Ринок туристичних послуг потребує висококваліфікованих та лабільних фахівців, здатних адаптуватися до швидких змін у функціонуванні галузі. Для своєчасного оновлення відомостей про зміст праці фахівців туристичної сфери вищі навчальні заклади ураховують різні чинники впливу на підвищення якості туристичних послуг та розширення їх асортименту. Функціонування сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері туристичного бізнесу спричинило підготовку фахівців - менеджерів туристичної сфери. В основі відбору на посаду менеджера лежить професійна придатність до виконання управлінських функцій та достатній рівень професійних знань фахівців.

У професійну сферу діяльності майбутніх менеджерів туризму входять різноманітні аспекти управлінської діяльності: складання бізнес-плану, оцінювання динаміки розвитку підприємства, пошук можливих потенційних закордонних партнерів, підготовка презентацій, поширення спеціалізованої туристичної інформації тощо.

Головними недоліками, що обмежують можливості навчальних закладів щодо планування та проведення практик, відповідних цілям підготовки фахівця, є: обмежені кошти для оплати праці керівників практик від вищих навчальних закладів, безпосередніх керівників практик від підприємства на робочих місцях та на інші потреби та обмежені можливості скерування студентів на практику в туристичні організації.

У професійній педагогіці термін "практична підготовка" традиційно використовують для визначення характеру навчання як складової професійної освіти, що відображає закономірності, зміст, методи і форми організації процесу набуття вмінь і навичок, спрямованих на формування у студентів здатності до кваліфікованої праці за обраним фахом (Л. Поважна). Така підготовка в галузі туристської освіти є, з одного боку, частиною професійної, а з іншого - практичної освіти, які разом становлять основу всієї професійної освіти.

Практика як складна і цілісна система охоплює такі компоненти: мета, потреба, мотив, предмет, засоби досягнення мети і результат діяльності. Для студентів вищих навчальних закладів України практика є невід'ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовленості випускника. Під час практики у студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичні вміння і навички, професійні якості. Від ступеня успішності на цьому етапі залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Нормативною базою організації практичного навчання студентів є положення про проведення практики. Вивчення досвіду організації практичної підготовки свідчить про її недостатню ефективність. Зміст та послідовність практики визначається наскрізною програмою, що є основним навчально-методичним документом, який регламентує мету, зміст і послідовність проведення практики студентів на визначених базах. На основі наскрізної програми керівники практик розробляють робочі програми, в яких послідовність завдань має забезпечувати поступове ускладнення роботи.

У другому розділі - "Педагогічні умови та методика організації навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму" - визначено та обґрунтовано педагогічні умови організації навчальної практики для менеджерів сфери туризму, розроблено методику етапної організації інтегрованої навчальної практики та її навчально-методичне забезпечення.

В основу формування педагогічних умов організації навчальної практики менеджерів сфери туризму покладено завдання ознайомлення студентів із специфікою майбутньої спеціальності та одержання ними первинних умінь і навичок із професійно орієнтованих дисциплін. Вибір педагогічних умов здійснювався за спільним напрямом їхнього впливу, а в основі групування лежать критерії відповідності кінцевій меті, орієнтації на заплановані результати та практичного спрямування тощо.

Серед загальнотеоретичних положень нами виділено ті передумови, котрі формують основу розуміння, обґрунтування та організації навчальних практик, а саме: розуміння навчальної практики як складової навчального процесу, під час якої студенти використовують всі знання та навички, здобуті протягом теоретично-практичного навчання; організації практичної підготовки майбутніх менеджерів туризму на засадах інтегративного підходу; ознайомлення студентів з вимогами закладів туризму до основ професійної діяльності менеджера; поглиблення та закріплення й розвиток умінь знань і навичок через самостійну роботу при виконанні завдань практики; забезпечення дотримання нормативної частини змісту навчальних курсів - складових інтегрованої навчальної практики (іноземної мови, інформатики, дисциплін професійної орієнтації та менеджменту); забезпечення можливості оновлення змісту варіативної частини навчальних програм та встановлення оптимального співвідношення між теоретичними знаннями і практичними вміннями та навичками; відбору змісту навчальної практики на основі компетентнісного підходу до підготовки менеджера туристичної сфери; інтеграції знань під час навчальної практики з декількох професійно значущих та професійно орієнтованих дисциплін; використання діяльнісного підходу, який передбачає інтеграцію вмінь і навичок, отриманих у процесі вивчення теоретичних дисциплін).

У дисертації теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови організації навчальної практики майбутніх менеджерів туристичної сфери:

1) Інтегрований характер навчальної практики на основі поєднання науково-педагогічних підходів (інтегративного, діяльнісного та компетентнісного) в практичній підготовці майбутніх менеджерів туризму;

2) етапна організація інтегрованої навчальної практики майбутніх менеджерів туризму;

3) забезпечення готовності керівників навчальної практики до її проведення;

4) оцінювання ефективності практичної підготовки майбутніх менеджерів сфери туризму за критерієм здатності вирішення фахової проблеми.

Сутність інтегративного підходу полягає у впровадженні таких законів і принципів організації навчальної практики, розробці критеріїв відбору її змісту, які передбачають формування динамічної системи знань на основі законів інтеграції та їх наслідків за конкретними алгоритмами. Завдяки цьому акцентується увага не тільки на значущості змісту навчальних дисциплін, на основі яких здійснюється навчальна практика, але й на логічних зв'язках елементів цього змісту; дотримано етапність у процесі інтеграції знань та формування цілісної системи знань і вмінь студентів на основі навчальних дисциплін, що інтегруються. Діяльнісний підхід полягає у тому, що кінцевою метою навчання є формування способу дій, системи професійних умінь менеджера сфери туризму, а знання слугують засобом для досягнення цієї мети. Цей підхід є найбільш дієвим тоді, коли розв'язання конкретних завдань здійснюється в реальних або максимально наближених до них умовах. Компетентнісний підхід передбачає формування комплексу знань, умінь і навичок, якостей, професійних позицій менеджера сфери туризму, який здатний не лише творчо використовувати інформацію, але й самостійно здобувати її і застосовувати у складних і несподіваних ситуаціях, ставити завдання та знаходити оптимальні шляхи їх вирішення.

Вищезазначені підходи визначають сутність навчальної практики: за своїм змістом вона є інтегрованою, за характером - діяльнісною, за призначенням - сприяє формуванню компетентності фахівця. Основою пропонованої методики етапної організації інтегрованої навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму є поєднання науково-педагогічних підходів як послідовних логічних кроків, що стосуються: розроблення навчально-методичних матеріалів для проведення практики керівником практик від навчального закладу; узгодження змісту діяльності керівників практик від навчального закладу та бази (турпідприємства, турбюро тощо); попередньої підготовки (на практичних заняттях) студентів до навчальної практики викладачами фахових дисциплін; застосування викладачами цих дисциплін завдань, що сприятимуть досягненню педагогічних цілей під час самостійної роботи студентів у процесі проходження навчальної практики; проведення інструктажу і тренінгів керівником практики від навчального закладу перед початком навчальної практики; проведення практичних занять у навчальній турфірмі; організації управління пізнавальною діяльністю студентів; здійснення контролю за самостійною роботою студентів тощо.

Ефективність реалізації пропонованої методики залежить від рівня розробки навчально-методичного забезпечення. Розроблення авторської програми інтегрованої навчальної практики сприяє: формуванню комплексу професійно спрямованих умінь і навичок, необхідних для діяльності в інформаційному середовищі та загалом роботи з іншомовними інформаційними джерелами; можливості надавати інформаційні послуги іноземними мовами; організації інформаційно-довідкової та інформаційно-рекламної діяльності в галузі іноземного туризму; проведенню проблемного пошуку необхідної інформації та розроблення раціональних шляхів її (оптимального) пошуку.

Забезпечення готовності керівників навчальної практики до її проведення як педагогічна умова тісно пов'язане із реалізацією принципів дидактики. Кожен із цих принципів орієнтує викладача в плануванні практичної підготовки, і вже у процесі навчальної практики є необхідним елементом, що забезпечує реалізацію цілей практики.

Діагностику і контроль ефективності практичної підготовки майбутніх менеджерів сфери туризму на етапі навчальної практики як педагогічну умову можна визначати за різними критеріями. У процесі інтегрованої практики студент набуває умінь не лише вирішувати певну проблему, а ще й володіти відповідними текстовими редакторами чи пакетами програм, спілкуватися з клієнтом, перекладати одержану інформацію на одну з іноземних мов. Тому використання критерію здатності вирішення інтегрованої фахової проблеми є цілком доцільним.

