Теоретичні та методичні основи взаємодії соціальних інститутів суспільства в формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів

У процесі розробки моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства ми визначили базові умови оптимальної побудови й функціонування цієї складної динамічної системи, що є гарантами її динамізму, надійності та ефективності:

- наявність якісної та кількісної моделі результату, що очікується, - мети взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя в школярів на певний період (рік, два і т. п.) та проміжних моделей на етапах реалізації концептуальної моделі;

- наявність вихідної інформації про керовані об'єкти в системі соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування в школярів здорового способу життя, інформації про рівень індивідуальних особливостей, здоров'я, фізичного і психічного стану, детермінованості спадковістю та біологічним віком;

- вибір адекватних засобів, методів, програм, методик, педагогічних технологій, форм занять у системі взаємодії соціальних інститутів формування в школярів здорового способу життя;

- отримання об'єктивної інформації про стан об'єкта, фактичну спрямованість і характер змін його функціонального стану (система педагогічного моніторингу);

- урахування екзо- та ендогенних факторів, якими є клімат, екологія, соціально-економічні умови життя сім'ї, фізкультурно-оздоровчі традиції, мотивація до занять, стимулювання діяльності школярів;

- графік запропонованих змін під час і на етапах фізкультурно-оздоровчої, освітньої та виховної роботи;

- корекція програм, методик, технологій формування у школярів здорового способу життя, якщо процес та його результат не відповідає запланованому;

- визначення ступеня деталізації моделі;

- наявність системи аналізу, оцінки інформації та розробки механізмів керування взаємодією.

У процесі моделювання відкритої соціально-педагогічної системи важливими стали всі елементи, які були систематизовані на основі показника вищого типу зв'язків (В. Докучаєва). Такий підхід забезпечив виникнення цілісності системи не як поєднання елементів, а як їх сполучення в концептуальній і технологічних моделях на рівні власних вищих якостей формування мотиваційного, афективного, когнітивного, аксіологічних компонентів здорового способу життя учнів.

Під час науково-дослідної роботи, при побудові концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів у формуванні в школярів здорового способу життя ми спиралися на базові положення загальної теорії функціональних систем, моделювання та управління педагогічними системами. Такий підхід дозволив сформувати низку спеціальних принципів, на основі яких здійснювалося моделювання складної та багатокомпонентної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні в школярів здорового способу життя:

- науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для розширення й поглиблення знань, умінь, навичок, а також у забезпеченні інтегруючої функції процесів навчання й виховання в умовах досягнення домінантної мети взаємодії соціальних інститутів суспільства - формування в учнів оптимального рівня здоров'я, здорового способу життя, культури здоров'я, формування цінностей високого рівня та порядку;

- гуманізація, що створить умови для формування гуманної особистості, людяності та доброзичливості, милосердя та умов для творчої самореалізації учнів не тільки в галузі фізкультурно-оздоровчої діяльності, а й в інших сферах соціальної практики суспільства;

- неперервність, що забезпечить єдність усіх ланок системи взаємодії соціальних інститутів, спрямованої на формування здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл;

- об'єднає зусилля школи, дитячого садочка, бібліотеки, лікарні, сім'ї, громадської організації у вирішенні вищезазначеної проблеми;

- багатоукладність та варіантність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форм, методів, методик, педагогічних технологій освіти, виховання та оздоровлення, альтернативність у задоволенні духовних та предметно-практичних потреб особистості, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів;

- наступність та перспективність у реалізації змісту навчально-виховного процесу, спрямованого на формування в дітей різного віку здоров'я, здорового способу життя, культури здоров'я, є основою інтеріоризації, яка пов'язана з поняттям соціалізації свідомості дитини, здібності мислення під час переходу з однієї вікової групи в наступну в процесі генезису. На їх основі реалізується оптимальна структура організації та проведення навчально-виховного процесу, який повинен повністю відповідати, задовольняти провідні духовні, фізичні та предметно-практичні потреби, які підлягають педагогічному моделюванню й виникають на всіх етапах онтогенезу дитини;

- диференціації та індивідуалізації навчання, виховання, фізичного вдосконалення та оздоровлення учнів загальноосвітніх шкіл;

