Сучасний урок математики, вимоги до нього

Синя картка - достатній рівень

Задача. В бібліотеці на 8 полицях стояло по 6 книг. Дівчинка взяла 2 книги. Скільки книг залишилось на полицях?

Зелена картка - середній рівень

Обери вираз, яким розв'язується задача.

Задача. Теслярі розпиляли колоду завдовжки 12 метрів на 6 однакових частин. Яка довжина кожної частини?

Рис.

Самоперевірка індивідуальної роботи.

- У вас є можливість перевірити правильність виконаної роботи за зразком на дошці.

IV. Етап організації виконання плану діяльності

- Наступним етапом нашого уроку є складання таблиці множення числа 7.

1. № 238. Додавання чисел, а потім заміна додавання множенням (опора на досвід учнів)

6 + 6 + 6 = 18 7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 + 7 = 56

6 х 3 = 18 7 х 8 = 56

- На що вказує множник 8?

2. № 240 (колективно)

Рис.

Як перевірити кожен результати таблиці множення числа 7? (додаванням числа 7)

Як ще можемо знати результати множення числа 7 з вивчених таблиць множення?

(за допомогою вже відомих результатів множення чисел 2,3,4,5,6, використовуючи переставний закон множення.)

3. Робота над засвоєнням, запам'ятовуванням таблиці. Читання таблиці.

а) Робота в парах (сталі пари):

Читання прикладу, коли закриті ІІ множники;

Читання прикладу, коли закриті добутки.

б) Розв'язання прикладів (додаток 4)

- Для того, щоб перевірити, як ви усвідомили матеріал, я пропоную вам різнорівневі завдання надаючи вам право вибору (на це завдання ви маєте 2 хвилини)

Самоперевірка роботи

- Я пропоную перевірити виконання роботи за зразком на картці.

(додаток)

4. Фізкультхвилинка

5. Робота над задачами.

а) Задача № 242.

Бригада монтує з блоків один дачний будинок за 7 днів. За скільки робочих днів бригада змонтує 4 таких будинки?

Читання задачі вголос вчителем

Читання задачі мовчки

Аналіз умови задачі

Про що говориться в задачі? (про монтування дачних будинків)

За скільки днів бригада монтує один будинок (7 днів)

Назвіть основне питання задачі (за скільки робочих днів бригада змонтує 4 таких будинки)

Що означає число 7 в задачі, число 4?

Я пропоную учням, які знають як розв'язати задачу, працювати далі самостійно. Встановлення зв'язків між величинами задачі. Складання короткого запису. Що треба знати, щоб дізнатися, за скільки днів бригада змонтує 4 будинки? Хто зможе розв'язати задачу за коротким записом може працювати самостійно.

Ш Розв'язання задачі під керівництвом учителя

6. Міні-пауза (робота в парах)

- Я пропоную вам скласти з геометричних фігур трактор7. Задача № 243.

Трактор за 6 годин роботи витрачає 42 л пального. Скільки літрів пального витратить цей трактор за 8 годин роботи?

Ш Читання задачі вголос вчителем

Ш Читання задачі мовчки

Ш Аналіз умови задачі

- Як називається такий вид задачі? (на зведення до 1)

- Про що йде мова у задачі? (про роботу трактора)

- За скільки часу він витрачає 42 л пального?

- Яке основне питання задачі? (скільки літрів пального витратить цей трактор за 8 годин роботи?)

Ш Встановлення зв'язків між величинами задачі

- Щоб дізнатися скільки літрів пального витратив трактор за 8 годин, що треба знати? (скільки літрів пального він витрачає за одну годину)

- А як дізнатися скільки літрів витрачає трактор за одну годину? (складання схеми за розбором задачі)

Рис.

План:

1. Скільки літрів пального витрачає трактор за одну годину роботи?

2. Скільки літрів пального витратить трактор за 8 годин? (додаток)

8. Робота над виразами:

- Що дістанемо, якщо від зменшуваного віднімемо різницю?

- З кожного прикладу на віднімання скласти інший приклад на віднімання.

