Формування професійної етики майстрів виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування професійної етики майстрів виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах

Кривошеєва Оксана Іванівна

Вінниця - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському науково-практичному центрі професійно-технічної освіти АПН України, м. Львів.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник СОБКО Ярослав Максимович, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України; відділ професійно-практичної підготовки, провідний науковий співробітник, м. Львів

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Романовський Олександр Георгійович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами, м. Харків;

кандидат педагогічних наук, доцент Кадемія Майя Юхимівна, Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище, заступник директора з навчальної роботи, м. Вінниця.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Реформування суспільства в сучасних умовах вимагає поліпшення якості професійної підготовки та перепідготовки фахівців. Одним iз актуальних завдань у підготовці педагогічних кадрів є формування їхньої моральної культури, що передбачає етичну освіту. Особливе місце належить майстрам виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). У Законі України “Про освіту” наголошується, що педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту й професійно-практичну підготовку. В “Основних напрямах досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні” зазначається, що перспективними є дослідження проблеми формування професійної культури фахівця.

У процесі дослідження виявлено низку суперечностей між сучасними вимогами до професійної етики майстрів виробничого навчання й недостатнім рівнем сформованості їхньої професійної етики; вимогами до професійно-етичних якостей майстра виробничого навчання і недостатнім рівнем взаємозв'язку їхніх професійних та етичних якостей; потребою етичної освіти майстрів виробничого навчання та недостатнім рівнем методичної розробленості процесу формування професійно-етичних знань майстрів виробничого навчання у ПТНЗ.

Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження свідчить, що предметом уваги вчених були методологічні проблеми педагогіки й психології професійно-технічної освіти (С. Батишев, Р. Гуревич, І. Козловська, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, М. Махмутов, Я. Собко, К. Ушинський та ін.); аспекти морального виховання (Т. Ільїна, О. Канівська, М. Сметанський, Г. Тарасенко, О. Ярмоленко); співвідношення загальнолюдського й професійного компонентів моралі (М. Бенедиктов); формування професійно-етичних (моральних) якостей фахівців різних професій (Е. Гришин, Я. Котигер, О. Лапузіна, Н. Мойсеюк, В. Писаренко, В. Чамлер, І. Чернокозов, В. Чернокозова); структура змісту професійної етики: моральна відповідальність (В. Радул), морально-правова відповідальність педагога (Г. Васянович); особливості професійної етики учнів ПТНЗ (Г. Белякова, Г. Мурніна); систематизація моральних якостей фахівців (А. Кузнєцова); педагогічні умови формування навчальної етичної діяльності майбутнього вчителя (Н. Сопнєва); формування професійної етики молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування (Л. Гасюк), ділова етика інженера (О. Романовський); формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників (Н. Тимченко); формування професійно-етичної культури соціального педагога (О. Пономаренко); морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу (Н. Маячківська, Л. Драчук), культури спілкування й мовлення (Л. Барановська) та ін. Водночас проблема професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ практично залишилася поза увагою дослідників і не була предметом спеціального наукового зацікавлення.

Зазначене вище визначає актуальність досліджуваної проблеми; її недостатня розробленість, об'єктивні вимоги до професійної підготовки майбутнього фахівця та практичний досвід зумовили вибір теми дослідження: “Формування професійної етики майстрів виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах”.

Зв'язок теми роботи з науковими напрямами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з планом науково-дослідних робіт Львівського науково-практичного центру ПТО АПН України в розробленні теми “Теоретичні та методичні основи підвищення якості професійно-практичної підготовки учнів ПТНЗ” (РК №0107U000136). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 29 січня 2004 р. (протокол №1) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 30 березня 2004 р. (протокол №3).

Об'єкт дослідження: професійна діяльність майстра виробничого навчання ПТНЗ.

Предмет дослідження: формування професійної етики майстра виробничого навчання ПТНЗ як складової його професійної діяльності.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, впровадити та експериментально перевірити на практиці модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання ПТНЗ.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на такому припущенні: якість професійної діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ буде вищою, якщо в них буде сформовано етичну складову професійної діяльності за таких умов: наступності формування професійної етики майстра виробничого навчання на різних етапах його професійної підготовки та діяльності; забезпечення етичної компетентності, зокрема, етичного мінімуму знань майстра виробничого навчання як необхідної умови формування його моральної свідомості, діяльності та відносин; єдності професіоналізму та моральності, забезпечення єдності етичних, педагогічних та фахових знань майстра виробничого навчання; урахування впливу середовища ПТНЗ для забезпечення позитивної мотивації та оптимізації формування професійної етики і впливу особистості майстра виробничого навчання з орієнтацією на його саморозвиток, наявності відповідних спецкурсів, дидактичних матеріалів тощо.

Виходячи з викладеного вище, визначено такі основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу стану теорії досліджуваної проблеми виявити особливості професійної підготовки та діяльності майстрів виробничого навчання в контексті їхньої професійної етики.

2. Теоретично обґрунтувати модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання на основі виявлених відповідних педагогічних умов і виділених компонентів професійної етики.