Всі вище розглянуті педагогічні умови подані у вигляді моделі організації навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму (рис.1).

У третьому розділі - "Дослідно-експериментальна перевірка ефективності організації навчальної практики майбутніх менеджерів туристичної сфери" - висвітлено організацію експериментальної роботи, проаналізовано стан практики, подано результати констатувального експерименту та з'ясовано ефективність методики етапної організації інтегрованої навчальної практики.

Метою дослідно-експериментальної роботи було довести ефективність запропонованої методики проведення інтегрованої навчальної практики менеджерів у галузі туризму. Ключовими поняттями навчальної практики є знання, вміння та навички майбутніх фахівців, причому надзвичайно важливим є саме взаємозв'язок між цими поняттями. Нами з'ясовано стан розробленості нормативної бази для практичного навчання студентів вищих навчальних закладів; відповідність навчальних баз для проходження практики вимогам щодо їх обрання; наявність методичних вказівок для керівників практики (від навчального закладу та від бази); відповідність поставлених практикантам завдань готовності їх виконати; наявність критеріїв оцінювання результатів практики; готовність керівників практики до її організації; урахування зарубіжного досвіду в організації професійної підготовки фахівців туристичної сфери тощо.

Під час констатувального експерименту виявлено, що основними недоліками у досягненні цілей підготовки фахівця, є: обмежені кошти для оплати праці керівників практик від вищих навчальних закладів та від підприємств; недостатні можливості щодо скерування студентів на практику в туристичні організації регіону, де розташовані вищі навчальні заклади тощо.

Рис.1. Модель організації інтегрованої навчальної практики майбутніх менеджерів у галузі міжнародного туризму

Випускники ВНЗ за напрямом "Туризм", які працюють на посаді менеджера туристичного агентства чи бюро подорожей, потрапивши в реальні умови, мають труднощі та невпевненість у вирішенні повсякденних професійних (управлінських) завдань. Наприклад, труднощі виникають у пошуку інформації про різні види готелів, їх опис та пропоновані послуги у підготовці презентації цього готелю іноземною мовою в опрацюванні теми ''Країнознавство'' та презентації маршруту історичними місцями певної країни; у складанні маршруту екскурсії для іноземної делегації; опрацюванні ділової кореспонденції; у вирішенні певних управлінських та ситуативно-комунікативних завдань (іноземною мовою) тощо.

Це зумовлено відсутністю практичної інтеграції знань і вмінь з професійно значущих дисциплін, і несформованістю системи професійних знань і вмінь, оскільки в організації навчальної практики було використано традиційні підходи (студентам пропонували завдання, вирішення яких базувалося на знаннях однієї дисципліни). Аналогічний аналіз підготовки менеджерів сфери туризму в Швейцарії показав вищий рівень готовності менеджерів.

При з'ясуванні проблем в організації навчальної практики виявлено, що значна частина студентів надає перевагу комплексній, міжпредметній навчальній практиці, яка спрямована на формування інтегрованих професійних знань і умінь, практичне використання одержаних в процесі теоретичного навчання первинних професійних знань, умінь та навичок. Проаналізувавши стан готовності керівників навчальної практики, ми дійшли висновку, що студенти загалом більше задоволені керівниками від навчального закладу, адже керівники від бази у деяких випадках не мають достатньої підготовки саме для керівництва практикою.

Таким чином, результати констатувального експерименту виявляють, що у процесі традиційної навчальної практики майбутні менеджери недостатньо набувають таких знань і вмінь, а саме: опрацювання рекламної інформації про різні види готелів та її пошук в мережі Інтернет; опис одного з готелів іноземною мовою; оволодіння навичками сенсорного сприйняття мови оригіналу в процесі перегляду з відео за темою "Готель", "Реєстрація приїзду і від'їзду"; формування комунікативної компетенції при складанні та опрацюванні фахової документації готельного та туристичного бізнесу; засвоєння знань з теми "Країнознавство" під час роботи з комп'ютерними програмами тощо.

У процесі експериментального дослідження визначено такі етапи проведення навчальної практики за спеціальністю "Менеджмент готельного господарства і туризму" залежно від рівня інтеграції: 1-й етап - інтеграція знань, умінь та навичок в рамках циклу професійних дисциплін; 2-й етап - інтеграція знань, умінь та навичок в рамках циклу професійно орієнтованих дисциплін та іноземної мови (іншомовні джерела інформації); 3-й етап - інтеграція знань, умінь та навичок в рамках циклу професійно орієнтованих дисциплін та інформаційних технологій у туризмі (рис.2).

Рис.2. Оцінка коефіцієнта взаємодії між знаннями, вміннями та навичками студентів з циклу професійно орієнтованих дисциплін, іноземної мови та інформаційних технологій в туризмі під час навчальної практики

Для детального дослідження різниці між результатами отриманими в експериментальній та контрольній групах введено коефіцієнт взаємодії, який визначає кореляцію між знаннями, вміннями та навичками з відповідних предметів. Доведено, що коефіцієнт взаємодії, а з ним відповідно і ступінь інтеграції підвищується, тобто студенти починають використовувати знання з одних предметів при вивченні інших, що позитивно впливає на рівень успішності.

До експериментального дослідження включено додатковий чинник: інтеграцію отриманих знань, вмінь і навичок з іноземної мови, оскільки володіння іноземними мовами фахівців з туризму є одним з головних чинників після спеціальних знань. Педагогічний експеримент засвідчив позитивну тенденцію росту успішності студентів при інтеграції професійних знань та знання іноземної мови. Це пояснюється тим, що значна частина доступної навчальної інформації існує лише іноземними мовами.

Наступним етапом дослідження була інтеграція отриманих знань, вмінь та навичок з інформаційних технологій. Підвищенню ефективності навчання сприяє корегування критеріїв оцінки знань студентів з урахуванням якостей фахівця, потрібних для виконання обов'язків визначених у туристичному бізнесі. Узагальнення досвіду роботи з паперовими джерелами та загальні закономірності роботи з інформацією дозволили досягнути різниці між рівнями використання іншомовних джерел інформації у професійній діяльності, що на кількісному рівні аргументує доцільність впровадження пропонованої авторської методики.

Зміст навчальної практики передбачає, що студенти повинні знати засади роботи з паперовою та електронною інформацією і вміти здійснювати комп'ютерну обробку туристичної інформації іноземними мовами. Студенти експериментальної групи навчалися за авторською навчальною програмою, а члени контрольної групи вивчали розрізнені курси іноземної мови та інформатики. Проведений аналіз свідчить: для того, щоб студенти експериментальної групи краще орієнтувалися в складній системі гіпертекстових посилань, володіли спеціальними алгоритмами мислення, які дозволять оперувати різними об'єктами, зв'язаними складними логічними ланцюжками, слід збільшити частку інформатики у програмі навчальної практики. Такий висновок підтверджує гіпотезу про доцільність вивчення інформаційних технологій в інтеграції з іноземними мовами.

Метою формуючого експерименту було перевірити окремі аспекти вмінь, що сформувалися методом інтеграції змісту і застосуванням діяльнісного підходу до його реалізації. Для перевірки було обрано такі параметри: доцільність, сформованість і різнобічність. З метою підвищення рівня цих параметрів студенти експериментальної групи вчилися ставити перед собою цілі і досягати їх кількома різними способами, які сприяють одному результату; багаторазово і різнобічно застосовувати вміння у різних умовах, добираючи способи використання теоретичних положень у практичній діяльності. Виявилося, що рівні параметрів умінь є вищими у експериментальній групі, найбільша різниця зафіксована в оцінюванні різнобічності умінь. За 5-бальною системою середній бал контрольної групи 3,21, а експериментальної - 4,23. Така різниця (0,98 бала) не могла бути випадковою, а отже, носить системний характер.

Таким чином, використання запропонованої авторської програми навчальної практики та інтеграція іншомовних джерел інформації у професійній діяльності менеджерів сфери туризму у контексті компетентнісного, інтегративного та діяльнісного підходів дозволило сформувати у студентів способи самостійної роботи, логічну послідовність вибору напрямів діяльності для досягнення поставленої мети, вміння обирати методи і форми реалізації завдань залежно від їх складності. А це у свою чергу позитивно вплинуло на рівень параметрів умінь, які були сформовані в процесі експериментального дослідження.

Поширення пропонованої нами методики на більше коло студентів, її реалізація у навчальному процесі ВНЗ різного рівня акредитації підтвердили нашу гіпотезу, реальність даних експериментального навчання, достовірність його наслідків, що свідчить про розв'язання основних завдань дослідження.

Результати проведеного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, мета досягнута, поставлені завдання розв'язані, що дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Проаналізовано сучасний стан проблеми організації навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму. Навчальну практику доцільно навчальну практику розглядати як окремий етап професійної підготовки фахівця, метою якого є закріплення первинних професійних знань і вмінь, формування здатності діяти у змінному зовнішньому середовищі. Реалії сьогодення вимагають переосмислення підходів до організації навчальної практики у зв'язку із змінами, що виникають у туристичній галузі, із створенням міжнародних туристичних комплексів (підприємств) та вступом України у Болонський процес. Удосконалення організації навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму викликане необхідністю підвищення теоретичного та практичного рівнів професійної підготовки фахівців. На ефективність навчальної практики впливає низка чинників, які можна поділити на дві групи - суб'єктивні та об'єктивні (наявність відповідної навчальної бази, використання практикантом її можливостей, теоретичною розробленістю питань організації навчальної практики в педагогічній літературі тощо). Через вплив останніх мета навчальної практики не завжди досягнута в повному обсязі. У масовій практиці недостатньо використовуються практичні зарубіжні розробки щодо проведення навчальних практик.

Відомо, що в Україні відчутна нестача менеджерів сфери туризму, які працюють на перетині управління, туризму, інформатики та організації. Незадовільний стан їх професійної підготовки зумовлений низкою причин, серед яких можна виділити: недостатній рівень готовності керівників практики до її проведення, відсутність обґрунтованості інноваційних підходів до організації практики, недостатнє забезпечення навчальних закладів організаційно-методичними матеріалами, літературою та аудіовізуальними засобами навчання. Особливості організації навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму пов'язані із специфікою їх діяльності: володіння 2-3 європейськими мовами з метою вільного спілкування під час надання туристичних послуг; використання знань з менеджменту з метою прийняття управлінських рішень; володіння комп'ютером, інформаційними технологіями з метою пошуку і систематизації інформації про сферу туризму; використання знань професійно орієнтованих знань. Під час практики необхідно враховувати інтегрований характер діяльності менеджера.

2. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови організації інтегрованої навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму. До них відносимо: поєднання науково-педагогічних підходів (інтегративного, діяльнісного та компетентнісного) у практичній підготовці майбутніх менеджерів туризму та розроблення моделі цієї підготовки; розроблення методики та навчально-методичного забезпечення етапної організації інтегрованої навчальної практики (створення інструкцій, рекомендацій для керівників практики та студентів, навчальної програми, словників, посібників); підвищення рівня готовності керівників навчальної практики до її проведення; діагностування та оцінювання ефективності практичної підготовки майбутніх менеджерів сфери туризму на етапі навчальної практики за критерієм здатності вирішення інтегрованої фахової проблеми.

Експериментально перевірено дієвість педагогічних умов під час етапної організації інтегрованої навчальної практики майбутніх менеджерів туристичної сфери та встановлено, що ефективність їх використання залежить від забезпечення готовності керівників практики до її проведення; від використання керівниками навчальних практик елементів пропонованої авторської методики етапної організації інтегрованої навчальної практики; від рівня забезпечення навчальної практики організаційно-методичними матеріалами.

У побудові моделі організації навчальної практики майбутніх менеджерів сфери туризму основоположними стали принципи, уточнені на основі загальних дидактичних принципів та принципів педагогічного менеджменту, а саме: органічного зв'язку теорії з практикою, зворотного зв'язку теоретичного навчання і практики, наступності, послідовності, динамічності, поліфункціональності, перспективності, співробітництва, відповідності цілей навчання запитам суспільного розвитку, самостійності у навчанні, планування і системності (систематичності); вибору і застосування доцільних засобів і методів навчання;

3. Доведено, що використання пропонованої авторської програми та методики етапної організації інтегрованої навчальної практики сприяє удосконаленню організації самостійної роботи студентів та розвитку навичок менеджерської діяльності. Результати формувального експерименту засвідчили, що використання педагогічних умов організації навчальної практики ефективно впливає на рівень практичної підготовки майбутніх менеджерів сфери туризму. Рівні сформованості їх практичної підготовки визначено за критерієм здатності вирішувати інтегровані фахові проблеми. Показником ефективності організації навчальної практики є позитивна динаміка безпомилкового вирішення студентом професійної проблеми, зміст якої має інтегрований характер.

У процесі дослідно-експериментальної роботи авторська програма навчальної практики отримала високу оцінку в кожній групі опитаних. У групі експертів це становить 1,1 бала, оскільки вони доволі критично ставляться до будь-яких змін, а серед викладачів підтримка нової програми виражається різницею у 2,5 бала. Викладачі також позитивно оцінили змістове наповнення програми. Найбільша різниця між оцінками програм була зафіксована серед студентів, причому студенти оцінили найнижчим балом нормативну програму (5,6 бала) і найвищим балом (8,8) - експериментальну. Таким чином, авторська програма навчальної практики для менеджерів у галузі міжнародного туризму сприяла одержанню вищих результатів, при затраті менших зусиль викладача і студентів за час, відведений для проходження практики.

Отже, здійснений аналіз застосування поетапної організації навчальної практики засвідчив ефективність методики, запропонованої в теоретичній частині роботи. Введений у розгляд коефіцієнт взаємодії дозволив обгрунтувати позитивні тенденції росту успішності студентів під час проходження практики. Ефективність експериментального дослідження також підтверджена результатами динаміки успішності студентів в контрольній та експериментальній групах.

4. Створено навчально-методичне забезпечення інтегрованої навчальної практики, а саме: навчальна програма, інструкції, посібники, методичні рекомендації для студентів і керівників практики, графіки консультацій, види та форми звітності практикантів тощо. Використання навчально-методичного забезпечення сприяє підвищенню мотивації практичного навчання студентів, узгодженню та оптимізації роботи керівників навчальної практики, урізноманітненню форм самоконтролю та контролю за діяльністю практикантів.

Здійснене дослідження дозволяє сформулювати рекомендації Міністерству освіти і науки України і Академії педагогічних наук України щодо удосконалення окремих аспектів туристичної освіти, зокрема оволодіння майбутніми фахівцями вміннями і навичками у роботі з іншомовними інформаційними джерелами в процесі навчальної практики.

Дане авторське дослідження не претендує на повноту охоплення проблеми та її остаточне розв'язання. До подальших напрямів дослідження відносимо розробку наскрізних завдань для різних етапів практичної підготовки фахівців сфери туризму, диференціацію цих завдань за освітньо-кваліфікаційними рівнями та специфікою окремих спеціальностей.

Основний зміст дисертації розкрито в таких публікаціях

1. Хмілярчук Н. Актуальні проблеми підготовки майбутніх фахівців сфери туризму // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2003. - №4. - С.105-112.

2. Хмілярчук Н.С. Вимоги до знань та умінь фахівців з туризму при роботі з іншомовними джерелами інформації // Вісник Львівського інституту економіки і туризму: Зб. наук. ст. - Львів. - 2005. - № 1. - C.217-221.

3. Хмілярчук Н.С. Взаємодія викладача іноземних мов та студента у процесі підготовки фахівці в для сфери туризму // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2005. - Вип. 19. - Ч.2. - С.146-152.

4. Хмілярчук Н.С. Дидактичні вимоги до професійних знань та вмінь майбутніх фахівців з туризму // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Випуск 6. - Київ; Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2004. - С.217-225.

5. Хмілярчук Н.С. Інтеграція змісту освіти у підготовці фахівців сфери туризму // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка: Зб. наук. пр. - Тернопіль: ТНПУ, 2004. - № 6. - С.35-44. - Серія: Педагогіка.

6. Хмілярчук Н.С. Інтернет як інноваційна форма організації навчального процесу // Сучасні тенденції комп'ютеризації процесу навчання іноземних мов: Зб. наук. пр. - Луганськ. - 2006. - С.230-232.

7. Хмілярчук Н.С. Особливості професійної підготовки фахівців з туризму: інтегративний підхід // Проблеми інтеграції у сучасній професійній освіті: методологія, теорія, практика: Монографія / За ред.І. Козловської та Я. Кміта. - Львів: Сполом, 2004. - С.89-96.

8. Хмілярчук Н.С. Педагогічні засади організації навчальної практики менеджера у галузі міжнародного туризму // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2007. - № 1. - С.116-123.

Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали: