Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі

Солопчук Дмитро Миколайович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент,

Жевага Сергій Іванович,

Інститут проблем виховання АПН України,

старший науковий співробітник лабораторії

фізичного розвитку

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

Оржеховська Валентина Михайлівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідувач лабораторії превентивного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент,

Дутчак Мирослав Васильович,

Національний університет фізичного виховання

і спорту України, проректор з навчально-виховної роботи

Захист відбудеться 30 жовтня 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 8-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 29 вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Масол Л.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Нині стало загальнодержавною проблемою погіршення здоров'я як дорослого населення, так і молодого покоління. Це явище зумовлено цілою низкою об'єктивних причин: зниженням матеріального добробуту значної частини населення, погіршенням екологічної ситуації, недосконалістю інфраструктури охорони здоров'я, збільшенням навчального навантаження учнівської молоді, відсутністю сформованої системи культури здоров'я в суспільстві. Ситуація ускладнюється ще й тим, що багато учнів не усвідомлюють значущість здоров'я як необхідної умови життя й переважно нехтують елементарними нормами піклування про нього, що веде до зростання соматичних захворювань, функціональних відхилень та психічних розладів.

Останнім часом акцент у збереженні й зміцненні здоров'я зміщується у бік активізації здоров'язберігаючої позиції самої особистості, підвищення рівня знань, оволодіння уміннями й навичками здорового способу життя. На це орієнтують Закони України "Про освіту", "Про охорону дитинства", Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концептуальні засади подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Ця проблема стала предметом дослідження філософів, медиків, психологів, педагогів, зокрема проблему особистісно зорієнтованого підходу до виховання висвітлено в роботах К. Абульханової-Славської, І. Беха, Л. Божович, Ю. Кікнадзе, О. Кононко, М. Левківського, А. Маслоу, С. Рубінштейна, К. Чорної та ін.; психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді розглянуті в дослідженнях Т. Бойченко, Г. Голобородько, Н. Денисенко, О. Жабокрицької, Т. Круцевич, В. Оржеховської, Ю. Похоленчука, В. Радула, С. Свириденко, М. Солопчука, А.Шинкарюка; формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури досліджували В. Ареф'єв, О. Артюшенко, О. Вацеба, Г. Власюк, Л. Волков, Л. Гурман, О. Дубогай, С. Закопайло, М. Зубалій, С. Жевага, В. Кузьменко, О. Куц, В. Новосельський, І. Петренко, Р. Раєвський, А. Рибковський, А. Сват'єв, О. Скоробогатов, С. Сичов, Є. Столітенко, А. Турчак, Б. Шиян, П. Щербак та інші.

Дослідження В. Бальсевича, П. Виноградова, Н. Граєвської, С. Гуськова, Е. Дєхтярьова, М. Дутчака та інших свідчать про те, що перспективним для дітей і молоді є заняття у навчально-тренувальних групах за межами навчального часу, організація тренувань з урахуванням інтересів і свободи вибору занять. Зазначається, що це дало б змогу певною мірою зняти протиріччя між існуючою практикою фізичного виховання й необхідністю його перебудови. Подолання цієї суперечності дослідники пов'язують з діяльністю дитячих клубних об'єднань за інтересами, які охоплюють різні напрями виховної роботи з учнями, зокрема і в галузі фізичної культури.

Аналіз науково-педагогічної літератури та дисертаційних досліджень з педагогіки і психології фізичного виховання дає підстави для висновку, що проблема формування у молодших підлітків здорового способу життя в процесі позаурочної фізкультурно-спортивної роботи ще не стала предметом спеціального дослідження. Не обгрунтовано ефективність змісту, форм та методів формування здорового способу життя молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі на основі гендерного підходу, не розроблені критерії та показники щодо визначення рівнів сформованості у молодших підлітків навичок здорового способу життя, модель формування здорового способу життя молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі. У зв'язку з цим виникають протиріччя між потребою суспільства, родини та закладів освіти в здоровому молодому поколінні та відсутністю розробки і обгрунтування структурно-функціональної моделі формування здорового способу життя молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі, між необхідністю оновлення позаурочної фізкультурно-спортивної роботи щодо формування здорового способу життя та відсутністю належного рівня професійної компетентності вчителів, між необхідністю вирішувати завдання з формування здоров'я молодших підлітків у позауроучній фізкультурно-спортивній роботі та потягом працювати формально і "по-старому". Актуальність проблеми, недостатня її теоретична розробленість, нові соціально-педагогічні умови і вимоги шкільної практики та суспільства до виховання здорового покоління й обумовили вибір теми дослідження: "Формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема є складовою частиною науково-дослідної роботи лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України "Педагогічні основи фізичного і військово-патріотичного виховання дітей та молоді в сучасних умовах", державний реєстраційний номер 0198U008173. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інситуту проблем виховання АПН України (протокол № 4 від 25.04.2002 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 28.10.2003 р.).

Об'єкт дослідження - процес формування здорового способу життя молодших підлітків.

Предмет дослідження - зміст, засоби, форми і методи формування в молодших підлітків здорового способу життя у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності змісту, засобів, форм і методів формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ефективність формування здорового способу життя молодших підлітків у процесі фізкультурно-спортивної роботи підвищиться, якщо: основною формою занять фізичними вправами в позаурочній фізкультурно-спортивної роботі будуть заняття у спортивно-оздоровчому клубі на основі гендерного підходу, які передбачають активну участь у них кожного учня, урахування його індивідуальних та особистісних якостей; виховання здорового способу життя здійснюватиметься комплексно з урахуванням виховних можливостей уроків фізичної культури, тренувальних занять у спортивно-оздоровчому клубі та самостійних занять фізичними вправами в сім'ї.

