Сучасний урок математики, вимоги до нього

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний урок математики, вимоги до нього

сучасний урок педагогічний

Вступ

«Сучасний урок - це урок, на якому вчитель викладає новий матеріал зрозуміло і доступно».

«Сучасний урок - це веселий, пізнавальний, цікавий, нетрудний урок, на якому вчитель і учень вільно спілкуються».

«Сучасний урок - це різноманітний урок».

«Сучасний урок - це урок, на якому вислуховують будь-яке твою думку, урок, де людина вчиться бути людиною».

«Сучасний урок - це урок, на якому відчуваєш себе впевнено».

Ці висловлювання учнів наведені не випадково. Мова піде про сучасний урок.

Як правило дитина отримує початкову освіту в загальноосвітній початковій школі. Навчання в таких закладах здійснюється у визначний організаційних формах, під якими припускається урок-екскурсія, практичні і лабораторні роботи, лекція та інше. Але все ж основною формою організації учбового процесу в середній загальноосвітній школі є урок. Навчання - тривалий процес. Він складається з окремих уроків. В початковому своєму смислі слово «урок» означало трудове завдання, яке необхідно виконати за визначний час. Шкільний урок теж можна роздивлятися як трудове завдання класу, розраховані на визначний строк.

Урок є основною ланкою процесу навчання. Це означає, що великий процес навчання складається з визначних ланок-уроків, кожна з яких пов'язана зо всіма попередніми в єдиний ланцюг. Вчителю дуже важливо добре провести урок. Але навіть сам по собі добре проведений урок не вирішує в повинній мірі задачі навчання, якщо він не є органічною ланкою загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу; всього навчально-виховного процесу.

Кожному вчителю треба пам'ятати, що його урок повинен бути безпосереднім продовженням і розвитком тих ідей, які були засвоєні учнями раніше; і в той же час ступінь до майбутніх знань. Але на уроці складається з окремих «цеглинок» не тільки знання, але й почуття, переживання, звички; росте вміння пізнавати, думати, міркувати. А виховання почуттів не менш важливо, ніж формування знань.

Ведучу роль в організації уроку займає вчитель. Він передає знання дітям, керує процесом їх засвоєння, перевіряє, контролює дії учнів. Задача вчителя систематично, послідовно, цілеспрямовано впливати на формування особистості школяра в цілому. Навіть якщо у учня відмінні знання по усім предметам - це ще не повноцінне навчання. З цього слідує, що задумуючись про місце свого уроку в системі знань, вчитель повинен турбуватися про той внесок, який цей конкретний урок внесе в моральний і розумовий розвиток учнів. Урок математики в початкових класах загальноосвітнього навчального закладу спрямований на оволодіння учнями системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння іншими предметами і забезпечення наступності з основною ланкою школи.

Одними з основних завдань уроку математики є формування в учнів початкових уявлень про число, величину, міцних обчислювальних навичок із натуральними числами та нулем, первинних вмінь вимірювання та обчислення величин; наочно-чуттєвих уявлень про геометричні фігури, графічні вміння.

Ознайомлення дітей із математикою як особливим методом світопізнання, розуміння ними зв'язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання сприяють розвитку наукового світогляду. Використання фактів з історії математики формує в учнів уявлення про математику як невід'ємну частину загальнолюдської культури.

Урок математики повинен створити широкі можливості для розвитку розумових здібностей молодших школярів: пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури, формування первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реальні ситуації. Навчання математики тісно пов'язане з формуванням мовленнєвої культури учнів. Ці уроки збагачують учнів математичною термінологією, а також необхідним для її засвоєння словниковим запасом.

Наука, світ, суспільство змінюються, набувають нових якостей, реформи відбуваються в усіх сферах життя нашого суспільства, в тому числі і в освіті. У результаті поняття сучасного уроку отримує нове трактування, нового змісту, нове забарвлення. Поняття «сучасний урок» набуває постійної динамики, і саме зараз, коли ми вступили в нове століття ця динамика особливо помітна. Ось кілька причин, що доводять це:

* Розвиток таких наук, як педагогіка, дидактика, методика, психологія веде до постійного вдосконалення поняття «сучасний урок», адже досягнення цих наук істотно впливають і на сам урок.

* В даний час спостерігається перехід від індустріального суспільства до інформаційного суспільства. Свого часу продуктом індустріальної революціі стало створення закритої навчальної архітектури (фіксована технологія навчального процесу, замкнутий набір доступних вчителю мето-діческіх коштів, єдині підручники, сувора нормативна регламентація діяльності учасників освітнього процесу і т.д.). Сьогодні навчальна архітектура традиційної школи вступає в конфлікт з необмеженим доступом учнів до інформації. Ця можливість забезпечується сучасними електронними засобами масової інформації, глобальною мережою Інтернет. Перехід до інформаційного суспільства - це постійний процес зміни змісту, методів і організаційних форм підготовки школярів і всієї системи освіти.

* У сучасних умовах відбувається усвідомлення цінності та практичної значимості освіти. У результаті цього значно зростають вимоги до якості освітньої підготовки школярів. Вчитель у таких умовах стоїть перед необхідністю удосконалення всіх сторін процесу навчання.

* Сучасний етап суспільного розвитку характеризується низкою особливостей, які висувають нові вимоги до шкільної освіти. Змінюються пріоритети і акценти в освіті, вона стає спрямованою на розвиток особистості, на формування в учнів таких знань і вмінь, які в подальшому повинні дозволити йому освоювати нові види діяльності і, як наслідок, бути успішним у житті.

Отже обрана нами тема курсової роботи, а саме «Сучасний урок математики. Вимоги до нього» є на наш час досить актуальною.

Метою роботи є дослідження особливостей сучасного уроку, вимог до нього і вивчення впливу дотримання вимог до уроку на якість навчання математики.

Гіпотеза дослідження: при дотримуванні сучасних вимог до уроку підвищується якість навчання математики, а значить і математичної освіти.

Для досягнення мети дослідження поставимо перед собою наступні задачі:

1. Визначити поняття «сучасний урок».

2. Виявити вимоги до сучасного уроку.

3. Проаналізувати сучасні уроки математики з позиції вимог до сучасного уроку, виявити шляхи наближення «уроку математики» до «сучасного уроку математики».

Об'єктом дослідження є освітній процес.

Предметом дослідження є сучасний урок математики як основна форма навчання.

При написанні роботи використовувалися наступні методи:

1. Вивчення психологічної, педагогічної та методичної літератури.

2. Спостереження.

3. Бесіди з учнями і вчителями.

4. Вивчення планів та конспектів уроків.

1. Психолого - педагогічні основи сучасного уроку

1.1 З історії розвитку форм організації навчання

Урок як основна форма організації навчання, яка забезпечує активну і планомірну учбово-пізнавальну діяльність групи учнів визначного віку, складу і рівня підготовки, спрямовану на рішення поставлених учбово-виховних задач, міцно зайняв своє місце у вітчизняних школах у вигляді основної організаційної форми навчання. Звернемося до історії розвитку форми організації навчання. Загальнопризначено, що урок є основною організаційною формою навчання. Урок, як форма учбової роботи існує з XVII століття, тобто більше 300 років. Не дивно, що багатьом уявляється, мовби урок існував завжди. Це педагогічна винахідливість виявилася життєздатною, що і в наші дні урок залишається активною формою організації учбових занять. В цьому визначені «основна форма» - попередження: не захоплюйтесь другорядними формами роботи учбової; намагайтеся повністю використовувати великі можливості уроку перш за все. На уроці учні не тільки вчаться, але й працюють в колективі, звикають до норм спілкування в ньому разом і кожен окремо переживають своє відношення до предмета, один до одного, до вчителя. А це ж і є виховання.

Хоча урок є і основною формою навчання, але не єдиною. Зокрема уроку, існують і інші організаційні форми навчання: екскурсії, семінарські заняття, конференції, диспути, практикуми, позаурочна і позакласна робота, практика виробнича і тому подібне.

На зорі розвитку людства підростаюче покоління оволодівало елементарними трудовими навичками виробництва зброї праці, обробки металу, навичками і вміннями освіти в основному на основі наслідування практичним діям дорослих. По характеру засобів навчання і способів отримання знань і навичок подібний тип засвоєння суспільного досвіту назвали практично-наслідувальним. Його структура: учні сприймають зразок і виконують дії за зразком. Нескладним було і керівництво цим способом засвоєння знань і навичок слова, мовлення грали тут підпорядковану роль мовлення.

Але з розвитком зброї праці розвивалося і сільськогосподарське виробництво, і це викликало необхідність в передачі наукових знань підростаючому поколінню. Тоді виникли такі нові галузі знань, як арифметика, астрономія, філософія, музика, література та інші. Школи, виникаючі в той час, призначалися дітям рабовласників. Наряду з наслідуванням застосовуються ігри, як засіб оволодіння новими знаннями і навичками. В афінських школах використовувалися рукописні книги. Вони були великою рідкістю і уявляли велику цінність. Навчання зводилося до диктовки учням цілих сторінок, які учні записували на дощечках, а потім заучували. Заучування текстів - основний метод навчання в афінських школах існують наочні посібники - картини, рукописні підручники з малюнками. В римських школах велику роль грала лекційна система, диктовка матеріалу, запис і заучування. Римський педагог Квинтеман велику увагу приділяв вправам, усному переказу чи теоретичному наставленню. Підкреслював, що в дитинстві навчання повинно носити характер забави, рекомендував застосування різних мір заохочування за успіхи.

В середньо столітній школі великий вплив на процес навчання оказувала релігія. Більше 3 років уходило на те, щоб хлопчики навчилися писати, лічити, читати. Школяр спочатку заучував напам'ять молитви, псалми; потім сідав за азбуку, писав склади на дощечках. Після цієї підготовки лише не багатьом вдавалося перейти до граматики - основа навчальних предметів.

Діти поступали в школу в різній час. Кожен з учнів йшов сам своїм темпом і тому, хоча діти в класній кімнаті і сиділи разом, кожен вчив своє, а вчитель, викликаючи учня, займався з ним окремо. В наступне століття навчання перетворилося в завчанні готових запитань - відповідей. Цей тип навчання получив назву словесно-догматичний. Його структура: сприйняття словесного матеріалу - запис-заучування-відтворення. Педагогічне керівництво: повідомлення нового матеріалу (розповідь, читання тексту вголос) - розтолковування - диктовка - перевірка якості заучування - схвалення чи покарання. Закінчуючи школу багато учнів погано розуміти те, що вивчали.

Епоха Відродження - початок розвитку капіталістичного способу виробництва, розквіт науки і культури. В цю епоху виникають школи гуманістів, де більшу увагу приділяли спостереженням за природою і за виробничими процесами на мануфактурах. Педагогічне керівництво мало наступну структуру: повідомлення завдань для спостереження - інструкція - контроль за роботою учнів - допомога учням, корегування їх діяльності - рішення про роботу учнів. Але таких шкіл було мало, їх очолювали педагоги-ентузіасти. Хоча вони і хотіли змінити раніш існуючу форму навчання, але їх уроки не мали чіткої системи. Виникла необхідність в подальшому удосконаленні організації учбового процесу. Такий новий спосіб вперше застосували в XVI столітті в братських школах Південно-Західної Русі. Цей дослід і став основою в розробці Яном Амосом Коменським класно-урочної системи. Великий чеський педагог як би підсумував найбільш видатні педагогічні ідеї епохи Відродження. Вклав він свою дидактичну теорію в праці «Велика дидактика».

Він намітив щорічний початок навчання в школах ділення учнів по класам у співвідношеннях з віком, розподілення часу занять суворо за розкладом, запропонував розділити курс навчання по рожам, і кожному року визначити свою програму, яку клас повинен був виконати за рік.

На протязі дня навчання організовувалося по годинам, на протязі кожного уроку вчитель повинен був повідомити визначні знання. Класно-урочна система стала розповсюджуватись в школах найбільш розвинутих країн Західної Європи, її структура і чуттєве сприйняття (натуральних об'єктів чи реальних зображень) - сприйняття словесної інформації - розуміння - закріплення знань - відтворення. Педагогічне керівництво заключається у демонстрації наочності, коментарях до неї, повідомлення нової інформації, пояснення, закріплення і повторення, перевірці і оцінці знань. Класно-урочна система навчання дозволяє свідомо школярам засвоювати знання, розвиває активність і самостійність в навчанні. Розробив ряд цінних рекомендацій відносно проведення уроку. Костянтин Дмитрович Ушинський вважав, що матеріал потрібно повідомляти ясно, образно; урок повинен бути насичений наочним матеріалом. В дореволюційній Росії найшла розповсюдження система словесно-пояснювального навчання. Головна її задача - це осмислення учнями викладеного матеріалу.

Таким чином, поява і розвиток класно-урочної системи виявилася найкращою формою навчання. Вона дозволяє досягнути більш ефективного результату у вихованні і навчанні підростаючого покоління.

