Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА

"УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ДО АПРОБАЦІЇ ШКІЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник:

Ніколенко Лідія Тимофіївна, кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра теорії і методики освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти АПН України, доцент.

Офіційні опоненти:

Топузов Олег Михайлович, доктор педагогічних наук, Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, старший науковий співробітник, заступник директора;

Василенко Надія Володимирівна, кандидат педагогічних наук, Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, проректор з наукової роботи.

Захист відбудеться "17" жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 Університету менеджменту освіти АПН України.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету менеджменту освіти АПН України, за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

Автореферат розісланий "17" вересня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Теоретичну основу дослідження складають провідні психолого-педагогічні теорії й концепції: формування й розвитку особистості (Г.Г. Ващенко, Е.О. Голубєва, О.О. Леонтьєв, В.Г. Панок, Г.В. Рудь, В.О. Сухомлинський); діяльності й діяльнісного підходу в навчанні (Є.П. Ільїн, М.С. Каган, О.М. Леонтьєв, А.В. Хуторський); дидактики загальної середньої та вищої освіти (О.І. Вишневський, Д.Г. Левітес, Ю.І. Мальований, В.Ф. Паламарчук, І.П. Підласий, Дж. Равен, О.Я. Савченко); професійної освіти (І.А. Зязюн, Л.М. Карамушка, Я.П. Кодлюк, Л.І. Даниленко, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, В.С. Маслов, Л.М. Мітіна, О.М. Пєхота, Т.І. Руднєва, Л.М. Сергеєва, С.О. Сисоєва, А.І. Чміль; післядипломної освіти (Ю.К. Бабанський, А.С. Бик, В.В. Дивак, Г.В. Єльникова, О.І. Зайченко, С.В. Крисюк, Ю.М. Кулюткін, В.І. Маслов, В.В. Олійник, Н.Г. Протасова, Л.П. Пуховська; В.І. Пуцов); методології наукових досліджень (М.Т. Білуха, С.У. Гончаренко, М.І. Грабарь, Л.І. Даниленко, О.В. Крушельницька, О.М. Новиков); створення й удосконалення навчальної літератури (Р.А. Арцишевський, В.Г. Бевз, В.Г. Бейлінсон, В.П. Беспалько, Н.М. Бібік, М.І. Бурда, Н.М. Буринська, Г.Г. Ващенко, Ф.-М. Жерар, Ю.І. Завалевський, Д.Д. Зуєв, Г.В. Касьянов, Я.П. Кодлюк, Я.А. Коменський, Ю.Б. Кузнецов, Т.О. Лукіна, О.І. Ляшенко, В.М. Мадзігон, Н.О. Менчинська, Є.І. Перовський, К. Роеж'єр, О.Я. Савченко, А.М. Сохор, Ю.І. Терещенко, О.М. Топузов, К.Д. Ушинський).

Методи дослідження: теоретичні: історико-логічний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, аналіз сучасних наукових підходів до проблеми - використовувалися для вивчення теоретичних і методологічних засад проблеми; пізнання, узагальнення, абстрагування, порівняння, класифікація та систематизація - застосовувалися для поглиблення теоретичної сутності проблеми; метод моделювання - використовувався для розроблення моделі підготовки вчителів до апробації навчальної літератури; емпіричні: анкетування, тестування, педагогічне спостереження, експертне оцінювання, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) - застосовувалися з метою визначення рівня готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури та перевірки результативності розробленої в ході дослідження моделі підготовки вчителів; методи математичної і статистичної обробки даних (кількісний та якісний) - з їх допомогою підбивалися підсумки експериментальної роботи та здійснювалося забезпечення перевірки достовірності отриманих у ході дослідження результатів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше уточнено, систематизовано і науково обґрунтовано теоретико-методичні засади проблеми підготовки вчителя до апробації шкільної навчальної літератури шляхом здійснення її системного аналізу;

- подальшого розвитку набули теоретичні положення проблем якості шкільної навчальної літератури завдяки здійсненню їх історико-логічного аналізу;

- розроблено структуру, визначено рівні та критерії оцінювання готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури шляхом здійснення аналізу наукових досліджень з педагогіки і психології, нормативних документів та науково-методичної літератури;

- вперше розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури, визначено педагогічні й методичні умови такої підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти.

Практичне значення дослідження: розроблено комплексну програму підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури в системі післядипломної педагогічної освіти на рівні обласного інституту та на рівні районної (міської) методичної служби; розроблено дидактичні й методичні матеріали для їх використання в навчальному процесі; розроблено, затверджено в установленому порядку та реалізується в освітній практиці Положення про опорний загальноосвітній навчальний заклад з апробації шкільної навчальної літератури (наказ управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 30.03.2007 р. № 150). Результати дослідження можуть бути використані у практиці роботи закладів післядипломної педагогічної освіти та в процесі організаційно-методичного супроводу апробації шкільної навчальної літератури у загальноосвітньому навчальному закладі.

Відомості про впровадження результатів дослідження. Модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури було впроваджено в процес підвищення кваліфікації педагогічних працівників: у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (довідка КОІППО ім. В. Сухомлинського від 30.04.2008 р. № 415); у 6 районах та 2 містах Кіровоградської області (довідки: відділу освіти Гайворонської районної державної адміністрації від 05.09.2008 р. № 02-621/1, відділу освіти Добровеличківської районної державної адміністрації від 05.09.2008 р. № 01-05-407/1, відділу освіти Долинської районної державної адміністрації від 08.09.2008 р. № 01/01-432, відділу освіти Новоукраїнської районної державної адміністрації від 08.09.2008 р. № 598/01-10, відділу освіти Олександрійської районної державної адміністрації від 08.09.2008 р. № 1097, відділу освіти Петрівської районної державної адміністрації від 26.08.2008 р. № 25-379/1-4, управління освіти Олександрійської міської ради від 05.09.2008 р. № 13-19/67 та управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради від 05.09.2008 р. № 1170).

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2003-2008 років у чотири етапи. На першому етапі, теоретико-аналітічному, (2003-2004 роки) було здійснено: аналіз наукової, науково-методичної літератури і нормативних документів; обґрунтування вихідних теоретичних засад; конкретизовано об'єкт, предмет, мету та категорійно-понятійний апарат дослідження. На другому етапі, аналітико-констатувальному, (2004-2005 роки) проведено констатувальний експеримент. Було визначено рівень готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури; підтверджено необхідність розроблення у системі післядипломної педагогічної освіти моделі спеціальної підготовки вчителів до цього виду діяльності. На третьому етапі, пошуковому, (2005-2007 роки) розроблено модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури; проводився формувальний експеримент; здійснювалася апробація результатів дослідження. Четвертий етап, завершально-коригувальний, (2008 рік) - проводилося узагальнення результатів науково-дослідної роботи. Завершено апробацію результатів дослідження. Здійснено аналіз результатів експерименту та перевірку їх достовірності, коригування та систематизацію усіх даних дослідження, формулювання висновків, завершення роботи.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалася на базі Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського; районних методичних кабінетів Гайворонського, Добровеличківського, Долинського, Новоукраїнського, Олександрійського, Петрівського районів; методичних центрів міст Олександрії та Світловодська Кіровоградської області. Загалом експериментальною роботою було охоплено 582 учителя. У формувальному експерименті брали участь 170 учителів - спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії різних фахів загальноосвітніх навчальних закладів.