Досягнення поставленої мети й перевірка гіпотези здійснювалися шляхом розв'язання таких завдань дослідження:

З'ясувати стан досліджуваної проблеми з формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі в педагогічній теорії і виховній практиці.

Розробити критерії і показники визначення рівнів сформованості у молодших підлітків здорового способу життя.

Науково обгрунтувати й експериментально перевірити ефективність змісту, засобів, форм і методів формування здорового способу життя молодших підлітків у спортивно-оздоровчому клубі на основі гендерного підходу.

Розробити й експериментально перевірити структурно-функціональну модель формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Методологічною основою дослідження є загальнофілософські положення про пізнання світу в єдності природи, людини та суспільства; вчення про гармонійний розвиток особистості, що забезпечує розвиток фізичних, духовних і соціальних функцій людини; науково-педагогічні та психофізичні закономірності розвитку молодших підлітків; психолого-педагогічні положення щодо формування здорового способу життя особистості; сучасні тенденції розвитку теорії і практики фізичного виховання.

Теоретичною основою дослідження є особистісно зорієнтований підхід до виховання (І.Бех); теорія самоактуалізації особистості (К.Абульханова-Славська, А.Маслоу, С.Рубінштейн та ін.); положення психолого-педагогічної науки щодо формування особистості й особливостей її розвитку (Т.Алєксєєнко, І.Зверєва, О.Кононко, Г.Лактіонова, В.Оржеховська, В.Сухомлинський, К.Чорна та ін.); концептуальні засади фізичного виховання в системі освіти (В.Ареф'єв, Г.Арзютов, Б.Ведмеденко, Л.Волков, М.Зубалій, , Р.Раєвський, Б.Шиян та ін.),

Для розв'язання визначених завдань використано комплекс методів дослідження, який включав теоретичні методи: вивчення і аналіз наукової літератури з філософії, соціології, педагогіки, психології, медицини, що сприяло узагальненню теоретичних засад з проблеми дослідження; вивчення навчальних програм і нормативних документів з фізичного виховання; вивчення досвіду роботи загальноосвітніх шкіл з формування в молодших підлітків здорового способу життя, що дало можливість перевірити теоретичні положення в реальній педагогічній практиці; аналіз документів планування навчально-виховної роботи в школі; емпіричні методи: педагогічні спостереження; анкетування; тестування; опитування; бесіда; узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний); статистичні методи і комп'ютерні технології, кількісний і якісний аналіз отриманих результатів, що дало можливість визначити ефективність формування в молодших підлітків здорового способу життя у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Дослідження проводилось упродовж 2000-2006 років у три етапи.

На першому етапі (2000-2002 р.р.) вивчався стан дослідження проблеми в педагогічній теорії і практиці роботи загальноосвітніх шкіл, розроблялася програма і методика дослідження, проводився констатуювальний етап експерименту.

На другому етапі (2002-2004 р.р.) проводився формувальний етап експерименту, у ході якого перевірялася ефективність змісту, засобів, форм і методів формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

На третьому етапі (2005-2006р.р.) проводився порівняльний аналіз і обговорення результатів експериментальної роботи, були сформульовані основні положення і висновки, здійснювалося літературне оформлення дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідна робота проводилася на базі Хмельницького дитячого спортивно-оздоровчого клубу "Магія", який входить до складу фізкультурно-оздоровчого комплексу "Олімп" та Хмельницького спортивно-оздоровчого клубу "Самсон-Право". Усього до процесу дослідження було залучено 472 учні 5-7 класів. У формувальному експерименті брали участь 121 учень, у тому числі 61 учень експериментальних груп.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено гендерний підхід до формування здорового способу життя в молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-оздоровчій роботі; визначено й обгрунтовано зміст, засоби, форми і методи формування здорового способу життя молодших підлітків в умовах діяльності спортивно-оздоровчого клубу; уточнено критерії і показники визначення рівнів сформованості здорового способу життя в молодших підлітків; отримано нові дані про вплив позаурочної фізкультурно- спортивної роботи на формування в молодших підлітків здорового способу життя; набули подальшого розвитку положення щодо діяльності спортивно-оздоровчого клубу з формування здорового способу життя молодших підлітків.

Теоретичне значення дослідження полягає: в уточненні сутності понять "здоров'я" і "здоровий спосіб життя" стосовно молодших підлітків; науковому обґрунтуванні основних компонентів здорового способу життя молодших підлітків; розробці структурно-функціональної моделі формування здорового способу життя молодших підлітків у процесі позаурочної фізкультурно-спортивної роботи; обґрунтуванні змісту фізкультурно-спортивної роботи спортивно-оздоровчого клубу з формування в молодших підлітків здорового способу життя; розробці методики формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі в умовах діяльності спортивно-оздоровчого клубу.

Практична значущість роботи полягає в розробці програми формування здорового способу життя в умовах діяльності спортивно-оздоровчого клубу на основі гендерного підходу; впровадженні в практику методичних рекомендацій щодо формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі.

Отримані результати можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту при викладанні теорії і методики фізичного виховання, спецкурсів, у процесі перепідготовки вчителів фізичної культури, а також при підготовці навчальних програм, методичних посібників і рекомендацій.