- доступність та добровільність, що передбачає право вибору та реальні можливості в забезпеченні потреб особистості у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, набутті додаткових знань, умінь та навичок, на основі яких реалізується активність особистості, що полягає у створенні умов та психолого-педагогічної атмосфери, які сприяють саморозкриттю, прояву творчої активності, обдарованості й таланту, самореалізації;

- оптимізація навчально-виховного оздоровчого процесу передбачає досягнення кожним учнем найвищого для нього рівня розвитку здоров'я, культури здоров'я, творчих здібностей, знань, умінь, навичок, психічних функцій, способів діяльності, можливих у певному віці й за певних умов. Цей принцип своєю сутністю забезпечує творчий розвиток учня на кожному етапі його генезису;

- індивідуалізація та диференціація формування в учнів здорового способу життя вимагає найповнішої реалізації творчого розвитку кожної дитини з урахуваннями різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій, дієво-практичній та моторно-вісцеральній сферах, особливостей статевого, психічного, фізичного розвитку та віку;

- єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечують у навчально-виховному оздоровчому процесах органічний зв'язок і духовну єдність української національної культури з культурами народів світу; сприяння усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими, класовими; інтегруюча роль належить таким поняттям „Україна - природа”, „Україна - етнос”, „Україна - держава”, „Україна - культура”, „Україна - екологія”, „Україна - ментальність”, „Україна - здоров'я нації”;

- принцип партнерства в соціально-педагогічній роботі з формування в учнів здорового способу життя є базовим у системі соціальної взаємодії, у якій громадяни, соціальні групи, державні та суспільні організації належать до такої системи організації, якій притаманні такі утворювально-дієві ознаки: соціальне замовлення - комплекс заходів організаційно-правового характеру, які спрямовані на вирішення соціальної проблеми в межах окремої адміністративно-територіальної одиниці (селища);

- наявність спільних цілей у системі соціальних інститутів щодо формування в учнів здорового способу життя;

- вибір оптимальної форми співробітництва, яка відповідає інтересам усіх партнерів (соціальні інститути);

- еволюція інституціональних механізмів, правових процедур та організаційно-управлінських механізмів, які забезпечують оптимально-ефективну взаємодію соціальних інститутів суспільства в означеному аспекті;

- відкритість соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства з метою залучення та ротації нових партнерів у формуванні в учнів загальноосвітніх шкіл здоров'я та здорового способу життя;

- відкритість і динамічність інноваційної освіти передбачає постійний розвиток особистості, її становлення й саморегуляцію.

При проектуванні концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства ми враховували аспект реалізації основних її функціональних компонентів:

- психолого-педагогічну діагностику фізичного, психологічного, соціального й духовного розвитку учнів;

- постановку педагогічних завдань;

- організацію діяльності учнів;

- психолого-педагогічний моніторинг динаміки рівнів сформованості здорового способу життя;

- регулювання, корекцію та компенсацію відхилень у фізичному, психічному, соціальному розвитку та поведінці учнів;

- формування позитивної мотивації в учнів до здорового способу життя;

- профілактику в учнів шкідливих звичок;

- аналіз, прогнозування навчально-виховних оздоровчих мотиваційних ситуацій між суб'єктивної взаємодії в педагогічних підсистемах на індивідуальному та груповому рівнях.

На основі системно утворювальної функції, мети та завдань діяльності системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів, їх соціального, психологічного та соматичного здоров'я, на основі науково обґрунтованого соціально-психологічного портрета школярів у контексті здорового способу життя, діагностики рівня здоров'я та комплексної функціональної підготовленості дітей і підлітків, а також на підставі наукових принципів щодо трактування та проективної розробки педагогічної системи інноваційного типу була отримана можливість побудувати означену модель концептуального рівня та певної сукупності ієрархічно підпорядкованих їй технологічних структурно-функціональних моделей освітнього середовища.

Дисертаційне дослідження показало, що концептуальна модель взаємодії соціальних інститутів суспільства організована як багатокомпонентна педагогічна система відкритого типу, у якій технологічні моделі (кожна з яких відповідає окремо взятому соціальному інституту) взаємопов'язані між собою як лінійно, так і вертикально з різними формами інерційних структурно-функціональних зв'язків.

Ця особливість концептуальної моделі визначає можливість досить повного відображення в ній суттєво важливих залежностей взаємодій функціональних зв'язків між технологічними моделями суб'єктів відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя учнів.