Вірогідність наукових положень і висновків дослідження забезпечено відповідним методологічним підходом до вивчення предмета дослідження; використанням комплексу взаємопов'язаних дослідницьких методів, адекватних меті й завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом одержаних результатів із застосуванням методів математичної і статистичної обробки даних; непротиріччям основних теоретичних і методологічних позицій; обґрунтованістю основних положень та висновків; результатами успішно здійсненої експериментальної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Розвиток післядипломної педагогічної освіти України в умовах інтеграції" (м. Донецьк, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інноваційна педагогічна діяльність в умовах полікультурного суспільства" (м. Сімферополь, 2007); Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Проблеми морально-духовного виховання школярів у сучасній системі освіти" (м. Київ, 2007); обласному науково-практичному семінарі методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів) "Науково-методичні засади апробації нової навчальної літератури" (м. Кіровоград, 2006); обласному науково-практичному семінарі заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів "Сучасні методи і форми апробації нової навчальної літератури" (м. Кіровоград, 2007); обласному науково-практичному семінарі методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів) "Проблеми організації методичного супроводу апробації нової навчальної літератури" (м. Кіровоград, 2008).

Основні висновки дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях: кафедри теорії і методики освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти АПН України (2008); Вченої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені В. Сухомлинського (2006, 2008).

Публікації. Основний зміст і результати дослідження відображено в 11 одноосібних публікаціях здобувача, серед яких: 6 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 5 статей - у педагогічній пресі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має таку структуру: вступ, два розділи, висновки, 10 додатків на 56 сторінках, список використаних джерел (265 найменувань) на 27 сторінках. Робота містить 19 рисунків, що займають 9 сторінок, з них повних сторінок - 1; та 35 таблиць, загальний обсяг яких укладається у 20 сторінок, повністю зайнято таблицями 4 сторінки. Загальний обсяг дисертації становить 265 сторінок, з них основного тексту - 177 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність; визначено мету, завдання та гіпотезу дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, вірогідність здобутих результатів; подано відомості щодо апробації, впровадження результатів дослідження, а також структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі дослідження "Підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури як науково-педагогічна проблема" здійснено огляд наукової психолого-педагогічної літератури та інших джерел з проблеми дослідження, розкрито сутність дефініцій "експертиза навчальної літератури", "апробація шкільної навчальної літератури"; уточнено й збагачено зміст дефініції "підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури"; розроблено структуру, рівні та критерії готовності вчителя; визначені об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на підготовку вчителя до апробації навчальної літератури. Встановлено, що підготовка вчителів до цього виду діяльності містить як науково-методичні, так і організаційні заходи.

Підготовкою вчителів до апробації шкільної навчальної літератури та в значній мірі організаційним і методичним забезпеченням самої апробації в Україні займаються заклади системи післядипломної педагогічної освіти, тому з метою глибшого розуміння місця, що його займають дані види діяльності у цій системі, проблеми якості навчальної літератури розглядалися у контексті становлення й розвитку вітчизняної системи післядипломної педагогічної освіти. Зокрема з'ясовано, що спроби враховувати думку вчителя при проведенні експертизи якості навчальної літератури робилися ще починаючи з середини ХІХ століття. Системності ж ця робота набула у 70-х роках ХХ століття на рівні Академії педагогічних наук СРСР. У незалежній Україні з середини 90-х років Міністерством освіти впроваджено в практику сучасну систему заходів щодо проведення експертизи нових програм і підручників в умовах навчально-виховного процесу та введено в широке використання поняття "апробація навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів".

Аналіз стану науково-методичного та організаційного забезпечення апробації шкільної навчальної літератури зумовлює необхідність розроблення моделі спеціальної підготовки вчителів до цього виду діяльності. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури, навчальних планів і програм вищих педагогічних навчальних закладів, навчальних планів підвищення кваліфікації закладів післядипломної педагогічної освіти та нормативних документів Міністерства освіти і науки України визначено напрямки підходів до створення теоретико-методичних засад підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

У ході дослідження було визначено сутність поняття "готовність учителів до апробації шкільної навчальної літератури", розроблено структуру такої готовності (рис. 1).

Рис. 1. Структура готовності вчителя до апробації шкільної навчальної літератури

Визначено, що готовність учителя до апробації шкільної навчальної літератури - це якісно-стійкий стан, який виявляється у високому рівні професійної компетентності спеціаліста з даного виду діяльності. Розроблено структуру професійної компетентності вчителя, необхідної для здійснення апробації навчальної літератури, компонентами якої є: знання: загальнопедагогічні, предметні та спеціальні (про нормативно-правове забезпечення апробації, з теорії підручникотворення, експертизи якості навчальної літератури та методики проведення її апробації); вміння: загальнонавчальні, предметні та спеціальні (щодо здійснення апробації); емоційно-ціннісне ставлення вчителя до апробації; рефлексія.

Для з'ясування рівня готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури було проведено констатувальний експеримент. Він показав брак теоретичної бази і практичних умінь для здійснення даного виду діяльності, невисокий рівень сформованості мотивації, низький рівень задоволеності вчителями власною готовністю до нього та підтвердив необхідність запровадження відповідної спеціальної підготовки вчителів.

Розділ 2 "Модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури та її експериментальна перевірка" містить теоретичне обґрунтування моделі спеціальної підготовки вчителів, її опис та виклад результатів формувального експерименту.

У процесі моделювання застосовувався системний підхід, що є методологічною базою для вивчення складних явищ, процесів, об'єктів, до яких відноситься підготовка педагогічного працівника до певного виду діяльності, та інтегративно-технологічний підхід, за допомогою якого визначено систему методів, форм та засобів навчання, умов діяльності й розвитку суб'єкта навчання. В основу розроблення моделі покладено вчення про особистість та її розвиток, загальнофілософські принципи: об'єктивності, детермінізму, розвитку, наступності, взаємодії.

Модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури являє собою комплекс взаємопов'язаних елементів педагогічного процесу, які забезпечують формування у вчителів системи якостей, знань та вмінь, необхідних для успішного здійснення цієї діяльності (рис. 2). Структурними елементами моделі є: мета, завдання, принципи, методи, форми та умови навчання вчителів на двох рівнях системи післядипломної освіти: підвищення кваліфікації в обласному закладі, методична робота на рівні району (міста); прогнозовані результати підготовки: структура готовності з визначенням професійних вимог до вчителів, що мають здійснювати апробацію шкільної навчальної літератури. Підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури розглядається нами як процес формування професійної готовності до цього виду діяльності. Така готовність, як якісний показник рівня підготовленості спеціаліста, може формуватися лише в умовах цілеспрямовано організованої педагогічної системи. Для успішної підготовки вчителів до апробації навчальної літератури є необхідною реалізація умов: педагогічних (цілепокладання, відбір матеріалу, відбір адекватних методів, форм і засобів навчання) та методичних (способи постановки мети й мотивації діяльності; способи формування змісту та методики його реалізації; рефлексія і корекція).

Рис. 2.3. Схема моделі підготовки вчителя до апробації шкільної навчальної літератури

Розробляючи зміст навчання, ми враховували кваліфікаційний рівень учителів, що запрошувалися до навчання (вчителі вищої категорії) і не передбачали тем на розвиток предметних знань і вмінь учителів, зосередившись на формуванні й розвитку спеціальних знань і вмінь, поставивши за мету розробити модель підготовки до апробації навчальної літератури, якою можна було б скористатися при навчанні вчителів різних фахів.

До вчителів, що пройшли підготовку до апробації шкільної навчальної літератури, висуваються такі професійні вимоги:

вчитель: досконало володіє знаннями змісту, структури шкільних програм, підручників, методичних посібників, успішно використовує їх у практичній діяльності; досконало володіє методикою організації роботи з підручником на уроці та в самостійній роботі учнів; глибоко розуміє основи філософії освіти та її значення у вирішенні найважливіших педагогічних проблем, зокрема апробації навчальної літератури; має високий рівень професійної компетентності; вільно орієнтується у вітчизняному законодавстві у сфері контролю якості навчальної літератури, досконало знає та глибоко розуміє основні вимоги відповідних нормативних документів; вільно орієнтується в проблемах науково-методичного та організаційного забезпечення апробації шкільної навчальної літератури; вільно орієнтується серед різних видів наукової та науково-методичної літератури, досконало володіє вміннями користуватись нормативними документами, застосовувати досягнення педагогічної й психологічної наук при виконанні завдань апробації шкільної навчальної літератури; володіє сучасними методами наукових досліджень і здійснення інноваційної освітньої діяльності на рівні, необхідному для вирішення завдань, що постають у процесі апробації; вміє раціонально використовувати ідеї перспективного педагогічного досвіду з апробації шкільної навчальної літератури та розробляти власні педагогічні технології; вміє організувати продуктивну педагогічну взаємодію в системі "учень-вчитель-батьки-учень" під час проведення апробації шкільної навчальної літератури; володіє методами психолого-педагогічного аналізу, вміє прогнозувати результати своєї діяльності з апробації, аналізувати та оцінювати їх; вміє визначати напрямки самоосвітньої діяльності з метою підвищення рівня професійної компетентності й педагогічної майстерності для удосконалення роботи щодо апробації; володіє вміннями розробляти методичні матеріали з актуальних тем апробації навчальної літератури на допомогу колегам.

