Актуальність і доцільність проблеми. Актуальною проблемою сьогодення є забезпечення духовного та морального розвитку особистості, формування і вдосконалення основних моральних норм, ідеалів, принципів, цінностей, правил поведінки студентської молоді в системі вищої освіти.

Розв'язання завдань національного виховання, набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої моральної та міжнаціональної культури особистості, формування рис громадянина української держави, розвиненого духовно, фізично досконалого, із високим рівнем моральної, естетичної, правової, трудової, екологічної культури, вимагає докорінної перебудови виховної роботи у вищих закладах освіти.

Розвиток сучасної педагогічної думки неможливий без осмислення і усвідомлення історичного досвіду. Обізнаність із педагогічними ідеями та освітньою діяльністю видатних діячів минулого та їх творче використання належить до найдієвіших чинників, що зумовлюють прогрес педагогічної теорії та практики. Використання творчих пошуків та знахідок попередників дозволяє поєднати сучасне з минулим, накреслити основні тенденції майбутнього розвитку, забезпечити єдність та наступність історико-педагогічного процесу.

Звернення до історичного досвіду нашої країни є особливо актуальним у часи активних пошуків нових шляхів суспільного розвитку, що несе зміну підходів до розбудови системи вищої освіти, оскільки вона сприяє вихованню суспільної свідомості і виступає гарантом його стабільності. Висхідною умовою сучасного реформування системи національної освіти є вивчення історичного досвіду, що, дозволить спрогнозувати її функціонування у перспективі й уникнути помилок минулого.

Особливий інтерес у цьому відношенні становить період кінця ХІХ - початку ХХ століття, який характеризується інтенсивними соціально-економічними та культурними перетвореннями, великою кількістю реформаторських процесів у освітній галузі. В історії вищої школи його позначають як "період енергійної перебудови" (О. Субтельний, В. Левківський), пошуку оптимальних форм взаємодії та організації вищої освіти, вироблення демократичних принципів організації освітньої справи, високого злету вітчизняної педагогічної думки.

Аналіз наукових досліджень з проблеми, яка вивчається, свідчить, що концептуальні засади морального виховання молоді обґрунтовано Л. Висотіною, С. Вітвицькою, А. Донцовим, А. Макаренком, М. Стельмаховичем, В. Сухомлинським, Г. Троцко та іншими; філософський аспект морального виховання досліджено у працях І. Кона, П. Якобсона та інших; соціальному аспекту зазначеної проблеми присвячені праці А. Гусейнова, Ю. Колеснікова, Б. Рубіна та інших; сутність, методи та форми морального виховання досліджено у працях В. Блюмкіна, Т. Коннікової, І. Мар'єнка, Л. Рувинського та інших; етимологію дефініцій "мораль" та "моральність" розкрито О. Лосєвим, С. Ткачовим, Н. Ткачовою, І. Чорнокозовим та інших. Висвітленню поглядів представників освіти на формування моральних цінностей, звичок та особистісної культури присвячено роботи І. Зязюна, Є. Родчаніна, В. Пивоварова, В. Франчук та інших. Вивченням питань морально-етичного виховання учнівської молоді в історичній ретроспективі займалися А. Відченко, А. Говорун, М. Євтух, В. Жуковський, С. Золотухіна, О. Любар, О. Микитюк, Е. Панасенко, Н. Побірченко, Л. Попова, В. Сипченко та інші.

Окремо слід назвати дослідження експериментального характеру, де визначено й апробовано способи формування певних моральних якостей особистості. Так, у роботі В. Іздебської досліджено ціннісні орієнтації студентів та динаміку їхніх змін. Праці А. Донцова присвячені формуванню морально-духовних механізмів студентської поведінки. Науковці О. Богданова та М. Монахов узагальнили досвід та результати морального виховання школярів. Характеристиці рівнів моральної вихованості та професійного становлення педагога присвячені праці Є. Бондаревської, Т. Лисенка, Є. Павлютенкова, В. Ханчина та інших.