Таким чином, розроблена концептуальна модель формування здоров'я та здорового способу життя учнів на організаційно-педагогічному та соціально-психологічному рівні забезпечує оптимально погоджені дії між учнями, педагогами, психологами, лікарями, працівниками культури й науки, державними й громадськими організаціями та установами. Процеси взаємозумовлених індивідуальних і групових дій, пов'язаних причинною залежністю, за якої поведінка кожного з учасників інноваційного проекту виступає одночасно стимулом і адекватною реакцією на поведінку інших у межах оптимальної взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованої на ефективне формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл, характерні для вищезазначеної концептуальної моделі.

Результати проективного дослідження та формувального експерименту дозволили встановити, що науково-методичною основою впровадження системи взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх закладів у освітнє середовище, є комплекс спеціально розроблених принципів моделювання та практичного використання означеної педагогічної та соціальної системи. У цьому комплексі принципи виступали в органічній єдності, утворюючи комплементарну педагогічну систему. Система означених принципів моделювання та експериментального впровадження інноваційної педагогічної структури в освітнє середовище є комплексом теоретичних, організаційно-педагогічних та соціально-психологічних положень, які в повному обсязі відображають базові закономірності ефективної взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх закладів.

Етапно-циклічна форма експериментального впровадження концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованої на ефективне формування здорового способу життя в учнів, дозволила індивідуалізувати вплив педагогічних, соціальних, психологічних і лікарняно-біологічних факторів, розвитку в них мотиваційних, гностичних, аксіологічних і афективних компонентів здорового способу життя, які на основі виховання свідомості інтегрувалися у сталу особистісну систему здорового способу життя кожної дитини, підлітка. Етапно-циклічна форма практичного використання вищеназваної системи (мотиваційно-підготовчий, мотиваційно-пізнавальний, мотиваційно-рефлексивний етапи) вирішує дуже актуальну соціально-педагогічну та лікарняну проблему індивідуалізованого допуску кожного учня загальноосвітньої школи до інтенсивної навчально-виховної та психофізичної діяльності в експериментальній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства із збереження та розвитку здоров'я, формування здорового способу життя підростаючого покоління.

Четвертий розділ „Аналіз результатів експериментальної роботи”:

- присвячено розробці основ експериментального дослідження оцінки сформованості здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

- викладу результатів, отриманих у ході наукової роботи.

Для дослідження ефективності функціонування соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя школярів було проведено експеримент, який охопив:

- територіальну громаду селища Райгородок Слов'янського району (Донецька область);

- учнів загальноосвітніх навчальних закладів міст Слов'янська, Красного Лиману, Старобільського району (Луганська область).

Критерії оцінки експериментальної роботи ми розглядали як систему ознак, на підставі яких відбувається оцінка, визначення, класифікація та науково-методичне обґрунтування результатів, фактів, тенденцій відносно педагогічних, психологічних та фізіологічних процесів, зумовлених механізмами взаємодії соціальних інститутів.

Для кожного критерію було визначено відповідну бальну систему оцінювання, дібрано пакет діагностичних методик.

Структурно-функціональний зв'язок між критеріями оцінки та моделлю шкали їх кількісних та якісних показників дозволив нам сформулювати рівні сформованості в учнів загальноосвітніх шкіл здорового способу життя:

1) рецептивно-продуктивний рівень - учень володіє: адекватним навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання й відтворення окремих фактів, елементів, понять, навичок у галузі формування здоров'я та здорового способу життя, при несформованій мотивації;

2) репродуктивний рівень - учень володіє: матеріалом на рівні вищому, ніж початковий, здатний за допомогою вчителя відтворити значну його частину, володіє навичками особистої та суспільної гігієни й елементарними вміннями здорового способу життя, мають місце компоненти позитивної мотивації;

3) конструктивно-варіативний рівень - учень уміє зіставляти, систематизувати, узагальнювати інформацію відносно здоров'я та здорового способу життя, під керівництвом учителя та самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, добирати аргументи на підтвердження певних думок, положень, методик фізкультурно-оздоровчої роботи та формування здорового способу життя (позитивна динаміка показників мотивації);

4) креативний рівень - учень вільно та самостійно висловлює власні думки, відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності в галузі формування здоров'я та здорового способу життя, самостійно оцінює результати означеної роботи; виявляє особисту позицію до них, самостійно знаходить додаткові джерела інформації, використовує знання та навички здорового способу життя відповідно до мети й завдань загальносуспільної та власної програми формування здоров'я та здорового способу життя, свідомо ставиться до свого здоров'я як до соціально-особистісної цінності, має власний рівень позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом та до здорового способу життя.

