Педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КУРЛІЩУК Інна Іванівна

УДК 37.013.42 (043)

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

13.00.05 - соціальна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Савченко Сергій Вікторович, в.о. ректора Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Штефан Людмила Андріївна,

Харківський національний педагогічний університет Г.С. Сковороди,

професор кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки;

кандидат педагогічних наук

Цимбал Ірина Іванівна,

Головне управління освіти і науки

Луганської облдержадміністрації, начальник.

Захист відбудеться 21 березня 2008 року о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 20 лютого 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Особливості сучасного соціально-політичного й економічного розвитку нашої країни висунули на перший план питання активізації людського фактора, цілеспрямованого формування соціально активної особистості. За умов переходу до новітнього інформаційного суспільства, у якому базою соціального й технічного розвитку є інформація, система освіти має вирішити принципово нову глобальну проблему: підготовки людини до життя й діяльності в умовах інформаційного світу. Вирішального значення набуло питання соціалізації молоді, особливо такої прогресивної соціально-демографічної групи, як студентство.

На думку багатьох вітчизняних дослідників, сьогодні студентство є однією з найбільш проблемних соціальних груп, що пояснюється її внутрішньою мобільністю й динамічністю, а також багатьма зовнішніми чинниками, зокрема ускладненням усієї соціальної структури українського суспільства, змінами в політичній, економічній, культурній, соціальній, комунікативній, освітній та інших сферах життєдіяльності. Студентство як специфічний соціальний прошарок молоді є носієм інтелектуального й духовного потенціалу суспільства, а також головним резервом особливої соціальної групи - інтелігенції.

У наш час, за умов кризи традиційних інститутів соціалізації, значно зросла соціалізаційна функція засобів масової комунікації (преса, радіо, телебачення, Інтернет, інформаційні агентства, прес-служби тощо). Ця функція й раніше була в них високою, а на сучасному етапі розвитку українського суспільства, особливістю якого є перехід до суспільства інформаційного типу, засоби масової комунікації (ЗМК) стали головними агентами соціалізації, зокрема молоді.

ЗМК мають багаті резерви впливу на соціалізацію студентської молоді, з якою органічно пов'язані духовний та інтелектуальний потенціал суспільства. Саме через ЗМК, у тому числі й студентські, молодь вищих навчальних закладів отримує необхідні знання про нове інформаційне середовище; відбувається формування інформаційної культури й інформаційного світогляду, що спираються на розуміння визначної ролі інформації в суспільній життєдіяльності людини.

Інститут освіти активно взаємодіє з соціальним інститутом засобів масової комунікації. На це орієнтують положення Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ століття), відповідно до якої заплановано заснувати фахові, науково-методичні журнали, організувати науково-популярні, навчально-виховні радіо- й телепередачі для дітей, юнацтва та батьків з питань освіти й виховання.

Разом з тим, сьогодні існує проблема тиражування через ЗМК інформації, що не відповідає загальнолюдським етичним та естетичним ідеалам. Перенасичений інформаційний простір України часом стихійно впливає й на художньо-естетичні смаки, і на формування моральних принципів молодого покоління. Тому нагальним є питання підвищення рівня інформаційної культури й освіченості молоді.

Різні аспекти соціалізації були предметом дослідження таких вітчизняних і зарубіжних авторів, як Г. Андрєєва, М. Вебер, Я. Гилінський, Е. Гідденс, Дж. Дьюї, Е. Дюркгейм, В. Зеньковський, І. Кон, М. Лукашевич, А. Маслоу, В. Москаленко, А. Мудрик, Б. Паригін, Т. Парсонс, Н. Смелзер та ін. Зокрема до проблем соціалізації молоді зверталися Ю. Волков, В. Добреньков, Ф. Кадарія, А. Ковальова, Ж. Тощенко, В. Шаповалов.

Студентська проблематика в соціалізаційному аспекті розглядалася в дослідженнях Л. Ази, Б. Ананьєва, В. Андрющенка, Л. Гордіна, Ю. Загороднього, М. Карпенка, В. Курила, В. Лісовського, Н. Осипова, Н. Рейнвальд, С. Савченка та ін.

Особливе місце займають роботи, присвячені розробці проблеми засобів масової комунікації як соціального інституту суспільства, таких дослідників, як Н. Богомолова, Ю. Буданцев, В. Горохов, Я. Засурський, О. Зернецька, Г. Лассвелл, Г. Маклюєн, А. Москаленко, Б. Потятиник, Є. Прохоров, Ю. Хабермас, В. Шрамм.

Проблеми взаємовпливу інституту ЗМК і суспільства неодноразово ставали предметом досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як О. Ваганова, Ю. Горський, М. Зарва, Дж. Клеппер, В. Костомаров, П. Лазарсфельд, Г. Маркує, Т. Науменко, В. Пугачов, Г. Солганік, Ю. Сорокін, В. Черніков, Є. Юдина та ін.

