічного ліцею) та 423 викладача навчального науково-виробничого комплексу.

Наукова новизна результатів дослідження:

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дисертаційного дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок автора; викладено методи й етапи експериментальної роботи; сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні засади організації діяльності ліцею в системі неперервної професійної освіти” - здійснено теоретичний аналіз вітчизняної, зарубіжної педагогічної і психологічної літератури, нормативно-правової бази з проблем організації діяльності ліцею як закладу профільної та допрофесійної підготовки учнівської молоді; проаналізовано основні дефініції дослідження, місце і роль ліцею в системі неперервної професійної освіти.

На основі теоретичного аналізу зроблено висновок, що освіта розглядається вченими як духовне обличчя людини (С.У. Гончаренко), яке створює умови для розвитку-саморозвитку, виховання-самовиховання, навчання-самонавчання всіх і кожного (І.А. Зязюн); як багатоплановий об'єкт, механізм передачі соціально-культурного досвіду (В.Г. Онушкін, Є.І. Огарьов та ін.). Поняття "неперервна освіта” найчастіше розуміється як систематична діяльність людини, розширення її світогляду, виживання у сучасному соціумі та самореалізація впродовж життя (Н.Г. Ничкало). Професійна освіта розглядається як значуща складова неперервної освіти, яка визначається як сукупність знань, навичок і вмінь, оволодіння якими дає змогу працювати спеціалістами середньої чи вищої кваліфікації, а психологічні проблеми професійної освіти значною мірою пов'язані з професійним становленням і розвитком особистості в системі професійної освіти, впровадженням нових педагогічних технологій у професійних навчальних закладах різних рівнів акредитації (Л.В. Зданевич, О. Є. Остапчук, В.В. Рибалка та ін.).

Коректність поняття "неперервна професійна освіта” визначається тим, що кожен новий імпульс до пізнання забезпечується внутрішнім саморозвитком і мотивацією людини, які є основою самої можливості подальшого її удосконалення, а тому не можуть виключатися з загального процесу освіти (С.О. Сисоєва). Технічна освіта розглядається як невід'ємна складова системи неперервної професійної освіти, яка розвивається у сучасних умовах на засадах нової філософії і нової методології інженерної освіти (Л.Л. Товажнянський); виступає основою економічного процесу (Ю.Ф. Зіньковський), складовою частиною комплексу спеціальної освіти (С.У. Гончаренко). Інноваційним для процесу здобуття технічної освіти є створення педагогічної системи психолого-педагогічної освіти майбутніх інженерів (О.Г. Романовський).

На основі теоретичного узагальнення зроблено висновок, що ідея неперервності професійної освіти у середніх загальноосвітніх навчальних закладах реалізується, з одного боку, в процесі неперервної профільної підготовки учнів з певного профілю навчання, а з іншого - у процесі щоденного самовдосконалення учнівської молоді, свідомого здобуття якісної середньої освіти та професійного самовизначення.

У розділі показано, що в економічно розвинених країнах (Велика Британія, США, Німеччина, Японія, Франція та ін.) профільній та допрофесійній підготовці учнівської молоді приділяється значна увага на початковому циклі професійної освіти (останні два роки навчання у старшій школі), а методологічним підґрунтям профільної та допрофесійної підготовки молоді виступають філософські концепції гуманізації освіти. На початковому етапі профільної та допрофесійної технічної підготовки молоді перевага надається теоретичному навчанню, на кінцевому етапі вона нерозривно поєднується з практичним навчанням на виробництві. Освітні системи Великої Британії, США, Німеччини, Японії, Франції відрізняються від української чітким розмежуванням загальноосвітніх і спеціальних дисциплін в середній ланці освіти, що сприяє успішному оволодінню загальноосвітніми знаннями, обов'язковими для будь-якого члена суспільства, незалежно від професії; органічним поєднанням теоретичного навчання з практичним; введенням факультативних курсів за профілем підготовки; особливою увагою до предметів, що орієнтують учнівську молодь на вибір того чи іншого напряму професійної діяльності.