Висновки та рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницького дитячого спортивно-оздоровчого клубу "Магія" (довідка про впровадження № 116 від 6. 10. 2005 р.), Хмельницького спортивно-оздоровчого клубу "Самсон-Право" (довідка про впровадження № 26 від 5. 10. 2005 р.), Кам'янець-Подільського державного університету (довідка про впровадження № 175 від 02.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці та апробації методики формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі; розробці та обґрунтуванні структурних компонентів та критеріїв і показників визначення рівнів сформованості здорового способу життя у молодших підлітків; розробці структурно-функціональної моделі формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі; розробці та впровадженні у практику методичних рекомендацій щодо формування здорового способу життя молодших підлітків у процесі діяльності спортивно-оздоровчого клубу.

Вірогідність здобутих результатів і висновків дисертаційної роботи забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень; коректним використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті й завданням; застосуванням кількісного і якісного аналізу даних педагогічного експерименту, а також особистим досвідом формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі; математичною обробкою кількісних показників експериментальної роботи.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі експериментальної роботи, в публікаціях і виступах автора на Всеукраїнській науковій конференції "Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти" (м. Тернопіль, листопад 2003 р.); Міжнародних наукових конференціях "Молода спортивна наука України" (м. Львів, лютий 2003 р., березень 2004 р.); обласних і районних конференціях учителів Хмельницької області (2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.); конференції "Педагогічне Поділля" (м. Кам'янець-Подільський, 2005 р.); на підсумкових звітних наукових конференціях Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2004, 2005, 2006, 2007 рр. та Кам'янець-Подільського державного університету (м. Кам'янець-Подільський, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.), на засіданнях лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації опубліковані в 13 наукових працях (з них 10 публікацій одноосібних і 4 одноосібних статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (316 джерел, з них 16 іноземних). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 213 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках. Робота містить 21 таблицю та 5 рисунків на 23 сторінках і 6 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, методи та етапи дослідження, сформульовано гіпотезу, методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, представлені дані щодо апробації і впровадження результатів дослідження в навчально-виховну практику.

У першому розділі - "Формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі як науково- педагогічна проблема" - вивчено стан розробки проблеми в науковій літературі, уточнено зміст понять "здоров'я" і "здоровий спосіб життя", визначено сутність і структуру здорового способу життя молодших підлітків, проаналізовано стан роботи загальноосвітніх шкіл з формування в учнів здорового способу життя.

Вивчення і аналіз філософської, соціологічної, медичної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дали змогу уточнити сутність здоров'я як складного багатопланового поняття, що розглядається авторами з позиції взаємозв'язку його фізичних, психічних, соціальних аспектів у тісній взаємодії з навколишнім середовищем. Аналіз факторів, які впливають на здоров'я молодших підлітків показує, що воно значною мірою залежить від їхньої свідомості, поведінки та активного-позитивного ставлення до свого здоров'я. Здоровий спосіб життя розглядається більшістю авторів як діяльність, спрямована на зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров'я.

Дослідження зарубіжних (В.Бальсевич, П.Виноградов, Н.Граєвська, С.Гуськов, С.Дегтярьов) і вітчизняних учених ( В.Ареф'єв, Л.Волков,М.Дутчак, М.Зубалій) свідчать про те, що перспективним для формування у школярів здорового способу життя є заняття компенсуючого характеру, проведення занять в оздоровчо-тренувальних групах, що не входять до шкільного розкладу, організація оздоровчих тренувань з урахуванням інтересів і свободи вибору занять.

У процесі констатувального етапу експерименту відповідно до розроблених критеріїв вивчався стан здоров'я і спосіб життя школярів. Досліджувалися та аналізувалися особливості ставлення молодших підлітків до збереження власного здоров'я, їх мотивація щодо його зміцнення, визначався рівень знань про здоровий спосіб життя, ступінь його сформованості, обізнаність підлітків зі шкідливими факторами та виникненням різних захворювань. Одночасно вивчався рівень добової рухової активності й фізичної підготовленості учнів; ступінь готовності вчителів та батьків до виховання основ здорового способу життя школярів; взаємодія школи, сім'ї та громадськості в процесі формування здорового способу життя; визначалася структура вільного часу молодших підлітків та сформованість у молодших підлітків кожного компоненту здорового способу життя. Констатувальний етап експерименту здійснювався на базі загальноосвітніх навчальних закладів Хмельницької області. В експерименті взяв участь 351 учень.

Аналіз результатів опитування молодших підлітків засвідчив, що переважна їх більшість має недостатні уявлення про здоров'я та здоровий спосіб життя. Так 73,9% учнів не змогли дати узагальнене визначення поняття "здоровий спосіб життя" і не назвали його складових. Дані опитування свідчать, що 69,0 % учнів молодшого підліткового віку на рівні суб'єктивних відчуттів усвідомлюють взаємозв'язок здорового способу життя і власних дій, але більшість з них має поверхове уявлення про таку залежність. Свій фізичний стан як добрий оцінюють 51,3 % респондентів, задовільний - 32,6 %, незадовільний - 5,8 %, не знають про свій стан здоров'я зовсім - 10,3 %. Таким чином, можна зробити висновок, що молодші підлітки в цілому спроможні оцінювати стан свого здоров'я, але у власних судженнях вони надають перевагу охоронному підходу до здоров'я.