Питання особливостей молодіжних мас-медіа, специфіки їх аудиторії підіймалися в роботах Л. Баранової, Н. Єфімової, Н. Каторож, Д. Кондратьєва, Н. Костенко, Г. Нікітіної, Б. Романенка.

Різні аспекти виховного та соціалізаційного впливів ЗМК, у тому числі молодіжних, на учнівську та студентську аудиторію досліджували В. Воробйов, Н. Габор, Х. Домозєтов, С. Дорогийё О. Дроздов, О. Дуб, В. Жадько, О. Журин, Н. Іванова, Н. Костенко, І. Лєвшина, В. Лизанчук, М. Недопитанський, О. Петрунько, С. Пиявський, С. Пройда, В. Соскін, В. Ягупов, І. Яременко.

Значна увага в сучасній педагогічній літературі приділяється питанням медіаосвіти. У цій галузі широко відомі роботи Л. Баженової, О. Баранова, Н. Габор, Л. Зазнобіної, Л. Мастермана, С. Пензіна, О. Спічкіна, Ю. Усова, О. Федорова, О. Шарикова та ін.

У дисертаційних дослідженнях останніх років, присвячених проблемі соціалізації й виховання учнівської й студентської молоді засобами масової комунікації, висвітлюються різні її аспекти. Так, роль розважальних програм центральних каналів телебачення України як чинник морального виховання підлітків досліджувала О. Невмержицька, виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації - С. Шандрук, роль телебачення у формуванні духовності молоді - Н. Телех, формування загальнолюдських цінностей у старшокласників засобами масової інформації в сучасних умовах - Д. Попова. Специфіку новітнього засобу масової комунікації - Інтернету, соціалізацію особистості в Інтернет-комунікаціях розглядали О. Шеремет, А. Чистяков. Роль засобів масової комунікації в процесі глобалізації досліджувала О. Ваганова. Вивченню засобів масової комунікації в контексті громадської думки присвячено роботу Л. Городенко. Теорія і практика медіаосвіти, феномен медіакультури стали предметом наукового дослідження Ю. Казакова, О. Мурюкіна, Н. Рижих, О. Столбнікової, С. Шумаєвої. Водночас, у вітчизняному педагогічному дискурсі відсутні наукові роботи, присвячені вивченню педагогічних засад соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації.

Отже, узагальнюючий аналіз наукових досліджень стосовно проблеми соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації дозволив виявити об'єктивно наявні протиріччя між: а) традиційним підходом до питання соціалізації, зокрема студентства, та сучасними вимогами до організації соціалізаційної роботи з молоддю, що вимагають обізнаності молоді в соціально-політичному, культурному, економічному житті своєї держави, визначення власного місця у структурі суспільства як активного суб'єкта; б) загальною тенденцією людства до глобалізації, відповідним зростанням впливу інституту ЗМК на життєдіяльність, процеси соціалізації окремого індивіда, групи, країни й людства в цілому та низьким рівнем реальної обізнаності, інформованості студентської молоді України у сфері масових комунікацій; в) визнанням на державному рівні необхідності виховання громадянина з високими показниками медіаграмотності й медіакультури та їх реальними показниками у випускників вищого навчального закладу; г) дослідженням вагомості соціалізаційного потенціалу інституту ЗМК у молодіжному середовищі, у тому числі студентському, і наявністю невисокого рівня педагогічної підтримки цього процесу.

Актуальність досліджуваної проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість з урахуванням визначених протиріч обумовили вибір теми нашого дослідження „Педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка „Створення нових освітніх технологій на засадах сучасних концепцій підготовки професійно-педагогічних кадрів” (протокол № 6 засідання вченої ради ЛНПУ імені Тараса Шевченка від 28.01.2000 р.). Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 27.09.2005 р.).

Об'єкт дослідження - процес соціалізації студентів вищих навчальних закладів засобами масової комунікації.

Предмет дослідження - педагогічні засади, які забезпечують соціалізацію студентської молоді засобами масової комунікації.

Мета дослідження - узагальнити наявні теоретичні положення щодо соціалізаційних можливостей інституту засобів масової комунікації в студентському середовищі, визначити, обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність розроблених педагогічних засад соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що інститут засобів масової комунікації є важливим регулятором процесу соціалізації студентської молоді, а його ефективність буде високою якщо: а) в соціально-педагогічному контексті його розглядати як цілісний феномен якому притаманні риси педагогічної дійсності: соціальна природа, зміст, форми, технології впливу на свідомість людей; б) буде забезпечене науково-педагогічне підґрунтя до організації взаємодії студентства з засобами масової комунікації; в) будуть запроваджені такі педагогічні засади соціалізації студентської молоді як організація медіаосвіти та педагогічна підтримка спілкування студентства із засобами масової комунікації.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези було визначено такі завдання дослідження:

1. На підставі аналізу соціологічної, психологічної, педагогічної літератури визначити соціально-педагогічні аспекти процесу соціалізації студентської молоді.

2. Дати визначення поняттю „соціалізація студентської молоді засобами масової комунікації”.