Вивчення досвіду профільної та допрофесійної підготовки у Польщі як країні, близької до України історичними коріннями, показав, що означеним проблемам у Республіці Польщі приділяється значна увага, зокрема: ролі професійних шкіл в освітній системі Польщі (З. Вятровський), визначенню завдань допрофесійної та професійної орієнтації молоді (С. Шаєк, Ф. Шльосек), аналізу структури професійної освіти в новій системі шкільництва Республіки Польщі (І. Завлоцький) та її рівнів кваліфікації (С. Квятковський), ціннісним орієнтаціям допрофесійного та професійного навчання (Р. Пажецький), місцю консультування у професійному виборі учнівської молоді (В. Бжозовська, Б. Войтасік, С. Подобінський), професійному консультуванню у вирішенні проблем запобігання безробіттю (А. Банька, Е. Подоска-Філіповіч, В. Рахальська).

У розділі показано, що ліцей розглядається дослідниками як заклад професійної орієнтації учнівської молоді, що реалізує потребу у творчому розвитку особистості та формуванні інтелектуальної еліти суспільства (Б.О. Федоришин), як осередок життєвого самовизначення (Г.С. Сазоненко), як локальна освітня система, в якій можлива певна академічна свобода (Л.І. Паращенко), як заклад професійного самовизначення (Л.М. Журомська), складова навчально-виробничого центру (Л.М. Мамаєв, А.П. Огурцов та ін.). У дисертації проаналізовано роль і місце ліцею в системі загальноосвітніх навчальних закладів, його специфічна організаційна модель управління процесом профільного навчання, спрямована на свідоме професійне самовизначення ліцеїстів. У процесі дослідження зроблено висновок щодо доцільності організаційного об'єднання ліцею з іншими навчальними закладами у реалізації завдань неперервної професійної освіти, зміцнення організаційно-структурних, кадрових, правових відношень між суб'єктами профільної підготовки молоді, підвищення фахової майстерності молодого спеціаліста, подальшого забезпечення працевлаштування на підприємствах регіону.

У другому розділі - "Організаційно-методичні умови діяльності ліцею технічного профілю в системі неперервної професійної освіти” - розглянуто розроблені та теоретично обґрунтовані організаційно-методичні умови діяльності ліцею технічного профілю як суб'єкта навчального науково-виробничого комплексу, які забезпечують врахування потреб регіону, особливості функціонування ліцею як закладу профільної підготовки молоді, реалізацію принципу неперервності технічної освіти, визначають вимоги до структури навчального плану, змісту профільного навчання та науково-методичного забезпечення з профільних предметів, психологічного супроводу профільного навчання ліцеїстів.

На сьогоднішній день існують два типи навчальних комплексів щодо реалізації ідеї неперервної професійної освіти (перший: школа - вищий навчальний заклад; другий: школа - технікум або коледж - вищий навчальний заклад - підприємство). В дослідженні доведено переваги другого типу комплексів над першим. У розділі розроблено і теоретично обґрунтовано функції діяльності кожного суб'єкта комплексу (технічний ліцей - вищий навчальний заклад технічного профілю - виробництво) щодо профільної підготовки учнів, визначено роль вчителя ліцею та викладача вищого навчального закладу у створенні єдиного інформаційно-освітнього простору, спільні форми діяльності загальноосвітнього, вищого навчального закладу, підприємства щодо професійного самовизначення учнів. Розроблено та обґрунтовано етапи управління таким комплексом, які спрямовані на корегування професійного самовизначення учнів та остаточний вибір подальшої професійної діяльності; доведена доцільність функціонування ліцею як науково-дослідного підрозділу вищої школи та організації спільної розробки науково-методичного забезпечення з врахуванням потреб регіону, сучасних методик та технологій навчання. У процесі дослідження обґрунтовано та перевірено технологію взаємодії регіонального центру та експериментального навчального науково-виробничого комплексу ІІ типу щодо здійснення цільової підготовки спеціалістів технічного профілю відповідно до потреб регіону.

Ефективними напрямами функціонування технічного ліцею як інноваційного загальноосвітнього закладу профільної підготовки молоді в контексті неперервної технічної освіти є: створення технології добору учнів до ліцею; введення спарених годин в інваріантну складову навчального плану з метою ефективної підготовки домашніх завдань; виокремлення та використання п'ятихвилинного резерву навчального часу для додаткових індивідуальних та групових занять; запровадження двох етапів різнорівневої організації творчої навчальної діяльності учнів; залучення науковців вищих навчальних закладів до викладання технічних дисциплін у ліцеї; забезпечення психолого-педагогічного супроводу профільного навчання ліцеїстів.