Вивчення ієрархії цінностей учнів підтвердило наш висновок, що загальними й найбільш значимими для більшості з них є такі цінності як сім'я, здоров'я, освіта, дружба, матеріальне благополуччя, впевненість у собі, пізнання нового. Нижче розміщується: цікава робота, краса, щастя інших, загальний розвиток, що також дуже важливо для формування здорового способу життя. Мотивація збереження здоров'я у молодших підлітків пов'язана з небажанням бути слабким і хворобливим (67,7 %), досягненням життєвих успіхів (45,2 %), бажанням бути сильним (47,4 %) та гарним (43,6 %). Важливо наголосити, що краса й сила в учнів асоціюється з успіхом у міжособистісному спілкуванні. У багатьох молодших підлітків чітко виражена мотивація піклування про здоров'я, пов'язана зі значними життєвими цінностями. У більшості школярів вона зумовлена бажанням запобігти хворобі, а не мотивами саморозвитку і самореалізції. Здобуті в процесі масового опитування дані свідчать, що, не дивлячись на зацікавлене ставлення до свого здоров'я, молодші підлітки більшу частину свого вільного від навчання часу проводять перед екраном телевізора або за комп'ютером (69,4%). Тільки 11,6% учнів займаються у спортивних секціях, 9,4% тренуються самостійно і лише 17,4% молодших підлітків регулярно виконують ранкову гімнастику.

Однією з умов успішного формування здорового способу життя, залучення до занять фізичною культурою є соціальне оточення, в якому молодші підлітки контактують, спілкуються з тих або інших питань. Нами були вивчені соціальні й педагогічні фактори впливу вчителів, батьків, друзів, однокласників та інших осіб на формування в учнів здорового способу життя, залучення їх до занять фізичною культурою і спортом. Здобуті дані свідчать, що основними авторитетами, які піклуються про здоров'я дітей, є батьки, про це зазначили 27,9 % опитаних. Займатися ж фізичними вправами більшою мірою радять учителі фізичної культури, так вважають 29,2 % молодших підлітків. Основним джерелом інформації про здоровий спосіб життя для більшості школярів є телебачення (76,3 %), окрему її частку підлітки отримують від спілкування з однокласниками (27,6 %) і батьками (29,6 %). Значна кількість респондентів (24,9 %) отримує інформацію про здоровий спосіб життя з періодичних видань. Учителів як джерело інформації про здоровий спосіб життя згадали тільки 13,7 % школярів. На запитання "Від кого насамперед ви хотіли б отримати знання про здоровий спосіб життя?" 32,4 % молодших підлітків відповіли - від батьків, 30,6 % - від учителів і тренерів, 29,6 % - з телепередач, 7,4 % - з періодичних видань. Таким чином, молодші підлітки виявляють значну зацікавленість проблемами здорового способу життя й хотіли б отримувати цю інформацію від учителів фізичної культури і тренерів.

Важливе місце в ході констатувального етапу експерименту посідало визначення фізичного розвитку, фізичного здоров'я та фізичної підготовленості молодших підлітків. Одним з основних показників здорового способу життя молодших підлітків є оцінка їхнього фізичного розвитку. Аналіз показників фізичного розвитку молодших підлітків вказує на те, що вони дещо відстають від вікових норм. Так, високий рівень фізичного розвитку мають лише 11,9 % молодших підлітків; середній - 32,0 %; низький - 56,1 %. У процесі визначення фізичного здоров'я встановлено, що в 73,6% учнів воно відповідає низькому рівню. Більш ніж 60,0 % молодших підлітків мають низький рівень фізичної підготовленості, яка тісно пов'язана із загальним станом здоров'я та різноманітними патологіями.

На основі визначення понять сутності здоров'я й здорового способу життя, вивчення вікових, анатомофізіологічних та психофізичних особливостей молодших підлітків було визначено когнітивний, мотиваційний, діяльнісний та прогностичний компоненти сформованості здорового способу життя (рис.1).

У відповідності до цих показників нами виявлено в молодших підлітків експериментальних і контрольних груп три рівні сформованості здорового способу життя, умовно названих високим, середнім та низьким.

До групи з високим рівнем сформованості здорового способу життя були віднесені молодші підлітки, які мали глибокі й міцні знання з проблеми здорового способу життя, стійку мотивацію до дотримання його правил, проявляли наполегливість у виконанні вимог здорового способу життя. Ці учні також володіли вміннями і навичками збереження та зміцнення здоров'я й дотримувалися вимог здорового способу життя на практиці. У них був високий рівень фізичного здоров'я, фізичної підготовленості та добової рухової активності. Їхньою домінуючою цінністю була орієнтація на зміцнення здоров'я та гармонійний фізичний розвиток.

До групи із середнім рівнем сформованості здорового способу життя були віднесені молодші підлітки, які мали певні знання з основ здорового способу життя, нестійку мотивацію до дотримання його правил. Ці учні володіли достатніми вміннями і навичками збереження та зміцнення здоров'я, однак були недостатньо послідовними у їх дотриманні. У них був середній і вище середнього рівень фізичного здоров'я й середній рівень фізичної підготовленості. Рівень добової рухової активності був пов'язаний з уроками фізичної культури та з несистематичним відвідуванням секцій з видів спорту. Їхньою домінуючою цінністю була орієнтація на гармонійний фізичний розвиток.