(14 - 8 = 6; 14 - 6 = 8; 25 - 6 = 19; 25 - 19 = 6; 85 - 25 = 60; 85 - 60 = 25)

V. Етап контрольно-оціночний

1.Домашнє завдання

- Я пропоную різнорівневе домашнє завдання. Кожен з вас має право вибору

Високий та достатній рівні:

1. Скласти задачу, щоб розв'язувалась 7х5=35

2. Скласти 4 вирази на 2 дії різного ступеня з табличними випадками множення числа 7.

Середній рівень:

№ 245, перевірити, що 7 х 5 = 35

№ 246, розв'язок прикладів на табличні випадки множення числа 7.

2. Аналіз роботи учнів, оцінювання знань, умінь і навичок учнів

- Ви побачили, що всі завдання, які поставив перед нами «капітан судна» ми виконали, тому можемо сподіватися, що незабаром на наступному уроці ми продовжимо нашу мандрівку. Учням, які найкраще справлялися з завданнями надається право зробити подарунок капітану.

3. Рефлексія.

- Я запрошую вас у коло

- Діти на якому етапі уроку найцікавіше було працювати?

- Де витратили найбільше часу?

- Що б ви зробили інакше? (Діти розказують чи справдились їх очікування, що на їх думку вдалося, а що - ні, починаючи словами «Сьогодні на уроці я...»)

2. Реалізація вимог до сучасного уроку метаматики

2.1 Конструювання сучасної системи вимог до уроку

Шляхи підвищення ефективності навчання шукають педагоги всіх країн світу. Одним із шляхів підвищення ефективності навчання є виконання вимог до уроку.

Отже, які ж вимоги пред'являються до сучасного уроку?!

Потрібно відзначити, що поряд з традиційними вимогами, розглянутими вище, важливість яких ніким не спростовується, з'являються і нові вимоги до уроку. Ці вимоги реалізують досягнення сучасної дидактики, психології, педагогіки, та з'являються в результаті якісної зміни освіти на сучасному етапі.

На зміну навчально-дисциплінарної моделі освіти приходить особистісно-орієнтована модель, яка розглядає учнів як повноправних партнерів в умовах співпраці, характеризується посиленням уваги до учня, до його саморозвитку і самопізнання, спрямованість учня до навколишнього світу і до себе, до виховання вміння шукати і знаходити своє місце в житті.

У сучасному суспільстві актуальною є проблема гуманізації та гуманітаризації освіти. Слово «гуманізм» походить від латинського «humanus» - людяний. Гуманізація освіти передбачається «олюднення» знань, тобто таку організацію навчального процесу, при якому знання мали б для учня особистісний зміст. Важливими умовами гуманізації освіти є посилення мотивації та диференціації навчання. Слово «гуманітарний» походить від латинського «humanitas», що означає духовна культура. Сенс гуманітаризації освіти полягає в залученні учня до духовної культури, творчої діяльності, методології відкриття нового.

В результаті навчання, що знаходиться в прямій залежності від освіти, реалізує ідеї особистісно-орієнтованого підходу в освіті виникненням різних особистісно-орієнтованих технологій навчання. Це, наприклад такі технології, як:

* адаптивна система навчання,

* технологія диференційованого навчання,

* технологія модульного навчання,

* інформаційні технології навчання (комп'ютерні технології),

* технологія повного засвоєння знань,

* технологія колективного способу навчання,

* технологія інтегрованого уроку.

Це далеко не весь перелік існуючих на сьогоднішній день педагогічних технологій.

Взагалі, педагогічна технологія - це сукупність засобів і методів відтворення теоретично обгрунтованих процесів навчання і виховання, що дозволяють успішно реалізовувати поставлені освітні цілі.

Або більш конкретно:

Педагогічна технологія - це напрям, який ставить за мету підвищити ефективність освітнього процесу, гарантувати досягнення учнями запланованих результатів навчання.

Технологію навчання розуміють як побудову системи цілей (від загальних до конкретних) для досягнення певного результату розвитку учня з високою варіативністю використання методів, прийомів, засобів і форм організації навчання.

Отже, аналізуючи традиційні вимоги до уроку, з огляду на ключові напрямки розвитку освіти, спробуємо сформулювати сучасну систему вимог до сучасного уроку.

Кожен урок спрямований на досягнення триєдиної мети: навчити, виховати, розвинути. З урахуванням цього конкретизуємо всілякі вимоги до уроку в три групи: освітні вимоги, виховні та розвиваючі вимоги.