Зміни до структури навчального плану і навчальних програм з профільних предметів розглядаються у дисертації на рівні кількості виділених годин на профільне навчання, розподілу змісту навчального матеріалу за окремими темами і концентрації навчального матеріалу з метою вивільнення годин з профільних предметів на тематичне повторення. Показано, що зміст профільного навчання у технічному ліцеї спрямовано на формування навичок технічного мислення, свідомого читання технічних малюнків та схем, самостійної розробки технічної документації, оволодіння сучасною комп'ютерною графікою.

Викладено особливості розробленої, обґрунтованої, експериментально перевіреної лекційно-практичної технології навчання ліцеїстів, яка включає три компоненти (лекційний, практичний, додатковий) та визначено етапи її впровадження: адаптаційний (для учнів 8-х класів), підготовчий (для учнів 9-х класів), основний (для учнів 10-11-х класів). Зроблено висновок, що лекційно-практична технологія навчання є одним з можливих варіантів створення неавторитарної педагогіки, толерантної до всіх суб'єктів навчально-виховного процесу.

Значення науково-методичної роботи ліцею технічного профілю подається через розроблену і експериментально перевірену двокомпонентну структуру діяльності: інваріантна (забезпечує виконання стратегічних завдань розвитку навчального закладу) та варіативна (забезпечує виконання тактичних завдань, підпорядкованих досягненню конкретної мети), які відображають особливості здобуття технічної освіти і визначають зміст форм і методів навчання, спрямованих на підготовку спеціаліста технічного профілю. Визначено етапи організації самоосвітньої діяльності вчителів (осмислення, конкретизація, накопичення педагогічного досвіду, узагальнення, апробація, аналіз і корекція), функції та зміст діяльності науково-методичної ради, спільної діяльності кафедр вищого навчального закладу та методичних об'єднань ліцею. У дисертації подано розроблену, обґрунтовану та експериментально перевірену управлінську технологію зі створення навчальної книги з профільних дисциплін та визначено етапи її впровадження (діагностичний, підготовчий, основний, апробації, підсумковий), а також управлінську технологію психологічного супроводу учнів у ліцеї.

Розроблено і обґрунтовано критерії ефективності діяльності ліцею технічного профілю як суб'єкта навчального науково-виробничого комплексу (управлінсько-функціональний, структурно-процесуальний, професійної компетентності науково-педагогічного персоналу, результативності навчально-виховного процесу та професійної зорієнтованості учнівської молоді), розкрито їх зміст та здійснено відбір методик (О.П. Рудницькою, А.П. Болгарським, Т.Ю. Свистєльніковою) для проведення педагогічного експерименту за визначеними критеріями. Системоутворюючими критеріями ефективної діяльності ліцею технічного профілю виступають критерії результативності навчально-виховного процесу та професійної зорієнтованості учнівської молоді. Педагогічний експеримент проводився на базі загальноосвітніх навчальних закладів (ліцей № 1, ліцей № 2, гімназія №11, гімназія № 39; середні школи № 16 та № 40 м. Дніпродзержинська; Дніпровська середня школа; середні школи № 1 та № 5 м. Верхньодніпровська), вищого навчального закладу (технічний університет м. Дніпродзержинська); підприємств (відкриті акціонерні товариства "Дніпровський металургійний комбінат”, "Дніпровагонмаш”, "Дніпроазот” м. Дніпродзержинська; крохмалопатоковий комбінат м. Верхньодпровська), які є складовими навчального науково-виробничого комплексу. Результати педагогічного експерименту узагальнено в дисертації у 14 таблицях та 7 рисунках.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що в експериментальних групах існує позитивна динаміка зростання рівня навчальних досягнень учнів з профільних предметів: з математики - на 8,3% в контрольних групах, 14,9% в експериментальних групах, при зниженні в експериментальних групах відсотку учнів, рівень навчальних досягнень яких становив 4-6 балів (на 14,2%) і збільшенні відсотку учнів, які мали рівень навчальних досягнень 10-12 балів (на 4,5%); з фізики - на 7,1% в контрольних групах, 13,2% в експериментальних групах, при зниженні в експериментальних групах відсотку учнів, рівень навчальних досягнень яких становив 5-6 балів (на 18,1%) і збільшенні кількості учнів, які мали рівень навчальних досягнень 11-12 балів (на 8,9%); з інформатики - на 4,6% в контрольних групах, 12,9% в експериментальних групах, при зниженні в експериментальних групах відсотку учнів, рівень навчальних досягнень яких становив 6-7 балів (на 9,1%) і збільшенні відсотку учнів, які мали рівень навчальних досягнень 9-12 балів (9,8%).