До групи із низьким рівнем сформованості здорового способу життя були віднесені учні, які мали розрізнені знання з основ збереження й зміцнення здоров'я. Вони майже не володіли вміннями і навичками його збереження та зміцнення й практично не дотримувалися здорового способу життя. У них був нижче середнього і низький рівень фізичного здоров'я, низький рівень фізичної підготовленості, невисокий рівень добової рухової активності. Він був пов'язаний тільки з уроками фізичної культури. У них були відсутні також домінуючі цінності, пов'язані зі зміцненням та збереженням здоров'я.

У другому розділі - "Зміст, засоби, форми і методи формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі" обґрунтовано зміст, засоби, форми і методи формування здорового способу життя молодших підлітків, висвітлено етапи експериментальної роботи з формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі за розробленою автором програмою. Враховуючи це, концептуальною основою діяльності спортивно-оздоровчих клубів стало створення умов для розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення школярів до пізнання, творчості, рухової активності у процесі занять фізичними вправами та здорового способу життя.

Умовний розподіл учнів на три групи відповідно до рівнів сформованості здорового способу життя дав змогу диференційовано підійти до вибору змісту, форм, засобів і методів виховної роботи та розробки системи педагогічних впливів на кожен з його компонентів. Спеціальні виховні засоби добиралися з урахуванням особистісних та індивідуальних якостей кожного учня, а також рівнів сформованості здорового способу життя. Основними напрямами виховної роботи з підлітками з високим рівнем сформованості здорового способу життя були практична допомога у визначенні та підтримці морально й соціально значущих цінностей; забезпечення активної рухової діяльності, спрямованої на зміцнення здоров'я; проведення орієнтаційних заходів, спрямованих на реалізацію суспільно й особистісно значущих цілей здорового способу життя; поглиблення знань та умінь здорового способу життя; навчання визначати свій рівень фізичного здоров'я та психоемоційного стану; проведення самоаналізу й самооцінки отриманих результатів; складання індивідуальних програм оздоровлення та здійснення корекції власної життєдіяльності; використання нетрадиційних методик і форм зміцнення здоров'я.

Виховна робота з підлітками із середнім рівнем сформованості здорового способу життя спрямовувалась на формування переконань у необхідності дотримання здорового способу життя; набуття знань про способи збереження, зміцнення й формування здоров'я та оволодіння відповідними вміннями і навичками; формування в учнів особистісно зорієнтованого розуміння сутності здорового способу життя та його окремих компонентів; залучення їх до спортивно-оздоровчих заходів, спортивних свят, змагань, конкурсів, зустрічей з відомими людьми, що ведуть здоровий спосіб життя; залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами у спортивно-оздоровчих клубах та самостійних занять за місцем проживання.

З учнями з низьким рівнем сформованості здорового способу життя виховна робота була спрямована на формування стійкого інтересу до здорового способу життя шляхом ознайомлення їх з нетрадиційними методиками й системами оздоровлення, організації зустрічей з людьми, які ведуть здоровий спосіб життя; залучення до активної участі в оздоровчих заходах, що проводяться в спортивно-оздоровчих клубах; підвищення рівня знань про здоров'я і здоровий спосіб життя завдяки використанню в позаурочній виховній діяльності цікавого матеріалу, особистісно значущого для цих учнів; проведення корекційної роботи з метою профілактики індивідуальних відхилень у здоров'ї.

Особистісно зорієнтований підхід до кожного учня знайшов своє відображення у розробленій нами програмі діяльності спортивно-оздоровчих клубів. Вона відображала такі основні напрями діяльності: підготовка нормативно-правової основи здорового способу життя; програмне забезпечення на основі міждисциплінарних програм "Здоров'я", "Від фізичної культури і спорту до здорового способу життя", "Сучасні види одноборств і гімнастики", "Канікули"; підготовка навчально-методичної документації; інформаційне забезпечення діяльності клубу; розробка методик навчально-тренувального процесу; діагностика роботи клубної діяльності. Реалізовувалася ця програма за такими етапами: аналітико-організаційний; проективно-дійовий; технологічний; аналітико-корекційний. На кожному з етапів вирішувались як загальні, так і специфічні завдання розвитку клубної форми організації спортивно-оздоровчої роботи. Вона задовольняла бажання й потреби молодших підлітків і логічно входила в систему фізичного виховання школярів, заповнюючи важливу прогалину в позаурочній виховній роботі. підліток здоровий школяр мотиваційний

Проведений у цей період аналіз результатів рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл дав змогу скласти для молодших підлітків експериментальних груп науково обгрунтований тижневий руховий режим. До нього входило щоденне самостійне виконання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики, прове-дення двох уроків фізичної культури на тиждень, тренувальні заняття в спортивно-оздоровчому клубі (три рази на тиждень) і самостійні тренувальні заняття (один - два рази на тиждень), спрямовані на розвиток основних рухових здібностей.

Ефективність формувального етапу експерименту визначалася за результатами сформованості в молодших підлітків когнітивного, мотиваційного, діяльнісного і прогностичного компонентів здорового способу життя до початку й після завершення експериментальної роботи. Аналіз результатів вивчення рівнів знань про здоровий спосіб життя учнів експериментальних груп дав підстави для висновку, що цілеспрямована виховна робота у позаурочній фізкультурно-оздоровчій роботі була ефективною. Діагностика рівня знань про здоровий спосіб життя виявила високий рівень цього показника у 69,9 % хлопців та 64,8 % дівчат експериментальних груп. У контрольних групах високий рівень теоретичних знань про здоровий спосіб життя був виявлений у 9,6 % хлопців та 13,6 % дівчат. Низький рівень знань про здоровий спосіб життя був виявлений у 77,6 % хлопців та 76,2 % дівчат контрольних груп. У експериментальних групах низького рівня знань про здоровий спосіб життя не виявлено.