3. Укласти шляхи реалізації моделі формування професійної етики майстра виробничого навчання та експериментально перевірити її ефективність на практиці.

4. Розробити методичні рекомендації та навчальні матеріали щодо формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ.

Методологічною основою дослідження є положення цілісного підходу до усвідомлення педагогічних явищ і процесів, формування етики фахівця; положення про сутність і структуру педагогічної етики; філософські положення щодо взаємозумовленості розвитку особистості та суспільства; наукові праці, котрі становлять філософські засади професійної етики; співвідношення загальнолюдського й професійного компонентів моралі тощо.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки, що стосуються педагогіки професійної освіти та наукознавчих досліджень; психолого-педагогічне вчення про моральну сутність особистості (Л. Буєва, Г. Ващенко); діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до процесу морального становлення людини (Б. Ананьєв, Г. Костюк, В. Сєріков, І. Якиманська); питання професійної етики (Г. Адамов, В. Афанасьєв, Г. Бєлякова, Г. Васянович, Л. Гасюк, Т. Журавльов, І. Іванов, В. Кисільова, Е. Лінчевський, Л. Рубан, Е. Чоботарьова, І. Чернокозов, Ю. Шундиков), питання формування професійної культури фахівця (Г. Балл, І. Зязюн, С. Гончаренко, О. Романовський, Г. Тарасенко, О. Шевнюк) та ін.

Нормативною базою дослідження є законодавчі документи з проблем реформування освіти в Україні, в яких відображено основні ідеї відродження національної системи освіти: Конституція України, Закон України “Про освіту”, Закон України “Про професійно-технічну освіту”, а також Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ та ін.

Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичних - вивчення філософської, історичної, культурологічної, спеціальної, психологічної та педагогічної літератури для обґрунтування основних теоретичних положень дослідження; емпіричних - педагогічне спостереження, аналіз результатів професійної педагогічної діяльності майстрів виробничого навчання, бесіди, анкетування, метод експертних оцінок, тестування, інтерв'ювання, спостереження - для визначення рівнів сформованості моральної свідомості й поведінки майстрів виробничого навчання; педагогічний експеримент для перевірки ефективності запропонованої моделі та методичних рекомендацій; методи математичної статистики - для опрацювання результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експеримент проводився на базі ПТНЗ Львівської, Івано-Франківської, Сумської, Запорізької та Закарпатської областей України. В експериментальній роботі брали участь 457 учнів ПТНЗ, 300 майстрів виробничого навчання ПТНЗ, 24 експерти.

Дослідження проводилося протягом 1997-2007 рр. та охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку. На першому етапі (1997-1999 рр.) обґрунтовувалася проблема дослідження, здійснювався аналіз навчально-програмної документації та літератури. Було розроблено програму дослідження, проаналізовано стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці, вивчався й аналізувався вітчизняний та зарубіжний досвід, виявлялися позитивні та негативні аспекти наявної практики. На цьому етапі дослідження уточнено його об'єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу дослідження. На другому етапi (2000-2003 рр.) теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання в ПТНЗ. На цьому етапі розроблено програму й методику експерименту, визначено експериментальну базу, обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експериментальної роботи та проведено констатувальний експеримент. На третьому етапi (2004-2007 рр.) здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження, розроблено шляхи реалізації моделі та відповідні дидактичні матеріали й рекомендації. На цьому етапі проводився формувальний та контрольний експерименти, здійснено систематизацію та опрацювання експериментальних даних, остаточне формулювання нових фактів, проведено експертні оцінки дослідження, підбито його підсумки, сформульовано основні висновки та рекомендації, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано та апробовано модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ на основі відповідних педагогічних умов; виявлено компоненти структури професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ та критерії їх сформованості; розроблено шляхи впровадження моделі у практику роботи ПТНЗ та в систему підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання; подальшого розвитку одержали положення щодо вдосконалення професійної діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено навчальний курс “Основи професійної етики майстра виробничого навчання”, Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, видано методичний посібник “Формування професійної етики майстрів виробничого навчання”, Короткий словник професійної етики майстра виробничого навчання, а також методичні матеріали щодо формування етичного компонента у професійній діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчальний процес ПТНЗ Львівської області (довідка №11/1-106 від 20.02.2006 р.), Навчально-методичного центру ПТО в Закарпатській області (довідка №321 від 26.12.2005 р.), Ужгородського професійного ліцею (довідка №261 від 26.12.2005 р.), Бердянського машинобудівного коледжу (довідка №125 від 05.05.2005 р.), Індустріально-педагогічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету (довідка №33 від 06.02.2006 р.), Коломийського індустріально-педагогічного технікуму (довідка №286/01-13 від 21.11. 2006 р.).

Результати дослідження можуть бути використані під час складання навчальних планів, програм і навчальних посібників в інститутах післядипломної педагогічної освіти та на факультетах післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, проведенні науково-педагогічних досліджень, а також у процесі розроблення матеріалів для удосконалення навчального процесу у ПТНЗ.

Особистий внесок дисертанта у працях, написаних спільно з Я. Собком та А. Кривошеєвим, полягає в обґрунтуванні педагогічних умов формування професійної етики майстрів виробничого навчання та розробленні положень Кодексу професійної етики майстра виробничого навчання. Автором особисто розроблено та впроваджено курс “Основи професійної етики майстра виробничого навчання”.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена чіткістю вихідних методологічних позицій, дотриманням вимог моделювання, застосуванням сучасних теоретичних положень та інноваційних підходів, поєднанням кількісного та якісного аналізу даних дослідження, адекватністю методичних процедур об'єкта, предмета і завдань дослідження; використанням комплексу взаємодоповнювальних наукових методів; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; репрезентативністю досліджуваних вибірок.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорено на 13 наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі на 9 міжнародних: “Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002), “Викладач і студент у системі вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці, взаємодії” (Львів, 2003), “Етика і культура” (Київ, 2004), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ - Вінниця, 2004), “Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю” (Львів, 2004), “Динаміка наукових досліджень `2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Образование через всю жизнь: проблемы становления и развития непрерывного образования” (Росія, м. Санкт-Петербург, 2004), Іnternational scientifically-practical conference “The Science: theory and practike” (Prague, Czechia; Dnepropetrovsk, Ukraine; Belgorod, Russian, 2005), “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития” (Одеса, 2005), а також на науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях, нарадах методистів та інженерно-педагогічних працівників, на науково-практичному семінарі “Тенденції сучасної дидактики”.

Основні результати дослідження опубліковано в 13 наукових та науково-методичних працях, з них 11 написано без співавторів, у тому числі: 3 брошури з методичними рекомендаціями та навчально-методичними матеріалами; 1 словник; 1 методичний посібник; 6 одноосібних статей у провідних наукових фахових виданнях. Загальний обсяг особистого внеску - 9,3 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел - із 200 найменувань (з них 12 - іноземними мовами), 8 додатків на 58 сторінках. Її повний обсяг - 260 сторінок (191 сторінка - основна частина). Робота містить 15 рисунків на 6 сторінках, 8 таблиць на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, викладено завдання дослідження, гіпотезу та методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено відомості про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування професійної етики майстрів виробничого навчання” - розглядається формування професійної етики як педагогічна проблема, виявлено особливості професійної діяльності майстрів виробничого навчання в контексті професійної етики, виділено та обґрунтовано компоненти професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ.

Сучасні вимоги суспільства зумовлюють необхідність якісного оновлення підготовки педагогів, удосконалення їхньої кваліфікації та підвищення культурного рівня. У вирішенні завдань розвитку освіти важлива роль належить системі професійно-технічної освіти, яка покликана готувати робітничі кадри і фахівців для промислових галузей. Водночас у системі професійної освіти та курсової перепідготовки основна увага нині приділяється перш за все фаховим якостям. Тому особливої актуальності набуває проблема формування професійної етики педагога, яка є реальним виразником і показником його професійної культури. Професійна етика вивчає норми поведінки сучасного фахівця, вимоги, пропоновані культурним суспільством до стилю роботи, характеру спілкування з людьми тощо. Для нашого дослідження основоположною є професійна етика педагога, яким є майстер виробничого навчання у ПТНЗ. Водночас певний інтерес становить і етика галузі, в якій проводиться професійна підготовка учнів і яка є другою спеціальністю майстра виробничого навчання (сфера обслуговування, художні ремесла, машинобудування тощо), причому домінуючою є педагогічна складова, що стосується всіх майстрів виробничого навчання однаково, а етика галузі суттєво залежить від її змісту.

Специфічні особливості професійної етики в конкретних видах професійної діяльності розглядались у різних аспектах, зокрема: педагогічний (С. Лаптєнок), військовий (В. Вдов'юк, О. Івлєв), робітничий (К. Книш, М. Салтишев), психологічний (С. Делікатний, Д. Комісаренко, Е. Носенко), правоохоронний (Г. Вітольник, О. В'юшин, А. Кузнєцова, В. Кукушин, Л. Луцька, В. Олейников), діяльності державного службовця (З. Балюк, С. Дубенко, О. Козівська, М. Нинюк, М. Піндера) та ін. Аналіз літератури із проблем педагогічної етики свідчить, що дослідники розглядають педагогічну мораль по-різному: одні як педагогічний такт, інші - як педагогічну поведінка педагога, треті - як етичні якості педагога, четверті - як нормативні вимоги до його поведінки.

У дисертації проаналізовано питання підготовки майстра виробничого навчання у професійних закладах. Мета інженерно-педагогічної освіти полягає в задоволенні потреби суспільства у висококваліфікованих педагогічних кадрах, здатних виконувати методичну, навчальну, виховну, організаційну і виробничо-технічну роботу. Зокрема, виокремлено проблему психолого-педагогічної підготовки майбутнього майстра виробничого навчання. У деяких випадках, маючи достатньо високі галузеві знання, майстер виробничого навчання як педагог перебуває на низькому культурному рівні, а питанням професійної етики, навіть у найкращих умовах, надається надто мало уваги. Майбутній майстер виробничого навчання або має мінімальну етичну освіту, або ж не має її зовсім. Післядипломна освіта теж спрямована на підвищення, перш за все, галузево-професійного, потім психолого-педагогічного і лише іноді культурологічного компонента. В процесі професійної діяльності майстра виробничого навчання суттєвий вплив на його професійні та етичні якості має також середовище ПТНЗ. Майстер виробничого навчання не тільки готує учнів до професії, а й спрямовує їхнє громадянське становлення.

В основу дослідження ми поклали ідею педагогічної моралі та три взаємопов'язані складові професійної етики майстра виробничого навчання: моральну свідомість, моральну діяльність, моральні відносини.

Моральна свідомість майстрів виробничого навчання через уявлення і поняття відображає реальні ставлення й регулює моральну сторону його діяльності. Від рівня сформованості моральної свідомості майбутнього майстра виробничого навчання на момент вступу до вищого навчального закладу залежить динаміка його етичної компетентності у професійно-особистісних межах (основа когнітивно-змістового компонента). Моральна діяльність майстрів виробничого навчання є результатом рівня сформованості моральної свідомості майстрів виробничого навчання; визначає моральні відносини майстрів виробничого навчання з учнями, колегами, партнерами, батьками учнів та іншими людьми; визначає моральні відносини майстрів виробничого навчання з іншими особами навчально-виховного процесу; визначається такими чинниками, як рівень загальної та професійної освіти, стаж роботи, мотиви вибору професії, характерні риси спеціальності тощо (основа мотиваційно-діяльнісного компонента професійної етики). Моральні відносини майстрів виробничого навчання з учнями, колегами, партнерами, батьками учнів регулюють їхню моральну діяльність і проявляються у формі вимог до цієї діяльності (моральна норма, обов'язок, відповідальність, совість тощо), оскільки ключовим моментом педагогічної діяльності є відносини між його членами (основа комунікативно-особистісний компонент професійної етики).

Когнітивно-змістовий компонент відображає наявний рівень теоретичних знань та практичних умінь майстра виробничого навчання, потрібних і достатніх для формування в нього моральної свідомості, моральної діяльності та моральних відносин у професійній діяльності. До провідних етичних знань відносимо такі: професійний педагогічний обов'язок, моральна відповідальність, професійна відповідальність, знання про добро і зло, педагогічна справедливість, професійна честь, педагогічний такт, совість, свобода дії, повага, вимогливість, толерантність тощо. Рівень етичних знань є показником оволодіння особистістю моральними поняттями й судженнями, застосування їх у різних моральних ситуаціях, уміння розв'язувати моральні завдання різного рівня складності. Усвідомленість моральних норм, етичних вчинків, ситуацій, оцінок і моральних якостей особистості є однією з характеристик рівня етичних знань.

Мотиваційно-діяльнісний компонент забезпечує включеність особистості майстра виробничого навчання у професійно-етичну діяльність, а також практичну реалізацію прийнятої особистістю програми дій, розгортання конкретних способів їх виконання. Він репрезентує позитивне ставлення майстра виробничого навчання до педагогічної етики, усвідомлення значущості моральності у професійній діяльності. Важливим положенням нашого дослідження є вплив на моральні переконання усвідомленого етичного знання. Перетворення етичних знань у структурне утворення моральних переконань пов'язано з низкою чинників: знання повинні бути мотивом, який спонукає до дії, до досягнення поставленої цілі; за допомогою знань здійснюється аналіз мотивів і засобів моральної діяльності; на основі оцінки та самооцінки істинності моральних уявлень зіставляються знання та реальні дії, здійснюється вибір моральних цінностей; від глибини моральних переживань залежить перехід знань в особистісно значущі принципи поведінки тощо. Важливим чинником є неперервність формування професійної етики як необхідна умова переходу мотивів у діяльність.

Комунікативно-особистісний компонент визначає такі аспекти сформованості професійної етики, як готовність до спілкування, культуру мовлення, а також особистісні якості майстра виробничого навчання. Реальним виразом сформованості професійної етики майстра виробничого навчання є моральні відносини з іншими людьми (учні, класний керівник, викладачі та вихователі, інші майстри виробничого навчання тощо). Кожний тип відносин взаємодоповнює один одного, а в сукупності вони дають максимальний результат. майстер виробничий професійний етика

У другому розділі - “Модель формування професійної етики майстра виробничого навчання та шляхи її реалізації у ПТНЗ” - виявлено педагогічні умови та етапи формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ, розроблено відповідну модель, визначено критерії сформованості компонентів професійної етики майстрів виробничого навчання, а також шляхи реалізації моделі та викладено результати педагогічного експерименту.

У дисертації теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ: забезпечення наступності у формуванні етичних знань та позитивної мотивації розвитку моральних переконань, які корегують моральну діяльність і моральні відносини майстра виробничого навчання та інших учасників навчально-виробничого процесу; формування етичної компетентності на основі визначеного мінімуму етичних знань як передумови формування моральних переконань та моральної свідомості, які безпосередньо впливають на моральну поведінку та моральні відносини майстра виробничого навчання; забезпечення єдності етичних, педагогічних та фахових (галузевих) знань майстрів виробничого навчання у ПТНЗ; урахування впливу середовища ПТНЗ для забезпечення позитивної мотивації формування професійної етики та особистості майстра виробничого навчання, його індивідуальних рис з орієнтацією на його саморозвиток, а також наявності відповідних спецкурсів, кодексів та інших дидактичних матеріалів для науково-методичного забезпечення формування професійної етики майстрів виробничого навчання. Ці умови покладено в основу відповідної моделі (рис. 1).

Формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ передбачає декілька взаємопов'язаних етапів, в основі яких переважає певний вид підготовки: пропедевтичний (збирання інформації для діагностики рівня сформованості професійної етики, теоретичне обґрунтування та визначення компонентів професійної етики, критеріїв їх сформованості), основний (опанування системою професійно-етичних знань, розвиток мотивації до моральної діяльності, вироблення в майстра виробничого навчання чіткого уявлення про професійну етику та ознайомлення його з основами відповідних професійних умінь), завершальний (спрямований на забезпечення самостійного поповнення потрібних етичних знань, формування професійної етики відповідно до реальних умов з удосконалення власного рівня професійної етики, самовдосконалення професійної етики).

У нашому дослідженні вводилося три конкретні критерії сформованості компонентів професійної етики (когнітивно-змістового, мотиваційно-діяльнісного та комунікативно-особистісного) і загальний, інтегральний критерій, який комплексно відображав усі критерії в єдності.

Рис. 1. Модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ

Критерій сформованості когнітивно-змістового компонента показує рівень розуміння сутності етичних знань, їх здатність перетворити педагогічні завдання в соціально значущі шляхом проектування програм і тактичних планів розвитку й реалізації інтересів та потреб. Результативність цього критерію в етичному компоненті професійної діяльності майстрів виробничого навчання визначається характеристиками етичних знань і специфіки моральної діяльності, свідомості та відносин. Цей критерій відображає когнітивний компонент етичної підготовки майстрів виробничого навчання, а також дозволяє судити про знання майстрів виробничого навчання у сфері моральної діяльності.

Критерієм сформованості мотиваційно-діяльнісного компонента виступало позитивне ставлення та інтерес до проблем професійної етики, спрямованість цієї мотивації на вдосконалення педагогічної діяльності, прагнення до самоосвіти; усвідомлення моральних цінностей, а також наявність необхідних для моральної поведінки та відносин особистісних якостей (позитивне ставлення до професійної діяльності, спрямованість на розвиток педагогічної майстерності, наявність ціннісних орієнтацій, володіння відповідним рівнем культури, обґрунтованість моральних дій). Цей критерій також відображає поведінковий аспект особистості, де проявляється індивідуальна своєрідність кожного майстра виробничого навчання, сильні й слабкі його сторони. Із умінь особистості, що проявляються в діяльності, важливими є вміння орієнтуватися на моральні цінності, самореалізуватися, передавати позитивний моральний досвід учням, аналізувати і корегувати як власну поведінку, так і поведінку учнів тощо.

Критерій сформованості комунікативно-особистісного компонента відображає основні особистісно значущі установки та орієнтації майстра виробничого навчання, специфіку їх спілкування, культуру мовлення та професійно-етичні якості. Цей критерій дає змогу визначити індивідуальні характеристики майстрів виробничого навчання, їх психолого-педагогічний тип, співвіднесеність з основними цілями морально-етичної діяльності у ПТНЗ. Установки, ціннісні орієнтації, мотиви діяльності і потреби особистості є вихідною і надзвичайно важливою умовою розвитку етичного компонента у професійній діяльності майстрів виробничого навчання. Організація етичної діяльності на суб'єкт-суб'єктній основі, орієнтація на відкриту дружню взаємодію, на діалог і співтовариство в системі “майстер виробничого навчання - учні”, “майстер виробничого навчання - майстер виробничого навчання”, “майстер виробничого навчання - батьки учнів” тощо; дружнє, доброзичливе ставлення, повага і тактовність у ставленні до учнів та колег; гуманний, особистісно орієнтований стиль взаємодії з іншими людьми - усі ці базові характеристики особистості є передумовами розвитку і вдосконалення процесу формування етичного компонента у професійній діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ.

Інтегральний критерій сформованості професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ органічно поєднує моральну свідомість (сформованість когнітивно-змістового компонента), моральну діяльність (сформованість мотиваційно-діяльнісного компонента) та моральні відносини (сформованість комунікативно-особистісного компонента) в єдності.

Реалізація моделі формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ передбачає: формування етичних знань як необхідної умови формування моральної свідомості, діяльності та відносин майстрів виробничого навчання у професійній діяльності; забезпечення єдності етичних, педагогічних та фахових (галузевих) знань майстрів виробничого навчання у ПТНЗ; забезпечення достатнього рівня сформованості основних параметрів професійно-етичних знань (глибини, повноти, ґрунтовності, оперативності та, перш за все, усвідомленості етичних знань як основи моральних переконань); забезпечення позитивної мотивації формування етичного компонента у професійній діяльності майстрів виробничого навчання; орієнтації на саморозвиток майстрів виробничого навчання у процесі формуванні етичних знань; наявності відповідних спецкурсів, кодексів та інших дидактичних матеріалів для науково-методичного забезпечення формування професійної етики майстрів виробничого навчання.

Основними шляхами формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ є: післядипломна освіта майстра виробничого навчання (курсове підвищення кваліфікації); науково-методична робота у ПТНЗ; самоосвіта. Конкретним засобом формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ був авторський спеціальний курс “Основи професійної етики майстра виробничого навчання”. Цей курс викладався в системі курсового підвищення кваліфікації, використовувався у методичній роботі ПТНЗ, для цілей самоосвіти. На його основі доцільно сформувати спецкурс для майбутніх майстрів виробничого навчання. До інших засобів відносимо розроблений нами Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, який визначає сукупність етичних вимог, що випливають із принципів і норм педагогічної моралі, та регулює його поведінку і систему відносин у процесі педагогічної діяльності, методичний посібник “Формування професійної етики майстрів виробничого навчання”, а також методичні матеріали та розробки за окремими темами (словник професійної етики, матеріали для лекції, семінарів, самостійної роботи тощо).

У процесі експериментального дослідження рівня сформованості когнітивно-змістового компонента вивчався рівень етичних знань майстрів виробничого навчання у ПТНЗ, а сформованість їхньої професійної етики не завжди відповідає вимогам до педагога. Дослідження сформованості мотиваційно-діяльнісного компонента професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ показало, що зовнішня мотивація є більшою за внутрішню, тому рівень професійної етики не є достатньо високим. У дослідженні сформованості комунікативно-особистісного компонента професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ виявилося, що неетична поведінка майстрів виробничого навчання часто пов'язана з ігноруванням етичних знань як основи моральних переконань.

Формувальний експеримент проводився шляхом упровадження активного педагогічного чинника (спецкурс “Основи професійної етики майстра виробничого навчання”, бесіди та використання матеріалів з цієї тематики). У роботі введено показник рівня сформованості етичних знань майстра виробничого навчання (у десятибальній шкалі): 1-й рівень (1-2 бали): професійно-етичні знання, якості моральної свідомості та поведінки практично відсутні; 2-й рівень (3-4 бали): професійно-етичні знання, якості моральної свідомості та поведінки сформовані на низькому рівні; 3-й рівень (5-6 балів): сформований середній рівень етичних знань, якості моральної свідомості та поведінки; 4-й рівень (7-8 балів): рівень етичних знань займає чільне місце у свідомості майстра, якості моральної свідомості та поведінки - на високому рівні; 5-й рівень (9-10 балів): професійно-етичні знання та якості моральної свідомості та поведінки - на дуже високому рівні.

У процесі експериментального дослідження нами було виділено чотири основні групи майстрів виробничого навчання: контрольна (майстер виробничого навчання не отримував додаткової інформації про професійно-етичні знання ні під час свого навчання, ні після початку професійної діяльності); 1-ша експериментальна (майстер виробничого навчання під час свого навчання не одержував додаткової інформації про професійно-етичні знання, але отримував її після початку професійної діяльності); 2-га експериментальна (майстер виробничого навчання здобував професійно-етичні знання під час свого навчання, але не отримував ніякої інформації після початку професійної діяльності); 3-тя експериментальна (майстер виробничого навчання одержував інформацію про професійно-етичні знання під час свого навчання та після початку професійної діяльності).

Як важливу характеристику, що забезпечує перехід етичних знань у моральні переконання, ми дослідили динаміку усвідомленості етичних знань. Результати аналізу наведено на рис. 2. Усвідомленість етичних знань майстрів виробничого навчання розкривалася в таких уміннях (“знання-уміння”): логічно правильно визначати кожен із видів знань відповідні до його суттєвих ознак (словесно, схематично, математично тощо), правильно зв'язувати кожну з наукових абстрактцій із предметною галуззю, описуваної нею дійсності, класом узагальнених кожною абстракцією явищ; творчо застосовувати та використовувати абстракції в системі, у зв'язках, під час опису нових явищ і процесів. “Знання-цінності” - найвищий рівень етичних знань у контексті нашого дослідження. Їх зміна визначалася за такими показниками, одержаними шляхом спостережень та анонімних анкет учнів, батьків та майстрів виробничого навчання: переоцінка етичних понять і поглядів; критичний аналіз моральної поведінки; підходи до розв'язання конфліктів; зняття (незняття) стереотипів поведінки тощо.

Рис. 2. Аналіз усвідомленості етичних знань майстрів виробничого навчання

За результатами експерименту зроблено висновок щодо підтвердження гіпотези дослідження та ефективності пропонованої моделі формування професійної етики у професійній діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ на основі розроблених курсів “Основи професійної етики майстра виробничого навчання”, Кодексу професійної етики майстра виробничого навчання, методичного посібника “Формування професійної етики майстрів виробничого навчання” та тематичних методичних матеріалів.

Результати проведеного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, мети досягнуто, поставлені завдання розв'язано, що дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Аналіз стану досліджуваної проблеми показав, що педагогічна сутність професійної етики майстрів виробничого навчання випливає з осмислення результатів моральної діяльності та моральних відносин, які виражають сутність моральної свідомості та відображають професійно-етичні якості педагога. Водночас сформована професійна етика притаманна лише частині педагогів, а на рівні педагогічної теорії нині відсутній чіткий поняттєвий апарат професійної етики педагога професійної школи, зокрема майстра виробничого навчання. У професійній підготовці майстрів виробничого навчання, як правило, акцентується аспект на його виробничій діяльності, у той час, коли він виконує ще низку важливих функцій педагога-вихователя, педагога-викладача. Недооцінка останнього аспекту веде до того, що в багатьох майстрів виробничого навчання спостерігається середній і низький рівні сформованості професійної етики.

Особливості професійної етики майстра виробничого навчання визначаються рівнем його загальної та психолого-педагогічної підготовки в навчальному закладі, специфікою навчального середовища ПТНЗ та рівнем післядипломної освіти, а також особистісними професійно-етичними якостями. Завдання формування професійної етики майстрів виробничого навчання полягають у розвитку моральної свідомості, формуванні моральних почуттів і переконань; виробленні звичок моральної поведінки тощо. Співвідношення професіоналізму і моральності особистості педагога формує морально-етичний компонент, який виступає у формі морально-етичної культури педагога, причому доцільним є розрізнення знань про мораль та її реальне застосування на практиці. Моральна свідомість відображає моральні відносини у формі відповідних уявлень (норми, принципи, суспільний і моральний ідеали, поняття добра і зла, справедливості і несправедливості). У моральній свідомості маємо ідеальне відображення моральної діяльності і моральних стосунків та їх специфічне моральне обґрунтування. Основою формування етичних поглядів майстра виробничого навчання є знання принципів, вимог і норм моралі та їх специфічного відображення в педагогічній діяльності. Формування етичних знань майстрів виробничого навчання передбачає процес цілеспрямованого й організованого набуття ними якостей моральної свідомості та поведінки.

В основу дослідження покладено взаємопов'язані складові професійної етики майстра виробничого навчання: моральна свідомість, моральна діяльність і моральні відносини. Це зумовило вибір когнітивно-змістового, мотиваційно-діяльнісного та комунікативно-особистісного компонента професійної етики.

У дисертації виділено провідні етичні знання для майстрів виробничого навчання (педагогічний обов'язок, моральна відповідальність, педагогічна справедливість, честь і гідність педагога, педагогічний такт, вимогливість, толерантність тощо), які визначають професійно-етичні якості майстра виробничого навчання. Важливим положенням дослідження є процес перетворення етичних знань у структурне утворення моральних переконань, що пов'язано з низкою чинників, зокрема неперервність формування професійної етики як необхідна умова переходу мотивів у діяльність. Реальним виразом сформованості професійної етики майстра виробничого навчання є моральні відносини з різними категоріями людей, з якими спілкується майстер виробничого навчання (учні, колеги-викладачі, класний керівник, викладачі, вихователі, батьки учнів тощо).

2. Для практичної реалізації формування професійної етики майстрів виробничого навчання ПТНЗ теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено відповідну модель, що реалізується через курсове підвищення кваліфікації, науково-методичну роботу в ПТНЗ, самоосвіту майстра виробничого навчання тощо. Модель формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ орієнтована на формування компонентів професійної етики, для яких розроблено відповідні критерії сформованості когнітивно-змістового, мотиваційно-діяльнісного та комунікативно-особистісного компонентів. Інтегральний критерій сформованості професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ органічно поєднує моральну свідомість (сформованість когнітивно-змістового компонента), моральну діяльність (сформованість мотиваційно-діяльнісного компоненту) та моральні відносини (сформованість комунікативно-особистісного компонента) в єдності. Модель базується на таких педагогічних умовах формування професійної етики майстра виробничого навчання: наступності, яка передбачає діагностику рівнів сформованості професійної етики майстра виробничого навчання на різних етапах його професійної підготовки та діяльності на основі теоретично обґрунтованих компонентів професійної етики та критеріїв їх сформованості; етичної компетентності майстра виробничого навчання, яка передбачає певний етичний мінімум знань як необхідної умови формування моральної свідомості, діяльності та відносин майстрів виробничого навчання у професійній діяльності; єдності професіоналізму та моральності у професійній діяльності майстра виробничого навчання, яка передбачає забезпечення єдності етичних, педагогічних та фахових (галузевих) знань майстрів виробничого навчання у ПТНЗ; урахування впливу середовища ПТНЗ для забезпечення позитивної мотивації та оптимізації формування професійної етики у професійній діяльності майстрів виробничого навчання та впливу особистості майстра виробничого навчання, його індивідуальних рис з орієнтацією на його саморозвиток, а також наявності відповідних спецкурсів, кодексів та інших дидактичних матеріалів для науково-методичного забезпечення формування професійної етики майстрів виробничого навчання.

3. Основними шляхами формування професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ є: післядипломна освіта майстра виробничого навчання (курсове підвищення кваліфікації); науково-методична робота у ПТНЗ; самоосвіта. Реальна можливість впливу на формування професійної етики майстра виробничого навчання - це формування в нього етичних знань через спеціальний курс “Основи професійної етики майстра виробничого навчання”, Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, методичний посібник “Формування професійної етики майстрів виробничого навчання” та відповідні дидактичні матеріали. Аналіз практики показав доволі низький рівень усвідомленості етичних знань майстрами виробничого навчання, що не дає змогу сформувати стійкі моральні переконання, призводить до професійної деформації в етичній діяльності майстрів виробничого навчання ПТНЗ. Порівняльний аналіз змін рівнів сформованості компонентів професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ показав, що в експериментальних групах відбулися позитивні зміни в показниках усіх трьох компонентів. Динаміка кількості майстрів виробничого навчання за рівнем сформованості професійної етики (дуже високий, високий, середній, низький, дуже низький) становила, відповідно, 3,8,22,31,11 (контрольна група), 7,12,32,19,5 (1-а експериментальна група), 11,14,30,15,5 (2-га експериментальна група) та 15, 16,34,9,1 (3-тя експериментальна група). Узагальнені дані щодо усвідомленості етичних знань за показниками “знання-знання”, “знання-уміння” та “знання-цінності” становили, відповідно, 7,6,4 у контрольній групі та 8,8,7 - в експериментальних групах за десятибальною шкалою. Це дає підстави стверджувати, що запропонована модель є ефективною і має практичне значення для підвищення рівня сформованості професійної етики майстра виробничого навчання у ПТНЗ.

4. Здійснене дослідження дало змогу сформулювати низку пропозицій, зокрема: Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, обласним навчально-методичним центрам і кабінетам, інститутам післядипломної педагогічної освіти та факультетам післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників щодо використання критеріальних показників та рівнів сформованості моральної свідомості, поведінки майстрів виробничого навчання й методичної моделі формування професійної етики майстрів виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладах, а також впровадження спецкурсу “Основи професійної етики майстра виробничого навчання”.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо: теоретичне обґрунтування формування професійно значущих етичних якостей майстрів виробничого навчання з урахуванням специфіки конкретних груп професій та розроблення цілісної системи координації професійної етики майстра виробничого навчання з іншими його професійними та особистісними якостями.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Статті в наукових журналах та збірниках наукових праць

1. Кривошеєва О.І. Психолого-педагогічні особливості виховної роботи на уроках української літератури у ПТНЗ // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - №3. - С. 229-237.

2. Кривошеєва О.І. Формування професійної етики майстра виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладах // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А. Зязюн (гол.) та ін. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - Вип. 5 - С. 191-197.

3. Кривошеєва О.І. Взаємодія педагогів та студентів у навчально-виховному процесі вищого професійного училища // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2005. - Вип. 19. - Ч. 2. - С. 153-159.

4. Кривошеєва О.І. Сутність та шляхи формування професійної етики майстрів виробничого навчання // Сучасні інформаційні технології та ін новаційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Випуск 7 / Редкол.: І.А. Зязюн (гол.) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2005. - С. 157-161.

5. Кривошеєва О.І. Концептуальні засади формування професійної етики майстрів виробничого навчання // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2005. - №5. - С. 135-142.

6. Кривошеєва О.І. Експериментальна перевірка критеріальних показників сформованості професійної етики майстрів виробничого навчання // Наукові записки: Зб. наук. статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Вип. LX (60). - С. 89-93.

Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали

7. Кривошеєва О., Кривошеєв А. Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання. - Львів: ОНМЦ КПО, 2005. - 16 с.

8. Кривошеєва О. Концептуальні засади формування професійної етики майстрів виробничого навчання. - Львів: ОНМЦ КПО, 2003. - 20 с.

9. Кривошеєва О. Основи професійної етики майстра виробничого навчання. - Львів: ОНМЦ КПО, 2005. - 12 с.

10. Короткий словник професійної етики майстра виробничого навчання / Уклад. О. Кривошеєва. - Львів: ОНМЦ КПО, 2004. - 16 с.

11. Кривошеєва О.І. Формування професійної етики майстрів виробничого навчання: Методичний посібник. - Львів: Сполом, 2006. - 112 с.

Матеріали науково-практичних конференцій

12. Кривошеєва О.І., Собко Я.М. До питання підготовки педагогічних кадрів для професійно-технічних навчальних закладів // Динаміка наукових досліджень `2004”: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 26: Педагогіка. - С. 11-14.

13. Кривошеева О.И. Формирование профессиональной этики мастера производственного обучения в процессе непрерывного педагогического образования // Образование через всю жизнь: становление и развитие непрерывного образования в рамках единого образовательного пространства евразийского економического сообщества: Мат-лы докладов участников междунар. конф. 22-23 июня 2004 г. / Под науч. ред. Н.А. Лобанова и В.Н. Скворцова. - СПб.: Издательский дом “Петрополис”, 2004. - С. 166-168.

АНОТАЦІЇ

Кривошеєва О.І. Формування професійної етики майстрів виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах. - Рукопис