Формувальний експеримент у ході дослідження складався з трьох етапів: проектувального, операційно-діяльнісного та аналітичного.

На проектувальному етапі експерименту було реалізовано тактичну мету дослідження, яка передбачала досягнення суттєвих результатів у доборі змісту, форм та методів навчання.

Реалізація оперативної мети забезпечувалася під час проведення операційно-діяльнісного етапу експерименту (здійснення навчального процесу). Було розроблено Комплексну програму підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури, у якій об'єднані основні компоненти навчального процесу: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний. Програма передбачає навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації, науково-практичних семінарах та в процесі методичної роботи на рівні району (міста). У ході експерименту було організовано й забезпечено: викладання спецкурсу "Науково-методичні засади апробації шкільної навчальної літератури" на курсах підвищення кваліфікації вчителів різних фахів; проведення обласного постійно діючого науково-практичного семінару; навчання вчителів на рівні районної (міської) методичної служби; самостійну роботу вчителів у процесі підготовки до апробації шкільної навчальної літератури на обласному та районному (міському) рівнях.

Аналітичний етап формувального експерименту засвідчив суттєве зростання рівня готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури. Для кількісної характеристики інтенсивності зростання рівня готовності вчителів використовувалися теорії просування рівнів професійної підготовленості - професійної компетентності (за Ф.М. Вівдичем) та прирощення знань і вмінь (за В.І. Масловим і В.І. Пуцовим). Просування рівнів професійної підготовленості визначалося як співвідношення числа переміщень слухачів на більш високий рівень до загальної кількості слухачів.

Якщо на момент проведення констатувального експерименту більшість учителів не була достатньо підготовленою до апробації, то після здійснення навчання за комплексною програмою переважна їх більшість знаходилася на достатньому та високому рівнях готовності, і це стосується усіх трьох її компонентів. Питома вага вчителів з високим рівнем збільшилася на 30,6 %, з достатнім - на 47,6 %; а з середнім і низьким рівнем зменшилася відповідно на 6,6 % та на 71,6 % (табл. 1).

Крім порівняння готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури до і після формувального експерименту нами було проведено дослідження зазначеної готовності у вчителів експериментальної та контрольної груп, яке показало, що вчителі експериментальної групи суттєво випереджають вчителів контрольної групи за усіма показниками: низького рівня у них немає, а в контрольній групі є (32,7 %); на середньому - їх менше, ніж у контрольній групі на 33 %, а на достатньому й високому рівнях їх більше відповідно на 33,2 % та 32,7 % (табл. 2).

Таблиця 1.

Готовність учителів до апробації шкільної навчальної літератури (порівняння результатів констатувального та формувального експериментів)

Таблиця 2.

Узагальнені результати дослідження готовності до апробації шкільної навчальної літератури вчителів контрольної та експериментальної груп

На основі отриманих результатів дослідження, мета якого полягала у науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці змісту, форм, методів та умов підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури, зроблено такі загальні висновки.