Дещо нам відомо з історії і про школи 20-30 років. Основне завдання цих шкіл полягало в тому, щоб кожному учневі дати змогу стримати гарну освіту, а для цього важливо, щоб вона базувалася на історико-культурній та економічній основі. І школи, вирішуючи це завдання, висували сміливі ідеї, які передбачали докорінну зміну форм організації педагогічного процесу. Вивчення досвіду роботи тогочасних шкіл засвідчує, що учні, окрім того, що навчалися, активно працювали в учнівських виробничих бригадах на пришкільних ділянках, у колгоспах.

Серед організаційних форм навчально-виховної роботи шкіл у 20-30 роках заслуговують на увагу і шкільні кооперативи, які тільки-но починали зароджуватись.

Дитячим кооперативам пропонувалося продукцію, яку вони вирощували на городі чи саду, вимінювали на хліб, масло, молоко, які використовували для харчування дітей в школах.

Діти у шкільних кооперативах збирали лікарські рослини. Чимало таких закладів організовували картонні, столярні майстерні та виготовляли наочні посібники для школи. Досвід шкільних кооперативів був спрямований на те, щоб зацікавити дітей новими знаннями, такими необхідними в житті.

Таким чином, досвід шкіл 20-х років в Україні безперечно, хоч і з деяким застереженням, може бути використаний у школах незалежної України.

1.2 Особливості уроку як основної організаційної форми навчання

Які ж особливості уроку як основної організаційної форми навчання? Ще Яном Амосом Коменським були переліковані основні властивості уроку. Про них ми розповідали вище. Урок - процес навчання в умовах науково-технічної революції і економічних, соціальних можливостей нашого суспільства. Міністерство освіти України повідомляє, що початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується розпочинати не раніше 8 год. ЗО хв. і не пізніше 9 год. У школах, які працюють у дві зміни, учні початкових класів і класів компенсуючого навчання повинні навчатися у першу зміну. Тривалість уроку у 1-му класі чотирирічної початкової школи становить 35 хв., в усіх інших класах - 40 хв. Для уроків з трудового навчання, художньої праці, образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури доцільною є тривалість 45 хв. в усіх класах. За погодженням з місцевими органами управління освіти (в Автономній Республіці Крим - Міністерством освіти) може бути встановлена інша тривалість уроку в межах часу, передбаченого діючим навчальним планом.

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня і тижня.

Науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на час з 10-ї до 12-ї години. Тому у розкладі для молодших школярів заняття з навчальних предметів, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитись на 2-му та 3-му уроках. Неоднаковою є розумова активність учнів протягом навчального тижня, її рівень зростає до середини тижня і є низьким на початку і наприкінці тижня. Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці і фізичного виховання.

Спарені уроки у початковій школі, як правило, не проводяться, за винятком знань з художньої праці, хореографії, плавання тощо.

Слідує сказати, що організаційна форма є неодмінною рисою процесу навчання. При його розгортанні в конкретний учбовий процес в класі реалізуються різні форми, маючи дві характеристики: по кількості учнів (фронтальне, групове і індивідуальне навчання), а також по ролі учасників процесу і режиму (урок, в його звичайному розумінні; урок-екскурсія, урок-семінар, урок-конференція, урок-диспут, урок самостійної роботи в кабінеті за допомогою консультантів із середи учнів і так далі). Всі ці форми уроку мають ряд загальних ознак. Роздивимось їх.

Перша ознака - взаємодія вчителя і учнів у вигляді спілкування. Це спілкування може протікати між учителем і всім класом, між окремими учнями і всім класом, між окремими учнями (парами), внутрі групи учнів, між всіма учнями класу. Спілкування між учнями може здійснюватися при обмеженій участі вчителя чи без нього, воно може бути прямою чи непрямою (як при самостійній роботі).

Другою загальною ознакою організаційних форм, витікаючою з першого, слугує розподілення функції між вчителем і учнями. В одних випадках вчитель організовує все навчання в явному вигляді і в різних формах, а в інших, учні виступають чи організаторами навчання (групова, колективна робота), чи співвиконавцями учителя в організації учбового процесу (доклад, диспут, консультація товаришів). Наприклад, урок присвячений розгляданню питання про положення України XVII ст. Вчитель готує урок, йому належить вступне слово на уроці, а також він повинен підвести підсумки. На такому уроці учні є співвиконавцями вчителя. Вони готують свої доклади про розвиток України, про її положення в той час.

Третя ознака - часовий і просторовий режим. Заняття триває 45 хв. Можуть бути такі випадки, що заняття продовжуються 90 хв. Тоді обов'язково повинна бути перерва: в класі, в майстерні, в полі, в умовах екскурсії, на заводі. Урок може тривати і ЗО хв., його тривалість має право встановлювати учбово-виховний заклад.

Але існує і загальна ознака організаційних форм. Цією ознакою є склад ланок учбової діяльності, що забезпечують повноцінне засвоєння. На цій основі розрізняють типи уроків: вивчання нового матеріалу, повторення і закріплення, узагальнення і систематизації, контролю, проблемний урок, комбінований і так далі. Різні автори притримуються своєї типології.

Таким чином, ознаки класно-урочної системи дозволяють зрозуміти нам природу уроку і врахувати побудову його як цілісної частини учбового процесу, маючим свою форму.

1.3 Структура сучасного уроку

Для початку визначемо споввідношення наступних понять: частина уроку, елемент уроку, крок уроку, компонент, етап і ланка уроку. Вважається, що вони означають одне й те ж, тому ці терміни синонімічно замінюються. Проте останнім часом в педагогіці найбільш вживають поняття етап уроку (часто вживають і поняття елемент уроку). Поняття «етап» пов'язане з рухом у межах певного часу, тому, використовуючи його, можна більш строго говорити про таке поняття як етап уроку. Вживання інших термінів не зовсім вдало, що обгрунтовується М. І. Махмутовим у роботі «Сучасний урок».

Отже, спробуємо проаналізувати структуру сучасного уроку. Що ж таке структура взагалі?

Структура (від лат. Structura - будова, розташування, порядок) - сукупність стійких зв'язків об'єкта, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різноманітних зовнішніх і внутрішніх змінах.

У цьому визначенні під структурою розуміється, по-перше, послідовноність, порядок частин об'єкта як цілого, по-друге, домінуючі зв'язки частин об'єкта. Але поняття структури можна розглядати ще з однії сторони. Під структурою розуміють і різні варіанти взаємодії між елементами об'єкта в процесі його функціонування.

Під структурою уроку розуміють сукупність різних варіантів взаємодій між елементами уроку, що виникає в процесі навчання і забезпечує його цілеспрямовану дієвість.

