Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

РОЗВИТОК ПРОСТОРОВОЇ УЯВИ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

ПРИГОДІЙ Алла Володимирівна

УДК 373.6:745.54:159.954

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Торубара Олексій Миколайович,

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, декан індустріально-педагогічного факультету

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Лазарєв Микола Іванович

Українська інженерно-педагогічна академія,

проректор з наукової роботи;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Левченко Григорій Євменович

АПН України, учений секретар апарату Президії.

Захист відбудеться "13" жовтня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти АПН України, 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, 98.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти АПН України, 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, 98.

Автореферат розісланий "10" вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.С. Голіяд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

просторова уява мислительний учень

Актуальність і доцільність дослідження. Сьогодення потребує радикальних змін, оновлення і збагачення духовної культури, розвитку нових технологій виховання особливого типу особистостей, здатних по-новому вирішувати найскладніші проблеми виживання цивілізації. Духовно-моральні якості особистості стають неодмінною умовою створення економіки, зверненої до людини, появи справжніх інтелігентів, а не безсловесних виконавців. У жодному навчальному закладі виховання особистості ще не стало головною метою.

В умовах швидких змін в усіх сферах життя, інтереси дітей, на жаль, інколи не враховуються у соціальних програмах, тоді як для їхньої нормальної життєдіяльності потрібні нові соціальні враження і переживання, нове позашкільне життя, нові можливості самовираження, сприятливий для гармонійного розвитку психологічний комфорт. У вирішенні зазначених завдань величезну роль повинні відігравати позашкільні заклади. Утвердивши себе як повноцінну ланку в ланцюгу безперервного виховного процесу, вони надають дітям широкі і нетрадиційні можливості для поліпшення психологічного здоров'я, знімаючи щоденні напруження заформалізованого шкільного життя.

У системі всебічного і гармонійного розвитку особистості важливе місце посідає різноманітна освітньо-виховна робота без стандартизованих навчальних планів і поза рамками шкільних програм, вона проводиться позашкільними закладами, які є невід'ємною частиною мікросередовища, що сприяє реалізації індивідуальних психофізичних і соціальних потреб дитини, розкриттю її творчого потенціалу, формуванню соціально значущих якостей. Доповнюючи, розширюючи і поглиблюючи вплив сім'ї та школи, продовжуючи навчально-виховний процес, позашкільні заклади задовольняють індивідуальні запити (інтереси) дітей, підлітків та учнівської молоді, стимулюють розвиток їхніх нахилів і здібностей у різних галузях діяльності людини (наука, техніка, культура, спорт). Це сприяє духовному, інтелектуальному й фізичному вдосконаленню, що відбувається в емоційно-привабливій сфері неформального спілкування.

Роль і значення впливу позашкільних закладів на всебічний розвиток особистості посилюється тим, що робота в них сприяє вихованню не лише духовності і моральності, задоволенню різнобічних інтересів, а й стимулює розвиток творчої обдарованості й індивідуальності, залучає дитину до загальнолюдської гуманітарної культури.

Важливим аспектом розвитку людини є прикладна діяльність. Отже, залучення школярів до праці - це основна складова їхнього загального розвитку. В той же час стрімкий розвиток науки та техніки ставить перед загальноосвітніми закладами нові завдання, які зменшують прикладну та збільшують теоретичну складову. Зменшення кількості годин на вивчення технології у школі також негативно позначається на даній проблемі. Відомо, що на заняттях з технічного моделювання та конструювання створюються найбільш сприятливі умови для розвитку загальнотехнічних, сільськогосподарських, побутово-господарських умінь, що лежать в основі більшості професій сфери виробництва.

Процес навчання повинен бути спрямований на максимальну активізацію різних сторін мислення учнів у процесі пізнавальної діяльності. Важливе значення для творчої діяльності людини відіграє наочно-образне мислення, а відтак просторова уява.

Слід зазначити, що до недавнього часу досліджень з проблеми розвитку просторової уяви учнів на заняттях з технічного моделювання фактично не проводилось. Загальновідомо, що просторова уява активізується тоді, коли відбувається мислене оперування об'єктом, але не кожна така дія буде сприяти розвитку даної якості в учня. Цей процес залежить від багатьох факторів: формулювання завдання, ступеня його трудності і складності, мотивації учня, його базових знань, умінь і навичок, індивідуальних мислительних здібностей тощо.

Досвід викладання трудового навчання в школі та проведення гурткової роботи, вивчений у різних регіонах України, свідчить, що вчителі та керівники гуртків намагаються розвинути просторову уяву учнів на уроках, інтуїтивно знаходячи засоби впливу, але такі заходи проходять хаотично і не цілеспрямовано.

Теоретико-методологічні засади проблеми технічного моделювання висвітлені в працях Л.О. Болотиної, М.Н. Деліка, А.П. Журавльової, Т.В. Кудрявцева, В.О. Моляко, які тісно пов'язані з роботами присвяченими технічній творчості учнів (М.М. Скаткін, П.М. Якобсон, В.Г. Розумовський, Г.С. Альтшуллер та ін.).

У психолого-педагогічних дослідженнях приділяється належна увага впливу ручної праці на психофізіологічний розвиток особистості (І.Д. Бех, В.М. Бехтєрев, І.С. Булах, Б.Ф. Ломов, І.П. Павлов, А.В. Петровський, Л. Ронделі І.М. Сєченов, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський, В.В. Чебишева, та ін.).