Однак, проведений аналіз науково-педагогічної та історико-педагогічної літератури свідчить про те, що питання морального виховання студентської молоді на Слобожанщині в історичній ретроспективі не було предметом спеціального вивчення й окремого аналізу науковців.

Отже, актуальність, об'єктивна потреба суспільства в пошуках нових підходів до змісту морального виховання студентів вищих навчальних закладів, необхідність відродження і втілення в практику вищої школи кращих здобутків минулих років, а також відсутність цілісного спеціального історико-педагогічного дослідження теоретичних ідей та досвіду морального виховання студентської молоді на Слобожанщині зумовили вибір теми: "Моральне виховання студентської молоді на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ століття)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки ("Підготовка викладацьких кадрів для середньої та вищої школи у науково-педагогічній спадщині вітчизняних педагогів, діячів освіти й культури ХІХ - ХХ ст. ") й загальної педагогіки ("Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах") (РК № 1 - 200199004104) Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 23.12.2004р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2005р.).

Мета дослідження: систематизувати теоретичні ідеї та узагальнити практичний досвід морального виховання студентської молоді на Слобожанщині кінця ХІХ - початку ХХ ст., накреслити перспективи творчого використання здобутків минулого у сучасних вищих навчальних закладах України.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання дослідження:

Проаналізувати ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми та вивчити витоки ідеї морального виховання студентської молоді.

Науково обґрунтувати етапи становлення та розвитку питань морального виховання студентів Слобожанщини в кінці ХІХ - на початку ХХ століття.

Узагальнити досвід морального виховання студентської молоді у практиці вищих освітніх закладів Слобожанщини досліджуваного періоду.

Актуалізувати набутий прогресивний досвід та накреслити перспективи його творчого використання в сучасних умовах реформування системи вищої освіти в Україні.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах Слобожанщини кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Предмет дослідження - теорія та практика морального виховання студентів вищих навчальних закладів Слобожанщини досліджуваного періоду.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становили загальні положення теорії пізнання та діалектичного розуміння суті історико-педагогічного процесу; загально-філософські положення про взаємозв'язок історичного минулого із сьогоденням, методологічні положення Закону "Про освіту" та Національної доктрини розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, положення про необхідність вивчення суспільно-педагогічних явищ в історичному вимірі, ідей культурної та освітньо-педагогічної традицій, що визначають сучасні процеси національного відродження і формування державності; концепції розвитку національної системи освіти і педагогічної думки (В. Майборода, Н. Побірченко, О. Сухоминська, Г. Троцко); концептуальні положення та рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в різних закладах освіти (А. Бойко, В. Євдокимов, В. Лозова, Л. Нечепоренко, І. Прокопенко); педагогічні ідеї, концепції відомих учених і педагогів досліджуваного історичного періоду з питань морального виховання молоді (Д. Багалій, В. Вернадський, М. Лавровський, М. Пирогов, О. Потебня, П. Редін, М. Сумцов, К. Ушинський, М. Чернишевський); теоретичні положення щодо морального виховання особистості (А. Гусейнов, Л. Висотіна, А. Донцов, Л. Неделя, Е. Фаустова).

Науковий пошук здійснювався на принципах об'єктивності, історизму, єдності теорії і практики, детермінізму, науковості й системності.

Відповідно до визначених завдань використано такі методи дослідження: загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, класифікація історико-педагогічних джерел, архівних документів, матеріалів періодичних видань досліджуваного періоду), що дозволили узагальнити та систематизувати погляди педагогів на проблему, яка вивчається; історичні (хронологічний, історико-типологічний, ретроспективний), які дали можливість простежити процес морального виховання студентської молоді в Україні кінця ХІХ - початку ХХ століття в динаміці, часовому просторі й послідовності; порівняльно-зіставні методи, що використовувались з метою узагальнення досвіду морального виховання студентської молоді Слобожанщини в зазначений період та виявлення перспектив використання кращих надбань щодо морального виховання студентів у сучасних вищих навчальних закладах.

