Наступність допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу "ліцей – педагогічний університет"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Наступність допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”

Тютюн Любов Андріївна

Вінниця - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Кадемія Майя Юхимівна, кафедра інформаційних технологій та інноваційних методик навчання, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, Тверезовська Ніна Трохимівна, лабораторія інноваційно-інформаційних систем і технологій та дистанційного навчання, завідувач, Інститут професійно-технічної освіти АПН України, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, професор, Петрук Віра Андріївна, кафедра вищої математики, професор, Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

Анотація

педагогічний вчитель наступність допрофесійний

Тютюн Л.А. Наступність допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2007.

Дисертаційна робота присвячена визначенню, теоретичному обґрунтуванню і експериментальній перевірці педагогічних умов реалізації принципу наступності в умовах комплексу “ліцей-педагогічний університет” (у навчанні математичних дисциплін) як важливого чинника підвищення якості допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики. Здійснено аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури, а також дисертаційних робіт з проблеми реалізації принципу наступності у допрофесійній і професійній підготовці.

Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації принципу наступності. Розкрито методичні проблеми підготовки учнів ліцеїв і студентів педуніверситетів до здійснення наступності у вивченні математичних дисциплін. Запропоновано шляхи вдосконалення змісту, форм організації і методів навчання на різних етапах допрофесійної і професійної підготовки вчителів математики у контексті вимог наступності.

Ключові слова: наступність, неперервна освіта, допрофесійна і професійна підготовка, комплекс “ліцей - педагогічний університет”, педагогічні умови наступності, математичні дисципліни.

Аннотация

Тютюн Л.А. Преемственность допрофессиональной и профессиональной подготовки будущих учителей математики в условиях комплекса “лицей - педагогический университет”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2007.

Диссертационное исследование посвящено проблеме определения, теоретического обоснования и экспериментальной проверки педагогических условий реализации преемственности в содержании математических дисциплин в условиях комплекса “лицей-педуниверситет”. Актуальность проблемы исследования обусловлена воплощением непрерывной системы обучения, потребностью общества в качественной профессиональной подготовке учителей математики.

В работе проведен анализ философской, психолого-педагогической литературы, а также диссертационных работ, касающихся некоторых аспектов дидактического принципа преемственности; выделены объективные предпосылки внедрения преемственности в учебный процесс; рассмотрены различные подходы к определению понятия “преемственность”; раскрыто современное состояние проблемы в практике роботы комплекса “лицей-педуниверситет”; научно обоснована необходимость применения преемственных методов, форм и приемов обучения в процессе изучения фундаментальных математических дисциплин на основе школьного курса математики как требования качественной допрофессиональной и профессиональной подготовки будущих учителей математики.

Определены и теоретически обоснованы педагогические условия реализации преемственности в допрофессиональной и профессиональной подготовке будущих учителей математики в условиях комплекса “лицей - педагогический университет”: согласованность содержания учебного материала по математическим дисциплинам в допрофессиональной и профессиональной подготовке учителей; рациональный выбор и координация методик обучения математических дисциплин в лицеях и педуниверситетах; использование современных информационных технологий обучения; согласованность методов и приемов диагностики, контроля и оценивания знаний, умений и навыков учеников лицеев и студентов математических специальностей педуниверситетов.

Педагогические условия составили основу для разработки модели реализации преемственности допрофессиональной и профессиональной подготовки будущих учителей математики, которая обеспечивает согласованность между последовательными ступенями и этапами учебного процесса.

Разработанная автором методика реализации преемственности обучения математических дисциплин в лицеях и педагогических университетах предполагает оптимизацию и согласование учебных программ, подготовку и использование современных дидактических подходов внедрения преемственности в содержании, методах, формах и дидактических приемах обучения на всех этапах обучения, внедрение системы преемственных внутри- и межпредметных связей. Обобщение и систематизация учебного материала по данной методике позволяет осуществить тесные преемственные связи в изучении геометрии, алгебры и начал анализа в лицеях не только по “математическому анализу”, “геометрии”, но и по другим математическим дисциплинам, изучаемым в педуниверситатах.

Доказано, что внедрение разработанной методики и педагогических условий реализации преемственности в изучении математических дисциплин значительно повышает уровень допрофессиональной и профессиональной подготовки будущих учителей математики.

Обобщенные результаты исследования, подтвержденные математическими методами обработки результатов, показывают, что выходная методология была правильной, задания исследования полностью выполнены, гипотеза доказана, цель исследования достигнута.

Ключевые слова: преемственность, непрерывное образование, допрофессиональная и профессиональная подготовка, комплекс “лицей-педагогический университет”, педагогические условия преемственности, математические дисциплины.

Annotation

Tyutyun L.A. Continuity of pre-professional and professional training of the future teachers of mathematics in pedagogical complex “lyceum - teachers' training university”. - Manuscript.

The dissertation on completion of a scientific degree of the candidate of the Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky, Vinnytsia, 2007.

The dissertation is dedicated to determination, theoretical proof and experimental verification of pedagogical conditions of the continuity principle implementation in pedagogical complex “lyceum - teachers' training university” as an important determinant factor of the refinement of pre-professional and professional training of the future teachers of mathematics. The psychological-pedagogical literature and dissertations on the problem of implementation of the continuity principle in pre-professional and professional training were analyzed.