1. У результаті системного аналізу наукових досліджень, науково-методичної літератури та сучасної освітньої практики: встановлено пряму залежність між запровадженням нового змісту освіти через державні стандарти та необхідністю створення якісних програм і підручників; набули подальшого розвитку теоретичні положення проблеми якості шкільної навчальної літератури; виявлено сутність апробації шкільної навчальної літератури та роль і місце вчителя загальноосвітнього навчального закладу в цьому процесі; уточнено та збагачено зміст дефініції "підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури"; визначено сутність готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури як якісно-стійкого стану, що виявляється у високому рівні професійної компетентності спеціаліста, яка базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність; з'ясовано, що сучасний стан готовності вчителів до апробації навчальної літератури є недостатнім.

2. Визначення сутності підготовки та готовності вчителів до апробації шкільної навчальної літератури дозволило розробити: структуру готовності, яка має такі компоненти: мотиваційний (наявність сформованих мотивів та бажання брати участь в апробації), змістово-процесуальний (рівень професійної компетентності вчителя, система фахових та спеціальних знань і вмінь) та рефлексивний (уміння здійснювати самооцінювання та самоконтроль; наявність адекватної самооцінки рівня готовності вчителя); критерії оцінювання (теоретична підготовка: нормативно-правове забезпечення та теоретико-методичні засади проблем якості навчальної літератури; володіння методами і формами апробації навчальної літератури); рівні сформованості компонентів готовності (високий, достатній, середній, низький).

3. Шляхом здійснення теоретико-пошукової роботи розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури, що являє собою комплекс взаємопов'язаних елементів педагогічного процесу, які забезпечують формування у вчителів системи якостей, знань та вмінь, необхідних для успішного здійснення апробації шкільної навчальної літератури.

Вивчення результатів наукових досліджень та практичної діяльності педагогів дало змогу визначити, що для успішної підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури є необхідною реалізація умов: педагогічних (цілепокладання, відбір матеріалу, відбір адекватних методів, форм і засобів навчання); методичних (способи постановки мети й мотивації діяльності; способи формування змісту та методики його реалізації; рефлексія і корекція).

4. Під час формувального експерименту перевірено результативність розробленої моделі підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури. Аналіз його підсумків дозволяє зробити висновки про достатній і високий рівень готовності до цього виду діяльності вчителів, які пройшли відповідну підготовку. З'ясовано, що питома вага вчителів з високим рівнем збільшилася на 30,6 %, з достатнім - на 47,6 %; а з середнім і низьким рівнем зменшилася (відповідно: - 6,6 % та - 71,6 %). Крім того, вчителі експериментальної групи суттєво випереджають учителів контрольної групи за усіма показниками: низького рівня у них немає, а в контрольній групі є (32,7 %); на середньому - їх менше, ніж у контрольній групі на 33 %, а на достатньому й високому рівнях їх більше (відповідно на 33,2 % та 32,7 %).

5. Для впровадження моделі підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури створено програмно-методичне забезпечення навчального процесу: розроблено Комплексну програму підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури в системі післядипломної педагогічної освіти на рівні обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та на рівні районної (міської) методичної служби; дидактичні й методичні матеріали для викладачів і методистів, що беруть участь у навчальному процесі; методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів під час підготовки до апробації шкільної навчальної літератури; розроблено та затверджено в установленому порядку Положення про опорний загальноосвітній навчальний заклад з апробації шкільної навчальної літератури.

Результати дослідження дозволяють зробити висновок про вчасність виконання роботи, її актуальність, а також про ефективність обраних методик. Впровадження в процес підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи післядипломної освіти зазначеної вище моделі спеціальної підготовки вчителів значно піднесло рівень відповідної готовності вчителів і сприяло удосконаленню процесу проведення апробації навчальної літератури та поліпшенню якості її експертної оцінки. Таким чином, можна констатувати, що гіпотезу дослідження було підтверджено, а протиріччя, які потребували розв'язання, були логічно вичерпані в конструктивному контексті опису його ходу і результатів.

Модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури або її окремі елементи, педагогічні та методичні умови підготовки можуть бути використані у системі роботи закладів післядипломної педагогічної освіти: обласних інститутів, районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та безпосередньо у процесі організаційно-методичного забезпечення апробації шкільної навчальної літератури у загальноосвітньому навчальному закладі.