Результати аналізу мотиваційного компонента сформованості здорового способу життя свідчать про те, що в хлопців і дівчат експериментальних груп збереглася позитивна динаміка розвитку мотиваційного компонента сформованості здорового способу життя. Так, кількість хлопців, які мали високий рівень, збільшилася до 59,9 %, дівчат - до 60,8 %. Середній рівень мали відповідно 40,1 % хлопців і 39,2 % дівчат. У хлопців і дівчат контрольних груп динаміки розвитку мотиваційного компонента формування здорового способу життя не спостерігалося. У них, навпаки, зменшилась кількість молодших підлітків із середнім рівнем і збільшилась кількість хлопців (з 74,4 % до 77,6 %) і дівчат (з 72,8 % до 79,6 %) з низьким рівнем.

Результати обстежень, проведених наприкінці експерименту, показали, що у хлопців і дівчат експериментальних груп збереглася позитивна динаміка розвитку діяльнісного компонента сформованості здорового способу життя. Так, кількість хлопців, які мали високий рівень, збільшилася до 61,2 %, дівчат - до 54,4 %. Середній рівень мали відповідно 34,0 % хлопців і 35,6 % дівчат. Низький рівень зменшився з 55,8 % до 4,8 % у хлопців та з 58,2 % до 10 % у дівчат. У хлопців і дівчат контрольних груп не зафіксовано суттєвої динаміки розвитку діяльнісного компонента, а навпаки, зменшилась кількість молодших підлітків із середнім рівнем і збільшилась кількість (з 57,9 % до 61,0 %) хлопців та з 58,3 % до 61,8 % дівчат з низьким рівнем розвитку діяльнісного компонента. Що стосується високого рівня сформованості діяльнісного компонента, то спостерігається лише незначне збільшення дівчат контрольних груп (з 17,3 % до 20,9 %) з цим компонентом.

Про дієвість програми експериментальної роботи свідчить зниження кількості захворювань учнів експериментальних груп. Аналіз результатів захворювань хлопців і дівчат експериментальних груп дав змогу установити в них найнижчу, порівнянно з контрольними групами, кількість випадків захворювань (10,6 % у хлопців і 11,8 % у дівчат), пропущених через хворобу днів (відповідно 54 і 61) і середню тривалість хвороб (9,7 і 10,3 дні). У контрольних групах серед учнів, які не відвідували занять у позашкільний час, протягом навчального року було виявлено 19,7 % хлопців і 20,4 % дівчат з випадками гострих захворювань. Загальна кількість днів, пропущених через хворобу, в хлопців даної групи склала 134, у дівчат - 149 днів, а середня тривалість хвороби відповідно - 11,2 і 11,9 днів. Узагальнені результати експериментальної роботи щодо формування у молодших підлітків здорового способу життя в позаурочній фізкультурно-спортивній роботі подано в таблиці 1.

Аналіз даних таблиці дає підстави для висновку, що на початку експерименту більшість учнів експериментальних і контрольних груп мали середній і низький рівні сформованості здорового способу життя. Так, низький рівень спостерігався у 71,2 % підлітків експериментальних класів та в 67,0 % - контрольних, середній рівень відповідно у 20,8 % та 23,1 % учнів. Суттєвої різниці у кількісних і якісних показниках сформованості здорового способу життя в учнів експериментальних і контрольних груп не було.

Таблиця 1 Рівні сформованості здорового способу життя в учнів експериментальних і контрольних груп (кількість і у % )

У кінці експериментальної роботи різниця у сформованості здорового способу життя в учнів експериментальних і контрольних груп стала набагато помітнішою. Серед учнів експериментальних груп було виявлено лише 3 підлітки з низьким рівнем сформованості здорового способу життя, а в переважної більшості (72,0 %) спостерігався високий рівень. Показники учнів контрольних груп характеризувалися негативною динамікою, крім високого рівня, де спостерігалося покращення показників з 9,9 % до 11,6 %.

Результати дослідження показали, що заняття в спортивно-оздоровчих клубах подобалися й високо оцінювалися хлопцями і дівчатами за високу рухову активність (19,9 %), підвищення емоційного тонусу (19,8 %), розвитку рухових здібностей (17,6 %) і покращення тілобудови (17,9 %). Користь від занять фізичними вправами в перспективі пов'язувалася учнями зі зміцненням свого здоров'я (31,6 %), здобутими знаннями і емоційним задоволенням від занять (18,6 %).Отримані дані дають змогу простежити реальні й прогностичні орієнтації учнів. 96,4 % вихованців спортивно-оздоровчих клубів визначили фізичне здоров'я як якість, яка необхідна їм у майбутньому дорослому житті.

Отже, зацікавленість учнів експериментальних класів здоровим способом життя, емоційне ставлення й бажання займатися фізичними вправами пов'язані з орієнтацією на збереження й зміцнення здоров'я, особистісне самовдосконалення та саморозвиток.