Проблему розвитку просторової уяви продуктивно розглянуто в дослідженнях І.А. Барташнікової, Л.С. Виготського, Ю.З. Гільбуха, А.М. Зімічевої, І.Я. Каплуновича, Т. Рібо, В.К. Сидоренка, Н.П. Щетини, І.С. Якиманської та ін.

При безумовній важливості цих досліджень слід зазначити, що проблема врахування рівня розвитку просторової уяви учнів вікової групи основної школи під час технічного моделювання ще не знайшла належного відображення в наукових дослідженнях. Тому виникла необхідність обґрунтувати та експериментально підтвердити умови, за яких відбувається розвиток просторової уяви учнів у процесі конструкторської діяльності, зокрема, технічного моделювання.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена протиріччями між: застарілими підходами в підготовці підростаючого покоління до дорослого життя та необхідністю їх модернізації відповідно до суспільного розвитку; станом суспільної уваги до автоматизації й інформатизації всіх сфер життєдіяльності людини та роллю ручної праці в системі розвитку дитини; недосконалістю методики розвитку просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання та необхідністю врахування даного аспекту в процесі навчання.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, необхідність розв'язання протиріч і зумовили вибір теми дослідження "Розвиток просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання".

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджується із загальною проблемою кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка і спрямована на вдосконалення професійної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл. Тему дисертації затверджено Вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол № 10 від 9 червня 2004 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 23 січня 2007 року).

Об'єкт дослідження - навчання учнів основної школи на гурткових заняттях художньо-естетичного напряму.

Предмет дослідження - розвиток просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, методику та організаційно-педагогічні умови розвитку просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу.

У процесі дослідження було зроблено припущення, що рівень розвитку просторової уяви учнів значно підвищиться, якщо систематично і цілеспрямовано втілювати у навчальний процес методи навчання технічному моделюванню та художньому конструюванню виробів з паперу (демонстрація об'єктів, наочних посібників, графічних зображень та виконання вправ), які вимагають творчого прояву фантазії учнів за умови чіткого управління цим процесом через спеціальну систему завдань, враховуючи психологічні і вікові особливості учнів, закономірності їх психофізіологічного розвитку.

Відповідно до об'єкта, предмета та мети дослідження передбачено вирішення таких завдань:

1) проаналізувати стан проблеми розвитку школярів основної школи в системі позашкільної освіти в психолого-педагогічній, методичній та спеціальній літературі;

2) виявити та обґрунтувати вплив навчально-трудової діяльності учнів на розвиток їх психофізіологічних якостей;

3) визначити місце й роль просторової уяви в системі мислительної діяльності учнів основної школи та шляхи її розвитку;

4) розробити засоби діагностики й оцінки результатів розвитку просторової уяви учнів;

5) розробити та експериментально перевірити систему завдань для розвитку просторової уяви учнів.

Методологічна основа дослідження визначається науковими положеннями про творчу природу особистості та її розвиток; діяльнісну природу здібностей індивіда; зв'язок теорії з практикою; необхідність наукового пізнання взаємозв'язків у природі, суспільстві і мисленні; закономірності психічного розвитку особистості.

Нормативною базою дослідження є: положення Законів України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", державної національної програми "Освіта".

Теоретичною основою дослідження є праці з розвитку мислительних здібностей особистості (І.А. Барташнікова, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Ю.З. Гільбух, О.В. Запорожець, В.П. Зінченко, О.М. Кабанова-Меллер, І.В. Коробова, Г.С. Костюк, Т.В. Кудрявцев, Н.С. Лейтес, М.А. Менчинська, В.Ф. Паламарчук, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов, О.К. Тихомиров, М.Н. Шардаков, Д.Б. Ельконін); з психологічних основ діяльності (Б.Г. Ананьєв, О.М. Кабанова-Меллер, І.Я. Каплунович, Т.В. Кудрявцев, М.М. Кольцова, Б.Ф. Ломов, Н.О. Менчинська, І.П. Павлов, А.В. Петровський, Р.Я. Пономарьов, І.М. Сєченов, І.С. Якиманська, Н.Ф. Четверухін) управління навчально-пізнавальною діяльністю особистості (П.Я. Гальперін, В.А. Козаков, Ю.І. Машбиць, А.І. Раєв, Н.Ф. Тализіна), вдосконалення підготовки школярів з основ технічного моделювання та художнього конструювання (С.Ю. Афонькін, А.П. Баришніков, О.Д. Ботвинніков, В.В. Вигонов, І.Т. Волкотруб, Б.Г. Гагарін, В.О. Гервер, В.О. Моляко, Я.А Рожнєв, Т.М. Сав'як, В.К. Сидоренко, Н.П. Щетина, А.В. Ямпольська).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень використано комплекс методів дослідження: теоретичні - вивчення й аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури та обґрунтування на основі цього теоретичних положень дослідження; емпіричні - спостереження навчального процесу в школі та позашкільних закладах освіти, аналіз гурткових занять з художньо-естетичного напряму, тестування, спостереження за динамікою формування просторової уяви та мислення в процесі набуття знань і умінь учнів з художнього конструювання та технічного моделювання; педагогічний експеримент застосовувався з метою перевірки ефективності використання запропонованої методики навчання технічному моделюванню та художньому конструюванню виробів з паперу, а також оцінки рівня сформованості просторової уяви учнів основної школи; математичної статистики з метою аналізу результатів проведеного дослідження та здійснення порівняння кількісних показників.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 2003-2007 рр. і охоплювало такі етапи науково-педагогічного пошуку:

На першому етапі (2003-2004 рр.) вивчався педагогічний досвід та стан розвитку позашкільної освіти України, аналізувалась психолого-педагогічна та методична література, визначалась роль гурткових занять за художньо-естетичним напрямом у розвитку учнів основної школи та значення рівня розвитку просторової уяви у активізації мислительної діяльності школярів, визначалася експериментальна база, проводився констатувальний експеримент, формувалося припущення дослідження. Були сформульовані умови, що покликані забезпечити розвиток просторової уяви учнів основної школи при розробці та виготовленні виробів з паперу.

На другому етапі (2004-2005 рр.) продовжувалися теоретичні пошуки шляхів вирішення обраної проблеми дослідження; розроблено пробну систему завдань, спрямованих на розвиток просторової уяви учнів основної школи в процесі розробки та виготовлення ними об'єктів з паперу; здійснено планування, розроблено методику та методичне забезпечення для проведення дослідно-експериментальної роботи, і на цій основі розпочато формувальний експеримент.

На третьому етапі (2005-2007 рр.) продовжувалося проведення та систематизація й узагальнення результатів експериментального дослідження; проведено кількісну та якісну обробку отриманих експериментальних матеріалів; здійснено теоретичні узагальнення за результатами проведеного дослідження; сформульовано загальні висновки роботи та здійснено її літературне оформлення.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі позашкільних навчальних закладів м. Чернігова (Чернігівський обласний Палац дітей та юнацтва), м. Щорса (Щорський районний Центр дитячої та юнацької творчості) та м. Мени (Менський районний Центр дитячої та юнацької творчості), навчальних закладів м. Чернігова (Інформаційно-технологічний ліцей № 16), м. Щорс, (Щорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня № 2) та м. Городок (Городоцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня № 4). Всього дослідженням було охоплено 398 учнів та 83 вчителів і керівників гуртків.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- вперше обґрунтовано та розроблено методику розвитку просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу;

- обґрунтовано та експериментально перевірено доцільність використання системи завдань з технічного моделювання, спрямованих на розвиток просторової уяви учнів;

- визначено основні критерії та рівні розвитку просторової уяви учнів основної школи;

- розкриті і доведені можливості використання технічного моделювання виробів з паперу для розвитку просторової уяви;

- встановлено вплив рівня розвитку просторової уяви учнів на складність об'єктів, що проектуються;

- конкретизовано умови комплексного використання різних способів обробки паперу в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу.

Практичне значення визначається тим, що розроблено систему інтеграції напрямів роботи з папером у межах одного творчого об'єднання "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу". Розроблено й опубліковано програму для організації діяльності творчих об'єднань позашкільних навчальних закладів освіти "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу", яка містить педагогічне та методичне забезпечення з організації діяльності учнів творчого об'єднання з урахуванням їхніх інтересів. Результати дослідження можуть бути використані вчителями та керівниками гуртків під час укладання навчальних планів, програм, методичних рекомендацій, тестових завдань, що сприятиме підвищенню їхнього професійного рівня. Здобутий досвід використовується також у підготовці вчителів технології у вищих навчальних закладах.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховному процесі Чернігівського обласного Палацу дітей та юнацтва (довідка про впровадження № 39 від 20 квітня 2007 року), Інформаційно-технологічному ліцеї № 16, м. Чернігова (довідка про впровадження № 37 від 20 квітня 2007 року), Щорському районному Центрі дитячої та юнацької творчості, Чернігівської області (довідка про впровадження № 9 від 20 квітня 2007 року), Щорській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня № 2, Чернігівської області (довідка про впровадження № 320 від 3 травня 2007 року), Городоцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня № 4, Львівської області (довідка про впровадження № 63 від 27 квітня 2007 року), Менському районному Центрі дитячої та юнацької творчості, Чернігівської області (довідка про впровадження № 9 від 26 квітня 2007 року).

Особистий внесок автора. Отримані автором наукові результати є самостійним внеском у розробку комплексної системи розвитку просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. Вони полягають в теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на перевірку методики гурткової роботи з технічного моделювання та художнього конструювання, спрямованої на розвиток просторової уяви учнів, аналізі та узагальненні результатів проведеного дослідження.

Вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів і висновків дисертаційного дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій; багатогранним аналізом психолого-педагогічних закономірностей управління мислительною діяльністю; застосуванням системи взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, меті та завданням дослідження; науково-експериментальною роботою і можливістю її втілення; кількісним і якісним аналізом набутих учнями теоретичних знань і практичних умінь та навичок на гурткових заняттях з художнього конструювання та технічного моделювання, організацією педагогічного експерименту відповідно до цілей навчання і завдань дослідження.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних і науково-методичних конференціях і семінарах: міжнародних: першій та другій науково-практичних конференціях "Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики" (квітень 2006, квітень 2007 років, м. Полтава); всеукраїнських: науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми трудової і професійної підготовки учнів та студентів" (травень 2002 року, м. Чернігів), "Актуальні питання переходу трудової підготовки учнів на новий зміст навчання" (травень 2006 року, м Чернігів); науково-методичному семінарі "Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології" (листопад 2006 року, м. Дрогобич); фестивалі-конкурсі творчих здобутків викладачів та студентів факультетів, які здійснюють підготовку вчителів освітньої галузі "Технологія" (листопад 2006 року, м. Умань); науково-методичній конференції "Культурологічні та філологічні аспекти формування особистості ХХІ ст." (квітень 2007 року, м. Херсон); та науково-методичних семінарах кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності.

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 8 одноосібних публікаціях, які являють собою наукові статті та програму. З них 6 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел - 204 найменувань. Дослідження містить 16 рисунків, 22 таблиці, 6 додатків на 49 сторінках. Повний обсяг дисертаційної роботи - 249 сторінок. Основний текст - 180 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи, положення, що виносяться на захист, наводяться відомості про апробацію.