З наведених визначень структури уроку і з поняття структура можна зробити висновок, що в розглянутих визначеннях структура уроку характеризується не досить повно. Найбільш вірним визначенням буде наступне:

Структура сучасного уроку - це послідовність окремих етапів уроку, їх логічне взаєморазташування, а також взаємозв'язок етапів уроку та варіанти їх взаємодії між собою, що виникають у процесі навчання.

Від Коменського та Гербарта бере початок класична чотириланкова структура уроку, що спирається на формальні ступені (рівні) навчання: підготовка до засвоєння нових знань; засвоєння нових знань, умінь, їх закріплення і систематизація; застосування на практиці.

До 50-х років урок представляв собою феномен з досить жорсткою структурою, що грунтується на класичній чотириланковій структурі. Так, урок вивчення нового матеріалу складався з наступних етапів: організаційний момент, перевірка домашнього завдання, пояснення нового матеріалу, закріплення, підведення підсумків уроку та завдання додому. У 50-х роках починає зароджуватися (і в подальшому отримує свій розвиток) тенденція за ліквідацію регламентації послідовності етапів і кордонів між ними. З'являється і ще одне новоутворення - розвиваються ідеї вільного конструювання навчальних занять. У даний час, на основі аналізу досвіду учителів, робіт відомих теоретиків і практиків можна зробити висновок: сучасний урок повинен мати свою структуру, але вона не повинна заважати творчої роботи вчителя. Учитель сьогодні вільний у виборі структури уроку, лише б вона сприяла високої результативності навчання, виховання та розвитку. Структура уроку змінюється і в результаті використання на уроках нових технологій навчання.

М. І. Махмутов розглядає структуру уроку на трьох рівнях: дідактичному, логіко-психологічному та методичному. Він вважає, що структура уроку повинна будуватися з урахуванням змісту навчального матеріалу, дидактичних цілей, а також загальних методів навчання, що відображають логіку процесу навчання. Цим визначається найбільш загальна дидактична структура уроку. Компонентами загальної дидактичної структури уроку (і одночасно основними етапами уроку) є:

1) актуалізація колишніх знань і способів дій;

2) формування нових понять і способів дій;

3) застосування-формування вмінь і навичок.

Ця структура розкривається і конкретизується в методичній підструктурі уроку, елементами якої будуть різні види діяльності вчителя та учнів: розповідь, вправа, читання тексту і т. д. Якщо число компонентів дидактичної структури постійно, то число елементів методичної підструктури - величина змінна. Саме в побудові методичної підструктури виявляється творчість вчителя. Взаємозв'язок між вказаними структурами уроку М. І. Махмутов уявляє наступною схемою.



Рис.

Сполучною ланкою між цими двома структурами є внутрішня логіко-психологічна підструктура уроку, яка визначається загальною логікою процесу засвоєння.

Останнім часом структуру уроку поділяють на макроструктури і мікро-структуру уроку. У свою чергу макроструктура може бути лінійна і розгалуджена. Для визначення макроструктури уроку необхідно відокремити можливий максимальний набір етапів уроку. Змістовною основою виділення етапів навчального заняття є логіка процесу засвоєння знань:

1. сприйняття;

2. осмислення;

3. запам'ятовування;

4. застосування;

5. узагальнення;

6. рефлексія.

Отже, розглянутий підхід дає підставу виділити можливий максимальний набір етапів уроку, що утворюють його макроструктури:

1. Організаційний етап;

2. Етап перевірки домашнього завдання;

3. Етап актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;

4. Етап вивчення нових знань і способів діяльності;

5. Етап первинної перевірки розуміння вивченого;

6. Етап закріплення вивченого;

7. Етап застосування вивченого;

8. Етап узагальнення та систематизації;

9. Етап контролю і самоконтролю;

10. Етап корекції;

11. Етап інформації про домашнє завдання;

12. Етап підведення підсумків навчального заняття;

13. Рефлексія.

Введення рефлексії обумовлено її важливістю саме з точки зору побудови особистісно-орієнтованого уроку, оскільки вона є одним з найважливіших механізмів саморозвитку особистості.

Рефлексія (від лат. Reflexio - звернення назад) - процес самопізнання суб'єктом внутрішніх актів і станів; здатність людини, що виявляється у зверненні свідомості до самої себе, до внутрішнього світу людини та її місце у взаєминах з іншими, на форми і способи пізнавальної і перетворюючої діяльності.

Рефлексія навчальної діяльності - здатність школяра до оцінки власної навчальної діяльності з точки зору її відповідності правилам, вимогам, адекватності задачі і т.д. Постійна активізація рефлексії учнів у процесі уроку дозволяє дитині переосмислювати свій суб'єктивний досвід: особистісні змісти, ціннісні відносини, дії, знання.

Можна відмітити, що в живому освітньому процесі декілька етапів можуть бути об'єднані в один. Деякі етапи носять інваріантивний характер, вони мають місце на кожному уроці:

* етап організації початку уроку;

* етап підготовки учнів до активної основної навчально-пізнавальної діяльності (етап актуалізації суб'єктивного досвіду учнів);

* основний етап;

* етап підведення підсумків уроку;

* рефлексія.

Основний етап уроку залежить від його освітніх цілей, що, у свою чергу, визначає тип навчального заняття.

У структурі уроку мають місце зв'язку не тільки між етапами, а й зв'язки певних частин всередині кожного етапу. Іншими словами мова йде про мікроструктури уроку. Мікроетапи складають мобільний динамічний бік у побудові уроку і являють собою зміст, методи, прийоми навчання, за допомогою яких здійснюються освітні задачі на кожному етапі.

Обидва підходи в сукупності досить добре розкривають поняття структури сучасного уроку. Такі підходи до поняття структури дозволяють вчителю творчо конструювати уроки, дозволяють розглядати сучасний урок не як статичну, а як форму організації занять, що постійно розвивається.

1.4 Типологія сучасного уроку

Важливу роль у навчальному процесі відіграють форми організації навчання або види навчання, у якості яких виступають стійкі способи організаці педагогічного процесу.

Форми навчання - види навчальних занять, способи організації навчальної діяльності школярів, вчителів та учнів, спрямовані на оволодіння учнями знаннями, вміннями та навичками, на виховання і розвиток їх у процесі навчання

Основною формою організації навчально-виховної роботи з учнями в школі є урок.

Урок - логічно закінчений, цілісний, обмежений певними рамками часу відрізок навчально-виховного процесу, де представлені всі основні елементи цього процесу (цілі, зміст, засоби, методи, форми організації).

Урок - форма організації діяльності вчителя та учнів у певний відрізок часу.

