Формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЗАРЕНКО Наталія Степанівна

УДК 378.14:930.22:168.522

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ - 2008р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному лінгвістичному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор СПІЦИН Євгеній Сергійович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ХОРУЖА Людмила Леонідівна, Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка, проректор з наукової роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент МОСКАЛЕНКО Алла Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 23 вересня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 22 серпня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Дем'яненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нова соціально-економічна політика в Україні, вибір курсу на входження в європейський економічний та освітній простір, інтеграція з європейськими країнами, інтернаціоналізація ділових стосунків у різних сферах діяльності людини, інтенсивний розвиток інформаційних та освітніх технологій диктують необхідність підготовки фахівців за спеціальністю “Документознавство та інформаційна діяльність”.

Відсутність висококваліфікованих документознавців зумовлює перебування на відповідних посадах фахівців з вищою освітою різного профілю, причому їхня професійна спрямованість обмежена суто питаннями організації загального справочинства. Між тим, окрім документаційного забезпечення вони повинні вирішувати також і проблеми інформаційного обслуговування, потребують часу для оволодіння специфікою цієї діяльності й гостро відчувають необхідність у високому рівні сформованості комунікативної компетентності, вагомої у професійній діяльності фахівців-документознавців.

Як зазначено в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ), вимогами до фахівця кваліфікації 2432.1 “Документознавець” є комунікативні здатності (3.01) та вміння (3.01.ПР.Р.01). Практично це передбачає формування в майбутніх документознавців комунікативної компетентності, що забезпечує повноцінну реалізацію комунікативних намірів, мовних операцій і мовленнєвих дій через адекватне й раціональне використання засобів мови та врахування конкретики ситуацій професійного спілкування.

Майбутній документознавець формується як особистість, насамперед, унаслідок засвоєння та сприйняття тієї суми гуманітарних знань, яку накопичено людством. Тільки збагачений гуманітарними знаннями фахівець-документознавець зможе доцільно використовувати власні соціокультурні та духовні якості. Саме тому актуальність проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін набуває особливого значення.

Проблемі комунікативної компетентності приділяють увагу вітчизняні та зарубіжні вчені в галузі педагогіки і психології: О.О. Аршавська, І.А. Воробйова, Н.І. Гез, Т.І. Дементьєва, Ю.М. Ємельянов, Ю.М. Жуков, М.М. Заброцький, Д.І. Ізаренков, О.В. Касаткіна, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, І.Р. Максимова, А.М. Москаленко, Р.П. Мільруд, С.В. Петрушин, Л.О. Савенкова, Ю.П. Федоренко, Ю.С. Федоренко, Л.Л. Хоружа, S. Blum-Kylka, М. Canale, K. Korhonen, E. Levenstone, S. Savignon, М. Swain, Е. Таrone.

Розробкою питань комунікативної підготовки фахівців опікуються: Д.М. Годлевська (майбутні соціальні працівники), Р.О. Гришкова (студенти нефілологічних спеціальностей), С.В. Козак (майбутні фахівці морського флоту), В.А. Лівенцова (майбутні менеджери), В.О. Назаренко (майбутні керівники державної прикордонної служби), О.О. Павленко (майбутні фахівці митної служби), І.М. Чемерис (майбутні журналісти).

Підготовку кадрів зі спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” започатковано у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України з середини 1990-х рр. Дослідженням проблеми професійної підготовки майбутніх документознавців в Україні та Росії займаються: В.В. Бездрабко, Н.А. Гайсинюк, С.Г. Кулешов, В.В. Лучанська, О.В. Матвієнко, Ю.І. Палеха, Є.О. Плешкевич, С.В. Харченко, Н.М. Христова, О.П. Цвид-Гром, Я.О. Чепуренко, Г.М. Швецова-Водка.

Вцілому, проведений нами аналіз наукових праць дає можливість констатувати, що на сучасному етапі накопичений певний досвід щодо розроблення проблеми комунікативної компетентності та комунікативної підготовки майбутніх фахівців різних галузей. Проте, формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін практично не досліджувалось.

Здійснений аналіз рівня підготовленості майбутніх документознавців до комунікативної діяльності дозволяє виділити істотні недоліки. Насамперед, це низький рівень комунікативної компетентності, відсутність таких умінь, як: реалізація активного сприйняття інформації й уявного аналізу, моделювання власної позиції і ставлення до неї співбесідника, встановлення і підтримка міжособистісних ділових контактів. Дослідження організації навчального процесу показує, що належною мірою не реалізуються можливості змісту гуманітарних дисциплін, форм організації, методів і засобів навчання для цілеспрямованого формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців, не склався цілісний, поетапний процес комунікативної підготовки. Відповідно, ці питання не одержали належного висвітлення в психолого-педагогічній літературі. Аналіз процесу комунікативної підготовки документознавців у ВНЗ дозволяє констатувати, що в даний час мають місце суперечності: між вимогами до рівня сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців і недосконалою моделлю формування їх комунікативної компетентності; між теоретичними розробками проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців з документознавства і відсутністю технологій їх реалізації.