У першому розділі "Розвиток просторової уяви учнів в системі позашкільної освіти" проаналізовано досвід роботи та значення позашкільних навчальних закладів, конкретизована розвиваюча функція навчально-трудової діяльності учнів у позаурочний час, визначено місце просторової уяви в системі мислительної діяльності учнів вікової групи основної школи.

Позашкільна освіта з минулих часів і до сьогодення виступає у двоєдиній формі. З одного боку позашкільна освіта є невіддільною складовою загальної освіти підростаючого покоління, яка спираючись на знання та уміння сформовані в учнів у загальноосвітніх закладах поглиблює та розширює дане коло знань та умінь. З іншого, позашкільна освіта виступає як компонент, що діє самостійно у сфері, яка внаслідок надмірної формалізації та стандартизації не може бути заповнена загальною освітою.

У системі загальноосвітніх закладів (навіть при впровадженні різноманітних технологій) спостерігається орієнтація на "середнього" учня та залучення його до "суспільно значущих дисциплін", такий стан сприяє деякому зниженню зацікавленості дитини у певному виді діяльності. В системі позашкільних закладів робота спрямована на інтереси дітей, їх задоволення. Якщо відбувається відхилення від орієнтації на дитину, не задовольняються потреби останньої, то вона припиняє свою співпрацю з позашкільним закладам. За таких умов вчитель в системі позашкільної освіти повинен мати глибоку як фахову, так і психолого-педагогічну підготовку.

На основі вивчення досвіду передових позашкільних навчальних закладів можна зазначити, що їх діяльність здійснюється за чотирма напрямами. Перший: модернізація навчально-виховного процесу; підвищення професійної підготовки педагогів; пошук нових технологій навчання та виховання (організації змістовного дозвілля); пошук й підтримка обдарованої молоді.

Другий напрям: соціалізація особистості (формування соціально активної особистості, формування соціальної відповідальності за долю і добробут своїх родичів, друзів, інших людей); формування додаткових знань, умінь та навичок; розвиток творчого потенціалу та інтелекту дітей; формування фізично здорової особистості; виховання національної самосвідомості учнів, розвиток різноманітних інтересів дітей; розвиток позитивного ставлення до життя через самореалізацію; розвиток потреби безперервного духовно-творчого самовдосконалення; формування і розвиток звичок дбайливого ставлення до природи, оточуючих людей, самого себе.

Третій напрям: надання учням допрофесійної підготовки; здійснення професійної підготовки учнів.

Четвертий напрям: реабілітаційна робота з молоддю, так званою групою "ризику". Історичний досвід і сьогодення доводять, що саме позашкільні навчальні заклади здатні допомогти таким дітям, оскільки вони мають пріоритет спрямування дій на окрему особистість.

Індивідуалізація підходу до дітей у системі позашкільних закладів освіти має і певні об'єктивні недоліки. Головним, з яких, є недостатня забезпеченість навчально-методичною літературою. Існує велика кількість різноманітних програм навчання учнів, але вони, як правило, підготовлені вчителями-ентузіастами і не мають широкого розповсюдження. За такої умови виникає обмеження розповсюдження фахової інформації.

Позашкільна освіта, яка надає дітям та молоді додаткові знання, вміння та навички за їх інтересами, стає необхідною сьогодні і набуває престижу в нашому суспільстві. Тому зусилля багатьох педагогів-науковців спрямовані на вдосконалення змісту та організації позашкільної освіти з урахуванням вимог та тенденцій сьогодення.

Аналіз діяльності позашкільних навчальних закладів дає підстави стверджувати, що на їх базі можна створити умови для всебічного розвитку особистості школяра, залучення його до творчої діяльності.

Заняття дітей ручною працею, сприяє розвитку стійкості уваги, здатності до запам'ятовування, активізується інтелектуальна діяльність, підвищується працездатність, знижується виснажливість при виконанні інтелектуальних вправ.

Експериментально доведено, що залучення школярів до виготовлення об'єктів складних форм та нестандартних (дрібних) розмірів сприяє більш ефективному розвитку особистісних якостей дитини у порівнянні з більш легким режимом навантаження органів чуття. У групах з ускладненими завданнями спостерігалось більш суттєве покращення показників порівняно з групами, в яких діти працювали зі стандартними об'єктами. Особливо ефективним, у плані розвитку особистості, є залучення дітей із середнім та низьким рівнем розвитку психофізіологічних якостей, оскільки за даними дослідження саме у дітей даної групи спостерігався найвищий прогрес.

Залучення учнів до праці передбачає не лише відтворення в пам'яті правил виконання дій, а й самостійне конструювання, зміна композиції тощо. За таких умов важливим компонентом виступає уява.

Завдяки просторовій уяві відбувається вихід за межі безпосередньо даного об'єкту, мислений огляд того, що відбудеться з ним у майбутньому, але необхідно враховувати, що людина не народжується з розвинутою уявою. Розвиток її здійснюється в процесі онтогенезу людини і вимагає нагромадження відомого запасу уявлень, що надалі можуть служити матеріалом для створення образів уяви.

Отже, для забезпечення стабільності уяви, необхідно дітей підліткового віку залучати до творчої діяльності, яка передбачає оперування різноманітними просторовими образами на основі реальних об'єктів. Саме в цей період відбувається збудження правої півкулі мозку, яка відповідає за мислення образами, символами, відповідно і розвиток уяви проходитиме ефективно.

Для підлітків характерними є вияв допитливості, різке зростання індивідуальних відмінностей, самостійності мислення, активності в постановці проблемних питань та пошуках їх вирішення.

Уява розвивається в тісному зв'язку з розвитком всієї особистості, у процесі навчання і виховання, а також у єдності з мисленням, пам'яттю, волею і почуттями. Звідси обґрунтованим є висновок, що формування і розвиток уяви доцільно проводити в активній розумовій пізнавальній діяльності. Така можливість існує під час занять учнів основної школи в гуртку "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу".

Вільне оперування просторовими образами є тим фундаментальним умінням, яке поєднує різні види навчальної та трудової діяльності. Воно розглядається як одна з професійно важливих якостей. Не випадково, трудове навчання в його різноманітних формах, в якості основного завдання наряду з формуванням в учнів професійних умінь та навичок, передбачає розвиток у них просторового мислення та просторової уяви.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури було встановлено, що рівень розвитку просторової уяви залежить від комбінації таких факторів, як вихідної інформації й кількості та якості знань.

Вихідну інформацію, або умови, що призводять до необхідності активізації просторової уяви, нами поділені на три типи:

1) відтворююча умова, передбачає за наявності реального предмета, схеми чи опису створити, прочитати чи відшукати подібний предмет тощо.

2) комбінаторна умова, містить інформацію, яка передбачає комбінування відомих образів чи окремих елементів даних образів або надання їм нових властивостей чи сфер використання.

3) творча умова, визначає лише напрям необхідного вирішення без точного визначення проміжних чи кінцевого рішень.

Для оперування просторовими образами дитина повинна володіти певним обсягом інформації із галузі, де буде використовуватись предмет, образ, якого вона створює чи перетворює, як наслідок даний обсяг можна охарактеризувати, як достатній і недостатній.

З урахуванням даних факторів, для характеристики розвитку просторової уяви нами були визначені наступні рівні, які враховують особливості розвитку учнів основної школи: репродуктивний, репродуктивно-пошуковий, комбінаторний, комбінаторно-пошуковий, продуктивний, творчий.

Відповідно до розроблених рівнів розвитку просторової уяви визначена структура її оцінювання, яка передбачає дванадцятибальну систему оцінювання.

Кожному рівню відповідає два бали. Менший бал характеризує певну невідповідність характеристики рівня до реального стану розвитку уяви учня. Більший бал рівня вказуватиме на наявність відповідності встановленим вимогам.

Розглядаючи дану систему оцінювання рівнів розвитку просторової уяви, необхідно наголосити, що хоча дана система і містить дванадцять балів, але вона суттєво відрізняється від традиційних оціночних шкільних систем, які передбачають наявність чотирьох рівнів (початкового, середнього, достатнього і високого). В розробленій нами системі оцінювання таких рівнів шість, але це не заважає прийняти їх до використання в дослідженнях, оскільки вони проводяться в умовах позашкільної, а не традиційної освіти.

Як показало дослідження, ефективний розвиток просторової уяви можна забезпечити на основі детально продуманої системи завдань, тому було вирішено розробити та експериментально перевірити зміст програми роботи гуртка "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу".

В другому розділі "Зміст та методика навчання учнів технічному моделюванню" обґрунтовано структуру і зміст програми гурткової роботи "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу", визначена методика навчання учнів основам технічного моделювання з елементами художнього конструювання та проведена експериментальна перевірка результатів дослідження щодо розвитку просторової уяви учнів у процесі технічного моделювання.

Аналіз літератури, присвячений визначенню змісту навчання та структуризації навчального матеріалу, який необхідно засвоїти школярам у процесі гурткових занять, довів, що його необхідно розподілити на чотири самостійні блоки: 1 блок - правила організації, охорони праці учнів та санітарно-гігієнічні умови роботи; 2 блок - способи роботи з папером; 3 блок - правила художнього конструювання; 4 блок - організація творчої діяльності учнів.

Перший блок є обов'язковим для будь-якого виду навчальної діяльності, тому засвоєння матеріалу даного блоку передує вивченню матеріалу кожного навчального розділу, особливо якщо він має практичне спрямування.

Основним за змістом є другий блок. Для структурування матеріалу даного блоку була побудована зіркова модель взаємозалежності видів роботи з папером (рис. 1). У процесі аналізу було встановлено, що такий вид діяльності, як складання паперових об'єктів, має ступінь впливу на інші види діяльності рівний 3, вирізання паперових об'єктів характеризується ступенем впливу рівним 2, відповідно виготовлення паперового рельєфу - 1, а такий вид робіт як об'ємне конструювання (моделювання) потребує знань та умінь з усіх попередніх видів робіт.

Третій блок має теоретико-прикладне значення оскільки сприяє засвоєнню понять та формуванню умінь в учнів пов'язаних з правилами побудови композицій, елементами комбінаторики, основами кольорознавства. Дане питання в достатньому ступені розкрито в дослідженнях І.Т. Волкотруба, тому ми скористалися його пропозиціями із структурування змісту даного блоку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання четвертого блоку висвітленні в дослідженнях Моляко В.О., Данченка В.М., Чуса О.В., Тхоржевського Д.О., Гетти В.Г. та ін. Оскільки, за словами Г.С. Альтшуллера, фантазування виступає первинною ланкою для творчого мислення, то в даному блоці питання розвитку фантазування ми поставили на перше місце у порівнянні з традиційними методами розвитку творчих здібностей молоді.

Зміст кожного блоку є завершеним, тобто кожен блок самодостатній. Якщо використовувати послідовну систему викладання матеріалів кожного блоку, то це не буде мати належного розвиваючого ефекту, тому навчальний матеріал був розподілений так, що різні теми з кожного блоку взаємодоповнюють та взаємопідсилюють одна одну.

Після завершення структурування змісту роботи гуртка "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу", виникло нове завдання: яка кількість часу необхідна для засвоєння учнями вікової групи основної школи даного навчального матеріалу. Був проведений аналіз програм на предмет змісту та кількості годин, що плануються на вивчення відібраного нами матеріалу.

На основі отриманих даних, з використанням залежностей (1.1) та (1.2) визначено мінімальну - tmin і максимальну - tmax кількість часу, яку умовно вважали достатньою для засвоєння визначеного навчального матеріалу гуртка "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу".

tmin=Вmin+СПmin+ВРmin+ПРmin+ОКmin+ТДmin+ХКmin (1.1)

tmin=1 + 32 + 12 + 68 + 112 + 16 + 36 = 277 (год.)

tmax=Вmax+СПmax+ВРmax+ПРmax+ОКmax+ТДmax+ХКmax (1.2)

tmax=6 + 60 + 36 + 120 + 220 + 52 + 108 = 602 (год.)

де Вmin, Вmax - мінімальна та максимальна кількість часу на вступне заняття; СПmin, СПmax - мінімальна та максимальна кількість часу на засвоєння матеріалу з складання паперу; ВРmin, ВРmax - мінімальна та максимальна кількість часу на засвоєння матеріалу по вирізанню об'єктів з паперу; ПРmin, ПРmax - мінімальна та максимальна кількість часу на засвоєння навчального матеріалу із створення паперового рельєфу; ОКmin, ОКmax - мінімальна та максимальна кількість часу запланованого для виготовлення об'ємних паперових конструкцій; ТДmin, ТДmax - мінімальна та максимальна кількість часу відведена на засвоєння основ творчої діяльності; ХКmin, ХКmax - мінімальна та максимальна кількість часу, що планується на засвоєння основ художнього конструювання.

Визначено середньоарифметичне значення часу - tср (1.3), який необхідний для засвоєння розробленого змісту програми "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу".

(1.3)

Аналіз програм гурткової роботи з учнями 5 - 9 класів, тобто вікової групи від 10 до 15 років, дає підстави стверджувати, що більшість з них розрахована на 144-х годинне річне навантаження. Таким чином, на основі аналізу отриманих даних за формулою (1.3) обрано трирічний термін роботи для гуртка "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу" (144+144+144=432 год.). Був проведений експеримент на доступність змісту програми, який завершився розробкою остаточного варіанту програми.

Обґрунтування методики розвитку просторової уяви учнів у процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу, дає підстави стверджувати, що в даному виді конструкторсько-художньої діяльності існує велика кількість різноманітних напрямів, які взаємодоповнюють один одного.

Існує багато видів художнього обробітку паперу. Найбільш розповсюдженими прийомами є зминання, гофрування, розривання, складання, вигинання, розрізання, перфорування (пробивання). З'єднання художньооброблених ділянок паперу здійснюється різними способами - наклеюванням одного шару на інший, прорізанням, монтажем, перекриттям, з'єднанням плоских та об'ємних деталей.

Будь-яка робота незалежно від її складності розпочинається з розробки стилізованої композиції. Учні повинні виконати самостійно рисунок або скористатися наданим вчителем і зробити його придатним для виготовлення з паперу, тобто стилізувати й декорувати зображення, залишивши на ньому тільки головні деталі, відкинувши всі другорядні. Цей процес вимагає багатократного повторення циклів, оскільки можливість виконати наступне завдання цілком залежить від правильності виконання попереднього.

З метою визначення ступеня самостійності при розробці структури композиції нами було організовано спостереження, в ході якого встановлено, що учні користувалися, здебільшого, вже готовими рисунками (майже 61 %), тобто, більше половини самостійно не працювали над створенням композиції і перевагу надавали чужим роботам. Лише 7 % повністю самостійно розробляли схему майбутнього паперового об'єкту. Це суперечило принципу розвивального навчання, який має на увазі формування не лише практичних умінь, але і розвивати уяву, пам'ять, розумову та творчу активність дітей, розширювати і поглиблювати уявлення про предмети і явища оточуючої дійсності.

Для забезпечення зацікавленості учнів у самостійній розробці композицій й створенню у них стійкої мотивації до роботи над паперовим виробом, ми впровадили альтернативні способи викладання, які передбачають такі етапи роботи:

1) ознайомлення з принципом художнього конструювання та технічного моделювання;

2) розгляд прикладів застосування принципу художнього конструювання та технічного моделювання в оточуючих об'єктах;

3) вивчення способів реалізації принципу художнього конструювання та технічного моделювання на паперових об'єктах;

4) самостійна розробка і виготовлення об'єктів з паперу на основі використання попередньовивчених принципів художнього конструювання та технічного моделювання.

Перевірка запропонованої методики викладання дала позитивні результати. Основна частина учнів (88 %) самостійно розробляла і виготовляла паперові композиції, але менша частина (12 %) - за такої методики постала у скрутне положення, оскільки була спрямована лише на відтворення повністю розроблених готових моделей.

Проведений аналіз робіт та експериментальна перевірка висунутих припущень, дозволяють визначити особливості організації навчання учнів технічному моделюванню та художньому конструюванню виробів з паперу: дітей необхідно залучати до творчої роботи через виконання самостійних, а уразі недостатньої підготовки дитини - частково-самостійних завдань; за допомогою вільного перерозподілу учнів за способами роботи, можна здійснити позитивну мотивацію до занять технічним моделюванням виробів з паперу; бажано використовувати техніки середньої складності, які більше імпонують учням, оскільки дозволяють виготовити індивідуальні паперові об'єкти.