Джерельна база дослідження. У процесі історико-педагогічного пошуку поглиблено аналізувалися архівні матеріали фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління м. Києва (справи фонду 707 "Управління Київського учбового округу", фонду 304 "Харківське охоронне відділення"); матеріали фондів Державного архіву Харківської області (фонд 200 "Харківське товариство поширення в народі грамотності", фонд 667 "Харківський університет", фонд 770 "Харківський технологічний інститут", фонд 983 "Харківське землеробне училище Міністерства державного майна").

Досліджувались також фонди рідкісної книги Національної бібліотеки України ім.В. Вернадського, Державної науково-технічної бібліотеки України, Науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Короленка, Центральної наукової бібліотеки національного університету імені В. Каразіна, наукової бібліотеки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Цінну джерельну базу становлять вітчизняні періодичні видання кінця ХІХ - початку ХХ століття, а саме: "Журнал Министерства Народного Просвещения", "Журнал для воспитания", "Народная школа", "Наша начальная школа", "Вестник воспитания", "Студенческая мысль"; періодичні видання вищих навчальних закладів Слобожанщини, зокрема, "Записки императорского Харьковского университета", "Труды Педагогического отдела Харьковского историко-филологического общества", "Сборник Харьковского историко-филологического общества".

Джерелами дослідження є також законодавчі й директивні акти Президента України, Верховної Ради й Кабінету Міністрів незалежної української держави; офіційні видання Указів Президента та Законів України, матеріали з'їздів, конференцій, нарад, присвячених питанням виховання особистості в різних соціальних інститутах; монографії й посібники з педагогіки, філософії, психології; постанови Міністерства народної освіти, статути, навчальні плани, розпорядження, циркуляри, протоколи засідань вищих освітніх закладів Слобожанщини кінця ХІХ - початку ХХ століття, праці педагогічного відділу Харківського університету; статті науково-методичного і публіцистичного характеру сучасного періоду, наукові збірки з педагогіки, а також матеріали Міжнародних, Всесоюзних і Всеукраїнських педагогічних конференцій.

слобожанщина моральне виховання молодь

Хронологічні межі дослідження охоплюють період кінця ХІХ - початку ХХ століття. Це період кардинальних змін в економіко-політичній та соціально-культурній сферах країни, період розвитку громадсько-педагогічного руху, піднесення української культури, підвищення уваги науковців до проблем морального виховання особистості взагалі та студентської молоді зокрема; визначення сутності, форм і методів морального виховання молоді, встановлення залежності успіхів у моральному вихованні студентської молоді від ефективності організації навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти.

Нижня межа дослідження - обумовлюється соціальними й організаційно-педагогічними змінами, пов'язаними з реалізацією серії урядових освітніх реформ та виникненням громадсько-педагогічного руху, інтенсивною діяльністю педагогів щодо розробки питань морального виховання студентської молоді.

Верхня хронологічна межа - визначається насамперед початком нової епохи розвитку суспільства, що мала наслідком докорінні перебудови у системі освіти (підпорядкування її державним політичним структурам) та остаточну реорганізацію вищих навчальних закладів і призвела до зміни поглядів на мету, завдання і зміст морального виховання підростаючого покоління.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено цілісне історико-педагогічне дослідження проблеми морального виховання студентської молоді на Слобожанщині в конкретний історичний період; систематизовано та узагальнено теоретичні надбання видатних вітчизняних педагогів щодо сутності, форм і методів формування моральності студентської молоді; визначено й науково обґрунтовано етапи становлення та розвитку морального виховання студентів у ВНЗ Слобожанщини кінця ХІХ - початку ХХ століття (кінець 70-х - перша половина 80-х рр. ХІХ ст.; друга половина 80-х - перша половина 90-х рр. ХІХ ст.; друга половина 90-х рр. ХІХ ст. - початок ХХ ст.); на основі глибокого вивчення й ретельного аналізу досвіду прогресивних педагогів вищої школи Слобожанщини виявлено і схарактеризовано вплив змісту, методів наукового пізнання (письмові роботи, критичний розбір та пояснення першоджерел), форм науково-дослідної роботи (індивідуальна та гурткова робот, співбесіди) та особистості викладача вищої школи на формування моральних рис студента (почуття відповідальності, наполегливість у праці, взаємоповага, ввічливість, гуманізм, взаємодопомога); з'ясовано, що найбільший вплив на підростаюче покоління мають: рівень наукової підготовки викладача, його наукова захопленість та моральні почуття); накреслено перспективи творчого використання досвіду морального виховання студентів минулих століть у навчально-виховному процесі сучасної вищої школи (визначення вітчизняними педагогами змісту, форм та методів морального виховання студентської молоді; виокремлення умов формування та підвищення рівня моральної культури студентів; проведення різноманітних конкурсів, тематичних спецсемінарів, широке залучення студентів до участі у виховних заходах та деякі інші).