Поряд з цим, спостерігалася стійка тенденція позитивної динаміки критерію професійної зорієнтованості учнівської молоді, результативність якого простежується при вступі випускників до вищих технічних навчальних закладів (96,9 % учнів у 2001 році, 97,6% - у 2002 році, 96,4% - у 2003 році, 99% - у 2004 році).

У загальних висновках викладено узагальнюючий аналіз теоретичних і практичних положень діяльності ліцею технічного профілю як складової навчального науково-виробничого комплексу.

Висновки

2. Наказний М.О. Структура цілісного особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу закладу з розвитку творчої обдарованості // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2002. - №4. - С.40-47.

3. Наказний М.О. Методичне забезпечення особистісно зорієнтованого навчання: яким йому бути? // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003. - №1. - С.54-60.

4. Наказний М.О. Лекційно-практична система: єдність лінгвістичної та комунікативної змістових ліній на уроках української мови у 8 класі // Українська мова і література в школі. - 2003. - №4. - С.39-42.

5. Наказний М.О. Науково-методична робота в діяльності ліцею технічного профілю // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - К.: 2003. - Вип.3-4. - С.129-134.

6. Наказний М.О. Допрофесійна підготовка молоді у навчально-науково-виробничому комплексі // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - К.: 2004. - Вип.1. - С.22-27.

7. Наказний М.О. Формування здатності працювати в команді // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2004. - №4. - С.61-65.

8. Наказний М.О. Особливості лекційно-практичної технології в навчально-виховному процесі ліцею технічного профілю // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. - К.: В-во П/П "Ексмо”. - 2004. - Вип.2. - С.152-164.

9. Наказний М.О. Сучасні дослідники про місце і роль ліцею в системі неперервної освіти // Розвиток інноваційних процесів у навчально-виховних закладах: 3б. наук. праць. - Харків: Стиль-издат, 2003. - С.93-102.

10. Наказний М.О. Місце сучасного ліцею в системі неперервної професійної освіти // Педагогічні умови професійного становлення учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Харків: Стиль-издат, 2003. - С.101-109.

11. Наказний М.О. Загальноосвітній заклад як складова навчального комплексу: технічний ліцей - технічний університет // Проблеми оновлення змісту та методів навчання у закладах освіти: Зб. наук. праць. - Харків: Стиль-издат, 2003. - С.120-127.

Анотація

Наказний М.О. Організація діяльності ліцею технічного профілю в системі неперервної професійної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2005.

У дисертації виявлено та обґрунтовано організаційно-методичні умови діяльності ліцею технічного профілю в неперервній освітній системі: навчальному науково-виробничому комплексі. Розроблено та обґрунтовано науково-методичний та психолого-педагогічний комплекс забезпечення профільної підготовки учнів, критерії ефективності діяльності ліцею як закладу профільного навчання старшокласників.

Показано, що на підвищення ефективності діяльності ліцею технічного профілю як закладу профільної підготовки учнівської молоді впливає функціонування його у складі навчального науково-виробничого комплексу, що реалізує принцип наступності в змісті і організаційно-методичних формах навчально-виховної роботи у вищих технічних навчальних закладах та ліцеї технічного профілю.

Ключові слова: система неперервної професійної освіти, технічний профіль, освітня система регіону, навчальний науково-виробничий комплекс, профільна та допрофесійна підготовка, лекційно-практична технологія, п'ятихвилинний резерв навчального часу, спарені уроки інваріантної складової, науково-методична діяльність.

Наказный Н.А. Организация деятельности лицея технического профиля в системе непрерывного профессионального образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2005.