Навчальні вимоги передбачають:

1. Цілеспрямованість уроку.

2. Раціоналізацію і диференціацію інформаційного наповнення уроку: (науковість змісту, диференціацію змісту (за ступенем складності, глибині, обсягу засвоєння та видами допомоги), його структурування (у змісті передбачені завдання у відповідності з усіма цілями уроку і етапами засвоєння; структурний підставу блоків знань йде з опорою на моделі, схеми, таблиці спільно з учнями на всіх етапах уроку)).

3. Обгрунтований вибір засобів, методів і прийомів, орієнтованих на навчання, що розвиває особистість (вибрані методи відповідають цілям уроку, оптимально співвідносяться зі змістом уроку (широкий арсенал, оптимальне поєднання), орієнтуються на самостійність і активність учнів в процесі навчання, часткову передачу функції організації та управління від вчителя учням, співтворчість учнів і викладача (діяльнісний підхід до навчання)).

4. Розмаїтість форм організації навчальної діяльності учнів (використання таких форм організації навчальної діяльності учнів, які забезпечують співпрацю, спільну діяльність учнів).

5. Варіативний підхід до формування структури уроку (використання сучасних технологій навчання, раціональне використання уроків традиційних та нетрадиційних форм, творча основа конструювання структури уроку).

Структура уроку повинна відповідати меті уроку та логіці засвоєння знань (сприйняття, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення).

6. Реалізацію на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил, що з них випливають.

В даний час виділяють наступні дидактичні принципи навчання: виховного і розвиваючого навчання; науковості; зв'язку теорії з практикою, опори на життєвий досвід; наочності; доступності; систематичності та послідовності; самостійності та активності учнів в процесі навчання; свідомості і міцності засвоєння знань і умінь; цілеспрямованості і мотивації навчання; індивідуального та диференційованого підходу до навчання учнів.

З дидактичних принципів випливають правила навчання, які підпорядковуються принципом, конкретизують його, визначають характер окремих методичних прийомів, що використовуються викладачем, і ведуть до реалізації даного принципу. Принципи відображають сутність процесу навчання, а правила - його окремі сторони.

Розвивальні вимоги передбачають:

1. Розвиток умінь творчого характеру (формування досвіду творчої діяльності).

2. Розвиток мови, розвиток мислення, розвиток пам'яті, розвиток сенсорної сфери, розвиток рухової сфери, розвиток пізнавального інтересу та допитливості.

3. Формування і розвиток в учнів системи не тільки спеціальних предметних, але і загальнонавчальних умінь і навичок, які служать основою для реалізації будь-якої діяльності (розвиток умінь навчально-пізнавальної діяльності).

4. Вивчення і облік рівня розвитку та психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку».

5. Проведення навчальних занять на «випереджаючому» рівні, стимулювання настання нових якісних змін у розвитку.

6. Розвиток інтелектуальної, вольової, емоційної, мотиваційної сфер особистості.

Виховні вимоги.

«Сорок п'ять хвилин уроку - одне з дивовижних педагогічних явищ, коли різноманітні впливу зливаються в єдиний комплекс. І, зливаючись, вони утворюють такої величезної сили фактор розвитку дитини, становлення її як особистості. Виховання в школі треба будувати, починаючи з уроку, цього найважливішого чинника розвитку особистості взагалі і морального розвитку зокрема «.

Реалізація виховних цілей, виховних вимог уроку - один з найважливіших елементів сучасного навчання. Певною мірою це результат переходу до особистісно-орієнтованої освіти. Адже виховна середа на уроці дозволяє розкрити потенціал людини, допомогти їй реалізувати свої сутнісні принципи.

Урок має здатність впливати на становлення дуже багатьох якостей особистості учнів. І ці можливості необхідно використовувати повною мірою.

Отже, «урок повинен бути виховуючим» (Ю. Б. Зотов, одна з вимог до уроку).

Під цим мається на увазі.

1. Виявлення і використання на уроці виховних можливостей:

Виховуюче навчання - це таке навчання, в процесі якого організується цілеспрямоване формування запланованих педагогом відносин учнів до різних явищ навколишнього життя, з якими учень стикається на уроці.

2. Чітка постановка виховних цілей і їх реалізація через систему виховних завдань. Постановка виховних цілей уроку здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу формування базової культури особистості, основними напрямками якої є духовно-етична, екологічна, трудова, інтелектуальна, естетична культура.

3. Організація співробітництва в процесі уроку.

Співпраця - певні взаємовідносини між учасниками спільної діяльності, в якій вони рівноправні, довіряють, допомагають і проявляють терпимість один до одного, оточуючим людям.

Здійснимість виховних вимог на уроці, досягнення виховних цілей визначається, як правило, у процесі спостереження за рівнем гуманістичних відносин, які складаються між школярами та вчителем.

Взагалі, «виховання починається з моральності». Тому головна мета виховання: розвиток моральної свідомості, морального самосвідомості та моральних мотивів. Очікуваний результат: моральна позицію, етична поведінка учасників педагогічного процесу.

Вище ми сконструювали сучасну систему вимог до сучасного уроку. Ефективна реалізація більшості вимог можлива тільки за допомогою педагогічного спілкування.

Педагогічне спілкування - це професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (в процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду психологічну оптимізацію навчальної діяльності і стосунків між педагогом і учнями всередині учнівського колективу.

Поняття спілкування тісно пов'язане з поняттям співпраці. Взагалі, спілкування виникає з потреби співробітництва.

Отже, система вимог до сучасного уроку сконструйована. Подивимося тепер, як реалізуються ці вимоги на уроках математики.

2.2 Реалізація вимог до сучасного уроку математики

Математика протягом всієї історії людства була складною частиною людської культури, ключем до пізнання навколишнього світу, базою науково-технічного прогресу. Математичне освіта є невід'ємною частиною гуманітарної освіти в широкому розумінні цього слова, істотним елементом формування загальної освіти. Нині жодна галузь людської діяльності не може обходитися без математики - як без конкретних математичних знань, так і інтелектуальних якостей, що розвиваються в ході оволодіння цим навчальним предметом. Шкільна математична освіта сприяє оволодінню конкретними знаннями, необхідними для орієнтації в сучасному світі; придбанню навичок логічного і алгоритмічного мислення; розвитку уяви і інтуїції; формування світогляду; формуванню моральних рис; вихованню здатності до естетичного сприйняттю світу; збагаченню запасу історико-наукових знань.

Величезне значення математичної освіти у вихованні всебічно- розвиненої особистості. Це ще раз переконує про необхідність проведення уроків математики з урахуванням загальних вимог до сучасного уроку, виконання яких підвищує ефективність уроків математики, а значить і якість математичної освіти.

Отже, як на сьогоднішній день реалізуються вимоги до сучасного уроку в досвіді роботи вчителів математики.

У 30-х роках минулого століття у зв'язку з відновленням уроку в якості основної організаційної форми навчальної роботи в школі, зусилля методистів стали спрямовуватися на розробку вимог до уроку математики, виявлення особливостей побудови окремих його етапів, удосконалення методів і прийомів навчання. У цей період в теорії і практиці уроку математики починають використовуватися досягнення педагогічної психології (концепції програмованого навчання, алгоритмізації навчання, проблемного навчання та ін), поширюється досвід роботи, як вчителів цілих регіонів, так і окремих вчителів. До кінця даного періоду назріли проблеми диференціації та індивідуалізації у навчанні математики.

У методиці викладання математики проблеми диференціації, особистісної орієнтації в навчанні і розвитку інтенсивно стали досліджуватися з середини 80-х років 20 століття (М. Б. Волович, А. Г. Мордковіч, Г. І. Саран-ців, Л. М . Фрідман та ін.) Розширились можливості реалізації в практиці навчання результатів даних досліджень, так само як і вдосконалення процесу навчання математики в цілому, з наданням загальноосвітнім установам самостійності у виборі форм навчання у межах, визначених українським державним документом про освіту - Програмою «Освіта». Україна ХХІ сторіччя.

На сьогоднішній день в практиці навчання математики накопичений багатий досвід проведення уроків, частково відбитий в психолого-педагогічної та методичної літератури.

Постараємося виділити основні напрямки вдосконалення уроку математики. Основними напрямки вдосконалення уроку математики є:

1. Посилення функції управління процесом формування нових знань.