Подальшого розвитку і конкретизації набули питання узагальнення методів формування високої моральної культури студентської молоді (самовдосконалення, покарання професорського дисциплінарного суду, особистого прикладу, застереження, навіювання, самовиховання, привчання, заохочення, настанови тощо).

У науковий обіг введені раніше не опубліковані й не використані у дослідженнях архівні матеріали (15), рідкісні документи (4), факти, що розширюють уявлення про теорію та практику морального виховання студентської молоді.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що отримані в ході наукового дослідження теоретичні висновки, фактичний матеріал, концептуальні положення педагогічної системи покладено в основу спецкурсу "Моральне виховання студентської молоді на Слобожанщині (історичний аспект)" для вищих педагогічних закладів освіти III - IV рівня акредитації, який було апробовано в навчальному процесі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01-14/447 від 03.12.2007р.) та Харківської державної академії культури (довідка № 129 від 05.12.2007р.).

Проаналізований та узагальнений позитивний досвід може бути підґрунтям для подальших історико-педагогічних досліджень, сприятиме збереженню й передачі історико-педагогічного регіонального досвіду, а також може бути використаний під час викладання лекційних курсів "Історія педагогіки", "Основи педагогічної майстерності", "Педагогіка і психологія вищої школи", у процесі підготовки відповідних навчальних посібників, методичних рекомендацій, курсових та дипломних робіт у педагогічних навчальних закладах ІІІ - IV рівнів акредитації.

Достовірність та аргументованість наукових положень забезпечується системним аналізом широкого кола архівних джерел, дослідницьких матеріалів, застосуванням комплексу методів, адекватних меті, предмету, завданням дослідження, позитивним упровадженням результатів дослідження в практику навчально-виховного процесу сучасних вищих закладів освіти, науковим підходом до аналізу педагогічних явищ і фактів, апробацією матеріалів дисертації на конференціях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2004 - 2007 рр.), на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: "Науковий потенціал України" (Київ, 2005р.), "Наука: теорія та практика" (Дніпропетровськ, 2005р.), "Наука та інновації - 2005" (Дніпропетровськ, 2005р.), "Методологія сучасних наукових досліджень" (Харків, 2006р.).

Публікації. Зміст і результати дисертаційного дослідження відображено в 10 одноосібних публікаціях автора, серед яких: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях; 4 - статті й тези в збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг авторського доробку становить 2,09 др. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (285 найменування), 9 додатків (на 28 сторінках), 7 таблиць (на 9 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з них основного тексту - 174 сторінки.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи, джерела, методологічну основу дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, визначено хронологічні межі дослідження, відображено форми апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні питання морального виховання студентської молоді на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ століття)" - виявлено та схарактеризовано основні напрями розробки проблеми дослідження; проаналізовано витоки ідеї морального виховання молоді в зарубіжній та вітчизняній педагогічній думці; розкрито сутність та етимологію поняття "мораль"; схарактеризовано внесок прогресивних представників вітчизняної педагогічної думки кінця ХІХ - початку ХХ століття у розвиток теоретичних питань морального виховання студентства, визначено основні етапи становлення та розвитку питань морального виховання студентів Слобожанщини в досліджуваний період.

Аналіз стану наукової розробки означеної педагогічної проблеми дав змогу встановити актуальність та виявити основні напрями її вивчення.