Заключним етапом нашого дослідження була експериментальна перевірка ефективності розвитку просторової уяви учнів вікової групи основної школи, які займаються в гуртку "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу", яка проводилась у п'ять етапів:

На першому етапі методом випадкової вибірки були відібрані 52 учня, які розпочали займатися в гуртку з технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу і на основі виконання практичних тестових завдань був визначений рівень розвитку просторової уяви.

На другому етапі дані завдання були запропоновані 50 учням, які не займалися за програмою даного гуртка.

На третьому етапі членам гуртка (їх кількість становила вже 41 учень) знову були запропоновані для виконання подібні тестові завдання.

На четвертому етапі учні (їх кількість становила вже 47), які не займалися за програмою гуртка з технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу виконували тестові завдання.

На п'ятому етапі була проведена статистична обробка результатів експерименту. За методикою порівняння результатів двох залежних вибірок визначалась ефективність розвитку просторової уяви учнів, які займалися в гуртку та учнів, які не належали до членів гуртка "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу" (за критерієм Вілкоксана). За методикою порівняння результатів двох незалежних вибірок (за медіанним критерієм) була визначена ефективність впливу гурткових занять з технічного моделювання виробів з паперу на розвиток просторової уяви учнів основної школи (рис. 2).

У процесі обчислення статистичних даних було визначено, що виконується нерівність Тспост1Wб (819348,99), тому за критерієм Вілкоксана у відповідності з правилом прийняття рішення, на основі результатів експерименту з достовірністю 0,95 правильний висновок про підвищення рівня розвитку просторової уяви учнів, які займалися в гуртку "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу".

Рис. 2. Розподіл учнів за медіанним критерієм.

За медіанним критерієм правильна нерівність Тспост Ткритичн (3,9723,841), у відповідності з правилом прийняття рішення була прийнята гіпотеза: медіани розподілу учнів за кількістю балів з виконання тестових завдань різні у сукупності учнів, які займалися в гуртку, та тих хто не займався. Тобто з достовірністю 0,95 можна стверджувати, що рівень розвитку просторової уяви в учнів, які відвідували гурткові заняття вище ніж у школярів, які не були залучені до роботи гуртка.

Отримані результати дають підстави стверджувати, що всі поставлені завдання вирішено, а висунута гіпотеза дослідження виявилася правомірною.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження методологічних і психолого-педагогічних засад розвитку просторової уяви учнів вікової групи основної школи в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу дають підставу для таких висновків:

1. Аналіз літератури, вивчення досвіду роботи позашкільних закладів освіти показав, що основним завданням є забезпечення необхідних умов для особистісного розвитку, зміцнення здоров'я, професійного самовизначення, творчої праці дітей та молоді, адаптація їх до життя у суспільстві; формування загальної культури; організація змістовного дозвілля. Організація позашкільної діяльності дітей та молоді є одним з резервів підвищення якості та інтенсивності вирішення завдань суспільства та держави в галузі освіти.

Проаналізувавши кількісний склад та число навчальних закладів, визначено, що найпопулярнішими напрямами позашкільної освіти є художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний та туристко-краєзнавчий.

Аналіз чисельності учнів, які займаються у позашкільних навчальних закладах дає підстави сподіватись на позитивні зрушення у даній сфері, навіть на фоні тенденції скорочення кількості позашкільних навчальних закладів. Так у 2004 - 2006 роках відбулося стабілізація та підвищення даного показника.

2. Важливі можливості для педагогіки розкриває образотворча, декоративна та конструкторська діяльності. Разом вони сприяють розвитку здібностей. Так вони сприяють формуванню зору та руки, як цілісної системи (око - мозок - рука), тобто як системи мислення. Художньо-естетична діяльність - це перш за все праця, яка сприяє: розвитку зору, чутливості пальців, оскільки без розвинутого зору та дотику художня та конструкторська робота практично неможлива; художньо-конструкторська діяльність нерозривно пов'язана з формуванням образного мислення, уяви (оскільки лише передбачаючи форму і зміст майбутнього об'єкта людина може створити його).

Результати констатувального експерименту показали, що: заняття дітей художньоконструкторською працею, сприяє розвитку стійкості уваги, здатності до запам'ятовування, активізується інтелектуальна діяльність, підвищується працездатність, знижується виснажливість при виконанні інтелектуальних вправ; залучення школярів до виготовлення об'єктів складних форм та нестандартних (дрібних) розмірів сприяє більш ефективному розвитку особистісних якостей дитини у порівнянні з більш легким режимом навантаження органів чуття; ефективним, в плані розвитку особистості, є залучення дітей із середнім та низьким рівнем розвитку психофізіологічних якостей, оскільки за даними дослідження саме у дітей даної групи спостерігався помітний розвиток цих якостей.

3. Розвиток творчих здібностей школярів тісно пов'язаний з рівнем розвитку їхньої уяви, на основі якої учні створюють нові, невідомі до цього комбінації предметів, моделі, дії, що сприяють подальшому і глибшому розумінню реальних об'єктів. Рушійною силою уяви є обмежена кількість інформації, яку необхідно гіпотетично придумувати, тому розвиток уяви тісно пов'язаний з розвитком творчих здібностей людини.

Дії з уявними образами перетворюють навчання в цікавий процес, роблять його наочним і тим самим полегшують усвідомлення змісту матеріалу, що вивчається, розвивають образне мислення, просторову уяву, сприяють індивідуальному розвитку творчих здібностей особистості.

Виявлено, що основними методами навчання, в процесі яких відбувається формування і розвиток просторової уяви, є демонстрація об'єктів, наочних посібників, графічних зображень та виконання вправ. Їхнє раціональне використання робить навчання наочним, полегшує усвідомлення змісту багатьох процесів та їх закономірностей, розвиває просторову уяву, логічне мислення та сприяє індивідуальному розвитку творчих здібностей людини. Для оперування просторовими образами дитина повинна володіти певним обсягом інформації із галузі, де буде використовуватись предмет, образ якого вона створює чи перетворює.

4. Рівень розвитку просторової уяви залежить від комбінації таких факторів: а) вихідної інформації; б) кількості та якості знань. Для характеристики розвитку просторової уяви нами були визначені наступні рівні, які враховують співвідношення обсягу вихідної інформації та кількості й якості знань учнів з певної проблеми: репродуктивний, репродуктивно-пошуковий, комбінаторний, комбінаторно-пошуковий, продуктивний, творчий.

З урахуванням визначеної градації розвитку уяви розроблено варіанти тестових завдань для перевірки рівня розвитку просторової уяви учнів основної школи.

5. Визначено види діяльності, під час яких відбувається навчання дитини знаходити і творчо сприймати проблему, творчо перетворювати її для кращого сприйняття, мислити над її розв'язанням, самостійно знаходити зв'язки і відношення між предметами, що позитивно впливає на розвиток просторової уяви учнів.

Створено і апробовано систему об'єктів праці, яка увійшла до програми гурткової роботи основного рівня "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу" та методику розвитку просторової уяви учнів на основі впровадження спеціальної системи завдань, що базуються на аналітико-синтетичній діяльності уяви (фантазії) учнів.

Проведена експериментальна перевірка доступності змісту програми роботи гуртка "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу". Констатувальний експеримент, проведений у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів Чернігівської та Львівської областей, засвідчив, що учні основної школи мають переважно середній рівень розвитку просторової уяви.

Результатами експериментальної перевірки доведено, що існує відмінність розподілу ймовірностей рівня розвитку уяви учнів, які займалися в гуртку з технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу, й тих хто не був залучений до роботи гуртка. Після проведеного експерименту члени гуртка досягли більш високого рівня розвитку просторової уяви, ніж учні, що не відвідували гуртки. Одержані результати педагогічного дослідження пройшли експериментальну перевірку та статистичну обробку і довели правомірність основних положень висунутої гіпотези педагогічного дослідження.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів проблеми. Проведене дослідження дало змогу спроектувати подальший науковий пошук з цієї проблеми за такими напрямами: підготовка вчителя до розвитку просторової уяви та інших мислительних операцій в учнів основної школи; застосування комп'ютерних інформаційних технологій для розвитку просторової уяви дітей; розробка методики розвитку творчих здібностей учнів на основі технічного моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу; створення ефективних електронних посібників для самостійної позаурочної роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пригодій А.В. Методика навчання учнів складанню та вирізанню виробів з паперу // Трудова підготовка в закладах освіти - 2006. - № 3(43) - С. 25 - 28.

2. Пригодій А.В. Дослідження методики навчання учнів конструюванню об'єктів з паперу // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 37. серія: педагогічні науки: збірник. - Чернігів, ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. - 2006. - № 37. - С. 101 - 105.

3. Пригодій А.В. Обґрунтування структури і змісту програми гурткової роботи "Паперова пластика" // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Випуск 18. - К.: Міленіум, 2006. - С. 244 - 251.

4. Пригодій А.В. Підготовка студентів індустріально-педагогічного факультету до роботи в позашкільних закладах // Молодь і ринок - 2007. - № 1-2 (24-25) - С. 141 - 144.

5. Пригодій А.В. Аналіз способів створення уявних образів // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 45. серія: педагогічні науки: збірник. - Чернігів, ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. - 2007. - № 45. - С. 124 - 128.

6. Пригодій А.В. Програма для позашкільних закладів і загальноосвітніх шкіл "Технічне моделювання з елементами художнього конструювання виробів з паперу (Паперова пластика)": Основний рівень. - Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, 2005 - 24 с.

7. Пригодій А.В. Дослідження ефективності оперування просторовими образами в умовах зміни способів діяльності // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики // зб. наук. пр. - Випуск 1. - Полтава: ПДПУ імені В.Г. Короленка, 2006. - С. 123 - 126.

АНОТАЦІЯ

Пригодій А.В. Розвиток просторової уяви учнів основної школи в процесі технічного моделювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання - Інститут професійно-технічної освіти АПН України. - Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку просторової уяви учнів в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. В дисертації проаналізовано особливості організації процесу навчання, виховання та розвитку дитини в позашкільних закладах освіти. Здійснено аналіз та експериментальну перевірку впливу прикладної діяльності на розвиток індивідуальних якостей особистості. На основі цього аналізу визначено підходи до проблеми розвитку просторової уяви учнів основної школи. Визначено умови забезпечення розвитку просторової уяви школярів. Запропоновані теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені засоби впливу на просторову уяву учнів у процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. Розроблено систему завдань, що активізує наочно-образне мислення та сприяє підвищенню рівня розвитку просторової уяви. Визначено показники рівнів сформованості просторової уяви. Здійснено експериментальну перевірку запропонованої системи завдань, що впливають на рівень розвитку просторової уяви учнів вікової групи основної школи.

...