Таким чином, проведений формувальний етап експерименту підтвердив ефективність позаурочної фізкультурно-спортивної роботи у формуванні в молодших підлітків здорового способу життя.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

Дослідження сучасного стану розробленості проблеми формування здорового способу життя у педагогічній теорії та виховній практиці дозволило констатувати, що проблема формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі знаходиться в стадії розробки. Насамперед потребує уточнення зміст сутності понять "здоров'я" і "здоровий спосіб життя", їх складових компонентів, визначення ролі й місця здорового способу життя у фізичному вихованні сучасних школярів.

Вивчення філософської, соціологічної, медичної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу уточнити сутність здоров'я як складне багатопланове поняття, що розглядається дослідниками з позиції взаємозв'язку його фізичних, психічних, соціальних аспектів у тісній взаємодії з навколишнім середовищем. Аналіз факторів, які впливають на здоров'я молодших підлітків свідчить, що воно значною мірою залежить від їхньої свідомості, поведінки та позитивного ставлення до свого здоров'я. Здоровий спосіб життя розглядається більшістю авторів як діяльність, що спрямована на зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров'я.

Ученими доведено, що індивідуальний спосіб життя активно формується у ранньому підлітковому віці. Це пов'язано з розвитком у молодших підлітків таких важливих психічних новоутворень, як самоконтроль, внутрішній план дій, абстрактно-логічне мислення, самосвідомість, самооцінка, саморегулювання власної діяльності. Ці новоутворення обумовлюють важливу для молодших підлітків можливість самим визначати свій спосіб життя. Отже, саме на цьому етапі дорослішання важливо спонукати підлітків до формування корисних звичок, навчити їх керувати своєю поведінкою і таким чином актуалізувати суб'єктивність у збереженні й зміцненні здоров'я.

Аналіз стану формування здорового способу життя школярів у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі дає підстави стверджувати, що потенціал позашкільної роботи недостатньо використовується для зміцнення й збереження здоров'я молодших підлітків. Підтвердженням цього є результати констатувального етапу експерименту, які засвідчили, що показники фізичного розвитку молодших підлітків дещо відстають від вікових норм. Так, високий рівень фізичного розвитку мають лише 11,9% молодших підлітків; середній - 32,0%; низький - 56,1%. У процесі визначення фізичного здоров'я встановлено, що в 73,6% учнів воно відповідає низькому рівню. Більш ніж 60,0% молодших підлітків мають низький рівень фізичної підготовленості, яка тісно пов'язана із загальним станом здоров'я та різноманітними патологіями. Основними причинами цього є: негативне або байдуже ставлення молодших підлітків до збереження власного здоров'я, низька мотивація школярів до його зміцнення, недостатний рівень знань про здоровий спосіб життя та недостатнє залучення молодших підлітків до систематичних занять фізичними вправами, як одного з найбільш доступних і ефективних засобів збереження й зміцнення здоров'я.

Теоретично обгрунтовано та розроблено експериментальну програму формування здорового способу життя у процесі діяльності спортивно-оздоровчих клубів. Вона відображала такі основні напрями діяльності, як підготовка нормативно-правової основи здорового способу життя; програмне забезпечення на основі міждисциплінарних програм "Здоров'я", "Від фізичної культури і спорту до здорового способу життя", "Сучасні види одноборств і аеробіки", "Канікули". Реалізовувалася ця програма за такими етапами: аналітико-огранізаційний; проективно-дійовий; технологічний; аналітико-корекційний. На кожному з етапів вирішувались як загальні, так і специфічні завдання розвитку клубної форми організації спортивно-оздоровчої роботи. Вона задовольняла бажання й потреби молодших школярів і логічно входила в систему фізичного виховання школярів, заповнюючи важливу прогалину в позаурочній виховній роботі.

Розроблені компоненти і критерії допомогли виявити високий, середній і низький рівні сформованості здорового способу життя молодших підлітків, кожний з яких характеризувався певними показниками. Це дало змогу побудувати експериментальну роботу з урахуванням рівнів сформованості здорового способу життя. Умовний розподіл учнів на групи відповідно цих рівнів дозволив диференційовано підійти до вибору змісту, форм і методів виховної роботи, розробки системи педагогічних впливів на кожен з його компонентів. На основі використання системи педагогічних впливів на кожен компонент сформованості в молодших підлітків здорового способу життя було розроблено технологічну карту його формування в процесі позашкільної роботи. Експериментальна робота за розробленою програмою передбачала: вдосконалення змісту фізичного виховання, орієнтованого на формування у підлітків здорового способу життя на основі гендерного підходу; практичне залучення школярів до регулярних оздоровчих занять у спортивно-оздоровчих клубах з використанням різноманітних засобів фізичного виховання; впровадження в навчально-тренувальний процес особистісно зорієнтованої методики формування у молодших підлітків здорового способу життя.

У процесі дослідження визначено ефективність програми формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі, що підтверджується позитивними змінами в кількісних і якісних показниках, результати яких узагальнені у 15 таблицях. Порівняння експериментальних даних засвідчило, що в результаті реалізації програми дослідження в експериментальних групах відбулися позитивні зміни у рівнях сформованості в молодших підлітків здорового способу життя. Так, в кінці експерименту налічувалося 72,0 % учнів з високим рівнем сформованості здорового способу життя, 20,8 % - із середнім, 7,2 % - з низьким. У контрольних групах ці показники становили відповідно 11,6 % , 14,9 % , 73,5 %.

Запропоновано методичні рекомендації на основі даних експериментального дослідження, що дають змогу підвищити ефективність формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі..

Аналіз проблеми формування у школярів здорового способу життя свідчить, що перспективними напрямами подальших досліджень є формування готовності до здорового способу життя учнів в умовах літніх оздоровчих закладів; диференційований підход до формування здорового способу життя в учнів загальноосвітніх навчальних закладів; використання гендерного підходу до формування здорового способу життя учнів молодших і старших класів тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Солопчук Д.М. Визначення впливу теоретичної підготовленості на ставлення школярів до рухової активності // Наукові записки: Зб. наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: КПУ, 2002. - Вип. 1 (50). - С.174-179.

2. Солопчук Д.М. Історичні аспекти діяльності фізкультурно-оздоровчих клубів на Хмельниччині // Педагогічне Поділля: Зб. наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія соціально-педагогічна. - Випуск 4. - Т.1 / Відп. ред. Ю.М. Ковальчук; упорядник В.А.Гурський. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. - С.36-46.

3. Солопчук М.С., Заїкін А.В., Солопчук Д.М. Сучасні вітчизняні та зарубіжні підходи до формування здорового способу життя школярів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наукова монографія / За ред. проф. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №10. - С.233-235.

4. Солопчук Д.М. Використання степ-аеробіки на уроках фізичної культури // Фізичне виховання в школі. - 2007. - № 1. - С.38-40.

5. Солопчук Д.М. Проблеми формування здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл // Молода спортивна наука України: Зб. наукових праць у галузі фізичної культури та спорту. - Випуск 7. У 3-х т. - Львів: НВФ "Українські технології", 2003. - Т.3. - С.120-123.

6. Солопчук Д.М. Дефініція здоров'я та його оцінка // Молода спортивна наука України: Зб. наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. - Випуск 8. У 4-х т. - Львів: НВФ "Українські технології", 2004. - Т.4. - С. 317_321.

7. Солопчук Д.М. Формування мотивації школярів до здорового способу життя // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - Тернопіль: Видавничий відділ ТНПУ, 2007. - С.49-52.

8. Солопчук Д.М. Визначення рівня соматичного здоров'я молодших підлітків // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 20-21 листопада 2003 р. -Тернопіль, 2003. - С.120-123.

9. Солопчук Д.М. Ставлення батьків до фізичного виховання учнів у сім'ї // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Зб. за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Вип. 2. В 2_х томах. - Т.1. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2003. - С.304-306.

10. Солопчук Д.М. Клубні форми роботи з формування здорового способу життя в школярів у теорії і практиці виховання // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Проблеми теорії і методики виховання, лікувальної фізкультури та спортивної медицини, олімпійського та професійного спорту. Серія педагогічна. - Випуск 2. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. - С.103-122.

11. Солопчук Д.М. Структурний аналіз стану здоров'я школярів // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Зб. за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 3. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2004. - С. 300-302.

12. Солопчук Д.М. Ґенеза дефініції "здоровий спосіб життя" у педагогічній теорії // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Зб. за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 4. В 4-х томах. - Т.4. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2005. - С.170-172.

13. Солопчук М.С., Солопчук Д.М. Гендерний підхід у фізичному вихованні школярів // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Зб. за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 4. В 4-х томах. - Т.4. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2005. - С.123-124.

АНОТАЦІЯ

Солопчук Д.М. Формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена висвітленню питання теорії і практики формування здорового способу життя молодших підлітків у позаурочній фізкультурно-спортивній роботі. У роботі проаналізовані теоретичні засади та практичний стан проблеми формування здорового способу життя школярів. Уточнено сутність понять "здоров'я" і "здоровий спосіб життя" стосовно молодших підлітків. Розроблено критерії і показники визначення рівнів сформованості здорового способу життя в молодших підлітків. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність змісту, форм і методів формування здорового способу життя молодших підлітків у спортивно-оздоровчому клубі на основі гендерного підходу.

Ключові слова: здоров'я, здоровий спосіб життя, спортивно-оздоровчий клуб, позурочна фізкультурно-спортивна робота, фізична культура, фізичне виховання, спортивне тренування, гендерний підхід.

АННОТАЦИЯ

Солопчук Д.Н. Формирование здорового образа жизни младших подростков во внеурочной физкультурно-спортивной работе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию актуальной педагогической проблеме - формированию здорового образа жизни младших подростков во внеурочной физкультурно-спортивной работе. В диссертации теоретически обоснованы и экспериментально проверены содержание, формы и методы формировния у младших подростков здорового образа жизни в процессе деятельности физкультурно-оздоровительных клубов на основе гендерного подхода. На основе анализа литературных источников уточнены содержание и структура понятий "здоровье" и "здоровый образ жизни"; определены факторы влияния на состояние здоровья; проанализована деятельность спортивно-оздоровительных клубов по формированию здорового образа жизни школьников.

В процессе констатирующего этапа эксперимента изучалась деятельность общеобразовательных школ по формированию здорового образа жизни младших подростков во внеурочной физкультурно-спортивной работе, проведен анализ современных концепций физического воспитания школьников, содержания школьных программ, документов планирования внеклассной и внешкольной физкультурно-оздоровительной деятельности в решении задач формирования у младших подростков знаний и умений здорового образа жизни. На этом этапе также были определены уровень знаний о здоровом образе жизни, мотивы ведения здорового образа жизни, интерес к занятиям физическими упражнениями, уровень суточной двигательной активности, физического развития, физического здоровья и физической подготовлености учащихся. Результаты иследования показали, что этой проблеме в общеобразовательных школах уделяется недостаточное внимание.