There were developed and theoretically proved pedagogical conditions of the continuity principle implementation; methodological problems of the lyceum and university students training for implementation in learning of mathematical disciplines were revealed. There were introduced ways of improvement of the contents, organization forms and methods of education on different stages of pre-professional and professional training of the teachers of mathematics in the context of continuity demands.

Key words: continuity, continuous education, pre-professional and professional training, “lyceum - teachers' training university” complex, pedagogical conditions of continuity, mathematical disciplines.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Зміни в соціально-економічному розвитку України, інформатизація та технологізація суспільства, нові економічні структури та якісно нові виробничі відносини в державі вимагають подальшого розвитку освіти, зміцнення її зв'язку з життям, її цілеспрямованості і практичної результативності. Це потребує кардинальних змін у системі середньої та вищої освіти, підготовки вчителя нової генерації, мобільного і конкурентоспроможного на ринку освітніх послуг. Розв'язання цього завдання вимагає визначення концептуальних довгострокових стратегій щодо подальшого вдосконалення та розвитку педагогічної освіти.

Для розвитку сучасного виробництва в умовах ринкової економіки має практичне значення підготовка майбутніх учителів математики нової формації, які мають високий професійний рівень та практичні навички роботи з комп'ютером, з інформаційними засобами; можуть професійно організувати та проводити заняття з учнями на засадах новітнього педагогічного досвіду, з упровадженням новітніх технологій, що дозволить випускнику свідомо обрати майбутню професію.

У нових соціально-економічних умовах розвитку України й у зв'язку з реформуванням системи освіти посилюються вимоги до забезпечення наступності в діяльності загальної середньої і вищої школи. Одним із актуальних напрямів вирішення даної проблеми є вирішення питань, пов'язаних з наступністю змісту навчання в ліцеях і педагогічних вищих навчальних закладах (ВНЗ), у тому числі на матеріалі викладання такої дисципліни, як математика.

У загальнопедагогічному аспекті проблема наступності досліджувалась й раніше. Значний внесок у дослідження наступності в навчанні зробили знані психологи і педагоги, методисти, зокрема Б.Г. Ананьєв, С.Я. Батишев, А.Д. Бондар, А.К. Бушля, П.Я. Гальперін, Ш.І. Ганелін, С.М. Годнік, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, В.В. Давидов, О.С. Дубинчук, А.А. Киверялг, Г.С. Костюк, Ю.А. Кустов, А.М. Кухта, Н.Д. Мацько, Н.О. Менчинська, Л.С. Рубінштейн, І.Ф. Тесленко та ін. У своїх дослідженнях науковці роблять спробу дати наукове обґрунтування визначення наступності в педагогічному процесі, розглядають наступність в організації навчальної роботи школи, в самостійній навчальній роботі учнів середньої загальноосвітньої школи (СЗШ) і студентів ВНЗ, в професійно-технічній і вищій школі, в загальноосвітній і професійній школі та ін.

Наші дослідження та практична робота в цьому напрямі свідчать про те, що проблема реалізації наступності змісту навчання в ліцеях і педагогічних ВНЗ у теорії і практиці ще повністю не розв'язана. Недостатньо досліджені педагогічні умови наступності допрофесійної і професійної підготовки вчителів математики, що призводить до серйозних недоліків у навчально-виховній роботі. Тому необхідно провести більш глибокий науковий аналіз можливостей реалізації наступності у педагогічній системі “ліцей-ВНЗ”, що дасть можливість будувати навчально-виховний процес з одержанням позитивних результатів.

Вивчення стану досліджуваної проблеми дозволило виокремити низку суперечностей, що виникають у процесі допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики. Це суперечності між:

зростаючими вимогами педагогічної освіти до професійної діяльності вчителів та реальною практикою їхньої професійної підготовки;

рівнем зростання обсягу інформації в зв'язку зі змінами в галузі техніки, виробництва, освіти, комунікацій та реальними можливостями засвоєння цих знань учнями та студентами у навчально-виховному процесі ліцеїв і педуніверситетів;

новими вимогами до математичної підготовки майбутніх учителів математики в сучасних соціально-економічних умовах і традиційним змістом навчання;

необхідністю забезпечення неперервного цілісного процесу математичної підготовки в комплексі “ліцей - педуніверситет” і дискретністю ступеневої системи освіти;

актуальністю забезпечення наступності вивчення математичних дисциплін у ліцеях і педуніверситетах і невизначеністю педагогічних умов її здійснення;

об'єктивною необхідністю раціонального, скоординованого вибору методів і засобів діагностики, контролю й оцінювання знань, умінь і навичок учнів і студентів в умовах комплексу “ліцей - педуніверситет” і реальним станом розв'язання цієї проблеми.

Необхідність розв'язання зазначених вище суперечностей дозволяє констатувати актуальність дослідження. Це й зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження: “Наступність допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей-педагогічний університет”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, тематичного плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою “Теоретико-методологічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0101U007274).

Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (прот. № 4 від 26 грудня 2001 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (прот. № 2 від 26 лютого 2002 року).

Об'єкт дослідження - допрофесійна та професійна підготовка майбутніх учителів математики в навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови здійснення наступності змісту навчання майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей-педагогічний університет”.

Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови реалізації принципу наступності в умовах комплексу “ліцей-педагогічний університет” як важливого чинника підвищення якості допрофесійної і професійної підготовки вчителів математики.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що реалізація принципу наступності у вивченні математичних дисциплін в умовах комплексу “ліцей-педагогічний університет” суттєво підвищить якість допрофесійної та професійної підготовки майбутніх учителів математики, якщо з цією метою будуть забезпечені такі педагогічні умови:

узгодженість змісту навчального матеріалу з математичних дисциплін у допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів;

раціональний вибір і координація методик навчання математичних дисциплін у ліцеях і педагогічних університетах;

використання сучасних інформаційних технологій навчання;

скоординованість методів і засобів діагностики, контролю та оцінювання знань, умінь і навичок учнів ліцеїв та студентів математичних спеціальностей педагогічних університетів.

Відповідно до предмета, поставленої мети і сформульованої гіпотези визначено такі завдання дослідження:

Вивчити і проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці. Здійснити порівняльний аналіз навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників з математичних дисциплін для учнів ліцеїв і студентів педагогічних університетів.

Визначити та обґрунтувати педагогічні умови забезпечення наступності у допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”.

Розробити модель наступності допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педуніверситет”.

Експериментально перевірити дидактичну ефективність встановлення й реалізації наступності в змісті навчання вчителя математики та сформулювати методичні рекомендації щодо впровадження цього феномену в підготовку майбутніх учителів математики.

Методологічну основу дослідження становлять: найважливіші положення теорії пізнання і розвитку особистості в діяльності; основні методологічні принципи (історизму, системності, єдності, якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, об'єктивності, науковості, всебічності вивчення явищ і процесів, їх взаємозв'язку та взаємообумовленості); сучасні методологічні підходи (структурно-функціональний, системний, емпіричний та прогностичний); принципи цілісного дослідження дидактичного явища і комплексного використання методів дослідження, концепція неперервної освіти, основні положення концепції базової математичної освіти.

Важливе значення для розв'язання досліджуваної проблеми мають положення Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Державної програми “Вчитель”, Концепції неперервної освіти, Концепції профільної освіти, Концепції базової математичної освіти та інших нормативних документів.

Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять висновки і положення:

філософії неперервної освіти (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай, В.С. Пазенок);

теорії педагогічних систем (В.П. Безпалько, Дж. Брунер, Н.В. Кузьміна, А.С. Макаренко, В.О. Сластьонін, В.О. Сухомлинський);

неперервної професійної освіти (С.Я. Батишев, Р.С. Гуревич, А.О. Лігоцький, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва);

формування творчої особистості в профільних ліцеях (В.М. Алфімов, В.П. Кисільова, В.Ф. Паламарчук, А.І. Сологуб, Б.Г. Чижевський, С.Р. Чуйко та ін.).

теоретичних засад впровадження наступності у:

загальну дидактику (А.М. Алексюк, С.У. Гончаренко, В.А. Козаков, В.О. Онищук, П.І. Підкасистий, В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна);

педагогіку професійної освіти (С.Я. Батишев, А.В. Батаршев, В.С. Безрукова, А.П. Бєляєва, М.М. Берулава, Г.Є. Гребенюк, Г.С. Гуторов, О.С. Дубинчук, Ю.А. Кустов, М.І. Махмутов, А.Є. Мойсеюк, М.І. Сметанський, Г.С. Тарасенко);

теорію змісту освіти (Л.Я. Зоріна, І.М. Козловська, А.М. Кухта, В.С. Лєдньов, І.Я. Лернер, І.П. Підласий, Ю.О. Самарін, М.М. Скаткін);

інформатизацію змісту освіти (В.Ю. Биков, Б.С. Гершунський, В.П. Горох, М.І. Жалдак, М.Ю. Кадемія, В.І. Клочко, С.А. Раков, О.В. Співаковський, Н.Т. Тверезовська);

міжпредметні зв'язки і професійну спрямованість навчання (Л.П. Вороніна, Ю.І. Мальований, В.М. Максимова, В.А. Петрук, Л.В. Савельєва, Л.Д. Хромова).

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань, перевірки висунутої гіпотези використано такий комплекс методів дослідження:

теоретичні - теоретичний аналіз і синтез педагогічних явищ, психолого-педагогічної і науково-методичної літератури, а також дисертаційних робіт з метою визначення наукових основ наступності навчання математичних дисциплін; вивчення і узагальнення досвіду роботи діяльності ліцеїв, вивчення навчальних планів і програм з математичних дисциплін, навчальної літератури для ліцеїв і педуніверситетів; для теоретичного обґрунтування і розробки моделі наступності в ступеневій допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики був використаний метод моделювання; абстрагування, класифікація, систематизація, порівняння;

- емпіричні - спостереження, самоспостереження, самооцінка, анкетування, опитування педагогів, тестування проводилися для виявлення недоліків і проблем у допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики та з'ясування сутності реалізації наступності навчання з математики; педагогічний експеримент здійснювався для обґрунтування актуальності і доцільності обраної тематики; статистичні методи використовувалися для обробки результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі обласного ліцею-інтернату (фізико-математичне відділення), технічного ліцею, фізико-математичної гімназії № 17 м. Вінниці, інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. В експериментальній роботі брали участь 887 учнів і студентів, 56 учителів і викладачів математичних дисциплін.

Організація дослідження. Розв'язання поставлених завдань і перевірка висунутої гіпотези дослідження здійснювалися протягом 1999-2007 років та охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1999-2001 рр.) обґрунтовувалася мета дослідження, здійснювався аналіз психологічної, педагогічної, методичної і спеціальної літератури з проблеми дисертаційного дослідження, навчально-програмної документації закладів освіти, проводився історико-педагогічний аналіз літературних джерел, аналізувався досвід роботи вчителів математики і викладачів фундаментальних математичних дисциплін. Конкретизувалися вихідні положення, в результаті теоретичного і практичного вивчення проблеми визначалися об'єкт, предмет і завдання дослідження, розроблялися гіпотеза та програма роботи, визначалася методика навчання відповідно до поставленої мети.

На другому етапі (2001-2003 рр.) з'ясовувався реальний стан досліджуваної проблеми на практиці, виявлялася специфіка професійної підготовки вчителів математики в комплексі “ліцей-педуніверситет”, уточнювалися завдання і методи дослідження. Проводився констатувальний експеримент, узагальнювалися його результати та здійснювалася підготовка до формувального експерименту. Обґрунтовувалися педагогічні умови наступності в системі неперервної ступеневої освіти, принципи побудови моделі наступності у ступеневій допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики.

На третьому етапі (2003-2007 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики реалізації принципу наступності в допрофесійній і професійній підготовці. Перевірялися шляхи вдосконалення змісту, форм організації і методів навчання в контексті вимог наступності, впроваджувалася модель наступності в ступеневій допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики, систематизовувалися, узагальнювалися й оброблялися одержані результати формувального експерименту, перевірялися визначені педагогічні умови реалізації принципу наступності, методика їх забезпечення в допрофесійній і професійній підготовці, розроблялися загальні висновки і рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми. Здійснювалося теоретичне осмислення результатів дослідження та їх оформлення. Матеріали дослідження оформлені у вигляді кандидатської дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають в тому, що:

вперше визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови забезпечення наступності змісту навчання в допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики;

розроблено й обґрунтовано модель наступності допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”;

уточнено критерії ефективності реалізації наступності в змісті навчання в підготовці фахівців;

подальшого розвитку набули методи та форми організації навчання учнів ліцеїв і студентів педуніверситетів на основі реалізації принципу наступності.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що:

розроблено навчальні програми з математичних дисциплін для ступеневої допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики;

створено посібник з математики для вступників до вищих навчальних закладів як навчальний посібник для СЗШ і ВНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації (одержав гриф Міністерства освіти і науки України, рішення колегії від 17.06.2002р., прот. №14/18, 2-1294);

розроблено дидактичне забезпечення з математичних дисциплін щодо реалізації принципу наступності, котре можна використовувати в ліцеях і класах з поглибленим вивченням математики з метою вдосконалення допрофесійної підготовки майбутніх фахівців, а також у педагогічних ВНЗ у процесі професійної підготовки вчителів математики.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані під час розроблення навчальних планів і програм, написання підручників, посібників, методичної літератури для середньої та вищої педагогічної школи. Положення дослідження можна використовувати в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін у педагогічних університетах (фізико-математичні спеціальності), в інститутах післядипломної освіти педагогічних працівників.

Упровадження результатів дослідження. Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у навчальний процес Інституту перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/70 від 26.12.2006р.), Волинського державного університету ім. Лесі Українки (довідка № 3/329 від 09.02.2007р.), Кам'янець-Подільського державного університету (довідка № 226/06-00 від 09.02.2007р.), класів з поглибленим вивченням математики в школах № 7 і № 34 м. Вінниці та Вінницької області (довідка № 296/01 від 02.02.2007р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 84 від 30.01.2007р.). Вінницького обласного ліцею-інтернату (довідка № 01-05-41 від 13.02.2007р.), технічного ліцею (довідка № 63 від 07.02.2007р.), фізико-математичної гімназії №17 (довідка № 35 від 07.02.2007р.).

Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в узагальненні і теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, зокрема педагогічних умов наступності в ступеневій професійній освіті; розробленні моделі наступності допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики, методики реалізації принципу наступності в професійній педагогічній освіті; визначенні шляхів удосконалення змісту, форм організації та методів допрофесійної і професійної підготовки з дотриманням вимог наступності; написанні окремих розділів посібника.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; узгодженістю з сучасними фаховими науковими розробками, філософськими, загальнонауковими, психолого-педагогічними концепціями, з класичними основами дидактики; застосуванням методів дослідження, що відповідають меті, предмету і завданням дослідження; тривалим характером дослідно-експериментальної роботи; порівнянням теоретичних і експериментальних результатів; поєднанням кількісного й якісного аналізу одержаних результатів педагогічного експерименту, репрезентативністю вибірки; позитивними наслідками впровадження в практику роботи ліцеїв і педуніверситетів результатів дослідження.

На захист виносяться:

теоретично обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови забезпечення принципу наступності в змісті навчання в допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики;

модель наступності допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”;

методика реалізації принципу наступності в підготовці майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”.

Апробація результатів дослідження здійснювалася під час проведення дослідно-експериментальної роботи автора як вчителя геометрії фізико-математичного відділення Вінницького обласного ліцею-інтернату, а також на посаді асистента кафедри математики та кафедри алгебри і методики викладання математики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; шляхом обміну досвідом під час проведення відкритих занять.

Основні положення і результати дослідження обговорено на 12 міжнародних (Київ (2002, 2003), Вінниця (2002, 2004, 2006), Київ-Ялта (2007)) і всеукраїнських (Тернопіль (2002), Житомир (2002), Київ (2003), Чернівці (2003), Черкаси (2004), Бердянськ (2004)) наукових і науково-практичних конференціях; на науково-методичних семінарах, науково-практичних і навчально-методичних конференціях керівників і викладачів ліцеїв, професорсько-викладацького складу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2001-2007 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 16 наукових та науково-методичних працях, з них 7 написано без співавторів. Серед опублікованих праць: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях з переліку ВАК України, 7 статей у збірниках матеріалів наукових та науково-практичних конференцій. Крім того, у співавторстві написано посібник з математики для вступників до вищих навчальних закладів (у трьох частинах обсягом 34,05 др.арк.). Загальний обсяг особистого внеску - 14,22 авт.арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (224 найменування, з них 6 іноземними мовами), 8 додатків на 39 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 276 сторінок, з них 201 сторінка основного тексту. Робота містить 19 таблиць на 12 сторінках, 8 рисунків на 4 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження та його зв'язок з науковими програмами; обґрунтовано методологічну і теоретичну основу дослідження, відбір методів дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів; сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - “Наступність змісту навчання в ліцеях і вищих навчальних закладах як педагогічна проблема” - проведено аналіз психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, а також дисертаційних досліджень, що висвітлюють окремі аспекти дидактичного принципу наступності в ліцеях і педагогічних ВНЗ; визначено об'єктивні передумови впровадження наступності в навчально-виховний процес; розглянуто різноманітні підходи до визначення поняття “наступність”; розкрито сучасний стан проблеми у практиці роботи комплексу “ліцей-педуніверситет”; науково обґрунтовано необхідність упровадження наступності в організацію навчально-виховної діяльності учнів ліцеїв і студентів педагогічних університетів та застосування наступнісних методів, форм і засобів навчання в процесі вивчення фундаментальних математичних дисциплін на основі шкільного курсу математики як вимогу якісної допрофесійної та професійної підготовки майбутніх учителів математики.

Наведений у дисертаційній роботі аналіз літературних джерел свідчить, що одним із ефективних засобів підвищення рівня допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики є наступність змісту навчання. Визначені об'єктивні передумови (методологічні, історичні, дидактичні та психологічні), що свідчать про необхідність упровадження наступності в навчально-виховний процес. Відповідно до цих передумов розкрито різні підходи до визначення поняття “наступність” і його сутності, що дало підстави для виділення його суттєвих ознак, напрямів і педагогічних умов здійснення.

Проведено аналіз розвитку поняття “наступність”, його сутності, різних визначень й тлумачень самого поняття наступності й її статусу; виділено конкретні прояви наступності: багатоаспектність, різнохарактерність, багатокомпонентність, багатофакторність; визначено такі характерні риси цього педагогічного явища: зв'язок попереднього й наступного навчального матеріалу в змісті роботи; взаємозв'язок раніше набутих і нових знань, умінь та навичок, їх розширення, поглиблення, ускладнення; врахування перспективи розвитку учнів і студентів та тих умінь, котрі задіяні в особистісному їхньому розвитку.

Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід впровадження ступеневої неперервної системи освіти і профільного навчання, історичної закономірності появи і розвитку ліцеїв в Україні, що дозволило виділити спільні і відмінні риси, проблеми реалізації наступності, інтеграції, неперервності в навчально-виховному процесі ліцеїв і педагогічних університетів з математичних дисциплін.

У другому розділі - “Педагогічні умови забезпечення наступності у допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей-педуніверситет” - сформульовано та теоретично обґрунтовано педагогічні умови (с. 3 автореферату) реалізації наступності змісту навчання допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”. На їх основі створено модель наступності, котра відображає психолого-педагогічні і методичні засади функціонування комплексу “ліцей-педагогічний університет”; основні тенденції розвитку освіти в ліцеї і педагогічному університеті; зміст і характер взаємозв'язків між суб'єктами навчально-виховної діяльності; специфіку організації навчально-виховного процесу в ліцеї і педагогічному університеті; зміст навчального матеріалу з математичних дисциплін; організаційні форми, методи і прийоми, засоби навчання, котрі відповідають принципу наступності; основні способи впровадження наступності навчання математичних дисциплін у ліцеї та педуніверситеті.