Як свідчать результати наукового пошуку, останнім часом з'явилися дисертації, в яких ґрунтовно досліджено: педагогічну спадщину видатних освітян Слобожанщини кінця ХІХ - початку ХХ ст. (М. Головкова, Л. Голубнича, О. Кін, С. Машкіна, О. Неживий); розвиток громадянського, національного, естетичного виховання (О. Горчакова, О. Рацул, Ш. Рзаєв, О. Шумська); формування професійних та особистісних якостей майбутнього викладача на основі вивчення й аналізу досвіду минулих років (В. Микитюк,); формування особистості та її ціннісних орієнтацій (Л. Панченко, Л. Пелех); просвітницько-педагогічну діяльність науковців та студентських організацій в історичній ретроспективі (Л. Коваленко, О. Коваленко, С. Черкасова); організацію науково-дослідної роботи студентів Харківського Імператорського університету (Н. Пузирьова); питання морально-етичного виховання американських школярів (В. Жуковський).

На основі принципу історизму, покладеного в основу дослідження, виявлено витоки ідеї морального виховання студентської молоді. Установлено, що передумовами становлення та розвитку ідей морального виховання були праці філософів стародавньої Греції (Аристотель, Платон, Сократ), в яких аналізувались етичні категорії та поняття (добро, зло, доброчинність, любов до прекрасного); зарубіжних педагогів (А. Дістервег, Я. Коменський, Дж. Локк, Й. Песталоцці, Ж. - Ж. Руссо), які визначили провідні риси моральності, сформулювали правила "доброї" поведінки, виокремили чинники, котрі впливають на формування моральності, і сформулювали умови виховання високих моральних якостей особистості та вітчизняних освітян (І. Бецькой, І. Гізель, М. Новіков, Ф. Прокопович, Г. Сковорода), котрі обґрунтували етику як науку, сформулювали принципи та правила виховання моральної поведінки, довели тісний зв'язок морального виховання з інтелектуальним та естетичним розвитком особистості, визначили основні методи виховання високоморальної людини; масовий випуск різноманітної науково-педагогічної літератури і періодичних видань, присвячених питанням формування у молоді моральних принципів і моральної культури; широкий розвиток університетської освіти, затвердження університетських статутів і позитивні зрушення у суспільстві.

У ході наукового пошуку встановлено, що з другої половини ХІХ ст. актуальною стала проблема морального виховання студентів вищих навчальних закладів. Так, вітчизняними педагогами досліджуваного періоду були сформульовані та визначені актуальні й для сьогодення педагогічні проблеми, а саме: з'ясування сутності морального виховання молодої особистості (М. Пирогов, П. Редкін, К. Ушинський, П. Юркевич); виділення провідних якостей морально вихованої людини (В. Вернадський, С. Миропольський, М. Пирогов, О. Потебня); визначення сприятливих умов для виховання провідних моральних якостей особистості (Д. Багалій, М. Куплєваський, О. Потебня, М. Сумцов, К. Ушинський, П. Юркевич); виокремлення методів, форм та напрямів морального виховання у студентському середовищі (М. Лавровський, М. Пирогов, М. Сумцов, К. Ушинський, П. Юркевич).

Проведене дослідження свідчить про те, що представники освіти, професори та викладачі вищих закладів освіти постійно приділяли увагу проблемам морального виховання, вдосконаленню його змісту, невпинно боролися за піднесення моральної культури студентів, їхньої поведінки, міжособистісних стосунків, розуміння ними сутності понять гідності та честі. Учені, педагоги та діячі освіти Слобожанщини, спираючись на теоретичні розробки та власний практичний досвід у справі морального виховання студентської молоді, різними методами намагалися скоригувати та вдосконалити моральну культуру підростаючого покоління.

