Підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

УДК 37.046.3.016: 371.385 ] (043.3)

Підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кондратова Людмила Григорівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент, Ястребова Валентина Яківна, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, проректор

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет, директор Інституту природно-математичної та технологічної освіти

кандидат педагогічних наук, доцент, Елькін Марк Веніамінович, Мелітопольський державний педагогічний університет, проректор, завідувач кафедрою педагогіки та педагогічної майстерності

Захист відбудеться ”16” травня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А, корп. № 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (04053, м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А, корп. № 3)

Автореферат розісланий ”15” квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко

АНОТАЦІЇ

Кондратова Л.Г. Підготовка вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі підготовки вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти до організації проектної діяльності учнів у позаурочній роботі.

На основі теоретичного вивчення проблеми визначено історично-генетичні особливості розвитку та впровадження проектної технології у навчально-виховний процес.

Розроблено та обґрунтовано модель підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності в післядипломній педагогічній освіті. Розкрито педагогічні умови, створення яких у післядипломному педагогічному процесі необхідно для продуктивної підготовки вчителя, підвищення його компетентності у галузі впровадження проектної технології.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності в позаурочній роботі у післядипломній педагогічній освіті.

Розроблено і впроваджено у навчально-виховний процес інститутів післядипломної педагогічної освіти спецкурс „Організація позаурочної діяльності в позаурочний час”, методичні рекомендації для вчителів, які керують позаурочною виховною роботою, банк позаурочних учнівських проектів, приклади анкет та діагностик щодо готовності вчителя до організації проектної діяльності.

Доведено, що готовність вчителя до організації проектної діяльності є дієвим чинником досягнення мети сучасного виховання, яка наголошує на створенні умов для розвитку творчої самореалізації особистості, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і змінювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

Ключові слова: проект, проектна діяльність, метод проектів, проектна технологія, типологія проектів, модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності, позаурочна робота.

Кондратова Л.Г. Подготовка учителя к организации проектной деятельности учащихся основной школы во внеурочной работе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблеме подготовки учителя в системе последипломного педагогического образования к организации проектной деятельности учащихся во внеклассной работе. Актуальность проблемы обусловлена тем, что современный этап развития образования определяет преимущество обновления воспитательной работы через внедрение проектной технологии в учебно-воспитательный процесс и повышение педагогической культуры учителя, частью которой является проектная культура. Новые условия развития цивилизации определяют необходимость разрешения проблемы между высокодинамическими темпами развития науки и неспособностью образования удовлетворять потребности быстрого развития различных сфер жизнедеятельности, между обновлением парадигмы отечественного образования, переходом на новый тип - гуманистическо-инновационный, недостаточным научно-методическим обеспечением этого процесса и отсутствием надлежащей подготовки в последипломном педагогическом образовании.

На основе теоретического изучения проблемы определено состояние проблемы подготовки учителя к организации проектной деятельности в системе последипломного образования, выделено сущность основных понятий: проект, метод проектов, проектная деятельность, исследованы историко-генетические особенности развития проектной деятельности на протяжении ХХ - начала ХХІ столетий. Проанализировано современное состояние процесса подготовки учителя к организации проектной деятельности в системе последипломного педагогического образования, на основе проведенного констатирующего эксперимента обобщен опыт подготовки учителя в ПП процессе.

Разработана и обоснована модель подготовки учителя к организации внеклассной проектной деятельности в последипломном педагогическом образовании. В основу разработанной модели вошли потребности общества, общая цель, задания, содержание обучения, формы, методы и критерии оценивания уровня подготовки учителя, которые обеспечивают позитивный результат подготовки.

Раскрыты педагогические условия, создание которых в последипломном педагогическом процессе необходимо для продуктивной подготовки учителя, повышения его компетентности в области внедрения проектной технологии. Исследована проблема технологии подготовки учителя к организации проектной деятельности во внеурочной работе, выделены особенности внеурочных ученических проектов и подана их классификация.

Определено основные этапы подготовки учителя к организации проектной деятельности в системе ППО и усовершенствовано ее методику.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена эффективность модели подготовки учителя к организации проектной деятельности во внеурочное время в последипломном педагогическом образовании и разработаны критерии оценивания уровня готовности учителя.

На основе проведенного формирующего эксперимента разработан и внедрен в учебно-воспитательный процесс институтов последипломного педагогического образования спецкурс „Организация проектной деятельности во внеурочное время”, проведено сопоставление начального и конечного уровня готовности учителя к организации проектной внеурочной работы.

Подготовлены методические рекомендации к внедрению проектной деятельности во внеклассную работу учителя, которые состоят из научно-методического обеспечения изучения основ проектной технологии, специфики педагогического руководства этой работой, использования материалов имеющегося педагогического опыта, обобщения лучшего опыта организации проектной деятельности во внеурочной воспитательной работе и использования банка внеурочных ученических проектов, примеров анкет и диагностик для определения уровня готовности учителей к организации внеурочной проектной деятельности.

Доказано, что готовность учителя к организации проектной деятельности учащихся является действенным фактором достижения цели современного воспитания: создание условий для развития и творческой самореализации личности, воспитание поколения людей, способного эффективно работать и учиться на протяжении жизни, оберегать и приумножать ценности национальной культуры и гражданского общества, развивать и изменять суверенное, независимое, демократическое, социальное и правовое государство как неотъемлемую составляющую Европейского и мирового сообщества.

Ключевые слова: проект, проектная деятельность, метод проектов, проектная технология, типология проектов, модель подготовки учителя к организации проектной деятельности, внеурочная работа.

Kondratova Ludmila Grigorievna. Teacher's preparation to the organization of the project activity of the main school's pupil during the afterclass work. - Manuscript.

The dissertation for the candidacy of scientific degree of the candidate of the Pedagogical sciences on the speciality 13.00.04 - theory and method of the professional education. - Central Institute of the postgraduated Pedagogical education APS of Ukraine, Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted to the problem of the preparation of the teacher in the field of the postgraduate pedagogical education to the organization of the pupils' project activity during afterclass period.

The dissertation is devoted to the problem of the preparation of the teacher in field of postgraduate pedagogical education for the organization of the pupils' project activity in the afterclasse's work.

Historical and genetic peculiarities of the development and introduction of the project technology into the educational process are defined on the basis of the theoretical study of the problem.

The model of the teacher's preparation to the organization of the afterclasse's project activity in the postgraduate education is elaboreted and based. The pedagogical conditions which are necessary in the postgraduate pedagogical process for the productive teacher's preparation raise his competence in the field of the project technology's introduction are opened.

The effect of the teacher's model to the organization of the project activity during afterclasse's period in the postgraduate pedagogical education is theoratically based and experimantally checked.

The special course “The organization of the afterclass'es activity during the afterclass period”, the methodical recomendation for the teachers who conduct the afterclass activity, the bank of afterclass pupils' project, the examples of the questionnares and diagnoses concerning the teacher's readness to the organization of the project activity are elaborated and introducted.

It was reasoned that the teacher's preparation to the organization of the project activity is an effective factor in the achievement of modern upbringing's goal which emphasizes the necessity of the perfect conditions for the person's development and creative selfrealization of the people who are able to keep and to multiply the national culture's values to develop and to strengthen the independent, democratic, social and legal state which is an inseparable part of the European and world community.

Key words: project, project activity, the method of project, project technology, the types of projects, the model of teacher's preparation to the organization of the project activity, afterclass work.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У сучасному світі відбуваються процеси глобалізації культурного та освітнього простору, елементами якої є інтеграційні та інноваційні процеси. Освітня складова Лісабонської стратегії розвитку освіти та професійної підготовки вчителів, тенденції міжнародної інтеграції породжують нове розуміння розв'язання проблем сучасності та можливості набуття якісної освіти у вимірі продукування висококваліфікованих кадрів, які мають належний рівень професійної компетентності.

Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), проектах Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004 р.) та Законі України „Про виховання дітей та молоді”(2004 р.), положеннях Болонської декларації (2006 р.), Лісабонській програмі „Освіта та професійна підготовка” (2000 р.), Стокгольмській доповіді про завдання систем освіти (2007 р.) та інших документах, метою державної політики у сфері підготовки вчителя до практичної діяльності стає оновлення змісту підготовки, сприяння підвищенню професійного рівня вчителів та їх готовності змінювати організацію навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних наукових досягнень. У той час, коли змінюється система поглядів на навчання і виховання як педагогічні процеси, змінюється й філософія виховання. В умовах переходу до нових економічних відносин найгострішою є проблема підготовки підростаючого покоління до реальних умов життя. У вирішенні цих важливих проблем значна роль відводиться вчителю. Очевидним стає, що досягнення мети сучасного виховання - розвиток конкурентноздатної, творчої особистості, спроможної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення, можливий лише за умови ґрунтовної підготовки вчителя до організації виховного процесу.

Аналіз педагогічної літератури та практики стосовно професійної підготовки вчителя в Україні в умовах сучасної післядипломної педагогічної освіти дозволяє зробити висновки про необхідність її реформування тому, що виявляються основні протиріччя сьогодення: між потребами суспільства у впроваджуванні гуманних відносин „вихователь-вихованець” та невідповідністю підготовки вчителя сучасним суспільним умовам та вимогам до організації цієї взаємодії; між потребами вчителів у розумінні останніх досягнень психолого-педагогічної науки і необхідністю вчителів навчатися упродовж життя, володіти основними засадами проектно-технологічної освіти та належним науково-практичним забезпеченням інноваційних процесів у післядипломній педагогічній освіті; невідповідність між сучасними теоретичними підходами до проблеми підготовки вчителя та практичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти

Важливою ділянкою післядипломної педагогічної освіти є підготовка вчителя до гуманного управління процесом виховання на оновлених засадах, яка спирається на сучасні освітні й виховні технології, посилює розвивальний ефект виховних програм і позитивно впливає на готовність майбутнього громадянина до життя у нових суспільних відносинах.

На сучасному етапі розвитку освіти не тільки визначаються тенденції до розвитку освітнього процесу, а й віддається перевага оновленню виховного процесу, який має бути соціальним і особистісним одночасно. Визначною рисою сучасності стає формування професійної педагогічної культури, часткою якої є проектна культура вчителя як організатора та ініціатора проектно-технологічної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє говорити про високий ступінь розробленості проблеми проектування. Так філософські та педагогічні аспекти проектної технології розглядалися в роботах Дж. Джонса, Дж. Дьюї, У.Х. Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л.Є. Левіна та ін. Тема соціально-педагогічного проектування розглядається в працях І.В. Бестужева-Лади, Т.М. Дрідзе, В.В. Кутьєва, М.Х. Хасанова, А.В. Федорова, Л.Д. Філіпова та ін.

Проблеми становлення проектної культури, що пов'язані із розвитком загальної культури, та теми педагогічного проектування освітніх технологій, програм, засобів і способів педагогічної діяльності висвітлюються у працях Г.С. Батищева, М.М. Бахтіна, В.С. Безрукової, В.П. Безпалько, А.В. Брушлінського, І.В. Бухтіярової Л.С. Виготського, І.Є. Відта, О.С. Газмана, О.І. Генисаретського, Є.С. Заір-Бека, В.П.Зінченко, М.С. Кагана, Н.Б. Крилової, А.І. Лебедєва, Н.В. Матяш, В.М.Монахова, І.М. Мурашковської, А.М. Орлова, Є.С. Полат, В.Є. Радіонова, Л.А. Регуш, С.Т. Шацького, В.В. Штейнберга, Н.О. Яковлевої та ін.

Маючи давню історію, культура проектування сьогодні входить до багатьох областей загальноосвітньої практики у вигляді проектних методик навчання.

Питання організації навчання за методом проектів розглядається у працях вітчизняних та зарубіжних учених (Д. Дьюї, У.Х. Кілпатрик, Є. Коллінгс, Л.Є. Левін, Д. Піт, С.Т. Шацкий). У наш час варіанти використання проектної діяльності розглядаються у працях В.В. Гузєєва, М.К. Гуревича, О.М. Коберніка, І.Я.Лернера, Н.В. Матяш, М.Б. Павлової, Є.М. Павлютенкова, Є.С. Полат, Г.К. Селевко, В.Д. Симоненко, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, О.О. Фураєвої, І.Д. Чечеля. Проблема підготовки вчителя до організації проектної діяльності знайшли своє відображення у дисертаційних дослідженнях Ю.В. Веселової, М.В. Елькіна, М.Л. Пелагейченко, С.С. Ізбаш, Е.В. Кручай, О.В. Ожерельєвої, Н.І. Прокоф'євої, Н.І. Торлопової, Ю.А.Фильчакової та інших. Але ці праці пов'язані із розв'язанням проблем проектної діяльності у сфері різних шкільних предметів (географія, трудове навчання), а також підготовки до цієї діяльності студентів вищих навчальних закладів і коледжів. Досить обмежено висвітлено проблему підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти, що є потребою часу.

З аналізу цих та інших робіт випливає, що проблема використання проектної технології у педагогічному процесі займає значне місце в наукових дослідженнях багатьох країн. Швидкий розвиток нових тенденцій освіти та необхідність використання у практичній роботі вчителів нових технологій ставлять перед вчителями потребу оволодівати проектною технологією як на рівні самоосвіти, так і під час підвищення кваліфікації.

Актуальною залишається проблема оновлення технології виховання, а також системи роботи вчителя з учнями в позаурочний час, питання побудови гуманістичного, особистісно орієнтованого процесу виховання в закладах освіти та належної підготовки фахівців до організації виховної роботи, спрямованої на розвиток індивідуальності та суб'єктності вихованця. Упровадження проектної діяльності в практичну роботу педагогів у межах позаурочної роботи стає однією із важливих потреб сучасності, але вона можлива тільки за умов ґрунтовної його підготовки.

Система підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності в межах післядипломної педагогічної освіти у наш час практично відсутня, вона є проблемою не тільки теоретичною, але й прикладною. Враховуючи це, нами обрана тема дисертаційного дослідження ”Підготовка вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі”.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри теорії та методики виховання Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, науковою темою якої є ”Проектування виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах, спрямованих на життєву компетентність особистості учня ”(затверджена рішенням вченої ради ЗОІППО, протокол № 3 від 25.09. 2005 р).

Тема дослідження затверджена на засіданні вченої Ради Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 4 від 12.12.2002 р.), погоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 27.01.2004 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі.

Об'єкт дослідження - підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти.

Предмет дослідження - наукове обґрунтування, зміст та умови підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти.

Гіпотеза дослідження: організація підготовки вчителя до проектної діяльності буде ефективною, якщо:

забезпечити педагогічні умови підготовки вчителів до організації проектної діяльності;

педагоги оволодіють теоретичними та практичними засадами проектної технології та дотримуватимуться основних вимог до використання методу проектів у позаурочній діяльності й застосовуватимуть у власній діяльності метод проекту у післядипломній педагогічній освіті.

У відповідності до мети й гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти.

2. Визначити сучасний стан підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної педагогічної освіти.

3. Розробити та обґрунтувати експериментальну модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної педагогічної освіти, визначити критерії та показники оцінювання рівня готовності вчителів.

4. Провести експертну перевірку моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти за визначеними критеріями.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про сутність особистості; філософсько-педагогічні аспекти освіти; наукові ідеї про об'єктивність взаємозв'язку освіти із соціально-економічними змінами, які відбуваються у суспільстві; теорія розвитку і формування особистості як суб'єкта активної творчої діяльності; системний, науковий, цілісний й особистісно-діяльнісний підходи як основи безперервної освіти; філософські, психологічні, педагогічні теорії та концепції, що розкривають сутність проектної діяльності; державні документи про освіту в Україні, головні положення доктрини розвитку національної освіти.

Теоретична база дослідження:

основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блаухберг, Ю.А. Конаржевський, Н.В. Кузьміна, К.К. Платонов, Г.І. Рузавін, В.Н. Садовський; учення про роль активності особистості в процесі виховання (М.Є. Бершадський, В.О. Киричук, О.М.Коберник, Г.П. Костюк); сутність і структуру позакласної та позаудиторної діяльності (В.Д. Бондарь, М.Л. Данилова, Л.М. Кондрашова);

положення загальної теорії проектування освітніх систем (А.С. Берг, Н.М. Денисенко, М.К. Кондаков, В.І. Маслов та ін.), основні положення вузівської та післявузівської професійної підготовки (Є.П. Бєлозерцев, Л.С. Васильєва, І.М. Кобітіна, Н.В. Кузьмін, В.В. Розов, Т.І. Сущенко та ін.), педагогічне моделювання і проектування (Б.В. Гершунський, А.О. Макареня, В.С. Пікельна, Г.К. Селевко, Е.В. Степанов, А.М. Тряпицина, В.З. Юсупов);

нормативну базу дослідження складають положення Конституції України про освіту (ст. 53), Закони України ”Про освіту”(1991 р.), “Про загальну середню освіту” (1999 р.), Національна Доктрина розвитку освіти (2002 р.), проекти Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004 р.) та Закон України „Про виховання дітей та молоді”(2004 р.) “Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти” (1996 р.), а також інші нормативно-правові документи.

Для вирішення висунутих завдань на різних етапах наукового пошуку використано такі методи дослідження:

а) теоретичні: вивчення, аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури та узагальнення отриманої інформації з метою дослідження сутності, структури і змісту організації проектної діяльності вчителя з учнями основної школи у позаурочний час; аналіз та узагальнення експериментальних даних, навчальних програм для визначення історико-педагогічних проблем підготовки вчителя основної школи до проектної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти, а також теоретичне обґрунтування методів підготовки вчителя до організації проектної діяльності;

б) емпіричні: анкетування, тестування, спостереження, моніторинг, співбесіда, рейтинг, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), що проводиться з метою оцінювання рівнів сформованості готовності вчителя до організації проектної діяльності в позаурочній роботі у системі післядипломної педагогічної освіти.

в) статистичні: методи обробки даних, графічне подання результатів експерименту з метою відстеження динаміки рівнів сформованості готовності вчителя до проектної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти та встановлення наукової достовірності отриманих результатів.

Дослідно-експериментальною базою дослідження виступили: курси підвищення кваліфікації вчителів-предметників, класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи та загальноосвітніх шкіл та методистів районних відділів освіти при Запорізькому, Донецькому, Київському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, Севастопольському міському гуманітарному університеті; науково-практичні семінари для вищезазначених категорій педагогічних працівників та робота Запорізької обласної творчої групи вчителів у міжкурсовий період; загальноосвітні школи Василівського, Веселівського, Михайлівського, Чернігівського районів та м. Бердянська, м. Мелітополя, м. Енергодара Запорізької області, Жовтневого, Комунаровського районів м. Запоріжжя та м. Севастополя. В експериментальному дослідженні на різних етапах брала участь 1521 особа, слухачі курсів підвищення кваліфікації, районних і обласних проблемних семінарів Запорізької області, м. Севастополя, Донецької та Київської областей.

Дослідження здійснювалося у три етапи (2002 -2008 рр.)

На першому етапі - пошуково-теоретичному (2002-2004 рр.) - теоретично осмислено проблему дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, уточнено завдання і методи дослідження, розроблена методика проведення педагогічного експерименту, здійснено вибір експериментальної бази дослідження, розпочато констатувальний експеримент.

На другому етапі - дослідницько-експериментальному (2005-2006 рр.) завершено констатувальний експеримент і розпочато формувальний, під час якого коригувалася методика дослідження, проводилося дослідження сутності понять: проект, метод проектів, проектна діяльність та дослідження генезису розвитку проектної діяльності у світовій науці та практиці, здійснювався аналіз стану підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у сучасних закладах післядипломній педагогічній освіті, розроблялася модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у післядипломній педагогічної освіті, визначалися критерії та показники оцінювання рівня готовності вчителів, визначалися складові системи підготовки вчителя до організації проектної діяльності та технології підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі та перевірялася ефективність дії цілісної системи підготовки вчителя до проектної діяльності у післядипломній педагогічній освіті.

На третьому етапі (20062008 рр.) узагальнювальному завершено формувальний експеримент, проаналізовано здобуті результати, систематизовано й узагальнено дослідний матеріал, здійснено порівняльний аналіз кількісних і якісних показників результатів констатувального і формувального експериментів, виявлено динаміку показників сформованості готовності вчителів до проектної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти; узагальнено результати наукового дослідження в дисертації та методичних рекомендаціях.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що уперше розроблено та обґрунтовано модель підготовки вчителів до організації позаурочної проектної діяльності в післядипломній педагогічній освіті, визначено педагогічні умови підготовки вчителя, обґрунтовано критерії та визначено рівні й емпіричні ознаки сформованості готовності вчителя до проектної діяльності у позаурочний час; удосконалено зміст та технологію підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнями в позаурочній виховній роботі; знайшли подальшого розвитку вітчизняні та зарубіжні ідеї проектного навчання, тренінгові форми підготовки вчителів у систему післядипломної педагогічної освіти; уточнено поняття “проект”, “метод проектів”, “проектна діяльність.

Практичне значення одержаних результатів полягає у: розробці науково-методичних рекомендацій для вчителів щодо організації позаурочної проектної діяльності і технологій оцінювання рівня готовності вчителів до організації проектної діяльності.

Тема дослідження є складовою програми підвищення кваліфікації курсів класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, які пройшли ліцензування ДАК (Рішення ДАК № 61 від 22.12.2006 р.). За темою дослідження було видано посібник для вчителів ”Методичні рекомендації щодо викладання курсу ”Художня культура” (9-11 кл.)” (2006 р. видання), у якому подано тематику художньо-естетичних учнівських проектів (посібник рекомендований до використання у загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням комісії дисциплін художньо-естетичного циклу Науково-методичної Ради з питань освіти МОН України, протокол № 2 від 04.06.2007р).

Достовірність основних положень та підсумків дослідження підтверджена системним підходом до вивчення предмета дослідження, послідовністю та обґрунтованістю теоретико-методологічних позицій, проведенням дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях; достатньою кількістю використаних методів, що відповідають завданням роботи та специфіці окремих етапів дослідження; підтвердженням одержаних теоретичних висновків даними педагогічної практики.

Апробація і впровадження результатів дослідження.

Результати дослідження апробовано в ході організації курсової підготовки вчителів, класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, які проходили за ліцензованими програмами курсів підвищення кваліфікації при ЗОІППО, затверджених рішенням ДАК № 61 від 22.12.2006 р.); у міжкурсовий період - у змісті роботи обласних науково-практичних семінарів при Запорізькому, Донецькому, Київському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти та районних науково-практичних семінарів Василівського, Веселівського, Михайлівського, Чернігівського районів та м. Бердянська, м. Мелітополя, м. Енергодара Запорізької області, Жовтневого, Комунаровського районів м. Запоріжжя та м. Севастополя. (довідка № 31/ 34 від 04.09.2005р.МіскУОН м. Бердянська, довідка № 351/ 01-25 від 21.05 2007 р., Василівського РВО, довідка №01-25/1281від 15.03.2005р., міськУОН м. Енергодара, довідка № 13 від 20.05.2007р. Чернігівського РВО, довідка № 01-8/ 362 від 10.05.2007р Михайлівського району, довідка № 398/02 від 12.04.2007р м. Мелітополя, довідка № 41/3-45, довідка № 11/32-56 Жовтневого РВО, довідка № 573-41 Комунарського РВО, довідка № 241 від 28.12.2007р. Севастопольського МіськУОН ).

Окремі розділи та дисертаційна робота обговорювалися на засіданнях Вченої ради, засіданнях науково-методичної ради ЗОІППО, засіданнях кафедри теорії та методики виховання Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти протягом 2003-2007 рр. (протоколи № 5 від 12.11.2003 р., № 6 від 06.04.2004р., № 7 від 14.12.2005 р., № 3 від 27.03.2006 р., № 6 від 31.06.2006 р., № 5 від 29.05.2007 р.)

Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність учителів, які займаються питанням організації позаурочної виховної роботи Запорізької області та м. Севастополя, у практику роботи Севастопольського міського гуманітарного університету, Донецького та Київського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.( довідки № 144/ 02 від 17.03.08 Донецького ОІППО, № 177/01 від 25.03.08 Київського ОІПОПК ).

За матеріалами дослідження зроблено доповіді на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти” (м. Запоріжжя, 8-10 квітня 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Аксеологічна парадигма управління освітою” (м. Бердянськ, 8-9 вересня 2005р.), науково-практичній конференції “Теорія і практика педагогіки життєтворчості” (м. Запоріжжя, 29-30 березня 2007 р.), науково-практичній конференції “Модернізація підготовки вчителя в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі” (м. Бердянськ, 18-21 вересня 2007 р.), науково-практичній конференції “Особливості управління сільською школою на сучасному етапі розвитку суспільства” (м. Запоріжжя, 25-26 жовтня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика проектування перспективних виховних систем” (12-14 грудня, м. Київ, 2007р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 11-ти одноосібних публікаціях, з яких 4 статей у виданнях, затверджених ВАК України, 6 наукових статей у науково-практичних конференціях та одному методичному посібнику для вчителів загальноосвітніх шкіл.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 163 сторінках. Робота проілюстрована 20 таблицями та 30 рисунками. Список використаних джерел містить 235 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження та його етапи; сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, достовірність отриманих результатів, наведено дані про апробацію і впровадження отриманих результатів.

