Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА ОСНОВІ ВЗАЄМОДІЇ МИСТЕЦТВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

ОВДІЙЧУК Лілія Миколаївна

УДК 373.5.016:821.161.2]:37.036:7

13.00.02 - теорія і методика навчання (українська література)

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Волошина Ніла Йосипівна,

Інститут педагогіки АПН України,

заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Самойленко Григорій Васильович,

Ніжинський державний педагогічний

університет ім. М.В. Гоголя,

завідувач кафедри історії культури і світової літератури;

кандидат педагогічних наук, доцент

Жила Світлана Олексіївна,

Чернігівський державний педагогічний

університет ім. Т.Г. Шевченка,

доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи.

Провідна установа: Житомирський державний університет

ім. Івана Франка, кафедра української літератури

Міністерство освіти і науки України, м. Житомир

Захист відбудеться “ 6 ” липня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий “ 5 ” червня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

естетичний почуття старшокласник

Актуальність дослідження. Формування естетичної свідомості людини є одним із найважливіших завдань сучасної школи. Велика роль у цьому питанні належить предметам художньо-гуманітарного циклу, які сприяють розвитку естетичної активності особистості, почуттів, смаків, що реалізуються у творчій діяльності.

У Державній національній програмі “Освіта” (“Україна XXI століття”), Національній доктрині розвитку освіти акцентується увага на культуротворчих аспектах, що передбачає прилучення учнів до літератури, музики, образотворчого мистецтва, здобутків української та світової культури, формування художньо-естетичної освіченості, збагачення духовного світу підростаючого покоління. У Державних освітніх стандартах змістом літературного компонента, крім аксіологічної та літературознавчої лінії, є культурологічна, яка розглядає художню літературу у взаємопов'язаності з естетикою, різними видами мистецтв. Державні вимоги до рівня знань передбачають знання про спільні закономірності розвитку різних видів мистецтв і розуміння значення літератури та культури для духовного розвитку людства.

Це надзвичайно важливо тепер, коли спостерігається криза духовного життя суспільства. Масова культура негативно впливає на молодь шляхом непомітної підміни справжніх цінностей фальшивими, зокрема у сфері естетичної свідомості.

Існуюча сьогодні практика виховання чуттєвої сфери школяра страждає однобокістю і безсистемністю. Особливо це стосується старшокласників, які вивчають музику, образотворче мистецтво як предмети до 8-9 класів, а у 9-11 класах, коли у молоді інтенсивно формуються естетичні почуття, ідеали, вона позбавлена можливості повноцінно спілкуватися з мистецтвом, цією справжньою “школою почуттів”.

Урок літератури в школі сьогодні є одним із найважливіших засобів формування естетичної культури школярів, якщо мистецтво слова органічно поєднується з іншими видами мистецтв: музикою, кіно, театром, архітектурою, образотворчим мистецтвом.

Проблема формування естетичних почуттів багатоаспектна. Древня китайська філософія, в межах якої формувалося естетичне знання, вважала моральні та естетичні почуття, зокрема почуття прекрасного, піднесеного, опорою у формуванні духовного світу особистості. Античні мислителі (Аристотель, Платон) зробили спробу класифікувати естетичні почуття, і вже вони задавалися питаннями, які почуття можна вважати гідними людини, які - добрими, чи можна почуття виховувати.

Психологічні аспекти проблеми формування естетичних почуттів відображено у працях Б.Ананьєва, Л.Виготського, Г.Костюка, А.Леонтьєва, О.Лука, С.Рубінштейна, П.Симонова, Б.Теплова, П.Якобсона, Р.Арнхейма, У.Джемса, К.Ізарда, Я.Рейковського.

Набутки психології, філософії, естетики стали теоретичною базою для розвитку педагогічних ідей в галузі естетичного виховання і науковими засадами для нашого дослідження.

Видатні педагоги минулого (А.Дистервег, Я.Коменський, Г.Песталоцці, В.Стоюнін, В.Водовозов, В.Острогорський, К.Ушинський, С.Русова) вважали мистецтво одним із важливих засобів впливу на розвиток дитини. Сучасною педагогічною думкою (Н.Волошина, Б.Лихачов, І.Любинський, Н.Миропольська, Л.Печко, Б.Степанишин, М.Таборідзе, Т.Цвелих, Г.Шевченко, А.Щербо) розроблено теорію і практику естетичного виховання школярів на естетико-культурологічних засадах.

Педагоги О.Бандура, Б.Кабалевський, Є.Квятковський, М.Каган, Б.Лихачов, О.Мазуркевич, В.Сухомлинський, Г.Шевченко, Б.Юсов обґрунтували принципи взаємодії мистецтв як засобу інтенсифікації педагогічного процесу.

Проте, незважаючи на значну кількість праць, не знайшли належного розкриття такі питання: 1) про особливості формування естетичних почуттів учнів старших класів на уроках літератури; 2) про сутність, структуру естетичних категорій відповідно до різних мистецтв і відповідних їм почуттів; 3) про види та ознаки взаємодії мистецтв на уроках української літератури і можливості їх застосування; 4) про взаємодію мистецтв і взаємодію естетичних почуттів у процесі вивчення літератури.

На основі естетико-філософських і психологічних праць можна зробити висновок, що формування естетичних почуттів - це процес розвитку й удосконалення естетичного сприймання мистецьких творів, тобто відображення у свідомості людини всіх його сторін форми і змісту, адекватного естетичного переживання - емоційної реакції - та виникнення духовної насолоди, яка проявляється в естетичному судженні, оцінці сприйнятого твору, бажанні спілкуватися з мистецтвом.

Література як навчальний предмет художньо-естетичного циклу має величезне значення у становленні духовного світу особистості, формуванні естетичних почуттів, а також створює сприятливі умови для взаємодії мистецтв.