Отже, результати наших досліджень в аспекті розробки критеріїв оцінювання рівня здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл дозволили нам сформулювати такі висновки:

- критерії оцінювання рівня сформованості здорового способу життя в учнів є результатом системних теоретичних та експериментальних досліджень, логічного узагальнення, яке адекватне структурно-функціональним особливостям навчально-виховного процесу в загальній інноваційній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування в молодого покоління здоров'я, фізичної культури й культури здоров'я як соціально-особистісної цінності;

- критерії оцінки означеного педагогічного явища повинні бути функціонально структуровані так, щоб відображати кількісні та якісні зміни, які відбуваються в психоемоційній та фізичній сферах учнів під впливом інноваційної системи, педагогічних технологічних моделей, різноманітних педагогічних форм розвитку здоров'я, формування в них здорового способу життя;

- критерії оцінки рівня сформованості здорового способу життя в учнів загальноосвітньої школи є інтегративною базою формування цілісного педагогічного явища - здорового способу життя;

- елементом діагностування такої соціально-педагогічної сфери, як розвиток здоров'я та формування фізичної культури й здоров'я нації;

- системою визначення мотиваційних, когнітивних, аксіологічних та афективних складових здорового способу життя дітей і підлітків.

Етапно-циклічна структура формувального експерименту щодо соціально-педагогічного впровадження відкритої системи взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованої на формування здорового способу життя в учнів загальноосвітньої школи, забезпечила можливість порівняльного аналізу результатів впливу інноваційної системи на розвиток і вдосконалення здоров'я дітей і підлітків.

Рис. 1. - Дані констатувального етапу експерименту щодо рівнів сформованості компонентів здорового способу життя учнів 1-11 класів експериментальної групи (у%):

Рис. 2. - Дані контрольного етапу експерименту щодо рівнів сформованості компонентів здорового способу життя учнів 1-11 класів експериментальної групи (у%):

Діагностика ступеня розвитку компонентів здорового способу життя проводилася за допомогою пакета діагностичних методик, які детально описані в дисертаційній роботі. Ступінь достовірності обчислювався за допомогою критерію Стьюдента (t-критерій).

Результати оцінки системно-етапної діяльності відкритої соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства з розвитку компонентів здорового способу життя школярів представлені на рис. 1 та 2.

Очевидно, що такої динаміки в експериментальній групі було досягнень шляхом ефективного впливу технологічних моделей взаємодії соціальних інститутів суспільства в цілісній системі концептуальної моделі, яка сприяла розвитку всіх компонентів здорового способу життя школярів.

Ефективність функціонування соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства з формування здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи підтвердили й результати динаміки показників здоров'я учнів, які представлені в таблиці.

Таблиця - Динаміка показників здоров'я школярів в умовах соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства з формування здорового способу життя школярів (n = 2028):

Зауважимо, що позитивна динаміка показників здоров'я є не тільки у школярів експериментальної групи, а й у досліджуваних учнів, які склали контрольну групу. Цей факт ще раз підтверджує те, що на формування здорового способу життя впливають система управління та механізми взаємодії соціальних інститутів суспільства в межах відкритої соціально-педагогічної системи, якій притаманні функції розвитку.

Природа позитивних результатів формувального експерименту, на наш погляд, лежить у площині можливостей відкритої соціально-педагогічної системи формування здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи інтегрувати зусилля спеціалістів різних соціальних інститутів суспільства не тільки на стійкості, що задається учневі із зовнішньої траєкторії розвитку, а й на базі особистісних ціннісних орієнтацій щодо збереження та зміцнення здоров'я. Такий підхід у процесі реалізації педагогічного експерименту дозволив ефективно об'єднувати зусилля фахівців різного профілю, їх тісний зв'язок із сім'єю, органами місцевого самоврядування, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, правоохоронними й культурними закладами.

Аналіз результатів формувального педагогічного експерименту та науково-методичні підходи до їх обґрунтування дозволяють нам переконливо стверджувати, що основним напрямком професійно-педагогічної діяльності вчителя в структурі експериментальної системи взаємодії соціальних інститутів формування здорового способу життя учнів є консолідація сил, зацікавлених у формуванні їх оптимального психічного та соматичного здоров'я, у соціальному становленні дітей і молоді. Тому в структурі концептуальної моделі технологічні моделі як її структурно-функціональні складові функціонували так, щоб у кожного суб'єкта відкритої соціально-педагогічної системи в центрі педагогічної та соціальної уваги був процес індивідуалізації особистості. Такий науково-методичний підхід став соціально-педагогічним гарантом ефективності експериментальної соціально-педагогічної системи формування здорового способу життя в учнів загальноосвітньої школи.

Як свідчать результати експериментального впровадження в практику роботи відкритої соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів формування здорового способу життя в учнів загальноосвітніх навчальних закладів, зазначена система впливає комплексно - від виявлення відхилень у стані здоров'я, поведінці, стилі життя, соціально-суспільних орієнтацій та цінностей, потреб, мотивації до визначення основних чинників і створення соціально-педагогічних умов формування гностичного, аксіологічного, мотиваційного та афективного компонентів здорового способу життя.

Заслуговують на увагу особливості перебігу формування здорового способу життя в учнів різних вікових груп. Починати формування здорового способу життя в молодших школярів необхідно з створення мотиваційної сфери та цінностей щодо здоров'я та його збереження. За умови достатньої сформованості мотиваційного та аксіологічного компонентів здорового способу життя діти середнього шкільного віку успішно набувають знань, умінь та навичок його ведення. Залучення їх до навчально-виховної оздоровчої діяльності дає можливість для ефективного формування гностичного то афективного компонентів. Старший шкільний вік вимагає уваги до закріплення набутого та підвищення рівнів сформованості всіх п'яти компонентів здорового способу життя. Причому, важливою умовою ефективного формування вищезазначених компонентів є наявність відкритої соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів.

Ми дійшли висновку, що ефективно реалізованою може вважатися така концептуальна модель взаємодії соціальних інститутів, яка набула впровадження в конкретному соціальному середовищі й створила в межах адміністративно-територіальної одиниці валеонасичений простір, в умовах якого значно підвищується рівень сформованості здорового способу життя дітей і підлітків.

У зв'язку з цим ефективність результатів дослідження досягалася за рахунок того, що всі діти, залучені до експерименту, були охоплені соціально-педагогічним моніторингом, за результатами якого за кожного з них відповідальність взяли окремі люди, установи, організації, суспільство.

Не можна не відзначити й факт того, що концептуальна модель взаємодії соціальних інститутів формування в учнів здорового способу життя ефективно функціонувала тільки за умови свідомої активної діяльності дитини, її оптимального позиціонування відносно суб'єктів відкритої педагогічної системи. Структурно-функціональний розвиток відкритої соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів формування здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи був змодельований і запрограмований так, що всі її інфраструктури проводили різноманітну комплексну роботу з різним контингентом дітей на рівні освітнього середовища.

У процесі реалізації грантових проектів було створено тренажерний зал та центр здоров'я на базі Райгородоцької загальноосвітньої школи Слов'янського району Донецької області, що стало вагомим чинником у підвищенні рівня здоров'я учнів.

Під час формувального експерименту використовувалися такі соціально-педагогічні форми роботи:

- постійна пропаганда здорового способу життя, культури здоров'я, систематичних занять фізкультурою та спортом у межах територіальної одиниці;

- популяризація інноваційного проекту формування здорового способу життя, збереження та зміцнення психофізичного здоров'я як соціально-особистісної цінності проводилася через систему заходів: відкриті лекції, перегляд відеоматеріалів, випуск тематичних газет, молодіжні акції („За чисте кохання”, „За здоровий спосіб життя”) тощо;

- інформування членів громади про якість та успішність реалізації означеного соціально-педагогічного проекту, у тому числі за рахунок активного залучення засобів масової інформації;

- проведення круглих столів, днів відкритих дверей експериментальної школи, презентацій, конференцій з метою пошуку потенційних партнерів для участі та в подальшому розвитку цього соціально-педагогічного проекту;

- поширення рекламно-інформаційних матеріалів про соціально-особистісну значущість цього педагогічного проекту в різних організаціях, на вулиці та телебаченні;

- проведення різноманітних масових акцій фізкультурно-оздоровчого спрямування (конкурсів, пробігів, ярмарків, клубів веселих та кмітливих, спортивних змагань, турнірів, лекторіїв, відкритих консультацій з питань здорового способу життя);

- опитування громадян з метою зворотного зв'язку.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що етапно-циклічна форма реалізації означеної педагогічної системи забезпечує організаційно-педагогічні механізми комплексної взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування здорового способу життя учнів. Ефективність досягається через використання:

- моніторингу здоров'я, профілактичних програм, методик, технологій;

- корекційних та реабілітаційних програм, методик і технологій;

- масових фізкультурно-оздоровчих заходів та традицій;

- спортивно-оздоровчих свят, походів;

- екскурсій;

- тематичних свят здоров'я, в умовах інноваційного навчально-виховного закладу „школа-родина”;

- сучасних інформаційних та комунікаційних технологій пропаганди здорового способу життя людини.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що полягає у визначенні теоретично-методичних засад взаємодії соціальних інститутів суспільства на сучасному етапі українського державотворення, розробці науково-методичного забезпечення взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Здоровий спосіб життя особистості набере оптимального характеру лише за умови ефективної взаємодії соціальних інститутів суспільства;

2. Аналіз досягнутого науково-практичного досвіду оздоровчої практики людства дозволяє зрозуміти об'єктивні закони функціонування й перспективи розвитку в суспільстві філософських, педагогічних, психологічних, медично-біологічних, соціально-реабілітаційних систем, програм, методик, технологій оздоровлення. Узагальнення наукових підходів до проблеми формування здорового способу життя школярів дозволило сформувати методологічну основу пізнання оздоровчих проблем, спираючись на яку, стає можливим об'єктивно оцінити дію соціальних законів у галузі формування, збереження й зміцнення здоров'я людини, проникнути в сутність проблем, узагальнювати, аналізувати різноманітні підходи до визначення здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок;

3. У результаті теоретичного дослідження встановлено, що поняття „здоровий спосіб життя” інтегрує взаємозв'язок способу життя та здоров'я людини. Здоровий спосіб життя об'єднує всі умови, особистісні якості, процеси, тобто все, що допомагає нормальному функціонуванню в професійній, суспільній, побутовій сферах. Це визначення також виражає ставлення людини, орієнтир її діяльності щодо зміцнення та розвитку індивідуального й суспільного здоров'я. Здоров'я має бути найпершою потребою людини, але її задоволення носить складний, зумовлений характер і не завжди призводить до бажаного результату;

4. У ході дослідження встановлено, що теоретичною основою взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів має бути відкрита соціально-педагогічна система, за умов ефективного функціонування якої можна вирішити будь-які завдання стосовно формування, розвитку, соціалізації особистості. Причому, органічний взаємозв'язок державних та соціально-виховних інститутів дасть більш позитивні результати формування здорового способу життя, ніж вирішення проблеми окремими соціальними інститутами;

5. Системний підхід до вивчення соціально-психологічного портрета сучасних учнів загальноосвітньої школи дозволив виявити найбільш характерні риси поведінки та діяльності дітей і підлітків в умовах сім'ї, школи, середовища однолітків, дорослих. Соціально-психологічний портрет сучасного учня загальноосвітньої школи дає повне уявлення відносно індивідуальних особливостей поведінки школярів різного віку і статі в умовах навчання, виховання, фізкультурно-оздоровчої роботи, спілкування, формування здорового способу життя в середовищі однолітків та дорослих. Структура означеного портрета дітей і підлітків виконує функції соціально-педагогічної моделі, що дозволяє ефективно визначити домінантні риси характеру сучасних школярів та результативно їх використати в процесі соціально-педагогічної логістики реалізації здорового способу життя;

6. Обґрунтовано висновок про те, що теоретично-методичними засадами створення та функціонування відкритої соціально-педагогічної системи є комплексний процес, який носить інтеграційний характер як за змістом, так і за формами, де різноманітні соціальні інститути вирішують проблему формування здорового способу життя школярів, причому, взаємодія соціальних інститутів є складно організованим, самостійним, багатофункціональним утворенням відкритого типу;

7. У дослідженні розроблено механізми взаємодії соціальних інститутів суспільства у вигляді відповідної концептуальної моделі, сутність якої полягає у визначенні завдань, принципів, методів та форм роботи з проблеми формування здорового способу життя школярів. Концептуальну модель взаємодії соціальних інститутів суспільства організовано як багатокомпонентну систему (сукупність технологічних моделей), здатну задовольняти потреби школярів, що розвиваються після їх досягнень у сфері формування здорового способу життя. Отже, потреба у структурі концептуальної моделі є і передумовою, і результатом не тільки власної діяльності з оздоровлення організму школяра, а й пізнавальних процесів, які є домінантними педагогічними факторами формування мотиваційного, афективного, когнітивного та аксіологічного компонентів здорового способу життя;

8. Методичною основою взаємодії соціальних інститутів суспільства є сукупність технологічних моделей формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх закладів, реалізація яких здійснюється через механізми функціонування валеонасиченого простору в межах відкритої соціально-педагогічної системи, яка представлена в дисертаційному дослідженні як концептуальна модель. У загальній структурі концептуального підходу формування здорового способу життя кожна технологічна модель спрямована на розвиток свідомості, світогляду, культури здоров'я школярів;

9. У процесі роботи мали місце три етапи реалізації технологічних моделей і концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства (мотиваційно-підготовчий етап, мотиваційно-пізнавальний і мотиваційно-рефлексивний етапи):

- для цілеспрямованої інтеріоризації загально педагогічних та особистісних цілей фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів обов'язково необхідним є мотиваційно-підготовчий етап, без якого навчально-виховна оздоровча діяльність учнів буде неусвідомленою й не стане їх самостійною і творчою діяльністю, а тому буде збуджуватися тільки зовнішніми мотивами, отже, не буде сприяти психофізичному розвитку в аспекті формування здорового способу життя;

- навчально-виховна оздоровча діяльність без мотиваційно-пізнавального етапу не вирішує проблему необхідного узагальнення засвоєного матеріалу, аналізу виконаної навчально-оздоровчої роботи, виокремлення оптимальних засобів, методів, програм, методик, указівок, рекомендацій, педагогічних технологій, оцінки результатів формування в школярів здоров'я та здорового способу життя, без якої неможлива корекція й удосконалення педагогічних технологій і систем відкритого типу, що використовуються;

- навчально-виховна оздоровча діяльність у структурі мотиваційно-рефлексивного етапу є гарантом реалізації такої педагогічної системи, у якій учні виступають суб'єктом навчання, соціальної трансформації мотивів, потреб, формування творчого мислення у сфері здорового способу життя. Результати оцінки системної реалізації концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні в школярів здоров'я й здорового способу життя дозволяють стверджувати, що технологічні моделі повинні реалізуватися в педагогічній практиці тільки в умовах диференціально-інтегрального формування базових компонентів здорового способу життя учнів загальноосвітніх закладів.

10. Уточнено критерії, показники та рівні ефективності соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні базових компонентів (мотиваційний, когнітивний, афективний, аксіологічний) здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Подано змістовні характеристики кожного компонента та розкрито процедуру діагностики рівня їх сформованості в школярів;

11. Результати експериментальних досліджень дозволили переконливо стверджувати, що системний підхід, моделювання соціально-педагогічних та соціально-психологічних процесів, розробка спеціальних принципів проектування та впровадження концептуальної й технологічних моделей суб'єктів відкритої соціально-педагогічної системи, соціально-педагогічного та психологічного моніторингу, механізмів взаємодії соціальних інститутів суспільства дають позитивні результати у формуванні здорового способу життя, психічного та соматичного здоров'я, культури здоров'я як особистісно-соціальної цінності дітей та молоді. За результатами контрольного експерименту відбулися позитивні зрушення рівня здоров'я школярів. Так, до експерименту високий рівень здоров'я учнів було визначено лише в 10,05% респондентів, середній - у 28,01%, низький - у 61,94%. Після проведення експериментальної роботи високий рівень здоров'я учнів було констатовано в 19,03% респондентів, середній - у 50,98%, низький - у 29,99%.

Таким чином, успішне розв'язання проблеми взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх закладів на теоретичному, концептуальному, практичному рівнях підтвердило загальну гіпотезу дослідження, його стратегічні й тактичні шляхи досягнення високого наукового результату.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів вивченої проблеми. Подальшої розробки потребують питання, пов'язані з удосконаленням механізмів взаємодії соціальних інститутів суспільства в межах інноваційних відкритих соціально-педагогічних систем щодо формування здорового способу життя дітей та молоді; розробкою критеріїв, показників, рівнів ефективності формування здорового способу життя в умовах валеонасиченого простору. педагогічний загальноосвітній школяр

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Омельченко С.О. Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків: монографія / Омельченко С.О. - Луганськ: Альма-матер, 2007. - 352 с.

2. Омельченко С. О. Методика виховної роботи: навч. посібник для студ. вищ. пед. закладів ІІ-ІV рівнів акредитації / Т.А. Євтухова, С.О. Омельченко, за заг. ред. проф. Сипченка В.І. - Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2004. - 172 с.

3. Омельченко С.О. Валеонасичений здоров'язберігаючий простір: метод. посібник / Омельченко С. О. - Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. - 160 с.

4. Омельченко С.О. Особистісно-орієнтований підхід - один із напрямків гуманізації навчально-виховного процесу / С.О. Омельченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. - Вип. IХ. - Слов'янськ, 2000. - С. 88-92.

5. Омельченко С.О. Шкільна політика в боротьбі за здоров'я учнів / С.О. Омельченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. - Вип. ХIV. - Слов'янськ, 2001. - С. 113-118.

6. Омельченко С.О. Здоровий спосіб життя: погляд у минуле та висновки на майбутнє / С.О. Омельченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук. метод. зб. - Вип. ХХІІ. - Слов'янськ, 2004. - С. 273-282.

7. Омельченко С.О. Зміст і методи роботи класного керівника щодо формування здорового способу життя школярів / С.О. Омельченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. - Вип. ХХVІІ. - Слов'янськ, 2005. - С. 136-143.

8. Омельченко С.О. Здоров'я та здоровий спосіб життя людини: погляди, думки, висновки / С.О. Омельченко // Рід. шк. - 2005. - №7. - С. 6-10.

9. Омельченко С.О. Критерії сформованості здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів / С.О. Омельченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. (спецвипуск): „Валеологічна культура особистості - джерело здоров'я” / за заг. ред. В.І. Сипченка. - Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. - С. 149-156.

10. Омельченко С.О. Коло питань з проблеми „Соціальний інститут - здоровий спосіб життя” / С.О. Омельченко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2006. - №1. - С. 55-60.

11. Омельченко С.О. Портрет сучасного підлітка у контексті здорового способу життя / С.О. Омельченко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2006. - №4. - С. 90-96.

12. Омельченко С.О. Погляд науковців на проблему здоров'я та здорового способу життя / С.О. Омельченко // Освіта на Луганщині. - 2006. - С. 107-112.

13. Омельченко С.О. Традиції селища та школи як системно утворюючий компонент формування здорового способу життя / С.О. Омельченко // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту: зб. наук. ст.: Педагогічні науки / гол. ред. Міщик Л.І. - Запоріжжя: Запоріз. нац. ун-т, 2006. - №1. - С. 121-129.

14. Омельченко С.О. Відкрита соціально-педагогічна система взаємодії соціальних інститутів селища як умова ефективності формування економічної культури підростаючого покоління / С.О. Омельченко // Проблеми трудової і професійної підготовки: наук. метод. зб. - Вип. 11. - Слов'янськ, 2006. - С. 22-26.

15. Омельченко С.О. Науково-методичне обґрунтування концептуальної моделі системи взаємодії соціальних інститутів селища / С.О. Омельченко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2007. - №2.- С. 14-21.

16. Омельченко С.О. Куратор академічної групи - домінуюча фігура у процесі формування здорового способу життя студентської молоді / С.О. Омельченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. - Вип. ХХХІV. - Слов'янськ, 2007. - С. 40-45.

17. Омельченко С.О. Динаміка поширення різноманітних захворювань у середовищі учнів загальноосвітніх шкіл / С.О. Омельченко // Наук. вісн. Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К.Д. Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. - №5-6. - С. 326-334.

18. Омельченко С.О. Здоров'я людини та його джерела / С.О. Омельченко // Рід. шк. - 2007. - №7-8 (930-931). - С. 22-23.

19. Омельченко С.О. Теоретично-методичні засади освітньо-оздоровчої роботи в педагогічній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства / С.О. Омельченко // Наук. часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. - Вип. 5. (Частина ІІ). - С. 99-105.

Размещено на Allbest.ru