Модель відображає наступнісні зв'язки між структурними і функціональними компонентами. В педагогічній системі “ліцей-педуніверситет” розрізняють структурні компоненти й їхні взаємодії, основними з яких є: педагогічна мета, учні (студенти), викладачі, зміст освіти, дидактичні процеси (засоби педагогічної комунікації). Відсутність будь-якого з цих компонентів не дозволяє функціонувати системі. В процесі діяльності педагогів, учнів і студентів структурні компоненти визначають основні взаємодіючі функціональні компоненти. Відомо, що яким би видом педагогічної діяльності не займався вчитель чи викладач, він має бути готовим до виконання таких функцій: проектувальної, конструктивної, гностичної, комунікативної, організаційної. Ці функції становлять функціональні компоненти, котрі, в свою чергу, допомагають поєднати, пов'язати між собою структурні.

Функціональні компоненти перебудовуються і перетворюються в умовах тісного взаємозв'язку всіх учасників навчального процесу: вчителів, учнів ліцею, викладачів педуніверситету, студентів, керівників навчальних закладів. Зміст їхньої діяльності буде змінюватися залежно від рольових функцій, котрі вони виконують в педагогічній системі.

У зв'язку з цим виконання педагогічних умов забезпечення наступності змісту навчання в допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет” вбачаємо в, перш за все, теоретичній і практичній готовності вчителів математики ліцею та викладачів математичних дисциплін педуніверситету до реалізації наступності в навчально-виховному процесі.

Урахування педагогічних умов, котрі впливають на впровадження наступності навчання математичних дисциплін у педагогічній системі “ліцей-педуніверситет”, дозволить реалізувати цілі вищої педагогічної освіти шляхом підвищення якості підготовки майбутніх учителів математики, наданням їм глибокої професійно-методичної, фундаментальної, наукової, психологічно-педагогічної, інформаційно-технологічної і практичної підготовки для роботи в сучасній школі.

Визначено вимоги принципу наступності щодо формування в майбутніх учителів математики системи наукових і професійних знань; виокремлено методи та форми організації навчання учнів ліцеїв і студентів педуніверситетів на основі реалізації принципу наступності. Пропонована автором методика суттєво активізує процес засвоєння навчального матеріалу з математичних дисциплін, сприяє підвищенню рівня усвідомлення наступнісних зв'язків між змістом шкільної математики і математичних дисциплін в університеті.

У дослідженні обґрунтовано, що ефективність впровадження наступності в допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики залежить значною мірою від психолого-педагогічних чинників навчання математичних дисциплін. До них відносять вивчення і врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів і студентів під час навчального процесу, адаптування до них змісту навчання, дослідження і використання психологічних можливостей навчального матеріалу в розвитку емоційно-вольових та інтелектуально-пізнавальних процесів.

Показано, що технологія реалізації наступності в методах навчання пов'язана з раціональним вибором методів та організаційних форм навчання. Обираючи методи навчання, необхідно враховувати: загальну мету навчання, дидактичні принципи; зміст навчального матеріалу і навчально-програмної документації; психологічні, вікові особливості учнів; рівень підготовленості учнів (їхньої освіченості і вихованості); стан навчально-матеріальної бази, наявність обладнання, наочних посібників, технічних засобів; рівень теоретичної і практичної підготовки, методичної майстерності викладача та ін.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності впровадження наступності в допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики” - описано організацію, методику дослідження та результати педагогічного експерименту.

Педагогічний експеримент передбачав три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Констатувальний експеримент полягав у вивченні об'єкта дослідження за умов дії чинників, котрі були визначені до експерименту і не змінювалися. Цей етап педагогічного експерименту передбачав аналіз вимог до знань, умінь і навичок випускників ліцеїв і кваліфікаційних характеристик випускників педуніверситету з фізико-математичних спеціальностей; аналіз навчальних планів, програм і навчальної літератури у системі “ліцей-педуніверситет”; вивчення й узагальнення досвіду роботи вчителів ліцеїв і класів з поглибленим вивченням математики та викладачів математичних дисциплін щодо реалізації наступності змісту навчання у навчально-виховному процесі; пошук ефективних методів і форм здійснення наступності змісту шкільного курсу математики і фундаментальних дисциплін.

Проводилися педагогічні спостереження, анкетування, бесіди з учителями математики ліцеїв і викладачами математичних дисциплін педуніверситетів з розглядуваної проблеми та з учнями і студентами з метою визначення місця математичних дисциплін у їхній допрофесійній і професійній підготовці, з'ясування сутності реалізації наступності навчання математичних дисциплін, виявлення рівня розуміння ними цілісного, наступнісного характеру процесу вивчення шкільного курсу математики та фундаментальних дисциплін. Зокрема, визначалося ставлення вчителів і викладачів, учнів і студентів до наявності в підручниках і посібниках міжпредметних і внутрішньопредметних (наступнісних) зв'язків.

Формувальний експеримент був основним методом дослідження, мета якого полягала у визначенні активних чинників, завдяки впливу яких можна досягти необхідних результатів, у нашому випадку, ефективності встановлення й реалізації наступності змісту навчання в допрофесійній і професійній підготовці вчителя математики. Було також сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження феномену наступності в підготовку майбутніх учителів математики.

Для проведення експерименту ми формували вибірки - контрольні та експериментальні групи. В експериментальних групах на цьому етапі педагогічного експерименту в процесі навчання вводилися поурочні методичні розробки, котрі, згідно з гіпотезою дослідження, забезпечували оптимальний зміст обраних тем навчальної дисципліни “Геометрія” на основі наступності та найбільш ефективні дидактичні методи, прийоми, форми й засоби формування в студентів знань з аналітичної геометрії на основі знань шкільного курсу геометрії. В контрольних групах навчальний процес відбувався традиційно.

Контрольний експеримент передбачав визначення рівня знань студентів математичних спеціальностей педуніверситетів з математичних дисциплін за матеріалами формувального експерименту. Спостерігалися й зіставлялися досліджувані об'єкти до початку експерименту та після нього.

Рівень засвоєння студентами цілісної системи математичних знань, умінь і навичок визначався за результатами контрольних і самостійних робіт, індивідуальних домашніх завдань, тематичної перевірки знань, заснованих на наступності змісту навчання.

На основі чотирирівневої класифікації засвоєння знань (В.П. Безпалько) ми умовно визначили 4 рівні і відповідно до них категорії відповідей студентів, які засвоїли знання, що мають відношення до системи наступнісних зв'язків та вмінь використовувати їх у роботі:

І рівень - студенти засвоїли фактичний матеріал з шкільного курсу математики (геометрії - А) і фундаментальної дисципліни (аналітична геометрія - В). Категорії відповідей відповідно І_А і І_В.

ІІ рівень - студенти засвоїли взаємопов'язані знання з розглядуваних предметів (шкільний курс геометрії - аналітична геометрія) на рівні запам'ятовування та розуміння, тобто внаслідок запам'ятовування ними цих зв'язків з розповідей викладачів або з тексту підручників і посібників. Даний рівень характеризується тим, що студент відтворює навчальний матеріал з аналітичної геометрії на основі наступності зі шкільного курсу геометрії та розуміє його сутність, може його інтерпретувати, переказати своїми словами, вміє обґрунтувати відповідь, навести власні приклади. Категорія відповідей ІІ_АВ.

ІІІ рівень - рівень застосування. Цей рівень характеризується тим, що студент проявляє вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в процесі вивчення теоретичного матеріалу, використовувати взаємопов'язані знання з розглядуваних навчальних дисциплін на практиці для розв'язування пізнавальних завдань теоретичного або практичного характеру. Категорія відповідей ІІІ_АВ.

ІV рівень - рівень синтезування, використання наступності знань зі шкільного курсу математики та фундаментальних математичних дисциплін з умінням переносити, трансформувати знання з однієї предметної галузі в іншу. Цей рівень, на відміну від попередніх, відображає значний рівень засвоєння знань і свідчить про вміння учнів об'єднувати наступнісні знання й творчо використовувати їх у практичній діяльності. Категорія відповідей ІV_АВ.

На основі компонентного аналізу контрольних робіт, тобто результатів засвоєння студентами навчальної інформації за рівнями і категоріями, було складено таблицю засвоєння за категоріями І_А, І_В, ІІ_АВ, ІІІ_АВ, ІV_АВ. Аналіз і порівняння одержаних результатів засвоєння знань у контрольних та експериментальних групах дозволяють зробити такі висновки. Є позитивні якісні відмінності у знаннях студентів експериментальних груп (результати вивчення однієї з тем відображені на діаграмі (рис. 1)).

Рис. 1. Динаміка результатів виконання письмових робіт студентами контрольних і експериментальних груп із теми “Площина і пряма у просторі”

У табл. 1 наведено дані про міцність засвоєння студентами навчального матеріалу з фундаментальної дисципліни (на прикладі аналітичної геометрії) в попередньому та основному експерименті, що формує теоретичне підґрунтя професійної підготовки майбутніх учителів математики.

Аналіз даних табл. 1 і застосування методики професора О.Я. Боярського, що дозволяє встановити наявність статистично значущих відмінностей у випадку, коли показники визначені у відсотках, свідчать про наявність істотних відмінностей у міцності засвоєння наступнісних знань з математичних дисциплін студентами контрольних і експериментальних груп. Відносна кількість числа елементів засвоєних знань до загального в експериментальних групах перевищує аналогічні показники для контрольних груп з достовірністю в 95-99,7%. Це підтверджує перевагу експериментальної методики формування в студентів знань, умінь і навичок із врахуванням наступності над традиційною.

Таблиця 1. Міцність засвоєння знань студентами контрольних і експериментальних груп

Етапи експерименту	Попередній (2003-2005 рр.)	Основний (2005-2006 рр.)
	контр. групи (=166 студ.)	експер. групи (=167 студ.)	контр. групи (=167 студ.)	експер. групи (=168 студ.)
Коефіцієнт засвоєння
Шкільний курс геометрії	0,76	0,82	0,78	0,86
Аналітична геометрія	0,84	0,94	0,85	0,96

Одержані результати (табл. 2) свідчать, що студенти контрольних та експериментальних груп оволоділи приблизно однаковим обсягом фактичного матеріалу з геометрії і аналітичної геометрії. Проте студенти експериментальних груп, на відміну від студентів контрольних груп, які переважно відтворювали лише ту інформацію, котру запам'ятали з розповіді викладачів або з посібників, виявили глибше розуміння суті фундаментальних знань і використовували їх для вирішення практичних завдань. Крім того, вони показали значно вищі показники засвоєння навчального матеріалу на рівні наступності знань з указаних математичних дисциплін.

Таким чином, результати експерименту засвідчили, що в контрольних групах переважним є засвоєння навчального матеріалу на рівнях І-ІІ, а в експериментальних групах типовим є засвоєння знань із математичних дисциплін на основі наступності на рівнях ІІІ і ІV.

Отже, перевіркою педагогічних можливостей пропонованої організації вивчення математичних дисциплін за умови впровадження наступності в ліцеях і у педагогічних університетах, які готують майбутніх учителів математики, підтверджено, що така організація навчального процесу забезпечує формування якісно нових характеристик знань з навчального предмета, реалізації його цілей, свідоме засвоєння професійних знань та формування вмінь і навичок, тобто підвищує якість допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”.

Таблиця 2. Результати експериментального навчання

Категорія засвоєння навчальної інформації	ІА	ІВ	ІІАВ	ІІІАВ	ІVАВ
Наявність відповіді	так	ні	так	ні	так	ні	так	ні	так	ні
Попередній експеримент (2003-2005 р.р.)	Контрольні =166	129	37	133	33	74	92	43	123	31	135
	Експеримен-тальні =167	131	36	136	31	78	89	79	88	65	102
		0,026	0,093	0,152	16,426	16,634
	Рівень значущості нуль-гіпотези
Основний експеримент (2005-2006 р.р.)	Контрольні =168	136	32	137	31	81	87	49	119	32	136
	Експеримен-тальні =169	141	28	145	24	85	84	86	83	69	100
		0,354	1,115	0,146	16,554	19,043
	Рівень значущості нуль-гіпотези

Результати педагогічного експерименту дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, гіпотезу доведено, поставлені завдання розв'язано, мету досягнуто.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми наступності допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики.

Висновки

1. На основі аналізу психологічної, педагогічної та філософської літератури визначено об'єктивні передумови впровадження наступності в навчально-виховний процес комплексу “ліцей - педагогічний університет” (методичні, дидактичні, психологічні, історичні); розкрито різноманітні підходи до визначення поняття “наступність”. Зважаючи на його багатоаспектність, ми дійшли висновку, що для кожного конкретного випадку варто використовувати не саме визначення, а описувати сукупність істотних ознак наступності, її властивостей і характеристик.

2. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови забезпечення наступності в допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”, а саме:

узгодженість змісту навчального матеріалу з математичних дисциплін у допрофесійній і професійній підготовці майбутніх учителів;

раціональний вибір і координація методик навчання математичних дисциплін у ліцеях і педагогічних університетах;

використання сучасних інформаційних технологій навчання;

скоординованість методів і засобів діагностики, контролю та оцінювання знань, умінь і навичок учнів ліцеїв та студентів математичних спеціальностей педагогічних університетів.

3. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель наступності допрофесійної і професійної підготовки майбутніх учителів математики в умовах комплексу “ліцей-педуніверситет”, котра відображає наступнісні зв'язки між структурними і функціональними компонентами; психолого-педагогічні і методичні засади функціонування комплексу “ліцей-педагогічний університет”; основні тенденції розвитку освіти в ліцеї і педагогічному університеті; зміст і характер взаємозв'язків між суб'єктами навчально-виховної діяльності; специфіку організації навчально-виховного процесу в ліцеї і ВНЗ, спрямовану на допрофесійну і професійну підготовку; зміст навчального матеріалу з математичних дисциплін; організаційні форми, методи і прийоми, засоби навчання, котрі відповідають принципу наступності; основні методи і засоби діагностики, контролю та оцінювання знань, умінь і навичок учнів ліцеїв та студентів математичних спеціальностей педагогічних університетів. Дана модель дозволяє виявити шляхи реалізації наступності навчання в системі неперервної ступеневої освіти, забезпечити узгодженість між послідовними ступенями і етапами навчального процесу в умовах комплексу “ліцей - педагогічний університет”.

4. Розроблено методику реалізації наступності навчання математичних дисциплін у ліцеях і педагогічних університетах. Для організації навчання за розробленою методикою були використані сучасні дидактичні підходи встановлення наступності в змісті, методах, організаційних формах і засобах навчання, змодельовано та встановлено систему наступнісних внутрішньо- та міжпредметних зв'язків. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за даною методикою дозволяє здійснити тісні наступнісні зв'язки вивчення геометрії, алгебри і початків математичного аналізу в ліцеях з вивченням не лише курсу “математичного аналізу”, “геометрії”, а й інших математичних дисциплін у педуніверситетах. Сприяє спрямуванню на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, творчих якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Наступність у методах навчання в умовах комплексу “ліцей-педуніверситет” проявляється в раціональності вибору і координації методів викладання й методів учіння, у застосуванні в навчальному процесі найбільш ефективних дидактичних прийомів. Разом з тим у навчальному процесі ліцеїв і педуніверситетів передбачається: збереження методів і дидактичних прийомів, способів навчальної роботи, які витримали перевірку часом і показали гарні результати та ефективність; застосування в навчанні нових дидактичних прийомів і способів роботи учителя і учнів; удосконалення методів і дидактичних прийомів, що відповідають сучасним вимогам педагогічної науки і практики, пізнавальним можливостям та психологічним і віковим особливостям учнів і студентів.

...