У дослідженні, виходячи з особливостей суспільно-політичного розвитку країни, специфіки мети та завдань морального виховання, форм і методів впливу, вимог до особистості студента, обґрунтовано етапи становлення та розвитку питань морального виховання студентів у ВНЗ Слобожанщини досліджуваного періоду: кінець 70-х - перша половина 80-х рр. ХІХ ст.; друга половина 80-х - перша половина 90-х рр. ХІХ ст.; друга половина 90-х рр. ХІХ ст. - початок ХХ ст.

Перший етап (кінець 70-х - перша половина 80-х рр. ХІХ ст.) у дослідженні представлено як етап прогресивного розвитку питань морального виховання студентів. Визначено, що йому були притаманні чітке визначення мети (виховання істинної людини) та завдань (подолання негативних моральних якостей особистості; формування у студентів найкращих моральних ідеалів та почуттів; тісний моральний зв'язок між студентами та викладачами) морального виховання; визначення позааудиторної роботи (в науково-допоміжних закладах, бібліотеках, читальнях, музеях, товариствах тощо) провідним напрямом організації морального виховання; формулювання високих вимог до моральних якостей особистості (чесність, дисциплінованість, доброзичливе ставлення до людей, працелюбство; сумлінне ставлення до виконання свого громадського обов'язку; милосердя, щедрість та ін.); винайдення дієвих методів та прийомів морального виховання студентської молоді (заохочення, переконання; порада, настанова; навіювання, прохання тощо).

Другий етап (друга половина 80-х - перша половина 90-х рр. ХІХ ст.) визначено як етап жорстокого контролю з боку держави за здійсненням питань морального виховання студентів. На основі аналізу архівних джерел, урядової документації та науково-педагогічної літератури встановлено, що цей етап характеризувався: зміною мети (виховання людини у відповідності з державними інтересами) та завдань (організація впливу викладачів на студентську молодь; сувора регламентація студентського життя; обмеження творчої ініціативи у студентському середовищі; виховання "істинних" патріотів своєї держави) морального виховання студентів як в навчальний, так і в позанавчальний час; введенням судів у справах порушень та провин студентів, широким використанням методів покарання, в тому числі й фізичних; реакційними вимогами до особистості студента (сліпе виконання громадянського обов'язку, особистий егоїзм тощо); загальною політизацією навчально-виховного процесу, яка мала негативний вплив та заважала подальшому розвитку методів, форм та засобів морального виховання студентів вищої школи.

Третій етап (друга половина 90-х рр. ХІХ ст. - початок ХХ ст.) обґрунтовується у дисертації як етап вдосконалення питань морального виховання студентства. Зазначений етап супроводжувався суттєвими змінами у системі вищої освіти взагалі та змісті морального виховання підростаючого покоління зокрема; вихованням студентів на високих загальнолюдських та національних цінностях і засадах; уточненням мети та завдань (надання моральних прав та свобод як викладачам, так і студентам; забезпечення свободи думки, слова і віри; вдосконалення особистості на гуманістичних засадах та принципах; побудова взаємостосунків викладача та студента на демократизмі та взаємній повазі) морального виховання студентської молоді; більш високими вимогами до особистості викладача та студента; використанням як традиційних (заохочення, покарання, особистий приклад викладача, вправа, привчання, переконання тощо), так і нових (самовиховання) методів морального виховання підростаючого покоління.

Варто підкреслити, що у ході дослідження даної проблеми були виокремлені чинники, які заважали плідному розвитку зазначених питань. В цілому це були: жорстока урядова політика щодо політичних поглядів студентської молоді, її настрою; обмеженість професорсько-викладацького складу університетів у виборі форм проведення занять, методів виховання та літератури; нестача учбових приміщень та коштів для придбання учбового обладнання і необхідних літературних видань тощо.

У другому розділі - "Досвід морального виховання студентської молоді на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ століття)" - проаналізовано вплив науково-дослідної роботи та викладачів вищої школи на формування особистості з високими моральними якостями, актуалізовано набутий прогресивний досвід, накреслено перспективи його творчого використання в сучасних умовах реформування системи вищої освіти в Україні та виявлено прогностичні тенденції подальшого розвитку й вдосконалення процесу морального виховання студентів ВНЗ.

У ході ретельного аналізу досвіду морального виховання студентської молоді на Слобожанщині в кінці ХІХ - на початку ХХ століття встановлено, що у досліджуваний період питання морального виховання студентів були тісно пов'язані з науково-дослідною роботою. У дисертації доведено, що конкретні види (наукові доповіді, письмові роботи, критичний розбір та пояснення першоджерел) й форми (індивідуальна та гурткова робота, співбесіди) науково-дослідної роботи сприяли вдосконаленню методів (зокрема, методів заохочення - різноманітні премії, іменні стипендії, медалі, присудження ступеня "дійсного студента" чи кандидата) морального виховання студентів ВНЗ, формуванню у них високих моральних якостей (чесність, гідність, людяність, любов до ближнього, взаємодопомога, любов до Батьківщини, повага до її звичаїв, традицій, обрядів, ввічливість, терпимість, відданість справі, відповідальність, чемність, здатність до відстоювання власних поглядів та суджень з повагою до думок та поглядів опонентів та деяких інших).

Узагальнення досвіду морального виховання дозволило виявити та згрупувати характерні для даного історичного періоду вимоги до викладача вищої школи як носія вищих моральних цінностей, а саме: високий рівень наукової підготовки (викладач завжди повинен йти "в ногу з наукою"), наукова захопленість, без якої не може бути "доброго врожаю", високі моральні почуття (моральне благородство, готовність віддати себе справі, сумлінне виконання своїх обов'язків, віра в добро й вічну істину, тверді життєві принципи та стійкі переконання, справедливість та неупередженість, любов та повага до молоді).

Отже, у ході дослідження доведено, що провідні науковці та діячі освіти досліджуваного періоду, усвідомлюючи необхідність високого рівня морального розвитку особистості, зробили неоцінимий внесок у розробку теоретичних засад та практики морального виховання молоді у вищих навчальних закладах Слобожанщини. Виокремлено ті фундаментальні надбання педагогіки вищої школи з проблем морального виховання молоді, які знайшли гідне продовження в сучасній вітчизняній педагогіці.

На основі вивчення прогресивних здобутків теорії та практики морального виховання студентської молоді на різних етапах розвитку суспільства дійшли висновку, що на сьогодні є актуальними і заслуговують на творче використання такі педагогічно цінні напрацювання минулих років як: визначення видатними педагогами-науковцями форм і методів морального виховання студентів; виокремлення основних моральних якостей особистості (гуманізм, патріотизм, повага до старших, любов до ближнього тощо); обґрунтування умов формування та підвищення рівня моральної культури студентів (через лекційні та практичні заняття, наукову роботу, самостійну роботу у бібліотеках, читання, авторитет та особистий приклад професорсько-викладацького складу вищих закладів освіти).

Дослідженням установлено, що найбільш доцільними шляхами реалізації актуальних ідей минулого в практиці сучасної вищої школи є: проведення конкурсів, тематичних спецсемінарів, спецкурсів, розробка науково-педагогічних проблем з даної тематики, залучення студентів до участі у виховних заходах, які б сприяли підвищенню у них моральної культури, формуванню вищих моральних ідеалів, цінностей, вихованню морально досконалої особистості.

У дисертації науково обґрунтовано й угруповано прогностичні тенденції подальшого розвитку й удосконалення процесу морального виховання студентів у вищих навчальних закладах України, а саме:

ѕ інтеграційні, які полягають у збагаченні зв'язків морального виховання з громадянським, національним, релігійним;

ѕ збагачення змісту діяльності викладача вищого закладу освіти, вдосконалення вже існуючих та започаткування нових форм та методів морального впливу на студентську молодь;

ѕ постійне підвищення вимог до моральних цінностей як студента, так і викладача;

ѕ вдосконалення позанавчальної діяльності студентської молоді, широке залучення її до клубної, гурткової роботи з метою формування високих моральних якостей особистості (відповідальність, наполегливість, гуманізм, сумлінність, взаєморозуміння).

Узагальнення результатів історико-педагогічного пошуку, аналіз джерельної бази дає підстави зробити такі висновки: