Педагогічні основи діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії Джона Дьюї

1. Виявлено інноваційні педагогічні ідеї Дж. Дьюї в діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії: 1) обґрунтування демократичного виховного ідеалу; 2) проголошення дитини центром навчально-виховного процесу, найвищою соціальною цінністю, активною істотою зі здатністю до постійного розвитку й саморозвитку; 3) усвідомлення людини як біосоціальної істоти; 4) забезпечення органічної єдності індивіда й суспільства, їх гармонізації; 5) розуміння освіти як фундаментального засобу соціального прогресу, особистісного й громадянського саморозвитку й самореалізації особистості; 6) доведення безперервності процесів освіти й виховання; 7) необхідність гуманізації педагогічних відносин учителя й учня як співдослідників у навчанні й вихованні та ін.

2. Обґрунтовано компоненти педагогічної концепції функціонування й розвитку Чиказької експериментальної школи-лабораторії як феномена забезпечення єдності індивідуалізації й соціалізації особистості: методологічний - дитиноцентризм, біосоціальна природа людини, єдність індивіда й суспільства, провідна роль практики в пізнанні, самоактивність особистості в процесах набуття знань і досвіду; теоретичний - індивідуалізація й соціалізація як інтеграція дитини у сферу загальнолюдських цінностей, єдність теорії і практики, праця як засіб духовного й матеріального розвитку, гуманізація відносин у педагогічній діаді „вчитель-учень”; технологічний - інструментальний характер теоретичних знань, зв'язок навчання з життям, навчання й виховання як індивідуально-соціальна взаємодія, подолання педагогічного авторитаризму й насилля, домінування діалогічних форм навчального спілкування (обмін думками, враженнями, конструювання ситуацій вибору, самоаналізу).

3. Схарактеризовано теоретико-методичну (організаційно-функціональну) модель педагогічного процесу Чиказької експериментальної школи-лабораторії: 1) визначено мету як забезпечення природного розвитку дитини в єдності з потребами суспільства; 2) з'ясовано, що в основу педагогічного процесу покладено такі дидактичні принципи: суб'єктності, інструменталізму, виразної наочності, внутрішньо вмотивованої активності та творчої самодіяльності, співдослідництва вчителя й учня в навчанні, педагогічно поставленої гри; 3) виявлено модульний зміст освіти й поетапність його відбору; 4) з'ясовано пріоритет активних методів навчання (проблемний, „метод відкриттів”, спостереження та досліди, самостійна робота учнів); 5) доведено, що основна форма організації навчання в школі Дж. Дьюї - інтегровані „заняття“; 6) виявлено її прогностичний потенціал щодо мети, принципів, модульного змісту, методів і форм навчання. Школа Дж. Дьюї була реалізована як відкритий, доступний, громадоцентричний заклад, а також як педагогічна лабораторія, дослідницький центр, структурний підрозділ Чиказького університету. Теоретико-методична організаційно-функціональна модель педагогічного процесу школи-лабораторії Дж. Дьюї може бути пріоритетною для початкової школи.

4. Досліджено специфіку організаційно-методичної системи школи-лабораторії Дж. Дьюї: 1) еволюційний характер організаційно-методичної системи; 2) її відповідність взаємозумовленим стадіям розвитку дитини; 3) створення умов і засобів для особистісного й громадянського саморозвитку й самореалізації дитини (організація ситуацій успіху, шкільної свободи, стимулюючого навчального середовища, формування навичок соціальної комунікації та ін.); 4) єдність теорії і практики; 5) забезпечення органічної єдності індивіда й суспільства як свободи особистості та її відповідальності перед суспільством; 6) організація навчання як евристичної й дослідницької діяльності на матеріалі комплексу ситуацій, розроблених учителем; 7) формування на кожному занятті культури критичного мислення; 8) виокремлення й удосконалення методів викладання й методів учіння; 9) креативне переосмислення й змістове збагачення вчительського амплуа (інформант, діагност, фасилітатор, менеджер та ін.); 10) відмова від формалізованої процедури оцінювання знань; 11) тісна взаємодія з сім'єю, організація асоціації батьків, „батьківського класу“ та ін. Еволюційний характер змісту освіти й методичної системи Чиказької школи-лабораторії доведено на основі визначення трьох взаємозумовлених стадій психологічного розвитку дітей у віці від чотирьох до чотирнадцяти років: „безпосередньо сенсорно-моторний розвиток”; становлення пізнавальних та комунікативних умінь; формування абстрактного мислення, активної життєтворчості й самовизначення.

5. Обґрунтовано процес функціонування й розвитку Чиказької експериментальної школи-лабораторії як мобільний, творчий, але неоднозначно сприйнятий у зв'язку з наявністю ідей, які не витримали перевірки практикою (різновікові навчальні групи, спроби предметного викладання на початковому етапі навчання та ін.), з'ясовано його етапи (за творчо-біографічним, соціально-педагогічним, історико-хронологічним критеріями): I - організаційний, пошуково-ознайомлювальний (1896-1899), на якому відбувалася кристалізація робочої гіпотези; II - узагальнюючий, пошуково-впроваджувальний (1900-1904), узагальнення результатів експерименту, практичне застосування.

6. Установлено прогностичний потенціал педагогічної спадщини Дж. Дьюї, доцільність актуалізації й розвитку таких генерованих у дослідженні загальнопедагогічних ідей: 1) дитиноцентризм, проголошення дитини найвищою соціальною цінністю; 2) досягнення гармонійної єдності індивіда й суспільства; 3) перетворення авторської школи на інструмент інновацій в освіті та впровадження нового із залученням усіх учасників педагогічного процесу; 4) проголошення освіти фундаментальним засобом формування особистості й соціального прогресу; 5) визнання безперервності процесів освіти й виховання; 6) організація школи як демократичної спільноти, громадсько активного навчального закладу; 7) формування свободи дитини та її відповідальності перед суспільством; 8) подолання педагогічного авторитаризму й насилля; 9) підвищення морального авторитету вчителя; 10) інноваційні форми роботи з батьками й громадськістю.

Абстраговано основні напрями актуалізації та впровадження дидактичних і виховних ідей Дж. Дьюї в практику початкової та основної школи: 1) розкриття і розвиток індивідуальних пізнавальних можливостей і вікових особливостей кожного учня як критеріїв ефективності навчально-виховного процесу; 2) пріоритет розвивального навчання, формування культури критичного мислення; 3) домінування активних форм і методів навчання й виховання; 4) гуманізація виховуючих відносин у педагогічній діаді „вчитель-учень“; 5) різноманітність форм учнівського самоврядування та позаурочної виховної діяльності; 6) залучення до процесів цілепокладання у вихованні й навчанні вчителів, батьків, дітей, громадськості.

Актуалізація досвіду школи-лабораторії Дж. Дьюї сприяє кристалізації конструктивних ідей сучасності (креативності педагогічної діяльності, модульного змісту навчання, ключових компетентностей, моніторингу якості знань та ін.).

Подальшого вивчення потребує ґенеза Чиказької експериментальної школи-лабораторії як сучасного феномена педагогічної теорії і практики США.

школа лабораторія новаторський потенціал

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

Статті в наукових фахових виданнях

1. Кравцова Н.Г. Філософ науки і свободи (до 140-річниці від дня народження Джона Дьюї) // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія „Педагогічні науки”. - Вип. 3(97). - Полтава, 1999. - С. 118-121.

2. Кравцова Н.Г. З історії функціонування Чиказької школи-лабораторії Джона Дьюї // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія „Педагогічні науки”. - Вип. 6. - Полтава, 2000. - С. 91-95.

3. Кравцова Н.Г. Чиказький період життя і діяльності Джона Дьюї // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія „Педагогічні науки”. - Вип. 6(7) (20-21). - Полтава, 2001. - 164-169.

4. Кравцова Н.Г. Нові прогресивні школи США кінця ХІХ - початку ХХ століття // Постметодика. - 2002. - № 4(56). - С. 41-42.

5. Кравцова Н.Г. Реформаторська педагогічна діяльність Джона Дьюї // Імідж сучасного педагога. - 2002. - № 6-7. - С. 41-42.

6. Кравцова Н.Г. Дитиноцентрична спрямованість педагогічної спадщини Джона Дьюї // Постметодика. - 2004. - № 4(56). - С. 25-27.

7. Кравцова Н.Г. Соціально-педагогічна зумовленість реформування шкільної освіти США (кінець ХІХ - початок ХХ століття) // Імідж сучасного педагога. - 2004. - № 10 (49). - С. 49-50.

8. Кравцова Н.Г. Актуалізація педагогічних ідей Дж. Дьюї в умовах модернізації освіти в Україні // Імідж сучасного педагога. - 2005. - № 8 (57). - С. 10-11.

Матеріали конференцій

9. Кравцова Н.Г. Гуманістничний підхід до особистості дитини в діяльності Чиказької експериментальої школи-лабораторії Джона Дьюї // Психологія і педагогіка в контексті гуманізації освіти: Зб. наук. праць (за матеріалами Всеукраїнської наук.-практ. конференції. Хмельницький, 23-28 січня 2007 р.). Хмельницький національний університет, 2007.- С. 37.

10. Кравцова Н.Г. Джон Дьюї про мову як засіб самовираження людини // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції. - Полтава, 2000. - С. 100-101.

АНОТАЦІЯ

Кравцова Н.Г. Педагогічні основи діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії Джона Дьюї. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. - Полтава, 2008.

У дисертації здійснено аналіз новаторської діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії, заснованої в 1896 р. Джоном Дьюї. Визначено значний прогностичний потенціал школи Дж. Дьюї та його затребуваність в умовах модернізації національної освіти. Виявлено інноваційні педагогічні ідеї Дж. Дьюї та засоби їх утілення в діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії. Обґрунтовано наукові компоненти педагогічної концепції функціонування й розвитку школи. Досліджено специфіку організаційно-методичної системи діяльності школи Дж. Дьюї. Схарактеризовано теоретико-методичну модель педагогічного процесу Чиказької експериментальної школи-лабораторії. З'ясовано процес та етапи розвитку школи. Актуалізовано педагогічні ідеї й досвід діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії в практиці сучасних навчально-виховних закладів.

До наукового обігу введено нові документи, історичні факти, що розширюють уявлення про діяльність Чиказької школи-лабораторії й педагогічну творчість Дж. Дьюї.

Ключові слова: Чиказька експериментальна школа-лабораторія, нетрадиційний освітній заклад, дитиноцентризм, соціалізація, прагматизм, учитель, методична система, модель.

АННОТАЦИЯ

Кравцова Н.Г. Педагогические основы деятельности Чикагской экспериментальной школы-лаборатории Джона Дьюи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Полтавский государственный педагогический университет имени В.Г. Короленко. - Полтава, 2008.

В диссертации впервые осуществлен системный анализ новаторской деятельности Чикагской экспериментальной школы-лаборатории - структурного подразделения кафедры педагогики, философии и психологии университета Чикаго, основанной в 1896 г. Дж. Дьюи. На основе этого достигнуто новое решение научного задания, что проявляется в раскрытии педагогических основ деятельности Чикагской экспериментальной школы-лаборатории, ее теоретической концепции и организационно-методической системы. Выявлен значительный прогностический потенциал школы Дж. Дьюи и его востребованность в условиях модернизации национальной системы образования.

Выделены инновационные педагогические идеи Дж. Дьюи в деятельности школы-лаборатории: обоснование демократического воспитательного идеала; провозглашение ребенка центром учебно-воспитательного процесса, высшей социальной ценностью; обеспечение органичного единства индивида и общества; определение образования как фундаментального средства социального прогресса, саморазвития и самореализации личности; определение беспрерывности процессов образования и воспитания.

Обоснованы компоненты педагогической концепции функционирования и развития школы-лаборатории: методологический детоцентризм, биосоциальная природа человека, единство индивида и общества, ведущая роль практики в познании, самоактивность личности в процессах приобретения опыта; теоретический - социализация как интеграция ребенка в сферу общечеловеческих ценностей, труд как средство духовного и материального развития, гуманизация отношений в педагогической диаде „учитель-ученик”; технологический - инструментальный характер теоретических знаний, связь обучения с жизнью, приоритет активных форм и методов обучения, преодоление педагогического авторитаризма, доминирование диалогических форм учебного общения.

Исследована специфика новаторской организационно-методической системы деятельности школы-лаборатории Дж. Дьюи: единство теории и практики, единство индивида и общества, формирование культуры критического мышления, творческое переосмысление и содержательное обогащение учительского амплуа; отказ от формализованной процедуры оценивания знаний учащихся.

Охарактеризована теоретико-методическая модель педагогического процесса Чикагской экспериментальной школы-лаборатории. Определено, что в его основу положены такие дидактические принципы: субъектности, инструментализма, выразительной наглядности, активности и творческой самодеятельности, сотрудничества учителя и ученика в обучении, педагогически поставленной игровой деятельности. Выявлен модульный характер содержания образования и поэтапность его отбора; установлен приоритет активных методов обучения.

Определен процесс функционирования и развития Чикагской экспериментальной школы-лаборатории как мобильный, творческий, но неоднозначно воспринятый; обоснованы его этапы: I - организационный, поисково-ознакомительный (1896-1899), II - обобщающий, поисково-внедренческий (1900-1904).

Установлена целесообразность актуализации и развития таких генерированных в ходе исследования общепедагогических идей: детоцентризм, гармоничное единство индивида и общества, превращение авторской школы в инструмент инноваций в педагогике, провозглашение образования фундаментальным средством социального прогресса, организация школы как демократического сообщества, преодоление педагогического насилия и авторитаризма, повышение морального авторитета учителя, инновационные формы работы с родителями и общественностью.

Актуализация опыта школы Дж. Дьюи способствует кристаллизации конструктивных идей современности (креативности педагогической деятельности, модульного содержания образования, ключевых компетентностей, мониторинга качества знаний и др.).

Ключевые слова: Чикагская экспериментальная школа-лаборатория, нетрадиционное учебное заведение, детоцентризм, социализация, прагматизм, учитель, методическая система, модель.

ANNOTATION

Kravtsova N.G. Pedagogic fundamentals underlying the activity of Chicago Laboratory School by John Dewey. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate Degree in Pedagogy, specialty 13.00.01 - general pedagogy and the history of pedagogy. - Poltava State Pedagogical University named afterV.G. Korоlenko. - Poltava, 2008.

The research defines the theoretical and methodological foundations of the functioning of Chicago Laboratory School (1896-1904). The impact of J. Dewey's philosophic ideas on the formulating of the pedagogic fundamentals of the school activities is substantiated.

The innovative pedagogic ideas of J. Dewey which bore influence on the functioning and development of Chicago Laboratory School are singled out -- relating the curriculum to children's life and experience, integrating the curriculum, teaching critical thinking and problem solving, stimulating creative thinking. The holistic, systematic character of the theoretical concept underlying the functioning of Chicago Laboratory School is established. The theoretical and methodical model of the Laboratory School educational process is characterized. The outcomes of incorporating the progressive pedagogic ideas of J. Dewey into the practices and policies of contemporary secondary schools are generalized. The research discusses the ways in which the innovative pedagogic ideas of J. Dewey can be translated into current educational practice in Ukraine.

New scientific data and historic facts which contribute to a more profound and unbiased understanding of Chicago Laboratory School activity are supplied to academic circulation.

Key words: Chicago Laboratory School, non-traditional educational establishment, child-centeredness, socialization, pragmatism, critical thinking, teacher, methodic system, model.

Размещено на Allbest.ur