Таким чином, недостатня розробленість проблеми, об'єктивні вимоги до рівня сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців у ВНЗ, необхідність подолання суперечностей щодо комунікативної підготовки фахівців зумовлюють актуальність теми нашого дослідження: “Формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Київського національного лінгвістичного університету “Розробка та реалізація сучасної моделі загальнопедагогічної підготовки фахівців у контексті Євроінтеграційних процесів” (державний реєстраційний номер 0106U001028). У межах цієї теми автор досліджувала ефективність моделі формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол від 28 листопада 2005 р. № 4) й узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 28 лютого 2006 р. № 2).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності моделі формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці та уточнити сутність і структуру комунікативної компетентності майбутніх документознавців;

- удосконалити модель фахівця-документознавця у рамках його комунікативної підготовки;

- уточнити критерії діагностування та рівні сформованості комунікативної компетентності студентів-документознавців;

- теоретично обґрунтувати модель формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін та експериментально перевірити її ефективність;

- підготувати методичні рекомендації щодо формування комунікативної компетентності в процесі навчання майбутніх документознавців.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх документознавців у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - зміст та технологія формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Гіпотеза дослідження: формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін буде відбуватися ефективно за умови запровадження відповідної моделі, що передбачає: врахування органічної єдності когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів комунікативної компетентності майбутніх документознавців; реалізацію мотиваційно-цільового, змістовно-підготовчого, комунікативно-діяльнісного й оцінного етапів технології формування комунікативної компетентності в поєднанні з активними формами організації, методами і засобами навчання; здійснення комунікативного, професіографічного, системно-структурного й особистісно орієнтованого підходів у навчанні; дотримання педагогічних умов формування комунікативної компетентності.

Методи дослідження:

- теоретичні: вивчення, аналіз філософської, педагогічної, психологічної наукової літератури - для систематизації теоретичного матеріалу з проблеми дослідження; аналіз нормативної документації ВНЗ щодо підготовки майбутніх фахівців за спеціальністю “Документознавство та інформаційна діяльність” з метою уточнення сутності та структури комунікативної компетентності майбутніх документознавців, удосконалення моделі фахівця-документознавця;

- емпіричні: тестування, анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіди - для виявлення рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців; наукове спостереження за навчальним процесом у ВНЗ з іноземної мови, психології та культурології у студентів спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” з метою визначення підходів у навчанні, обґрунтування педагогічних умов формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців; цілеспрямоване спостереження за комунікативними намірами, ситуаціями та способами реалізації рольових функцій іншомовного спілкування майбутніми документознавцями у сфері їх професійної діяльності - для розроблення технології формування комунікативної компетентності; проведення констатувального та формувального етапів експерименту з метою перевірки ефективності розробленої моделі формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін;

- статистичні: опрацювання експериментальних даних, їх системний і якісний аналіз для доведення ефективності запровадженої моделі.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, що включає: компоненти комунікативної компетентності (когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий); педагогічні умови формування комунікативної компетентності (формування професійно значущої мотивації навчання; забезпечення професійної спрямованості навчання, розроблення комплексу професійно-орієнтованих ситуативних завдань та їх методичного супроводу; забезпечення активності та розвитку навчально-пізнавальної діяльності документознавця; формування рефлексивного ставлення до комунікативного аспекту майбутньої професійної діяльності); технологію формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (іноземної мови, психології та культурології), що передбачає мотиваційно-цільовий, змістовно-підготовчий, комунікативно-діяльнісний та оцінний етапи.

Уточнено:

- сутність поняття “комунікативна компетентність майбутнього документознавця” (сукупність вмотивованих знань, навичок й умінь, необхідних особистості майбутнього документознавця для здійснення мовленнєвої діяльності в навчально-професійній сфері);

- структуру комунікативної компетентності майбутніх документознавців (когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти);

- критерії діагностування рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців (володіння рідною та іноземною мовами; знання етикету, культури та психології спілкування; володіння вербальними та невербальними засобами спілкування з метою досягнення прогнозованого ефекту; ситуативна адаптованість; вживання засобів упливу на аудиторію; прийомів формування іміджу; ставлення до подій, фактів, явищ, оточуючих людей, дійсності, до самих себе; володіння власним емоційним станом);

- рівні сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців (високий, середній та низький).

Удосконалено модель фахівця-документознавця, складовими якої є “знання”, “уміння” та “особистісні якості”, якими має володіти майбутній документознавець відповідно до ОКХ.

Дістали подальшого розвитку: зміст, форми організації, методи, засоби навчання майбутніх фахівців-документознавців у рамках їхньої комунікативної підготовки.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в доведенні ефективності моделі формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Результати дослідження реалізовано у підготовці навчально-методичного посібника “Формування комунікативної компетентності студентів у процесі вивчення англійської мови” (Біла Церква, 2007), “Методичних рекомендацій щодо формування комунікативної компетентності у процесі навчання майбутніх документознавців” (Біла Церква, 2007), які можуть використовуватися викладачами ВНЗ ІІІ-IV рівня акредитації з метою формування комунікативної компетентності студентів, застосовуватися під час розробки навчальних програм, посібників, спецкурсів з іноземної мови, психології, культурології.

Модель формування комунікативної компетентності і методичні рекомендації щодо її формування в процесі навчання майбутніх документознавців упроваджено в практику роботи Київського національного університету культури і мистецтв (акт про впровадження від 18 вересня 2007 р. № 1207), Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (акт про впровадження від 20 вересня 2007 р. № 1/25-484), Білоцерківського інституту економіки та управління ВМУРоЛ “Україна” (акт про впровадження від 10 грудня 2007 р. № 1642/12), Вінницького соціально-економічного інституту ВМУРоЛ “Україна” (акт про впровадження від 14 травня 2008 р. № 1/27-331), Кіровоградського інституту розвитку людини ВМУРоЛ “Україна” (акт про впровадження від 15 травня 2008 р. № 01-15/468), Луцького інституту розвитку людини ВМУРоЛ “Україна” (акт про впровадження від 17 квітня 2008 р. № 55), Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв (акт про впровадження від 24 вересня 2007 р. № 356).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднено на науково-практичних конференціях:

міжнародних: “Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу” (Хмельницький, 2005), “Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 2007), “Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів” (Тернопіль, 2007);

всеукраїнських: “Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2005), “Інноваційні технології навчання мов та культури в умовах євроінтеграції” (Біла Церква, 2005), “Стан і перспективи розвитку освіти України в умовах євроінтеграції” (Біла Церква, 2005); “Освіта ХХІ століття” (Біла Церква, 2006);

“Актуальні питання освіти та мовознавства у вищій школі” (Біла Церква, 2007);

Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ): “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006); “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007);

кафедри ЮНЕСКО КНЛУ: “Мовна освіта в контексті Болонських реалій” (Київ, 2005); “60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (Київ, 2006); “Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів” (Київ, 2007).

Публікації. Висновки та основні положення дисертаційного дослідження повністю висвітлено в навчально-методичному посібнику, методичних рекомендаціях, 5 наукових статтях у фахових виданнях, 11 матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 259 сторінок, з них 173 сторінки основного тексту. Робота містить 8 рисунків, 22 таблиці та 5 додатків, розміщених на 54 сторінках. Список використаних джерел нараховує 291 найменування (з них 33 - англійською мовою), розміщений на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, відомості про впровадження результатів роботи.

У першому розділі - “Теоретико-дидактичні основи формування комунікативної компетентності у майбутніх документознавців” - розкрито теоретичні та дидактичні основи проблеми формування комунікативної компетентності у майбутніх фахівців, стан її розробленості у філософській, психологічній, педагогічній літературі.

Уточнено поняття “комунікативна компетентність майбутнього документознавця” як сукупність умотивованих знань, навичок й умінь, необхідних особистості майбутнього документознавця для здійснення мовленнєвої діяльності в навчально-професійній сфері.

На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених у галузі педагогіки і психології (О.О. Аршавська, І.А. Воробйова, М.М. Вятютнєв, Н.І. Гез, Д.М. Годлевська, Р.О. Гришкова, Т.І. Дементьєва, Ю.М. Ємельянов, Ю.М. Жуков, М.М. Заброцький, Д.І. Ізаренков О.В. Касаткіна, С.В. Козак, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, І.Р. Максимова, Р.П. Мільруд, В.О. Назаренко, О.О. Павленко, С.В. Петрушин, Ю.П. Федоренко, Ю.С. Федоренко, S. Blum-Kylka, М. Canale, K. Korhonen, E. Levenstone, S. Savignon, М. Swain, Е. Таrone) проаналізовано різні підходи до визначення структури комунікативної компетентності. Більшістю дослідників виділено мовну, мовленнєву, соціокультурну, стратегічну та прагматичну компетенції; когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти.

Огляд літературних джерел щодо формування комунікативної компетентності фахівців та їх комунікативної підготовки дозволив встановити, що цією проблемою опікуються Д.М. Годлевська, Р.О. Гришкова, С.В. Козак, В.А. Лівенцова, А.М. Москаленко, В.О. Назаренко, О.О. Павленко, Л.О. Савенкова, Л.Л. Хоружа, І.М. Чемерис.

Важливі питання формування комунікативної компетентності досліджують також науковці, які представляють сучасну когнітивну лінгвістику, лінгвокультурологію, психолінгвістику (Л.Г. Авксентьєв, М.К. Дмитренко, С.А. Жаботинська, В.І. Кононенко, В.П. Коцура, О.І. Потапенко, В.Д. Ужченко, В.М. Шаклеїн, Т. Slama-Cazacu).

Дослідженням професійної підготовки майбутніх документознавців в Україні та Росії займаються В.В. Бездрабко, Н.А. Гайсинюк, С.Г. Кулешов, В.В. Лучанська, О.В. Матвієнко, Ю.І. Палеха, Є.О. Плешкевич, С.В. Харченко, Н.М. Христова, О.П. Цвид-Гром, Я.О. Чепуренко, Г.М. Швецова-Водка.

Проблемі вивчення гуманітарних дисциплін приділяють велику увагу такі науковці, як І.В. Голубович, С.У. Гончаренко, Т.П. Гордієнко, С.С. Дайирбеков, О.П. Значенко, Л.В. Ніколаєва, Г.М. Педосюк, В.В. Подгорна, І.І. Тимченко, І.І. Цимбал.

Визначено, що комунікативна підготовка майбутніх документознавців базується на інтеграції дисциплін суто гуманітарного спрямування (цикл гуманітарних дисциплін та за вибором студента), оскільки знання, отримані в результаті вивчення саме цих дисциплін, сприяють формуванню їх комунікативної компетентності. У зв'язку з цим удосконалено модель фахівця-документознавця. В структурі моделі виділено такі складові, як “знання”, “уміння” та “особистісні якості”, якими має володіти майбутній документознавець відповідно до ОКХ. “Знання” включають загальні (ерудицію), фахові знання та знання про способи мислення. “Уміння” передбачають володіння:

- засобами і прийомами встановлення, підтримки і завершення мовленнєвого контакту; правилами усного і писемного мовлення на ситуативно-варіативному рівні; вміннями добирати, аналізувати та узагальнювати інформацію;

- комунікативною культурою, правилами інтеркультурних умовностей, правилами етикету, правилами роботи із засобами масової інформації, правилами оформлення документів, уміннями оперувати знаннями чинного законодавства України;

- методиками дослідження конфліктів; здатністю вирішувати конфлікти; стратегіями вирішення конфліктів, засобами впливу на аудиторію, прийомами формування іміджу.

“Особистісними якостями” документознавця є загальнолюдські, професійні якості та ціннісні ставлення.

Узагальнюючи педагогічні дослідження щодо формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців, необхідно визнати, що цю проблему в рамках комунікативної підготовки майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін розроблено недостатньо, оскільки не існує єдиної думки щодо структури комунікативної компетентності фахівців, відсутні технології реалізації теоретичних напрацювань у практику комунікативної підготовки майбутніх документознавців.

У другому розділі - “Модель формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців” - у результаті проведеного дослідження теоретично обґрунтовано модель формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін з дотриманням наступних вимог: чіткої визначеності обґрунтування мети навчання; усвідомлення взаємозв'язку компонентів, кожний з яких сприяє досягненню загальної мети - формування комунікативної компетентності у студентів спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”. Авторська модель передбачає органічну єдність компонентів комунікативної компетентності; реалізацію етапів технології формування комунікативної компетентності у поєднанні з активними формами організації, методами і засобами навчання; здійснення комунікативного, професіографічного, системно-структурного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні; дотримання педагогічних умов формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців (формування професійно значущої мотивації навчання; забезпечення професійної спрямованості навчання, розроблення комплексу професійно-орієнтованих ситуативних завдань та їх методичного супроводу; забезпечення активності та розвитку навчально-пізнавальної діяльності документознавця; формування рефлексивного ставлення до комунікативного аспекту майбутньої професійної діяльності).

У моделі виділено структурно-складовий (мета і завдання, зміст комунікативної підготовки; форми організації, методи і засоби навчання), змістовий (цикл гуманітарних дисциплін та за вибором студента; теоретико-методологічні, методичні і практичні знання, технологія формування комунікативної компетентності) та функціонально-діяльнісний (навчальна дисципліна, модуль, тема, окреме заняття) компоненти. Детальний аналіз структури комунікативної компетентності майбутнього документознавця показав, що вона містить когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти. Основними показниками когнітивного компонента є усвідомлення потреби у формуванні комунікативної компетентності, розуміння її необхідності для повсякденного життя, навчально-професійної діяльності. Показники емоційно-оцінного компонента - це узагальнені оцінки фактів, ситуацій, явищ; розуміння спрямованості знань та готовності застосовувати їх у взаємодії. Показниками поведінкового компонента є уміння відстоювати і обґрунтовувати власну позицію, критично мислити, здійснювати самовиховання.

На основі запропонованої структури комунікативної компетентності документознавця визначено критерії діагностування рівнів її сформованості: володіння рідною та іноземною мовами; знання етикету, культури та психології спілкування; володіння вербальними та невербальними засобами спілкування з метою досягнення прогнозованого ефекту; ситуативна адаптованість; використання засобів впливу на аудиторію; прийомів формування іміджу; ставлення до подій, фактів, явищ, людей, дійсності, до самих себе; володіння своїм емоційним станом.

Упровадження моделі у процес підготовки майбутніх документознавців передбачає реалізацію технології формування комунікативної компетентності.

Нами виділено чотири етапи технології: мотиваційно-цільовий, змістовно-підготовчий, комунікативно-діяльнісний та оцінний.

Мотиваційно-цільовий етап передбачає чітку постановку дидактичних задач щодо формування комунікативної компетентності у майбутніх документознавців залежно від змісту конкретних типів комунікативних намірів, проектування рольової діяльності студентів з урахуванням контексту комунікативних ситуацій, прогнозування очікуваних результатів. Змістовно-підготовчий етап спрямований на ситуативно-тематичне структурування навчальної інформації, створення в майбутніх документознавців орієнтирів розумової діяльності, формування умінь діалогічного і монологічного мовлення. Комунікативно-діяльнісний етап передбачає актуалізацію навчально-пізнавальної позиції майбутніх документознавців як майбутніх фахівців через забезпечення гнучкості знань і практичних умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності, спрямованих на вирішення комунікативних завдань. Оцінний етап спрямований на виявлення досягнутого рівня сформованості кожного з компонентів комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі навчання при реалізації комунікативних намірів, а також визначенні причин розходження отриманого результату з передбачуваною рольовою перспективою, подолання труднощів і помилок, постановку нових перспектив.

Визначено, що реалізація етапів технології забезпечить ефективність упровадження моделі формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування комунікативної компетентності у майбутніх документознавців” - у процесі експериментальної роботи ми вирішили такі завдання:

- упровадили авторську модель формування комунікативної компетентності в практику комунікативної підготовки майбутніх документознавців та визначили її принципову адекватність;

- виявили рівні сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців та її компонентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін до і після впровадження розробленої нами моделі;

- довели ефективність і доцільність розробленої моделі формування комунікативної компетентності в майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Констатувальний етап експерименту дозволив встановити: різниця між контрольними та експериментальними групами щодо рівня сформованості комунікативної компетентності та її компонентів є статистично незначущою; достатньо високу міру практичної значущості іноземної мови у сфері професійної діяльності майбутніх документознавців, що полягає в усвідомленні ними необхідності практичного володіння нею; основні сфери та види спілкування майбутніх документознавців, перелік типових комунікативних ситуацій та основних соціально-комунікативних ролей у сферах професійного та непрофесійного спілкування, що сприяло конкретизації навчального матеріалу для майбутніх документознавців; комунікативні наміри, потреби майбутніх документознавців у сфері їхньої професійної діяльності та спілкування; причини, що ускладнюють використання ними іноземної мови у професійних цілях.

Результати констатувального етапу експерименту дозволили нам сформулювати гіпотезу нашого дослідження. Визначено зміст, форми організації, методи і засоби навчання гуманітарних дисциплін. Його зміст - це навчання іноземної мови, психології та культурології на всіх етапах технології формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців; форми організації навчання: індивідуальна, робота в динамічних парах, групова, колективна діяльність; методи: рольові та ділові ігри, дискусії, тренінги, використання комунікативно-ігрової ситуації, створення ситуації емоційно-моральних переживань, ситуації пізнавальної новизни та зацікавленості; засоби навчання: автентичні тексти професійного спрямування, наочність, технічні засоби навчання.

У процесі формувального етапу експерименту впроваджено авторську модель і доведено її ефективність. Визначено високий, середній та низький рівні сформованості комунікативної компетентності та її компонентів у майбутніх документознавців до і після проведення формувального експерименту. Динаміку рівнів сформованості компонентів комунікативної компетентності майбутніх документознавців в експериментальних (ЕГ) та контрольних групах (КГ) до і після формувального експерименту представлено у табл.1.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості компонентів комунікативної компетентності майбутніх документознавців

№ з/п	Рівні	Компоненти комунікативної компетентності
		Когнітивний	Емоційно-оцінний	Поведінковий
		До проведення експеримену	Після проведення експерименту	До проведення експерименту	Після проведення експерименту	До проведення експерименту	Після проведення експерименту
		ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
1	Високий	12,4	11,6	26,7	14,3	14,3	13,9	38,2	14,2	14,7	14,8	34,1	15,9
2	Середній	62,1	63,0	64,6	64,3	61,4	61,5	56,1	62,9	46,2	45,7	48,7	47,2
3	Низький	25,5	25,4	8,7	21,4	24,3	24,6	5,7	22,9	39,1	39,5	17,2	36,9

Як видно з табл. 1, після проведення експерименту в експериментальних групах кількість майбутніх документознавців з високим рівнем сформованості когнітивного компонента комунікативної компетентності зросла з 12,4% до 26,7%, з середнім рівнем - з 62,1% до 64,6%, з низьким рівнем зменшилась з 25,5% до 8,7%.

Щодо емоційно-оцінного компонента комунікативної компетентності, то кількість майбутніх документознавців з високим рівнем сформованості цього компонента зросла - з 14,3% до 38,2%, з середнім - зменшилась з 61,4% до 56,1%, з низьким - зменшилась з 24,3% до 5,7%. Оцінюючи поведінковий компонент комунікативної компетентності, можна констатувати, що на високому рівні спостерігається зріст з 14,7% до 34,1%, на середньому - з 46,2% до 48,7%, на низькому - зменшення з 39,1% до 17,2%. У контрольних групах також простежується позитивна динаміка, але, порівняно з експериментальними, результати недостатньо переконливі. Зросла кількість майбутніх документознавців з високим та середнім рівнями сформованості усіх компонентів комунікативної компетентності, проте кількість з низьким рівнем сформованості усіх компонентів комунікативної компетентності зменшилась.

Щодо сформованості комунікативної компетентності загалом, можна констатувати, що зміни відбулися на високому рівні. Показник цього рівня зріс на 13,3% в експериментальних групах. Незначні зміни були зафіксовані на середньому рівні, а саме: кількість студентів з цим рівнем зросла на 1,1%. Достатньо переконливими є зрушення на низькому рівні - частка майбутніх документознавців з таким рівнем зменшилася на 14,4%.

Аналіз результатів сформованості рівнів комунікативної компетентності майбутніх документознавців контрольних груп показав, що у них також відбулися зміни, однак, порівняно з експериментальними, - незначні, а саме: на високому рівні - зростання на 3,3%, на середньому - на 0,2%, на низькому - зменшення на 3,5%.

Динаміку рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців в експериментальних і контрольних групах до і після формувального експерименту представлено у табл. 2.

Таблиця 2. Динаміка рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців

№ з/п	Рівні	До проведення експерименту	Після проведення експерименту	Різниця між показниками до і після проведення експерименту
		ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
1	Високий	8,1	8,0	21,4	11,3	13,3	3,3
2	Середній	63,4	61,7	64,5	61,9	1,1	0,2
3	Низький	28,5	30,3	14,1	26,8	14,4	3,5

Як видно з табл. 2, суттєві зміни, які відбулися на всіх рівнях, свідчать про результативність проведеної експериментальної роботи. Однак ці зміни нерівномірні відносно різних рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців.

Отже, за умови запровадження авторської моделі та дотримання технології формування комунікативної компетентності в майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін відбувається ефективно.

Перспективність і логічна доцільність упровадження моделі формування комунікативної компетентності була підтверджена результатами математично-статистичної обробки за допомогою критерію ц* (фі) - кутового перетворення Фішера.

На основі теоретичного дослідження та проведення експерименту підготовлено методичні рекомендації щодо формування комунікативної компетентності в процесі навчання майбутніх документознавців (використання активних форм організації, методів і засобів навчання; впровадження комунікативного, професіографічного, системно-структурного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні іноземної мови, психології, культурології; забезпечення професійної спрямованності навчання та ін.).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено нове розв'язання наукового завдання, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності моделі формування комунікативної компетентності в майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. У ході дослідження отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізовані мета й завдання дають змогу сформулювати такі висновки.

1. Аналіз стану досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці показав, що науковці опікуються питаннями формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців, їхньої комунікативної підготовки (Д.М. Годлевська, Р.О. Гришкова, С.В. Козак, В.А. Лівенцова, А.М. Москаленко, О.О. Павленко, Л.О. Савенкова, Л.Л. Хоружа, І.М. Чемерис), приділяють увагу проблемі вивчення гуманітарних дисциплін (І.В. Голубович, О.П. Значенко, Л.В. Ніколаєва, Г.М. Педосюк, В.В. Подгорна, І.І. Тимченко), займаються питаннями професійної підготовки майбутніх документознавців (В.В. Бездрабко, Н.А. Гайсинюк, С.Г. Кулешов, Ю.І. Палеха, Є.О. Плешкевич, С.В. Харченко, Г.М. Швецова-Водка). Проте, практично відсутні дослідження, присвячені проблемі формування комунікативної компетентності в майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. На основі проаналізованих науково-літературних джерел уточнено сутність та структуру комунікативної компетентності майбутнього документознавця. Її визначено як сукупність умотивованих знань, умінь і навичок, необхідних особистості документознавця для здійснення мовленнєвої діяльності в навчально-професійній сфері. Структура комунікативної компетентності майбутнього документознавця містить когнітивний (усвідомлення потреби у формуванні комунікативної компетентності, розуміння її необхідності для повсякденного життя, навчально-професійної діяльності), емоційно-оцінний (узагальнені оцінки фактів, ситуацій, явищ; розуміння спрямованості знань та готовності застосовувати їх у взаємодії) та поведінковий компоненти (уміння відстоювати і обґрунтовувати власну позицію, критично мислити, здійснювати самовиховання).

2. У результаті дослідження процесу комунікативної підготовки студентів II-V курсів спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”, що базується на інтеграції дисциплін суто гуманітарного спрямування (цикл гуманітарних дисциплін та за вибором студента), вдосконалено модель фахівця-документознавця. У структурі моделі виділено складові: “знання”, “уміння” та “особистісні якості”. Складова “знання” включає загальні, фахові знання та знання про способи мислення. “Уміння” особистості документознавця передбачають володіння: засобами і прийомами встановлення, підтримки і завершення мовленнєвого контакту; правилами усного і писемного мовлення на ситуативно-варіативному рівні; вміннями добирати, аналізувати та узагальнювати інформацію; володіння комунікативною культурою; правилами: інтеркультурних умовностей, етикету, роботи із засобами масової інформації, оформлення документів; уміннями оперувати знаннями чинного законодавства України; володіння методиками дослідження конфліктів; здатністю вирішувати конфлікти; стратегіями вирішення конфліктів, засобами впливу на аудиторію, прийомами формування іміджу. Серед “особистісних якостей” документознавця виділяємо загальнолюдські, професійні якості та ціннісні ставлення.

3. На основі запропонованої структури комунікативної компетентності майбутніх документознавців уточнено критерії діагностування рівнів її сформованості: володіння рідною та іноземною мовами; знання етикету, культури та психології спілкування; володіння вербальними та невербальними засобами спілкування з метою досягнення прогнозованого ефекту; ситуативна адаптованість; застосування засобів упливу на аудиторію, прийомів формування іміджу; ставлення до подій, фактів, явищ, людей, дійсності, до самого себе; володіння власним емоційним станом. Відповідно до визначених критеріїв установлено високий, середній та низький рівні сформованості комунікативної компетентності.

4. Теоретично обґрунтовано модель формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін та експериментально перевірено її ефективність.

Модель передбачає: органічну єдність когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів комунікативної компетентності, етапів технології (мотиваційно-цільового, змістовно-підготовчого, комунікативно-діяльнісного, оцінного), активних форм організації, методів і засобів навчання; здійснення комунікативного, професіографічного, системно-структурного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні; дотримання педагогічних умов: формування професійно значущої мотивації навчання; забезпечення його професійної спрямованості, розроблення комплексу професійно орієнтованих ситуативних завдань та їх методичного супроводу; забезпечення активності та розвитку навчально-пізнавальної діяльності документознавця; формування рефлексивного ставлення до комунікативного аспекту майбутньої професійної діяльності. У моделі виділено структурно-складовий, змістовий та функціонально-діяльнісний компоненти. Результати педагогічного експерименту свідчать, що показники рівнів сформованості комунікативної компетентності та її компонентів у майбутніх документознавців в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних. За результатами експерименту представлено динаміку цих рівнів. Експериментально доведено, що запровадження моделі та дотримання технології сприяють ефективному формуванню комунікативної компетентності майбутніх документознавців. Ефективність упровадження моделі підтверджено результатами математично-статистичної обробки. В експериментальних групах показник високого рівня сформованості комунікативної компетентності зріс на 13,3%, показник середнього рівня збільшився на 1,1%, показник низького рівня зменшився на 14,4%.

5. Розроблено методичні рекомендації щодо формування комунікативної компетентності у процесі навчання майбутніх документознавців”, в основу яких покладено теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені положення щодо доцільності впровадження моделі формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін:

- використання активних форм організації, методів і засобів навчання;

- впровадження комунікативного, професіографічного, системно-структурного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні гуманітарних дисциплін;

- використання комплексу професійно орієнтованих ситуативних завдань та забезпечення їх методичного супроводу;

- впровадження етапів технології формування комунікативної компетентності.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх питань окресленої проблеми, важливість і актуальність якої визначає необхідність її подальшого вивчення. Спеціального дослідження потребує, зокрема, проблема розвитку комунікативної компетентності фахівців- документознавців у системі безперервної професійної освіти.

документознавець професійний гуманітарний компетентність

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Назаренко Н.С. Формування комунікативної компетентності студентів у процесі вивчення англійської мови: навч.-метод. посіб. / Н.С. Назаренко. - Біла Церква, 2007. - 108 с.

2. Назаренко Н.С. Методичні рекомендації щодо формування комунікативної компетентності у процесі навчання майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко. - Біла Церква, 2007. - 63 с.

3. Назаренко Н.С. Підготовка майбутніх менеджерів управлінської діяльності до іншомовного фахового спілкування / Н.С. Назаренко // Теоретичні питання культури, освіти і виховання: зб. наук. праць. - К.: КНЛУ, 2005. - Вип. 29. - С. 138-141.

4. Назаренко Н.С. Педагогічні основи формування комунікативної компетенції у майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // Наукові записки: зб. наук.ст. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - Вип. LX (60). С. 104-112.

5. Назаренко Н.С. Роль навчально-мовленнєвих ситуацій у процесі формування комунікативної компетенції / Н.С. Назаренко // Мова, освіта, культура: Наукові парадигми і сучасний світ: наук. вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія “Філологія. Педагогіка. Психологія”. - К.: КНЛУ, 2006. - Вип. 13. - С. 188-193.

6. Назаренко Н.С. Особливості підготовки та формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // Теоретичні питання культури, освіти і виховання: зб. наук. праць. - К.: КНЛУ, 2007. - Вип. 33. - С. 100-102.

7. Назаренко Н.С. Експериментальне дослідження ефективності формування комунікативної компетентності в майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // Мова, освіта, культура: Наукові парадигми і сучасний світ: наук. вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія “Філологія. Педагогіка. Психологія”. - К.: КНЛУ, 2007. - Вип. 15. - С. 155-163.

8. Назаренко Н.С. Педагогічні засади підготовки менеджерів до іншомовного спілкування у контексті Болонського процесу / Н.С. Назаренко Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу: зб. наук. праць. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 130-133.

9. Назаренко Н.С. Комунікативна підготовка документознавців та її функціонування у контексті Болонського процесу / Н.С. Назаренко // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: зб. наук. праць. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. - Ч. 2. - С. 252-254.

10. Назаренко Н.С. Особливості підготовки майбутніх менеджерів управлінської діяльності до іншомовного фахового спілкування / Н.С. Назаренко // Мовна освіта в контексті Болонських реалій: наук. конф. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ (Київ, 24-25 лют. 2005 р.) - К.: КНЛУ, 2005. - С. 110-112.

11. Назаренко Н.С. Підготовка майбутніх менеджерів управлінської діяльності до іншомовного фахового спілкування: проблеми та перспективи / Н.С. Назаренко // Стан і перспективи розвитку освіти України в умовах євроінтеграції: всеукр. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 3-4 черв. 2005 р.). - Біла Церква, 2005. - C. 104-106.

12. Назаренко Н.С. Зміст підготовки майбутніх менеджерів управлінської діяльності до фахового іншомовного спілкування / Н.С. Назаренко // Мови у відкритому суспільстві: І всеукр. наук.-практ. конф. (Чернігів,14-15 жовт. 2005 р.). - Чернігів: Віт-сервіс, 2005. - С. 101-104.

13. Назаренко Н.С. Педагогічні основи формування комунікативної компетенції у майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // Інноваційні технології навчання мов та культури в умовах євроінтеграції: всеукр. наук.-практ. конф. (Біла Церква,16-17 груд. 2005 р.). - Біла Церква, 2005. - С. 105-108.

14. Назаренко Н.С. Зміст і структура комунікативної компетенції майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: наук. конф. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ (Київ, 22-23 лют. 2006 р.). - К.: КНЛУ, 2006. - С. 208-210.

15. Назаренко Н.С. Роль навчально-мовленнєвої ситуації у формуванні комунікативної компетентності майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // Освіта ХХІ століття: всеукр. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 2-3 черв. 2006 р.). - Біла Церква, 2006. - С. 85-87.

16. Назаренко Н.С. Педагогічні умови підвищення ефективності формування комунікативної компетентності у майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // Актуальні питання освіти та мовознавства у вищій школі: всеукр. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 19-20 жовт. 2007 р.). - Біла Церква, 2007. - С. 103-105.

17. Назаренко Н.С. Організація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх документознавців на заняттях з іноземної мови / Н.С. Назаренко // Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів: міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 30-31 жовт. 2007 р.). - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - Ч. 2. - С. 183-185.

18. Назаренко Н.С. Аналіз результатів експериментального дослідження ефективності формування комунікативної компетентності у майбутніх документознавців / Н.С. Назаренко // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів: наук. конф. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ (Київ, 12 груд. 2007 р.). - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 118-120.

АНОТАЦІЇ

Назаренко Н.С. Формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2008.

У дисертаційному дослідженні розкрито сутність, завдання, структуру, визначено критерії, показники та рівні сформованості комунікативної компетентності майбутніх документознавців; удосконалено наявну модель фахівця-документознавця. Теоретично обґрунтовано авторську модель формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців, експериментально перевірено її ефективність та доцільність упровадження в процес вивчення гуманітарних дисциплін. Доведено, що модель формування комунікативної компетентності передбачає органічну єдність когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового її компонентів; реалізацію мотиваційно-цільового, змістовно-підготовчого, комунікативно-діяльнісного та оцінного етапів технології навчання гуманітарних дисциплін (іноземної мови, психології та культурології), використання активних форм організації, методів і засобів навчання; здійснення комунікативного, професіографічного, системно-структурного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні; дотримання педагогічних умов формування комунікативної компетентності: формування професійно значущої мотивації навчання; забезпечення професійної спрямованості навчання; розроблення комплексу професійно орієнтованих ситуативних завдань та їх методичного супроводу; забезпечення активності та розвитку навчально-пізнавальної діяльності документознавця; формування рефлексивного ставлення до комунікативного аспекту майбутньої професійної діяльності. Підготовлено методичні рекомендації щодо формування комунікативної компетентності в процесі навчання майбутніх документознавців.

Ключові слова: комунікативна компетентність, модель формування комунікативної компетентності, документознавець, гуманітарні дисципліни, технологія навчання.

Назаренко Н.С. Формирование коммуникативной компетентности будущих документоведов в процессе изучения гуманитарных дисциплин.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена актуальной и недостаточно исследованной в педагогической науке и практике проблеме - формированию коммуникативной компетентности будущих документоведов в процессе изучения гуманитарных дисциплин. В диссертационном исследовании уточнено и конкретизировано понятие “коммуникативная компетентность документоведа”; определены структурные компоненты, критерии, показатели и уровни сформированности коммуникативной компетентности будущих документоведов.

В результате проведенного анализа педагогической и психологической литературы определено, что понятие “коммуникативная компетентность документоведа” соотносится с совокупностью мотивационных знаний, навыков и умений, необходимых для осуществления речевой деятельности в учебно-профессиональной сфере. Детальный анализ структуры коммуникативной компетентности показал, что она состоит из когнитивного, эмоционально-оценочного и поведенческого компонентов.

На основе предложенной структуры коммуникативной компетентности определены критерии диагностирования уровней её сформированности: владение родным и иностранным языками; знание этикета, культуры и психологии общения; владение вербальными и невербальными средствами общения с целью достижения прогнозированного эффекта; адаптацию в профессионально-значимых ситуациях; использование средств влияния на аудиторию; приёмов производить впечатление и формировать имидж; отношение к событиям, фактам, явлениям, людям, действительности, к самому себе, владение своим эмоциональным состоянием. В соответствии с данными критериями определены высокий, средний и низкий уровни сформированности коммуникативной компетентности. Анализ коммуникативной подготовки студентов специальности “Документоведение и информационная деятельность” позволил усовершенствовать модель специалиста-документоведа. В её структуре выделены подструктуры: “знания”, “умения”, “личностные качества”.

В результате проведенного исследования разработана авторская модель формирования коммуникативной компетентности у будущих документоведов в процессе изучения гуманитарных дисциплин с соблюдением следующих требований: чёткого обоснования цели обучения; осознания взаимосвязи между всеми подсистемами, каждая из которых способствует достижению общей цели - формированию коммуникативной компетентности. Модель предполагает органическое единство когнитивного, эмоционально-оценочного и поведенческого компонентов коммуникативной компетентности; реализацию мотивационно-целевого, содержательно-подготовительного, коммуникативно-деятельностного и оценочного этапов технологии обучения гуманитарных дисциплин; использование активных форм организации, методов и средств обучения; осуществление коммуникативного, профессиографического, системно-структурного и индивидуального подходов в обучении; выполнение педагогических условий формирования коммуникативной компетентности у будущих документоведов. К таким педагогическим условиям относятся: формирование профессионально значимой мотивации обучения; обеспечение профессиональной направленности обучения, разработка комплекса профессионально направленных ситуационных заданий и их методического сопровождения; обеспечение активности и развития учебно-познавательной деятельности документоведа; формирование рефлексивного отношения к коммуникативному аспекту будущей профессиональной деятельности.

...