3. Установити критерії та визначити показники результативності процесу соціалізації особистості студента засобами мас-медіа.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність визначених педагогічних засад соціалізації студентства засобами масової комунікації.

5. Розробити та впровадити науково-методичне забезпечення процесу соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про соціальну сутність особистості, аксіологічний підхід, у межах якого людина розглядається як найвища цінність суспільства, принципи пріоритету загальнолюдських цінностей, єдності індивідуального й суспільного, учення про діалектичну єдність процесів виховання й соціалізації, ідеї діалектичного розвитку особистості в результаті включення її в різноманітні види діяльності.

Теоретичну основу дослідження складають: теорії й концептуальні положення про становлення інформаційного суспільства (Д. Белл, В. Зінченко, М. Кастельс, Л. Кузнєцова, В. Степін, А. Тоффлер, А. Урсул); положення теорії педагогічної допомоги й підтримки (О. Газман, Н. Крилова, С. Кулачкова, С. Попова, Т. Строкова); міждисциплінарні уявлення про соціалізацію особистості (Г. Андрєєва, І. Кон, В. Москаленко, А. Мудрик, С. Савченко) та студентство як особливу соціально-демографічну групу (Л. Аза, Б. Ананьєв, Л. Гордін, В. Лісовський, Н. Рейнвальд); концепції особистісно орієнтованої освіти й виховання (П. Блонський, Є. Бондаревська, В. Горшкова, А. Луначарський, А. Макаренко, С. Подмазін, В. Сєріков, С. Шацький); дослідження мас-медіа в цілому, моделей і методів медіаосвіти (Л. Баженова, О. Баранов, Н. Габор, Л. Зазнобіна, Р. К'юбі, Л. Мастерман, Б. Потятиник, Ю. Усов, О. Федоров, О. Шариков); законодавчі та нормативні документи: Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Концепція національного виховання, Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст., Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття).

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні - метод системного аналізу соціально-педагогічної літератури, аналіз понятійно-термінологічної системи з метою теоретичного вивчення проблеми соціалізації студентської молоді вищих навчальних закладів засобами масової комунікації; теоретичне узагальнення, синтез і аналіз з метою розкриття основних особливостей процесу соціалізації студентської молоді й ролі ЗМК у цьому процесі; емпіричні - спостереження, анкетування, інтерв'ю, бесіди, тестування, самооцінка, педагогічний експеримент для перевірки педагогічних засад соціалізації студентської молоді мас-медіа; математичні методи для обробки експериментальних даних, кількісного і якісного аналізу емпіричного матеріалу та інтерпретації матеріалів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації, студентські засоби масової комунікації розглядаються комплексно як важливий інститут соціалізації молоді вищих навчальних закладів, запропоновано класифікацію типів студентів у контексті їх зв'язків із ЗМК; удосконалено науково-методичне забезпечення процесу соціалізації студентства засобами масової комунікації; набули подальшого розвитку наукові уявлення про зміст та функції інституту засобів масової комунікації, поняття „студентські засоби масової комунікації”.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та апробації експериментальної програми „Засоби масової комунікації та процес соціалізації студентства”, що містить факультативний курс „ЗМК і сучасність”, програму роботи клубу дописувачів студентських ЗМК, програму семінарів і тренінгів для кураторів студентських груп, викладачів з проблеми соціалізуючого впливу ЗМК на студентів. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в лекційному курсі „Педагогіка вищої школи”, що читається в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Розроблені теоретичні положення можуть бути використані безпосередньо в процесі роботи зі студентами у вищому навчальному закладі, при підготовці викладачів, кураторів, соціальних педагогів, журналістів, студентського активу. Експериментальний матеріал можна застосовувати в практиці державних, громадських та студентських організацій, робота яких пов'язана з підтримкою та забезпеченням процесу соціалізації студентства.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/1354 від 19.06.07), Луганського державного університету внутрішніх справ (довідка про впровадження № 1041 від 08.05.07), Луганського державного медичного університету (довідка про впровадження № 5уч/763 від 10.05.07).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції „Наукова індустрія європейського континенту - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Духовність особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Українська наука ХХІ ст.” (Київ, 2006), Другій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Актуальні проблеми сучасної науки” (Київ, 2006), Третій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір 2006” (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Історико-педагогічні дослідження. Регіональний вимір” (Луганськ, 2006). Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 11 одноосібних публікаціях (у наукових фахових виданнях - 7 статей).

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (245 найменувань, з них 7 - іноземною мовою), містить 9 додатків на 24 сторінках, 8 таблиць, 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 227 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, наукову новизну й практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації” - представлено соціально-педагогічні аспекти процесу соціалізації студентської молоді, визначено специфіку засобів масової комунікації як особливого інституту соціалізації, науково-теоретичне підґрунтя організації взаємодії студентства з ЗМК.

Аналіз літератури показав, що в соціально-педагогічній науці існує два основних підходи до розуміння суті соціалізації. Прибічники першого (Дж. Балантайн, Т. Парсонс, М. Вебер та ін.) вважають, що зміст процесу соціалізації визначається зацікавленістю суспільства в тому, щоб його члени успішно оволодівали суспільними ролями, брали участь у політичній, економічній, комунікативній, виробничій та ін. видах суспільної діяльності. У своїх роботах вони характеризують людину як об'єкт соціалізації. Прибічники другого підходу (Дж. Мід, М. Рожков, Б. Паригін та ін.) розглядають людину не лише як об'єкт, а і як суб'єкт соціалізації, оскільки, на їхню думку, саме з позицій суб'єкта індивід засвоює соціальні норми й цінності суспільства, попередній суспільний досвід. Дослідники вказують на те, що будь-який індивід не лише адаптується до вимог суспільства, а й бере активну участь у процесі соціалізації.

У цілому дослідження проблеми соціалізації показало, що цей процес становить собою складний і динамічний феномен, змістом якого є входження людини до соціуму й становлення її особистості, що забезпечується інтегрованістю індивіда в суспільство й водночас його соціальною автономізацією (Г. Андрєєва, І. Кон, В. Москаленко, А. Мудрик, Б. Паригін та ін.).

Спираючись на наукові розробки, присвячені процесу соціалізації молоді, у тому числі й студентської (Л. Аза, Б. Ананьєв, М. Головатий, В. Курило, C. Левікова, В. Лісовський, Н. Рейнвальд, С. Савченко та ін.), ми дійшли висновку, що під соціалізацією студентської молоді найчастіше розуміють процес активного засвоєння студентами системи соціальних норм, цінностей і перетворення їх у власну систему соціальних установок, ціннісних орієнтацій, що забезпечить їх гармонійне входження до реального суспільного життя.

Установлено, що особливостями процесу соціалізації студентської молоді в Україні є його гіпердинамічний характер; сприйняття студентства як суб'єкта соціалізаційного процесу; перерозподіл впливу на особистість інститутів соціалізації; перехід значної частини виховної роботи за межі навчальних закладів; трансформація основних інститутів соціалізації; наявність дисбалансу в організованих і стихійних процесах соціалізації в бік стихійності; збільшення рівня автономності особистості від суспільства.

На основі узагальнення наукових підходів до вивчення проблеми ми визначили соціалізацію студентської молоді засобами масової комунікації як динамічний, безперервний процес взаємодії студентів з інститутом ЗМК, що обумовлює активне засвоєння студентами системи соціальних норм, цінностей, які транслюються засобами мас-медіа, і перетворення їх у власну систему соціальних установок, ціннісних орієнтацій, що забезпечують становлення особистості й гармонійне входження до соціуму

Критерієм процесу соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації є рівень соціальності, що становить собою сукупність особистісних якостей, які характеризують розвиток людини як члена суспільства і є провідними в стосунках „студент - суспільство”.

У дисертації показано, що в умовах сучасного інформаційного суспільства одним із головних інститутів соціалізації студентської молоді є інститут ЗМК, який в соціально-педагогічному контексті розглядається як цілісний феномен, якому притаманні риси педагогічної дійсності: соціальна природа, зміст, форми, технології впливу на свідомість людей. Зміст і мету функції соціалізації цього інституту складає включення індивіда в суспільство через пряме й опосередковане засвоєння ним суспільного досвіду, формування власної системи ціннісно-орієнтаційних установок. ЗМК здійснюють не лише безпосередній соціалізуючий вплив на особистість, а й вплив на різні інститути, що також виконують соціалізуючу функцію.

Проаналізувавши праці вітчизняних і зарубіжних учених (Н. Богомолова, Ю. Буданцев, В. Горохов, Я. Засурський, Г. Лассвелл, Г. Маклюєн, А. Москаленко, Є. Прохоров, В. Пугачов, Ю. Хабермас), ми виділили такі специфічні риси засобів масової комунікації як соціалізуючого інституту: 1) соціальна природа об'єкта впливу інституту ЗМК і кінцевого результату; 2) масовість соціалізаційної діяльності; 3) періодичність діяльності; 4) доступність інституту ЗМК (у технічному, фінансовому, соціально-економічному, культурному плані тощо); 5) відкритість та діалогічність; 6) інтегрованість з іншими соціальними інститутами, зв'язок з усіма сферами соціальної дійсності.

Значний вплив на процес соціалізації саме студентської молоді мають студентські засоби масової комунікації, які активно впливають на процес самопізнання та самоствердження молодої людини. Студентські ЗМК більше, ніж інші типи мас-медіа, здатні задовольняти інформаційно-пізнавальні потреби студентства, зважаючи на його соціальні й вікові ознаки.

Сучасні студентські ЗМК правомірно розглядати як ефективний засіб соціалізації студентської молоді, соціалізаційний вплив яких виражається у сприянні розвитку в студентів навичок соціальної компетентності, набуттю ними соціального статусу, визначенню їхніх життєвих цінностей тощо. Як підтип молодіжних видань університетські ЗМК мають особливості, які визначаються соціально-віковою специфікою їх аудиторії.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури з питань впливу засобів масової комунікації на аудиторію, у тому числі студентську, було запропоновано класифікацію студентської молоді, в основу якої покладено такі критерії: загальна частота користування ЗМК, пріоритетність звернення окремого індивіда до певного типу ЗМК, а також мета звернення до інформації ЗМК. Відповідно до названих критеріїв у студентській аудиторії ми виділили такі типи студентів: 1) активно зорієнтовані на роботу із ЗМК; 2) зорієнтовані на роботу із ЗМК; 3) зорієнтовані на роботу з певним типом ЗМК; 4) слабо зорієнтовані на роботу із ЗМК; 5) не зорієнтовані на роботу із ЗМК.

У другому розділі - „Розробка педагогічних засад соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації” представлено критеріальний апарат, матеріали та результати констатувального зрізу, за якими визначено педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації, експериментально перевірено ефективність запропонованих педагогічних засад соціалізації студентства засобами мас-медіа, здійснено аналіз експериментальної роботи.

Згідно з внутрішньою логікою й завданнями дослідження основним критерієм соціалізації ми визначили соціальність як сукупність трьох компонентів - когнітивного, емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного. Для кожного із зазначених компонентів було розроблено якісні та кількісні показники, оцінка яких фіксувалася на трьох базових рівнях - високому, середньому й низькому.

Експериментальне дослідження було проведено в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. У ньому брали участь студенти Інституту економіки та бізнесу, історичного факультету та факультету української філології (загальна вибірка - 300 студентів).

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показав недостатню зорієнтованість студентства у сфері ЗМК: найбільшою була група студентів з низьким рівнем зорієнтованості у ЗМК - 50,4%; другу групу за кількістю склали студенти з рівнем зорієнтованості, що оцінюється як середній - 34,4%; найменшою за кількісними показниками виявилася група студентів, чий рівень оцінюється як високий - 15,2%. Було зафіксовано превалювання низького й середнього рівнів соціальності студентів. Відомості щодо кожного виділеного нами компонента соціальності наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Рівні оволодіння компонентами соціальності, n=300 (констатувальний етап експерименту, у % до загальної кількості)

На основі методів математичної статистики (коефіцієнт Пірсона -Браве) було розраховано силу кореляційного зв'язку, що характеризу-ється як сильна, та визначено прямо пропорційну залежність між рівнем зорієнтованості у сфері ЗМК і рівнем соціальності особистості.

На підставі теоретичного аналізу та даних констатувального етапу дослідження було визначено й обґрунтовано педагогічні засади, які забезпечують ефективність соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. До них ми відносимо: організацію медіаосвіти студентської молоді та педагогічну підтримку спілкування студентства із ЗМК.

Під змістом першої засади розуміємо освіту, пов'язану з усіма видами медіа (друкованими, звуковими, екранними й т. ін.), змістом якої є інформація про масову комунікацію в соціумі, про особливості функціонування мас-медіа і шляхи їх ефективного використання людиною. Результатом медіаосвіти є виховання в людини медіаграмотності й медіа-культури, за умови, що під медіакультурою ми розуміємо культуру сприйняття й засвоєння медійних текстів, виховання навичок роботи з мас-медіа, а під медіаграмотністю - здатність використовувати, аналізувати, оцінювати й передавати повідомлення мас-медіа в різних формах.

Визначення цілі й змісту медіаосвіти як педагогічної засади підвищення ефективності використання соціалізаційного потенціалу ЗМК у студентській аудиторії, обумовили вибір форм і методів роботи. Ми розробили програму для студентів, яка містила факультативний курс „ЗМК і сучасність”; було організовано клуб дописувачів ЗМК при студентській газеті ЛНПУ імені Тараса Шевченка „Новий погляд”. Успішному вирішенню завдань факультативного курсу „ЗМК і сучасність” сприяла розроблена до курсу методика, яка передбачала проведення занять, основаних на проблемних, евристичних, ігрових формах та методах навчання, що розвивають індивідуальність людини, самостійність мислення, стимулюють творчі здібності (лекції, проблемні ситуації, дискусії, ситуативно-рольові ігри, „круглі столи”, театралізації, „мозковий штурм”, випуск студентських стінгазет тощо). Практика роботи клубу дописувачів ЗМК передбачає залучення студентства до співпраці з ЗМК, проведення зустрічей з місцевими журналістами, провідними фахівцями з різних галузей суспільної діяльності, організацію тренінгів („Формування морально-етичного кодексу особистості під впливом сучасних мас-медіа”, „Інформаційна освіта особистості як умова її вдалої самореалізації”), розробку внутрішньоуніверситетських сайтів.

Під змістом другої засади розуміємо особливий аспект діяльності викладача вищої школи, орієнтований на взаємодію зі студентом, надання йому допомоги в процесі взаємодії з засобами масової комунікації і спрямований на підтримку адаптації студента в процесах суспільної масової комунікаційної діяльності, у виборі адекватних ситуації способів комунікативної діяльності, сприяння самоутвердженню й саморозвитку індивіда тощо. Головною метою педагогічної підтримки є виховання студента як активного суб'єкта суспільної діяльності з гармонійним внутрішнім світом, професійно й культурно зорієнтованого, комунікативно компетентного й готового до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Педагогічна підтримка як система складається з таких компонентів: науково-методична підтримка, інформаційна та організаційно-управлінська. Для реалізації другої засади було розроблено комплексно-цільову програму, розраховану на працівників методичних об'єднань, заступників деканів факультетів і директорів інститутів з виховної роботи, членів виховних комісій, кураторів студентських груп та викладачів вищих навчальних закладів. Програма містить систему семінарів (за темами: „ЗМК і процес соціалізації студентства”, „Педагогічна підтримка як сучасна навчально-виховна технологія”, „Медіаосвіта у вищому навчальному закладі: сучасний стан і перспективи”) і тренінг „Педагогічна підтримка спілкування студентства з мас-медіа”.

Програма дослідження передбачала проведення формувального етапу експерименту, який був спрямований на перевірку ефективності запропонованих педагогічних засад соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації й охоплював кілька етапів.

На першому етапі робота була спрямована на формування високого рівня орієнтації студентської молоді у світі українських мас-медіа. За мету ставилося ознайомити молодь із змістом і практичним відображенням поняття „засоби масової комунікації”, розглянути специфіку кожного виду ЗМК, надати студентам знання щодо основних функцій і місця цього інституту в структурі суспільства, визначити шляхи впливу мас-медіа на суспільну думку, розширити обсяг інформування студентства щодо тематичного розмаїття світу преси, радіо й телебачення.

На другому етапі здійснювалась робота щодо формування у студентства високого рівня емоційно-ціннісного, когнітивного, практично-діяльнісного компонентів соціальності. Робота з формування емоційно-ціннісного компонента соціальності студентства передбачала створення і реалізацію педагогічних умов формування правильної мотивації, що впливає на ефективність процесу соціалізації студентства засобами мас-медіа. Робота з формування когнітивного компонента соціальності передбачала формування у студентів цілісної системи теоретичних знань щодо особливостей соціалізаційних процесів у суспільстві й місця ЗМК. Робота з формування практично-діяльнісного компонента соціальності була спрямована на оволодіння студентами певної системи умінь і навичок суспільної діяльності, взаємодії з інститутом ЗМК, практичне їх відпрацювання.

Третій етап передбачав вирішення завдань оцінювального характеру. За допомогою різноманітних діагностичних методів ми обрали кілька форм контролю (початковий, поточний, підсумковий), які дозволили простежити динаміку розвитку рівнів соціальності в студентів.

Експериментальна робота завершувалася підсумковим контроль-ним зрізом. Аналіз отриманих результатів засвідчив, що після проведення спеціальної педагогічної роботи в експериментальних групах відбувся значний позитивний перерозподіл студентів щодо рівнів соціальності (Таблиця. 2).

Таблиця 2

Динаміка змін рівня соціальності студентів (формувальний етап експерименту, у % до загальної кількості)

Для порівняння рівнів сформованості соціальності студентів контрольної та експериментальної груп ми використовували статистичний критерій Пірсона, який дозволяє зіставити два емпіричні розподіли та зробити висновок про те, чи узгоджуються вони між собою. Результати розрахунків свідчать про статистично незначущу різницю між контрольною та експериментальною групами до експерименту (емпіричне значення критерію Пірсона 0,016), а також контрольною групою до та після експерименту (емпіричне значення критерію Пірсона 1,752) і, навпаки, статистично значущу різницю між показниками експериментальної групи до та після експерименту (емпіричне значення критерію Пірсона 66,932). Критичне значення критерію дорівнює 5,99 для трьох ступенів свободи та рівня значущості 0,05.

Таким чином, аналіз результатів, отриманих в експериментальній частині дисертаційного дослідження, свідчить про те, що соціальність особистості студента, яку ми обрали основним критерієм соціалізації, ефективно формується засобами масової комунікації за умов упровадження визначених нами педагогічних засад.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми педагогічного забезпечення соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. Провідним концептуальним положенням, покладеним в основу дослідження, стала ідея про необхідність розробки й упровадження педагогічних засад, які забезпечують ефективність процесу соціалізації студентства.

2. Вивчення процесу соціалізації студентства показало, що це багатоплановий, динамічний процес, змістом якого є входження людини до соціуму й становлення її особистості. У процесі соціалізації вирішуються дві групи завдань: а) соціальної адаптації, або інтегрованості людини в суспільство, що передбачає активне пристосування індивіда до умов соціального середовища; б) соціальної автономізації, або диференціації людини й суспільства, що передбачає реалізацію установок саморозвитку, самореалізації, самоствердження, самовдосконалення на засадах індивідуалізації.

Серед сучасних особливостей процесу соціалізації студентства виділяємо такі: а) гіпердинамічний характер процесу соціалізації; б) сприйняття студентства не лише як об'єкта, а і як суб'єкта соціалізаційного процесу; в) перерозподіл впливу на особистість інститутів соціалізації, зокрема, збільшення соціалізаційного впливу такого інституту, як ЗМК, що значною мірою пов'язано із сучасними умовами переходу українського суспільства до суспільства інформаційного типу; г) перехід значної частини виховної роботи за межі вищих навчальних закладів; ґ) трансформація основних інститутів соціалізації; д) наявність дисбалансу організованих і стихійних процесів соціалізації в бік стихійності; е) збільшення рівня автономності особистості від суспільства.

3. Аналіз сучасних концепцій соціалізації зарубіжних та вітчизняних авторів і використання соціально-педагогічного підходу дає підстави для визначення поняття „соціалізація студентської молоді засобами масової комунікації” як процесу активного засвоєння студентами системи соціальних норм, цінностей, що транслюються засобами мас-медіа й перетворення їх у власну систему соціальних установок, ціннісних орієнтацій, що забезпечує гармонійне входження до реального суспільного життя.

Значний вплив на процес соціалізації студентської молоді здійснюють саме студентські ЗМК, які активно впливають на процес самопізнання та самоствердження молодої людини, більше, ніж інші типи мас-медіа, здатні задовольняти інформаційно-пізнавальні потреби студентства, зважаючи на його соціальні та вікові ознаки.

4. Установлено, що інститут ЗМК є сьогодні універсальним інститутом соціалізації, який характеризують такі специфічні риси: 1) соціальна природа об'єкта впливу інституту ЗМК і кінцевого результату; 2) масовість соціалізаційної діяльності; 3) періодичність діяльності; 4) доступність інституту ЗМК (у технічному, фінансовому, соціально-економічному, культурному плані тощо); 5) відкритість та діалогічність; 6) інтегрованість з іншими соціальними інститутами, зв'язок з усіма сферами соціальної дійсності.

5. Для констатації результативності процесу соціалізації студентства засобами масової комунікації на підставі аналізу соціально-педагогічної літератури й власної науково-дослідницької діяльності було обрано інтегративним критерієм таке утворення, як соціальність особистості, у складі якої виділяємо три основні компоненти - когнітивний, емоційно-ціннісний, практично-діяльнісний.

6. У процесі дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації: 1) організація медіаосвіти студентської молоді як освіти, пов'язаної з усіма видами ЗМК, що дає знання й навички використовувати потенціал медіа для психологічного, розумового, соціального та іншого росту, самовдосконалення та самореалізації людини в суспільстві; 2) забезпечення педагогічної підтримки спілкуванню студентства із ЗМК, що становить собою особливий аспект діяльності викладача вищої школи, орієнтований на взаємодію зі студентом, надання йому допомоги в процесі соціалізації засобами масової комунікації і спрямований на підтримку адаптації студента в процесах суспільної масової комунікаційної діяльності, виборі адекватних ситуації способів комунікативної діяльності, сприяння самоутвердженню й саморозвитку індивіда.

Реалізація зазначених педагогічних засад відбувалася через упровадження в навчально-виховний процес ВНЗ експериментальної програми для студентів, що містила факультативний курс „ЗМК і сучасність”, організацію при студентському ЗМК (газеті) клубу дописувачів ЗМК, створення внутрішньоуніверситетських сайтів; комплексно-цільової програми для працівників виховних комісій ВНЗ, кураторів студентських груп та викладачів, що містила систему семінарів („ЗМК і процес соціалізації студентства”, „Педагогічна підтримка як сучасна навчальна технологія”, „Медіаосвіта у вищому навчальному закладі: сучасний стан і перспективи”) і тренінг „Педагогічна підтримка спілкування студентства з мас-медіа”.

7. Результати проведеного дослідження свідчать про позитивну динаміку сформованості рівня соціальності у студентів. Високий рівень соціальності студентів ЕГ підвищився на 23,7 %, середній - на 17,2 %. Теоретичне узагальнення та експериментальна перевірка основних положень дисертації підтвердили сформульовану нами гіпотезу. Отримані результати свідчать про розв'язання поставлених у дослідженні завдань і дозволяють зробити висновок про те, що мету дослідження досягнуто.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів аналізованої проблеми. Подальшого дослідження потребують такі питання: обґрунтування педагогічних стратегій соціалізації студентства засобами масової комунікації, складання моделей соціалізації студентства засобами мас-медіа, дослідження явищ ресоціалізації студентства й місця ЗМК у подоланні цих процесів.

Основні положення дисертації висвітлено в таких роботах автора

1. Курліщук І.І. До питання особливостей процесу соціалізації студентської молоді України на сучасному етапі // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. пр. / Гол. ред. Г.П. Шевченко - Вип. 2. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2006. - С. 86 - 93.

2. Курліщук І.І. Історико-педагогічні аспекти дослідження процесу соціалізації особистості в працях науковців Східноукраїнського регіону // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 19. - С. 214 - 219.

3. Курліщук І. Історико-педагогічний аспект дослідження процесу соціалізації особистості у вітчизняній літературі // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2007. - № 2. - С. 99 - 104.

4. Курліщук І.І. Специфіка засобів масової комунікації як особливого інституту соціалізації // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2005. - № 7. - С. 150 - 155.

5. Курліщук І.І. Сучасні тенденції життя українського студентства як специфічної соціально-демографічної групи молоді // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 6. - С. 127 - 132.

6. Курліщук І.І. Сучасний стан зорієнтованості молоді вищих навчальних закладів Луганщини у сфері засобів масової комунікації // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2007. - № 12. - Ч. ІІ. - С. 59 - 64.

7. Курліщук І.І. Роль студентських засобів масової комунікації у процесі соціалізації молоді вищих навчальних закладів України // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. - Вип. 9. - К., 2006. - С. 313 - 319.

8. Курліщук І.І. До питання дослідження процесу соціалізації особистості у вітчизняній і зарубіжній соціолого-педагогічній літературі // Научная индустрия европейского континента 2006: Материалы І Междунар. научн.-практ. конф. - Днепропетровск: Наука и образование, 2006. - Т. 3. - С. 40 - 42.

9. Курліщук І.І. Про основні фактори соціалізації студентської молоді України // Сучасний соціокультурний простір 2006: Матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. - К., 2006. - Ч. І. - С. 42 - 44.

10. Курліщук І.І. Соціалізація студентської молоді як соціально-педагогічна проблема // Актуальні проблеми сучасної науки: Матеріали Другої Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. - К., 2006. - Ч. І. - С. 39 - 40.

11. Курліщук І.І. Українське студентство і засоби масової комунікації// Українська наука ХХІ століття: Матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. - К., 2006. - С. 41 - 42.

Анотації

соціалізація масовий комунікація студентський

Курліщук І.І. Педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. На основі теоретичного аналізу наукової літератури визначено характерні риси й особливості процесу соціалізації сучасного студентства, роль і місце в цьому процесі мас-медіа, у тому числі студентських. Розкрито сутність і специфіку засобів масової комунікації як особливого інституту соціалізації. Педагогічними засадами, що забезпечують ефективність процесу соціалізації студентської молоді вищих навчальних закладів засобами масової комунікації, визначено такі: 1) медіаосвіта студентства в контексті соціалізації; 2) педагогічна підтримка спілкування студентства із засобами масової комунікації. Провідним критерієм ефективності застосування запропонованих педагогічних засад визначено соціальність студентів як сукупність трьох компонентів - когнітивного, емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного.

Ключові слова: соціалізація, інститут соціалізації, соціальність, засоби масової комунікації, педагогічні засади, медіаосвіта, педагогічна підтримка.

Курлищук И. И. Педагогические основы социализации студенческой молодёжи средствами массовой коммуникации. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2008.

Диссертация посвящена исследованию проблемы социализации студенческой молодёжи средствами массовой коммуникации. В работе показана специфика процесса социализации студенческой молодёжи, выявлены основные факторы социализации, раскрыто содержание этапов социализации студенчества. Представлен анализ особенностей современного процесса социализации студенчества, результаты которого обосновывают необходимость использования социализационного потенциала средств массовой коммуникации в учебно-воспитательном процессе высшей школы Украины. При этом выделен ряд объективно существующих противоречий между указанным потенциалом СМК и эффективностью его включения в учебно-воспитательный процесс высшей школы: а) между традиционным подходом к вопросам социализации, в частности студенчества, и современными требованиями к организации социализационной работы с молодёжью; б) между общей тенденцией человечества к глобализации, увеличением влияния СМК на процессы жизнедеятельности и низким уровнем реальных знаний в сфере массовых коммуникаций; в) между признанием на государственном уровне необходимости воспитания высшим учебным заведением гражданина с высоким уровнем медиакультуры и медиаграмотности и реальным их уровнем у выпускников высшей школы; г) между признанием важности социализационного потенциала института СМК в молодёжной среде и наличием невысокого уровня педагогической поддержки этого процесса.

На основе теоретического анализа научной литературы дано определение понятию социализации студенчества средствами массовой коммуникации, социальности, как основного критерия социализации, получены данные об интересах студенческой молодёжи в сфере СМК, установлен характер их взаимодействия, раскрыта роль студенческих масс-медиа в жизни молодёжи высших учебных заведений, предложена классификация студенчества в контексте их связей со средствами массовой коммуникации.

В диссертации средства массовой коммуникации рассматриваются как институт социализации, для которого характерны такие критерии, как историчность, институциональность поведения и легитимность норм деятельности в социуме. Выделены специфические черты средств массовой коммуникации как института социализации, подтверждающие, что сама природа СМК наделяет их воспитательными, образовательными, культурологическими, социализационными функциями.

В данном исследовании теоретически обоснована и экспериментально проверена эффективность педагогических основ социализации молодёжи высших учебных заведений средствами массовой коммуникации, в том числе и студенческих. К ним относим: а) организацию медиаобразования студенческой молодёжи; б) обеспечение педагогической поддержки общения студенчества с СМК.