Під управлінням процесом формування нових знань розуміють такий спосіб формування нових знань, при якому вчитель замість викладу навчального матеріалу в готовому вигляді підводить учнів до самостійного формулювання визначень, до складання завдань і т. д. В результаті учні включаються в активну, творчу, пізнавальну діяльність.

У зв'язку з цим на уроці математики часто використовують активні методи формування знань: проблемного викладу, частково-пошукові (евристичні), дослідницькі.

2. Творче відношення до структури уроку математики.

Прагнення зацікавити учнів, урізноманітнити хід уроку ведуть до того, що вчителі включають в урок різні ігрові методики. Як показує педагогічна практика та аналіз педагогічної літератури, до недавнього часу гру використовували лише на заняттях математичного гуртка, при проведенні тематичних вечорів та ін, а можливості використання дидактичної гри в навчальному процесі недооцінювалися.

В даний час гру використовують при організації початку уроку, при вивченні нового матеріалу, при організації контролю, при закінченні уроку. Часто проводяться і ігрові уроки.

Дуже важливий творчий підхід вчителя до організації уроку, зокрема до організації початку уроку. «Як правило, вдало вибраний вид діяльності учнів на початку уроку налаштовує їх на плідну роботу протягом усіх 45 хвилин». Новий початок уроку дозволяє уникнути одноманітності в побудові заняття, забезпечує інтерес учнів.

Як відомо, попередня змістовна робота на уроці спрямована головним чином на підготовку учнів до засвоєння нового матеріалу, застосування наявних знань, оволодіння певними уміннями. З цією метою Манвел С. Г. пропонує використовувати на початку уроку: усний рахунок, математичний диктант, ігрові завдання, завдання на виявлення типових помилок учнів і їх попередження, на вибір раціональних способов вирішення завдань, коментуване читання тексту підручника і т.д.

Традиційно, кінець уроку уявляє собою постановку домашнього завдання. Однак спосіб закінчення уроку також корисно урізноманітнити: шляхом підведення підсумків; ознайомлення учнів з узагальнюючими висновками та ідеями; залучення історичних відомостей; виконання ігрових вправ; рішення головоломок, кросвордів, ребусів на математичну тему.

Звичайно це неповний список. Цей список може поповнитися в результаті нашої творчості!

3. Розвиток здібностей до математичного творчості.

Розвиток творчих здібностей - це необхідний елемент сучасного уроку математики. Вихованню прагнення до творчості слід приділяти пильну увагу на всіх етапах навчання. Кожен предмет шкільного курсу здатний внести свою частку впливу на творчий вигляд учня. Математика представляє для цього виняткові можливості. Здібності до математичного творчості, і звичайно творчості взагалі, розвиваються в результаті:

- пошуку вирішення нестандартних завдань;

- рішення задач і вправ, що включають елементи дослідження;

- рішення задач на доказ;

- рішення задач і вправ у відшуканні помилок;

- рішення цікавих завдань;

- у відшуканні різних варіантів вирішення однієї задачі і вибору кращого з них;

- при вирішенні синтетичних задач.

Важливо і те, що від ступеня творчої активності учнів залежить ефективність навчальної діяльності з розвитку мислення.

Отже, основні ідеї сучасного уроку, вимоги до сучасного уроку на урок математики в досвіді роботи вчителів знаходять широке своє відображення.

Висновки

Отже, підіб'ємо підсумки.

Дана робота була підпорядкована одній меті - дослідити особливості сучасного уроку, розглянути основні вимоги до сучасного уроку.

Дослідження було зроблено у зв'язку з особливою актуальністю даного питання в наш час, адже урок - це динамічне явище, що постійно змінюється у зв'язку зі змінами та новвоведеннями в дидактиці, психології, педагогіки, методики.

У роботі були дані різні визначення уроку. Але так як в літературі по-різному визначають це поняття, то були виділені загальні ознаки поняття «урок».

У педагогіці не існує суворого визначення поняття «сучасний урок». Однак, в роботі було дано визначення поняття сучасний урок, через виділення суттєвих ознак цього явища.

Також в роботі були розглянуті основні характеристики сучасного уроку (завдання, цілі, функції уроку). Приділено було увагу уроку з позиції системного підходу. Такий підхід дозволив описати урок найбільш цілісно, роздивляючись всі елементи сучасного уроку.

Зробимо основні висновки щодо проведеної роботи:

1. Сучасний урок - одне з найскладніших понять сучасної педалигогіки. Складність його в тому, що зміни в суспільстві, деяких науках (дидактика, психологія, педагогіка) істотно впливають на урок, приводячи до зміни парадигми уроку.

2. Велике значення сучасного уроку не тільки в освіті людини, а й у розвитку кожної особистості, її вихованні.

3. Відбувається постійне вдосконалення уроку математики у напрямку вимог до сучасного уроку.

Сучасний якісний й ефективний урок - це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети й наявних можливостей.

Досить часто замислюємось над питанням "Що є головним на уроці? Без чого ж все-таки немає уроку? Що визначає його головну суть?" І робимо висновок: "Праця. Саме вона є головною на уроці". Вважаємо, що праця - головне слово у лексиконі оновлення уроку.

Тепер освіта зорієнтована на індивідуальний розвиток особистості, тому вчитель повинен цілеспрямовано формувати в учнів здібності до самореалізації і саморозвитку, цілеспрямовано формувати і розвивати окремі якості учня, які допоможуть йому "знайти себе" і реалізувати свій потенціал. А процес учіння має сьогодні розумітися як знання, сприйматися як переконання, втілюватися як дія.

Підготувати і провести ефективний сучасний урок дуже непросто. Для цього треба і багато знати, і багато вміти, дуже хотіти, відповідально ставитися до своїх учительський обов'язків, а найсладніше - вийти на новий рівень педагогічного мислення.

Література

1. Державна національна програма «Освіта» України ХХІ століття. К., Веселка, 1994

2. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, К., Освіта, 1994

3. Педагогіка. Волкова Н.П. К., Академія. 2002

4. Основи педагогічної інноватики. Дичковська І.М. Рівне, 2001

5. Педагогіка і психологія. Науково-теоритичний журнал академії педагогічних наук України. К., Педагогічна думка. № 1 -2 (34-35)'2002

6. Як підготувати ефективний урок. Підласий І.П. К., Радянська школа, 1989

7. Матеріали газети «Математика» 2001 - 2002

8. Методика викладання математики в початкових класах: навчально-методичний посібник. Богданович М., Козак М., Король Я. К.,1999

9. Розвивальне навчання матемакити в початковій школі. Захарова А.М. Педагогіка і психологія. 2000, № 1

10. Методика викладання математики в початкових класах. Істоміна Н.Б. М., 1992

11. Підвищення ефективності навчаня математики. Організація творчої діяльності учнів: начально-методичний посібник. Касьяненко М.Д. К., 1980

12. Психологічні основи навчання математики в початковій школі. Побірченко Н.А. К., 1985

13. Я іду на урок…математики: все для вчителя, 2004, № 1 - 2

14. Психологія математичних здібностей школяра. Крутенький В.А. М., Просвещение, 1968, с. 432

15. Теоретичні основи процесу навчання в радянській школі. В.В. Крає-вський, Тернер І.Я. с. 95 - 120

16. Типи, структура і методика роботи в школі. Онищук В.А., К., Радянська школа, 1976, с. 60 - 69

17. Методика і техніка уроку в школі. Яковлев М.М., Сохор А.М., М., Просвещение. 1986, с. 50 - 68

18. Урок в сучасній школі. Онищук В.А., М., Просвещение, 1986, с. 65 - 90

19. Оптимізація навчально - виховного процесу. Бабанський Ю.К., М., Просвещение. 1982.

20. Виховання учнів при навчанні математиці: кн. для вчителів. Пічурін Л.Ф. М., Просвещение, 1981

21. Історія педагогіки і освіти. Від зародження виховання до ХХ століття. Піскунов А.І. М, ТЦ Сфера, 2001

22. Як підготувати сучасний урок. За вельський Ю.В. Завуч. 2000, № 4, с. 94 - 97

23. Урок математики. Підготовка та проведення. Зільберберг Н.І., М., Просвещение, 1995

24. Навчальне заняття: особливості і етапи. Ксензова Г.Ю. Директор школи, 2001, № 4, с. 29 - 31

25. Сучасний урок. Махмутов М.І., М., Педагогіка, 1985

1. Размещено на Allbest.ru

...