Урок - це заняття з класом учнів, тривалістю 40-45 хвилин. Кількість таких занять визначає навчальний план школи а їх зміст - держстандарт і шкільні програми.

Виділяють шість основних типів уроків:

- Урок засвоєння нових знань.

- Урок засвоєння навичок і умінь.

- Урок застосування знань, умінь і навичок..

- Урок узагальнення і систематизації знань.

- Урок перевірки, оцінювання і корекції знань, умінь і навичок.

- Комбінований урок.

У практиці навчання часто говорять про уроки-лекції, уроки самостійної роботи учнів, уроки суспільного огляду знань та ін. як про самостійни види. Але при розгляді цих уроків з точки зору їх основної дидактичної мети, можна побачити, що всі вони є лише різновидами одного з чотирьох зазначених вище основних типів. Урок-лекція - це урок з ознайомлення з новим матеріалом, а урок суспільного огляду знань - урок перевірки знань, умінь і навичок і т.д.

Крім вище розглянутої класифікації уроків одержала поширення класифікація за способами їх проведення (урок повторення, урок-бесіда, урок - контрольна робота, комбінований урок і т.д.). Крім того, у практиці навчання учнів математики зустрічаються спеціальние уроки: урок в комп'ютерному класі, урок за вимірюваннями на місцевості, урок обчислень на лічильних приладах, кіно-урок та інші.

Характеризуючи який небудь конкретний урок, часто виходять з двох класифікацій - по основній його дидактичної мети і за способами проведення. Наприклад, в самій назві "урок-лекція" вбачається і його основна дидактична мета, і спосіб його проведення.

Безперечно, що жодна з класифікацій не може всебічно і вичерпно охарактеризувати урок.

Починаючому вчителю можна рекомендувати як можна частіше відвідувати уроки досвідчених учителів, аналізувати їх прийоми роботи і практикувати найбільш раціональні у своїй діяльності.

Але, зокрема основних типів уроків існують і нестандартні уроки. Якщо простежити історію їх виникнення, то можна побачити, що нестандартні уроки виникли тоді, коли в суспільстві почали відбуватися кардинальні зміни, реформи. Проте нові форми занять продовжують з'являтися і в наш час. Виділяють два ряди цих явищ:

1. Об'єднання різних форм навчання у визначений новий зміст («урок-лекція», «урок-екскурсія»).

2. Саме нестандартний урок.

Для дітей цікавіше бути присутнім і брати участь у нестандартному уроці. Це не один раз доволила практика вчителів. Сутність нестандартного уроку заключається в тому, що структурний зміст і форми уроку викликають інтерес в учнів і підводить їх до оптимального розвитку і виховання.

Класифікація таких уроків ще не складена повністю. Але до нестандартних уроків ми можемо віднести наступні форми: урок-лекція "Парадокс", урок-"Еврика", урок-твір, урок-аукціон, урок-ділова гра, гра-узагальнення, урок-прес-конференція, урок-диспут, уроки-творчості, урок-творчий звіт, урок-"громадський огляд знань" , урок-змагання, урок-змагання (алгебра), урок-турнір, урок типу "КВН" , урок "Що? Де? Коли?" , урок-естафета, урок взаємонавчання учнів, урок-екскурсія, урок-заочна екскурсія, урок-консультація, комп'ютерні ігри, уроки узагальнення (рольова гра, усний журнал), уроки вирішення завдань, урок-есе, "Атака думок", бінарний урок, урок-подорож та інші.

На протязі кількох років роботи у школі, ми спостерігали, розробляли і проводили багато уроків. Для прикладів ми хочемо навести деякі розробки уроків різних типів.

Урок математики у 2 класі

ТЕМА: Узагальнення і систематизація знань учнів. Повторення усного додавання та віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток.

МЕТА: повторити і закріпити вивчений матеріал про додавання та віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток, розвивати логічне мислення, пам'ять,мову, виховувати любов до природи.

ОБЛАДНАННЯ: картки, плакат, ялинка, іграшки.

ТИП УРОКУ: комбінований

Хід уроку

1. Організація класу

Пролунав уже дзвінок, Починається урок. Щоб урок минув цікаво, Всі беремося до справи.

Діти: Ми вас раді, добрі люди, І вітаєм щиро вас. То запрошуєм ласкаво На урок у 2 клас.

МАТЕМАТИКА - ЦАРИЦЯ ВСІХ НАУК.

Девіз уроку:

« Щоб лікарем, моряком або льотчиком стати - потрібно, перш за все, математику знати.»

- запис числа на дошці та в зошитах

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці математики ми з вами будемо закріплювати усне додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток. Готуючись до Нового року, ми прикрасимо ялинку. Ваші правильні відповіді будуть прикрасами для ялинки.

Чудо - сани прилетіли Скакуни втих санях білі. В санях тих сидить цариця Білокоса, білолиця. Рукавом махне - сріблом всюди вкриє все!

- Подивіться, хто до нас завітав?

Стало біло навкруги - Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Води сковую в льоди, В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я……… ( Зима).

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

До нас на урок завітала Зима і принесла картки.

1. Робота по картках біля дошки та на місцях.

29-14= 85-30= 89-18= 65-20=

37+22= 38-24= 82-41= 48-25=

33-12= 75+20= 55+14= 35+40=

2. Усна лічба.

- Порахуйте десятками до 100.

- Від 35 до 40, від 12 до 20, від 63 до 69.

- Назвіть наступне число 19, 34, 65, 73, 86.

- Назвіть попереднє число 23, 57, 84, 40, 13.

- Назвіть найменше двозначне число, трьохзначне число.

- Назвіть сусідів числа 26, 45.

- Назвіть число, яке стоїть між числами 76 та 78, 31 та 33.

- Назвіть число, яке складається з 3 дес.4 од., з 6 дес.9 од., з 7 десятків.

3. Задачі - вірші.

- Подивіться, угорі На ялинці снігурі. Тут 12 і 6 там - дайте лік всім снігурам. ( 18)

- Двадцять ялинок у лісі росли, В школу ялинку одну відвезли. Скільки ялинок лишилося там? Добре подумаєш, скажеш це сам. ( 19)

- Були у нашому дворі Два горобці, три снігурі. Хто може скласти лік птахам - Всім горобцям і снігурам? ( 5)

- 19 учениць Налічив у класі Гриць, 20 учнів ще прийшло Скільки в класі всіх було? ( 39)

- У вовка 42 зуби, у ведмедя стільки ж. Скільки зубів у ведмедя? ( 42)

4. Гра « Сніжки»

Зима принесла чарівну сніжку. Зараз пограємо. Потрібно двоцифрове число розкласти на розрядні доданки.

58=50+8 42=40+2

63=60+3 28=20+8

91=90+1 15=10+5

5. Перевірка карток біля дошки ( світлофорчики Червоний - зелений)

6. Фізкультхвилинка

Пісня « Морозець».

2. Хвилинка чистописання

Клеїла мала Яринка Ланцюжечок на ялинку. Ось одне кільце зробила, Поруч друге прикріпила. Як уважніш придивилась - Цифра вісім утворилась.

Цифра вісім два кільця

Без початку і кінця.

Сьогодні ми з вами і пропишемо цифру вісім.

8. Робота в зошитах та на дошці.

9. Математичний диктант.

- Знайти суму чисел 30 і 40;

- Запишіть число, яке складається з 5 дес. 6 од.;

- Знайти різницю чисел 100 та 50;

- Запишіть сусідів числа 82;

- 24 зменшити на 22;

- Запишіть число, наступне за числом 25, 48;

- Запишіть найбільше двоцифрове число;

До нас завітали Сніжинки. Зараз буде хоровод сніжинок.

10. Кругові приклади.

25+40= 22+3=

42+34= 65-23=

46-24= 76-30=

ІV. РОБОТА З МАТЕРІАЛОМ

Зима - час випробувань для тварин і птахів. Коли сніг засипає землю, холодно і голодно пташкам. Багато пташок гине. Тому головне завдання - допомогти пернатим друзям. Необхідно зробити годівнички і підгодовувати пташок взимку.

3. Розв'язування задачі.

До годівнички прилетіло 10 синичок, а горобців на 5 більше. Скільки всього птахів прилетіло до годівнички?

Синичок - 10пт.

Горобців - ?, на 5 пт. Більше

- Про кого розповідається в задачі?

- Про яких птахів?

- Які головні слова візьмемо для короткої умови?

- Скільки було синичок?

- Що сказано про горобців?

- Яке головне питання?

( Запис задачі на дошці та в зошитах)

V. Фізкультхвилинка.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Робота за підручником № 416 ( усно)

2. Розв'язування задачі.

Іграшки можна купити в магазині, а можна зробити своїми руками.

4. Для виготовлення іграшки взяли стрічку довжиною 12см. Декілька сантиметрів відрізали. Залишилося 7см.

- Ми можемо дізнатись скільки сантиметрів відрізали?

- Так.

- Якою дією?

- Відніманням.

- Так, скільки відрізали?

- 12см-7см=5см

VII. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ

5. Самостійна робота. №418

6. Геометричний матеріал.

VIIІ. Підсумок уроку

7. Подивіться на ялинку, яка вона гарна. На ній дуже багато прикрас.

Давайте всі разом скажемо:

«Раз, два, три, ялинко, засвіти!».

1. Домашнє завдання. Стор 76, № 423, 424.

- На уроці ви чудово працювали і Зима приготувала чарівні сніжинки.

8. Оцінювання дітей.

Молодці, я вами задоволена.

3. Хвилинка поезії.

« Звернення»

До вас,мої рідні, звертаюся я - Найменший у вашій сім'ї. Стоїть на узліссі ялинка моя - не зрубайте її. На озері пташка моя - не убийте її. Ясніє на небі зірка моя - Не згасіть її. Світ казки будує мрія моя - Не спиняйте її.

Вмійте природу любити, Вам у походи ходити. І мандрувати, любі діти, Вмій же природу любити, Кожній стеблинці радіти, В полі, у лісі, над яром - Квіти, дерева і трави Оберігайте ж повсюди Шлях і стежиночку в гаї, Все це окрасою буде Нашого рідного краю.

Ми радість вам даруємо. Ми ростемо для втіхи, Не рубайте, не губіть Нашу гірку долю, Завжди серце в нас тремтить Перед новим роком!

Урок математики у 2 класі

Тема.Повторення усного віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток. Закріплення письмового додавання і віднімання.

Мета: закріплювати вміння виконувати усне віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток, письмове додавання і віднімання, вчити працювати над задачею, розвивати вміння порівнювати і робити математичні узагальнення, логічне мислення, пам'ять, увагу. Виховувати людяність, товариськість, готовність прийти на допомогу товаришу, який потрапив у біду.

ОБЛАДНАННЯ: схема-маршрут, малюнки з зображенням кораблів, записи на дошці, картки.

ТИП УРОКУ: закріплення вивченого матеріалу, нетрадиційний.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Була у діда внучка -- дуже велика чомучка.

Зранку й до обіду спокою нема діду.

«Куди лізе комашка? А як росте ромашка?

Куди заходить сонце? Хто заглянув у віконце?»

І ось одного разу, коли Чомучка дуже надокучила діду своїми запитаннями, він не витримав:

- Ти хочеш, щоб я тобі дав на всі запитання готові відповіді. Ти дуже допитлива. Але знання лише тоді ціняться, коли вони здобуті працею. Ось тобі чарівний клубок, який приведе тебе до Країни Знань. Дідусь взяв з полички книжку і простягнув внучці. Дорога до Країни Знань пролягала через «Море Помилок», «Гори Наполегливої Праці».

Дівчинка взяла книгу і вирушила в дорогу. Але подорожувати самій страшно, і вона вирішила взяти з собою і наш клас. Згода? Отже, щасливої всім дороги!

Вирушила Чомучка в дорогу. І незабаром вона прийшла до берега моря. Кругом було порожньо і безлюдно. Чомучка сіла у самотній кораблик і замислилася. Вона не знала, куди їй пливти. Допомагаємо Чомучці.

ІІ. Усний рахунок

95 - 35 87 -- 44 46 -- 31 79 -- 57

Два учні розставляють кораблики у певному порядку.

2. Перевіримо увагу

Продовжіть ряд: 42, 45, 47, ...

-- Але раптом, звідки не візьмись, на берег набігла хвиля. Вона підхопила кораблик і понесла в море. І так швидко, що Чомучка навіть злякатися не встигла. Недалеко від кораблика вода зашуміла, і звідти виринула голова чудовиська. Потім ще одна й ще. Чудовськ було дуже багато.

- Ви хто? -- прошепотіла Чомучка.

-- Ми помилки твої і твоїх друзів. Ми тебе знищимо. Спочатку Чомучці стало страшно, але вона згадала про книгу. Відшукала, що основна зброя проти помилок -- це увага плюс правила.

Допомагаємо Чомучці:

- Як називаються числа при додаванні?

- Які ще правила при додаванні ви знаєте?

- Як називаються числа при відніманні?

- Які правила письмового віднімання?

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Не вирушимо в дорогу, доки не піднімемо якір.