У першому розділі - “Підготовка вчителя до організації проектної діяльності як психолого-педагогічна проблема” здійснено аналіз проблеми підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти; охарактеризовано сучасний стан розробки проблеми; розглянуто сутність понять: проект, метод проектів, проектна діяльність у науково-педагогічній літературі, які розкривають сутність проектної діяльності учнів; розглянуто основні погляди дослідників на процес проектування; досліджено розвиток проектної технології у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці та практиці; проаналізовано відомі класифікації учнівських проектів, що існували в науковій думці в XX - на початку ХХІ століть; визначено стан підготовки вчителя в умовах післядипломної педагогічної освіти до організації проектної діяльності протягом XX - на початку ХХІ століть; проаналізовано можливості післядипломної освіти щодо підготовки вчителя до впровадження освітніх інновацій в позаурочну виховну діяльність та описано систему підготовки вчителя до організації проектної діяльності у позаурочній роботі в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Потребою суспільства стає питання підготовки таких фахівців, які були б спроможні вирішити основні протиріччя, що існують в освітній практиці, а саме: між високодинамічними умовами розвитку цивілізації і нездатністю освіти задовольняти потреби швидкого темпу розвитку різних сфер життєдіяльності; між оновленням парадигми вітчизняної освіти - переходом до нового типу гуманістично-інноваційної освіти та недостатнім науково-методичним забезпеченням цього процесу; між бажанням учителів оволодіти професійними знаннями, вміннями та навичками інноваційної діяльності й відсутністю в системі післядипломної педагогічної освіти відповідної підготовки.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що поняття проект трактується досить широко. У науковій думці різних часів, працях Д. Джонсона, Н.В. Матяш, О.М. Пєхоти, В.І. Слободченкова, І.Д. Чечеля, І.В. Шендрик та інших існувало різне визначення поняття проекту як прототипу або прообразу бажаного об'єкту; як процесу, що дає початок змінам явищ та дійсності; як механізму розвитку освіти; як задуму, плану, цільового акту діяльності, пакету документів, що описує план майбутньої діяльності тощо.

Метод проектів, як зазначають Є.К. Васіна, М.Р. Леонтьєва, С.В. Пилюгін, Є.С. Полат, С.І. Ящук та інші визначається: як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів; як особистісно орієнтований метод навчання, заснований на самостійній діяльності учнів із визначенням проблеми і оформленню практичного результату розробки; як система навчання, де учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються.

Навчанню проектній діяльності властиві як основні закономірності педагогічного процесу, так і психологічний зміст. Дослідники Т.Є. Бацаєва, Дж. Джонс, Є.Ф. Ісаєв, В. Кузнєцова, Н.Н. Нечаєв та інші визначали проектну діяльність як цілеспрямований процес педагогічної діяльності, направлений на створення освітніх концепцій розвитку особистості, як процес пошуку всебічно узгоджених складних рішень для створення нових об'єктів, як механізм, що розвиває освіту та специфічну форму моделювання тощо.

Розглядаючи генезис розвитку проектної технології протягом XIX - початку XXІ століть були визначені основні ідеї Д. Дьюї, В. Ігнатьєва, Е. Каганова, У. Кілпатріка, Е. Колінгса, Н. Крупської, М. Крупеніна, О. Паркерхест, В. Разльотова, П. Руднєва, С. Шацького, В. Шульгіна та інших, що покладено в основу організації проектної діяльності учнів. Зроблений аналіз розвитку проектної технології на Україні наприкінці XX - початку ХХІ століть та вивчення основних поглядів таких дослідників, як С. Кагарова, Н. Попова, С. Тюрберга, Н. Трояновського та інших, дозволили висвітлити основні положення українських науковців на проектну діяльність як засіб розвитку особистості школяра.

Враховуючи спрямованість дисертаційного дослідження на сутність підготовки вчителів до організації проектної діяльності, проаналізовано стан підготовки вчителів до організації проектної учнівської діяльності в історії розвитку педагогіки XX - початку ХХІ століть та охарактеризовано систему підготовки вчителя до організації проектної діяльності в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Аналіз літературних, дослідницьких джерел говорить про те, що підготовкою вчителя до проведення проектної діяльності займалися ще на початку ХХ століття як в США, так і в інших країнах, де використовували метод проектів у освітній практиці.

Починаючи з 90-х років ХХ століття, в ході реформ системи освіти прокинувся інтерес до проектної діяльності в закладах освіти Росії та України.

Сьогодні у системі післядипломної педагогічної освіти рівень підготовки вчителів до проектної діяльності можна вважати недостатнім, бо тема використання проектної технології розглядається лише оглядово в процесі лекційних занять, а у навчально-тематичних планах курсової підготовки вчителів на неї виділяється недостатній обсяг навчальних годин.

На основі проведеного констатувального експерименту дослідження, нами зроблено висновок про існування зацікавленості до проектної технології та наявності загального уявлення у вчителів про організацію проектної діяльності з учнями. Педагоги на достатньому та низькому рівні знають про переваги проектної учнівської діяльності, оглядово знайомі із технологією організації проектної роботи. Відсутність досконалого методичного забезпечення процесу навчання педагогів проектній діяльності дає підставу для розробки моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності.

У другому розділі - ”Модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти та її експериментальна перевірка” розроблено та обґрунтовано модель підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності, науково обґрунтовано зміст, технологію та умови підготовки вчителя до організації учнівської проектної діяльності в позаурочній роботі, описано основні етапи організації проектної позаурочної діяльності із зазначенням функцій вчителя-керівника; здійснено класифікацію позаурочних учнівських проектів; визначено особливості організації проектної роботи з учнями основної школи; розроблено методику проведення науково-педагогічного дослідження.

Модель підготовки складається із мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного модулів. (див. рис. 1).

Мотиваційний модуль сприяє визначенню потреби вчителів у самоосвіті, самовдосконаленні, прагнення до творчої пошукової роботи та потребу в організації проектної діяльності; когнітивний модуль здійснюється через створення умов для засвоєння сутності проектної технології, вивчення історіографії проектної діяльності, особливостей типології позаурочних проектів та опанування методикою й вимогами щодо організації учнівських позаурочних проектів через вивчення вчителями основних методів проектної діяльності; операційно-діяльнісний модуль спрямований на практичне засвоєння

основних етапів позаурочних проектів із зазначенням основ педагогічного керівництва проектною позаурочною учнівською діяльністю, набуття вмінь виявляти на практиці набуті теоретичні знання, самостійно організовувати проектну діяльність з учнями в позаурочний час.

Для оцінювання рівня готовності вчителя ми обрали мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний критерії та визначили їх показники.

На основі аналізу існуючих теорій та концепцій упровадження проектної технології нами визначено такі критерії готовності вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи у позаурочній роботі: мотиваційний, когнітивний, організаційно-діяльнісний. Мотиваційний критерій характеризує проектно-технологічні якості особистості, потребу в проектному навчанні, прагнення постійної освіти щодо впровадження проектної технології, усвідомлене та умотивоване навчання та самоосвіта у галузі впровадження проектної технології.

Когнітивний критерій висвітлює повноту, глибину, стабільність й усвідомлення знань у галузі історії розвитку та теорії проектної діяльності, здатність здійснювати самостійні судження щодо переваг проектної технології у позаурочній роботі, аргументованість визначення проблеми використання проектної технології у педагогічній практиці. Операційно-діяльнісний критерій відображає проектно-технологічні вміння, вміння організувати проектну діяльність у позаурочній роботі, володіння різними способами проектно-технологічної діяльності тощо. За такими критеріями ми визначили три рівні готовності вчителя до організації проектної діяльності: високий рівень, що виражає високу потребу та зацікавленість учителів проектною технологією, повне розуміння сутності технології та ґрунтовні теоретичні знання й великий особистий досвід, практичні вміння вчителя у організації проектної діяльності; середній рівень, для якого є характерними невисокий рівень зацікавленості, епізодичний прояв творчих здібностей та мотивацію до здійснення проектної діяльності і засвоєння не в повному об'ємі теоретичних положень, методичними труднощами та небагатий особистий досвід організації проектної діяльності; низький рівень, що показує відсутність стійких пізнавальних мотивів та низький рівень зацікавленості в роботі, відсутність творчих проявів та повного нерозуміння сутності проектної діяльності, досвіду і практичних умінь.

Розроблена модель підготовки вчителя склала основу програми формувального експерименту, метою якого стало теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати зміст, технологію та педагогічні умови підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі.

На основі аналізу існуючого досвіду підготовки вчителя до проектної діяльності у ППО та аналізу відомих технологій навчання дорослих було обрано та представлено зміст, технологію та педагогічні умови підготовки вчителя до організації учнівської проектної діяльності в позаурочній роботі, які дозволяють проводити теоретичне, методичне та практичне засвоєння основ проектної діяльності.

Проведена аналітична робота дозволила виділити зовнішні та внутрішні педагогічні умови підготовки вчителя у ППО та визначити, що головними умовами підготовки вчителя до організації проектної діяльності є: наявність науково-обґрунтованої моделі проектної діяльності учнів та науково-методичного забезпечення процесу навчання вчителів; залучення вчителів до керування проектною діяльністю школярів; наявність спецкурсу „Проектна діяльність в позаурочний час” та визначення його місця в структурі навчальних планів інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Дослідження загальних питань класифікації проектів дозволило розробити класифікацію позаурочних проектів.

Для порівняння результатів і визначення ефективності підготовки вчителів до організації проектної діяльності нами була використана логіка лінійного експерименту, до змісту якої входило: порівняти зацікавленість, досвід, знання вчителів про проектну технологію слухачів курсів підвищення кваліфікації та проблемних семінарів (на базі яких проводився спецкурс „Організація проектної діяльності в позаурочний час”) на початку проведення експерименту і після його завершення. Проведено процедури: вимірювання рівня підготовки вчителів до початку експерименту; спостереження за ходом підготовки вчителів; виявлення різниці між початковими і кінцевими результатами навчання педагогів; якісний та кількісний аналіз одержаних результатів навчання; узагальнення отриманих результатів експерименту; опис ходу проведеного експерименту.

Перевірку ефективності моделі підготовки вчителів до проектної діяльності ми здійснили на основі змін показників мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного критеріїв за трьома рівнями - високим, достатнім та низьким. Одержані результати, які ми отримали в ході проведеного експерименту подано у таблиці (табл. 1).

Таблиця 1 Загальний рівень готовності вчителів щодо організації проектної діяльності з учнями основної школи

За результатами проведеного експерименту визначено, що на початку експерименту низький рівень зацікавленості проектною діяльністю мали 68,75% вчителів, в кінцевому результаті - 36%. Середній рівень мали 28% вчителів на початку експерименту, після його проведення - 57%. На початку експерименту високий рівень був зафіксований у 3,25%, на кінець - 7%. Ці дані підтверджують думку про те, що в процесі навчання значну роль відіграють мотиви навчання: потреба в організації проектної діяльності, зацікавленість учителів технологією проектної діяльності, прагнення до самоосвіти та самовдосконалення, прояв творчості, фантазії та в цілому мотивації на організацію проектної діяльності.

В ході проведеного експерименту на початку роботи було зафіксовано такий рівень знань учителів про проектну технологію: низький рівень у 71% - вчителів, середній рівень - 27% педагогів, а високий рівень у 2%. Після проведення експериментальної роботи ми отримали такі результати: низькій рівень знань у 24% осіб, середній у 68% вчителів, високий зафіксовано у 8%. Це дає підставу для визначення ефективності когнітивного компонента у ході підготовки вчителів.

Експериментальна робота показала, що на початку експерименту був зафіксований такий рівень практичних навичок учителів: на низькому рівні практичні навички були у 76% вчителів, на середньому - у 21% осіб та на високому рівні - у 3%. Після проведення експериментальної роботи відбулися такі зміни: низький рівень мали 32% осіб, середній рівень практичних умінь був у 61% осіб, а високий у 7% вчителів. Дані експерименту підтвердили гіпотезу про набуття практичного досвіду у ході навчання основ організації проектної діяльності.

Після проведеного експерименту ми отримали такі загальні результати готовності вчителів до організації проектної діяльності в позаурочній роботі: високий рівень після проведеного експерименту мали 7,34 % вчителів, середній - 62%, низький рівень - 30,66% педагогів. Завдяки проведеній підготовці відбулися такі позитивні зміни високий рівень показників змінився на + 4,59; середній рівень - на + 36,65; низький рівень зменшився на 41,24 %.

На основі проведеної експериментальної роботи було розроблено методичні рекомендації щодо організації проектної діяльності з учнями у позаурочній роботі, що ґрунтуються на педагогічних концепціях Дж. Джонса, Д. Дьюї, У. Кілпатрика, Н. Матяш, Е. Полат та ін. Узагальнювальними рекомендаціями щодо впровадження у позаурочну роботу проектної технології стали: науково-методичне забезпечення вивчення основ проектної технології; вивчення специфіки педагогічного керівництва проектною діяльністю учнів у позаурочній роботі та методики зацікавлення учнів проектною роботою; використання практичного досвіду вчителів, які займаються проектною діяльністю учнів у позаурочній роботі; узагальнення кращого педагогічного досвіду роботи вчителів щодо організації проектної діяльності учнів у позаурочній роботі з метою його популяризації й поширення у практичній діяльності вчителів, які займаються організацією позаурочної виховної роботи в закладах освіти. Розроблені у процесі дослідження методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл можуть знайти своє практичне застосування у системі післядипломної педагогічної освіти у позаурочній виховній роботі.

За результатами проведеного експерименту ми зробили такі висновки:

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та існуючого практичного досвіду ми здійснили теоретичний аналіз проблеми підготовки вчителя до організації проектної діяльності у системі післядипломної освіти та дослідили сутність понять проект, метод проекту, проектна діяльність і охарактеризували розвиток проектної технології у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці та практиці. Проведена робота дозволила визначити, що метод проектів має достатній історичний шлях розвитку, рівень теоретичного обґрунтування (дослідження В. Безрукової, В. Беспалько, М. Бершадського, Дж. Джонса, Д. Дьюї, У. Кілпатрика, В. Монахова, Н. Матяш, Є. Полат, С. Шацького та ін.) та практичний досвід використання в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Велика перерва у використанні цього досвіду за період радянських часів призвела до того, що в сучасній педагогічній практиці він сприймається як інноваційна педагогічна технологія. Політичні, економічні, культурні зміни в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ століть викликали потреби впровадження таких технологій навчання, що здатні забезпечувати розвиток особистості, яка б була спроможна компетентно розв'язувати будь-які проблеми сучасного життя; до них відноситься і проектна технологія. Визначаючи достатню теоретичну розробленість використання проектної технології у навчальній діяльності, ми відзначили, що для використання методу проекту у позаурочній роботі основної школи немає достатнього теоретичного обґрунтування; на практиці вона використовується на рівні поверхового знайомства та інтуїції.