Проведене дослідження не вичерпує усіх можливих аспектів вивчення означеної проблеми та відкриває перспективи для організації досліджень за напрямками: дидактичні умови апробації шкільної навчальної літератури; опорний загальноосвітній навчальний заклад у системі апробації шкільної навчальної літератури; методичний супровід підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури у загальноосвітньому навчальному закладі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

1. Жосан О.Е. Концептуальні засади науково-методичного забезпечення апробації навчальних програм та підручників для профільного навчання / О.Е. Жосан // Вісник післядипломної освіти: [зб. наук. праць / ред. кол.: В.В. Олійник (гол. ред.) та ін.]. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 4. - С. 59-69.

2. Жосан О.Е. Шляхи і форми підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури / О.Е. Жосан // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: [зб. наук. праць / ред. кол.: І.Д. Бех, В.О. Огнев'юк, О.Л. Кононко та ін.]. - К.: Університет, 2007. - № 8. - С. 43-52.

3. Жосан О.Е. Удосконалення технології проведення апробації шкільних підручників / О.Е. Жосан // Вісник післядипломної освіти: [зб. наук. праць / ред. кол.: В.В. Олійник (гол. ред.) та ін.]. - К.: ЛОГОС, 2007. - Вип. 5. - С. 50-64.

4. Жосан О.Е. Стан готовності вчителя до апробації навчальної літератури / О.Е. Жосан // Вісник післядипломної освіти: [зб. наук. праць / ред. кол.: В.В. Олійник (гол. ред.) та ін.]. - К. : Геопринт, 2007. - Вип. 7. - С. 51-65.

5. Жосан О.Е. Підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури в умовах закладу післядипломної освіти / О.Е. Жосан // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 75. - С. 37-41.

6. Жосан О.Е. Педагогічні та методичні умови підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури / О.Е. Жосан // Наукові записки. Серія: Пед. науки. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2008. - Вип. 76. - С. 182-193.

7. Жосан О.Е. "Етика: духовні засади": про апробацію програми в школі / О.Е. Жосан // Благовіст. - 2006. - № 4. - С. 8-10.

8. Жосан О.Е. Деякі аспекти розробки концепції апробації навчальних програм та підручників для профільного навчання / О.Е. Жосан // Педагогічний вісник. - 2007. - № 1. - С. 21-24.

9. Жосан О.Е. Шляхи і форми підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури / О.Е. Жосан // Педагогічний вісник. - 2007. - № 4. - С. 59-64.

10. Жосан О.Е. Удосконалення технології проведення апробації шкільних підручників / О.Е. Жосан // Розвиток післядипломної педагогічної освіти України в умовах інтеграції: матер. щорічн. звітн. Всеукр. наук. -практич. конф., присвяч. 15-річчю АПН України, 11-12 квіт. 2007 р. - Донецьк: Донецький обл. ІППО, 2007. - С. 233-241.

11. Жосан О.Е. Дослідження готовності вчителів до апробації навчальної літератури / О.Е. Жосан // Педагогічна думка. - 2008. - № 1-2. - С. 23-31.

АНОТАЦІЇ

Жосан О.Е. Підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури в системі післядипломної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Спеціальність: 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. Університет менеджменту освіти АПН України, м. Київ, 2008 рік.

У дослідженні здійснено історико-логічний аналіз поглядів на проблему якості шкільної навчальної літератури, системний аналіз стану теорії та практики підготовки вчителів до проведення апробації шкільної навчальної літератури; теоретично обґрунтовано необхідність спеціальної підготовки вчителів до цього виду діяльності. Розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури. Створено навчально-методичне забезпечення відповідної підготовки вчителів у системі післядипломної освіти.

Результати дослідження можуть бути використані у системі роботи закладів післядипломної педагогічної освіти: обласних інститутів, районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та безпосередньо у процесі організаційно-методичного супроводу апробації шкільної навчальної літератури у загальноосвітньому навчальному закладі.