1. Робота в парах

Один учень пояснює, інший слухає, контролює, потім міняються ролями88 - 61 29 - 18 76 - 14

2. Самостійна робота

У кожному стовпчику завдання ускладнені. Учні самостійно вибирають стовпчик

4-- високий рівень сприймання;

З -- достатній рівень сприймання;

2 -- низький рівень сприймання.

53 + 18 52 + 11 49 + 18

47 + 37 53 + 13 34 - 16

97 - 58 97 - 52

28 - 19 37 - 18

Ось не залишилось жодного чудовиська, вітер швидко поніс кораблик. Спустившись на незнайомий берег, дівчинка з полегшенням зітхнула і пішла вузькою стежкою вгору. Стало важко дихати. Сміливість і впевненість почали покидати дівчинку. Вона знову згадала про книгу. Відкрила її і прочитала:» Шлях у Країну Знань пролягає через Гори Наполегливої Праці. Голос Лінощів ласкаво шепотів: «Сядь, відпочинь, навіщо тобі ці гори?». Але Чомучка знала, що ні в якому разі не можна дозволити перемогти себе. Потрібно іти вперед. Дівчинка підвела голову і на вершинах побачила задачі, які потрібно розв'язати (Розв'язування задач у підручнику №.469, №472). Задача 469.

- Скільки кг гречки посіяли? (4 кг)

- Скільки кг зібрали? (Зібрали 89 кг)

Задачу 472 розв'язати самостійно. Виконати взаємоперевірку.

Розв'язавши задачі, Чомучка побігла далі. Але раптом земля під ногами захиталася. Ноги почали провалюватися. Дівчинці перехотілося іти вперед.

- Це так важко! Хочу погратися і відпочити! - почала вередувати вона. Але голос книжки вирів її з цього стану. «Опам'ятайся! Вередування ще нікого до добране доводило. Крім слова «хочу», є ще слово «потрібно» і «необхідно».

Допожемо Чомучці повірити в свої сили.

Задачі з логічним навантаженням

1. Скільки років Кості, якщо, коли до його років додати ще 8 і ще 1, то буде 20? (11)

2. У мене 3 сини, і в кожного з них сестра. Скільки у мене дітей? (4)

3. На полиці стоїть 15 книжок. Якою за порядковим номером буде сьома книжка в ряду, якщо рахувати справа наліво? (9)

4. Кавун важить 2 кг та ще стільки ж. Скільки важить його половина? (2 кг)

Чомучка зрозуміла, у яке страшне Вередливе Болото вона могла потрапити. Але ми допомогли їй вибратися з нього.

Дівчинка побігла стежинкою і перед нею відкрилася чудова Країна Знань. Чомучка зрозуміла, що знання, здобуті тяжкою працею, набагато цінніші, ніж готові відповіді дідуся. Це була її велика перемога, А ви зрозуміли? Нам усім час повертатися додому.

ІV. Підсумок уроку

- Діти, що вам вдалося найкраще? Що найгірше? Що запам'яталося з уроку?

За допомогою кольорових олівців намалюйте у зошиті свій настрій.

Урок математики, 3 клас

Тема. Задачі, що включають збільшення (зменшення) числа у кілька разів.

Мета: - вдосконалювати знання і навички учнів в розв'язуванні задач на збільшення та зменшення числа у кілька разів; закріпити уміння учнів

розв'язувати приклади вивчених типів;

- формувати комунікативні компетентності:

- розвивати мислення, увагу, обчислювальні навички;

- виховувати любов до книжок, бажання читати, допомагати іншим, охайність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: малюнки героїв казки, картки з прикладами.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів (1 хв.).

Сьогодні ми з вами потрапимо у країну казок. А в яку саме казку ви дізнаєтесь, коли виконаємо кілька завдань.

ІІ. Усний рахунок (5 хв.)

1. « Математичні вузлики».

- Перед вами фігури. Їх треба розмістити так, щоб кожне наступне число було більше від попереднього на 3, і прочитати слово.



Рис.

2. А тепер наступне завдання. Подивіться уважно на картки і спробуйте відновити записи. Коли ви розв'яжете приклади, то вам треба буде знайти картку з відповідним числом і буквою.

26+14 3х9 62-18 5х10

90-37 24:8 27+29 48:1

Картки:

48 - 0 44 - т 27 - р 53 - у

3 - а 50 - н 40 - б 56 - і

(Буратіно)

- Тепер, я гадаю, ви дізналися, хто головний герой цієї казки і як вона називається. (О.М. Толстой «Пригоди Буратіно»).

ІІІ. Повідомлення теми уроку (1 хв.)

- Подорожуючи по казці, ми розв'яжемо цікаві завдання, які приготував Буратіно та його друзі. Перевіримо наші уміння розв'язувати задачі та знання таблиць множення та ділення.

ІV. Повторення вивченого матеріалу (7 хв.)

1. - Ось ворота, які ведуть у нашу казку. Щоб в них зайти треба виконати таке завдання: я буду показувати вам число, а ви повинні назвати приклади, результатом яких буде це число. Виграє той, хто назве більше прикладів.

Наприклад: 72 - 8х9; 72:1; 74-2; 60+12.

Картки з числами:

48, 56, 7...

2. - В казковій країні нове завдання.

Пригадайте, що шукали герої казки «Пригоди Буратіно»?

- Щоб правильно відповісти на це питання, треба розв'язати ланцюжок прикладів. Біля правильної відповіді буде потрібне слово.

(68-49)+(100-37)-(74-7)

Картки:

Ключик - 15 Буквар - 48 Чарівні двері - 23

3. Гра «Хто швидше?»

- Буратіно не любить вчитися, тому в нього виникли труднощі. Давайте допоможемо йому пригадати таблицю множення та ділення.

- На дошці у 2-х стовпчиках записані приклади табличного множення та ділення, а між ними - результати. Два учні виходять та з'єднують приклади з правильними результатами за допомогою стрілок.

Рис.

V. Вивчення нового матеріалу (15 хв.)

- Складіть задачу за коротким записом:

Мальвіна - 9 сторінок

Буратіно - ?, у рази менше

Робота над задачею.

- Що означає число 9?

- Як ви розумієте вираз «У 3 рази менше»?

- Якою дією треба розв'язати задачу? (9:3=3)

- Що треба змінити в задачі, щоб вона розв'язувалась дією множення?

- Складіть таку задачу.

Мальвіна - 9 сторінок

Буратіно - ?, у 3 рази більше

Рішення:

9х3=27 (ст.)

- Порівняйте ці задачі та зробіть висновок.

- Яку дію треба виконати, якщо число збільшити (зменшити) у кілька разів?

- Розв'яжіть ці задачі, склавши вирази.

9+9х3=36 (ст.) 9-9:3=6 (ст.)

VІ. Усвідомлення та осмислення матеріалу (5 хв.)

З а д а ч а:

- Кіт Базиліо на полі Чудес знайшов 10 яблук, а лисиця Аліса - у 2 рази більше. Скільки яблук вони знайшли разом?

Хвилинка - цікавинка.

- В яблуках багато заліза, яке має важливе значення у фізіологічних процесах нашого організму. В них є фруктоза та пектин, які необхідні для нормальної роботи шлунково-кишкового тракту, поліпшення травлення. - Розв'яжіть задачу самостійно.

Рішення:

1) 10х2=20 (ябл.)

2) 10+20=30 (ябл.)

VІІ. Геометричний матеріал (3 хв.)

- Приклади та задачі ви розв'язуєте гарно. А тепер разом з нашими героями ми на полі Чудес. І тут також треба виконати завдання.

- Яку геометричну фігуру вам нагадує поле? (прямокутник)

Т е с т и:

- Яка фігура називається прямокутником?

а) це квадрат;

б) це чотирикутник з однаковими протилежними сторонами:

в) це чотирикутник з однаковими протилежними сторонами та прямими кутами:

г) це чотирикутник з прямими кутами.

- Треба знайти периметр цього прямокутника.

- Що для цього нам потрібно знати? (довжину та ширину)

З а д а ч а

Довжина - 9 метрів

Ширина - 5 метрів

Периметр - ? метрів

Рішення:

Р=а · в

Р=9·5

Р=45 м

VІІІ. Підсумок уроку (1хв.)

- Допоможіть Буратіно пригадати те, чим він сьогодні займався на уроці. Що дізнався нового?

- Ви були всі уважні та активні, тому ми змогли допомогти Буратіно виконати завдання.

Урок математики, 3 клас

ТЕМА: Таблиця множення числа 7. Задачі на зведення до 1.

МЕТА: засвоїти таблицю множення числа 7; повторити назви чисел при множенні; вправляти учнів у розв'язанні задачі на зведення до одиниці, знаходженні значення виразів на дві дії різного ступеня; закріплювати знання про порядок дій в виразах;

розвивати пам'ять, логічне мислення, уміння аналізувати;

виховувати бережливе ставлення до результатів людської праці

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань

МЕТОДИЧНО-ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: малюнки з прикладами, таблиці для усного рахунку, таблиці із схемами до задач, картки для самостійної роботи, конверти з геометричними фігурами, лотереї, Богданович М.В. Математика: Підруч. для 3 кл. - К.: Освіта, 2003. - 160с.

ХІД УРОКУ:

І. Етап орієнтації

1. Робота у колі.

Вчитель:

- Сьогодні ми вирушаємо у тривалу подорож від острова «Добрих надій» до острова «Міцних знань». На нашому шляху, звичайно, будуть зустрічатись різні перепони. Але саме від нас, від наших знань, умінь, навичок, творчості залежить, чи доберемось до острова чи ні. Тема нашого уроку - засвоєння таблиці множення числа сім, розв'язання задач і прикладів.

2. Вправа очікування.

- А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

(Діти прикріплюють картки у вигляді паперових корабликів із своїми очікуваннями на таблицю у перший стовпчик «Хочу знати, хочу вміти», починаючи фразою: „Від сьогоднішнього уроку я очікую…»).

ІІ. Етап проектування

1. Знайомство з планом уроку.

- Запрошую вас до роботи у класі. А розпочати наш урок я пропоную із знайомства з тими завданнями, які на нас чекають.

2. Дидактична гра «Виграш у лотерею»

Учень, що виграв в лотерею минулого уроку нагадує, що робили, чого навчились на попередньому уроці: «Ми вчились розв'язувати задачі на зведення до одиниці, складали задачі за коротким записом, виконували дії над числами, повторювали як називаються числа при відніманні», далі учень витягує картку з ім'ям наступного учня, що виграв в лотерею.

3.Перевірка домашнього завдання (диференційовано)

- Що ж повинна мати кожна людина, яка вирушає у подорож на кораблі? (квиток). А отримаєте ви квитки тільки тоді, коли виконаєте всі завдання капітана.

а ) учні І групи (усно)

№ 236. Матері 24 роки, а донці 4 роки. У скільки разів мати старша за доньку? На скільки років донька молодша за матір?

- Скільки запитань у задачі?

- Якою математичною дією знаходили відповіді на запитання, чому?

- Як знайшли на скільки донька молодша за матір?

На дошці картки: 24 : 4 = 6 24 - 4 = 20

б) учні ІІ групи на картках розв'язують аналогічну задачу.

У похід вирушили 48 хлопчиків і 6 дівчаток. У скільки разів хлопчиків більше ніж дівчаток? На скільки дівчаток менше ніж хлопчиків?

Самоперевірка (48 : 6 = 8) 48 -6 = 42

(додаток)

ІІІ. Орієнтація учнів у місці матеріалу уроку

1. Усний рахунок:

Закінчи приклади:

12 + 23 = 20 + 1 ....

37 + 12 = 1 + ........ 8

Розв'яжи:

Таблиця

2. Хвилинка каліграфії

а) - Я пропоную вам повторити, як каліграфічно писати цифру, а яку здогадайтесь

Раз, два, три, чотири, п'ять, -

До п'яти ще два додать,

То ж відомо буде всім -

Разом вийде число .... (сім)

- Якою цифрою записується?

- Де ви ще зустрічали сім?

Створення асоціативної павутинки (додаток 3)

Рис.

б) аналіз елементів, демонстрація алгоритму написання цифри 7.

7 складається з хвилястої горизонтальної лінії, довгої прямої похилої лінії та короткої горизонтальної лінії. Починається трохи нижче середини верхньої сторони клітинки хвилястою горизонтальною лінією праворуч до верхньої правої вершини кута. Потім, не відриваючи руки, пишеться вниз довга пряма похила лінія до середини нижньої лінії клітинки. Посередині другого елемента проводиться горизонтальна лінія симетрично з двох сторін.

в) аналіз числа 7.

- Яке це число (одноцифрове)

- Утворіть двоцифрове число (77)

- Скільки в ньому одиниць (7)

- Скільки в ньому десятків (7)

3. Самостійна робота

- Ви маєте право вибрати завдання, відповідно до своїх знань, вмінь та навичок.

Червона картка - високий рівень

Задача. Юрко купив кольоровий олівець за 30 коп., а Миколка - сім простих по 6 коп. Хто з хлопчиків витратив більше грошей і на скільки?

...