Формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини

Размещено на http://www.allbest.ru

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

13.00.07 - Теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування духовних цінностей

у старших дошкільників засобами

регіональної культурно-історичної спадщини

Бондаренко Наталія Борисівна

Луганськ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Шевченко Галина Павлівна,

завідувач кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, директор Інституту духовного розвитку людини.

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор

Танько Тетяна Петрівна,

декан факультету дошкільного виховання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди

кандидат педагогічних наук, доцент

Роганова Марина Вікторівна,

проректор з гуманітарної освіти Донбаського інституту техніки та менеджменту

Захист відбудеться 28 листопада 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ,
кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034,
м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 27 жовтня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сьогодні наше суспільство переживає глибоку духовну кризу, яка охопила всі сфери життя. Найнегативнішим проявом бездуховності громадян є безвідповідальність за авторитет держави у світі, за втрату вікових історико-культурних національних традицій та духовних цінностей, за рівень вихованості підростаючих поколінь, від якого залежить майбутнє життя на нашій Планеті. Все більшу занепокоєність викликає зростаюча злочинність та жорстокість дітей, зневага та попрання ними таких духовних цінностей як любов, добротворчість, чуйне ставлення до людини, піднесене сприйняття життя.

Невипадково проблеми виховання людини духовної привертають до себе все більшу увагу вчених не тільки гуманітарних, але й природничих наук, широкої педагогічної громадськості, творчої інтелігенції.

Найбільш відповідальним періодом дитинства, у якому закладаються підвалини духовності, є старший дошкільний вік (Л. Артемова, І. Бех, А. Богуш, Н. Ветлугіна, Л. Виготський, О. Запорожець, В. Мухіна, С. Русова, та ін.). Саме в цьому віці інтенсивно розвивається пізнавальна, почуттєво-емоційна, творча сфера особистості, образне мислення, формуються такі особистісні якості як: доброта, щирість, сердечність, чесність, милосердя, відвертість, відкритість, радісне сприймання життя тощо. Цей важливий аспект зафіксовано в Концепції дошкільного виховання в Україні, в якій сформульована мета дошкільного виховання - “формування основ духовної особистості” та провідні завдання - “пробудити у дитини духовне начало, розвинути його як домінуюче в структурі особистості”, прищепити “загальнолюдські морально-етичні цінності, зокрема такі якості, як доброта, чуйність, милосердя, людяність, справедливість, правдивість, сумлінність, чесність, гідність, громадянськість, повага й гуманне ставлення до людей різних національностей”. У зв'язку з цим постає завдання пошуку найбільш ефективних засобів реалізації мети та завдань формування основ духовної особистості старших дошкільників. Актуальність теми дослідження визначається також положеннями Державної національної програми “Освіта (Україна XXI століття)”, Базовим компонентом дошкільної освіти.

Проблема вивчення духовності та духовних цінностей була предметом уваги філософів (С. Анісімов, М. Бахтін, М. Бердяєв, Л. Буєва, І. Ільїн, С. Кримський та ін.), психологів (І. Бех, М. Боришевський, З. Карпенко, С. Максименко, М. Михалкова, С. Рубінштейн, В. Франкл, Е. Фромм, Ж. Юзвак), педагогів (Є. Бондаревська, Т. Власова, В. Долженко, В. Зеньківський, О. Олексюк, О. Омельченко, В. Сергєєва, О. Сухомлинська, Г. Шевченко та ін.). Проблеми виховання різних аспектів духовних цінностей у дошкільному віці розглядалися в спеціальних педагогічних дослідженнях (Л. Артемова, О. Барабаш, А. Богуш, І. Гармаш, О. Дронова, С. Козлова, О. Кононко, І. Кучинська, М. Мельничук, Т. Поніманська, М. Роганова та ін.).

Могутнім засобом формування духовних цінностей у старших дошкільників є регіональне культурно-історичне середовище, культурно-історична спадщина, культурно-історичний простір. Особливості навколишньої природи, менталітету, традиції буття, художньо-естетична творчість рідного краю мають значний духовний вплив на дітей (А. Дистервег (“культуровідповідність”), К. Ушинський (“інстинкт місцевості”), С. Русова (“виховання на рідному ґрунті”), В. Сухомлинський (“школа виховання добрих почуттів”), А. Богуш, Н. Лисенко та інші (“принцип краєзнавства”)). Принцип краєзнавства в роботі з дошкільниками тісно пов'язаний з регіональним підходом до відбору пізнавально-виховного матеріалу. У культурно-історичній спадщині, як духовно-виховному засобі, закладено можливості формування духовних цінностей дітей та їх сімей.

Особливе значення для формування у дітей старшого дошкільного віку духовних цінностей, зважаючи на їх вікові особливості (домінування образного мислення, яскрава творча уява, емоційно насичені відчуття від спілкування з оточуючим світом та здатність до сприйняття нового, яскравого, красивого), має мистецтво. Саме різні види мистецтва, які є складовою культурно-історичної спадщини регіону, дають змогу дитині засвоїти систему духовних цінностей, сформувати піднесене, оптимістичне, радісне, одухотворене сприйняття дійсності, розуміння прекрасного в житті та мистецтві.

Аналіз сучасної наукової літератури та теоретико-експериментальних досліджень свідчить про значний інтерес до проблеми духовності, виховання духовних цінностей у дошкільників, що підкреслює її актуальність. Водночас залишаються недостатньо вивченими питання, пов'язані із визначенням змістовної сутності духовних цінностей старших дошкільників; необхідної й достатньої для старших дошкільників системи духовних цінностей; розробкою діагностичних методик виявлення духовних цінностей; використанням регіональної культурно-історичної спадщини, різних видів мистецтва як ефективного засобу формування духовних цінностей у старших дошкільників; розробкою педагогічних технологій, що впливають на формування духовних цінностей.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне вивчення і значущість для практики обумовили вибір теми наукового дослідження “Формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках комплексної теми “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика”, що розробляється кафедрою педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля під керівництвом члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора Г. Шевченко (№ держреєстрації 0105U000264). Тема узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 26 квітня 2005 року).

Об'єктом дослідження є процес формування духовних цінностей старших дошкільників.

Предмет дослідження - педагогічні технології формування духовних цінностей старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати систему духовних цінностей старших дошкільників, розробити та експериментально перевірити педагогічні технології формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини.

Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що процес формування духовних цінностей у старших дошкільників буде ефективним, якщо впровадити у процес виховання чітко визначений зміст духовних цінностей; педагогічну технологію формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини; систематичне спілкування старших дошкільників разом з сім'ями з творами мистецтва рідного краю; систему підготовки вихователів дошкільного закладу та батьків до формування духовних цінностей у старших дошкільників.

Відповідно до мети й гіпотези були визначені такі завдання дисертаційного дослідження:

на основі вивчення та аналізу філософської, психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої, історико-краєзнавчої літератури визначити рівень дослідженості проблеми на сучасному етапі;

визначити змістовну сутність духовних цінностей старших дошкільників та критерії їх сформованості;

вивчити та систематизувати педагогічний досвід формування духовних цінностей у старших дошкільників;

виявити духовний потенціал регіональної культурно-історичної спадщини як засобу формування духовних цінностей старших дошкільників;

розробити педагогічні технології формування духовних цінностей старших дошкільників з урахуванням історико-культурних особливостей регіону;

підготувати методичні рекомендації для педагогічних працівників дошкільних закладів та батьків з формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять аксіологічний, культурологічний підходи до проблеми людини в системі духовних відносин і цінностей культури, аксіологічні та психологічні аспекти понять „цінність” та „духовні цінності”, до вивчення особистості дитини як духовної цінності й цінності культури (Б. Ананьєв, Г. Балл, М. Бахтін, В. Біблер, М. Боришевський, Л. Буєва, С. Кримський, С. Максименко, С. Пролєєв, В. Сагатовський, П. Симонов, С. Рубінштейн, С. Русова, та ін.), сучасні теоретичні положення про духовні цінності та їх формування у дітей дошкільного та шкільного віку (І. Бех, А. Богуш, Є. Бондаревська, К. Гавриловець, М. Михалкович та ін.), сучасні теорії екології індивідуальності (В. Петрова), суб'єктності (В. Боритко, О. Брушлинський, С. Максименко, та ін.), про духовнотворчий потенціал мистецтва.

Для досягнення мети та перевірки висунутої гіпотези був використаний комплекс методів дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної, методичної, культурологічної, історико-краєзнавчої літератури з проблеми дослідження для визначення змісту духовних цінностей старших дошкільників, специфіки історико-культурної спадщини регіону, можливостей її використання у вихованні дітей старшого дошкільного віку, теоретичне моделювання для розробки методологічної бази дослідження; педагогічні технології формування духовних цінностей у старших дошкільників; емпіричні - спостереження, опитування, анкетування, тестування, аналіз програм дошкільного виховання, планів виховної роботи з дітьми у дошкільному закладі, визначення рівня сформованості духовних цінностей у старших дошкільників, педагогічний експеримент для перевірки ефективності визначених умов формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної історико-культурної спадщини; методи математичної статистики для обробки результатів, одержаних у процесі дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось у дошкільних закладах №55, №66 м. Слов'янська Донецької області, дошкільному закладі “Лелека” санаторно-оздоровчого та реабілітаційного центру для дітей-сиріт та малозабезпечених “Смарагдове місто” м. Святогірська. Експериментальна робота здійснювалася в групах старшого дошкільного віку. Дослідженням охоплено 98 дітей дошкільного віку, проаналізовано досвід роботи вихователів дошкільних закладів м. Слов'янська Донецької області.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що: історичний духовний виховання дошкільник

уперше розкриті особливості змісту духовних цінностей старших дошкільників; розроблені та експериментально перевірені педагогічні технології формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної історико-культурної спадщини;

удосконалено систему підготовки вихователів до формування духовних цінностей у старших дошкільників, форми й методи роботи з батьками, систему взаємодії педагогів дошкільного закладу і батьків у вихованні духовних цінностей старших дошкільників;

набуло подальшого розвитку наукове розуміння поняття “духовні цінності старших дошкільників”.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що розроблена авторська програма формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами мистецтва рідного краю, відібрані твори мистецтва з метою пробудження у старших дошкільників естетичних переживань художніх образів, визначені методи використання засобів регіональної культурно-історичної спадщини у формуванні духовних цінностей у старших дошкільників, запропонована система роботи з вихователями та батьками, яка через інтеграцію виховних зусиль дошкільного закладу і сім'ї дозволяє ефективно формувати духовні цінності дітей засобами регіональної культурно-історичної спадщини. Отримані в процесі дослідження результати можуть бути використані в плануванні й організації педагогічного процесу у дошкільних закладах, у родинному вихованні, у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільних закладів та роботі з батьками дошкільників, у викладанні навчальних дисциплін “Дошкільна педагогіка”, “Українське народознавство в дошкільному закладі” у вищих педагогічних навчальних закладах.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним та теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень, критичним аналізом та узагальненням значного за обсягом досліджуваного матеріалу, застосуванням взаємодоповнюючих методів науково-педагогічних досліджень, підпорядкованих меті, предмету і завданням дослідження, кількісною та якісною обробкою отриманих в процесі експерименту даних, позитивними результатами впровадження основних положень у практику.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації статей з проблем дослідження в науково-педагогічних виданнях, доповідей і виступів на наукових конференціях, нарадах, семінарах.

Основні положення, матеріали, результати дослідження доповідалися на Міждержавній науковій конференції “Актуальні проблеми дошкільного виховання” (м. Рівне, 1997 р.), Науково-практичній конференції Краматорського економіко-гуманітарного інституту (м. Краматорськ, 1997 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Естетичні цінності в структурі духовної культури особистості” (м. Луганськ, 2002 р.), на Всеукраїнському науково-практичному семінарі (м. Донецьк - Краматорськ, 2003 р.), IV Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки і освіти” (м. Ялта, 2003 р.), Всеукраїнському науково-методичному семінарі “Впровадження інтерактивних методів навчання в освітній процес вищої школи” (м. Луганськ, 2004 р.), І Міжнародній науковій конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (м. Луганськ, 2004 р.), II Міжнародній науковій конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (м. Луганськ, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професіоналізм педагога: Європейський вибір України” (м. Ялта, 2005 р.).

Результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, кафедри дошкільної педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету, на звітних науково-практичних та науково-теоретичних конференціях викладачів та студентів Слов'янського державного педагогічного університету, курсах підвищення кваліфікації дошкільних працівників Донецької області, м. Донецька, м. Слов'янська та Слов'янського району.

Впровадження в практику результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний та методичний процес дошкільного закладу “Лелека” санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації дітей-сиріт “Смарагдове місто” м. Святогірська Донецької області (довідка №257 від 26.12.2006), у практику роботи дошкільних закладів №1, №55, №66 м. Слов'янська Донецької області та навчальний процес курсів підвищення кваліфікації дошкільних працівників м. Слов'янська Донецької області (довідка №177 від 12.10.2006), розроблені методичні рекомендації використовуються у перепідготовці дошкільних працівників, роботі з батьками дошкільників м. Слов'янська Донецької області, започаткована рубрика “Стежинка духовності” в газеті “Мудрість виховання”, яка видається кафедрами дошкільної педагогіки та практичної психології Слов'янського державного педагогічного університету (довідка №34 від 16.02.2006).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 12 публікаціях, з них 11 - у наукових фахових виданнях, 1 - у газеті “Дитячий садок” (видання Міністерства освіти і науки України).

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (238 найменувань), 7 додатків на 53 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 186 сторінок, основний зміст дисертації становить 167 сторінок. Робота містить 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження та методи дослідження, розкрито його методологічні й теоретичні засади, наукову новизну та практичну значущість, відображено відомості про апробацію й впровадження результатів дослідження, публікації, структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади виховання духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини” розглянуті методологічні основи дослідження, проаналізована сутність понять “духовні цінності”, “духовні цінності старших дошкільників”, розкриті особливості змісту духовних цінностей старших дошкільників, визначено духовнотворчий потенціал регіональної культурно-історичної спадщини.

Проведений аналіз категорії духовності дозволив дійти висновку, що проблема формування духовності органічно пов'язана з системою духовних цінностей, з „рівнем розвитку душевного життя ..., який представлений у цілісності почуттєвого сприйняття світу” (В. Федотова). Розвиненість душі - невід'ємна складова духовності, власне духовність не існує без душевного. В. Зеньківський наголошував на необхідності виховання у дітей саме душі, завдяки чому дитина стає відкритою людям, світу, чуйною до душевного стану інших людей. Питання душевності провідні педагогі пов'язували з вихованням серця (Г. Сковорода,
П. Юркевич, С. Русова, В. Зеньківський, В. Сухомлинський та ін.). Душевність як сердечність виховання є першою сходинкою духовного сходження до людяного, до прекрасного. Структура душевності людини складається із цілісної сукупності компонентів (інтелектуальних, моральних якостей, рефлексивних, естетичних, альтруїстичних, комунікативних, якостей самоздійснення).

У розділі підкреслюється, що проблемою духовності займалися в різні історичні часи провідні мислителі, філософи, педагоги, психологи, митці, державні та релігійні діячі (Сократ, Анаксагор, Демокрит, Платон, Аристотель, Фома Аквинський, Г. Гегель, Т. Гоббс, В. Вернадський, А. Чижевський, В. Соловйов,
П. Флоренський, М. Бердяєв та ін.). Вони вбачали в духовності здібність людини до натхнення, до надихання на сприйняття і творіння піднесенного - Істини, Добра, Краси.

Сучасні дослідники проблем духовності (В. Федотова) виділяють три типи духовності: естетизм, теоретизм, етизм. Окрім того існує і релігійний тип духовності. Можна сказати, що всі ці типи духовності, незважаючи на їх внутрішню єдність, у реальності утворюють різні полюси і формують певні особистісні домінанти. У процесі розвитку людини, на різних вікових етапах домінують різні типи духовної спрямованості, хоча, безумовно, вони існують як нерозривні гармонійні утворення.

Слід зазначити, що стосовно розуміння сутності духовності в сучасній науці не існує певної однозначної думки. Духовність розглядається як смисл життя, вищі цінності, моральні почуття і переживання (В. Слободчиков, Є. Ісаєв); як зростання людини в дусі, як пізнання вищих основ буття, як потреба діяти за законами творчості та гармонії з оточуючим світом (М. Михалкович, К. Гавриловець).

Услід за Г. Шевченко духовність ми розглядаємо як інтегральну якість особистості, що проявляється у потребі жити, творити у відповідності до ідеалів Істини, Добра і Краси.

У дослідженні наводяться визначені сучасними вченими (М. Михалкович) шість рівнів духовності: перший рівень - рівень душевності. Джерелом розвитку душевних якостей є духовно-насичене життя в сім'ї, в закладах системи освіти, в соціальному оточенні. На першому рівні проявляються наступні якості: доброта, щедрість, турбота про іншого, побоювання образити іншого, готовність прийти на допомогу, здібність радіти, захоплюватись красою природи. Другий рівень - розвиток й удосконалення почуттєво-емоційної сфери. Третій рівень - устремління в майбутнє, удосконалення здібностей, в тому числі і духовних, зміна світогляду, вчинків і поведінки. Четвертий рівень - формування переконань та ідеалів. П'ятий рівень - розквіт самобутньої індивідуальності. Шостий рівень (найвищій) - удосконалення всіх особистісних якостей, що сприяє зміні системи цінностей. Рівні духовності не пов'язані безпосередньо з віком, хоча з ним співвідносяться.

Духовність розглядається як інтегративна якість особистості, яка проявляється у моральній поведінці, у естетичному ставленні до оточуючого світу, у прагненні до пізнання предметів та явищ дійсності, у потребі самоздійснення.

Аналіз різних підходів до визначення духовності, духовних цінностей показав, що їх об'єднує те, що в змісті духовності як її серцевину вчені виділяють моральні цінності. Ми вважаємо, що у старших дошкільників нарівні з моральними цінностями функціонують і розвиваються естетичні цінності, які сприяють розвитку не тільки моральних, але й естетичних якостей особистості. Тому правомірним є розгляд процесу одухотворення моральних і естетичних цінностей. Краса у будь-якому прояві завжди приваблює дітей дошкільного віку і сприяє розвитку переживання краси, формує естетичні почуття і здібність закарбувати їх у поетичному слові, у малюнку, у мелодії та в інших видах художньої творчості

На основі аналізу наукових праць, присвячених аксіологічних засадам виховання (В. Баришков, О. Дробницький, М. Нікандров, З. Равкін, В. Сластьонін В. Тугаринов та інші), було визначено сутність духовних цінностей старших дошкільників як специфічних утворень у структурі індивідуальної свідомості, що є ідеальними зразками та духовними орієнтирами поведінки старших дошкільників. На основі позиції О. Дробницького стосовно класифікації цінностей по відношенню до людини та її потреб, ми акцентуємо увагу на інтелектуальних, моральних та естетичних духовних цінностях. Ми враховували динамічний і мінливий характер духовних цінностей людини, що обумовлює їх постійну трансформацію з набуванням соціального, морального, естетичного, інтелектуального, комунікативного досвіду.

У процесі дослідження встановлено, що у вирішенні основних завдань дошкільного виховання основний акцент сьогодні робиться на вихованні гуманної, вільної, відповідальної особистості, якій притаманні духовні ідеали Істини, Добра, Краси й Любові. Одним із завдань виховання дітей старшого дошкільного віку є формування у них таких духовних цінностей, як допитливість, інтерес до пізнання невідомого, прагненення навчитися самостійно читати, рахувати, конструювати, малювати, майструвати тощо; справедливість, правдивість, сором'язливість, совість, чесність, доброта, відповідальність, милосердя, співчуття, взаємодопомога, любов, життєрадісність, свобода, людяність, щирість; краса природи, естетичне середовище сім'ї, дитячого садка, естетика одягу, естетика зовнішнього вигляду, естетика поведінки.

Аналіз наукових джерел дозволив виявити деякі особливості формування духовних цінностей у дітей старшого дошкільного віку, переконатися, що механізм формування духовних цінностей базується на перетворенні зовнішніх моральних норм у внутрішні мотиви діяльності.

Зроблено висновок про те, що формування системи духовних цінностей особистості відбувається в онтогенезі, важливе місце належить саме дошкільному віку (О. Запорожець, О. Леонтьєв, В. М'ясищев, С. Рубінштейн, П. Якобсон). На думку А. Богуш, дитинство є найважливішим періодом народження, становлення особистості з усіма її майбутніми духовними цінностями, які присвоює дитина через пізнання життя, суті людини.

На основі аналізу наукових праць Л. Артемової, А. Богуш, О. Денисюк,
О. Запорожець, Н. Лисенко, В. Мухіної, Т. Поніманської, М. Стельмаховича встановлено, що старший дошкільний вік є складним і відповідальним періодом формування особистості, оскільки саме в цей період відбувається становлення основних особистісних якостей людини, формуються основи її самосвідомості, її емоційна сфера, сфера духовності. Як зазначають психологи, саме в цей період значну роль відіграє діяльність навчання, домінуючою є сюжетно-рольова гра, формується потреба у активній творчій діяльності. Діти прагнуть до безпосередньої участі в театралізованих виставах, у створенні образного світу, в тому числі й художніми засобами. Їх приваблює мистецтво: казки, малюнки однолітків, враження від картин художників, краса природи, ілюстрації до улюблених художніх творів. У цей період діти - творці у всіх видах художньої діяльності. Тому саме в цьому віці необхідно закласти “код” високої духовності, те підґрунтя, на якому розвиватиметься й удосконалюватиметься духовна сфера особистості протягом усього життя.

З'ясовано, що саме в старшому дошкільному віці завдяки духовнотворчому впливові мистецтва рідного краю можливо сформувати інтерес, любов та повагу до своєї родини, свого міста, села, повагу до предків, гордість за свій народ, бажання вивчати та зберігати пам'ятки минулого та культурно-історичні надбання сьогодення.

На основі проведеного аналізу наукової літератури та узагальнення педагогічного досвіду доведено, що ефективним засобом виховання духовних цінностей у старших дошкільників є мистецтво, оскільки саме в ньому представлені ідеальні моделі високоморальної поведінки особистості та краси людського духу. У творах мистецтва духовність людини розкривається в художніх образах, які викликають глибокі моральні та естетичні переживання і закладають фундамент духовної спрямованості особистості.

У другому розділі “Педагогічні технології формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини” проведено діагностичний аналіз сформованості духовних цінностей у старших дошкільників, визначено критерії їх сформованості, розкрито зміст педагогічних технологій формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини, наведено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Дослідно-експериментальна робота була організована в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний.

Базою для проведення дослідно-експериментального дослідження було обрано дошкільні заклади Слов'янського міського відділу освіти №55 “Лелека” та №66 “Журавлик”, у яких проводяться педагогічні практики студентів факультету дошкільного виховання та практичної психології Слов'янського державного педагогічного університету. Працівники цих дошкільних закладів мають високий рівень педагогічної кваліфікації, творчо ставляться до роботи з дітьми, використовують у своїй практичній роботі інноваційні технології навчання і виховання.

У дослідно-експериментальній роботі брали участь 98 дітей старшого дошкільного віку (дві контрольні групи (КГ) - 23 і 26 дошкільників, дві експериментальні групи (ЕГ) - 24 і 25 дошкільників).

Протягом підготовчого етапу був проведений аналіз системи дошкільних закладів м. Слов'янська Донецької області та стану виховної роботи в них, обрані дошкільні заклади для проведення дослідно-експериментальної роботи, розроблена діагностична методика, підготовлені матеріали для проведення констатувального експерименту.

Метою констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи був аналіз вихідного рівня сформованості й змісту духовних цінностей у старших дошкільників та відношення до формування духовних цінностей у дітей батьків і вихователів.

Комплексна діагностична методика, за якою проводився констатувальний етап експерименту, включала такі блоки:

визначення рівня знань, розуміння дітьми змісту понять, що позначають основні духовні цінності (метод бесіди); аналіз поведінки дітей в різних ситуаціях з метою з'ясування того, чи виявляють вони знання про зміст духовних цінностей у спілкуванні з дітьми та дорослими (метод спостереження за діяльністю дітей під час ігор, занять, свят, на прогулянці, у взаєминах з батьками вранці та ввечері в дитячому садку, метод незалежних характеристик дітей); вивчення сприйняття та розуміння дітьми творів різних жанрів живопису (метод бесіди про розглянуті живописні твори); з'ясування рівня сформованості знань дітей про рідний край, його історію, визначні місця, твори митців краю (метод бесіди);

визначення особливостей стосунків у родинах вихованців для з'ясування впливу сім'ї на зміст і рівень формування духовних цінностей у дошкільників (малюнкові тести, бесіди з батьками, спостереження за взаєминами батьків і дітей під час відвідування родин, вранці та ввечері в дитячому садку, анкетування);

з'ясування того, яке місце у виховній роботі дошкільного закладу посідає робота з виховання духовних цінностей у старших дошкільників, якою мірою та яким чином у ній використовується регіональна культурно-історична спадщина (аналіз змісту річних планів дошкільних закладів, календарних планів вихователів, конспектів занять та виховних заходів, бесіди, вивчення досвіду роботи вихователів, спостереження за педагогічним процесом, анкетування вихователів, написання твору на тему “Яким я бачу світ навколо себе”).

Основними критеріями сформованості духовних цінностей у старших дошкільників визначено: інтелектуальний (понятійний), поведінковий (морально-ціннісний), емоційно-естетичний. Оцінка визначених критеріїв здійснювалася за такими показниками: уявлення про зміст духовних цінностей, прояв дітьми морально-гуманної поведінки не тільки за спонуканням дорослого (вихователів, педагогів), а й за власною ініціативою. емоційно-образна чутливість у сприйнятті цінностей культурно-історичної спадщини.

Результати констатувального експерименту дозволили визначити такі рівні сформованості духовних цінностей у старших дошкільників: низький, середній, високий (див. табл. 1).

Таблиця 1

Рівні сформованості духовних цінностей у старших дошкільників

Аналіз результатів бесіди з дітьми показав, що дітям старшого дошкільного віку доступне розуміння змісту окремих духовний цінностей та моральної поведінки людини. Ті діти, в яких краще розвинена емоційно-чуттєва сфера, є досвід радісних переживань добрих вчинків, вони краще орієнтуються в значенні змісту понять “добрий”, “шанобливий”, “гарний” та пояснюють їх. 40% відповідей свідчать, що переживання почуття радості вони пов'язують з добрими вчинками, спрямованими на іншого.

Наші спостереження за поведінкою дітей під час ігор, занять, свят, на прогулянці, у взаєминах з батьками вранці та ввечері в дитячому садку свідчать, що у поведінці старші дошкільники виявляють знання змісту основних духовних цінностей, але найчастіше (30%) це відбувається в спілкуванні з рідними або тими дорослими, які є для них авторитетними (батьки, дідусь, бабуся, старший братик, вихователь), а також з тими однолітками, з ким товаришують, живуть в одному дворі і хто їм симпатизує. Діти добре володіють елементарними правилами етикету щодо привітання, прощання тощо, але у більшості випадків використовують їх лише в спілкуванні з дорослими і майже не використовують у спілкуванні з однолітками. Найчастіше у своїй виховній практиці педагоги приділяють більше уваги спокою та порядку в групі, виконанню правил поведінки, ніж з'ясуванню мотивів порушення норм поведінки чи прояву старшими дошкільниками злості, жадібності, бездушшя та жорстокості. Дорослі недостатньо аналізують разом з дітьми конфліктні ситуації на підставі духовних критеріїв, не пояснюючи дітям зміст понять “добрий”, “злий”, “привітний”, “людяний”, “милосердний” тощо.

У процесі констатувального експерименту було виявлено відношення дітей старшого дошкільного віку до живопису, в результаті чого з'ясовано, що дітям старшого дошкільного віку доступний не тільки зміст зображуваного на картині, а й настрій, який передає художник. Відповідаючи на питання, діти охоче діляться своїми враженнями, виявляючи ставлення до зображуваного, проводять паралелі з власним досвідом. Під впливом побаченого на картинах тематика дитячих малюнків стала більш різноманітною, зафіксовано випадки, коли діти не просто копіюють сюжети побачених картин, а й привносять у малюнок власне відчуття, розуміння краси й гармонії.

Аналізуючи знання дітей старшого дошкільного віку щодо творів та пам'яток регіональної культурно-історичної спадщини, ми з'ясували, що вони в основному володіють знаннями щодо назв міста, області, держави, в яких вони живуть. Старші дошкільники мають недостатні уявлення про визначні події, пам'ятні місця рідного краю. Обмеженими є й знання дітей щодо діячів культури нашого краю.

Таким чином, отримані результати свідчать про обмеженість знань історико-культурного, краєзнавчого характеру, пов'язаних як з історією, так і з сьогоденням.

Традиційно вважається, що саме батьки закладають основу майбутніх стосунків дитини з оточуючим світом (С. Русова, А. Макаренко, В. Сухомлинський, С. Козлова, О. Кононко та інші). Тому ми проаналізували, яке місце дитина займає в сім'ї, які є особливості сімейних стосунків та хто з членів сім'ї є найбільш авторитетним для дитини у формуванні духовних цінностей старших дошкільників.

Аналіз результатів опитування, індивідуальних бесід та анкетування членів родин вихованців, спрямованих на з'ясування того, яку допомогу в роботі з виховання духовних цінностей у дошкільників батьки надають або готові надавати вихователям та вихованню яких рис характеру у своїх дітей вони віддають перевагу, дав можливість зробити висновки про те, що переважна більшість (63%) батьків розуміють необхідність формування духовних цінностей у дитини, але мають обмежене коло знань щодо форм і методів їх виховання та використання для цього регіональної культурно-історичної спадщини. Внаслідок різних причин в організації виховної роботи батьки більше покладаються на дошкільний заклад (28%), не вважають необхідним приділяти цьому спеціальну увагу в родинному вихованні 48,3% батьків.

Аналіз результатів анкетування вихователів, спостереження за педагогічним процесом у дошкільному закладі, вивчення річних та календарних планів дошкільних закладів, конспектів занять виявив недостатню готовність педагогів до проведення цілеспрямованої роботи з формування у старших дошкільників духовних цінностей, показав обмежені знання регіональної культурно-історичної спадщини, що пояснює ситуативне використання її в процесі виховання дошкільників. Водночас педагоги дошкільних закладів усвідомлюють необхідність формування духовних цінностей у дітей. Проте, недостатня кількість доступної художньої, історичної, довідкової та дитячої літератури, наочності не дозволяє педагогам широко використовувати регіональний культурно-історичний матеріал для формування духовних цінностей старших дошкільників.

Проаналізувавши результати трьох блоків констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи, ми дійшли висновку, що процес формування духовних цінностей дітей старшого дошкільного віку потребує значної активізації на основі врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дошкільників, інтеграції виховної діяльності сім'ї й дошкільних закладів та використання засобів регіональної культурно-історичної спадщини.

Вивчення й аналіз теоретичних положень, результати констатуючого етапу експерименту дали можливість теоретично обґрунтувати та розробити педагогічні технології формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини, результативність яких визначалася за допомогою формувального етапу експерименту.

Запропонована нами педагогічна технологія була спрямована на формування у старших дошкільників інтересу до вивчення скарбів культурно-історичної спадщини регіону як духовних святинь свого народу, розширення їх знань про твори мистецтва, культурно-історичні пам'ятки регіону, формування у старших дошкільників системи духовних цінностей, розвиток творчого потенціалу дітей, розширення їх емоційного досвіду, виховання естетичного смаку, доброти, милосердя, щедрості, співчуття, прагнення проявляти ці якості в різних життєвих ситуаціях, сприяння укріпленню духовної єдності між поколіннями в сім'ї, відродження традицій родинного виховання, зміцнення зв'язків між родиною та дошкільним закладом у вихованні дитини.

З'ясовано, що процес формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини поєднував такі компоненти: робота з педагогами дошкільних закладів, спрямована на визначення змісту системи духовних цінностей старших дошкільників, цілей, завдань, форм і методів виховної роботи, уточнення й розширення відомостей про історико-культурну спадщину регіону, вибір ефективних засобів формування духовних цінностей у старших дошкільників; просвітницька робота з батьками дошкільників, спрямована на розширення їх знань щодо значення, змісту й методів родинного виховання, оздоровлення сімейного морально-психологічного клімату, зміцнення родинних традицій, укріплення потреби в спілкуванні й спільній діяльності з дітьми, формування педагогічної рефлексії та готовності до виховання духовних цінностей у власної дитини, організацію спільного відвідування культурно-історичних пам'яток Слов'янщини; організація виховної роботи зі старшими дошкільниками з використанням регіональної історико-культурної спадщини, урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, рівня сформованості духовних цінностей, з опорою на інтеграцію родинного та суспільного виховання.

Розроблена нами педагогічна технологія передбачала такі форми й методи роботи з педагогами дошкільних закладів, як: теоретичні заняття, методичні семінари, ділові ігри, круглі столи, практичні завдання (підбір ігор, вправ, методик діагностування, схем спостереження за дітьми з метою складання індивідуальних програм розвитку духовності дитини тощо), спрямовані на розширення теоретичних знань і методичну підготовку вихователів до формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини; екскурсії до музеїв (краєзнавчого музею, музею народної архітектури, побуту та дитячої творчості в с. Прелесне Донецької області) та до культурно-історичних пам'яток регіону, відвідування виставок картин місцевих художників, пошуково-дослідницька робота в архівах, музеях, бібліотеках, зустрічі з митцями краю, працівниками краєзнавчого музею, директором Державного історико-архітектурного заповідника м. Святогірська В. Дєдовим, скульптором М. Шматьком в галереї мармурових скульптур, працівниками дитячої музичної школи, галереї ім. П. Кончаловського, спрямовані на розширення естетичних та культурно-історичних знань, естетичного та емоційного досвіду педагогів.

Запропонована технологія передбачає використання таких форм організації педагогічної підготовки батьків до формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини, як: консультації, батьківські збори, вирішення проблемних ситуацій, дискусії, зустрічі за “круглим столом”, вивчення досвіду виховання дітей в сім'ях, особливостей спілкування членів родини, стилю життя родини вихованця; рекомендації по вивченню педагогічної, історичної, художньої літератури, прослуховування музичних записів, перегляд відеокасет, проведення спільних подорожей, організації сімейних клубів за інтересами, відвідування музеїв. Такі форми роботи дозволяли підвищити інтерес батьків до цілеспрямованого формування духовних цінностей у старших дошкільників, зробити батьків партнерами, співтворцями, помічниками дошкільному закладу, поєднати родинне й суспільне виховання.

Центральне місце в розробленій технології посідає організація виховної роботи зі старшими дошкільниками з використанням регіональної історико-культурної спадщини з метою формування у них духовних цінностей.

Показано, що у першому блоці нашої технології для розвитку емоційної сфери дитини та уміння більш глибоко сприймати твори мистецтва, пам'ятки культури та історії, уміти відчувати емоційний стан іншої людини, ми використовували систему тренінгових занять, які дозволили знайомити старших дошкільників зі змістом різних емоцій, способами їх прояву. Друга серія занять була спрямована не тільки на закріплення отриманих знань, а й на навчання дітей емпатії, вмінню аналізувати власний стан та оцінювати настрій інших людей, співчувати, допомагати іншим людям. У цих заняттях ми використовували переважно живописні твори місцевих художників. Третя серія занять була спрямована на набуття досвіду розуміння емоцій інших людей та адекватного прояву моральних дій, для чого ми запропонували дошкільникам зобразити стан “радості”, “подиву”, “страху”, “гніву”, “жалю”, “розгубленості” інших емоцій за допомогою різних видів мистецтва (малюнок, танець, пісня тощо). Така робота дозволила підготувати старших дошкільників до сприйняття різного спектру емоційних вражень, розвивати емоційну пам'ять, духовно збагачувати дитину, надала можливість підготувати підґрунтя для подальшого формування у старших дошкільників таких рис, як чуйність, доброта, милосердя, співчуття, повага та гордість за свій рід, країну.

Другий блок педагогічної технології мав за мету познайомити дітей з культурно-історичною спадщиною, мистецтвом Донецького краю, його минулим та майбутнім; сформувати повагу до своєї землі, історії, допитливість, пошуковий інтерес, бажання продовжувати славетні діла своїх предків. Були використані різноманітні форми роботи зі старшими дошкільниками (разом із сім'ями вихованців): бесіди, спостереження, концерти, зображувальна діяльність, розгляд фотоальбомів, сімейних реліквій, документів, екскурсії, подорожі, прослуховування музичних творів, перегляд відеофільмів, моделювання ситуацій, різні види ігор, вивчення прислів'їв, зустрічі з видатними діячами культури, священнослужителями, малювання родинного дерева, суспільно-корисна діяльність (підготовка подарунків, допомога найстарішим членам свого роду та ін.).

У дослідженні, враховуючи специфіку регіону (наявність християнських духовних святинь), окремим блоком в нашій програмі ми виділяємо ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з пам'ятками православного християнства.

Третій блок передбачав проведення циклу занять із застосуванням творів різних видів мистецтва (твори мистецтва відбиралися за регіональним принципом), оскільки саме мистецтво дає можливість успішно формувати у дитини поняття про зміст норм поведінки, прилучати дітей до прояву доброти, милосердя, людяності, формують духовне сприйняття дійсності, духовні цінності, досвід розуміння прекрасного в житті.

Доведено, що для формування у старших дошкільників духовних цінностей важливим є не лише культурно-естетичне середовище, де живе, зростає, формується дитина, а й використання художніх образів різних видів мистецтва: живопису, літератури, музики, театру. На цьому етапі значно урізноманітнилися форми виховної роботи зі старшими дошкільниками (проведенням мистецьких свят, літературних ранків, вікторин, театрально-ігрова діяльність за соціальною тематикою).

З'ясовано, що в процесі роботи зі старшими дошкільниками значне місце посідає дієве освоєння ними духовних цінностей: створення ситуацій спонукання дітей до прояву загальнолюдських чеснот у різних життєвих ситуаціях, у процесі суспільно-корисної діяльності в умовах дошкільного закладу та сім'ї. Освоєнню змісту духовних цінностей значно сприяла трудова діяльність дошкільників, яка мала побутово-емпатійний характер (допомога мамі у підготовці до свята, виготовлення подарунка другу, що хворіє; вирощування квітів у дворі дитячого садка тощо).

Доведено, що набуття практичного досвіду добрих вчинків в різних життєвих ситуаціях дозволяє сформувати основи духовних якостей особистості.

Експериментальне дослідження свідчить про ефективність розробленої педагогічної технології. З'ясовано, що її результативність залежить від підготовленості педагога-вихователя, наявності в нього системи духовних цінностей, педагогічної творчості, вміння будувати взаємовідносини з дітьми та їх батьками на основі духовності, спрямовуючи свої зусилля на розвиток душевності дітей та їх батьків.

З'ясовано, що значущі результати дослідження були отримані за умов організації диференційованого підходу в роботі з батьками та використання індивідуальних форм роботи з членами родин. Наші спостереження підтвердили, що існує певна залежність інтересів дітей від наявних базових уявлень батьків про події історії країни, свого рідного краю, родини, від того, як сім'я вихованця ставиться до відновлюваних сторінок історії України (О.Денисюк) та які компоненти культурно-історичної спадщини використовує у вихованні дитини.

Позитивний вплив на формування готовності батьків до взаємодії з дошкільним закладом з формування духовних цінностей старших дошкільників мала робота з відродження сімейних традицій, які не тільки об'єднують різні покоління, а й формують у дитини почуття причетності до свого роду, зі створення культурного простору сім'ї, оточення дитини з раннього віку Красою, щоб потім вона була здатна до створення Краси в людських відносинах, щоб вчинки її були благородними та людяними.

З метою визначення змін, які відбулися в поведінці старших дошкільників, у рівні сформованості духовних цінностей після проведеного формувального етапу експерименту, був проведений контрольний етап (за методикою, аналогічною методиці констатувального етапу).

На початку дослідження діти експериментальних та контрольних груп (в яких діти навчалися за традиційною програмою дошкільного закладу) знаходилися приблизно на однаковому рівні сформованості духовних цінностей.

Аналіз результатів порівняльного дослідження в контрольних та експериментальних групах дозволяє зробити висновок щодо переваг старших дошкільників з експериментальних груп (див. табл. 2).

Таблиця 2

Рівні сформованості духовних цінностей у старших дошкільників

Результати свідчать, що в експериментальних групах у порівнянні з констатувальним етапом експерименту кількість дітей з високим рівнем сформованості духовних цінностей значно зросла (з 12,2% до 22,4%), а з низьким рівнем - зменшилась (з 49% до 30,6%).

Якісний аналіз результатів експериментального дослідження показав, що розуміння старшими дошкільниками змісту понять, які складають основу духовних цінностей, поглибилося. Оцінні висловлювання дітей стали більш повними та конкретними.

Аналіз результатів формувального етапу експерименту свідчить про трансформацію сприйняття старшими дошкільниками творів мистецтва: у процесі контрольного дослідження вони виявили глибокі душевні переживання, особистісно-емоційне ставлення до творів мистецтва, відчуття основних кольорів, їх відтінків, на емоційно-естетичному рівні виражали своє ставлення до творів мистецтва, оцінювали художні засоби, намагалися зрозуміти й охарактеризувати задум художника. Вислови дітей мали яскравий образний характер, який супроводжувався жвавими рухами, одухотворенним виразом обличчя.

Результати експерименту свідчать про позитивну динаміку в рівні мистецько-краєзнавчих знань старших дошкільників. 30% дітей вірно називали нашу країну, область, місто. Тільки 17% дітей плутають ці поняття. 63% дітей знають, які визначні події відбулися в нашому краї, чому в давнину їхнє рідне місто Слов'янск називали “Тор”. Значно поширилися знання дітей щодо визначних та пам'ятних місць Донецького краю. Так, 70% дітей називають місцевий парк відпочинку, краєзнавчий музей, музичну школу, пам'ятники А.Чехову, Т.Шевченку, партизанам-карнаухівцям; 25% дітей називають галерею ім. П.Кончаловського та галерею мармурових скульптур М.Шматька, Слов'янський курорт, солоні озера, церкви та Святогірську Свято-Успенську лавру. Поширилися знання дошкільників про представників мистецтва нашого регіону та їх твори, у процесі експериментальної роботи активізувалися пізнавальні та естетичні потреби старших дошкільників, їх прагнення до естетичного самовираження. Поширилася й тематика ігор, малюнків, інсценівок, з'явилися ігри, малюнки, книжки-саморобки, в яких діти відображали регіонально-краєзнавчі знання (наприклад, “Похід князя Ігоря на битву з половцями”, “Ми - художники”, “Мій дарунок для друга”, “Будуємо фортецю Тор”, “У керамічному магазині” тощо).

Узагальнюючи результати експерименту, слід зазначити, що запропоновані форми й методи роботи з педагогами, батьками й старшими дошкільниками стали основою підвищення теоретико-методичного рівня виховання духовних цінностей в дошкільних закладах, створили сприятливі умови для підвищення рівня емоційного сприйняття регіональної культурно-історичної спадщини дітьми старшого дошкільного віку, для формування у них системи духовних цінностей, дали змогу звернути увагу батьків на необхідність вивчення й використання традицій родинного виховання. Під час спілкування з однолітками, дорослими, батьками старші дошкільники проявляють душевне ставлення до них, виявляють людяність, шанобливість, взаємодопомогу, співчуття, турботу, що свідчить про зростання рівня сформованості у них духовних цінностей.