Ключові слова: якість освiти, підручникотворення, експертиза якості шкільної навчальної літератури, апробація шкільної навчальної літератури, підготовка вчителів до апробації шкільної навчальної літератури.

Жосан А.Э. Подготовка учителей к апробации школьной учебной литературы в системе последипломного образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук. Специальность 13.00.04 - Теория и методика профессионального образования. Университет менеджмента образования АПН Украины, г. Киев, 2008 год.

В исследовании проведены историко-логический анализ взглядов на проблему качества школьной учебной литературы, системный анализ состояния теории и практики подготовки учителей к апробации школьной учебной литературы; теоретически обоснована необходимость специальной подготовки учителей к данному виду деятельности. Разработана, научно обоснована и экспериментально проверена модель подготовки учителей к апробации школьной учебной литературы. Создано учебно-методическое обеспечение соответствующей подготовки учителей в системе последипломного образования.

Результаты исследования могут быть использованы в системе работы учреждений последипломного образования: областных институтов, районных (городских) методических кабинетов (центров) и непосредственно в процессе организационно-методического обеспечения апробации школьной учебной литературы в общеобразовательном учебном заведении.

Ключевые слова: качество образования, создание учебников, экспертиза качества школьной учебной литературы, апробация школьной учебной литературы, подготовка учителей к апробации школьной учебной литературы.

Zhosan O.E. Teachers training for school literature approval in an advanced trade educational system - manuscript.

Dissertation for taking the degree of Candidate of Pedagogical Sciences. Specialty: 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. The University of Education's Management of The Ukraine' Pedagogical Sciences Academy - Kyiv, 2008.

The development of education in our country has many problems. One of the main of them is a school books quality. This problem is connected with the work of authors, painters, scientists and teachers. The role of a teacher in the control of the school books quality is very important. According to the order of Ukraine' Ministry of Education and Scientific, the teachers have a right to take part in the school literature approval. Teachers training for the school literature approval is one of the main scientific and educational tasks in the system of education in our country. The Innovation Technologies' Institute of Ukraine' Ministry of Education and Scientific organizes the school literature approval and the teachers training. But there is no any program of teachers training for the school literature approval before the approval's beginning. The aim of the work was to make such program.

There were implemented such analysis in the investigation: historically-logical analysis of seeing the problem with school literature quality; systems analysis of the state of theoretical and practical teachers training for school literature approval implementation. There was proved the necessity of teachers training implementation for this activity category and detected the factors for its efficiency. There were devised the theoretical model and comprehensive program of teachers training for school literature approval in an advanced educational system.

Psychological-educational literature and modern educational practice analyses: gave an opportunity of establishing the ordinal relation between the implementation of the new national educational standards and necessity of creating the qualitative programs and books; gave an opportunity of establishing the distinct methods and approval forms improvement as main factors, which influence the efficiency of new school literature creating; helped to establish the sense of school literature approval and the secondary school teacher's role and place in this process; let to establish the teachers' low state for school literature approval.

The evidence is: the secondary school teachers lack for special training for school literature approval; the existing forms of teachers training for this activity category involve only those teachers which are already approbating the school literature. These forms are considered to be inadequate (in fact there are brief instruction of teachers and studying at a standing seminar).

Theoretical-researching work results: there were established the sense and the main constructs of teachers' readiness for school literature approval. Such readiness is determined as qualitative-steadily state, which shows itself in a specialist's high professional capacity level. Such professional capacity is based on the special knowledge and skills complex and steady motivated wish to implement the activity; it was established that successful teachers training for the school literature approval needs conditions implementation: pedagogical (dedication, material selection, adequate methods, forms and means selection) and methodical (goal-setting and activity motivation methods; methods of content-setting and its implementation technique; reflection and correction).

Determination of essence of teachers training for school literature approval gave an opportunity to find out according to the elaborated components (motivational, content-processional, reflective) the criterions of mark (theoretical training, methods and forms possession school literature approval) and levels of marks (high, sufficient, middle and low).