Зазначені фактори зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування естетичних почуттів старшокласників на основі взаємодії мистецтв у процесі вивчення літератури”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Висвітлені в дисертації проблеми формування естетичних почуттів старшокласників у процесі вивчення літератури здійснювалися у рамках досліджень лабораторії Інституту педагогіки АПН України з теми “Зміст і методика вивчення української та зарубіжної літератур у 12-річній середній загальноосвітній школі (реєстр. №100V000046).”

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес формування естетичних почуттів старшокласників під час вивчення літератури.

Предметом дослідження є зміст, форми, методи і прийоми формування естетичних почуттів учнів 9-11 класів на основі взаємодії мистецтв у процесі вивчення літератури.

Мета дослідження полягає у розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методики формування естетичних почуттів старшокласників на уроках літератури шляхом взаємодії суміжних мистецтв.

Гіпотеза дослідження: процес формування естетичних почуттів старшокласників шляхом взаємодії мистецтв під час вивчення літератури буде ефективним за умов:

- пріоритетності естетико-культурологічного компонента в навчанні;

- цілеспрямованого виховання в учнів зацікавленого ставлення до різних видів мистецтв як одного із шляхів духовного збагачення;

- комплексного впливу всіх видів мистецтв на формування чуттєвої сфери;

- чіткого визначення методів, прийомів і форм роботи, за допомогою яких формуються естетичні почуття учнів.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання:

- вивчити теоретичні аспекти проблеми формування естетичних почуттів на основі взаємодії мистецтв у процесі вивчення літератури;

- проаналізувати стан проблеми в шкільній практиці;

- виявити рівень сформованості естетичних почуттів старшокласників;

- визначити та обґрунтувати сутність та структуру естетичних почуттів, зміст процесу їх формування;

- розробити обґрунтовану методичну систему формування естетичних почуттів старшокласників шляхом комплексного впливу мистецтв на уроках літератури;

- перевірити ефективність запропонованої методики на практиці.

Методологічною основою дослідження є основні положення філософів та естетиків про естетичні почуття як про найважливіший складник естетичної свідомості, їх класифікацію відповідно до естетичних категорій.

Науково-теоретичною основою дисертації стали психолого-педагогічні дослідження про вищі почуття та їх роль у формуванні особистості та про взаємодію мистецтв як методичну проблему і як комплексний засіб впливу на почуття людини: (Р.Арнхейма, Л.Виготського, У.Джемса, Г.Костюка, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, П.Симонова, Б.Теплова, П.Якобсона) про психологічні механізми формування естетичних почуттів та їх основні ознаки; (Л.Благонадеждиної, Л.Божович, Б.Додонова, І.Кона, Є.Шуміліна) про особливості сприймання мистецтва відповідно до віку, зокрема юнацького; (Н.Волошиної, Л.Коваль, Б.Лихачова, І.Любинського, Л.Печко, Б.Степанишина, М.Таборідзе, Т.Цвелих, Г.Шевченко, А.Щербо) про суть, завдання, засоби і критерії естетичної вихованості (у цьому контексті й естетичних почуттів) школярів; (Б.Кабалевського, Є.Квятковського, М.Кагана, Б.Лихачова, О.Мазуркевича, В.Сухомлинського) про взаємодію мистецтв у навчально-виховному процесі як засіб інтенсифікації; (С.Жили, М.Машенка, М.Загайкевич, К.Шахової, Г.Шевченко, Л.Яросевич) про теорію і практику вивчення української та зарубіжної літератур у взаємозв'язках з різними видами мистецтв.

Методи дослідження:

Теоретичні: ретроспективний та системний аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, літературознавчої та методичної літератури для вивчення стану теоретичної розробки проблеми, порівняльний аналіз навчальних програм та шкільних підручників, хрестоматій, узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методичних засад дослідження; метод теоретичного моделювання застосовано для визначення предмета, об'єкта, гіпотези дослідження.

Емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди з учителями і учнями), обсерваційні методи (педагогічні спостереження, самоспостереження й аналіз уроків літератури, аналіз творчих робіт, усних і письмових відповідей реципієнтів для дослідження рівня сформованості естетичних почуттів); експериментальні методи (педагогічний (констатувальний і формувальний) експеримент для з'ясування ефективності розробленої моделі та її впровадження.

Математичної статистики: для статистичної обробки експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалося у школах Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської і Рівненської областей: ЗОШ №8, №10, №11, №12, №20, №24 та обласному ліцеї-інтернаті м. Рівного, гімназії №14 м. Луцька, ЗОШ I-III ступенів м. Підгородне Дніпропетровської області, ЗОШ I-III ступенів №27 м. Житомира, ЗОШ I-III ступенів №2 м. Яремче Івано-Франківської області. На різних етапах експериментом було охоплено 670 учнів 9-11 класів.

Дослідження проводилось протягом трьох етапів.

На першому етапі (1999-2001 рр.) вивчалася філософська, естетична, психолого-педагогічна, літературознавча, мистецтвознавча та методична література з проблеми дослідження, визначалися вихідні теоретичні положення: об'єкт, предмет, мета, робоча гіпотеза, завдання, методи дослідження; проводився констатувальний зріз із метою виявлення рівня сформованості естетичних почуттів старшокласників.

На другому етапі (2001-2004 рр.) визначалися теоретичні засади дослідження, розроблялася та теоретично обґрунтовувалася методична система формування естетичних почуттів старшокласників на основі взаємодії мистецтв під час вивчення літератури, проводилося експериментальне навчання з метою перевірки запропонованої методики.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) опрацьовувалися результати дослідження, систематизувалися й узагальнювалися матеріали формувального експерименту.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтована методична система роботи з формування естетичних почуттів на основі взаємодії мистецтв у процесі вивчення літератури, а також доведена практична доцільність авторських видів уроків: комплексних, театральних, кіноуроків та уроків за “методою Чурльоніса” й можливості використання авторських таблиць: “Мистецькі аналогії до програми з української літератури. 9 клас”, “Естетичні уподобання українських письменників” під час вивчення оглядових і монографічних тем;

- виявлено та обґрунтовано педагогічні та методичні умови ефективної роботи з формування естетичних почуттів учнів 9-11 класів: доцільний вибір методів, прийомів і форм роботи для забезпечення естетичного сприймання творів мистецтва, вид взаємодії мистецтв, опорні знання з різних предметів і формування загальнонавчальних умінь, словник естетичних емоцій;

- подальшого розвитку набули методи порівняння і зіставлення творів різних мистецтв як засіб створення проблемних ситуацій на уроці, плідних для інтелектуально-творчого розвитку та формування специфічних естетичних почуттів;

- удосконалено систему вивчення оглядових тем у 9-11 класів на основі взаємодії мистецтв за стильовою спорідненістю, спільністю тем, ідей, засобів зображення та особи письменника через естетичні уподобання на основі емоційно-змістового доповнення використовуваних мистецьких творів;

- визначено критерії сформованості естетичних почуттів старшокласників, які виявляють рівень опанування теоретичними знаннями про естетичні категорії і відповідні естетичні почуття та оволодіння практичними вміннями естетичного сприймання та переживання творів мистецтва.

Теоретичне значення полягає у науковому обґрунтуванні та визначенні теоретичних засад методики вивчення літератури на основі взаємодії мистецтв з метою формування естетичних почуттів учнів 9-11 класів і у розробці критеріїв визначення рівня сформованості естетичних почуттів у старшокласників.

Практичне значення дослідження полягає в упровадженні в навчально-виховний процес розробленої методичної системи формування естетичних почуттів учнів 9-11 класів у процесі вивчення літератури на основі взаємодії мистецтв за авторськими видами уроків й таблицями, ефективними методами, прийомами, формами роботи, які забезпечують засвоєння необхідних теоретичних знань з естетики та мистецтвознавства; розвивають сенсорні відчуття; допомагають виробити вміння виділяти естетичні сторони митецького твору й практичні навички роботи з різними видами мистецьких творів; навчитися „естетично переживати” сприйняті мистецькі твори, збагатитися різними за характером естетичними емоціями.

Сформульовані положення, висновки, методичні рекомендації можуть бути використані вчителями у роботі над формуванням у старшокласників естетичних почуттів, під час читання лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів-словесників, у практиці викладання курсу методики української літератури у ВНЗ для студентів філологічних факультетів.

Вірогідність висновків та результатів дослідження забезпечувалася проведенням експерименту в природних умовах; методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; опорою на сучасні досягнення психолого-педагогічної науки; вивченням педагогічного досвіду; єдністю теоретичного й експериментального досліджень; використанням взаємодоповнювальних та взаємокоригувальних методів, адекватних предмету, меті, завданням дослідження; використанням статистичних методів обробки одержаних результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі” (м. Рівне, 2002 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (м. Рівне, 2003 р.); на Всеукраїнському науково-методичному семінарі “Інтегрований підхід до роботи над словом у шкільній мовно-літературній освіті” (м. Рівне, 2004 р.), на обласних науково-методичних семінарах для методистів районних відділів освіти та керівників районних методичних об'єднань, для слухачів обласних шкіл передового педагогічного досвіду у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (2000-2005 рр.); на методичних семінарах учителів-словесників м. Рівного (2000-2005 рр.).

У ході дослідження розроблено цикл лекцій та практичних занять з теми дослідження для вчителів-словесників, слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та спецкурс із методики викладання української літератури “Взаємодія мистецтв у процесі вивчення української літератури” для студентів п'ятого курсу Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем'янчука.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 9 наукових працях, із них - 1 навчально-методичний посібник, 7 статей надруковано у фахових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України; 1 робота - у збірнику наукових праць “Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі”.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 4 додатків. Загальний обсяг роботи - 253 сторінки, з них - основного тексту 194 сторінки (в тому числі 12 таблиць). Бібліографія містить 322 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її наукову значущість; визначено об'єкт, предмет і мету дослідження; сформульовано гіпотезу та завдання роботи, її методи та етапи; визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів та можливості їх впровадження у шкільну практику.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування естетичних почуттів старшокласників засобами взаємодії мистецтв у процесі вивчення літератури” - визначено методологічні засади експериментально-дослідної роботи, розглянуто проблему формування естетичних почуттів у філософії, естетиці, психолого-педагогічних працях, а також взаємодію мистецтв як естетичну, мистецтвознавчу та методичну проблему.

У процесі аналізу філософсько-естетичної, педагогічної та методичної літератури з'ясовано, що формування естетичних почуттів є важливим чинником художньо-естетичної освіченості та збагачення духовного світу особистості.

Естетичні почуття були предметом досліджень філософів: Аристотеля, Платона, І.Канта, Г.Гегеля, Г.Спенсера. Вони розглядаються як один зі структурних елементів естетичної свідомості індивіда, що формуються у процесі споглядання мистецьких творів і викликають стан катарсису, тобто очищення почуттів. Саме в рамках філософської науки було класифіковано естетичні почуття відповідно до їхнього оцінного значення та об'єкта сприймання: прекрасне - потворне, трагічне - комічне.

Сучасна естетика (А.Азархін, М.Бахтін, М.Каган, В.Мазепа, Л.Юлдашев) досліджує особливості естетичних почуттів, взаємозалежність естетичного почуття і мистецького твору.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано психолого-педагогічну літературу з означеної проблеми.

У працях психологів Р.Арнхейма, Л.Виготського, У.Джемса, Г.Костюка, О.Леонтьєва, О.Лука, С.Рубінштейна, П.Симонова, П.Якобсона поглиблено дослідження естетичних почуттів на рівні фізіології, визначені їх основні ознаки (безкорисливість, нераціональність), властивості (інтенсивність, тривалість, стійкість) та особливості (поєднання інтелекту та емоції), роль у формуванні особистості. Особливості сприймання мистецтва відповідно до віку, зокрема юнацького, розкриті у працях Л.Благонадеждиної, Л.Божович, Б.Додонова, І.Кона, П.Якобсона.

На основі аналізу педагогічних праць А.Дистервега, Я.Коменського, Ж.-Ж.Руссо, Г.Песталоцці, В.Острогорського, К.Ушинського, С.Русової виявлено, що автори вбачають взаємозалежність рівня загальної культури від культури почуття і розуму, тобто естетичного почуття.

У педагогічних працях, присвячених загальнотеоретичним проблемам естетичного виховання (Г.Абрамович, О.Буров, М.Лайзеров, Б.Лихачов, А.Дрьомов, Є.Квятковський), розглядалися й естетичні почуття як один з важливих чинників формування культури особистості, зокрема й у процесі вивчення літератури.

Н.Волошина, Л.Коваль, Б.Лихачов, І.Любинський, Л.Печко, Б.Степанишин, М.Таборідзе, Т.Цвелих, Г.Шевченко, А.Щербо у науково-методичних посібниках та монографіях розглядають суть, завдання, систему та засоби естетичного виховання, зміст, принципи і методи викладання мистецьких дисциплін та літератури у школі, критерії естетичної вихованості школярів, теоретичні та методичні основи формування естетичних почуттів старшокласників.

Під час дослідження встановлено, що одним із найважливіших чинників формування естетичних почуттів учнів є взаємодія мистецтв на уроках української літератури. Естетичні й літературознавчі аспекти взаємодії мистецтв розглядалися ще грецьким філософом Симонідом, Леонардо да Вінчі, Лессінгом, Гегелем, І.Франком.

Основні прояви взаємодії мистецтв сформовані уже в XX столітті. Зокрема, це три типи художнього синтезу: як можливе поєднання різних видів мистецтв для посилення виражально-зображальних засобів реалізації єдиного задуму; як особлива група синтетичних мистецтв (театр, кіно, художнє телебачення); як переклад твору мистецтва з мови одних на мову інших видів.

В.Ванслов, В.Васіна-Гроссман, Г.Степанов визначили основи взаємодії літератури, музики, образотворчого мистецтва. Взаємодія мистецтв здійснюється на різних рівнях: всередині окремо взятого виду мистецтва, між різними видами мистецтва та їх жанрами, між мистецтвом і соціальним буттям.

Література як провідний вид мистецтва розглядається В.Вансловим, О.Рисаком. Порівнюючи види мистецтв за інтенсивністю і широтою впливу, дослідники доходять висновку, що література за здатністю повно і широко відображати життя є всеосяжним мистецтвом, а за можливостями проникнення в усі сторони і грані дійсності універсальна, оскільки сфера застосування мови безмежна, і тому все, що може бути позначене словом, може увійти у літературний твір, якщо це необхідно для розв'язання художнього задуму.

Як було з'ясовано, термін “взаємодія мистецтв” у педагогіці з'явився не так давно. Явище, яке означало поєднання різних мистецтв у навчально-виховному процесі, називалося по-різному: “комплекс”, “міжпредметні зв'язки”, “взаємовпливи”, “взаємодія”. У радянській шкільній практиці взаємодія мистецтв розглядалася науковцями як засіб інтенсифікації педагогічного процесу (Б.Кабалевський, Є.Квятковський, М.Каган, Б.Лихачов, О.Мазуркевич, В.Сухомлинський).

Використання творів суміжних мистецтв у процесі вивчення літератури класична методика (В.Голубков, В.Острогорський, М.Рибникова) трактувала в основному як застосування наочних методів навчання. Пізніше, у 80-ті роки, взаємодія мистецтв розглядалася у контексті міжпредметних зв'язків (В.Аудерський, О.Бандура, В.Нєвєров).

Питання взаємодії мистецтв розглядалося як засіб естетичного виховання (А.Буров, Н.Волошина, Б.Лихачов, М.Таборідзе, Г.Шевченко, Б.Юсов).

Взаємодія мистецтв, зокрема музики, живопису та літератури, розкрито у посібниках М.Машенка, М.Загайкевич, К.Шахової, Л.Яросевич, проте методичний аспект має поверховий характер. Теорію і практику вивчення української літератури у взаємозв'язках з різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи дослідила С.Жила.

У розділі проаналізовано шкільні програми, навчальні підручники і з'ясовано, що досліджуваним питанням не приділялося належної уваги. В окремих розділах програми пропонується розглядати розвиток літератури у взаємозв'язках з іншими видами мистецтв, проте системного характеру такий підхід не набув.

Лише у проекті програми для середньої загальноосвітньої школи “Українська література. 5-12-ті класи” Інституту педагогіки АПН України вперше введено рубрику “Мистецькі аналогії”, яка вміщує перелік творів різних видів мистецтв до кожної теми, що є надзвичайно прогресивним явищем у сучасній методиці.

У сучасних підручниках і посібниках з української літератури для 9-11 класів також немає чіткої послідовності та системності у висвітленні питання взаємозв`язків мистецтв. Принагідно згадані види мистецтв чи окремі мистецькі твори в процесі викладу оглядових і монографічних тем, відсутність репродукцій, фото, ілюстрацій - такий підхід спостерігається в більшості авторів шкільних підручників.

Огляд літератури з теми дослідження свідчить про значні напрацювання і науковий інтерес до питання взаємодії мистецтв під час вивчення літератури, проте спеціального дослідження про зміст, форми, методи формування естетичних почуттів старшокласників шляхом взаємодії мистецтв у процесі вивчення української літератури немає, хоча ця проблема є важливою у системі естетичного виховання та навчання, що й спонукало до роботи над темою.

У другому розділі - „Дослідно-експериментальна робота з проблеми формування естетичних почуттів старшокласників шляхом взаємодії мистецтв під час вивчення літератури” - подано теоретичне обґрунтування експериментального дослідження, розкрито систему роботи, спрямовану на формування у старшокласників естетичних почуттів засобами взаємодії мистецтв на уроках літератури.

На підготовчому етапі педагогічного експерименту ставилися такі завдання: вивчити стан викладання літератури в контексті досліджуваної проблеми й узагальнити педагогічний досвід; визначити ставлення вчителів та учнів до використання мистецьких творів на уроках літератури; з'ясувати, наскільки глибоко володіють старшокласники поняттями про естетичні категорії та відповідні їм естетичні почуття та визначити рівень сформованості естетичних почуттів. На цьому ж етапі дослідження визначалися психолого-педагогічні та методичні передумови формування естетичних почуттів учнів старших класів на уроках літератури, критерії рівнів їх сформованості, здійснювався пошук шляхів ефективного впливу на естетичні почуття засобами різних мистецтв.

Аналіз анкетування і бесід з учителями-словесниками засвідчив, що більшість учителів виявляють зацікавленість проблемами естетичного виховання старшокласників, зокрема, вбачають у взаємодії мистецтв важливий засіб впливу і значні потенційні можливості формування естетичних почуттів на уроках літератури. Проте вчителі-словесники не мають достатньої теоретичної підготовки із мистецтвознавчого аналізу, постійно відчувають труднощі методичного плану (недостатня кількість методичних розробок і відсутність самих творів). Окрім того, відчувається недостатня поінформованість щодо можливостей використання таких видів мистецтв, як кіно, театр, скульптура, архітектура на уроках літератури. Як зазначають словесники, у підручниках з української літератури недостатньо відповідного матеріалу.

До проведення констатувального та формувального експериментів було залучено учнів 9-11 класів. Аналіз наукової літератури з вікової та педагогічної психології (Г.Костюк, Б.Додонов, І.Кон, Є.Шумілін, П.Якобсон) виявив, що юнацький вік 15-17 років є сприятливим для формування духовного світу особистості, оскільки помітно розширюється сфера естетичних почуттів, які поступово вирізняються із кола інших переживань і знаходять специфічні способи вираження і задоволення. Ці почуття характеризуються романтичністю, поетичністю, сприяють тонкому сприйняттю естетичного в навколишньому, творах мистецтва і літератури.

У констатувальному експерименті брало участь 626 учнів, які відповідали на запитання анкет, виконували письмові й усні завдання.

Аналіз емпіричного матеріалу показав, що учні мають поверхові знання про естетичні категорії та відповідні їм естетичні почуття, мають нечітке уявлення про мову різних мистецтв, про явище взаємодії мистецтв. Так 32,9% опитаних вважають естетичне почуття здатністю людини бачити красу в усьому, вмінням відчувати і розуміти прекрасне, почуттям насолоди і задоволення від спілкування з мистецтвом. 28% респондентів виявили певне розуміння поняття, проте не зуміли чітко висловити свою думку, 40% школярів залишили це запитання без відповіді.

Більше 35% опитаних правильно розуміють почуття, відповідні різним естетичним категоріям. Так, категорія прекрасного викликає почуття душевної м'якості, світлої печалі, ніжності, спокою, насолоди красою; категорія потворного - огиди, відрази; категорія комічного - радість, задоволення, сміх; категорія трагічного - неспокою, суму. Проте із відповідей 31% респондентів виявилося, що вони не розуміють таких понять, як почуття граціозного, величного, витонченого, піднесеного, а також не вміють визначити почуття, відповідні різним естетичним категоріям.

Аналіз відповіді на запитання анкети “Як ви розумієте вислови: “поетичний живопис”, “живописна музика”, “живописна поезія”, “музична поезія”, архітектура - “застигла музика?” засвідчив, що старшокласники в переважній більшості не можуть пояснити подані визначення. Окремі учні висловлювали здогадки такого плану: “на живопис надихнула поезія” або “вірш покладено на музику”, “поезія, сповнена музики”, “живопис, який створив поет”. 11% правильно пояснили ці поняття як “відтворення одного мистецтва в іншому” і “поєднання двох видів мистецтв”.

Отже, як видно з проаналізованих анкет, рівень естетичних знань та рівень сформованості естетичних смаків і почуттів шкільної молоді невисокий. У результаті дослідження з'ясувалося, що лише зіткнення з необхідністю визначити суть естетичних почуттів змушує старшокласників задуматися над ними, дати їм визначення.

Дані констатувального експерименту дають змогу розподілити учнів, які брали в ньому участь, на три групи за критеріями, визначеними на основі аналізу наукової психолого-педагогічної літератури (Б.Лихачов, Г.Шевченко):

1. Критерії, які допомагають визначити рівень теоретичних знань і умінь їхнього застосування на практиці :

- розуміння суті естетичних категорій (прекрасне, потворне, трагічне, комічне) та відповідних їм почуттів (на прикладах художніх та мистецьких творів) ;

- уміння давати визначення поняттям “естетичне сприймання”, “естетичне переживання”, “естетичне почуття”;

- уміння аналізувати художній і мистецький твір;

- уміння визначати і порівнювати естетичні почуття героїв художніх творів та інших мистецтв та їх авторів;

- уміння простежувати вияви естетичних почуттів письменників через їхні естетичні уподобання і обдарування і через листи, щоденники.

2. Критерії, які сприяють визначенню рівня сформованості естетичних почуттів:

- рівень естетичного сприймання літератури і мистецтва;

- почуттєво-емоційна реакція на прекрасне, піднесене, низьке, потворне у мистецьких і літературних творах;

- наявність інтересу до художніх творів і творів різних мистецтв (у взаємодії) та розуміння власних естетичних переживань, пов'язаних із їх спогляданням;

- вміння визначити і “прочитати” власні естетичні почуття і “перекласти” їх на художню мову.

Як з'ясувалося у процесі опрацювання результатів, констатувальний експеримент виявив три рівні сформованості естетичних почуттів старшокласників.

Високий рівень мають респонденти, які розуміють суть естетичних категорій та відповідних їм почуттів та емоцій; уміють визначати і порівнювати естетичні почуття героїв мистецьких творів, їх авторів; можуть простежувати вияви естетичних почуттів письменників через їхні естетичні уподобання і обдарування; їм притаманний високий рівень художньо-естетичного сприймання, естетичного переживання, адекватного змістовій наповненості твору (художнього і мистецького у взаємодії) та вміння отримувати духовну насолоду від спілкування з мистецтвом, давати словесну характеристику своїм почуттям та прагнення до творчої активності.

Середній рівень відповідно у респондентів, які розрізняють теоретичні поняття без чіткого формулювання, не завжди адекватно визначають естетичні почуття та емоції героїв художніх і мистецьких творів, письменників; сенсорна культура в них недостатньо розвинена, що позначається на якості та глибині естетичного сприймання різних творів мистецтва; естетичне переживання має оцінний характер і супроводжується не завжди адекватною змістові і засобам зображуваного словесною характеристикою естетичних почуттів, проте учні, які належать до цієї групи, проявляють певну творчу активність.

Низький рівень характерний для учнів із нестійким інтересом до естетичних проблем, низьким розвитком культури сприймання літературних і мистецьких творів; зі слабким володінням понятійним апаратом; естетичні переживання у них слабко виражені, словесна характеристика примітивна й бідна, відсутнє прагнення до творчості.

У процесі опрацювання результатів за кожен із показників старшокласник одержував від 3 до 12 балів: 3-6 балів - низький рівень, 7-9 балів - середній рівень, 10-12 балів - високий рівень.

Для загальної характеристики було застосовано таку формулу

РС = СБ/КП, де

РС - рівень сформованості естетичних почуттів;

СБ - сума балів, набраних учнем;

КП - кількість показників, що враховувалися.

Рівень сформованості вважався високим, якщо учень набирав від 8,5 до 12 балів, середнім - від 5,5 до 8 балів, низьким - від 3 до 5 балів.

У таблиці зафіксовано результати констатувального зрізу.

Таблиця 1

Рівні сформованості естетичних почуттів

Загальна кількість учнів	Рівні сформованості естетичних почуттів
	Низький	Середній	Високий
626	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
	274	43,8%	261	41,7%	91	14,5%

Констатувальний зріз дав змогу зробити такі висновки про стан досліджуваного питання у практиці сучасної школи:

1. Формування естетичних почуттів відбувається під негативним впливом сучасних засобів масової інформації, комп'ютерної техніки, тому в школі необхідний цілеспрямований процес впливу на естетичні почуття старшокласників.

2. Старшокласники недостатньо володіють понятійним апаратом щодо естетичного сприймання мистецьких творів та естетичних почуттів, викликаних ними.

3. В учнів недостатньо сформоване естетичне сприймання і навички естетичного аналізу, тому відчуваються труднощі у визначенні естетичних почуттів, адекватних змістові твору і засобам вираження.

4. Успішне формування естетичних почуттів старшокласників можливе за умови професійної підготовки вчителя літератури та його методичної забезпеченості.

5. Учителі-словесники не мають методично обґрунтованої системи роботи з питань формування естетичних почуттів; відчувають труднощі у підборі мистецьких аналогій до уроків літератури, у їхньому кваліфікованому тлумаченні, зокрема спостерігається недостатність знань: мистецтвознавчих коментарів до музичних, малярських, скульптурних, архітектурних, кінотворів; відсутність відповідного матеріалу в підручниках з української літератури.

Отже, констатувальний зріз підтвердив необхідність створення науково обґрунтованої системи роботи з проблеми формування естетичних почуттів старшокласників засобами мистецтв під час вивчення літератури.

У ході педагогічного експерименту було визначено засоби, які впливають на формування естетичних почуттів на уроках літератури:

- емоційний виклад програмового матеріалу з літератури;

- застосування раціональних методів, прийомів і форм роботи на уроках літератури: демонстрування мистецьких творів (репродукцій картин, фото скульптурних, архітектурних пам'яток), слухання музичних творів та їх естетичний аналіз; перегляд театральних і телеспектаклів, кіно- і телефільмів; художнє читання уривків, які відтворюють враження від мистецьких творів; проблемні ситуації, дискусія; евристична бесіда, порівняння, зіставлення творів різних мистецтв; дослідницько-пошуковий метод; елементи розвивального навчання: вивідний метод;

- відповідний підбір мистецьких творів до програмового матеріалу з української літератури (живопис, музика, скульптура, архітектура, кінокартини, телефільми та театральні спектаклі) за різними видами та ознаками взаємодії.

Для методичного забезпечення експерименту розроблено авторські таблиці “Мистецькі аналогії до програми з української літератури” та “Естетичні уподобання українських письменників”.

Таблиця “Мистецькі аналогії до програми з української літератури. 9 клас” передбачає твори до вивчення оглядових і монографічних тем за спільністю ідей, засобів зображення; за спорідненістю стилю, напряму; як ілюстрації та мистецькі твори за сюжетами літературних.

Другу таблицю “Естетичні уподобання українських письменників” укладено до уроків вивчення особи письменника. У ній вміщено матеріали, які представляють митця як людину зі своїм неповторним духовним світом, естетичними почуттями, смаками та ідеалами.

На основі представлених у тексті дисертації таблиць для полегшення праці вчителя було запропоновано систему роботи, яка передбачала: твори різних мистецтв; ефективні методи, прийоми і форми для забезпечення естетичного сприймання творів мистецтва; вид взаємодії мистецтв; опорні знання з різних предметів та формування загальнонавчальних умінь; етапи формування естетичних почуттів, словник естетичних емоцій. Це дало змогу учням засвоїти необхідні теоретичні знання з естетики і мистецтвознавства; розвинути сенсорні відчуття; виробити вміння виділяти естетичні сторони мистецького твору; навчитися „естетично переживати” сприйняті мистецькі твори, збагатитися різними за характером естетичними емоціями, відчувати чуттєво-духовну насолоду.

У ході формувального експерименту було розроблено авторську систему уроків вивчення мистецьких аналогій відповідно до основних типів, видів та ознак взаємодії мистецтв: комплексні, театральні-, кіноуроки, уроки за “методою Чурльоніса”.

До комплексних уроків належать такі, де застосовуються різні види мистецтв на основі спільних стильових тенденцій, образних та емоційних аналогій та емоційно-змістового доповнення. Здебільшого такий підхід застосовувався під час вивчення оглядових тем, коли характеризується стиль епохи і різні літературно-мистецькі напрями і течії (бароко, ренесанс, класицизм, сентименталізм, модернізм і т.д.); монографічних тем (вивчення особи письменника: Г. Квітки-Основ'яненка (9 кл.), Лесі Українки (10 кл.); Л. Костенко (11 кл.), літературних творів та мистецьких аналогій до них: “Меланхолійний вальс” О.Кобилянської та однойменний музичний твір О.Даргомижського), „Собор ” О.Гончара та архітектурна пам'ятка - Новомосковський собор).

Одним із основних аспектів розкриття багатогранності особистості є світ захоплень: улюблені письменники, митці та їхні твори, улюблені заняття, обдарування, естетичні почуття, враження від мистецьких творів, з якими учні знайомилися завдяки щоденникам, листам, спогадам.

Такий вид взаємодії мистецтв сприяв комплексному впливу на естетичні почуття учнів, оскільки різні види мистецтв сприяють розвитку специфічних видів естетичних почуттів (під впливом живопису формується почуття кольору, музики - почуття звуків, поезії - почуття слова, архітектури - почуття гармонії загальної форми, її частин, скульптури - почуття об'ємної форми).

Театральні і кіноуроки - це обговорення побачених фільмів і спектаклів, які є екранізаціями і театральними постановками програмових літературних творів, за відповідними схемами. Основним типом є міжмистецька взаємодія: література і театр, література і кіно, оскільки театр і кіно - це синтетичні види мистецтв, які поєднали в собі засоби виразності живопису, музики, мистецтва слова, хореографії, архітектури. Зіставлення першоджерела та кінофільму чи вистави було основним методом на уроках. Наприклад, спектаклі та п'єси „Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ'яненка, „Лісова пісня” Лесі Українки.

Уроки за “методою Чурльоніса” - це творення уроку літератури засобами музичного та образотворчого мистецтва. Поетичні твори розглядаються з погляду їх музичності і живописності. Основний тип взаємодії мистецтв - творчо-перетворювальний; вид та ознака взаємодії: емоційно-змістове доповнення. Широкий діапазон естетичних почуттів та емоцій формувалися у процесі експериментальних уроків через поліфонію слова, його озвучення та колористику. Прикладом такого уроку є “Мозаїка кохання в інтимній ліриці Ліни Костенко”.

Теоретичні поняття, уміння і навички засвоювалися учнями відповідно до теми уроку і виду взаємодії мистецтв за принципами послідовності і систематичності.

Під час проведення експериментальних уроків значну увагу приділяли створенню естетичного середовища, що безпосередньо впливало на естетичні емоції старшокласників. Продумана система запитань сприяла активності спостережень, розвитку логічного та асоціативного мислення, формувала оцінні судження, розвивала уяву.

Це стало можливим лише за умови системного використання мистецьких аналогій на уроках літератури та достатньої теоретичної підготовки вчителя, методичного забезпечення, наявності практичних порад і розробок методичного характеру. Апробована методика, як доведено у другому розділі дисертаційного дослідження, спроможна впливати на естетичну свідомість шкільної молоді, формувати стійкі психічні утворення - естетичні почуття, - які згодом стають фундаментальними якостями особистості, невід'ємною частиною її світосприйняття і відповідно поведінки. Водночас в учнів виробляється критичне ставлення до мистецьких творів різного художнього рівня, вміння виявляти естетичну цінність творів.

Експериментальне дослідження підтвердило, що взаємодія мистецтв є надзвичайно важливим чинником у формуванні естетичних почуттів старшокласників під час вивчення літератури. Аналіз результатів формувального експерименту дає змогу зробити висновок про те, що запропонована методична система формування естетичних почуттів школярів шляхом взаємодії мистецтв у процесі вивчення оглядових і монографічних тем з української літератури ефективна і дає позитивні результати.

Значно зріс рівень художньої інформативності старшокласників та розуміння сутності естетичних категорій і відповідних їм почуттів. Оволодіння понятійним апаратом позначилося не тільки на збагаченні пасивного, а й активного словника школярів, який збагатився такими естетико-філософськими поняттями, як категорії прекрасного, потворного, трагічного, комічного та відповідними почуттями; естетична свідомість та її складові: естетичне сприймання, естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал; мистецтвознавчими термінами, які відтворюють явище взаємодії та синтезу мистецтв. Більшість із цих понять не були у вжитку учнів до проведення експерименту. Значно розширився словниковий діапазон естетичних емоцій та їх адекватність зображуваному в творах мистецтва.

Наприкінці експерименту учні достатньою мірою володіли вміннями та навичками порівняльного естетичного аналізу мистецьких творів на основі їх взаємодії, висловлюючи при цьому власні оригінальні судження, думки, почуття.

Результати експерименту зафіксовано в таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняльний аналіз рівня художньо-естетичної інформативності, сенсорної культури та естетичного аналізу творів

	9 класи	10 класи	11 класи
	Контр.	Експер.	Контр.	Експер.	Контр.	Експер.
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
Високий	11	7,3	13	8,1	12	8,1	21	12,8	15	9,6	35	21,6
Середній	57	37,7	72	44,7	58	39,2	80	49,1	67	43	84	51,9
Низький	83	55	76	47,2	78	52,7	62	38	74	47,4	43	26,5
Разом	151	100	161	100	148	100	163	100	156	100	162	100

Таким чином, оволодіння учнями експериментальних класів теоретичними поняттями сприяв підвищенню рівня розвитку сенсорної культури, естетичного сприймання, переживання та аналізу творів, що є значно вищим, ніж в учнів контрольних класів.

Високий рівень. Учні мають ґрунтовні знання про мову різних мистецтв і вільно володіють навичками естетичного аналізу творів. Старшокласники мають багатий словниковий запас і володіють понятійним апаратом.

Середній рівень. Учні мають достатні знання про мову різних мистецтв і володіють навичками естетичного аналізу творів. Естетичне сприймання та сенсорна культура цієї групи старшокласників недостатньо розвинені, як і активний словник.

Низький рівень. Знання учнів про мову різних мистецтв і володіння навичками естетичного аналізу творів недостатні. Спостерігається поверхове естетичне сприймання, невміння визначити естетичну цінність творів. Словник цієї групи опитуваних одноманітний і бідний.

Таблиця 3

Порівняння даних констатувального та формувального експериментів

Етап Рівні	На етапі констатувального експерименту	На кінець формуючого експерименту
	Кількість учнів	Показники у відсотках	Експериментальні класи	Показники у відсотках	Контрольні класи	Показники у відсотках
Високий	91	14,5%	98	32%	58	18,1%
Середній	261	41,7%	156	51%	150	46,9%
Низький	274	43,8%	52	17%	112	35,0%
Всього	626	100%	306	100%	320	100%

Таким чином, за всіма показниками експериментальна система формування естетичних почуттів старшокласників дала позитивний результат. Здобуті дані відображено в діаграмах і таблицях. Вони свідчать про необхідність впровадження запропонованої системи формування естетичних почуттів старшокласників на основі взаємодії мистецтв у методику викладання української літератури.

На основі аналізу результатів експериментально-дослідного навчання зроблено загальні висновки:

1. Методика формування естетичних почуттів старшокласників - це процес розвитку й удосконалення естетичного сприймання мистецьких творів, відповідної емоційної реакції та вміння передати словесними засобами духовно-естетичну насолоду.

2. Проведене дослідження підтвердило ефективність використання естетико-культурологічного компонента в навчанні та комплексного впливу всіх мистецтв на формування чуттєвої сфери.

3. У процесі застосування запропонованої методики ґрунтовно збагатилися знання учнів про естетико-філософські поняття: естетичні категорії та відповідні їм почуття, структурні елементи естетичної свідомості, а також про мистецтвознавчі, які відтворюють явище взаємодії мистецтв: живописна поезія, поетичний живопис, музична поезія, поетична музика, музичний живопис, архітектура - застигла музика; кіно, театр - синтетичне мистецтво; поетичне кіно.

4. Впровадження розробленої методичної системи забезпечило підвищення рівня сенсорної культури й естетичного сприймання на основі зіставлення творів різних мистецтв, активізувало інтелектуальну та емоційну сфери учнів (поєднання раціонального і почуттєвого у процесі сприймання), спонукало до осмислення власних почуттів у процесі аналізу естетичних почуттів письменника, образу-персонажа, вміння засобами слова передати духовно-чуттєву насолоду від творів мистецтва, користуючись при цьому словником естетичних емоцій.

5. Дослідження дає підстави стверджувати, що формування естетичних почуттів сприяє збагаченню естетичного досвіду та підвищенню рівня естетичної вихованості, а отже, естетичної свідомості особистості (смаків, ідеалів, уподобань).

6. Керування процесом формування естетичних почуттів учнів базувалося на розробці методики, якою враховано низку психолого-педагогічних умов: а) опору на принципи особистісно зорієнтованого, проблемного і розвивального навчання; б) відбір естетично значущих мистецьких творів до програмового матеріалу з літератури; в) визначення оптимальних методів і прийомів вивчення літератури у взаємодії з різними видами мистецтв (демонстрування, порівняння, зіставлення творів різних мистецтв, вирішення проблемних ситуацій, дискусія, евристична бесіда, дослідницько-пошуковий метод, метод вивідних знань); г) урахування вікових можливостей естетичного сприймання та переживання мистецьких творів, формування на цій основі вмінь дати естетичну оцінку твору і своїм почуттям; д) методичне забезпечення: розробка авторських видів уроків, таблиць, створення навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій для вчителів до вивчення оглядових і монографічних тем.

7. Результати експерименту свідчать, що критеріями сформованості естетичних почуттів старшокласників є: розуміння учнями естетико-філософських і мистецтвознавчих понять, володіння понятійним апаратом та інструментарієм естетичних емоцій; відчуття і розуміння піднесеного, прекрасного і потворного, трагічного і комічного у мистецьких творах; здатність естетично їх сприймати, аналізувати, оцінювати, розвиваючи творчу активність, що виявляється через художній опис духовно-естетичної насолоди; осмислення власних естетичних почуттів у процесі аналізу естетичних почуттів письменника, образу-персонажа.

8. Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави для рекомендацій щодо використання запропонованої методики у практичній роботі вчителів-словесників на уроках української літератури та про запровадження спецкурсу з методики викладання літератури у ВНЗ для студентів філологічних факультетів, інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Однак проблема естетичного виховання, зокрема формування естетичних почуттів, не вичерпується результатами цього дослідження, оскільки можливі інші аспекти її розв'язання. Наприклад, потребують дослідження такі питання: формування естетичних почуттів у процесі позакласної роботи з літератури; реалізація принципу наступності у літературній освіті з проблеми формування естетичних почуттів між основною та старшою школою; формування естетичних смаків старшокласників на основі різних видів взаємодії мистецтв під час вивчення особистості письменника; взаємодія мистецтв під час опрацювання теоретичних понять.

Матеріали дослідження можуть бути науково-методичною основою для подальшого вдосконалення процесу вивчення української літератури в школі: у розробці нових підручників, під час внесення уточнень і доповнень до шкільних програм.

Результати дослідно-експериментальної роботи відображено в таких публікаціях:

1. Поєднуючи слово, музику і живопис (Орієнтовні мистецькі аналогії до програми з української літератури, 9 клас) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2000. - №4. - С.214-217; №5. - С.180-185.

2. Естетичні уподобання українських письменників // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2001. - №3. - С.115-119; 2003. - №1. - С.142-147; 2004. - №2. - С.50-54.

3. Формування естетичних почуттів та уподобань шляхом синтезу і взаємодії мистецтв при вивченні літератури // Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. Зб. наукових праць. - Рівне: Волинські обереги, 2002. - С.75-83.

...